Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монго́льська нава́ла на Київську Русь — вторгнення монгольських військ на землі руських князівств у XIII—XIV ст., внаслідок якого князівства втратили політичну самостійність і змушені були виплачувати данину Монгольській імперії, найбільшій державі світу тих часів. Щодо цих подій в українській історіографії вживають також терміни орди́нська нава́ла або монго́ло-тата́рська нава́ла.
Русь зазнала монгольської навали в 1237—1241 роках. Протягом зими 1237—1238 років війська Монгольської імперії завоювали Рязанське та Володимиро-Суздальське князівства та всі північно-східні землі Київської Русі. У 1239 році монголи заволоділи Переяславом і Черніговом, а в грудні 1240 року, після облоги, штурмом захопили Київ і майже повністю зруйнували його («Горішнє місто») Володимира. Протягом наступного 1241 року була завойована Галицька та Волинська землі.
Загарбання Русі військами хана Батия стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими дружинами і народним ополченням[].
Іншою причиною поразки руських князівств стала розрізненість князівських дій, великі відстані між центрами окремих князівств, непідготовленість більшості міст до оборони, наявність у монголів китайських облогових знарядь[]. Батиєва навала уповільнила розвиток східних слов'ян, відкинувши Русь на кілька століть назад[]. Встановлене ординське ярмо на десятки років закріпило феодальну (удільну) роздрібненість, перешкоджаючи централізації земель і відродженню державності. У монголів було потужне військо, яке складалося з важкої і легкої кіннот. Легка кіннота нападала на замок, потім ніби здавалась і виманювала оборонців замку до важкої кінноти, а та їх знищувала.
Передумови
На початку ХІІІ століття в Центральній Азії відбувалися дії і явища, яким судилося відіграти величезну і визначальну роль у долях народів і держав Центральної Азії, Кавказу, Ірану і Східної Європи.
Вони справили помітний вплив на хід світової історії взагалі. На межі XII і XIII століть об'єдналися численні племена монгольських скотарів, що кочували на величезних просторах Південно-Східного Сибіру, у Забайкаллі.
Новоутворене об'єднання союзів монгольських племен, майбутню державу, у 1206 році очолив енергійний і здібний політик і воїн Чингісхан.
В історичні джерела цей народ увійшов під ім'ям монголів або татар. Із самого початку ця квазідержава зосереджувалася на грабунок близьких і далеких сусідів та завоювання не тільки неосяжних, малозаселених просторів Азії, а також і Європи з метою створення світової імперії.
Однією з перших, увагу Чингісхана і його оточення привернула Східна Європа. Уже в 1207 році він послав старшого сина Джучі підкорювати племена і народи, що жили на північ від річки Селенга і в долині річки Іртиш (притока Обі). До складу майбутнього «улусу Джучі» були заздалегідь включені й землі Східної Європи, які ще тільки планувалося завоювати.
Перський історик кінця XIII — початку XIV століття Рашид-ад-Дін, який спирався на невідомі нині монгольські й китайські джерела, повідомив, що Джучі за велінням Чингісхана повинен був вирушити з величезним військом завойовувати всі області Півночі.
Серед цих областей була і земля «Рус». Спочатку монгольська верхівка не мала досить сили, щоб підкорити Східну Європу. Основні сили Чингісхана надовго застрягли в Китаї та інших країнах Азії, які вони почали завойовувати.
Завоювання і поневолення Давньої Русі полчищами Батия стало можливим насамперед завдяки багаторазовій чисельній перевазі ворога над руськими дружинами і народним ополченням. Князі діяли розрізнено, не бажали допомагати один одному (великий князь Володимиро-Суздальський Юрій Всеволодович відмовив у допомозі рязанському князеві Юрію Ігоревичу), сперечались за командування об'єднаним військом.
Більшість міст Русі була погано укріплена, фортифікації навіть головних з них: Києва, Чернігова, Владимира на Клязьмі застаріли і не витримали ударів облогової техніки загарбників. Під час штурмів, заволодівши селами безжальні кочовики винищували тисячі людей, залишаючи часом серед живих лише ремісників і міцних молодих людей, яких перетворювали на рабів
Хронологія
Початок навали
Згідно з офіційною історіографією монгольська навала прийшла на Русь 1237 року, але вперше на теренах Київської Русі вона почалась 1223 року. Найкращі полководці Темучіна, Джебе і Субедей мали намір напасти на половців. Князі Київської Русі Данило Галицький, Мстислав Удатний, Мстислав Чернігівський приєднались аби підтримати половецького князя Яруна Половецького. Їхнє військо досягло до 50—60 тисяч воїнів. У монголів було лише 25 тисяч.
