Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Боснія і Герцеговина входить до кола країн, де музика має давню культурну традицію, яка плекається і нині. Народна музика Боснії та Герцеговини — це суміш різних балканських впливів, в якій поєднуються різні мотиви та жанри. Значний вплив на традиції боснійсько-герцеговинської народної музики справила східна ісламська цивілізація упродовж османського панування, коли ісламський орієнталізм змішався із середньовічною боснійською традицією. Процес акультурації тривав майже чотири століття, а його сліди чітко проглядають і сьогодні в різноманітних формах вираження народної музики.
Це, перш за все, стосується використання деяких видів духових і струнних інструментів з довгою шиєю у вигляді лютні, відомих у народі під загальною назвою «тамбура». Відомі і пісні, співані під одночасне обертання тепсії, весільні пісні, пов'язані з мусульманським сватанням молодої, міські любовні пісні «севдалінки», «сефардські романси» мовою ладіно, а також мелодійно-поетичні різновиди ісламської, католицької та православної духовної музики.
У період австро-угорського правління на східний спосіб життя наклався відбиток європейського духу західної цивілізації. Поряд із народною музикою останніми десятиріччями у Боснії і Герцеговині розвиваються нові музичні жанри (поп, шлягерна музика, шансон, джаз, рок-н-рол , важкий метал, гіп-гоп, хауз, техно тощо). Музику в БіГ можна розділити на кілька категорій.
Традиційна народна музика
Севдалінка
Севдалінка — це традиційна боснійська пісня і оберіг боснійського культурного середовища. Виникла в часи Османської імперії, коли у босняків зі східним способом життя і ісламом виробилася і чітка характеристика статей. У цьому оточенні створюються перші севдалінки — любовні пісні, здебільшого з меланхолійними, сумовитими чи задумливими мотивами (sevdah = кохання). З часом севдалінки стали піснями, в яких невідомі народні піснярі торкаються і важливих історичних подій або й моментів із боснійського повсякдення. Севдалінки як текстово-музичний жанр спочатку не записувалися, а передавалися від покоління до покоління і, отже, могли мати два чи більше текстових варіантів однієї пісні. Їх співали майже у всіх поважних випадках, а пригравали часто на таких народних інструментах як саз та/або шаргія.
З усіх виконавців народних пісень у Боснії і Герцеговині найбільше вирізняються інтерпретатори традиційних міських пісень про кохання (севдалінок), які зростали під крильцем колишнього ансамблю музичної програми радіо і телебачення Сараєва. Через радіохвилі зажили великої слави в колишній Югославії такі майстри севдалінки, як , , , Беба Селімович, Зехра Деович, , а сьогодні звуки севдалінки розносять світом такі дуже успішні ансамблі, як-от «Mostar Sevdah Reunion», а також Ядранка Стоякович і .
Ґанґа
Ґанґа — це манера співу, яка виникла в сільських районах Боснії та Герцеговини, Хорватії та Чорногорії. Найчастіше так співають у Герцеговині та Далмації, але цей вид співу можна почути і в Ліці, Карловці та сільських місцевостях Західної Чорногорії. Ганга — це наспів, один зі способів, яким співають традиційні народні пісні в Герцеговині. Це вид мелодії, яку виводить один зі співаків, а всі інші потужними голосами підтримують пісню. Всі традиційні пісні з Герцеговини та й не тільки класифікуються терміном «ґанґа», хоча й співаються інакшим чином.
За словами доктора Йово Радоша:
 | Краса і чарівність пісні «ґанґа» в тому, що її важко збагнути «ззовні», вона може бути зрозумілою тільки «зсередини», шляхом таємничого метафізичного зв'язку з предками. В ній розкривається недоторканна свобода, вираз якій дано у громовій гучності пісні. |  |
У Груде проводиться Ґанґовий фестиваль (босн. Ganga fest), який збирає численні гурти виконавців цього стилю з Герцеговини та району Імотського.
Тепсіяння
Це музичне явище у Боснії та Герцеговині належить до балканського фольклору. Являє собою старомодний спосіб співати народні пісні під час обертання дрібної мідної тепсії, яка ставиться вертикально на приземкуватий круглий стіл (софра, сінія) або на підлогу, після чого правою рукою завдається сильний поштовх, а потім просто легкими рухами підтримується вертіння. Задля ритмічного дзвону на руку, навколо якої обертається така жаровня, надівають по кілька перснів або зв'язку ключів. Виконує це дівчина або молодша жінка, хоча іноді це робили й чоловіки. Співає дівчина, яка вертить тепсію, або її подруга, але пісню може виконувати і кілька дівчат. Зазвичай так співають у Боснії і Герцеговині, Санджаку, Чорногорії, Косові і Сербії. У мусульманського населення БіГ тепсіяння проводиться на весіллях і під час обрізання, а православне населення у Боснії і Герцеговині, Сербії та Чорногорії — на славах, сімейних вечірніх посиденьках, хрестинах, і восени після осінніх польових робіт. Попри те, що звичай прийшов разом із турками, його прийняла більшість народів Балкан.
