Можга́ (рос. Можга́, удм. Можга́) — місто на південному заході Удмуртської Республіки Росії. Воно утворює окремий міський округ, водночас є адміністративним центром Можгинського району. Можга є п'ятим за чисельністю населення містом в республіці, з розвиненою обробною промисловістю, є культурним та сільськогосподарським центром цілого регіону, важливим транспортним вузлом півдня республіки. З самого початку існування місто відоме своєю традиційною скляною промисловістю.
Можга Можга | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Вигляд на центральну частину міста з висоти | ||||
| ||||
Основні дані | ||||
56°27′00″ пн. ш. 52°13′00″ сх. д. / 56.45000° пн. ш. 52.21667° сх. д.Координати: 56°27′00″ пн. ш. 52°13′00″ сх. д. / 56.45000° пн. ш. 52.21667° сх. д. | ||||
Країна | Росія | |||
Регіон | Удмуртія | |||
Столиця для | Можгинський район (муніципальний район) | |||
Засновано | 1835 | |||
Статус міста | 1926 | |||
Площа | 30 км² | |||
Населення | 50 072 особи (2010) | |||
· густота | 1669,1 осіб/км² | |||
Висота НРМ | 135 м | |||
Телефонний код | (7) 34139 | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 524699 | |||
OSM | ↑956104 ·R (Можгинський район) | |||
ЗКАТО | 94430000000 | |||
ЗКТМО | 94730000001 | |||
Поштові індекси | 427789—427798 | |||
Міська влада | ||||
Адреса | 427790, м. Можга, вул. Можгинська, 59 | |||
Мер міста | Пантюхін Сергій Аркадійович | |||
Вебсайт | mozhga-gov.ru | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Можга у Вікісховищі |
Географія
Можга розташована на південному заході Удмуртії, на річці Сюга, при влитті в неї її лівої притоки Сюгаїлки, за 81 км на південний захід від столиці Удмуртії, Іжевська.
Навколо міста простяглись великі масиви соснового лісу, де знаходяться значні родовища кварцового піску, який і вплинув на обрання місця будівництва Сюгинського склозаводу. На річці Сюгаїлка збудовано невеликий Можгинський став, який сьогодні є місцем відпочинку для жителів міста. Нижня частина течії річки Сюга заболочена. Висота самого міста коливається від 125 до 165 метрів над рівнем моря, максимальна точка розташована на південно-західній околиці і становить понад 200 м.
Місто, як і вся Удмуртія, розташована в часовому поясі, зазначеному за міжнародними стандартами як Moscow Time Zone (MSK). Зміщення відносно UTC становить .
Як і вся Удмуртія, Можга знаходиться в зоні помірно-континентального клімату, для якого характерні велика річна амплітуда температури повітря, а також значні зміни температури протягом доби. Літо спекотне та сухе, зима холодна та багатосніжна. Пересічні температури найхолоднішого місяця, січня, становлять −14 °C, найтеплішого, липня, — +19 °C. Середньорічна кількість опадів становить 450 мм за рік. Взимку в основному переважають південно-західні, а влітку — північно-західні вітри.
Історія
Російська імперія
Місто було засноване 1835 року як поселення при новозбудованому на річці Сюга скляному Сюгинському заводі. Підприємство було збудоване на кошти і за ініціативи єлабузького купця Ф. Г. Чернова та було відоме виробництвом технічного скла, глечиків, фігурок звірів. Поселення належало до В'ятської губернії і знаходилось на північ від волосного центру — села Можги. 1842 року завод і вся прилегла до нього територія площею 6638 десятин перейшла у власність великого землевласника О. Є. Лебедєва. Новий власник переселив сюди 25 родин кріпосних робітників, їхні нащадки працювали на заводі і після революції, складаючи основний кістяк робітників підприємства. На 1859 рік селище мало 34 двори, у яких проживало 290 осіб, на річці Сюгаїлка працював водяний млин.
До 1868 року на заводі діяла одна піч російського зразка, яка вміщувала 4, а потім і 6, горщиків та один тигель. Пізніше було закінчено будівництво другої гути, у якій було встановлено ще 2 печі російського зразка, які вміщували 6 горщиків об'ємом 80-100 пудів скляної маси кожен. Однак нові печі не дали добрих результатів у виробництві, так як горщики не витримували температури скляної маси і часто тріскались. До 1878 року на заводі працювали 2 скляні печі — одна в новій гуті на 6 горщиків, друга в старій гуті на 8 горщиків. Зі скляної маси виготовлялися листове віконне скло та пляшки. Отримана продукція була низької якості, тому виробничі потужності заводу простоювали, заробіток був низьким, а працівники займались в основному заготівлею та вивозом дров.
Після смерті Лебедєва завод відійшов до його дочки . 1878 року вона віддала підприємство в оренду на 12 років брату . Він значно покращив виробництво, збільшив його об'єми. Лебедєв запросив на завод досвідченого спеціаліста (прізвище не встановлено), який працював керівником заводу з 1879 по 1882 роки. Він провів низку заходів для покращення виробництва: встановив скляні печі російського зразка з однією каддю, налагодив виробництво горщиків для виплавки скляної маси, на річці Сюгаїлці збудував новий млин та нову лісопилку. 1881 року керуючий захворів та, пізніше, виїхав. При новому керівнику виробництву знову занепало. 1884 року орендатор запросив на посаду керівника інженера-технолога (родич письменника Олексія Толстого), під керівництвом якого виробництво знову почало розвиватись. 1890 року строк оренди скінчився і Лебедєв запропонував (колишній Язиковій) продовжити її або ж повністю продати йому завод. Однак вона відхилила пропозицію і створила з Шишковим пайове товариство «С. О. Сирнева та С. О. Шишков», яке до 1918 року керувало заводом.
