Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Акмулла башк Аҡмулла каз Ақмолла тат Акмулла справжнє ім я Міфтахетдін Камалетдинович Камалетдінов башк Камалетдинов Миф

Міфтахетдін Акмулла

Міфтахетдін Акмулла

Акмулла (башк. Аҡмулла, каз. Ақмолла, тат. Акмулла; справжнє ім'я — Міфтахетдін Камалетдинович Камалетдінов (башк. Камалетдинов Мифтахетдин Камалетдин улы, каз. Мифтахетдин Камалетдинұлы Мұхамедияров)); нар. 14 (27) грудня 1831 рік, Туксанбаєво, Белебеєвський повіт Оренбурзької губернії — пом. 8 (21) жовтня 1895 рік, Сиростан, Троїцький повіт Оренбурзької губернії) — башкирський, казахський і татарський просвітитель, поет, мислитель. Міфтахетдін Акмулла є найбільшим представником башкирської поезії XIX століття, що зробив вплив на всю подальшу національну літературу. Також справив великий вплив на розвиток казахської і татарської літератур. Його творчість була широко відома серед туркменів, каракалпаків та інших тюркомовних народів.

Міфтахетдін Акмулла
башк. Аҡмулла
каз. Ақмолла
тат. Акмулла
Народився14 грудня 1831(1831-12-14)
х. Туксанбаєво, Кульїль-Мінська волость, 12-й Башкирський кантон, , Оренбурзька губернія, Російська імперія
Помер8 жовтня 1895(1895-10-08) (63 роки)
, , Оренбурзька губернія, Російська імперія
Діяльністьпоет
Знання мовбашкирська, казахська і d

Біографія

Народився 14 (27) грудня в селі Туксанбаєво Кульїль-Мінської волості Белебеєвського повіту Оренбурзької губернії (нині Міякинського району Республіки Башкортостан).

image

Згідно ревізьких казок XIX століття, батько — Камалетдин Іскужін (нар. 1805), наказний імам, мати — Бібіуммугульсум Салімьянова (нар.. 1809), обидва є башкирами-вотчинниками Кульїль-Мінської волості Белебеєвського повіту. На думку казахських дослідників, батьком Акмулли є казах Мухаммедьяр Різаітдін Фахретдінов пише, що батько Акмулли був башкиром, а мати з «казанців».

Початкову освіту майбутній поет здобув у рідному селі, вчився в медресе сусідніх сіл Менеузтамак та Анясево, був шакирдом медресе в селі Стерлібашево, де отримував уроки у знаменитого поета-суфія Шамсетдина Закі. Згодом Акмулла жив і працював у різних місцях: навчав дітей, займався різними ремеслами, зокрема, працював теслею, а також отримав популярність як талановитий поет-імпровізатор. У його становленні як мислителя велику роль відіграла дружба з мусульманським релігійним діячем Зайнуллою Расулевим. Не в змозі жити на одному місці, у 25 років він вирушив подорожувати. Згідно X ревізії 1859 року, Міфтахетдін у 28-річному віці ще жив у родині батька.

Акмулла мандрував півднем Башкортостану, а потім по Заураллю. Міфтахетдін Акмулла на своїй підводі, в спеціальних відсіках якої він зберігав книги і рукописи, столярні та інші інструменти, кочував башкирськими аулами верхів'їв Уралу, Агідели, долини річки Міас, а також у степах Казахстану, поширюючи серед людей гуманістичні ідеї, в тому числі погляди мусульманських просвітителів. Навесні і влітку, переїжджаючи з аулу в аул, з яйляу на яйляу, на сабантуях змагався з відомими сесенами в мистецтві поетичної імпровізації, а також читав свої вірші перед людьми.