Сефардська музика
Сефардська музика постала як сплав іспанської традиції, яку євреї як культурну спадщину понесли з собою під час переслідувань XV століття, та орієнтальних впливів тих земель, на яких вони оселилися. Вона характеризується мелодійністю, красою і самобутньою поезією мовою ладіно як її основою, а сефардські романси займають важливе місце у музичній традиції боснійських міст. Прихід Австро-Угорщини і ашкеназі у Боснію і Герцеговину приніс із собою цілу низку впливів на культуру цієї країни — від музики через архітектуру і до самого укладу життя. У музиці це особливо помітно на прикладі використання нових музичних інструментів, таких як кларнет, акордеон, скрипка тощо. Це знайшло своє відображення у згаданій музиці, яка є частиною співіснування культур і традицій, що переплітаються, творячи одне нове культурне надбання. Одним із відомих зразків цього культурного сплетіння є пісня «Kad ja pođoh na Bembašu», де на стару сефардську мелодію чудово наклався текст місцевою мовою. У країні залишилося зовсім небагато носіїв цієї усної традиції пісень ладіно, а однією з найвідоміших є Флорі Ягода, яка нині живе у США. Ця, насправді, уродженка Сараєва — найвідоміша у світі авторка обробок сефардських романсів мовою ладіно. Флорі Ягода багаторазово відзначена преміями, а 2002 року одержала почесну відзнаку «National Heritage Fellowship», яку присудив американський Національний фонд підтримки мистецтв за її прихильність справі передачі традицій музики ладіно. Вона також виступала на концерті в рамках сараєвського літнього фестивалю «Baščaršijske noći».
У зв'язку зі святкуванням 450-річчя від часу приходу євреїв-сефардів у БіГ Посольство Королівства Іспанії в Боснії і Герцеговині влаштувало в сараєвській мерії концерт однієї з провідних іспанських співачок Мари Аранди, яка позиціонує себе як вправну виконавицю сефардської музики. За її словами:
| | Суть сефардської музики це розповідь про душу, про почуття, які спізнає кожна людина. У віршах розповідаються позитивні та сумні події, народження дитини, одруження та навіть і смерть. Незалежно від національності чи віросповідання, кожен пізнає суть цієї музики. | |
У цьому виді музики у Боснії і Герцеговині відзначився Атілла Аксой із Мостара, який роками виступає як продюсер, композитор, гітарист, барабанщик, гравець на сазі і співак, але також відомий і як борець за збереження сефардської музики і мови ладіно в цій країні. З 2008 року разом із Владимиром Мичковичем у дуеті «Аркул» пропагує сефардські пісні, представлені громадськості в їхніх альбомах «L'Amor» та «Il Bastidor».
Ромська музика
Цей розділ статті ще . |
Народна музика в Боснії та Герцеговині після 1945 року
У складі післявоєнної Югославії Боснія і Герцеговина була покрита мережею державних самодіяльних музичних колективів під назвою «культурно-мистецькі товариства» (сербохорв. Kulturno-Umjetnička Društva, KUD), які грали традиційну боснійську музику та випустили кілька грамплатівок під місцевими лейблами звукозапису.
У 1970-ті роки музичний ландшафт Боснії і Герцеговини все ще залишався під впливом т. зв. народної музики, яку виконували на акордеоні і нерідко великі ансамблі та яка побутувала головним чином серед сільської і менш освіченої частини населення країни. Народні пісні первісно рівнялися на севдалінку, яка була своєрідною родоначальницею, але з комерціалізацією такого роду музики і появою турбо-фолку із Сербії народна музика неминуче зазнала знецінення. Народну музику можна поділити на дві категорії.
Народна музика або просто фолк (англ. folk «народ, простолюд») — назва музичного жанру, який з'явився у Боснії в 1970-х і значно поширився протягом наступних 20 років, повністю завойовуючи музичну сцену. Це своєрідний вид так званої народної музики, яка все ще активно спиралася на традиційну севдалінку. Автори музики були відомими іменами вітчизняної музичної сцени, а тексти пісень, як і в севдалінці були здебільшого про кохання або любов до великої чи малої батьківщини, в яких оспівувалася Боснія і життя її міст. Пісні виконували великі ансамблі народних інструментів, де головну роль відігравав акордеон. Слухаючи сьогодні ті перші пісні народної музики «фолк» з 1970-х років, створюється враження, що це класичний (народний) шансон, де автор і виконавець подбали про кожну деталь: від музики, текстів пісень і аранжування через вибір ансамблю і вокалу до манери виконання співаком. Розквіту і загальному визнанню народної музики в суспільстві сприяла не тільки музична індустрія зі студією грамзапису «SarajevoDisk» на чолі, а й місцеві фестивалі народної музики в Іліджі і Вогощі та програми радіо і телебачення Сараєво з такими передачами як «U đul-bašči», «Filigran» тощо. Народна і традиційна музика, з якою у парі йшов і танцювальний фольклор, забарвлений різними етно-мотивами балканської і східної музики, зробили боснійську музичну сцену ще більш різноманітною і унікальною. Першорядними співаками в жанрі народної і так званої фолк-музики сьогодні є Халід Бешлич, Харіс Джинович, Ханка Палдум, Фахрета Яхич, вона ж Лепа Брена та інші, які здобули велику популярністю не тільки в БіГ, а й у країнах регіону.