Перша початкова школа з трирічним навчанням була відкрита 1882 року. Вона утримувалась на кошти заводу. 1902 року школа переведена в нову кам'яну будівлю, яка одночасно була і церквою. 1899 року в селищі відкрили амбулаторію, фельдшером в якій до своєї смерті 1917 року був В. П. Петров. В 1912—1913 роках почалось проектування залізниці, що мала спочатку пройти уздовж річки , тобто через волосний центр Можгу, а це південніше заводу. Але завдяки наполегливості товариства залізниця пройшла за 1,5 км від підприємства. 1916 року на збудованій залізниці відкрили залізничну станцію Сюгинську.
Радянська влада
15 квітня 1918 року на загальних зборах робітників було вирішено взяти завод в свої руки. Підприємством керувало колегіальне заводоуправління та виконком ради робочих депутатів. головою комітету став М. П. Бобров. У вересні-жовтні 1918 року почались повстання в сусідніх волостях, сусідня Можга була під контролем білогвардійців. В жовтні колишній господар заводу Шишков таємно виїхав, однак був спійманий в Казані, засуджений та розстріляний. Навесні 1919 року завод був евакуйований до Мурома через наступ військ Колчака, але невдовзі був повернутий. 3 квітня 1924 року селище Сюгинський завод було перейменоване в Красний. 8 травня пожежею була знищена Можга, де знаходився повітовий виконком, через що все керівництво повіту було переведене до селища Красного. 26 жовтня 1926 року селище стало містом, а з 11 березня 1927 року перейменоване в Можгу. Першим головою міської ради став робітник заводу Є. І. Дерюгін, його послідовниками були також робітники заводу — Н. І. Сорокін, Д. Г. Сімаков, Г. Т. Бобров. З 1 лютого 1926 року завод перейшов в управління Удмурттреста, 1927 року проведений капітальний ремонт.
Під час Другої світової війни більшість робітників підприємства пішли до лав армії, були мобілізовані всі автомобілі та гужовий транспорт. В заводському клубі часто зупинялись військові частини, будівля заводоуправління була використана військовою частиною, що дислокувалась в місті. В жовтні 1941 року в місто прибули евакуйовані спеціалісти скляних заводів України та Підмосков'я, завод випускав великооб'ємні бутлі та фляги для солдат.
В післявоєнні роки в місті були збудовані аптека, готель, гребля міського ставу на річці Сюгаїлці, пішохідний міст через залізницю в районі вокзалу. В 1950-ті роки збудовано нові дво- та триповерхові будинки, створена єдина електромережа. На початок 1960-их років населення міста становило 33100 осіб. 1 лютого 1963 року Можга була віднесена до міст республіканського підпорядкування. В середині 1960-их років почалась забудова Наговіцинського мікрорайону, 1976 року збудовано шляхопровід через залізницю в районі вулиці Можгинської, кількість населення досягла 40 тисяч осіб. На початку 1990-их років через економічну кризу в Можзі почали закриватись підприємства, деякі зменшили свої обсяги виробництва. З початку XXI століття найбільші заводи відновили свої потужності і зараз на них тримається вся економіка міста та регіону.
Населення
Можга є містом середньої величини, у ньому проживає понад 50 тисяч осіб. В національному складі провідне місце займають росіяни — 56,5 %, потім йдуть удмурти 25,8 % і татари — 15,6 %.
Роки | 1897 | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2009 | 2010 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Осіб | 803 | 2 400 | 22 200 | 30 000 | 33 900 | 40 300 | 46 049 | 47 119 | 49 700 | 50 072 |
Економіка
Можга є великим промисловим центром Удмуртської республіки. Саме заснування міста було пов'язане із будівництвом тут скляного заводу на базі місцевих родовищ кварцових пісків. На сьогодні в місті працює до 100 різних підприємств, серед яких виділяються:
- ЗАТ МД НП «Червона зірка» — виробництво меблів, переважно дитячих ліжок
- ТОВ «Можга-редуктор» — виготовлення редукторів
- ВАТ — виробництво скляної та пластикової тари
- ВАТ «Можга-сир» — виробництво сирів
- ВАТ «Можга-льон» — виробництво лляних тканин
- ВАТ Авторемонтний завод «Можгинський» — авторемонт, металообробка, виробництво металевих деталей
- ТОВ «Можгинський ливарний завод» — виробництво чавунних деталей, чавунне литво
- ВАТ «Можгинський лісокомбінат» — виготовлення меблів
- ТОВ МПК «Термосталь» — виробництво жаростійких металів
- ТОВ «Можгинський консервний завод» — виробництво консервів, соків та соусів
Землі навколо міста використовуються населенням для вирощування культурних рослин (жито, ячмінь, картопля) та для вигодовування великої рогатої худоби, свиней та коней, розведення хутряних звірів.
Транспорт
Можга є значним транспортним вузлом республіки в південно-західній її частині. Тут перетинаються залізниця Казань-Агриз-Єкатеринбург та автомобільні шляхи, що сполучають Удмуртію з іншими частинами Росії. Перша залізнична станція з'явилась в місті 1916 року і називалась Сюгинська. Вона обслуговувала Сюгинський скляний завод та повітове місто Можгу. Сьогодні вантажно-пасажирська залізнична станція називається Можга, будівля вокзалу збереглась до сьогодення.
