Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Слава (серб. слава), відоме ще як крсна слава, крсно іме, свети (серб. крсна слава, крсно име, свети), сербське народно-церковне свято, і після Різдва, найважливіше сімейне свято, завжди приурочене до дня певного християнського святого. Це свято характерне для сербів і є одним із способів їх ідентифікації. Також відзначається македонцями і чорногорцями, святкується серед деяких католиків в Которській затоці, Конавле, південній Герцеговині, Далмації і в Босансько-Грахово, деякими албанцями католиками в північній Албанії, деякими мусульманами в Боснії і Санджаку, Горанці і . У 2014 році він був внесений до Списку нематеріальної культурної спадщини Сербії ЮНЕСКО.
| Слава | |
|---|---|
| Світова спадщина | |
 Слава | |
| Країна |  Сербія |
| Тип | Нематеріальна спадщина |
| Об'єкт № | 01010 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2014 (38 сесія) |
 Слава у Вікісховищі | |
Історія та тлумачення
Більшість прихильників переконанні, що слава є християнізованою версією старого слов'янського свята присвяченого міфічному родоначальнику сім'ї або сімейним пращурам. Слава походить від культу пращурів, один із найбільш важливих у православ'ї культів. Древні слов'яни, зокрема й серби, дуже вражають ставленням до сім'ї і пращурів. Слава тоді (та й зараз) була засобом підтримки зв'язку з пращурами. Свято сім'ї передає культурну спадщину поколінню від покоління і зберігає усвідомлення свого власного походження.
Найдавніша згадка про Славу на території Сербіє датується 1018 роком.
Є автори, які вважають, що серби прийняли цю традицію під час християнізації, наприкінці IX століття. Деякі вважають, що в день масового хрещення прийнято як день святого покровителя, який згодом став святом слава.
Існує теорія, що слава належить до культу мертвих. Вона опирається на використання колива, яке використовується в культі мертвих. Але пшениця, яка є основою колива, має грецьке походження і прийшла через церкву.
Слава в православній релігії Сербії
Праслов'яни вважали своїх богів за предків, і тому зверталися до них на пряму без церкви. Цей важливий народний звичай серед сербів мав велике значення, і тому проіснував тисячі років, перетворившись на звертання до святого.
У міру того, що язичницький народний звичай було неможливо викорінити, на початку звернення сербів в християнство, сербський архієпископ Сава в 13-му столітті канонізував старі народні звичаї. Аналогічним чином діяли інші церкви та монотеїстичні релігії. Таким чином, слава приходить в православну традицію. Остаточна форма свята формується при митрополиті Михайлі 1862 року. З багатьох імен, якими називали це свято, на сьогодні лишилися тільки: Слава, Крсна Слава й Свечари. Слава безперервно розширює ареал свого існування, особливо в православних країнах та серед сербського народу. Як би то не було, Сербська Православна Церква не змінила цей звичай, вона була і досі є важливою ланкою в його збереженні.
Важливість слави
На додаток до величезної духовної значущості для всієї сербської нації, слава має свою незамінну прагматичну цінність. Завдяки безперервній передачі від пращурів до нащадків, вона допомагає безпомилково визначити взаємовідносини і родинні зв'язки. Серби часто, з різних причин і обставин, змінювали свої імена, але не славу. Таким чином, слава допомагає запобігти і компенсувати розрив в області моніторингу та визначення походження і родинних зв'язків. Слава має особливе значення в житті сербів. Вона є однією з основних характеристик сербської духовності і культури.
В Етнографічному музеї в Белграді був створений центр нематеріальної культурної спадщини Сербії. Серед 27 елементів культурної спадщини, сербська слава офіційно зареєстрована як сербська культурна спадщина. Сербські державні інститути, надіслали прохання до Організації Об'єднаних Націй і ЮНЕСКО визначити славу як елемент світової духовної спадщини. В кінці листопада 2014 року слава зареєстрована в ЮНЕСКО, як нематеріальна культурна спадщина.
Особливості святкування
На відміну від більшості звичаїв, які є загальними для всього народу, кожна сім'я окремо відзначає свого покровителя. Святого покровителя сини успадковують від глави сім'ї — зазвичай батька. Доньки успадковують славу, тільки якщо вони залишаються в домі батьків; заміжні жінки, як правило, відзначають славу чоловіка.
