Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сесен (башк. cәсән) — розповідач казок у башкирів, який традиційно оповідає сказання та виконує імпровізації у формі пісенного речитативу під акомпанемент думбири — традиційного струнного інструменту.
Запам'ятовуючи і передаючи з покоління в покоління традиційні оповіді, опосередковано засвідчуючи важливі події минулого, сесени виступали носіями усної народної пам'яті башкирів, граючи важливу роль у підтримці родової й загальнонаціональної ідентичності. З іншого боку, будучи поетами-імпровізаторами, сесени виконували важливу соціальну функцію, описуючи і даючи оцінку подіям сучасності.
Розрізняють три типи сесенів:
- сесени — автори епічних та інших кубаїрів, пісень, баїтів, такмаків
- сесени-імпровізатори
- сесени-виконавці
Традиційні змагання сесенів називалися айтиш і збирали великі аудиторії. Змагання проводилися як заради чистого мистецтва, так і як метод обговорення і залагодження конфліктів між родами. У давні часи, свій сесен був у кожного значущого роду башкирів. Конфлікт між родами вирішувався змаганнями сесенів на загальному святі — йийині. Перемога імпровізатора означала перемогу його роду в конфлікті.
Історія
Із давніх сесенів відомі імена Катай Галі сесена, Турумтай сесена, Суюндук сесена, Кильдиш сесена, Єммет сесена, Каракай сесена, Ях'я сесена та ін. У пам'яті народу збереглися імена багатьох сесенів XIV—XVIII ст., тісно пов'язаних з історією та духовною культурою башкирів: Хабрау, Єренсе, Кубагуша, Караса, Махмута, Баіка Айдара та ін.
Розквіт творчості сесенів припадає на XVI—XVIII століття. Розвиваються основні жанри усної літератури: епос, кубаїр, айтиш, пісня, представлені у творчості Кубагуш сесена, Єренсе сесена, Карас сесена, Баік Айдару та ін.
Заборона йийинів на початку XIX століття позбавляє сесенів аудиторії, права публічних виступів, у результаті відбувається поступове згасання таких жанрів, як епос, кубаїр, айтиш, а найбільш популярним жанром стає пісня.
У творчості Махмут сесена, Буранбай сесена, Ишмухамет сесена основними стають жанрові форми пісні — історична, побутова, лірична та ін. Отримує розвиток жанр баїта.
Між сесенами різних поколінь встановлювався спадковий зв'язок: М. А. Бурангулов був учнем Габіт сесена, Габіт сесен — Ішмухамет сесена, Ішмухамет сесен — Баік Айдара. Сесени-імпровізатори знали напам'ять твори своїх попередників.
У XX столітті відбувається поступове згасання інституту сесенів, що було обумовлене переходом авторів до письмової творчості.
Руйнування традиційного кочового способу життя башкирів вплинуло і на башкирську культуру, хранителем і творцем якої багато століть були сесени. Традиції відмирали, разом з ними і культура поетів-імпровізаторів. Вплив на суспільство осілих башкирів зменшився, їхня роль і кількість знизилася. Серед відомих сесенів того часу: Ішмухамет Мурзакаєв, Габіт Аргинбаєв, Хаміт Альмухаметов, Сабір'ян Мухаметкулов, Шафік Аминев-Там'яні, Валіулла Кулембетов.
Сучасний стан
У перші роки після жовтневого перевороту, коли в галузі культури, літератури і мистецтва панувала концепція пролеткультівців, народна творчість, в тому числі творчість сесенів, сприймалася як архаїка. Після Першого з'їзду радянських письменників (1934 р.) ставлення до них змінилося. На з'їзді Максим Горький кинув клич вивчати національний фольклор, високо оцінював творчість дагестанського ашуга Сулеймана Стальського і назвав його Гомером XX століття.
Після цього з'їзду і в Башкортостані активізувалася робота по збиранню фольклору, у тому числі творів сесенів. Проте в подальші роки створення кубаїрів почали розглядати як стилізацію під старі форми. Цьому певною мірою сприяли і сумнозвісні постанови ЦК ВКП(б) 1944 і 1945 років про стан агітаційно-пропагандистської роботи в парторганізаціях ТАРСР і БАРСР. Кубаїр «Ідукай і Мурадим» і сесен-кубаїрист Мухаметша Бурангулов потрапили в опалу, що було сприйнято як заборона жанру кубаїра взагалі. Сесени, які отримали в період до більшовицького перевороту освіту в медресі, зайнялися новими літературними формами, інші зверталися до таких фольклорних жанрів, як такмак, коротка пісня, баїт і казка.
До першої групи відносяться Гатаулла Галієв (1861—1939) з села Нігматулла (Малаш) Альшеєвського району, Гіндулла Усманов (1875—1956) з села Гумерово Кушнаренковського району; Ілгаметдін Базаров (1877-?) з села Тамьян-Таймасово Міякинського району, Валіулла Кулумбетов (1881—1964) з села Яктикулево Гафурійського району, Шайдулла Шаріфуллін (1883—1959) з села Каралачук Дюртюлинського району; Шагаргазі Габдієв (1889—1979) з села Друге Іткулово Баймацького району; Сайфулла Сагітов (1899—1977) з села Утяшево Гафурийського району, Сахріяр Муллабаєв (1899—1977) з села Чуракаєво Альшеєвського району, Асадулла Гатіатуллін (1891—?) з села Тартишево Кушнаренковського району.