Серйозні музичні критики називають появу турбо-фолку як виникнення загальнонаціонального музичного кіча походженням із Сербії. Цей виразно комерційний вид музики через загальну кризу перехідних суспільств від Хорватії через Боснію, Сербію до Македонії поширився і в такі середовища людей, де за нормальних громадянських умов таку музику б не слухали. Турбо-фолк — це музика сірої маси слухачів, які з балканськими війнами втратили всяку ілюзію та надії на життя, яке, приміром, вели їхні батьки в часи соціалістичної Югославії, коли міські слухачі орієнтувалися на серйозну музику або фестивалі Санремо та Євробачення. Турбо-фолк у музичний спосіб унаочнює систему спотворених цінностей у Південно-Східній Європі. Представники цього напряму в Боснії та Герцеговині: Шемса Сулякович, Ферид Авдич, Кемал Маловчич, Асім Байрич та інші.
Молоді виконавці севдалінки
У післявоєнну добу виникла потреба у відродженні зникомих традицій. Традиційна боснійська пісня «севдалінка», безумовно, є однією з традицій, яка в жодному разі не повинна втрачатися в умовах стрімкої переоцінки цінностей. За це потурбувалися любителі та музиканти цього музичного напряму молодшого покоління, які нерідко привносять у цю традицію новий, свіжий струмінь. Нові представники цієї течії за збереження севдалінки: Аміра Медунянин, Дамір Імамович, Ваня Мухович і Діванхана.
Цей розділ статті ще . |
Сакральна музика
Цей розділ статті ще . |
Розважальна музика
За колишньої Югославії, особливо в 1960-х, 1970-х і 1980-х роках, популярна музика була музикою середнього класу боснійського суспільства, а також нових верств інтелектуалів, які хотіли збутися «хуторянства і відсталості». Любителі цієї музики жили здебільшого у великих містах держави, а Сараєво на карті музично-розважальних подій Югославії мало таку саму вагу, як Спліт, Загреб і Белград.
Поп-музика на сценах БіГ почувалася досить ніяково, а причина полягала в тому, що їй не вистачало музичної інфраструктури, а також державного радіо і телебачення, місцевих радіостанцій, вітчизняних фестивалів, музичних журналів і звукозаписувальних фірм. Зі створенням цього середовища, складовими якого були сараєвське радіо і телебачення, студії звукозапису «Diskoton» і «Sarajevodisk», фестивалі, як-от «Vašeg šlagera sezone» та музичний журнал «Ven», проклали шлях до швидшого розвитку популярної музики у Боснії і Герцеговині. Сараєво стало музичним центром, з якого вийшли у світ поп-зірки і відомі естрадні хіти.
Найзначнішими представниками серед солістів є Сабахудін Курт, Махір Палош, Даворін Попович, Кемал Монтено, Здравко Чолич, Ядранка Стоякович, Неда Украден, Желько Бебек, Младен Воїчич Тіфа, Ален Ісламович, Діно Мерлін, Ісмета Крваваць, Ясна Госпич, Ерін Цокоя, Злата Авдич Хенда, а також Аміла Гламочак, Алма Чарджич, Мія Мартіна, Ігор Вукоєвич, Борис Режак, Al Dino, Тінка Мілінович та Rezonansa, Kamen na kamen, Mirzino jato, Konvoj, Erogene Zone, Фуад Бацкович та ін.
Із Боснії та Герцеговини походять Драган Стойнич, Ібриця Юсич, Крунослав Слабинаць, Бісера Велетанлич, Сенка Велетанлич, Іво Фабіян, Борис Новколич, Іван Микулич, Романа, «Feminnem», Ружиця Чавич.
Як у колишній Югославії, так і сьогодні Боснія і Герцеговина вирізняється низкою дуже успішних поп- і рок-гуртів, серед яких найпопулярніші: «Індексі», «Bijelo Dugme», , , , , «Zabranjeno Pušenje», «Divlje Jagode», Діно Мерлін, «Hari Mata Hari» та інші.
Міська музика
Боснія і Герцеговина є однією з перших країн альтернативної та міської культури в регіоні, яка може похвалитися вельми креативною молодіжною сценою. Тут перш за все слід згадати співака гіп-гопу Едіна Осмича, більш відомого як Едо Маайка, чия слава виходить за межі Балкан. Серед інших важливих МС: Frenkie, Sani, Mayer, Hamaz, Billy та гурти «Мученицька група», «Дисциплінарна комісія» тощо.