Кожен будинок має одну або дві слави в рік (в залежності від святого, так як деяким з них присвячені два дні). Проте, велике тільки одне свято на честь покровителя (не обов'язково одні і ті ж два дні для всієї родини); — інше свято називається «маленька слава», або преслава чи послужиця.
Деякі сім'ї відзначають ще одного святого, але в меншій мірі (наприклад, коли жінка є єдиним нащадком родини зі свого дому, аби не втратити славу пращурів при одруженні).
У день Слави вся сім'я збирається на святкову вечерю, що включає традиційні страви — славський калач і коливо. Також всією сім'єю йдуть до церкви на причастя.
У цей день кожен будинок повинен виконати два важливі обов'язки: помолитися Богу за живих і мертвих членів роду; приймати і пригощати гостей — тих, хто в цей день не святкує свою славу. Такий бенкет триває в селах до трьох днів, в містах же, триває всього один день.
Так само, як сім'я «славить» свою славу, робить кожне сербське село і кожна церква. У селищах день святого-покровителя святкується під особливим, присвяченим йому деревом, на якому вирізаний хрест. До дерева відносяться як до святині. Воно називається записом, а все свято — заветіна і полягає в тому, що після спільної молитви під деревом відбувається хресний хід на поля і луки; потім відбувається загальна трапеза
Освячення води
У багатьох місцях є звичай святкувати прихід священика в будинок із освяченою водою, з якої пізніше буде зроблено славський калач. Господиня готує чашу з водою, базилік, свічки, лампи, ладан і розкладає на столі, перед образом святого, який, згідно з правилами церкви повинен бути звернений на схід. Потім священик освячує воду, з якої буде зроблено славський калач.
Жито
До слави в будинку має бути приготована каша з пшениці. Зерно можна приготувати різними способами. Варену кукурудзу або пшеницю використовує церква з найдавніших часів. Як релігійний символ, який нагадує рослинну жертву зі Старого Завіту. Вважається, що вона являє собою ілюстрацію переходу з земного в загробне життя.
Див. також
Примітки
- Православље: Крсна слава
- Трифуновски, Јован Ф. Породична слава и сличне славе у охридско-струшкој области (PDF) (српском) . Гласник етнографског Института САСА, том XLV.
- Slava, celebration of family saint patron's day.
- Група аутора, Српски митолошки речник, НОЛИТ, Београд, 1970.
- Група аутора, Социолошки лексикон, Савренеба администрација, Београд, 1982.г.
- Слава и Ђурђевдан у друштву танга и фламенка до краја године («Политика», 4. мај 2014)
- Ојкача — крајишко духовно благо | Дневник[недоступне посилання з травня 2019], Приступљено 14. 4. 2013.
- Српска слава на листи Унеска, постаје део културног наслеђа човечанства («Вечерње новости», 23. новембар 2014)
- Српска слава на Унесковој листи (РТС, 27. новембар 2014)
Література
- Компјутерски програм «Освећење времена», издавач: БИТ ПРОЈЕКТ-Београд, у Београду 1999.
- Књига: Српски народни календар, за 2003. годину, издавач: Нова демократија Крагујевца, Крагујевац 2003. године.
Посилання
- Српска слава или крсно име — списак светаца и описи обичаја
- Мрсни пост, Зоран Мајдин, 827, 2006.