На схід від міста відходить автомобільна дорога, яка сполучає Можгу з Іжевськом через татарське місто Агриз. На північ відходить дорога, яка сполучає з сусіднім районним центром — селом Вавож. На південь через село Можга проходить автомобільний шлях на Алнаші, а на південний захід — дорога на село Поляково, де вона роздвоюється і сполучає Можгу з районними центрами Грахово та Кізнер. В 1990-их роках на південній околиці була збудована об'їзна дорога, що сполучає східний, південний та південно-західний напрямки.
Із міського транспорту в місті представлений лише міський автобус, який нараховує всього 6 маршрутів.
Адміністрація
Місто не є частиною Можгинського району, хоча в ньому і знаходиться його центр. Можга утворює окрему адміністративну одиницю — міський округ, який за старим адміністративним поділом прирівнювався місту республіканського підпорядкування. Головою міської адміністрації є мер. На 2011 рік цю посаду займає Пантюхин Сергій Аркадійович.
Законодавчим органом міста є міська дума, до якої входять 26 депутатів, останній раз обрана 26 жовтня 2005 року. При міській думі працюють 5 постійних комісій.
Соціальна сфера
В місті діють 8 середніх загальноосвітніх шкіл, гімназія. Серед закладів професійно-технічного напрямку — Можгинське медичне училище, Можгинський ветеринарний коледж, Можгинський педагогічний коледж, ПТУ № 12 та № 33, а також філіали Удмуртського державного університету та Іжевського промислово-економічного коледжу.
Із закладів медицини діють Можгинська центральна районна лікарня, у склад якої входять 3 дільничі лікарні, наркологічний диспансер. Серед інших установ соціальної сфери в місті є ДЮСШ, спортивний центр «Можга», будинок культури заводу «Свет», кіноцентр «Супутник». З культурних центрів в місті працюють три музеї — , народний «Набат пам'яті» та . Із засобів масової інформації в місті виходить щоденна газета , яка була заснована 1935 року під назвою «Ленінське знамено». На сьогодні вона має наклад до 25 тисяч примірників і виходить як для читачів Можги, так і Можгинського району.
В місті діє декілька релігійних громад. Найбільша — православна. Перший православний храм з'явився в Сюгинському заводі 1901 року. На сьогодні в місті діють та храми, які відносяться до Можгинського округу . Другою за величиною релігійною громадою міста є мусульманська. В Можзі діє збудована в 1988—1992 роках , а при ній діє духовна школа — медресе «Мухаммадія». Також є декілька протестантських общин — євангельські християни-баптисти, церква адвентистів сьомого дня та російська церква християн віри євангельської.
- Кіноцентр «Супутник»
- Свято-Михайлівська церква
- Свято-Миколаївська церква
Спорт
В місті знаходиться спортивний центр «Можга». Воно відоме своїми спортсменами-лижниками, які в 2010 році перемогли на всіх етапах Чемпіонату Удмуртії, юнаки є переможцями Республіканських президентських зимових ігор. Лілія Васильєва є членом молодіжної збірної Росії з лижних перегонів. На Всеросійських змаганнях з лижних перегонів на приз олімпійської чемпіонки Раїси Сметаніної спортсменки із Можги посіли 1 місце в естафетних перегонах 4х3 км. Спортсмени авіаклубу «Можга» є переможцями Першості Росії з парапланерного спорту. Олег Владимиров є срібним призером Чемпіонату Світу з судномодельного спорту. Команда з футболу «УПХГ» на 2010 рік посідала 2 місце в Чемпіонаті Удмуртії.
Можгинці успішно виступають на різних республіканських та всеросійських змаганнях з греко-римської боротьби, художньої гімнастики, фітнес-аеробіці, карате, хокею, футболу. В місті є 10 майстрів спорту Удмуртії та 2 майстри спорту Росії, звання «Заслужений тренер Удмуртії» удостоєний тренер з важкої атлетики О. В. Хом'яков, звання «Заслужений працівник культури Удмуртії» — директор ПТУ № 12 О. І. Нагорних.
В місті часто проходять різні спортивні змагання усіх рівнів — проводились Республіканські змагання з лижних перегонів «Швидка лижня», першість Удмуртії з греко-римської боротьби серед юнаків, турнір міст Росії з художньої гімнастики, Всеросійські змагання з судномодельного спорту, Кубок Удмуртії з лижних перегонів пам'яті С. Я. Плеханова, сільські зимові спортивні ігри, волейбольні змагання пам'яті Івана Бистрих.
Архітектура
- Див. також: Вулиці Можги
Перший план забудови міста був розроблений С. Є. Пустошинцевим в 1924 році. З моменту утворення міста будівництво проходило у всіх районах Можги. Архітектура міста представлена як старими, так і новими будівлями. До найстаріших будівель належить ціла низка дерев'яних будиночків з одного або двох поверхів. Вони пофарбовані в зелені, сині чи блакитні кольори. До таких будівель відноситься і залізничний вокзал, який зберіг свої форму та колір. Серед будівель раннього радянського періоду виділяються одно- чи двоповерхові будинки з високими фасадами, збудовані з червоної цегли. Серед будівель пізнього радянського періоду можна виділити будинки середньої поверховості (на 4-6 поверхів) з цегли, будівлі підприємств, закладів освіти та культури. Серед сучасної забудови вирізняється військкомат, бізнес-центр «Можга» та декілька нових торгових центрів.
Пам'ятників в місті небагато, всі вони в основному зведені за радянських часів і відображають цю епоху. Найбільш значущим для можгинців є меморіальний комплекс на честь загиблих воїнів-можгинців у Другій світовій війні. Він являє собою братську могилу, навколо якої зведена стіна пам'яті, на самій могилі — пам'ятник, а перед могилою військова техніка — танк та гармата. Окрім цього в місті споруджено пам'ятник на честь загиблих воїнів-учасників війни в Афганістані, комплекс, присвячений 175-річчю міста, ще один пам'ятник загиблим воїнам ВВВ, декілька пам'ятних табличок (наприклад Леонтьєву Анатолію Кузьмичу, засновнику і першому директору художньої школи, краєзнавцям міста).