Другу групу складають сесени Ярмі Саїті (Саїт Ахметович Ісмагілов, 1884—1970) з села Ярми Чишминського району, Фаррах Давлетшін (1887—1956) з села Старо-Уртаєво Дюртюлінського району, Набі Гадельбаєв (1885—1939) з села Чингізово Баймацького району, Газіза Сулейманова (1890 -?), Хадіса Кусябаєва (1902 — ?), Іслам Смаков (1903—1980), Ях'я Акмурзин (1897) з села Белак-Тамак Кувандицького району Оренбурзької області.
Підняття національної самосвідомості вплинуло на відродження в новій якості сесенів — як народних поетів, які зберігають у своїх творах втрачені забуті традиції. Відомі сесени стали записувати фольклор, поширювати його, переробляючи народну творчість у нові форми: п'єси, вистави та ін. У 1930-х почалися арешти національно орієнтованої культурної еліти башкирів, їх твори та роботи потрапили під заборону. Така доля була у найбільш значущого сесена — Мухаметші Бурангулова, який зберіг для нащадків національний епос — «Урал-батир», записавши його у старого покоління сесенів.
У 1943 році введено звання Народний сесен БАРСР, зараз — Народний сесен Башкортостану або просто народний сесен. Званням були удостоєні: М. А. Бурангулов, Ф. Д. Давлетшин, С. А. Ісмагілов.
Див. також
Примітки
- Галієв Гатаулла Фасхетдінович
Література
- Буранғолов М. А. Сәсән аманаты. Өфө, 1995.
- Иҙелбаев М. Х. Боронғонан аманат. Өфө, 2007.
Посилання
- Стаття в Башкирській енциклопедії
- Башкирські сесени
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sesen bashk cәsәn rozpovidach kazok u bashkiriv yakij tradicijno opovidaye skazannya ta vikonuye improvizaciyi u formi pisennogo rechitativu pid akompanement dumbiri tradicijnogo strunnogo instrumentu Zapam yatovuyuchi i peredayuchi z pokolinnya v pokolinnya tradicijni opovidi oposeredkovano zasvidchuyuchi vazhlivi podiyi minulogo seseni vistupali nosiyami usnoyi narodnoyi pam yati bashkiriv grayuchi vazhlivu rol u pidtrimci rodovoyi j zagalnonacionalnoyi identichnosti Z inshogo boku buduchi poetami improvizatorami seseni vikonuvali vazhlivu socialnu funkciyu opisuyuchi i dayuchi ocinku podiyam suchasnosti Rozriznyayut tri tipi seseniv seseni avtori epichnih ta inshih kubayiriv pisen bayitiv takmakiv seseni improvizatori seseni vikonavci Tradicijni zmagannya seseniv nazivalisya ajtish i zbirali veliki auditoriyi Zmagannya provodilisya yak zaradi chistogo mistectva tak i yak metod obgovorennya i zalagodzhennya konfliktiv mizh rodami U davni chasi svij sesen buv u kozhnogo znachushogo rodu bashkiriv Konflikt mizh rodami virishuvavsya zmagannyami seseniv na zagalnomu svyati jijini Peremoga improvizatora oznachala peremogu jogo rodu v konflikti IstoriyaIz davnih seseniv vidomi imena Kataj Gali sesena Turumtaj sesena Suyunduk sesena Kildish sesena Yemmet sesena Karakaj sesena Yah ya sesena ta in U pam yati narodu zbereglisya imena bagatoh seseniv XIV XVIII st tisno pov yazanih z istoriyeyu ta duhovnoyu kulturoyu bashkiriv Habrau Yerense Kubagusha Karasa Mahmuta Baika Ajdara ta in Rozkvit tvorchosti seseniv pripadaye na XVI XVIII stolittya Rozvivayutsya osnovni zhanri usnoyi literaturi epos kubayir ajtish pisnya predstavleni u tvorchosti Kubagush sesena Yerense sesena Karas sesena Baik Ajdaru ta in Zaborona jijiniv na pochatku XIX stolittya pozbavlyaye seseniv auditoriyi prava publichnih vistupiv u rezultati vidbuvayetsya postupove zgasannya takih zhanriv yak epos kubayir ajtish a najbilsh populyarnim zhanrom staye pisnya U tvorchosti Mahmut sesena Buranbaj sesena Ishmuhamet sesena osnovnimi stayut zhanrovi formi pisni istorichna pobutova lirichna ta in Otrimuye rozvitok zhanr bayita Mizh sesenami riznih pokolin vstanovlyuvavsya spadkovij zv yazok M A Burangulov buv uchnem Gabit sesena Gabit sesen Ishmuhamet sesena Ishmuhamet sesen Baik Ajdara Seseni improvizatori znali napam yat tvori svoyih poperednikiv