- Славе славимо и на «фејсбуку» («Вечерње новости», 26. октобар 2013)
- www.spcticino.ch
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slava serb slava vidome she yak krsna slava krsno ime sveti serb krsna slava krsno ime sveti serbske narodno cerkovne svyato i pislya Rizdva najvazhlivishe simejne svyato zavzhdi priurochene do dnya pevnogo hristiyanskogo svyatogo Ce svyato harakterne dlya serbiv i ye odnim iz sposobiv yih identifikaciyi Takozh vidznachayetsya makedoncyami i chornogorcyami svyatkuyetsya sered deyakih katolikiv v Kotorskij zatoci Konavle pivdennij Gercegovini Dalmaciyi i v Bosansko Grahovo deyakimi albancyami katolikami v pivnichnij Albaniyi deyakimi musulmanami v Bosniyi i Sandzhaku Goranci i U 2014 roci vin buv vnesenij do Spisku nematerialnoyi kulturnoyi spadshini Serbiyi YuNESKO SlavaSvitova spadshinaSlavaKrayina SerbiyaTipNematerialna spadshinaOb yekt 01010RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2014 38 sesiya Slava u Vikishovishi Cerkva pid chas slavi v Trebinye Osvyachennya slavskih torta krupi i vinaIstoriya ta tlumachennyaBilshist prihilnikiv perekonanni sho slava ye hristiyanizovanoyu versiyeyu starogo slov yanskogo svyata prisvyachenogo mifichnomu rodonachalniku sim yi abo simejnim prashuram Slava pohodit vid kultu prashuriv odin iz najbilsh vazhlivih u pravoslav yi kultiv Drevni slov yani zokrema j serbi duzhe vrazhayut stavlennyam do sim yi i prashuriv Slava todi ta j zaraz bula zasobom pidtrimki zv yazku z prashurami Svyato sim yi peredaye kulturnu spadshinu pokolinnyu vid pokolinnya i zberigaye usvidomlennya svogo vlasnogo pohodzhennya Najdavnisha zgadka pro Slavu na teritoriyi Serbiye datuyetsya 1018 rokom Ye avtori yaki vvazhayut sho serbi prijnyali cyu tradiciyu pid chas hristiyanizaciyi naprikinci IX stolittya Deyaki vvazhayut sho v den masovogo hreshennya prijnyato yak den svyatogo pokrovitelya yakij zgodom stav svyatom slava Isnuye teoriya sho slava nalezhit do kultu mertvih Vona opirayetsya na vikoristannya koliva yake vikoristovuyetsya v kulti mertvih Ale pshenicya yaka ye osnovoyu koliva maye grecke pohodzhennya i prijshla cherez cerkvu Slava v pravoslavnij religiyi SerbiyiPraslov yani vvazhali svoyih bogiv za predkiv i tomu zvertalisya do nih na pryamu bez cerkvi Cej vazhlivij narodnij zvichaj sered serbiv mav velike znachennya i tomu proisnuvav tisyachi rokiv peretvorivshis na zvertannya do svyatogo U miru togo sho yazichnickij narodnij zvichaj bulo nemozhlivo vikoriniti na pochatku zvernennya serbiv v hristiyanstvo serbskij arhiyepiskop Sava v 13 mu stolitti kanonizuvav stari narodni zvichayi Analogichnim chinom diyali inshi cerkvi ta monoteyistichni religiyi Takim chinom slava prihodit v pravoslavnu tradiciyu Ostatochna forma svyata formuyetsya pri mitropoliti Mihajli 1862 roku Z bagatoh imen yakimi nazivali ce svyato na sogodni lishilisya tilki Slava Krsna Slava j Svechari Slava bezperervno rozshiryuye areal svogo isnuvannya osoblivo v pravoslavnih krayinah ta sered serbskogo narodu Yak bi to ne bulo Serbska Pravoslavna Cerkva ne zminila cej zvichaj vona bula i dosi ye vazhlivoyu lankoyu v jogo zberezhenni Vazhlivist slavi Tradicijne lamannya hliba Na dodatok do velicheznoyi duhovnoyi znachushosti dlya vsiyeyi serbskoyi naciyi slava maye svoyu nezaminnu pragmatichnu cinnist Zavdyaki bezperervnij peredachi vid prashuriv do nashadkiv vona dopomagaye bezpomilkovo viznachiti vzayemovidnosini i rodinni zv yazki Serbi chasto z riznih prichin i obstavin zminyuvali svoyi imena ale ne slavu Takim chinom slava dopomagaye zapobigti i kompensuvati rozriv v oblasti monitoringu ta viznachennya pohodzhennya i rodinnih zv yazkiv Slava maye osoblive znachennya v zhitti serbiv Vona ye odniyeyu z osnovnih harakteristik serbskoyi duhovnosti i kulturi V Etnografichnomu muzeyi v Belgradi buv stvorenij centr nematerialnoyi kulturnoyi spadshini Serbiyi Sered 27 elementiv kulturnoyi