Не з чуток знаючи життя простого народу, Міфтахетдін Акмулла сам відчував утиски з боку багатіїв. За доносом казахського бая Батуча Ісянгильдіна був засуджений за ухилення від служби в царській армії і на чотири роки (1867—1871 рр.) його помістили до Троїцької в'язниці. Будучи в ув'язненні, Акмулла створив багато широко відомих творів: «Місце моє — в зіндані» («Мәҡамым минең — зіндані») та інші.

Смерть Акмулли була несподіваною та трагічною. У ніч на 14 (27) грудня по дорозі з Троїцька до Златоуста, неподалік Міасського заводу, що біля залізничної станції Сиростан, був убитий. Похований на мусульманському кладовищі Міаса.

Творчість

За версією башкирських вчених, більшість своїх творів Акмулла створював башкирською та казахською мовами, а також мовою тюрки. Згідно інформації дослідників старотатарської літератури, мова більшості творів Акмулли — змішана казахсько-татарська, оскільки поєднує в собі елементи обох мов. Зустрічаються також деякі елементи башкирської мови. Окремі вірші написані в повній відповідності з канонами старотатарської літературної мови. До Жовтневого перевороту його книги виходили татарською мовою, з частим включенням окремих башкирських і казахських слів та словосполучень, ідіоматичні вирази і порівняння, демонструючи традиційні образи башкирського і казахського фольклору.

Акмулла проповідував просвітницькі ідеї, розглядав поезію як засіб безпосереднього спілкування з народом. Тому мова його творів більш доступна, містить порівняно менше арабизмів та фарсизмів, характерних для літературної мови того часу. Акмулла писав свої вірші здебільшого в класичній формі рубаї, але використовував й інші поетичні форми.

Творчість Міфтахетдіна була пронизане гуманістичними ідеями того часу. У своїй творчості він проповідував просвітницькі ідеї, стверджував прагнення людини до світу і прогресу. Все це здійснило позитивний вплив на розвиток літератури багатьох тюркомовних народів. Його псевдонім Акмулла означає «світлий, праведний вчитель».

У вірші «Башкири, всім нам потрібно вчитися!» Акмулла одним з перших звернувся до башкирського народу із закликом оволодівати знаннями.

Погляди, ідеали, філософські уявлення Акмули народилися в боротьбі проти феодальної відсталості, релігійного фанатизму і проявів середньовічної схоластики, проти гноблення народу в Башкортостані та Казахстані. Основним способом домогтися полегшення життя простого народу він бачив у навчанні, в оволодінні знаннями, у викоріненні невігластва. У світогляді Акмулли центральне місце займало питання про місце знань в житті суспільства. Дотримувався позицій ідеалізму в розумінні законів суспільного розвитку, вважав, що соціальне безправ'я народу можна усунути шляхом просвітництва. Це відбилося, наприклад, у вірші «Повчання».

Для Акмулли центральне місце в системі його цінностей займали знання і вихованість, внутрішня чистота людини, проблеми морального, етичного порядку.

Творчість Акмулли утворило цілу поетичну школу. Вплив його творчості відзначали Габдулла Тукай, Мажит Гафурі, Шайзада Бабич, Даут Юлтий, Шафік Амінеє-Тамьяниі, Сайфи Кудаш тощо. Міфтахетдін Акмулла широко відомий не тільки в Башкортостані, Казахстані і Російської Федерації, але і в країнах СНД.

До теперішнього часу збереглося далеко не все з творчої спадщини Міфтахетдіна Акмулли. У 1981 році з нагоди ювілею поета Башкирським книжковим видавництвом випущений башкирською мовою однотомник творів. До книги, яка є найбільш повною порівняно з попередніми збірками Акмулли, увійшло більше трьох тисяч рядків. Однак багато творів поета або ще не знайдені, або, можливо, зовсім втрачені. Причиною тому було те, що Акмулла більшу частину своїх творів зберігав у пам'яті, оскільки вони створювалися для усного виконання. Вірші поета поширювалися в усній, рукописній формі по аулах і кочевьям. У 1892 році елегія «Пам'яті Шігабутдіна Марджані» була видана окремою книгою в Казані. Ця невелика книга стала першим і останнім прижиттєвим виданням творів поета.