- Давня забудова — дерев'яний будинок
- Радянська забудова — 6-поверхові будинки
- Сучасна забудова — військкомат
- Меморіальний комплекс загиблим у ВВВ
Відомі люди
Дивись також: Почесні громадяни міста Можги
В Можзі народились:
- — завідувач кафедрою історії стародавнього світу та середніх віків Удмуртського державного університету
- — тричі абсолютний чемпіон СРСР з парашутного спорту
- — псевдонім Сергій Безсмертний, учасник Comedy Club
- — співак, композитор, поет
- — глава адміністрації Іжевська з 1994 по 2001 роки
- — заступник міністра регіонального розвитку
В місті проживали також відомі люди:
- Неупокоєва Оксана Іванівна — чемпіонка світу з біатлону
- Семенов Ігор Миколайович — голова Державної ради Удмуртської республіки
- — олімпійська чемпіонка з лижного спорту
- Фалалеєв Федір Якович — радянський воєначальник
- Чернов Федір Григорович — єлабузький купець, засновник Сюгинського заводу
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Федеральна служба державної статистики. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 20 березня 2011.
- Чисельність постійного населення Росії по містам, смт та районам на 2009 рік. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 28 червня 2022.
- Чисельність постійного населення Росії по містам, смт та районам на 2010 рік
- . Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 28 червня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 19 березня 2011. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 січня 2011. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 19 вересня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 січня 2011. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://daberea.narod.ru/Mozhga.jpg[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 5 вересня 2010. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 27 квітня 2010. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
- Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь: Около 5000 единиц. М.: Русские словари, ООО «Изд-во Астрель», ООО «Изд-во АСТ», 2001
- Гл. ред. Горкин А. П. География России: энциклопедический словарь. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998
- Гл. ред. Лаппо Г. М. Города России: энциклопедия. М.: Большая Российская энциклопедия, 1994
- Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. —
- Смолицкая Г. П. Занимательная топонимика. — М.: Просвещение, 1990
- Новая иллюстрированная энциклопедия. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2001
- Мосалова С. Откуда имя наше пошло. — Можгинские вести, 1999, 10 июня
- Максютин М. М. Городу Можге 70 лет. 1926 — 1996. — Можга, 19
- Справочник по административно — территориальному делению Удмуртии. — Ижевск: Удмуртия, 1995
- Максютин М. М. К 75 — летию Можги. 1926 — 2000 гг. Сборник исторических материалов. — Можга, 2001
- Перевощиков А. П. Экономико — географический очерк. — Ижевск: Удмуртия, 1990
- Вичужанин А. Г. Городок над Сюгинкой — рекой. — Ижевск: Удмуртия, 2001
- Данилов Г. Можга. Очерки к 50 — летию города. — Ижевск: Удмуртия, 1976
Посилання
- Офіційний сайт Можги [ 8 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Карта міста [ 14 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт Можги [ 3 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Молодіжний сайт міста [ 21 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Фото міста Можга [ 6 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Електронна версія книги «Судьба по имени Завод» про історію Сюгинського заводу [ 13 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mozhga ros Mozhga udm Mozhga misto na pivdennomu zahodi Udmurtskoyi Respubliki Rosiyi Vono utvoryuye okremij miskij okrug vodnochas ye administrativnim centrom Mozhginskogo rajonu Mozhga ye p yatim za chiselnistyu naselennya mistom v respublici z rozvinenoyu obrobnoyu promislovistyu ye kulturnim ta silskogospodarskim centrom cilogo regionu vazhlivim transportnim vuzlom pivdnya respubliki Z samogo pochatku isnuvannya misto vidome svoyeyu tradicijnoyu sklyanoyu promislovistyu Mozhga Mozhga dViglyad na centralnu chastinu mista z visotiViglyad na centralnu chastinu mista z visotiOsnovni dani56 27 00 pn sh 52 13 00 sh d 56 45000 pn sh 52 21667 sh d 56 45000 52 21667 Koordinati 56 27 00 pn sh 52 13 00 sh d 56 45000 pn sh 52 21667 sh d 56 45000 52 21667 Krayina RosiyaRegion UdmurtiyaStolicya dlya Mozhginskij rajon municipalnij rajon Zasnovano 1835Status mista 1926Plosha 30 km Naselennya 50 072 osobi 2010 gustota 1669 1 osib km Visota NRM 135 mTelefonnij kod 7 34139Chasovij poyas UTC 4GeoNames 524699OSM 956104 R Mozhginskij rajon ZKATO 94430000000ZKTMO 94730000001Poshtovi indeksi 427789 427798 Miska vlada Adresa 427790 m Mozhga vul Mozhginska 59Mer mista Pantyuhin Sergij ArkadijovichVebsajt