Башкирська народна пісня — пісня, слова та музика якої склалися історично в ході розвитку башкирської культури. У народної пісні немає певного автора, або її автор невідомий.
Історія
Складний вплинув на їх пісенну традицію, на жанровий склад пісень та їх мелодійні форми. Будучи скарбницею башкирської музично-поетичної культури, башкирські народні пісні займають визначне місце у художній творчості народу.
У назвах народних музичних творів башкирів вживається слово «кюй» (мелодія, наспів). Воно поєднується з прикметниками «озон» («довгий»), «киска» («короткий»), «урам» («вуличний»), «аул» («сільський») та іншими, що визначають характер наспіву.
Пізні пісенні форми та сюжети часто називаються власними іменами: «Буранбай-кюй» («Наспів Буранбаю»), «Габдрахман-кюй» («Наспів Габдрахману»), Біїш і т. д. Безіменні твори іменуються узагальнено — «озон-кюй», «киска-кюй» та ін.
У башкирській народній музичній свідомості склалася бінарна термінологічна пара — та , що визначає ознаки мелодії. Між цими полюсами розташовано інші мелодійні типи, за кожним з яких башкирами закріплено свій термин: середньопротяжний «халмак-кюй» (дослівно «плавний наспів»), що тяжіє по темпу до «озон-кюю», а по рівномірно пульсуючому ритму — до «киска-кюю».
Башкирські сесени (народні оповідачі) для позначення речитативного, або декламаційного стилю розспіву епічних піснеспівів вживають словосполучення «хамак-кюй» — форма розспіву епічних піснеспівів — «кубаіри» (дослівно «схвальні, героїчні пісні»), що розповідають про батирів, ватажків .
У башкирських піснях є оповідно-речитативні піснеспіви, що називаються арабським словом «баіт» (двовірш), та відображають моральні та актуальні побутові мотиви. Релігійні уявлення башкирів закріплені в «мунажатах» — молитовних зверненнях до Бога.
У традиційних весільних обрядах обов'язкові «сенляу» (голосіння), що виконуються нареченою перед від'їздом з дому батьків. Цей обряд не обходиться без «теляків» — піснеспівів, у яких виражаються добрі побажання, настанови нареченій перед її входженням до родини чоловіка.
У середині XIX століття у башкирів поширились необрядові «такмаки», що виконуються як «киска-кюі» та є близькими до російських частівок.
Перші записи башкирського музичного фольклору зроблені ще наприкінці XIX століття оренбурзьким вчителем Г. Х. Єнікеєвим за допомогою А. І. Оводова. Перші публікації поміщені у книзі «Музика та пісні Уральських мусульман з нарисом їх побуту» (СПб., 1897). Серйозне дослідження башкирської народної пісні зробив у книзі «Башкирські народні пісні та наспіви» (М., 1965).
Типологія
За змістом башкирські народні пісні поділяються на такі групи:
- історичні пісні: про історичні події та особистості; про місцевих правителів, кантонних начальників; ([ru]», «Кулуй-кантон», «Кагарман-кантон», «Тухфат», [ru]»)
- пісні про Вітчизняну війну 1812 року. («Друга армія», «Французька пісня», «Ескадрон», «Рудий кінь із зірочкою на лобі», [ru]», «Командир Кахим», «Любізар»)
- про життя та побут; про рідну сторону; («Армія», «Уіл» та «Дикі гуси», «Гайса-блукач», «Єльмерзяк», «Чоловік», «Не кричи, зозуля», «Зозуленька», «Ішмурза», «Ірендик»)
- пісні про коня, про полювання, про життя пастухів («Вороний іноходець», «Кульгавий буланий кінь», «Мисливець Юлготто», «Ірендек»)
- про засланців та втікачів;
- про кохання та жіночу долю;
- обрядові пісні, що присвячені до весільної обрядовості — зустріч сватів та гостей, роздача гостинців, розвага гостей, ритуальний танок на скрині з приданим, закінчення весілля, проводи сватів та гостей («Заріфа»), приурочені до весняного обрядового свята «Карга буткахи» («Гайворонова каша»);
- жартівливі пісні («Алти егет», «Закарія-камая», «Загара», «Гюль-кай моя», «Гульназіра, Яміля»);
- танцювальні пісни (такмаки) «Моя каблучка», «Добре по воду ходити»;
- «зимогор-кюй» — пісні, що популярні у бідних башкирів, що йдуть взимку працювати на копальні, рудники та в міста. Ці пісні відрізняються хвацькістю та гумористичною наснагою.