Літературні твори і публікації

  • «Моє місце — в зіндані»
  • «Башкири мої, треба вчитися!»
  • «Елегію в пам'ять про Шигабутдине Марджані»
  • «Повчання» («Нәсихәттәр»)
  • «Лист батькові» («Атайыма хат»)
  • Пам'яті Шігабутдіна Марджані. Казань, 1892 (татарською мовою)
  • Пам'яті Шігабутдіна Марджані та інші вірші. Казань, 1907 (татарською мовою)
  • Збірка віршів. Алма-Ата, 1935 (казахською мовою.)
  • Акмулла. Вірші. Уфа, Башкнигоиздат, 1981, 223 с. (башкірською мовою)
  • Кажуть…
  • Весна
  • Ось слово Акмулли

Пам'ять

Пам'ятник Міфтахетдіну Акмуллеі в Уфі
  • У 1911—1916 рр. виходить сатиричний журнал для мусульман «Акмулла».
  • На батьківщині поета — на хуторі Туксанбаєво Міякинського району у 1981 році створено Музей Міфтахетдіна Акмулли.
  • У 1980 році заснована премія імені Акмулли за твори літератури і мистецтва. (Лауреати премії: Рашит Шакуров (1989), Ахат Вільданов (1990), Розалія Султангарєєва (1993), Роза Сахаутдінова (1994), Газім Шафіков (1995) та інші).
  • Ім'я поета носить Башкирський державний педагогічний університет.
  • 8 жовтня 2008 року в Уфі був відкритий пам'ятник Міфтахетдіну Акмуллі в однойменному сквері на майданчику перед педагогічним університетом на вулиці Жовтневої революції.
  • На честь поета названо муніципальну газету Міякинського району — «Аҡмулла төйәге» (башкірською — «рідна земля Акмулли»).
  • Випускається щотижневий літературно-гумористичний додаток «Акмулла» до республіканської газети «Башкортостан».
  • На честь поета названа вулиця в Альметьєвську (Татарстан).

Примітки

  1. Нині в Міякінському районі Башкортостану.
  2. Нині в складі Челябінської області.
  3. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2018.
  4. Шакуров Р. З. Поэт и просветитель. www.akmulla.ru (рос.). оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2019.
  5. История сел и деревень Башкортостана и сопредельных территорий.— Уфа: Китап, 2009. С. 440.
  6. Учебник-хрестоматия по татарской литературе
  7. Әхмәтов Р. CCCP Фәннәр академиясе Казан филиалы Г. Ибраһимов исемендәге Тел, әдәбият һәм тарих институты чыгарган «Татар әдәбияты тарихы» китабы, 2-нче том. www.akmulla.ru (рос.). оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2019.
  8. Татарская электронная библиотека. kitap.net.ru (рос.). оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
  9. Выдающийся мыслитель и педагог XIX века // Педагогический журнал Башкортостана. — 2005. — № 1 (30 червня). — С. 158—169. — ISSN 1817-3292. з джерела 1 червня 2017. Процитовано 21 травня 2020.
  10. Ахметов Р. А. Акмулла // Татарская энциклопедия: В 6 т. Т.1:А-В. — Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 2002, С.86.
  11. Цей вірш вперше опубліковано в 1931 році. Його авторство Акмуллі приписує башкирський просвітитель Закир Шакіров. Див.: Л. З. Шакирова. Диалектологические экспедиции З. Ш. Шакирова. Опубліковано у збірці: Актуальные проблемы диалектологии народов России
  12. Комсомольская правда. kp.ru (рос.). оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 грудня 2019.