Не маючи плану дій, першими у бій ринулись половці, а Мстислав Чернігівський підтримав їх. Скориставшись цією помилкою Джебе і Субедей атакували легкою кіннотою, заманюючи до себе в табір. Отримавши тактичну перевагу, монголи контратакували. У розпал бою Данила Романовича поранили, і йому довелось відступати із Мстиславом Удатним разом з військом. Половці під час бою почали втікати. Проте Мстислава Чернігівського в першому бою не перемогли, і його табір почали штурмувати. Три дні йшов штурм. Не перемігши в бою, його здолали хитрістю під час переговорів. Він погодився дати платню за військо і за себе, але монголи його підступно вбили.
Війна в Заліссі
В історичній літературі час від часу повторюється думка, ніби вторгнення полчищ Монгольської держави в Русь було несподіванкою для її князів. Цим пояснюється неузгодженість дій руських князів перед лицем ворога, розпорошеність сил, непідготовленість до оборони міст і фортець. Та джерела свідчать про інше. У Північно-східних князівствах Русі заздалегідь стало відомо про підготовку монгольських ханів до вторгнення за Волгу.
1237 року монголи дали знати про себе знову, внук покійного Чингісхана, Батий зібравши військо пішов у новий похід.
Того ж 1237 року, монгольська кіннота вдерлася в державу волзьких болгар. А вже на початку зими завойовники подолали південний рубіж і зупинилися на річці Онуза. Першим їм потрапило під руку Муромо-Рязанське князівство. Батий відправив посольство до рязанського князя Юрія Ігорьовича з вимогою покори і сплати десятини.
Зібрана князем рада постановила дати відсіч ворогові. Рязанське військо зустрілося з монгольським поблизу південних кордонів князівства. Чудова пам'ятка літератури «Повість про розорення Рязані Батиєм» повідомляє, що після запеклої січі ледве здолали рязанців сильні полки татарські. Але все одно — місто було жорстоко знищене.
Дорогою у Володимиро-Суздальське князівство монголи нищили все що бачили. Мешканці намагались чинити, хоча і малочисельний, але опір. Наприклад боярин зібрав загін в 1700 чоловік, намагавсь розпочати партизанський рух проти монголів. Але його загін потрапив у засідку. Всіх повстанців монголи закидали 160 кг каменями. Про ці всі події також описуються у повісті «Повість про розорення Рязані Батиєм».
Коли Батий добрався до Володимира на Клязмі, він не застав князя Юрія Всеволодича який збирав військо для відсічі. Тому він спочатку знищив місто Москва, і місто Суздаль. Коли ж повернувся до Володимира, то відразу почав штурм міста. Місто було спалене. Все Владимиро-Суздальське князівство було захоплене монголо-татарами.
Юрій Всеволодич загинув у жорстокому і нерівному бою на річці Сіть (на північ від Володимира).
Протягом зими 1237—1238 років монголо-татарське військо завоювало і сплюндрувало Владимиро-Суздальське князівство, Рязанське князівство та всі інші північні князівства Київської Русі.
Спустошення земель Переяславщини та Чернігівщини
1238 року монголи з'явилися на Чернігівщині, коли вони дійшли до міста Козельськ. Перед приходом Батия городяни скликали віче, у якому домовились оборонятись до останнього. Монголи були змушені застосувати найкращі стінопробивні машини. Після того як татари увірвались у місто, вони почали атаку, але не сподівались на такий опір. 5000 ханських воїнів було винищено, але перемога, однак, була за Батиєм. Місто було знищене.
1239 року Батий привів свою кінноту на південь Русі. У березні 1239 року численний загін кочовиків штурмом здобув Переяславль і перебив усіх його жителів. Мало не миттєве здобуття ворогом Переяслава досі дивує істориків і археологів, адже він був надійно укріпленим містом і багато десятиліть захищав Руську землю від печенігів, а далі — й половців. У жовтні 1239 року військо Батия за два дні захопило й Чернігів, фортифікації якого поступалися в Русі хіба що Києву.
