Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мілле Франсуа Мілле повне ім я Жан Франсуа Мілле фр Jean Francois Mill

Міллє

Міллє
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мілле.

Франсуа́ Мілле́, повне ім'я Жан-Франсуа Мілле (фр. Jean-Francois Millet; 4 жовтня 1814 — 20 січня 1875) — французький художник XIX століття, один з засновників так званої Барбізонської школи, хоча його твори мають надзвичайне значення в мистецтві попри всі мистецькі течії. Малював жанрові композиції, пейзажі, створив декілька портретів. Картина Міллє «Сіяч» надихнула Ван Гога на створення своїх композицій на подібну тему. А його «Анжелюс» була улюбленою картиною Далі, яскравого представника сюрреалізму. Далі звертався до образів «Анжелюс» усе своє життя.

Франсуа Мілле
Jean-Francois Millet
image
фотопортрет Надара
При народженніJean-Francois Millet
Народження4 жовтня 1814(1814-10-04)
село Грюші, біля Шербура
Смерть20 січня 1875(1875-01-20) (60 років)
 Париж
ПохованняШаї-ан-Б'єр
Національністьimage Франція
КраїнаФранція
Жанрпобутова картина
НавчанняШербур, Париж
Діяльністьплугатар, художник, гравер, архітектурний кресляр, фотограф, графік, унаочнювач
Напрямокреалізм
Роки творчості1839—1874
Вчительd і Поль Деларош
Відомі учніd, d, d і d
ЧленБарбізонська школа
Твориd, Анжелюс, d і d[2]
У шлюбі зd і d
Дітиd і d
Брати, сестриd і d
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, галерея Бельведер, Штедель, d, Художній інститут Чикаго, d, d, Фінська національна галерея, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Ашмолеан музей[3], Палац витончених мистецтв[4], Колекція Фріка[5], Музей мистецтва Метрополітен, Музей Креллер-Мюллер, Музей Ван Гога, Міський музей (Амстердам), Музей Вікторії та Альберта, Художній музей Волтерс, Національна галерея, Художня галерея і музей Келвінгроув, Нова гліптотека Карлсберга, Музей мистецтв Індіанаполіса, d, d, d, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Бруклінський музей, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Ліонський музей красних мистецтв, Музей історії мистецтв, Національний музей образотворчого мистецтва[6], Національний музей у Варшаві, Баварські державні колекції картин, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, d, Музей образотворчих мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, d, d, Художній музей Сент-Луїса, d, d, Художній музей Північної Кароліни, d, d, Національна галерея Ірландії, Музей мистецтв Толедо, Вустерський музей мистецтв, d, d, d, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Музей д'Орсе, d, Портландський мистецький музей, d, d, d, d, d, d, Музей Боуз, Бостонський музей образотворчих мистецтв, d, Музей образотворчих мистецтв, Гамбурзька картинна галерея, d, d, d, d, d, d, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), d, d, d, d[7], Смітсонівський музей американського мистецтва[8], Діжонський музей образотворчого мистецтва, Гарвардський художній музей, Денверський художній музей, Художній музей Фогга[d], d, d, d, d, d, d, Музей мистецтва Нортона, d, Бременська картинна галерея, Музей Вальрафа-Ріхарца, d, Музей Фабра, d, Національний музей Кардіффа, d, d, d, d[10], d, Музей мистецтв Фенікса, Музей сучасного мистецтва (Труа), d, d, d і Королівський музей витончених мистецтв[11]
Нагороди
image
image Жан-Франсуа Мілле у Вікісховищі

Біографія. Дитинство

Народився в селі Грюші, що поблизу міста Шербур, це на березі Ла-Маншу. Грамоти навчився у школі при сільській церкві. Як і всі селянські діти, багато допомагав родині в полі. Пізніше він напише: «Природа цього краю залишила в моїй душі незабутні враження, бо вона зберегла в собі таку первісну створеність, що я іноді відчував себе сучасником Брейгеля (мав на увазі Пітера Брейгеля Старого, видатного художника з Нідерландів 16 століття)».

Навчання в Шербурі

Помітивши хист в дитині, батьки зробили все можливе, аби син вирвався з села. Його відправили в Шербур, де влаштували в майстерню художника Мошеля, місцевого портретиста. Успіхи Франсуа привели його в іншу майстерню до художника Ланглуа. Той так вірив в учня, що здобув для нього стипендію від муніципалітету Шербура і право на навчання в Парижі. Так колишній селянин перебрався в столицю.