Література

  • Вильданов А. Х., Кунафин Г. С. Башкирские просветители-демократы XIX в. М., 1981.
  • Шакуров Р. З. Звезда поэзии. Уфа, 1981.
  • Вильданов Ә. Х. Аҡмулла — яҡтылыҡ йырсыһы. Өфө, 1981.
  • Башҡорт әҙәбиәте тарихы, 6 томда. 2-се том. Өфө, 1990.

Посилання

оцифровані праці в Національній бібліотеці імені Ахмет-Закі Валіді Республіки Башкортостан
  • на башкирском языке. ebook.bashnl.ru (рос.). оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 грудня 2019.
інші джерела
  • Шакуров Р. З. Акмулла // Башкирська енциклопедія / гол. ред. М. А. Ильгамов.  — Уфа: ГАУН «Башкирська енциклопедія», 2015—2020.  — ISBN 978-5-88185-306-8.
  • Светоч башкирской поэзии и просветительской мысли //  : журнал. — 2006. — № 7 (30 червня). — С. 116—129. — ISSN 1683-3554.(рос.)
  • Мифтахетдин Акмулла — життя і творчість [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • Родословная Акмуллы. ufagen.ru (рос.). оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 8 грудня 2019.
  • . Архів оригіналу за 18 січня 2012.
  • Личность в башкирской истории: Мифтахетдин Акмулла на YouTube
  • Башкирское просветительство и его особенности на YouTube