mozhga gov ru Mapa Mozhga u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mozhga znachennya GeografiyaMozhga roztashovana na pivdennomu zahodi Udmurtiyi na richci Syuga pri vlitti v neyi yiyi livoyi pritoki Syugayilki za 81 km na pivdennij zahid vid stolici Udmurtiyi Izhevska Navkolo mista prostyaglis veliki masivi sosnovogo lisu de znahodyatsya znachni rodovisha kvarcovogo pisku yakij i vplinuv na obrannya miscya budivnictva Syuginskogo sklozavodu Na richci Syugayilka zbudovano nevelikij Mozhginskij stav yakij sogodni ye miscem vidpochinku dlya zhiteliv mista Nizhnya chastina techiyi richki Syuga zabolochena Visota samogo mista kolivayetsya vid 125 do 165 metriv nad rivnem morya maksimalna tochka roztashovana na pivdenno zahidnij okolici i stanovit ponad 200 m Misto yak i vsya Udmurtiya roztashovana v chasovomu poyasi zaznachenomu za mizhnarodnimi standartami yak Moscow Time Zone MSK Zmishennya vidnosno UTC stanovit 4 Yak i vsya Udmurtiya Mozhga znahoditsya v zoni pomirno kontinentalnogo klimatu dlya yakogo harakterni velika richna amplituda temperaturi povitrya a takozh znachni zmini temperaturi protyagom dobi Lito spekotne ta suhe zima holodna ta bagatosnizhna Peresichni temperaturi najholodnishogo misyacya sichnya stanovlyat 14 C najteplishogo lipnya 19 C Serednorichna kilkist opadiv stanovit 450 mm za rik Vzimku v osnovnomu perevazhayut pivdenno zahidni a vlitku pivnichno zahidni vitri IstoriyaRosijska imperiya Syuginskij zavod Poch XX st Misto bulo zasnovane 1835 roku yak poselennya pri novozbudovanomu na richci Syuga sklyanomu Syuginskomu zavodi Pidpriyemstvo bulo zbudovane na koshti i za iniciativi yelabuzkogo kupcya F G Chernova ta bulo vidome virobnictvom tehnichnogo skla glechikiv figurok zviriv Poselennya nalezhalo do V yatskoyi guberniyi i znahodilos na pivnich vid volosnogo centru sela Mozhgi 1842 roku zavod i vsya prilegla do nogo teritoriya plosheyu 6638 desyatin perejshla u vlasnist velikogo zemlevlasnika O Ye Lebedyeva Novij vlasnik pereseliv syudi 25 rodin kriposnih robitnikiv yihni nashadki pracyuvali na zavodi i pislya revolyuciyi skladayuchi osnovnij kistyak robitnikiv pidpriyemstva Na 1859 rik selishe malo 34 dvori u yakih prozhivalo 290 osib na richci Syugayilka pracyuvav vodyanij mlin Do 1868 roku na zavodi diyala odna pich rosijskogo zrazka yaka vmishuvala 4 a potim i 6 gorshikiv ta odin tigel Piznishe bulo zakincheno budivnictvo drugoyi guti u yakij bulo vstanovleno she 2 pechi rosijskogo zrazka yaki vmishuvali 6 gorshikiv ob yemom 80 100 pudiv sklyanoyi masi kozhen Odnak novi pechi ne dali dobrih rezultativ u virobnictvi tak yak gorshiki ne vitrimuvali temperaturi sklyanoyi masi i chasto triskalis Do 1878 roku na zavodi pracyuvali 2 sklyani pechi odna v novij guti na 6 gorshikiv druga v starij guti na 8 gorshikiv Zi sklyanoyi masi vigotovlyalisya listove vikonne sklo ta plyashki Otrimana produkciya bula nizkoyi yakosti tomu virobnichi potuzhnosti zavodu prostoyuvali zarobitok buv nizkim a pracivniki zajmalis v osnovnomu zagotivleyu ta vivozom drov Pislya smerti Lebedyeva zavod vidijshov do jogo dochki 1878 roku vona viddala pidpriyemstvo v orendu na 12 rokiv bratu Vin znachno pokrashiv virobnictvo zbilshiv jogo ob yemi Lebedyev zaprosiv na zavod dosvidchenogo specialista prizvishe ne vstanovleno yakij pracyuvav kerivnikom zavodu z 1879 po 1882 roki Vin proviv nizku zahodiv dlya pokrashennya virobnictva vstanoviv sklyani pechi rosijskogo zrazka z odniyeyu kaddyu nalagodiv virobnictvo gorshikiv dlya viplavki sklyanoyi masi na richci Syugayilci zbuduvav novij mlin ta novu lisopilku 1881 roku keruyuchij zahvoriv ta piznishe viyihav Pri novomu kerivniku virobnictvu znovu zanepalo 1884 roku orendator zaprosiv na posadu kerivnika inzhenera tehnologa rodich pismennika Oleksiya Tolstogo pid kerivnictvom yakogo virobnictvo znovu pochalo rozvivatis 1890 roku strok orendi skinchivsya i Lebedyev zaproponuvav kolishnij Yazikovij prodovzhiti yiyi abo zh povnistyu prodati jomu zavod Odnak vona vidhilila propoziciyu i stvorila z Shishkovim pajove tovaristvo S O Sirneva ta S O Shishkov yake do 1918 roku keruvalo zavodom Persha pochatkova shkola z tririchnim navchannyam bula vidkrita 1882 roku Vona utrimuvalas na koshti zavodu 1902 roku shkola perevedena v novu kam yanu budivlyu yaka odnochasno bula i cerkvoyu 1899 roku v selishi vidkrili ambulatoriyu feldsherom v yakij do svoyeyi smerti 1917 roku buv V P Petrov V 1912 1913 rokah pochalos proektuvannya zaliznici sho mala spochatku projti uzdovzh richki tobto cherez volosnij centr Mozhgu a ce pivdennishe zavodu Ale zavdyaki napoleglivosti tovaristva zaliznicya projshla za 1 5 km vid pidpriyemstva 1916 roku na zbudovanij zaliznici vidkrili zaliznichnu stanciyu Syuginsku Radyanska vlada 15 kvitnya 1918 