Представник цього музичного напряму в Боснії і Герцеговині — гурт «Офсайд».
Важкий метал
Важкий метал був на піку популярності в 1980-х. Представником є гурт «Формула 4».
Прогресивний метал — це більш інтенсивна версія прогресивного року, який характеризується використання складних композиційних структур, непарних ритмів і віртуозною інструментальної грою. Високий рівень музичної майстерності часто поєднується зі співом, який набуває форми оповіді, що часто обертається довжелезністю пісень і концептуальними альбомами. Через ці фактори прогресивний метал рідко звучить на стандартних радіостанціях і телеканалах.
У Боснії і Герцеговині деякі гурти досягли цікавого і завидного рівня у цьому стилі, а саме: «New faraday collision», «Temple Texas», «Viktor Liebezeit», «Idlness Distribution», «Dlake», «Vuneny», «Rupa u zidu», «Damir Avdić-Diplomatz», «Caviar spectator trio», «Luxusmahr», «SCH». З 2002 по 2006 рік у Сараєві діяло некомерційне видавництво «Casasaur», що головним чином спеціалізувалося на нойзі Сараєва.
Примітки
- O gangama, fragment iz knjige "Hercegovina pjesmom umivena." riznicasrpska.net. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 24. 2. 2016.
- Hercegovačka ganga, pesma iz kamena. novosti.rs. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 24. 2. 2016.
- Gangaši iz Hercegovine i Imotske krajine pokazali da ganga još uvijek živi. dnevni-list.ba. Процитовано 24. 2. 2016.[недоступне посилання з липня 2019]
- Mostarski duo arkul otkriva zaboravljeno blago. radiosarajevo.ba. Процитовано 5. 3. 2016.[недоступне посилання з липня 2019]
- Flory Jagoda (SAD/BiH), koncert sefardskih ladino romansi. bascarsijskenoci.ba. Процитовано 5. 3. 2016.[недоступне посилання з липня 2019]
- Aranda: Svako prepozna srž sefardske muzike. slobodnaevropa.org. Процитовано 5. 3. 2016.
Посилання
- Predstavljanje knjige „Historija muzike u Bosni i Hercegovini“ [Архівовано 5 березня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Tambura sa dvije žice u narodnoj muzičkoj tradiciji Bosne i Hercegovine [Архівовано 20 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Historija muzike u Bosni i Hercegovini slobodnaevropa.org [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Digitalizacija arhiva tradicionalne muzike BiH - radiosarajevo.ba
- sevdalinke.blogspot.com [Архівовано 2 червня 2014 у Wayback Machine.]
- dzematrahic.ba: Tepsijanje [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Academia.edu
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bosniya i Gercegovina vhodit do kola krayin de muzika maye davnyu kulturnu tradiciyu yaka plekayetsya i nini Narodna muzika Bosniyi ta Gercegovini ce sumish riznih balkanskih vpliviv v yakij poyednuyutsya rizni motivi ta zhanri Znachnij vpliv na tradiciyi bosnijsko gercegovinskoyi narodnoyi muziki spravila shidna islamska civilizaciya uprodovzh osmanskogo panuvannya koli islamskij oriyentalizm zmishavsya iz serednovichnoyu bosnijskoyu tradiciyeyu Proces akulturaciyi trivav majzhe chotiri stolittya a jogo slidi chitko proglyadayut i sogodni v riznomanitnih formah virazhennya narodnoyi muziki Bosnijska muzika nevmirusha popri buremnu minuvshinu krayini Ce persh za vse stosuyetsya vikoristannya deyakih vidiv duhovih i strunnih instrumentiv z dovgoyu shiyeyu u viglyadi lyutni vidomih u narodi pid zagalnoyu nazvoyu tambura Vidomi i pisni spivani pid odnochasne obertannya tepsiyi vesilni pisni pov yazani z musulmanskim svatannyam molodoyi miski lyubovni pisni sevdalinki sefardski romansi movoyu ladino a takozh melodijno poetichni riznovidi islamskoyi katolickoyi ta pravoslavnoyi duhovnoyi muziki U period avstro ugorskogo pravlinnya na shidnij sposib zhittya naklavsya vidbitok yevropejskogo duhu zahidnoyi civilizaciyi Poryad iz narodnoyu muzikoyu ostannimi desyatirichchyami u Bosniyi i Gercegovini rozvivayutsya novi muzichni zhanri pop shlyagerna muzika shanson dzhaz rok n rol vazhkij metal gip gop hauz tehno tosho Muziku v BiG mozhna