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Akmulla bashk Aҡmulla kaz Akmolla tat Akmulla spravzhnye im ya Miftahetdin Kamaletdinovich Kamaletdinov bashk Kamaletdinov Miftahetdin Kamaletdin uly kaz Miftahetdin Kamaletdinuly Muhamediyarov nar 14 27 grudnya 1831 rik Tuksanbayevo Belebeyevskij povit Orenburzkoyi guberniyi pom 8 21 zhovtnya 1895 rik Sirostan Troyickij povit Orenburzkoyi guberniyi bashkirskij kazahskij i tatarskij prosvititel poet mislitel Miftahetdin Akmulla ye najbilshim predstavnikom bashkirskoyi poeziyi XIX stolittya sho zrobiv vpliv na vsyu podalshu nacionalnu literaturu Takozh spraviv velikij vpliv na rozvitok kazahskoyi i tatarskoyi literatur Jogo tvorchist bula shiroko vidoma sered turkmeniv karakalpakiv ta inshih tyurkomovnih narodiv Miftahetdin Akmullabashk Aҡmulla kaz Akmolla tat AkmullaNarodivsya14 grudnya 1831 1831 12 14 h Tuksanbayevo Kulyil Minska volost 12 j Bashkirskij kanton Orenburzka guberniya Rosijska imperiyaPomer8 zhovtnya 1895 1895 10 08 63 roki Orenburzka guberniya Rosijska imperiyaDiyalnistpoetZnannya movbashkirska kazahska i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 14 27 grudnya v seli Tuksanbayevo Kulyil Minskoyi volosti Belebeyevskogo povitu Orenburzkoyi guberniyi nini Miyakinskogo rajonu Respubliki Bashkortostan Zgidno revizkih kazok XIX stolittya batko Kamaletdin Iskuzhin nar 1805 nakaznij imam mati Bibiummugulsum Salimyanova nar 1809 obidva ye bashkirami votchinnikami Kulyil Minskoyi volosti Belebeyevskogo povitu Na dumku kazahskih doslidnikiv batkom Akmulli ye kazah Muhammedyar Rizaitdin Fahretdinov pishe sho batko Akmulli buv bashkirom a mati z kazanciv Pochatkovu osvitu majbutnij poet zdobuv u ridnomu seli vchivsya v medrese susidnih sil Meneuztamak ta Anyasevo buv shakirdom medrese v seli Sterlibashevo de otrimuvav uroki u znamenitogo poeta sufiya Shamsetdina Zaki Zgodom Akmulla zhiv i pracyuvav u riznih miscyah navchav ditej zajmavsya riznimi remeslami zokrema pracyuvav tesleyu a takozh otrimav populyarnist yak talanovitij poet improvizator U jogo stanovlenni yak mislitelya veliku rol vidigrala druzhba z musulmanskim religijnim diyachem Zajnulloyu Rasulevim Ne v zmozi zhiti na odnomu misci u 25 rokiv vin virushiv podorozhuvati Zgidno X reviziyi 1859 roku Miftahetdin u 28 richnomu vici she zhiv u rodini batka Akmulla mandruvav pivdnem Bashkortostanu a potim po Zaurallyu Miftahetdin Akmulla na svoyij pidvodi v specialnih vidsikah yakoyi vin zberigav knigi i rukopisi stolyarni ta inshi instrumenti kochuvav bashkirskimi aulami verhiv yiv Uralu Agideli dolini richki Mias a takozh u stepah Kazahstanu poshiryuyuchi sered lyudej gumanistichni ideyi v tomu chisli poglyadi musulmanskih prosvititeliv Navesni i vlitku pereyizhdzhayuchi z aulu v aul z yajlyau na yajlyau na sabantuyah zmagavsya z vidomimi sesenami v mistectvi poetichnoyi improvizaciyi a takozh chitav svoyi virshi pered lyudmi Ne z chutok znayuchi zhittya prostogo narodu Miftahetdin Akmulla sam vidchuvav utiski z boku bagatiyiv Za donosom kazahskogo baya Batucha Isyangildina buv zasudzhenij za uhilennya vid sluzhbi v carskij armiyi i na chotiri roki 1867 1871 rr jogo pomistili do Troyickoyi v yaznici Buduchi v uv yaznenni Akmulla stvoriv bagato shiroko vidomih tvoriv Misce moye v zindani Mәҡamym minen zindani ta inshi Smert Akmulli bula nespodivanoyu ta tragichnoyu U nich na 14 27 grudnya po dorozi z Troyicka do Zlatousta nepodalik Miasskogo zavodu sho bilya zaliznichnoyi stanciyi Sirostan buv ubitij Pohovanij na musulmanskomu kladovishi Miasa TvorchistZa versiyeyu bashkirskih vchenih