roku na zagalnih zborah robitnikiv bulo virisheno vzyati zavod v svoyi ruki Pidpriyemstvom keruvalo kolegialne zavodoupravlinnya ta vikonkom radi robochih deputativ golovoyu komitetu stav M P Bobrov U veresni zhovtni 1918 roku pochalis povstannya v susidnih volostyah susidnya Mozhga bula pid kontrolem bilogvardijciv V zhovtni kolishnij gospodar zavodu Shishkov tayemno viyihav odnak buv spijmanij v Kazani zasudzhenij ta rozstrilyanij Navesni 1919 roku zavod buv evakujovanij do Muroma cherez nastup vijsk Kolchaka ale nevdovzi buv povernutij 3 kvitnya 1924 roku selishe Syuginskij zavod bulo perejmenovane v Krasnij 8 travnya pozhezheyu bula znishena Mozhga de znahodivsya povitovij vikonkom cherez sho vse kerivnictvo povitu bulo perevedene do selisha Krasnogo 26 zhovtnya 1926 roku selishe stalo mistom a z 11 bereznya 1927 roku perejmenovane v Mozhgu Pershim golovoyu miskoyi radi stav robitnik zavodu Ye I Deryugin jogo poslidovnikami buli takozh robitniki zavodu N I Sorokin D G Simakov G T Bobrov Z 1 lyutogo 1926 roku zavod perejshov v upravlinnya Udmurttresta 1927 roku provedenij kapitalnij remont Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bilshist robitnikiv pidpriyemstva pishli do lav armiyi buli mobilizovani vsi avtomobili ta guzhovij transport V zavodskomu klubi chasto zupinyalis vijskovi chastini budivlya zavodoupravlinnya bula vikoristana vijskovoyu chastinoyu sho dislokuvalas v misti V zhovtni 1941 roku v misto pribuli evakujovani specialisti sklyanih zavodiv Ukrayini ta Pidmoskov ya zavod vipuskav velikoob yemni butli ta flyagi dlya soldat V pislyavoyenni roki v misti buli zbudovani apteka gotel greblya miskogo stavu na richci Syugayilci pishohidnij mist cherez zaliznicyu v rajoni vokzalu V 1950 ti roki zbudovano novi dvo ta tripoverhovi budinki stvorena yedina elektromerezha Na pochatok 1960 ih rokiv naselennya mista stanovilo 33100 osib 1 lyutogo 1963 roku Mozhga bula vidnesena do mist respublikanskogo pidporyadkuvannya V seredini 1960 ih rokiv pochalas zabudova Nagovicinskogo mikrorajonu 1976 roku zbudovano shlyahoprovid cherez zaliznicyu v rajoni vulici Mozhginskoyi kilkist naselennya dosyagla 40 tisyach osib Na pochatku 1990 ih rokiv cherez ekonomichnu krizu v Mozhzi pochali zakrivatis pidpriyemstva deyaki zmenshili svoyi obsyagi virobnictva Z pochatku XXI stolittya najbilshi zavodi vidnovili svoyi potuzhnosti i zaraz na nih trimayetsya vsya ekonomika mista ta regionu NaselennyaMozhga ye mistom serednoyi velichini u nomu prozhivaye ponad 50 tisyach osib V nacionalnomu skladi providne misce zajmayut rosiyani 56 5 potim jdut udmurti 25 8 i tatari 15 6 Roki 1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2002 2009 2010 Osib 803 2 400 22 200 30 000 33 900 40 300 46 049 47 119 49 700 50 072EkonomikaSklyanij zavod Svet Mozhga ye velikim promislovim centrom Udmurtskoyi respubliki Same zasnuvannya mista bulo pov yazane iz budivnictvom tut sklyanogo zavodu na bazi miscevih rodovish kvarcovih piskiv Na sogodni v misti pracyuye do 100 riznih pidpriyemstv sered yakih vidilyayutsya ZAT MD NP Chervona zirka virobnictvo mebliv perevazhno dityachih lizhok TOV Mozhga reduktor vigotovlennya reduktoriv VAT virobnictvo sklyanoyi ta plastikovoyi tari VAT Mozhga sir virobnictvo siriv VAT Mozhga lon virobnictvo llyanih tkanin VAT Avtoremontnij zavod Mozhginskij avtoremont metaloobrobka virobnictvo metalevih detalej TOV Mozhginskij livarnij zavod virobnictvo chavunnih detalej chavunne litvo VAT Mozhginskij lisokombinat vigotovlennya mebliv TOV MPK Termostal virobnictvo zharostijkih metaliv TOV Mozhginskij konservnij zavod virobnictvo konserviv sokiv ta sousiv Zemli navkolo mista vikoristovuyutsya naselennyam dlya viroshuvannya kulturnih roslin zhito yachmin kartoplya ta dlya vigodovuvannya velikoyi rogatoyi hudobi svinej ta konej rozvedennya hutryanih zviriv Transport Zaliznichnij vokzal Mozhga ye znachnim transportnim vuzlom respubliki v pivdenno zahidnij yiyi chastini Tut peretinayutsya zaliznicya Kazan Agriz Yekaterinburg ta avtomobilni shlyahi sho spoluchayut Udmurtiyu z inshimi chastinami Rosiyi Persha zaliznichna stanciya z yavilas v misti 1916 roku i nazivalas Syuginska Vona obslugovuvala Syuginskij sklyanij zavod ta povitove misto Mozhgu Sogodni vantazhno pasazhirska zaliznichna stanciya nazivayetsya Mozhga budivlya vokzalu zbereglas do sogodennya Na shid vid mista vidhodit avtomobilna doroga yaka spoluchaye Mozhgu z Izhevskom cherez tatarske misto Agriz Na pivnich vidhodit doroga yaka spoluchaye z susidnim rajonnim centrom selom Vavozh Na pivden cherez selo Mozhga prohodit avtomobilnij shlyah na Alnashi a na pivdennij zahid doroga na selo Polyakovo de vona rozdvoyuyetsya i spoluchaye Mozhgu z rajonnimi centrami Grahovo ta Kizner V 1990 ih rokah na pivdennij okolici