Штурм Києва
Пізньою осінню 1240 року монголо-татарське військо з'явилося біля валів Києва. На шляху воно зруйнувало численні міста й укріплені замки Київської землі, що захищали її з півдня: Василів, Білгород, Витачів, невідому за назвою фортецю на Княжій Горі поблизу Канева та інші. Уперше для здобуття руського міста Батий зібрав усі свої війська, близько 200 тисяч воїнів й облогову техніку. Київ мав укріплення, яким не було рівних у східнослов'янському світі.
На величезних земляних валах висотою до 12 м височіли дубові стіни. Всередині зовнішнього пояса укріплень Ярослава міста знаходився внутрішній — місто Володимира, де, у свою чергу, стояла цитадель, «Ярославів двір».
У Києві сиділа випробувана у битвах залога на чолі з намісником князя Данила Галицького Дмитром, котрого князь посадив у місті напередодні Батиєвої навали. Біля 5 вересня 1240 року, відразу після наближення до Києва, Батий почав штурм. Але безуспішно. Лише 19 листопада він помітив, що найслабшим місцем Києва є Лядські ворота. Ворог підтягнув стінобійні машини впритул до валів. «Пороки» жбурляли кам'яні брили і дерев'яні колоди, щоб збити заборола, тарани безперервно били в брами, до стін приставили драбини. Ворота не витримали. Але далі, через великий опір, Батий пройти не зміг. Лише через декілька днів монгольські війська увірвались у місто. Почалась жорстока битва. Кияни чинили великий опір. Батию вдалось знищити багато людей. У десятинній церкві були зведені укріплення. Але церква не витримала і завалилась, поховавши під собою останніх захисників Києва.
Після 2-х тижнів штурму монголо-татари на початку грудня 1240 року змогли здобути Київ, знищивши переважну більшість його захисників і міщан, вони майже повністю зруйнували його (особливо Верхнє місто). Поранений намісник Дмитро був врятований Батиєм. Він зберіг йому життя за відчайдушний опір.
Навала на Галичину і Волинь
Через Галицьке князівство відкривався шлях до Угорщини. Однак по дорозі Батий не зміг взяти міцно укріплений Холм. Монголи намагались продертись через гори. Але галичани чинили запеклий опір. Хоч все ж таки Батий пройшов далі, в Угорщині вже не було так легко. Батию доводилось штурмувати Феодальні замки. Він знищував все.
У перші місяці 1241 року полчища Батия завоювали Галицьку землю і Волинську землю, далі спустошили Угорщину і Польщу.
Подальші напрямки завоювань
У 2-й половині 1241-го — на початку 1242 року вони розграбували Хорватію, Трансильванію, Молдову, частину Сербії та Болгарії.
Батий зруйнував Краків, потім він завернув у Степи і заснував у пониззі Волги свою державу зі столицею в місті Сарай, яку джерела називають просто Ордою (пізніше її стали іменувати Золотою Ордою). Князівства колишньої Київської Русі були під ярмом.
Наслідки
Щодо цивілізаційних наслідків Батиєвої навали, то більшість істориків поділяють думку про те, що вона загальмувала політичний, економічний і етнокультурний розвиток Русі, відкинувши її князівства на кілька століть назад. Ординське іго на довгі роки закріпило удільну роздробленість, перешкоджало об'єднанню земель і князівств, завадило відродженню державності.
Іншої думки дотримуються дослідники, які вважають, що Монголо-татарська навала завдала мало шкоди Русі, натомість заохочувала боротьбу східних слов'ян за незалежність і відновлення державності.
Див. також
Примітки
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — .
Джерела
- Котляр М. Ф. Монголо-татарська навала [ 27 березня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7. — С. 51—54.
- Храпачевский Р. Великий западный поход чингизидов на Булгар, Русь и Центральную Европу [ 26 серпня 2012 у Wayback Machine.] // Военная держава Чингисхана. — М.: 2004. (рос.)