Колись бабця заповідала йому не малювати нічого ганебного, навіть якщо про таке проситиме сам король. Онук виконав заповіт бабці — і зробив багато корисного для мистецтва Франції, та й всього світу.

Портрети Франсуа Мілле

За першим своїм фахом він портретист. Він брався і малював портрети. Але відчував незадоволення. До того ж в Парижі він навчався у історичного живописця Делароша. Задоволення ані від Делароша, ані від тодішнього Парижа він не відчував. Та й так, бо і Париж пустеля для бідних. Душею він відпочивав у музеї Лувр, бо треба було набрати досвіду, який ніхто не міг йому дати, окрім старих майстрів мистецтва.

Поліна Оно — перша дружина художника. Вони побралися у 1841 році. Через чотири роки Поліна помре від сухот (туберкульозу). Не все гаразд було і з картинами — їх ніхто не купував. Жив художник на гроші від замовлених портретів.

Село Барбізон

image
Франсуа Мілле. «Пастух зі стадом», Бруклінський музей, Нью-Йорк

Туди їхали не за натхненням. Там просто було дешево жити і це недалеко від Парижа. Село розташоване в лісі Фонтенбло. Мілле згадав, що він селянин і в Барбізоні обробляв землю, як і його батько, а у нечасті вільні години малював картини. Вони потроху продаються. А одну придбав навіть міністр внутрішніх справ за ціну, яка вдесятеро перевищила ціну художника.

Але кількість видатних пейзажистів тут була такою великою, що село уславилось на весь світ. Малював пейзажі і Мілле. І почував, що стає майстром, не схожим ні на кого. А в мистецтві це, після здібностей і працездатності, — головне.

Серед художників — іноземців Мілле приятелював з англійцем віртуозом Фредеріком Лейтоном, залишаючись ні в чому на нього не схожим.

Малюнки Ф. Мілле

Пейзажі Мілле

Сільська Франція 19 століття

image
«Селяни несуть додому народжене в полі теля», 1864 р. Художній інститут Чикаго.

Збирачки хмизу. Маленький шедевр

image
Збирачки хмизу, Москва

У Мілле майже неможливо знайти картини великі за розмірами: довжина уславленого полотна «Анжелюс» — 66 см, «Збирачок колосся» — 111 см, «Відпочинку на жнивах» — 116 см. І ці, здається, найбільші.

Маленьким шедевром стали і «Збирачки хмизу», всього 37 на 45 см. Сюжет картини у свій час вражав незвичайністю і разом з тим простотою. Дві маленькі постаті намагаються витягти суху застряглу деревину. Працю, яку гідно б робити худобі, роблять дві селянки, самі, не чекаючи допомоги. Це той страшний світ, де допомоги просто не дочекатись.

Дослідники дивувались — нема ні ефектної композиції, ні яскравих фарб. Нікого не вбивають і ніхто не кричить. А глядачі хапались за серце. Мілле навертав обличчя буржуазного суспільства до народу, до надмірної праці селян, до співчуття тим, хто важко і страшно працював на землі. Він навертав суспільство (і мистецтво Франції) до гуманізму. І це перекривало і маленькі розміри картин Міллє, і відсутність колористичних скарбів, театральних жестів, криків тощо. В мистецтво поверталася гірка правда сьогодення.

Його поклик почули. Мілле став авторитетом в живописі. І як завжди, одні закричали про його заполітизованість, інші вбачали в ньому надзвичайність, феномен. Його картини почали купувати.

Колись «Збирачок хмизу» придбав  — брат Павла Третьякова, збирач творів митців Європи. Зазвичай він відсилав гроші в Париж своєму агенту, а той, на свій розсуд, побачивши гідне, купував і відсилав у Москву. І розсуд, і купівля виявились дуже вдалими. В Москві це майже єдина (окрім ще одного пейзажу) сюжетна картина Мілле.

Два визнані шедеври: «Анжелюс» і «Збирачки колосся»

  • image
    «Анжелюс» — вечірня молитва про померлих
  • image
    «Збирачки колосся», офорт, після 1857 р.
  • image
    , Лувр

Офорти Мілле

image
«Смерть забирає селянина-дроворуба»,1859, Копенгаген.