bula zbudovana ob yizna doroga sho spoluchaye shidnij pivdennij ta pivdenno zahidnij napryamki Iz miskogo transportu v misti predstavlenij lishe miskij avtobus yakij narahovuye vsogo 6 marshrutiv AdministraciyaMisto ne ye chastinoyu Mozhginskogo rajonu hocha v nomu i znahoditsya jogo centr Mozhga utvoryuye okremu administrativnu odinicyu miskij okrug yakij za starim administrativnim podilom pririvnyuvavsya mistu respublikanskogo pidporyadkuvannya Golovoyu miskoyi administraciyi ye mer Na 2011 rik cyu posadu zajmaye Pantyuhin Sergij Arkadijovich Zakonodavchim organom mista ye miska duma do yakoyi vhodyat 26 deputativ ostannij raz obrana 26 zhovtnya 2005 roku Pri miskij dumi pracyuyut 5 postijnih komisij Socialna sferaV misti diyut 8 serednih zagalnoosvitnih shkil gimnaziya Sered zakladiv profesijno tehnichnogo napryamku Mozhginske medichne uchilishe Mozhginskij veterinarnij koledzh Mozhginskij pedagogichnij koledzh PTU 12 ta 33 a takozh filiali Udmurtskogo derzhavnogo universitetu ta Izhevskogo promislovo ekonomichnogo koledzhu Iz zakladiv medicini diyut Mozhginska centralna rajonna likarnya u sklad yakoyi vhodyat 3 dilnichi likarni narkologichnij dispanser Sered inshih ustanov socialnoyi sferi v misti ye DYuSSh sportivnij centr Mozhga budinok kulturi zavodu Svet kinocentr Suputnik Z kulturnih centriv v misti pracyuyut tri muzeyi narodnij Nabat pam yati ta Iz zasobiv masovoyi informaciyi v misti vihodit shodenna gazeta yaka bula zasnovana 1935 roku pid nazvoyu Leninske znameno Na sogodni vona maye naklad do 25 tisyach primirnikiv i vihodit yak dlya chitachiv Mozhgi tak i Mozhginskogo rajonu V misti diye dekilka religijnih gromad Najbilsha pravoslavna Pershij pravoslavnij hram z yavivsya v Syuginskomu zavodi 1901 roku Na sogodni v misti diyut ta hrami yaki vidnosyatsya do Mozhginskogo okrugu Drugoyu za velichinoyu religijnoyu gromadoyu mista ye musulmanska V Mozhzi diye zbudovana v 1988 1992 rokah a pri nij diye duhovna shkola medrese Muhammadiya Takozh ye dekilka protestantskih obshin yevangelski hristiyani baptisti cerkva adventistiv somogo dnya ta rosijska cerkva hristiyan viri yevangelskoyi Kinocentr Suputnik Svyato Mihajlivska cerkva Svyato Mikolayivska cerkva Sport Miskij sportivnij centr Mozhga V misti znahoditsya sportivnij centr Mozhga Vono vidome svoyimi sportsmenami lizhnikami yaki v 2010 roci peremogli na vsih etapah Chempionatu Udmurtiyi yunaki ye peremozhcyami Respublikanskih prezidentskih zimovih igor Liliya Vasilyeva ye chlenom molodizhnoyi zbirnoyi Rosiyi z lizhnih peregoniv Na Vserosijskih zmagannyah z lizhnih peregoniv na priz olimpijskoyi chempionki Rayisi Smetaninoyi sportsmenki iz Mozhgi posili 1 misce v estafetnih peregonah 4h3 km Sportsmeni aviaklubu Mozhga ye peremozhcyami Pershosti Rosiyi z paraplanernogo sportu Oleg Vladimirov ye sribnim prizerom Chempionatu Svitu z sudnomodelnogo sportu Komanda z futbolu UPHG na 2010 rik posidala 2 misce v Chempionati Udmurtiyi Mozhginci uspishno vistupayut na riznih respublikanskih ta vserosijskih zmagannyah z greko rimskoyi borotbi hudozhnoyi gimnastiki fitnes aerobici karate hokeyu futbolu V misti ye 10 majstriv sportu Udmurtiyi ta 2 majstri sportu Rosiyi zvannya Zasluzhenij trener Udmurtiyi udostoyenij trener z vazhkoyi atletiki O V Hom yakov zvannya Zasluzhenij pracivnik kulturi Udmurtiyi direktor PTU 12 O I Nagornih V misti chasto prohodyat rizni sportivni zmagannya usih rivniv provodilis Respublikanski zmagannya z lizhnih peregoniv Shvidka lizhnya pershist Udmurtiyi z greko rimskoyi borotbi sered yunakiv turnir mist Rosiyi z hudozhnoyi gimnastiki Vserosijski zmagannya z sudnomodelnogo sportu Kubok Udmurtiyi z lizhnih peregoniv pam yati S Ya Plehanova silski zimovi sportivni igri volejbolni zmagannya pam yati Ivana Bistrih ArhitekturaDiv takozh Vulici Mozhgi Pershij plan zabudovi mista buv rozroblenij S Ye Pustoshincevim v 1924 roci Z momentu utvorennya mista budivnictvo prohodilo u vsih rajonah Mozhgi Arhitektura mista predstavlena yak starimi tak i novimi budivlyami Do najstarishih budivel nalezhit cila nizka derev yanih budinochkiv z odnogo abo dvoh poverhiv Voni pofarbovani v zeleni sini chi blakitni kolori Do takih budivel vidnositsya i zaliznichnij vokzal yakij zberig svoyi formu ta kolir Sered budivel rannogo radyanskogo periodu vidilyayutsya odno chi dvopoverhovi budinki z visokimi fasadami zbudovani z chervonoyi cegli Sered budivel piznogo radyanskogo periodu mozhna vidiliti budinki serednoyi poverhovosti na 4 6 poverhiv z cegli budivli pidpriyemstv zakladiv osviti ta kulturi Sered suchasnoyi zabudovi viriznyayetsya vijskkomat biznes centr Mozhga ta dekilka novih torgovih centriv Pam yatnikiv v misti nebagato vsi voni v osnovnomu zvedeni za radyanskih chasiv i vidobrazhayut cyu epohu Najbilsh