Посилання
- Монголи не знищили усе. Міфи про навалу, іго та пустку на українських землях // Локальна історія (YouTube). — 26.06.2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mongo lska nava la na Kiyivsku Rus vtorgnennya mongolskih vijsk na zemli ruskih knyazivstv u XIII XIV st vnaslidok yakogo knyazivstva vtratili politichnu samostijnist i zmusheni buli viplachuvati daninu Mongolskij imperiyi najbilshij derzhavi svitu tih chasiv Shodo cih podij v ukrayinskij istoriografiyi vzhivayut takozh termini ordi nska nava la abo mongo lo tata rska nava la Rus zaznala mongolskoyi navali v 1237 1241 rokah Protyagom zimi 1237 1238 rokiv vijska Mongolskoyi imperiyi zavoyuvali Ryazanske ta Volodimiro Suzdalske knyazivstva ta vsi pivnichno shidni zemli Kiyivskoyi Rusi U 1239 roci mongoli zavolodili Pereyaslavom i Chernigovom a v grudni 1240 roku pislya oblogi shturmom zahopili Kiyiv i majzhe povnistyu zrujnuvali jogo Gorishnye misto Volodimira Protyagom nastupnogo 1241 roku bula zavojovana Galicka ta Volinska zemli Zagarbannya Rusi vijskami hana Batiya stalo mozhlivim zavdyaki yihnij bagatorazovij chiselnij perevazi nad ruskimi knyazivskimi druzhinami i narodnim opolchennyam dzherelo Inshoyu prichinoyu porazki ruskih knyazivstv stala rozriznenist knyazivskih dij veliki vidstani mizh centrami okremih knyazivstv nepidgotovlenist bilshosti mist do oboroni nayavnist u mongoliv kitajskih oblogovih znaryad dzherelo Batiyeva navala upovilnila rozvitok shidnih slov yan vidkinuvshi Rus na kilka stolit nazad dzherelo Vstanovlene ordinske yarmo na desyatki rokiv zakripilo feodalnu udilnu rozdribnenist pereshkodzhayuchi centralizaciyi zemel i vidrodzhennyu derzhavnosti U mongoliv bulo potuzhne vijsko yake skladalosya z vazhkoyi i legkoyi kinnot Legka kinnota napadala na zamok potim nibi zdavalas i vimanyuvala oboronciv zamku do vazhkoyi kinnoti a ta yih znishuvala PeredumoviNa pochatku HIII stolittya v Centralnij Aziyi vidbuvalisya diyi i yavisha yakim sudilosya vidigrati velicheznu i viznachalnu rol u dolyah narodiv i derzhav Centralnoyi Aziyi Kavkazu Iranu i Shidnoyi Yevropi Voni spravili pomitnij vpliv na hid svitovoyi istoriyi vzagali Na mezhi XII i XIII stolit ob yednalisya chislenni plemena mongolskih skotariv sho kochuvali na velicheznih prostorah Pivdenno Shidnogo Sibiru u Zabajkalli Novoutvorene ob yednannya soyuziv mongolskih plemen majbutnyu derzhavu u 1206 roci ocholiv energijnij i zdibnij politik i voyin Chingishan V istorichni dzherela cej narod uvijshov pid im yam mongoliv abo tatar Iz samogo pochatku cya kvaziderzhava zoseredzhuvalasya na grabunok blizkih i dalekih susidiv ta zavoyuvannya ne tilki neosyazhnih malozaselenih prostoriv Aziyi a takozh i Yevropi z metoyu stvorennya svitovoyi imperiyi Odniyeyu z pershih uvagu Chingishana i jogo otochennya privernula Shidna Yevropa Uzhe v 1207 roci vin poslav starshogo sina Dzhuchi pidkoryuvati plemena i narodi sho zhili na pivnich vid richki Selenga i v dolini richki Irtish pritoka Obi Do skladu majbutnogo ulusu Dzhuchi buli zazdalegid vklyucheni j zemli Shidnoyi Yevropi yaki she tilki planuvalosya zavoyuvati Perskij istorik kincya XIII pochatku XIV stolittya Rashid ad Din yakij spiravsya na nevidomi nini mongolski j kitajski