Обло́га Ки́єва — військова операція війська монголо-татар під проводом хана Батия восени 1240 року із взяття руської столиці — Києва. Складова монгольської кампанії з завоювання Русі 1230—1240-х років. Закінчилася здобуттям міста й фактичним знищенням Русі.
Битва за Київ | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Західний похід монголів | |||||||
Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°31′25″ сх. д. / 50.4500000000277779577118054° пн. ш. 30.52361111113877712° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Київська Русь | Монгольська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
воєвода Дмитро | хан Батий | ||||||
Військові сили | |||||||
До 2300 чоловік городового полку (5% від приблизної кількості населення), до 300 київських дружинників | 40 000 | ||||||
Втрати | |||||||
невідомо | невідомо |
Опис
Пізньої осені 1240 року монголо-татарське військо з'явилося біля Києва. Літописець писав про це:
…обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами.
Монголи очікували підходу основної орди на чолі з Батиєм. За традицією вони спочатку запропонували князям здатися на милість переможців. Проте київське віче вирішило стояти на смерть. Оборону очолив галицький воєвода Дмитро. Батий зібрав до Києва свої головні сили та, ймовірно, усі 32 пороки, які мали монголи під час походу 1240—1241 років. Монголи розмістили їх біля Лядських воріт, що розташовувалися на території сучасного Майдану Незалежності. Вали цієї ділянки київських оборонних споруд були слабкі. Тут також лежало Козяче болото й ручай, що замерзли й перестали діяти як захисний фактор. Монголи захопили частину валу, де дерев'яні заборола були зруйновані пороками.
Постави же Баты порокы городу, подьлѣ врать Лядськыхъ, ту бо бѣаху пришли дебри; порокомъ же беспрестани бьющимъ день и нощь, выбиша стѣны.
Вдершись до міста Ярослава, татари перепочили ніч, а зранку почали штурм міста Володимира. Після запеклої бійки останні захисники зачинилися в Десятинній церкві, але монголи підвели спеціальні машини, і завалили храм, поховавши під його стінами героїчних захисників міста. У нерівному бою загинули майже всі оборонці Києва. Вороги захопили в полон пораненого воєводу Дмитра, але за хоробрість зберегли йому життя. З 50 тис. киян живими залишилися не більше 2 тис. осіб. Місто лежало в руїні. Про цю трагедію сповіщає літописець:
Того ж року татари здобули Київ… і святу Софію розграбували й монастирі всі, й ікони, і хрести, і все узороччя церковне взяли, а людей від малого до великого вбили мечем.
Після падіння Києва монголо-татари завдали удару по землях Галицько-Волинського князівства. Багато міст, здебільшого добре укріплених, чинили опір, створюючи перепони швидкому просуванню монголів на захід. Наприклад, під Колодяжним татари встановили дванадцять облогових машин, але взяти місто штурмом не змогли, тож почали умовляти жителів здати місто, пообіцявши зберегти їм життя. Оборонці міста відчинили ворота, але монголи не стримали слова і Колодяжин був повністю спалений, а його мешканці вбиті. Так і не змогли монголи захопити Кременець, Данилів та деякі інші міста Русі.
Навесні 1241 року Батий, подолавши опір мешканців Русі, рушив на захід через Волинь і Галичину. Протягом року військо Батия спустошувало Польщу, Угорщину, Чехію, Хорватію, Трансильванію, Молдову, частину Сербії та Болгарії, після чого повернулося до Поволжя.
Датування
Питання датування облоги Києва залишається невирішеним в історіографії. Причиною цього є те, що руські літописи по-різному повідомляють про день взяття монголами міста. Більшість з них прямо чи опосередковано пов'язують його з 6 грудня 1240 року, днем Святого Миколая.
- Галицько-Волинський літопис найповніше розповідає про Київську облогу, але хронології подій не зберіг.
- Лаврентіївський літопис повідомляє, що місто захопили «до Рождества Господня на Николин день».
- Суздальський літопис говорить про «декабря 6, на память иже в святых отца нашого Николы».
- Тверський літопис вказує «декабря 6, на память святого отца Николы».
- називає «месяца декабря в 6 день».
Проте інші літописи називають днем падіння Києва понеділок 19 листопада 1240 року
- говорить, що «приидоша татарове к Киеву сентября 5, и стояша 10 недель и 4 дни, и едва взяша его ноября 19, в понедельник».
- Супрасльський літопис
Іноземні джерела дати не вказують. без дати повідомляє, що монголи захопили велике руське місто Макерфаан. Плано Карпіні свідчив, що «після довгої облоги взяли його».