- гостьові пісні. Гостювання у башкирів зазвичай приурочені до свят (загальнонародних, сімейних), до весільних урочистостей. Гостя зустрічають з підвищеною увагою зі словами, які є у піснях «Золотий чи що?» («Алтин мікен?»), або «Друзі» («Дустар»,), «Усі друзі» («Йийин дустар»), «За столом». Незважаючи на назву пісні, у башкирів звичай «сидіти за столом» є чужорідним, запозиченим. Традиційно «застілля» відбувалися на застеленій підлозі або землі. До жанру гостьових відносяться пісни про кумис («ТСими? йири»), чаювання («Сей йири»), у яких оспівуються улюблені напої. Ці пісні також називаються кумисними.
- пісні про Салавата Юлаєва («Салават»).
За манерою виконання башкирські народні пісні поділяють на:
- узун-кюй — тривала, протяжна пісня;
- киска-кюй — коротка швидка пісня;
- кубаіри — героїчні сказання;
- баїти — побутові сказання. Мелодії баїтів підпорядковані структурам поетичних текстів, що складаються з двох або чотирьохстрічних строф. Кожен вірш має стійку кількість складів: 7 (4+3), 8 (4+4) и 10 (5+5). Під впливом жанру мунажат у баітах з'явились більш складні 11 — (4+4+3) и 12-складні (4+4+4) структури.
- сенляу ~ голосіння;
- теляк — благі побажання нареченій;
- узляу або тамак курай — сольний двоголосий спів.
Сільські, вуличні пісні («аул-кюй», «урам-кюй») пов'язані з місцем виконання. Їх співають на сільській вулиці групи співаків, що йдуть на вечірку, на гуляння. Текст сільських пісень має елегійний характер: горе, плач, страждання, туга, сум, мрія, розчарування, життєво-філософські роздуми.
Відомі збирачі
Музикант-етнограф С. Г. Рибаков, Р. Г. Ігнатьєв, Х. Ф. Ахметов, І. В. Салтиков, Г. 3. Сулейманов, Ф. А. Надршина, В. Я. Проппа, Б. Н. Путілов, A. M. Сулейманов, P. A. Султангареєва, К. В. Чистов, А. Абдуллін, Н. Альмеєва, Л. П. Атанова, Н. Ахметжанова, Р. Зелінський, X. Іхтисамов, Ф. Камаєв, Л. М. Лебединський, М. Нігмедзянов, Б. Магадєєва та ін.
Відомі виконавці
А. Г. Галімов, Ф. Ф. Гараєв, Р. А. Гарєєв, М. Х. Хісматуллін, Б. Магадєєва, Ф. Бікбулатов, З. Махмутов, Ф. А. Кільдіярова, С. Абдуллін, И. Султанбаєв, А. Султанов, М. Гайнетдінов та ін.
Цікаві факти
З метою пропаганди народних пісень, виявлення молодих талановитих виконавців, творчого зростання та вдосконалення професійної майстерності та виконавчої культури музикантів у Республіці Башкортостан проводяться конкурси башкирської народної пісні:
- Міжнародний телевізійний фестиваль-конкурс башкирської та татарської пісні «Туган Тел»
- Конкурс виконавців башкирських народних пісень «Оҙон көй»
- Міжрегіональний конкурс виконавців башкирської пісні «Ірендик мондари»
- Районний конкурс виконавців башкирської народної пісні на приз ім. А.Султанова
- Конкурс виконавців башкирських, татарських народних пісень ім. Мурата Ільбаєва.
- Конкурс виконавців башкирських народних пісень «Мелодії Дьоми».
Примітки
- ИСТОРИЧЕСКИЕ ПЕСНИ БАШКИР, народные башкирские песни на историческую тематику, образующие обширную группу музыкальных жанров башкирского фольклора — Культура народов Башкортос…. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
- Фатых УРМАНЧЕ — Мунажат. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
- С. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
- Конкурс башкирской протяжной песни прошел в Туймазах — Культурный мир Башкортостана. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
- Положение о районном конкурсе исполнителей башкирской народной песни на приз имени А. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 30 березня 2016.
Література
- Башкирское народное творчество: Песни и наигрыши/ Сост., вступ. ст. и коммент. P. C. Сулейманова. — Уфа: Башкнигоиздат, 1983. — 309 с.
- Башҡорт халыҡ моңдары (Башкирские народные мелодии) / Сост., вступ. ст. и коммент. P. C. Сулейманова. — Уфа: Башкнигоиздат, 1991. — 104 с.
- Башкирское народное музыкальное искусство. Т. I: Эпические песни и напевы /Сост., вступ. ст. и коммент. P. C. Сулейманова; Отв. ред. Ф. А. Надршина, Д. Д. Хасаншин. — Уфа: Китап, 2001. — 240 с.(на башк. яз.).
- Башкирское народное музыкальное искусство. Т. II (в двух частях): Лирические песни и напевы / Сост., вступ. ст. и коммент. P. C. Сулейманова; Отв. ред. Д. Д. Хасаншин. — Уфа, 2001. — 196 с.
- Башкирское народное музыкальное искусство. Т. II: Лирические песни и напевы / Сост., вступ. ст. и коммент. P. C. Сулейманова; Отв. ред. Д. Д. Хасаншин. — Уфа: Китап, 2002. — 236 с.(на башк. яз.)
- Башкирское народное музыкальное искусство. T.III: Лирико-драматические песни и напевы /Сост., вступ. ст. и коммент. P. C. Сулейманова; Отв. ред. М. И. Дильмухаметов, Д. Д. Хасаншин. — Уфа, 2001. −267 с. −31,2 п.л. (на башк. яз.).
- Башкирское народное творчество. Песни. — Уфа, 1974.
- Башкирский фольклор: принципы классификации певческих жанров // Вестник Башкирского университета. — 2004. — № 4.
- Башҡорт халыҡ йырҙары, йыр-риүәйәттәре./ Автор-төҙөүсеһе Ф. А. Нәҙершина. — Өфө, 1997. — 288 бит.
- Жемчужины народного творчества Урала: Монография. — Уфа: Китап, 1995. — 248 с.
- Лебединский Л. Н. Башкирские народные песни и наигрыши. М., 1965.
- Песенное творчество иргизо-камеликских башкир: Монография. -Уфа: Китап, 2002.
- Резяпов Р. Башкирские любовные песни : [арх. 4 березня 2016] // . — 2006. — № 3. — ISSN 1683-3554.(башк.)(башк.)
- Фоменков М. П. Башкирская народная песня. — Уфа, 1976.
- Военная история башкир. Уфа. Изд. Башкирская энциклопедия. 2013.