bilshist svoyih tvoriv Akmulla stvoryuvav bashkirskoyu ta kazahskoyu movami a takozh movoyu tyurki Zgidno informaciyi doslidnikiv starotatarskoyi literaturi mova bilshosti tvoriv Akmulli zmishana kazahsko tatarska oskilki poyednuye v sobi elementi oboh mov Zustrichayutsya takozh deyaki elementi bashkirskoyi movi Okremi virshi napisani v povnij vidpovidnosti z kanonami starotatarskoyi literaturnoyi movi Do Zhovtnevogo perevorotu jogo knigi vihodili tatarskoyu movoyu z chastim vklyuchennyam okremih bashkirskih i kazahskih sliv ta slovospoluchen idiomatichni virazi i porivnyannya demonstruyuchi tradicijni obrazi bashkirskogo i kazahskogo folkloru Akmulla propoviduvav prosvitnicki ideyi rozglyadav poeziyu yak zasib bezposerednogo spilkuvannya z narodom Tomu mova jogo tvoriv bilsh dostupna mistit porivnyano menshe arabizmiv ta farsizmiv harakternih dlya literaturnoyi movi togo chasu Akmulla pisav svoyi virshi zdebilshogo v klasichnij formi rubayi ale vikoristovuvav j inshi poetichni formi Tvorchist Miftahetdina bula pronizane gumanistichnimi ideyami togo chasu U svoyij tvorchosti vin propoviduvav prosvitnicki ideyi stverdzhuvav pragnennya lyudini do svitu i progresu Vse ce zdijsnilo pozitivnij vpliv na rozvitok literaturi bagatoh tyurkomovnih narodiv Jogo psevdonim Akmulla oznachaye svitlij pravednij vchitel U virshi Bashkiri vsim nam potribno vchitisya Akmulla odnim z pershih zvernuvsya do bashkirskogo narodu iz zaklikom ovolodivati znannyami Poglyadi ideali filosofski uyavlennya Akmuli narodilisya v borotbi proti feodalnoyi vidstalosti religijnogo fanatizmu i proyaviv serednovichnoyi sholastiki proti gnoblennya narodu v Bashkortostani ta Kazahstani Osnovnim sposobom domogtisya polegshennya zhittya prostogo narodu vin bachiv u navchanni v ovolodinni znannyami u vikorinenni neviglastva U svitoglyadi Akmulli centralne misce zajmalo pitannya pro misce znan v zhitti suspilstva Dotrimuvavsya pozicij idealizmu v rozuminni zakoniv suspilnogo rozvitku vvazhav sho socialne bezprav ya narodu mozhna usunuti shlyahom prosvitnictva Ce vidbilosya napriklad u virshi Povchannya Dlya Akmulli centralne misce v sistemi jogo cinnostej zajmali znannya i vihovanist vnutrishnya chistota lyudini problemi moralnogo etichnogo poryadku Tvorchist Akmulli utvorilo cilu poetichnu shkolu Vpliv jogo tvorchosti vidznachali Gabdulla Tukaj Mazhit Gafuri Shajzada Babich Daut Yultij Shafik Amineye Tamyanii Sajfi Kudash tosho Miftahetdin Akmulla shiroko vidomij ne tilki v Bashkortostani Kazahstani i Rosijskoyi Federaciyi ale i v krayinah SND Do teperishnogo chasu zbereglosya daleko ne vse z tvorchoyi spadshini Miftahetdina Akmulli U 1981 roci z nagodi yuvileyu poeta Bashkirskim knizhkovim vidavnictvom vipushenij bashkirskoyu movoyu odnotomnik tvoriv Do knigi yaka ye najbilsh povnoyu porivnyano z poperednimi zbirkami Akmulli uvijshlo bilshe troh tisyach ryadkiv Odnak bagato tvoriv poeta abo she ne znajdeni abo mozhlivo zovsim vtracheni Prichinoyu tomu bulo te sho Akmulla bilshu chastinu svoyih tvoriv zberigav u pam yati oskilki voni stvoryuvalisya dlya usnogo vikonannya Virshi poeta poshiryuvalisya v usnij rukopisnij formi po aulah i kochevyam U 1892 roci elegiya Pam yati Shigabutdina Mardzhani bula vidana okremoyu knigoyu v Kazani Cya nevelika kniga stala pershim i ostannim prizhittyevim vidannyam tvoriv poeta Literaturni tvori i publikaciyi Moye misce v zindani Bashkiri moyi treba vchitisya Elegiyu v pam yat pro Shigabutdine Mardzhani Povchannya Nәsihәttәr List batkovi Atajyma hat Pam yati Shigabutdina Mardzhani Kazan 1892 tatarskoyu movoyu