У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Іж оригінальна назва Іж56 02 15 пн ш 52 54 04 сх д 56 0375000000277

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іж.

|оригінальна_назва=

Іж

56°02′15″ пн. ш. 52°54′04″ сх. д. / 56.03750000002777654° пн. ш. 52.90111111113877485° сх. д.
Витік	злиття річок Малий Іж та Великий Іж
Гирло	річка Кама
Басейн	^d
Країни:	Росія
Регіон	Удмуртія Татарстан
Довжина	237 км
Площа басейну:	8 510 км²
Середньорічний стік	280 млн м³
Притоки:	Малий Іж, Велика Умринка, Бегешка, Селичка, Чур, Вожойка, Пестовка (притока Іжа), Люк, Пазелинка, Позим (річка), Пироговка (притока Іжа), Сепич (притока Іжа), Стара Кенка, Лудзя-Шур, Лудзинка, Яганка, Постолка, Кечовка, Агризка, Бобінка (річка), Чаж, Кирикмас, Варзінка, ^d, ^d і Варзі (притока Іжа)
Водойми в руслі	Іжевський став

Медіафайли у Вікісховищі

Іж (рос. Иж, удм. Оч) — річка в Удмуртії й Татарстані, Росія. Утворюється злиттям річок Великий та Малий Іж на території хутору Якшур-Бодьїнського району.

Опис

Річка протікає територією двох республік — Удмуртії й Татарстану. Напрямок руху — з півночі на південь. Впадає до річки Кама, правої притоки Волги, за 124 км від її гирла. Загальна довжина річки становить 237 км (від витоків річки Великий Іж — 259 км), з яких 70 км — ділянка від витоків до греблі Іжевського ставу. Площа басейну становить 8 510 км², в тому числі 1 640 км² вище греблі. Середній похил не перевищує 8 м/км.

За більшістю гідрологічних класифікацій Іж відноситься до рівнинних річок середнього розміру. Русло в цілому мендроване. Береги, в яких протікає річка по помірно заболоченій рівнині, низькі та підмиті, місцями вкриті хвойними та мішаними лісами. Заболоченість річкового басейну становить 1 %, заліснення — 20 %. Річка має мішаний тип живлення з переважанням снігового, яке становить у середньому 60 % від річного стоку. Льодостав на річці встановлюється в середині листопада й утримується протягом 160 днів. Максимальна величина товщини льоду досягає в березні — 70 см. Скресання річки проходить в кінці першої декади квітня. Весняний льодохід продовжується 4 дні. Весняний підйом рівня води спостерігається в першій половині квітня і продовжується 1,5 тижня.

Ширина русла становить 22-28 м, глибина 0,9-2,5 м. Швидкість течії в межень дорівнює 0,12-0,15 м/с. Пересічні витрати води біля греблі Іжевського ставу становлять 9 м³/с. Середньорічний стік річки становить 280 млн м³, в тому числі в період весняних паводків — 180 млн м³.

Притоки

праві — Селичка (Силичка), Чур, Чернавка, Пестовка, , Люк, , Мужвайка (Пироговка), Сепич, Лудзя-Шур (Лудья-Шур), Лудзинка, Постолка (Постол), Агризка, Бобінка, , Чаж, , Варклед, Варзінка, Варзі;
ліві — , Велика Умринка, Бегешка, Вожойка, Пазелинка, Подборенка, Карлутка, Позим, , Стара Кенка, , Яганка, Кечовка, , , Утдядинка, Кирикмас, , .

Найбільші притоки (довжиною понад 30 км)


№	Назва річки	Довжина, км	Висота витоку, м	Висота гирла, м	Похил річки, м/км	Площа басейну, км²
1	Кирикмас	108	179	-	-	2100
2	Постолка	58	192	-	-	503
3	Позим	52	183	-	-	796
4	Чаж	50	218	-	-	592
5	Бобінка	41	199	-	-	279
6	Люк	33	178	-	-	342
7	Лудзинка	32	177	-	-	155
8	Агризка	32	177	-	-	138
9	Чур	31	183	-	-	378

Примітки

. Архів оригіналу за 3 березня 2013. Процитовано 16 січня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

На Іжевському сайті [ 7 листопада 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Державний водний реєстр Російської Федерації [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 3 березня 2013. Процитовано 16 січня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()