znachushim dlya mozhginciv ye memorialnij kompleks na chest zagiblih voyiniv mozhginciv u Drugij svitovij vijni Vin yavlyaye soboyu bratsku mogilu navkolo yakoyi zvedena stina pam yati na samij mogili pam yatnik a pered mogiloyu vijskova tehnika tank ta garmata Okrim cogo v misti sporudzheno pam yatnik na chest zagiblih voyiniv uchasnikiv vijni v Afganistani kompleks prisvyachenij 175 richchyu mista she odin pam yatnik zagiblim voyinam VVV dekilka pam yatnih tablichok napriklad Leontyevu Anatoliyu Kuzmichu zasnovniku i pershomu direktoru hudozhnoyi shkoli krayeznavcyam mista Davnya zabudova derev yanij budinok Radyanska zabudova 6 poverhovi budinki Suchasna zabudova vijskkomat Memorialnij kompleks zagiblim u VVVVidomi lyudiDivis takozh Pochesni gromadyani mista Mozhgi Chernov F G zasnovnik Syuginskogo zavodu V Mozhzi narodilis zaviduvach kafedroyu istoriyi starodavnogo svitu ta serednih vikiv Udmurtskogo derzhavnogo universitetu trichi absolyutnij chempion SRSR z parashutnogo sportu psevdonim Sergij Bezsmertnij uchasnik Comedy Club spivak kompozitor poet glava administraciyi Izhevska z 1994 po 2001 roki zastupnik ministra regionalnogo rozvitku V misti prozhivali takozh vidomi lyudi Neupokoyeva Oksana Ivanivna chempionka svitu z biatlonu Semenov Igor Mikolajovich golova Derzhavnoyi radi Udmurtskoyi respubliki olimpijska chempionka z lizhnogo sportu Falaleyev Fedir Yakovich radyanskij voyenachalnik Chernov Fedir Grigorovich yelabuzkij kupec zasnovnik Syuginskogo zavoduPrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po gorodam poselkam gorodskogo tipa i rajonam na 1 yanvarya 2010 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Procitovano 20 bereznya 2011 Chiselnist postijnogo naselennya Rosiyi po mistam smt ta rajonam na 2009 rik Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 28 chervnya 2022 Chiselnist postijnogo naselennya Rosiyi po mistam smt ta rajonam na 2010 rik Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 28 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 19 bereznya 2011 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 sichnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 travnya 2013 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 19 veresnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 sichnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 lipnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http daberea narod ru Mozhga jpg nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 12 listopada 2014 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 12 listopada 2014 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 8 grudnya 2012 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 5 veresnya 2010 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 kvitnya 2010 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 8 serpnya 2012 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 8 serpnya 2012 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 chervnya 2015 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 chervnya 2015 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 chervnya 2015 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaPospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar Okolo 5000 edinic M Russkie slovari OOO Izd vo Astrel OOO Izd vo AST 2001 Gl red Gorkin A P Geografiya Rossii enciklopedicheskij slovar M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1998 Gl red Lappo G M Goroda Rossii enciklopediya M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1994 Udmurtskaya respublika Enciklopediya Gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20000 ekz ISBN 5 7659 0732 6 Smolickaya G P Zanimatelnaya toponimika M Prosveshenie 1990 Novaya illyustrirovannaya enciklopediya M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2001 Mosalova S Otkuda imya nashe poshlo Mozhginskie vesti 1999 10 iyunya Maksyutin M M Gorodu Mozhge 70 let 1926 1996 Mozhga 19 Spravochnik po administrativno territorialnomu deleniyu Udmurtii Izhevsk Udmurtiya 1995 Maksyutin M M K 75 letiyu Mozhgi 1926 2000 gg Sbornik istoricheskih materialov Mozhga 2001 Perevoshikov A P Ekonomiko geograficheskij ocherk Izhevsk Udmurtiya 1990 Vichuzhanin A G Gorodok nad Syuginkoj rekoj Izhevsk Udmurtiya 2001 Danilov G Mozhga Ocherki k 50 letiyu goroda Izhevsk Udmurtiya 1976PosilannyaOficijnij sajt Mozhgi 8 veresnya 2011 u Wayback Machine Karta mista 14 chervnya 2010 u Wayback Machine Neoficijnij sajt Mozhgi 3 lyutogo 2011 u Wayback Machine Molodizhnij sajt mista 21 lyutogo 2012 u Wayback Machine Foto mista Mozhga 6 kvitnya 2008 u Wayback Machine Elektronna versiya knigi Sudba po imeni Zavod pro istoriyu Syuginskogo zavodu 13 serpnya 2013 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi