Їїн (башк. Йыйын) — народне зібрання башкирів, орган самоврядування племені або роду, народне свято.
Опис
Їїн є надавнішим башкирським святом. Громадські збори у святковій формі, що відображають обрядову культуру і суспільні відносини, що склалися у башкирів-кочівників в надрах первіснообщинного ладу. Їїн виник як орган родоплемінного самоврядування громади, у функції якого входило вирішення проблем війни і миру, уточнення меж родоплемінних територій, порядку перекочувань, залагодження міжродових суперечок, непорозумінь.
У роботі їїну брали участь лише дорослі чоловіки. Особливу роль на їїн грали старійшини роду — аксакали. Їх слово було вирішальним. Аксакали призначали день свята, що збігається з часом перекочівлі, збирали кошти на його проведення, виконували суддівські функції при визначенні переможців. І пізніше, при переході до осілого способу життя, основні риси їїн збереглися.
Їїнові передувала рада аксакалів (курултай) з правом вирішального голосу. Їїн завершувався святами з запрошенням гостей. Введення волосного управління із середини XVI століття призвело до втрати їїном функцій самоврядування.
До XVIII століття їїн перетворився на свято, проведене у певний час року. Святкова площа оформлялася у вигляді кола, символом рівності членів роду була спільна трапеза, частування з одного котла. У башкирів дотримувався принцип рівного розподілу частування: розпивання кумису з однієї чаші, пущеної по колу, роздача м'яса рівними частками та ін. На святі проводилися змагання серед юнаків. Перемога висувала молоду людину в число шанованих членів громади. У вечірній час молодь влаштовувала «киске уйын» (буквально — «вечірні ігри»).
У південних башкирів словом «їїн» називають весільні урочистості, прийом і частування гостей перед від'їздом нареченої, у північних він проводиться як ярмарок.
У даний час у Башкортостані та Оренбурзькій області відроджується традиція проведення їїнів.
Література
- Черемшанский В. М. «Описание Оренбургской губернии в хозяйственно-статистическом, этнографическом и промышленном отношениях». Уфа, 1859.
- Кузеев Р. Г. «Очерки исторической этнографии башкир». Ч.1. Уфа, 1957.
- Руденко С. И. «Башкиры: Опыт этнологической монографии». Ч.2. «Быт башкир». Л., 1925.
Посилання
- Асфандияров А. З. Йыйын [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Башкирская энциклопедия [ 22 січня 2020 у Wayback Machine.]. — Уфа: НИК «Башкирская энциклопедия», 2013. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yiyin bashk Jyjyn narodne zibrannya bashkiriv organ samovryaduvannya plemeni abo rodu narodne svyato OpisYiyin ye nadavnishim bashkirskim svyatom Gromadski zbori u svyatkovij formi sho vidobrazhayut obryadovu kulturu i suspilni vidnosini sho sklalisya u bashkiriv kochivnikiv v nadrah pervisnoobshinnogo ladu Yiyin vinik yak organ rodopleminnogo samovryaduvannya gromadi u funkciyi yakogo vhodilo virishennya problem vijni i miru utochnennya mezh rodopleminnih teritorij poryadku perekochuvan zalagodzhennya mizhrodovih superechok neporozumin Bashkiri na svyati yiyin Pochatok HH stolittya s Yabalakli U roboti yiyinu brali uchast lishe dorosli choloviki Osoblivu rol na yiyin grali starijshini rodu aksakali Yih slovo bulo virishalnim Aksakali priznachali den svyata sho zbigayetsya z chasom perekochivli zbirali koshti na jogo provedennya vikonuvali suddivski funkciyi pri viznachenni peremozhciv I piznishe pri perehodi do osilogo sposobu zhittya osnovni risi yiyin zbereglisya Yiyinovi pereduvala rada aksakaliv kurultaj z pravom virishalnogo golosu Yiyin zavershuvavsya svyatami z zaproshennyam gostej Vvedennya volosnogo upravlinnya iz seredini XVI stolittya prizvelo do vtrati yiyinom funkcij samovryaduvannya Do XVIII stolittya yiyin peretvorivsya na svyato provedene u pevnij chas roku Svyatkova plosha oformlyalasya u viglyadi kola simvolom rivnosti chleniv rodu bula spilna trapeza chastuvannya z odnogo kotla U bashkiriv dotrimuvavsya princip rivnogo rozpodilu chastuvannya rozpivannya kumisu z odniyeyi chashi pushenoyi po kolu rozdacha m yasa rivnimi chastkami ta in Na svyati provodilisya zmagannya sered yunakiv Peremoga visuvala molodu lyudinu v chislo shanovanih chleniv gromadi U vechirnij chas molod vlashtovuvala kiske ujyn bukvalno vechirni igri U pivdennih bashkiriv slovom yiyin nazivayut vesilni urochistosti prijom i chastuvannya gostej pered vid yizdom narechenoyi u pivnichnih vin provoditsya yak yarmarok U danij chas u Bashkortostani ta Orenburzkij oblasti vidrodzhuyetsya tradiciya provedennya yiyiniv LiteraturaCheremshanskij V M Opisanie Orenburgskoj gubernii v hozyajstvenno statisticheskom etnograficheskom i promyshlennom otnosheniyah Ufa 1859 Kuzeev R G Ocherki istoricheskoj etnografii bashkir Ch 1 Ufa 1957 Rudenko S I Bashkiry Opyt etnologicheskoj monografii Ch 2 Byt bashkir L 1925 PosilannyaAsfandiyarov A Z Jyjyn 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Bashkirskaya enciklopediya 22 sichnya 2020 u Wayback Machine Ufa NIK Bashkirskaya enciklopediya 2013 ISBN 978 5 88185 143 9