rozdiliti na kilka kategorij Zmist 1 Tradicijna narodna muzika 1 1 Sevdalinka 1 2 Ganga 1 3 Tepsiyannya 1 4 Sefardska muzika 1 5 Romska muzika 2 Narodna muzika v Bosniyi ta Gercegovini pislya 1945 roku 2 1 Turbo folk 2 2 Molodi vikonavci sevdalinki 3 Klasichna muzika 4 Sakralna muzika 5 Rozvazhalna muzika 6 Miska muzika 7 Pank 8 Vazhkij metal 8 1 Progresivnij metal 8 2 Nojz 9 Primitki 10 PosilannyaTradicijna narodna muzikared Sevdalinkared Sevdalinka ce tradicijna bosnijska pisnya i oberig bosnijskogo kulturnogo seredovisha Vinikla v chasi Osmanskoyi imperiyi koli u bosnyakiv zi shidnim sposobom zhittya i islamom virobilasya i chitka harakteristika statej U comu otochenni stvoryuyutsya pershi sevdalinki lyubovni pisni zdebilshogo z melanholijnimi sumovitimi chi zadumlivimi motivami sevdah kohannya Z chasom sevdalinki stali pisnyami v yakih nevidomi narodni pisnyari torkayutsya i vazhlivih istorichnih podij abo j momentiv iz bosnijskogo povsyakdennya Sevdalinki yak tekstovo muzichnij zhanr spochatku ne zapisuvalisya a peredavalisya vid pokolinnya do pokolinnya i otzhe mogli mati dva chi bilshe tekstovih variantiv odniyeyi pisni Yih spivali majzhe u vsih povazhnih vipadkah a prigravali chasto na takih narodnih instrumentah yak saz ta abo shargiya Z usih vikonavciv narodnih pisen u Bosniyi i Gercegovini najbilshe viriznyayutsya interpretatori tradicijnih miskih pisen pro kohannya sevdalinok yaki zrostali pid krilcem kolishnogo ansamblyu muzichnoyi programi radio i telebachennya Sarayeva Cherez radiohvili zazhili velikoyi slavi v kolishnij Yugoslaviyi taki majstri sevdalinki yak Zayim Imamovich Safet Isovich Nada Mamula Beba Selimovich Zehra Deovich Nedzhad Salkovich a sogodni zvuki sevdalinki roznosyat svitom taki duzhe uspishni ansambli yak ot Mostar Sevdah Reunion a takozh Yadranka Stoyakovich i Nedzhad Imamovich Gangared Ganga ce manera spivu yaka vinikla v silskih rajonah Bosniyi ta Gercegovini Horvatiyi ta Chornogoriyi Najchastishe tak spivayut u Gercegovini ta Dalmaciyi ale cej vid spivu mozhna pochuti i v Lici Karlovci ta silskih miscevostyah Zahidnoyi Chornogoriyi Ganga ce naspiv odin zi sposobiv yakim spivayut tradicijni narodni pisni v Gercegovini Ce vid melodiyi yaku vivodit odin zi spivakiv a vsi inshi potuzhnimi golosami pidtrimuyut pisnyu Vsi tradicijni pisni z Gercegovini ta j ne tilki klasifikuyutsya terminom ganga hocha j spivayutsya inakshim chinom 1 Za slovami doktora Jovo Radosha nbsp Krasa i charivnist pisni ganga v tomu sho yiyi vazhko zbagnuti zzovni vona mozhe buti zrozumiloyu tilki zseredini shlyahom tayemnichogo metafizichnogo zv yazku z predkami V nij rozkrivayetsya nedotorkanna svoboda viraz yakij dano u gromovij guchnosti pisni 2 nbsp U Grude provoditsya Gangovij festival bosn Ganga fest yakij zbiraye chislenni gurti vikonavciv cogo stilyu z Gercegovini ta rajonu Imotskogo 3 Tepsiyannyared Ce muzichne yavishe u Bosniyi ta Gercegovini nalezhit do balkanskogo folkloru Yavlyaye soboyu staromodnij sposib spivati narodni pisni pid chas obertannya dribnoyi midnoyi tepsiyi yaka stavitsya vertikalno na prizemkuvatij kruglij stil sofra siniya abo na pidlogu pislya chogo pravoyu rukoyu zavdayetsya silnij poshtovh a potim prosto legkimi ruhami pidtrimuyetsya vertinnya Zadlya ritmichnogo dzvonu na ruku navkolo yakoyi obertayetsya taka zharovnya nadivayut po kilka persniv abo zv yazku klyuchiv Vikonuye ce divchina abo molodsha zhinka hocha inodi ce robili j choloviki Spivaye divchina yaka vertit tepsiyu abo yiyi podruga ale pisnyu mozhe vikonuvati i kilka divchat Zazvichaj tak spivayut u Bosniyi i Gercegovini Sandzhaku Chornogoriyi Kosovi i Serbiyi U musulmanskogo naselennya BiG tepsiyannya provoditsya na vesillyah i pid chas obrizannya a pravoslavne naselennya u Bosniyi i Gercegovini Serbiyi ta Chornogoriyi na slavah simejnih vechirnih posidenkah hrestinah i voseni pislya osinnih polovih robit Popri te sho zvichaj prijshov razom iz turkami jogo prijnyala bilshist narodiv