Посилання
http://bashkiry.ucoz.ru/index/bashkirskie_narodnye_pesni/0-44 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
http://cheloveknauka.com/bashkirskaya-narodnaya-pesnya [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
http://yir.atspace.com/index.html [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Bashkirska narodna pisnya pisnya slova ta muzika yakoyi sklalisya istorichno v hodi rozvitku bashkirskoyi kulturi U narodnoyi pisni nemaye pevnogo avtora abo yiyi avtor nevidomij Zmist 1 Istoriya 2 Tipologiya 3 Vidomi zbirachi 4 Vidomi vikonavci 5 Cikavi fakti 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaIstoriyared Skladnij etnogenez bashkiriv vplinuv na yih pisennu tradiciyu na zhanrovij sklad pisen ta yih melodijni formi Buduchi skarbniceyu bashkirskoyi muzichno poetichnoyi kulturi bashkirski narodni pisni zajmayut viznachne misce u hudozhnij tvorchosti narodu U nazvah narodnih muzichnih tvoriv bashkiriv vzhivayetsya slovo kyuj melodiya naspiv Vono poyednuyetsya z prikmetnikami ozon dovgij kiska korotkij uram vulichnij aul silskij ta inshimi sho viznachayut harakter naspivu Pizni pisenni formi ta syuzheti chasto nazivayutsya vlasnimi imenami Buranbaj kyuj Naspiv Buranbayu Gabdrahman kyuj Naspiv Gabdrahmanu Biyish i t d Bezimenni tvori imenuyutsya uzagalneno ozon kyuj kiska kyuj ta in U bashkirskij narodnij muzichnij svidomosti sklalasya binarna terminologichna para ozon kyuj ta kiska kyuj sho viznachaye oznaki melodiyi Mizh cimi polyusami roztashovano inshi melodijni tipi za kozhnim z yakih bashkirami zakripleno svij termin serednoprotyazhnij halmak kyuj doslivno plavnij naspiv sho tyazhiye po tempu do ozon kyuyu a po rivnomirno pulsuyuchomu ritmu do kiska kyuyu Bashkirski seseni narodni opovidachi dlya poznachennya rechitativnogo abo deklamacijnogo stilyu rozspivu epichnih pisnespiviv vzhivayut slovospoluchennya hamak kyuj forma rozspivu epichnih pisnespiviv kubairi doslivno shvalni geroyichni pisni sho rozpovidayut pro batiriv vatazhkiv bashkirskih rodiv ta plemen U bashkirskih pisnyah ye opovidno rechitativni pisnespivi sho nazivayutsya arabskim slovom bait dvovirsh ta vidobrazhayut moralni ta aktualni pobutovi motivi Religijni uyavlennya bashkiriv zakripleni v munazhatah molitovnih zvernennyah do Boga U tradicijnih vesilnih obryadah obov yazkovi senlyau golosinnya sho vikonuyutsya narechenoyu pered vid yizdom z domu batkiv Cej obryad ne obhoditsya bez telyakiv pisnespiviv u yakih virazhayutsya dobri pobazhannya nastanovi narechenij pered yiyi vhodzhennyam do rodini cholovika U seredini XIX stolittya u bashkiriv poshirilis neobryadovi takmaki sho vikonuyutsya yak kiska kyui ta ye blizkimi do rosijskih chastivok Pershi zapisi bashkirskogo muzichnogo folkloru zrobleni she naprikinci XIX stolittya orenburzkim vchitelem G H Yenikeyevim za dopomogoyu A I Ovodova Pershi publikaciyi pomisheni u knizi S G Ribakova Muzika ta pisni Uralskih musulman z narisom yih pobutu SPb 1897 Serjozne doslidzhennya bashkirskoyi narodnoyi pisni zrobiv L M Lebedinskij u knizi Bashkirski narodni pisni ta naspivi M 1965 Tipologiyared Za zmistom bashkirski narodni pisni podilyayutsya na taki grupi istorichni pisni pro istorichni podiyi ta osobistosti pro miscevih praviteliv kantonnih nachalnikiv 1 Abdrahman kanton ru Kuluj