U XX stolitti vidbuvayetsya postupove zgasannya institutu seseniv sho bulo obumovlene perehodom avtoriv do pismovoyi tvorchosti Rujnuvannya tradicijnogo kochovogo sposobu zhittya bashkiriv vplinulo i na bashkirsku kulturu hranitelem i tvorcem yakoyi bagato stolit buli seseni Tradiciyi vidmirali razom z nimi i kultura poetiv improvizatoriv Vpliv na suspilstvo osilih bashkiriv zmenshivsya yihnya rol i kilkist znizilasya Sered vidomih seseniv togo chasu Ishmuhamet Murzakayev Gabit Arginbayev Hamit Almuhametov Sabir yan Muhametkulov Shafik Aminev Tam yani Valiulla Kulembetov Suchasnij stanU pershi roki pislya zhovtnevogo perevorotu koli v galuzi kulturi literaturi i mistectva panuvala koncepciya proletkultivciv narodna tvorchist v tomu chisli tvorchist seseniv sprijmalasya yak arhayika Pislya Pershogo z yizdu radyanskih pismennikiv 1934 r stavlennya do nih zminilosya Na z yizdi Maksim Gorkij kinuv klich vivchati nacionalnij folklor visoko ocinyuvav tvorchist dagestanskogo ashuga Sulejmana Stalskogo i nazvav jogo Gomerom XX stolittya Pislya cogo z yizdu i v Bashkortostani aktivizuvalasya robota po zbirannyu folkloru u tomu chisli tvoriv seseniv Prote v podalshi roki stvorennya kubayiriv pochali rozglyadati yak stilizaciyu pid stari formi Comu pevnoyu miroyu spriyali i sumnozvisni postanovi CK VKP b 1944 i 1945 rokiv pro stan agitacijno propagandistskoyi roboti v partorganizaciyah TARSR i BARSR Kubayir Idukaj i Muradim i sesen kubayirist Muhametsha Burangulov potrapili v opalu sho bulo sprijnyato yak zaborona zhanru kubayira vzagali Seseni yaki otrimali v period do bilshovickogo perevorotu osvitu v medresi zajnyalisya novimi literaturnimi formami inshi zvertalisya do takih folklornih zhanriv yak takmak korotka pisnya bayit i kazka Do pershoyi grupi vidnosyatsya Gataulla Galiyev 1861 1939 z sela Nigmatulla Malash Alsheyevskogo rajonu Gindulla Usmanov 1875 1956 z sela Gumerovo Kushnarenkovskogo rajonu Ilgametdin Bazarov 1877 z sela Tamyan Tajmasovo Miyakinskogo rajonu Valiulla Kulumbetov 1881 1964 z sela Yaktikulevo Gafurijskogo rajonu Shajdulla Sharifullin 1883 1959 z sela Karalachuk Dyurtyulinskogo rajonu Shagargazi Gabdiyev 1889 1979 z sela Druge Itkulovo Bajmackogo rajonu Sajfulla Sagitov 1899 1977 z sela Utyashevo Gafurijskogo rajonu Sahriyar Mullabayev 1899 1977 z sela Churakayevo Alsheyevskogo rajonu Asadulla Gatiatullin 1891 z sela Tartishevo Kushnarenkovskogo rajonu Drugu grupu skladayut seseni Yarmi Sayiti Sayit Ahmetovich Ismagilov 1884 1970 z sela Yarmi Chishminskogo rajonu Farrah Davletshin 1887 1956 z sela Staro Urtayevo Dyurtyulinskogo rajonu Nabi Gadelbayev 1885 1939 z sela Chingizovo Bajmackogo rajonu Gaziza Sulejmanova 1890 Hadisa Kusyabayeva 1902 Islam Smakov 1903 1980 Yah ya Akmurzin 1897 z sela Belak Tamak Kuvandickogo rajonu Orenburzkoyi oblasti Pidnyattya nacionalnoyi samosvidomosti vplinulo na vidrodzhennya v novij yakosti seseniv yak narodnih poetiv yaki zberigayut u svoyih tvorah vtracheni zabuti tradiciyi Vidomi seseni stali zapisuvati folklor poshiryuvati jogo pereroblyayuchi narodnu tvorchist u novi formi p yesi vistavi ta in U 1930 h pochalisya areshti nacionalno oriyentovanoyi kulturnoyi eliti bashkiriv yih tvori ta roboti potrapili pid zaboronu Taka dolya bula u najbilsh znachushogo sesena Muhametshi Burangulova yakij zberig dlya nashadkiv nacionalnij epos Ural batir zapisavshi jogo u starogo pokolinnya seseniv U 1943 roci vvedeno zvannya Narodnij sesen BARSR zaraz Narodnij sesen Bashkortostanu abo prosto narodnij sesen Zvannyam buli udostoyeni M A Burangulov F D Davletshin S A Ismagilov Div takozhRozpovidannya istorijPrimitkiGaliyev Gataulla FashetdinovichLiteraturaBurangolov M A Sәsәn amanaty Өfo 1995 Iҙelbaev M H Borongonan amanat Өfo 2007 PosilannyaStattya v Bashkirskij enciklopediyi Bashkirski seseni