Balkan Sefardska muzikared Sefardska muzika postala yak splav ispanskoyi tradiciyi yaku yevreyi yak kulturnu spadshinu ponesli z soboyu pid chas peresliduvan XV stolittya ta oriyentalnih vpliviv tih zemel na yakih voni oselilisya Vona harakterizuyetsya melodijnistyu krasoyu i samobutnoyu poeziyeyu movoyu ladino yak yiyi osnovoyu a sefardski romansi zajmayut vazhlive misce u muzichnij tradiciyi bosnijskih mist Prihid Avstro Ugorshini i ashkenazi u Bosniyu i Gercegovinu prinis iz soboyu cilu nizku vpliviv na kulturu ciyeyi krayini vid muziki cherez arhitekturu i do samogo ukladu zhittya U muzici ce osoblivo pomitno na prikladi vikoristannya novih muzichnih instrumentiv takih yak klarnet akordeon skripka tosho Ce znajshlo svoye vidobrazhennya u zgadanij muzici yaka ye chastinoyu spivisnuvannya kultur i tradicij sho pereplitayutsya tvoryachi odne nove kulturne nadbannya Odnim iz vidomih zrazkiv cogo kulturnogo spletinnya ye pisnya Kad ja pođoh na Bembasu de na staru sefardsku melodiyu chudovo naklavsya tekst miscevoyu movoyu U krayini zalishilosya zovsim nebagato nosiyiv ciyeyi usnoyi tradiciyi pisen ladino a odniyeyu z najvidomishih ye Flori Yagoda yaka nini zhive u SShA 4 Cya naspravdi urodzhenka Sarayeva najvidomisha u sviti avtorka obrobok sefardskih romansiv movoyu ladino Flori Yagoda bagatorazovo vidznachena premiyami a 2002 roku oderzhala pochesnu vidznaku National Heritage Fellowship yaku prisudiv amerikanskij Nacionalnij fond pidtrimki mistectv za yiyi prihilnist spravi peredachi tradicij muziki ladino Vona takozh vistupala na koncerti v ramkah sarayevskogo litnogo festivalyu Bascarsijske noci 5 U zv yazku zi svyatkuvannyam 450 richchya vid chasu prihodu yevreyiv sefardiv u BiG Posolstvo Korolivstva Ispaniyi v Bosniyi i Gercegovini vlashtuvalo v sarayevskij meriyi koncert odniyeyi z providnih ispanskih spivachok Mari Arandi yaka pozicionuye sebe yak vpravnu vikonavicyu sefardskoyi muziki Za yiyi slovami nbsp Sut sefardskoyi muziki ce rozpovid pro dushu pro pochuttya yaki spiznaye kozhna lyudina U virshah rozpovidayutsya pozitivni ta sumni podiyi narodzhennya ditini odruzhennya ta navit i smert Nezalezhno vid nacionalnosti chi virospovidannya kozhen piznaye sut ciyeyi muziki 6 nbsp U comu vidi muziki u Bosniyi i Gercegovini vidznachivsya Atilla Aksoj iz Mostara yakij rokami vistupaye yak prodyuser kompozitor gitarist barabanshik gravec na sazi i spivak ale takozh vidomij i yak borec za zberezhennya sefardskoyi muziki i movi ladino v cij krayini Z 2008 roku razom iz Vladimirom Michkovichem u dueti Arkul propaguye sefardski pisni predstavleni gromadskosti v yihnih albomah L Amor ta Il Bastidor Romska muzikared Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Narodna muzika v Bosniyi ta Gercegovini pislya 1945 rokured U skladi pislyavoyennoyi Yugoslaviyi Bosniya i Gercegovina bula pokrita merezheyu derzhavnih samodiyalnih muzichnih kolektiviv pid nazvoyu kulturno mistecki tovaristva serbohorv Kulturno Umjetnicka Drustva KUD yaki grali tradicijnu bosnijsku muziku ta vipustili kilka gramplativok pid miscevimi lejblami zvukozapisu U 1970 ti roki muzichnij landshaft Bosniyi i Gercegovini vse she zalishavsya pid vplivom t zv narodnoyi muziki yaku vikonuvali na akordeoni i neridko veliki ansambli ta yaka pobutuvala golovnim chinom sered silskoyi i mensh osvichenoyi chastini naselennya krayini Narodni pisni pervisno rivnyalisya na sevdalinku yaka bula svoyeridnoyu rodonachalniceyu ale z komercializaciyeyu takogo rodu muziki i poyavoyu turbo folku iz Serbiyi narodna muzika neminuche zaznala znecinennya Narodnu muziku mozhna podiliti na dvi kategoriyi Narodna muzika abo prosto folk angl folk narod prostolyud nazva muzichnogo zhanru yakij z yavivsya u Bosniyi v 1970 h i znachno poshirivsya protyagom nastupnih 20 rokiv povnistyu zavojovuyuchi muzichnu scenu Ce svoyeridnij vid tak zvanoyi narodnoyi muziki yaka vse she aktivno spiralasya na tradicijnu sevdalinku Avtori muziki buli vidomimi