Мілле один з майстрів, що звертались до створення гравюр. Це не було головним в його творчості, тому він зробив декілька експериментів в різних техніках: шість літографій, дві геліографії, шість гравюр на дереві. Найбільше він працював в техніці офорт. Серед них є як повтори своїх картин (офорт «Збирачки колосся»), так і досить самостійні сюжети. Надзвичайно вдалим був офорт «Смерть забирає селянина-дроворуба», що високою мистецькою якістю нагадав шедевр німецького майстра 16 століття Ганса Гольбейна з серії «Танок смерті».

Мілле тривалий час шукав композицію. У музеї Лувр зберігають два малюнки Франсуа Мілле з першими пошуками композиції. Ще один малюнок потрапив у Ермітаж у 1929 році. Композиція останнього і лягла в основу як офорту, так і картини на цю ж тему (Нова Карлсбергська гліпкотека, Копенгаген).

Країни, де зберігають твори Мілле

image
«Ідуть до роботи», 1857, Глазго

Див. також

Примітки

  1. Palais des beaux-arts Lille, Catalogue des expositions "Jean-François Millet", & "Millet USA", 2017 // (unspecified title)
  2. https://www.mfa.org/collections/object/the-sower-31601
  3. http://jameelcentre.ashmolean.org/object/WA1951.25
  4. http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aedf5c0284355b8b4b9a
  5. https://collections.frick.org/people/136/jeanfrancois-millet/objects
  6. https://www.bellasartes.gob.ar/
  7. https://collections.carlos.emory.edu/people/19180/
  8. https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=3340
  9. 'La Fileuse' (De Spinster) — 1855.
  11. http://kmska.be/collection/work/data/12x0vp