dzherela povidomiv sho Dzhuchi za velinnyam Chingishana povinen buv virushiti z velicheznim vijskom zavojovuvati vsi oblasti Pivnochi Sered cih oblastej bula i zemlya Rus Spochatku mongolska verhivka ne mala dosit sili shob pidkoriti Shidnu Yevropu Osnovni sili Chingishana nadovgo zastryagli v Kitayi ta inshih krayinah Aziyi yaki voni pochali zavojovuvati Zavoyuvannya i ponevolennya Davnoyi Rusi polchishami Batiya stalo mozhlivim nasampered zavdyaki bagatorazovij chiselnij perevazi voroga nad ruskimi druzhinami i narodnim opolchennyam Knyazi diyali rozrizneno ne bazhali dopomagati odin odnomu velikij knyaz Volodimiro Suzdalskij Yurij Vsevolodovich vidmoviv u dopomozi ryazanskomu knyazevi Yuriyu Igorevichu sperechalis za komanduvannya ob yednanim vijskom Bilshist mist Rusi bula pogano ukriplena fortifikaciyi navit golovnih z nih Kiyeva Chernigova Vladimira na Klyazmi zastarili i ne vitrimali udariv oblogovoyi tehniki zagarbnikiv Pid chas shturmiv zavolodivshi selami bezzhalni kochoviki vinishuvali tisyachi lyudej zalishayuchi chasom sered zhivih lishe remisnikiv i micnih molodih lyudej yakih peretvoryuvali na rabivHronologiyaPochatok navali Golovna kategoriya Bitva na Kalci Zgidno z oficijnoyu istoriografiyeyu mongolska navala prijshla na Rus 1237 roku ale vpershe na terenah Kiyivskoyi Rusi vona pochalas 1223 roku Najkrashi polkovodci Temuchina Dzhebe i Subedej mali namir napasti na polovciv Knyazi Kiyivskoyi Rusi Danilo Galickij Mstislav Udatnij Mstislav Chernigivskij priyednalis abi pidtrimati poloveckogo knyazya Yaruna Poloveckogo Yihnye vijsko dosyaglo do 50 60 tisyach voyiniv U mongoliv bulo lishe 25 tisyach Ne mayuchi planu dij pershimi u bij rinulis polovci a Mstislav Chernigivskij pidtrimav yih Skoristavshis ciyeyu pomilkoyu Dzhebe i Subedej atakuvali legkoyu kinnotoyu zamanyuyuchi do sebe v tabir Otrimavshi taktichnu perevagu mongoli kontratakuvali U rozpal boyu Danila Romanovicha poranili i jomu dovelos vidstupati iz Mstislavom Udatnim razom z vijskom Polovci pid chas boyu pochali vtikati Prote Mstislava Chernigivskogo v pershomu boyu ne peremogli i jogo tabir pochali shturmuvati Tri dni jshov shturm Ne peremigshi v boyu jogo zdolali hitristyu pid chas peregovoriv Vin pogodivsya dati platnyu za vijsko i za sebe ale mongoli jogo pidstupno vbili Vijna v Zalissi Borotba proti mongolo tatarskih zavojovnikiv V istorichnij literaturi chas vid chasu povtoryuyetsya dumka nibi vtorgnennya polchish Mongolskoyi derzhavi v Rus bulo nespodivankoyu dlya yiyi knyaziv Cim poyasnyuyetsya neuzgodzhenist dij ruskih knyaziv pered licem voroga rozporoshenist sil nepidgotovlenist do oboroni mist i fortec Ta dzherela svidchat pro inshe U Pivnichno shidnih knyazivstvah Rusi zazdalegid stalo vidomo pro pidgotovku mongolskih haniv do vtorgnennya za Volgu 1237 roku mongoli dali znati pro sebe znovu vnuk pokijnogo Chingishana Batij zibravshi vijsko pishov u novij pohid Togo zh 1237 roku mongolska kinnota vderlasya v derzhavu volzkih bolgar A vzhe na pochatku zimi zavojovniki podolali pivdennij rubizh i zupinilisya na richci Onuza Pershim yim potrapilo pid ruku Muromo Ryazanske knyazivstvo Batij vidpraviv posolstvo do ryazanskogo knyazya Yuriya Igorovicha z vimogoyu pokori i splati desyatini