imenami vitchiznyanoyi muzichnoyi sceni a teksti pisen yak i v sevdalinci buli zdebilshogo pro kohannya abo lyubov do velikoyi chi maloyi batkivshini v yakih ospivuvalasya Bosniya i zhittya yiyi mist Pisni vikonuvali veliki ansambli narodnih instrumentiv de golovnu rol vidigravav akordeon Sluhayuchi sogodni ti pershi pisni narodnoyi muziki folk z 1970 h rokiv stvoryuyetsya vrazhennya sho ce klasichnij narodnij shanson de avtor i vikonavec podbali pro kozhnu detal vid muziki tekstiv pisen i aranzhuvannya cherez vibir ansamblyu i vokalu do maneri vikonannya spivakom Rozkvitu i zagalnomu viznannyu narodnoyi muziki v suspilstvi spriyala ne tilki muzichna industriya zi studiyeyu gramzapisu SarajevoDisk na choli a j miscevi festivali narodnoyi muziki v Ilidzhi i Vogoshi ta programi radio i telebachennya Sarayevo z takimi peredachami yak U đul basci Filigran tosho Narodna i tradicijna muzika z yakoyu u pari jshov i tancyuvalnij folklor zabarvlenij riznimi etno motivami balkanskoyi i shidnoyi muziki zrobili bosnijsku muzichnu scenu she bilsh riznomanitnoyu i unikalnoyu Pershoryadnimi spivakami v zhanri narodnoyi i tak zvanoyi folk muziki sogodni ye Halid Beshlich Haris Dzhinovich Hanka Paldum Fahreta Yahich vona zh Lepa Brena ta inshi yaki zdobuli veliku populyarnistyu ne tilki v BiG a j u krayinah regionu Turbo folkred Serjozni muzichni kritiki nazivayut poyavu turbo folku yak viniknennya zagalnonacionalnogo muzichnogo kicha pohodzhennyam iz Serbiyi Cej virazno komercijnij vid muziki cherez zagalnu krizu perehidnih suspilstv vid Horvatiyi cherez Bosniyu Serbiyu do Makedoniyi poshirivsya i v taki seredovisha lyudej de za normalnih gromadyanskih umov taku muziku b ne sluhali Turbo folk ce muzika siroyi masi sluhachiv yaki z balkanskimi vijnami vtratili vsyaku ilyuziyu ta nadiyi na zhittya yake primirom veli yihni batki v chasi socialistichnoyi Yugoslaviyi koli miski sluhachi oriyentuvalisya na serjoznu muziku abo festivali Sanremo ta Yevrobachennya Turbo folk u muzichnij sposib unaochnyuye sistemu spotvorenih cinnostej u Pivdenno Shidnij Yevropi Predstavniki cogo napryamu v Bosniyi ta Gercegovini Shemsa Sulyakovich Ferid Avdich Kemal Malovchich Asim Bajrich ta inshi Molodi vikonavci sevdalinkired U pislyavoyennu dobu vinikla potreba u vidrodzhenni znikomih tradicij Tradicijna bosnijska pisnya sevdalinka bezumovno ye odniyeyu z tradicij yaka v zhodnomu razi ne povinna vtrachatisya v umovah strimkoyi pereocinki cinnostej Za ce poturbuvalisya lyubiteli ta muzikanti cogo muzichnogo napryamu molodshogo pokolinnya yaki neridko privnosyat u cyu tradiciyu novij svizhij strumin Novi predstavniki ciyeyi techiyi za zberezhennya sevdalinki Amira Medunyanin Damir Imamovich Vanya Muhovich i Divanhana Klasichna muzikared Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Sakralna muzikared Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Rozvazhalna muzikared Za kolishnoyi Yugoslaviyi osoblivo v 1960 h 1970 h i 1980 h rokah populyarna muzika bula muzikoyu serednogo klasu bosnijskogo suspilstva a takozh novih verstv intelektualiv yaki hotili zbutisya hutoryanstva i vidstalosti Lyubiteli ciyeyi muziki zhili zdebilshogo u velikih mistah derzhavi a Sarayevo na karti muzichno rozvazhalnih podij Yugoslaviyi malo taku samu vagu yak Split Zagreb i Belgrad Pop muzika na scenah BiG pochuvalasya dosit niyakovo a prichina polyagala v tomu sho yij ne vistachalo muzichnoyi infrastrukturi a takozh derzhavnogo radio i telebachennya miscevih radiostancij vitchiznyanih festivaliv muzichnih zhurnaliv i zvukozapisuvalnih firm Zi stvorennyam cogo seredovisha skladovimi yakogo buli sarayevske radio i telebachennya studiyi zvukozapisu Diskoton i Sarajevodisk festivali yak ot Vaseg slagera sezone ta muzichnij zhurnal Ven proklali shlyah do shvidshogo rozvitku populyarnoyi muziki u Bosniyi i Gercegovini Sarayevo stalo muzichnim centrom z yakogo vijshli u svit pop zirki i vidomi estradni hiti Najznachnishimi predstavnikami