kanton Kagarman kanton Tuhfat Abdulla ahun ru pisni pro Vitchiznyanu vijnu 1812 roku Druga armiya Francuzka pisnya Eskadron Rudij kin iz zirochkoyu na lobi Kutuzov ru Komandir Kahim Lyubizar pro zhittya ta pobut pro ridnu storonu Armiya Uil ta Diki gusi Gajsa blukach Yelmerzyak Cholovik Ne krichi zozulya Zozulenka Ishmurza Irendik pisni pro konya pro polyuvannya pro zhittya pastuhiv Voronij inohodec Kulgavij bulanij kin Mislivec Yulgotto Irendek pro zaslanciv ta vtikachiv pro kohannya ta zhinochu dolyu obryadovi pisni sho prisvyacheni do vesilnoyi obryadovosti zustrich svativ ta gostej rozdacha gostinciv rozvaga gostej ritualnij tanok na skrini z pridanim zakinchennya vesillya provodi svativ ta gostej Zarifa priurocheni do vesnyanogo obryadovogo svyata Karga butkahi Gajvoronova kasha zhartivlivi pisni Alti eget Zakariya kamaya Zagara Gyul kaj moya Gulnazira Yamilya tancyuvalni pisni takmaki Moya kabluchka Dobre po vodu hoditi zimogor kyuj pisni sho populyarni u bidnih bashkiriv sho jdut vzimku pracyuvati na kopalni rudniki ta v mista Ci pisni vidriznyayutsya hvackistyu ta gumoristichnoyu nasnagoyu gostovi pisni Gostyuvannya u bashkiriv zazvichaj priurocheni do svyat zagalnonarodnih simejnih do vesilnih urochistostej Gostya zustrichayut z pidvishenoyu uvagoyu zi slovami yaki ye u pisnyah Zolotij chi sho Altin miken abo Druzi Dustar Usi druzi Jijin dustar Za stolom Nezvazhayuchi na nazvu pisni u bashkiriv zvichaj siditi za stolom ye chuzhoridnim zapozichenim Tradicijno zastillya vidbuvalisya na zastelenij pidlozi abo zemli Do zhanru gostovih vidnosyatsya pisni pro kumis TSimi jiri chayuvannya Sej jiri u yakih ospivuyutsya ulyubleni napoyi Ci pisni takozh nazivayutsya kumisnimi pisni pro Salavata Yulayeva Salavat Za maneroyu vikonannya bashkirski narodni pisni podilyayut na uzun kyuj trivala protyazhna pisnya kiska kyuj korotka shvidka pisnya kubairi geroyichni skazannya bayiti pobutovi skazannya Melodiyi bayitiv pidporyadkovani strukturam poetichnih tekstiv sho skladayutsya z dvoh abo chotirohstrichnih strof Kozhen virsh maye stijku kilkist skladiv 7 4 3 8 4 4 i 10 5 5 Pid vplivom zhanru munazhat 2 u baitah z yavilis bilsh skladni 11 4 4 3 i 12 skladni 4 4 4 strukturi senlyau golosinnya telyak blagi pobazhannya narechenij uzlyau abo tamak kuraj solnij dvogolosij spiv Silski vulichni pisni aul kyuj uram kyuj pov yazani z miscem vikonannya Yih spivayut na silskij vulici grupi spivakiv sho jdut na vechirku na gulyannya Tekst silskih pisen maye elegijnij harakter gore plach strazhdannya tuga sum mriya rozcharuvannya zhittyevo filosofski rozdumi Vidomi zbirachired Muzikant etnograf S G Ribakov 3 R G Ignatyev H F Ahmetov I V Saltikov G 3 Sulejmanov F A Nadrshina V Ya Proppa B N Putilov A M Sulejmanov P A Sultangareyeva K V Chistov A Abdullin N Almeyeva L P Atanova N Ahmetzhanova R Zelinskij X Ihtisamov F Kamayev L M Lebedinskij M Nigmedzyanov B Magadyeyeva ta in Vidomi vikonavcired A G Galimov F F Garayev R A Garyeyev M H Hismatullin B Magadyeyeva F Bikbulatov Z Mahmutov F A Kildiyarova S Abdullin I Sultanbayev A Sultanov M Gajnetdinov ta in Cikavi faktired Z metoyu propagandi narodnih pisen viyavlennya molodih talanovitih vikonavciv tvorchogo zrostannya ta vdoskonalennya profesijnoyi majsternosti ta vikonavchoyi kulturi muzikantiv u Respublici