Джерела

image
Анрі Шапу. «Монумент на честь художника Франсуа Мілле», м. Шербур
  • Dario Durbé, Anna M. Damigella: Corot und die Schule von Barbizon. Pawlak, Herrsching 1988,
  • André Ferigier: Jean-François Millet. Die Entdeckung des 19. Jahrhunderts. Skira-Klett-Cotta, Stuttgart 1979,
  • Ingrid Hessler: Jean-François Millet. Landschaftsdarstellung als Medium individueller Religiosität. Dissertation, Universität München 1983
  • Estelle M. Hurll: Jean François Millet. A Collection of Fifteen Pictures and a Portrait of the Painter, with Introduction and Interpretation, New Bedford, MA, 1900. [Mögliche Neuauflage:]
  • Lucien Lepoittevin: Jean François Millet − Au-delà de l´Angélus. Editions de Monza. Paris 2002,
  • Lucien Lepoittevin: Jean François Millet — Images et Symboles. Éditions ISOÈTE Cherbourg 1990,
  • Alexandra R. Murphy (Hrsg.): Jean-François Millet, drawn into the light. Museum of Fine Arts, Boston, Mass. 1999,
  • Alfred Sensier: La vie et l'œuvre de Jean-François Millet. Editions des Champs, Bricqueboscq 2005, (neue Auflage des Werks von 1881)
  • Andrea Meyer: Deutschland und Millet. Deutscher Kunstverlag, Berlin und München 2009.
  • Сто офортов 16-19 веков из собрания гос. Эрмитажа. Л-М, 1964 (рос)
  • ГМИИ, каталог картинной галереи, М., Изобразительное искусство, 1986 (рос)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mille Fransua Mille povne im ya Zhan Fransua Mille fr Jean Francois Millet 4 zhovtnya 1814 20 sichnya 1875 francuzkij hudozhnik XIX stolittya odin z zasnovnikiv tak zvanoyi Barbizonskoyi shkoli hocha jogo tvori mayut nadzvichajne znachennya v mistectvi popri vsi mistecki techiyi Malyuvav zhanrovi kompoziciyi pejzazhi stvoriv dekilka portretiv Kartina Millye Siyach nadihnula Van Goga na stvorennya svoyih kompozicij na podibnu temu A jogo Anzhelyus bula ulyublenoyu kartinoyu Dali yaskravogo predstavnika syurrealizmu Dali zvertavsya do obraziv Anzhelyus use svoye zhittya Fransua MilleJean Francois Milletfotoportret NadaraPri narodzhenniJean Francois MilletNarodzhennya4 zhovtnya 1814 1814 10 04 selo Gryushi bilya SherburaSmert20 sichnya 1875 1875 01 20 60 rokiv ParizhPohovannyaShayi an B yerNacionalnist FranciyaKrayinaFranciyaZhanrpobutova kartinaNavchannyaSherbur ParizhDiyalnistplugatar hudozhnik graver arhitekturnij kreslyar fotograf grafik unaochnyuvachNapryamokrealizmRoki tvorchosti1839 1874Vchiteld i Pol DelaroshVidomi uchnid d d i dChlenBarbizonska shkolaTvorid Anzhelyus d i d 2 U shlyubi zd i dDitid i dBrati sestrid i dRoboti v kolekciyiMuzej Bojmansa van Beningena galereya Belveder Shtedel d Hudozhnij institut Chikago d d Finska nacionalna galereya Muzej Getti Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Nacionalna galereya Kanadi Ashmolean muzej 3 Palac vitonchenih mistectv 4 Kolekciya Frika 5 Muzej mistectva Metropoliten Muzej Kreller Myuller Muzej Van Goga Miskij muzej Amsterdam Muzej Viktoriyi ta Alberta Hudozhnij muzej Volters Nacionalna galereya Hudozhnya galereya i muzej Kelvingrouv Nova gliptoteka Karlsberga Muzej mistectv Indianapolisa d d d Muzej obrazotvorchih mistectv Bordo Bruklinskij muzej Muzej mistectv Filadelfiyi Muzej mistectv okrugu Los Anzheles Ermitazh Nacionalnij muzej zahidnoyevropejskogo mistectva Tokio Lionskij muzej krasnih mistectv Muzej istoriyi mistectv Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva 6 Nacionalnij muzej u Varshavi Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Muzej mistectv Cincinnati Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu d Muzej obrazotvorchih mistectv Klivlendskij muzej mistectv Detrojtskij institut mistectv d d Hudozhnij muzej Sent Luyisa d d Hudozhnij muzej Pivnichnoyi Karolini d d Nacionalna galereya Irlandiyi Muzej mistectv Toledo Vusterskij muzej mistectv d d d Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina Muzej d Orse d Portlandskij misteckij muzej d d d d d d Muzej Bouz Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv d Muzej obrazotvorchih mistectv Gamburzka kartinna galereya d d d d d d Muzej obrazotvorchih mistectv Marsel d d d d 7 Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva 8 Dizhonskij muzej obrazotvorchogo mistectva Garvardskij hudozhnij