Zibrana knyazem rada postanovila dati vidsich vorogovi Ryazanske vijsko zustrilosya z mongolskim poblizu pivdennih kordoniv knyazivstva Chudova pam yatka literaturi Povist pro rozorennya Ryazani Batiyem povidomlyaye sho pislya zapekloyi sichi ledve zdolali ryazanciv silni polki tatarski Ale vse odno misto bulo zhorstoko znishene Dorogoyu u Volodimiro Suzdalske knyazivstvo mongoli nishili vse sho bachili Meshkanci namagalis chiniti hocha i malochiselnij ale opir Napriklad boyarin zibrav zagin v 1700 cholovik namagavs rozpochati partizanskij ruh proti mongoliv Ale jogo zagin potrapiv u zasidku Vsih povstanciv mongoli zakidali 160 kg kamenyami Pro ci vsi podiyi takozh opisuyutsya u povisti Povist pro rozorennya Ryazani Batiyem Koli Batij dobravsya do Volodimira na Klyazmi vin ne zastav knyazya Yuriya Vsevolodicha yakij zbirav vijsko dlya vidsichi Tomu vin spochatku znishiv misto Moskva i misto Suzdal Koli zh povernuvsya do Volodimira to vidrazu pochav shturm mista Misto bulo spalene Vse Vladimiro Suzdalske knyazivstvo bulo zahoplene mongolo tatarami Yurij Vsevolodich zaginuv u zhorstokomu i nerivnomu boyu na richci Sit na pivnich vid Volodimira Protyagom zimi 1237 1238 rokiv mongolo tatarske vijsko zavoyuvalo i splyundruvalo Vladimiro Suzdalske knyazivstvo Ryazanske knyazivstvo ta vsi inshi pivnichni knyazivstva Kiyivskoyi Rusi Spustoshennya zemel Pereyaslavshini ta Chernigivshini Obloga tatarami mista Kozelsk 1239 roci miniatyura XVI st z Golicinskogo tomu Nikonivskogo litopisu 1238 roku mongoli z yavilisya na Chernigivshini koli voni dijshli do mista Kozelsk Pered prihodom Batiya gorodyani sklikali viche u yakomu domovilis oboronyatis do ostannogo Mongoli buli zmusheni zastosuvati najkrashi stinoprobivni mashini Pislya togo yak tatari uvirvalis u misto voni pochali ataku ale ne spodivalis na takij opir 5000 hanskih voyiniv bulo vinisheno ale peremoga odnak bula za Batiyem Misto bulo znishene 1239 roku Batij priviv svoyu kinnotu na pivden Rusi U berezni 1239 roku chislennij zagin kochovikiv shturmom zdobuv Pereyaslavl i perebiv usih jogo zhiteliv Malo ne mittyeve zdobuttya vorogom Pereyaslava dosi divuye istorikiv i arheologiv adzhe vin buv nadijno ukriplenim mistom i bagato desyatilit zahishav Rusku zemlyu vid pechenigiv a dali j polovciv U zhovtni 1239 roku vijsko Batiya za dva dni zahopilo j Chernigiv fortifikaciyi yakogo postupalisya v Rusi hiba sho Kiyevu Shturm Kiyeva Vzyattya Kiyeva mongolami 1240 Oksfordska ilyustrovana enciklopediya Piznoyu osinnyu 1240 roku mongolo tatarske vijsko z yavilosya bilya valiv Kiyeva Na shlyahu vono zrujnuvalo chislenni mista j ukripleni zamki Kiyivskoyi zemli sho zahishali yiyi z pivdnya Vasiliv Bilgorod Vitachiv nevidomu za nazvoyu fortecyu na Knyazhij Gori poblizu Kaneva ta inshi Upershe dlya zdobuttya ruskogo mista Batij zibrav usi svoyi vijska blizko 200 tisyach voyiniv j oblogovu tehniku Kiyiv mav ukriplennya yakim ne bulo rivnih u shidnoslov yanskomu sviti Na velicheznih zemlyanih valah visotoyu do 12 m visochili dubovi stini Vseredini zovnishnogo poyasa ukriplen Yaroslava mista znahodivsya vnutrishnij misto Volodimira de u svoyu chergu stoyala citadel Yaroslaviv dvir U Kiyevi sidila viprobuvana u bitvah zaloga na choli