Bashkortostan provodyatsya konkursi bashkirskoyi narodnoyi pisni Mizhnarodnij televizijnij festival konkurs bashkirskoyi ta tatarskoyi pisni Tugan Tel Konkurs vikonavciv bashkirskih narodnih pisen Oҙon koj 4 Mizhregionalnij konkurs vikonavciv bashkirskoyi pisni Irendik mondari Rajonnij konkurs vikonavciv bashkirskoyi narodnoyi pisni na priz im A Sultanova 5 Konkurs vikonavciv bashkirskih tatarskih narodnih pisen im Murata Ilbayeva Konkurs vikonavciv bashkirskih narodnih pisen Melodiyi Domi Primitkired ISTORIChESKIE PESNI BAShKIR narodnye bashkirskie pesni na istoricheskuyu tematiku obrazuyushie obshirnuyu gruppu muzykalnyh zhanrov bashkirskogo folklora Kultura narodov Bashkortos Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 30 bereznya 2016 Fatyh URMANChE Munazhat Arhiv originalu za 15 kvitnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2016 S Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 30 bereznya 2016 Konkurs bashkirskoj protyazhnoj pesni proshel v Tujmazah Kulturnyj mir Bashkortostana Arhiv originalu za 8 kvitnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2016 Polozhenie o rajonnom konkurse ispolnitelej bashkirskoj narodnoj pesni na priz imeni A Arhiv originalu za 8 kvitnya 2014 Procitovano 30 bereznya 2016 Literaturared Bashkirskoe narodnoe tvorchestvo Pesni i naigryshi Sost vstup st i komment P C Sulejmanova Ufa Bashknigoizdat 1983 309 s Bashҡort halyҡ mondary Bashkirskie narodnye melodii Sost vstup st i komment P C Sulejmanova Ufa Bashknigoizdat 1991 104 s Bashkirskoe narodnoe muzykalnoe iskusstvo T I Epicheskie pesni i napevy Sost vstup st i komment P C Sulejmanova Otv red F A Nadrshina D D Hasanshin Ufa Kitap 2001 240 s na bashk yaz Bashkirskoe narodnoe muzykalnoe iskusstvo T II v dvuh chastyah Liricheskie pesni i napevy Sost vstup st i komment P C Sulejmanova Otv red D D Hasanshin Ufa 2001 196 s Bashkirskoe narodnoe muzykalnoe iskusstvo T II Liricheskie pesni i napevy Sost vstup st i komment P C Sulejmanova Otv red D D Hasanshin Ufa Kitap 2002 236 s na bashk yaz Bashkirskoe narodnoe muzykalnoe iskusstvo T III Liriko dramaticheskie pesni i napevy Sost vstup st i komment P C Sulejmanova Otv red M I Dilmuhametov D D Hasanshin Ufa 2001 267 s 31 2 p l na bashk yaz Bashkirskoe narodnoe tvorchestvo Pesni Ufa 1974 Bashkirskij folklor principy klassifikacii pevcheskih zhanrov Vestnik Bashkirskogo universiteta 2004 4 Bashҡort halyҡ jyrҙary jyr riүәjәttәre Avtor toҙoүseһe F A Nәҙershina Өfo 1997 288 bit ISBN 5 295 02094 0 Zhemchuzhiny narodnogo tvorchestva Urala Monografiya Ufa Kitap 1995 248 s Lebedinskij L N Bashkirskie narodnye pesni i naigryshi M 1965 Pesennoe tvorchestvo irgizo kamelikskih bashkir Monografiya Ufa Kitap 2002 Rezyapov R Bashkirskie lyubovnye pesni arh 4 bereznya 2016 Vatandash 2006 3 ISSN 1683 3554 bashk bashk Fomenkov M P Bashkirskaya narodnaya pesnya Ufa 1976 Voennaya istoriya bashkir Ufa Izd Bashkirskaya enciklopediya 2013 ISBN 978 5 88185 076 0Posilannyared http bashkiry ucoz ru index bashkirskie narodnye pesni 0 44 Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine http cheloveknauka com bashkirskaya narodnaya pesnya Arhivovano 11 bereznya 2016 u Wayback Machine http yir atspace com index html Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Bashkirska narodna pisnya