muzej Denverskij hudozhnij muzej Hudozhnij muzej Fogga d d d d d d d Muzej mistectva Nortona d Bremenska kartinna galereya Muzej Valrafa Riharca d Muzej Fabra d Nacionalnij muzej Kardiffa d d d d 10 d Muzej mistectv Feniksa Muzej suchasnogo mistectva Trua d d d i Korolivskij muzej vitonchenih mistectv 11 Nagorodi Zhan Fransua Mille u VikishovishiBiografiya DitinstvoNarodivsya v seli Gryushi sho poblizu mista Sherbur ce na berezi La Manshu Gramoti navchivsya u shkoli pri silskij cerkvi Yak i vsi selyanski diti bagato dopomagav rodini v poli Piznishe vin napishe Priroda cogo krayu zalishila v moyij dushi nezabutni vrazhennya bo vona zberegla v sobi taku pervisnu stvorenist sho ya inodi vidchuvav sebe suchasnikom Brejgelya mav na uvazi Pitera Brejgelya Starogo vidatnogo hudozhnika z Niderlandiv 16 stolittya Navchannya v SherburiPomitivshi hist v ditini batki zrobili vse mozhlive abi sin virvavsya z sela Jogo vidpravili v Sherbur de vlashtuvali v majsternyu hudozhnika Moshelya miscevogo portretista Uspihi Fransua priveli jogo v inshu majsternyu do hudozhnika Langlua Toj tak viriv v uchnya sho zdobuv dlya nogo stipendiyu vid municipalitetu Sherbura i pravo na navchannya v Parizhi Tak kolishnij selyanin perebravsya v stolicyu Kolis babcya zapovidala jomu ne malyuvati nichogo ganebnogo navit yaksho pro take prositime sam korol Onuk vikonav zapovit babci i zrobiv bagato korisnogo dlya mistectva Franciyi ta j vsogo svitu Portreti Fransua MilleZa pershim svoyim fahom vin portretist Vin bravsya i malyuvav portreti Ale vidchuvav nezadovolennya Do togo zh v Parizhi vin navchavsya u istorichnogo zhivopiscya Delarosha Zadovolennya ani vid Delarosha ani vid todishnogo Parizha vin ne vidchuvav Ta j tak bo i Parizh pustelya dlya bidnih Dusheyu vin vidpochivav u muzeyi Luvr bo treba bulo nabrati dosvidu yakij nihto ne mig jomu dati okrim starih majstriv mistectva Portret Polini Ono 1843 1844 r Portret Armana Ono 1843 r Kupannya Polina Ono persha druzhina hudozhnika Voni pobralisya u 1841 roci Cherez chotiri roki Polina pomre vid suhot tuberkulozu Ne vse garazd bulo i z kartinami yih nihto ne kupuvav Zhiv hudozhnik na groshi vid zamovlenih portretiv Selo BarbizonFransua Mille Pastuh zi stadom Bruklinskij muzej Nyu Jork Tudi yihali ne za nathnennyam Tam prosto bulo deshevo zhiti i ce nedaleko vid Parizha Selo roztashovane v lisi Fontenblo Mille zgadav sho vin selyanin i v Barbizoni obroblyav zemlyu yak i jogo batko a u nechasti vilni godini malyuvav kartini Voni potrohu prodayutsya A odnu pridbav navit ministr vnutrishnih sprav za cinu yaka vdesyatero perevishila cinu hudozhnika Ale kilkist vidatnih pejzazhistiv tut bula takoyu velikoyu sho selo uslavilos na ves svit Malyuvav pejzazhi i Mille I pochuvav sho staye majstrom ne shozhim ni na kogo A v mistectvi ce pislya zdibnostej i pracezdatnosti golovne Sered hudozhnikiv inozemciv Mille priyatelyuvav z anglijcem virtuozom Frederikom Lejtonom zalishayuchis ni v chomu na nogo ne shozhim Malyunki F Mille Avtoportret 1846 r V majsterni kamenyara Urok shittya blizko 1860 Misteckij muzej Krokera Kasha 1861Pejzazhi MilleGrevil 1855 Muzej krasnih mistectv Rejms Franciya Silska ferma Tur Kolostor Vauville ban Normandiya 1868 1873 Veselka 1868 1873 Muzej d Orse ParizhSilska Franciya 19 stolittya Selyani nesut dodomu narodzhene v poli telya 1864 r Hudozhnij institut Chikago Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv SShA Prali na richci Kartoplyane pole Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv SShA Selyanka peche hlib Luvr Parizh Zbirachki hmizu Malenkij shedevrZbirachki hmizu Moskva U Mille majzhe nemozhlivo znajti kartini veliki za rozmirami dovzhina uslavlenogo polotna Anzhelyus 66 sm Zbirachok kolossya 111 sm Vidpochinku na zhnivah 116 sm I ci zdayetsya najbilshi Malenkim shedevrom stali i Zbirachki hmizu vsogo 37 na 45 sm Syuzhet kartini u svij chas vrazhav nezvichajnistyu i razom z tim prostotoyu Dvi malenki postati namagayutsya vityagti suhu zastryaglu derevinu Pracyu yaku gidno b robiti hudobi roblyat dvi selyanki sami ne chekayuchi dopomogi Ce toj strashnij svit de dopomogi prosto ne dochekatis Doslidniki divuvalis nema ni efektnoyi kompoziciyi ni yaskravih farb