spadshini serbska slava oficijno zareyestrovana yak serbska kulturna spadshina Serbski derzhavni instituti nadislali prohannya do Organizaciyi Ob yednanih Nacij i YuNESKO viznachiti slavu yak element svitovoyi duhovnoyi spadshini V kinci listopada 2014 roku slava zareyestrovana v YuNESKO yak nematerialna kulturna spadshina Osoblivosti svyatkuvannyaSlavskij kolach Na vidminu vid bilshosti zvichayiv yaki ye zagalnimi dlya vsogo narodu kozhna sim ya okremo vidznachaye svogo pokrovitelya Svyatogo pokrovitelya sini uspadkovuyut vid glavi sim yi zazvichaj batka Donki uspadkovuyut slavu tilki yaksho voni zalishayutsya v domi batkiv zamizhni zhinki yak pravilo vidznachayut slavu cholovika Kozhen budinok maye odnu abo dvi slavi v rik v zalezhnosti vid svyatogo tak yak deyakim z nih prisvyacheni dva dni Prote velike tilki odne svyato na chest pokrovitelya ne obov yazkovo odni i ti zh dva dni dlya vsiyeyi rodini inshe svyato nazivayetsya malenka slava abo preslava chi posluzhicya Deyaki sim yi vidznachayut she odnogo svyatogo ale v menshij miri napriklad koli zhinka ye yedinim nashadkom rodini zi svogo domu abi ne vtratiti slavu prashuriv pri odruzhenni Kolivo U den Slavi vsya sim ya zbirayetsya na svyatkovu vecheryu sho vklyuchaye tradicijni stravi slavskij kalach i kolivo Takozh vsiyeyu sim yeyu jdut do cerkvi na prichastya U cej den kozhen budinok povinen vikonati dva vazhlivi obov yazki pomolitisya Bogu za zhivih i mertvih chleniv rodu prijmati i prigoshati gostej tih hto v cej den ne svyatkuye svoyu slavu Takij benket trivaye v selah do troh dniv v mistah zhe trivaye vsogo odin den Tak samo yak sim ya slavit svoyu slavu robit kozhne serbske selo i kozhna cerkva U selishah den svyatogo pokrovitelya svyatkuyetsya pid osoblivim prisvyachenim jomu derevom na yakomu virizanij hrest Do dereva vidnosyatsya yak do svyatini Vono nazivayetsya zapisom a vse svyato zavetina i polyagaye v tomu sho pislya spilnoyi molitvi pid derevom vidbuvayetsya hresnij hid na polya i luki potim vidbuvayetsya zagalna trapeza Osvyachennya vodi U bagatoh miscyah ye zvichaj svyatkuvati prihid svyashenika v budinok iz osvyachenoyu vodoyu z yakoyi piznishe bude zrobleno slavskij kalach Gospodinya gotuye chashu z vodoyu bazilik svichki lampi ladan i rozkladaye na stoli pered obrazom svyatogo yakij zgidno z pravilami cerkvi povinen buti zvernenij na shid Potim svyashenik osvyachuye vodu z yakoyi bude zrobleno slavskij kalach Zhito Svichki i pshenicya Do slavi v budinku maye buti prigotovana kasha z pshenici Zerno mozhna prigotuvati riznimi sposobami Varenu kukurudzu abo pshenicyu vikoristovuye cerkva z najdavnishih chasiv Yak religijnij simvol yakij nagaduye roslinnu zhertvu zi Starogo Zavitu Vvazhayetsya sho vona yavlyaye soboyu ilyustraciyu perehodu z zemnogo v zagrobne zhittya Div takozhSerbska pravoslavna cerkva SvetacPrimitkiPravoslavљe Krsna slava Trifunovski Јovan F Porodichna slava i slichne slave u ohridsko strushkoј oblasti PDF srpskom Glasnik etnografskog Instituta SASA tom XLV Slava celebration of family saint patron s day Grupa autora Srpski mitoloshki rechnik NOLIT Beograd 1970 Grupa autora Socioloshki leksikon Savreneba administraciјa Beograd 1982 g Slava i Ђurђevdan u drushtvu tanga i flamenka do kraјa godine Politika 4 maј 2014 Oјkacha kraјishko duhovno blago Dnevnik nedostupne posilannya z travnya 2019 Pristupљeno 14 4 2013 Srpska slava na listi Uneska postaјe deo kulturnog nasleђa chovechanstva Vecherњe novosti 23 novembar 2014 Srpska slava na Uneskovoј listi RTS 27 novembar 2014 LiteraturaKompјuterski program Osveћeњe vremena izdavach BIT PROЈEKT Beograd u Beogradu 1999 Kњiga Srpski narodni kalendar za 2003 godinu izdavach Nova demokratiјa Kraguјevca Kraguјevac 2003 godine PosilannyaSrpska slava ili krsno ime spisak svetaca i opisi obichaјa Mrsni post Zoran Maјdin 827 2006 Slave slavimo i na feјsbuku Vecherњe novosti 26 oktobar 2013 www spcticino ch