Pam yati Shigabutdina Mardzhani ta inshi virshi Kazan 1907 tatarskoyu movoyu Zbirka virshiv Alma Ata 1935 kazahskoyu movoyu Akmulla Virshi Ufa Bashknigoizdat 1981 223 s bashkirskoyu movoyu Kazhut Vesna Os slovo AkmulliPam yatPam yatnik Miftahetdinu Akmullei v Ufi U 1911 1916 rr vihodit satirichnij zhurnal dlya musulman Akmulla Na batkivshini poeta na hutori Tuksanbayevo Miyakinskogo rajonu u 1981 roci stvoreno Muzej Miftahetdina Akmulli U 1980 roci zasnovana premiya imeni Akmulli za tvori literaturi i mistectva Laureati premiyi Rashit Shakurov 1989 Ahat Vildanov 1990 Rozaliya Sultangaryeyeva 1993 Roza Sahautdinova 1994 Gazim Shafikov 1995 ta inshi Im ya poeta nosit Bashkirskij derzhavnij pedagogichnij universitet 8 zhovtnya 2008 roku v Ufi buv vidkritij pam yatnik Miftahetdinu Akmulli v odnojmennomu skveri na majdanchiku pered pedagogichnim universitetom na vulici Zhovtnevoyi revolyuciyi Na chest poeta nazvano municipalnu gazetu Miyakinskogo rajonu Aҡmulla tojәge bashkirskoyu ridna zemlya Akmulli Vipuskayetsya shotizhnevij literaturno gumoristichnij dodatok Akmulla do respublikanskoyi gazeti Bashkortostan Na chest poeta nazvana vulicya v Almetyevsku Tatarstan PrimitkiNini v Miyakinskomu rajoni Bashkortostanu Nini v skladi Chelyabinskoyi oblasti Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2018 Shakurov R Z Poet i prosvetitel www akmulla ru ros originalu za 23 grudnya 2018 Procitovano 8 grudnya 2019 Istoriya sel i dereven Bashkortostana i sopredelnyh territorij Ufa Kitap 2009 S 440 Uchebnik hrestomatiya po tatarskoj literature Әhmәtov R CCCP Fәnnәr akademiyase Kazan filialy G Ibraһimov isemendәge Tel әdәbiyat һәm tarih instituty chygargan Tatar әdәbiyaty tarihy kitaby 2 nche tom www akmulla ru ros originalu za 23 grudnya 2018 Procitovano 8 grudnya 2019 Tatarskaya elektronnaya biblioteka kitap net ru ros originalu za 14 travnya 2019 Procitovano 8 grudnya 2019 Vydayushijsya myslitel i pedagog XIX veka Pedagogicheskij zhurnal Bashkortostana 2005 1 30 chervnya S 158 169 ISSN 1817 3292 z dzherela 1 chervnya 2017 Procitovano 21 travnya 2020 Ahmetov R A Akmulla Tatarskaya enciklopediya V 6 t T 1 A V Kazan Institut Tatarskoj enciklopedii AN RT 2002 S 86 Cej virsh vpershe opublikovano v 1931 roci Jogo avtorstvo Akmulli pripisuye bashkirskij prosvititel Zakir Shakirov Div L Z Shakirova Dialektologicheskie ekspedicii Z Sh Shakirova Opublikovano u zbirci Aktualnye problemy dialektologii narodov Rossii Komsomolskaya pravda kp ru ros originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 grudnya 2019 LiteraturaVildanov A H Kunafin G S Bashkirskie prosvetiteli demokraty XIX v M 1981 Shakurov R Z Zvezda poezii Ufa 1981 Vildanov Ә H Aҡmulla yaҡtylyҡ jyrsyһy Өfo 1981 Bashҡort әҙәbiәte tarihy 6 tomda 2 se tom Өfo 1990 Posilannyaocifrovani praci v Nacionalnij biblioteci imeni Ahmet Zaki Validi Respubliki Bashkortostan na bashkirskom yazyke ebook bashnl ru ros originalu za 8 serpnya 2021 Procitovano 8 grudnya 2019 inshi dzherela Shakurov R Z Akmulla Bashkirska enciklopediya gol red M A Ilgamov Ufa GAUN Bashkirska enciklopediya 2015 2020 ISBN 978 5 88185 306 8 Svetoch bashkirskoj poezii i prosvetitelskoj mysli zhurnal 2006 7 30 chervnya S 116 129 ISSN 1683 3554 ros Miftahetdin Akmulla zhittya i tvorchist 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Rodoslovnaya Akmully ufagen ru ros originalu za 1 travnya 2020 Procitovano 8 grudnya 2019 Arhiv originalu za 18 sichnya 2012 Lichnost v bashkirskoj istorii Miftahetdin Akmulla na YouTube Bashkirskoe prosvetitelstvo i ego osobennosti na YouTube

Дата публікації:
Топ