Nikogo ne vbivayut i nihto ne krichit A glyadachi hapalis za serce Mille navertav oblichchya burzhuaznogo suspilstva do narodu do nadmirnoyi praci selyan do spivchuttya tim hto vazhko i strashno pracyuvav na zemli Vin navertav suspilstvo i mistectvo Franciyi do gumanizmu I ce perekrivalo i malenki rozmiri kartin Millye i vidsutnist koloristichnih skarbiv teatralnih zhestiv krikiv tosho V mistectvo povertalasya girka pravda sogodennya Jogo poklik pochuli Mille stav avtoritetom v zhivopisi I yak zavzhdi odni zakrichali pro jogo zapolitizovanist inshi vbachali v nomu nadzvichajnist fenomen Jogo kartini pochali kupuvati Kolis Zbirachok hmizu pridbav brat Pavla Tretyakova zbirach tvoriv mitciv Yevropi Zazvichaj vin vidsilav groshi v Parizh svoyemu agentu a toj na svij rozsud pobachivshi gidne kupuvav i vidsilav u Moskvu I rozsud i kupivlya viyavilis duzhe vdalimi V Moskvi ce majzhe yedina okrim she odnogo pejzazhu syuzhetna kartina Mille Dva viznani shedevri Anzhelyus i Zbirachki kolossya Anzhelyus vechirnya molitva pro pomerlih Zbirachki kolossya ofort pislya 1857 r LuvrOforti Mille Smert zabiraye selyanina drovoruba 1859 Kopengagen Mille odin z majstriv sho zvertalis do stvorennya gravyur Ce ne bulo golovnim v jogo tvorchosti tomu vin zrobiv dekilka eksperimentiv v riznih tehnikah shist litografij dvi geliografiyi shist gravyur na derevi Najbilshe vin pracyuvav v tehnici ofort Sered nih ye yak povtori svoyih kartin ofort Zbirachki kolossya tak i dosit samostijni syuzheti Nadzvichajno vdalim buv ofort Smert zabiraye selyanina drovoruba sho visokoyu misteckoyu yakistyu nagadav shedevr nimeckogo majstra 16 stolittya Gansa Golbejna z seriyi Tanok smerti Mille trivalij chas shukav kompoziciyu U muzeyi Luvr zberigayut dva malyunki Fransua Mille z pershimi poshukami kompoziciyi She odin malyunok potrapiv u Ermitazh u 1929 roci Kompoziciya ostannogo i lyagla v osnovu yak ofortu tak i kartini na cyu zh temu Nova Karlsbergska glipkoteka Kopengagen Krayini de zberigayut tvori Mille Idut do roboti 1857 Glazgo Velika Britaniya Franciya Rosiya Ukrayina dzherelo SShA Ugorshina YaponiyaDiv takozhZhivopis Pobutovij zhanr Realizm Akademizm Francuzke mistectvoPrimitkiPalais des beaux arts Lille Catalogue des expositions Jean Francois Millet amp Millet USA 2017 ISBN 9782711870455 unspecified title https www mfa org collections object the sower 31601 http jameelcentre ashmolean org object WA1951 25 http pba opacweb lille fr fr search notice type list amp filters 5Bfacets id 5D 5B 5D 5cc2aedf5c0284355b8b4b9a https collections frick org people 136 jeanfrancois millet objects https www bellasartes gob ar https collections carlos emory edu people 19180 https americanart si edu collections search artist id 3340 La Fileuse De Spinster 1855 http kmska be collection work data 12x0vpDzherelaAnri Shapu Monument na chest hudozhnika Fransua Mille m Sherbur Dario Durbe Anna M Damigella Corot und die Schule von Barbizon Pawlak Herrsching 1988 ISBN 3 88199 430 0 Andre Ferigier Jean Francois Millet Die Entdeckung des 19 Jahrhunderts Skira Klett Cotta Stuttgart 1979 ISBN 3 88447 047 7 Ingrid Hessler Jean Francois Millet Landschaftsdarstellung als Medium individueller Religiositat Dissertation Universitat Munchen 1983 Estelle M Hurll Jean Francois Millet A Collection of Fifteen Pictures and a Portrait of the Painter with Introduction and Interpretation New Bedford MA 1900 Mogliche Neuauflage ISBN 1 4142 4081 3 Lucien Lepoittevin Jean Francois Millet Au dela de l Angelus Editions de Monza Paris 2002 ISBN 978 2 908071 93 1 Lucien Lepoittevin Jean Francois Millet Images et Symboles Editions ISOETE Cherbourg 1990 ISBN 2 905385 32 4 Alexandra R Murphy Hrsg Jean Francois Millet drawn into the light Museum of Fine Arts Boston Mass 1999 ISBN 0 87846 237 6 Alfred Sensier La vie et l œuvre de Jean Francois Millet Editions des Champs Bricqueboscq 2005 ISBN 2 910138 17 8 neue Auflage des Werks von 1881 Andrea Meyer Deutschland und Millet Deutscher Kunstverlag Berlin und Munchen 2009 ISBN 978 3 422 06855 1 Sto ofortov 16 19 vekov iz sobraniya gos Ermitazha L M 1964 ros GMII katalog kartinnoj galerei M Izobrazitelnoe iskusstvo 1986 ros Posilannya

Дата публікації:
Топ