sered solistiv ye Sabahudin Kurt Mahir Palosh Davorin Popovich Kemal Monteno Zdravko Cholich Yadranka Stoyakovich Neda Ukraden Zhelko Bebek Mladen Voyichich Tifa Alen Islamovich Dino Merlin Ismeta Krvavac Yasna Gospich Erin Cokoya Zlata Avdich Henda a takozh Amila Glamochak Alma Chardzhich Miya Martina Igor Vukoyevich Boris Rezhak Al Dino Tinka Milinovich ta Rezonansa Kamen na kamen Mirzino jato Konvoj Erogene Zone Fuad Backovich ta in Iz Bosniyi ta Gercegovini pohodyat Dragan Stojnich Ibricya Yusich Krunoslav Slabinac Bisera Veletanlich Senka Veletanlich Ivo Fabiyan Boris Novkolich Ivan Mikulich Romana Feminnem Ruzhicya Chavich Yak u kolishnij Yugoslaviyi tak i sogodni Bosniya i Gercegovina viriznyayetsya nizkoyu duzhe uspishnih pop i rok gurtiv sered yakih najpopulyarnishi Indeksi Bijelo Dugme Ambasadori Teska Industrija Plavi Orkestar Crvena Jabuka Zabranjeno Pusenje Divlje Jagode Dino Merlin Hari Mata Hari ta inshi Miska muzikared Bosniya i Gercegovina ye odniyeyu z pershih krayin alternativnoyi ta miskoyi kulturi v regioni yaka mozhe pohvalitisya velmi kreativnoyu molodizhnoyu scenoyu Tut persh za vse slid zgadati spivaka gip gopu Edina Osmicha bilsh vidomogo yak Edo Maajka chiya slava vihodit za mezhi Balkan Sered inshih vazhlivih MS Frenkie Sani Mayer Hamaz Billy ta gurti Muchenicka grupa Disciplinarna komisiya tosho Pankred Predstavnik cogo muzichnogo napryamu v Bosniyi i Gercegovini gurt Ofsajd Vazhkij metalred Vazhkij metal buv na piku populyarnosti v 1980 h Predstavnikom ye gurt Formula 4 Progresivnij metalred Progresivnij metal ce bilsh intensivna versiya progresivnogo roku yakij harakterizuyetsya vikoristannya skladnih kompozicijnih struktur neparnih ritmiv i virtuoznoyu instrumentalnoyi groyu Visokij riven muzichnoyi majsternosti chasto poyednuyetsya zi spivom yakij nabuvaye formi opovidi sho chasto obertayetsya dovzheleznistyu pisen i konceptualnimi albomami Cherez ci faktori progresivnij metal ridko zvuchit na standartnih radiostanciyah i telekanalah Nojzred U Bosniyi i Gercegovini deyaki gurti dosyagli cikavogo i zavidnogo rivnya u comu stili a same New faraday collision Temple Texas Viktor Liebezeit Idlness Distribution Dlake Vuneny Rupa u zidu Damir Avdic Diplomatz Caviar spectator trio Luxusmahr SCH Z 2002 po 2006 rik u Sarayevi diyalo nekomercijne vidavnictvo Casasaur sho golovnim chinom specializuvalosya na nojzi Sarayeva Primitkired O gangama fragment iz knjige Hercegovina pjesmom umivena riznicasrpska net Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 24 2 2016 Hercegovacka ganga pesma iz kamena novosti rs Arhiv originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 24 2 2016 Gangasi iz Hercegovine i Imotske krajine pokazali da ganga jos uvijek zivi dnevni list ba Procitovano 24 2 2016 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Mostarski duo arkul otkriva zaboravljeno blago radiosarajevo ba Procitovano 5 3 2016 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Flory Jagoda SAD BiH koncert sefardskih ladino romansi bascarsijskenoci ba Procitovano 5 3 2016 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Aranda Svako prepozna srz sefardske muzike slobodnaevropa org Procitovano 5 3 2016 Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzika Bosniyi i Gercegovini Predstavljanje knjige Historija muzike u Bosni i Hercegovini Arhivovano 5 bereznya 2014 u Wayback Machine angl Tambura sa dvije zice u narodnoj muzickoj tradiciji Bosne i Hercegovine Arhivovano 20 lipnya 2020 u Wayback Machine Historija muzike u Bosni i Hercegovini slobodnaevropa org Arhivovano 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Digitalizacija arhiva tradicionalne muzike BiH radiosarajevo ba sevdalinke blogspot com Arhivovano 2 chervnya 2014 u Wayback Machine dzematrahic ba Tepsijanje Arhivovano 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Academia edu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzika Bosniyi i Gercegovini amp oldid 43837237