z namisnikom knyazya Danila Galickogo Dmitrom kotrogo knyaz posadiv u misti naperedodni Batiyevoyi navali Bilya 5 veresnya 1240 roku vidrazu pislya nablizhennya do Kiyeva Batij pochav shturm Ale bezuspishno Lishe 19 listopada vin pomitiv sho najslabshim miscem Kiyeva ye Lyadski vorota Vorog pidtyagnuv stinobijni mashini vpritul do valiv Poroki zhburlyali kam yani brili i derev yani kolodi shob zbiti zaborola tarani bezperervno bili v brami do stin pristavili drabini Vorota ne vitrimali Ale dali cherez velikij opir Batij projti ne zmig Lishe cherez dekilka dniv mongolski vijska uvirvalis u misto Pochalas zhorstoka bitva Kiyani chinili velikij opir Batiyu vdalos znishiti bagato lyudej U desyatinnij cerkvi buli zvedeni ukriplennya Ale cerkva ne vitrimala i zavalilas pohovavshi pid soboyu ostannih zahisnikiv Kiyeva Pislya 2 h tizhniv shturmu mongolo tatari na pochatku grudnya 1240 roku zmogli zdobuti Kiyiv znishivshi perevazhnu bilshist jogo zahisnikiv i mishan voni majzhe povnistyu zrujnuvali jogo osoblivo Verhnye misto Poranenij namisnik Dmitro buv vryatovanij Batiyem Vin zberig jomu zhittya za vidchajdushnij opir Navala na Galichinu i Volin Cherez Galicke knyazivstvo vidkrivavsya shlyah do Ugorshini Odnak po dorozi Batij ne zmig vzyati micno ukriplenij Holm Mongoli namagalis prodertis cherez gori Ale galichani chinili zapeklij opir Hoch vse zh taki Batij projshov dali v Ugorshini vzhe ne bulo tak legko Batiyu dovodilos shturmuvati Feodalni zamki Vin znishuvav vse U pershi misyaci 1241 roku polchisha Batiya zavoyuvali Galicku zemlyu i Volinsku zemlyu dali spustoshili Ugorshinu i Polshu Podalshi napryamki zavoyuvan Dokladnishe Zahidnij pohid mongoliv Dokladnishe Mongolski vtorgnennya do Polshi Dokladnishe Mongolski vtorgnennya do Ugorshini U 2 j polovini 1241 go na pochatku 1242 roku voni rozgrabuvali Horvatiyu Transilvaniyu Moldovu chastinu Serbiyi ta Bolgariyi Batij zrujnuvav Krakiv potim vin zavernuv u Stepi i zasnuvav u ponizzi Volgi svoyu derzhavu zi stoliceyu v misti Saraj yaku dzherela nazivayut prosto Ordoyu piznishe yiyi stali imenuvati Zolotoyu Ordoyu Knyazivstva kolishnoyi Kiyivskoyi Rusi buli pid yarmom NaslidkiShodo civilizacijnih naslidkiv Batiyevoyi navali to bilshist istorikiv podilyayut dumku pro te sho vona zagalmuvala politichnij ekonomichnij i etnokulturnij rozvitok Rusi vidkinuvshi yiyi knyazivstva na kilka stolit nazad Ordinske igo na dovgi roki zakripilo udilnu rozdroblenist pereshkodzhalo ob yednannyu zemel i knyazivstv zavadilo vidrodzhennyu derzhavnosti Inshoyi dumki dotrimuyutsya doslidniki yaki vvazhayut sho Mongolo tatarska navala zavdala malo shkodi Rusi natomist zaohochuvala borotbu shidnih slov yan za nezalezhnist i vidnovlennya derzhavnosti Div takozhNavala Batiya Tverske povstannyaPrimitkiEnciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 DzherelaKotlyar M F Mongolo tatarska navala 27 bereznya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 S 51 54 Hrapachevskij R Velikij zapadnyj pohod chingizidov na Bulgar Rus i Centralnuyu Evropu 26 serpnya 2012 u Wayback Machine Voennaya derzhava Chingishana M 2004 ros PosilannyaMongoli ne znishili use Mifi pro navalu igo ta pustku na ukrayinskih zemlyah Lokalna istoriya YouTube 26 06 2024