Див. також
Примітки
- Івакін 1996:47.
- Івакін 1996:49.
- Ставиский В. И. О двух датах штурма Киева 1240 г. по русским летописям // Труды Отдела древнерусской литературы. — Л., 1990. — Т. 43. — С. 282—290.
- Івакін 1996:48.
Джерела та література
- (укр.) Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва XIII — середини XVI ст. (історико-топографічні нариси). — К., 1996. — 272 с.
- (рос.) Климовский С. И. Клад из руин Десятинной церкви // Восточноевропейский археологический журнал. — № 5(6), 2000.
- (укр.) Сагайдак М. А., Черняков І. Т. Лядські ворота Києва — оберт колеса світової історії // Восточноевропейский археологический журнал. — № 5(12), 2001.
- (рос.) Храпачевский Р. Великий западный поход чингизидов на Булгар, Русь и Центральную Европу // Военная держава Чингисхана. — М. 2004.
Посилання
- (рос.) Вортман В. Взятие Киева монголами // Воин № 16, 2004. — стр. 25-27
- (рос.) Штурм Києва татаро-монголами.
Це незавершена стаття про битву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Київську Русь. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva za Kiyiv Oblo ga Ki yeva vijskova operaciya vijska mongolo tatar pid provodom hana Batiya voseni 1240 roku iz vzyattya ruskoyi stolici Kiyeva Skladova mongolskoyi kampaniyi z zavoyuvannya Rusi 1230 1240 h rokiv Zakinchilasya zdobuttyam mista j faktichnim znishennyam Rusi Bitva za KiyivZahidnij pohid mongolivKoordinati 50 27 00 pn sh 30 31 25 sh d 50 4500000000277779577118054 pn sh 30 52361111113877712 sh d 50 4500000000277779577118054 30 52361111113877712Data 19 listopada abo 6 grudnya 1240Misce Kiyiv Kiyivska RusRezultat Povna peremoga mongolivStoroniKiyivska Rus Mongolska imperiyaKomanduvachivoyevoda Dmitro han BatijVijskovi siliDo 2300 cholovik gorodovogo polku 5 vid pribliznoyi kilkosti naselennya do 300 kiyivskih druzhinnikiv 40 000Vtratinevidomo nevidomoOpisPiznoyi oseni 1240 roku mongolo tatarske vijsko z yavilosya bilya Kiyeva Litopisec pisav pro ce obstupila Kiyiv sila tatarska i buv gorod v oblozi velikij I probuvav Batij kolo goroda a voyi jogo oblyagali gorod I ne bulo chuti nichogo od zvukiv skripinnya voziv jogo revinnya bezlichi verblyudiv jogo i od zvukiv irzhannya stad konej jogo i spovnena bula zemlya Ruska vorogami Mongoli ochikuvali pidhodu osnovnoyi ordi na choli z Batiyem Za tradiciyeyu voni spochatku zaproponuvali knyazyam zdatisya na milist peremozhciv Prote kiyivske viche virishilo stoyati na smert Oboronu ocholiv galickij voyevoda Dmitro Batij zibrav do Kiyeva svoyi golovni sili ta jmovirno usi 32 poroki yaki mali mongoli pid chas pohodu 1240 1241 rokiv Mongoli rozmistili yih bilya Lyadskih vorit sho roztashovuvalisya na teritoriyi suchasnogo Majdanu Nezalezhnosti Vali ciyeyi dilyanki kiyivskih oboronnih sporud buli slabki Tut takozh lezhalo Kozyache boloto j ruchaj sho zamerzli j perestali diyati yak zahisnij faktor Mongoli zahopili chastinu valu de derev yani zaborola buli zrujnovani porokami Postavi zhe Baty poroky gorodu podlѣ vrat Lyadskyh tu bo bѣahu prishli debri porokom zhe besprestani byushim den i nosh vybisha stѣny Vdershis do mista Yaroslava tatari perepochili nich a zranku pochali shturm mista Volodimira Pislya zapekloyi bijki ostanni zahisniki zachinilisya v Desyatinnij cerkvi ale mongoli pidveli specialni mashini i zavalili hram pohovavshi pid jogo stinami geroyichnih zahisnikiv mista U nerivnomu boyu zaginuli majzhe vsi oboronci Kiyeva Vorogi zahopili v polon poranenogo voyevodu Dmitra ale za horobrist zberegli jomu zhittya Z 50 tis kiyan zhivimi zalishilisya ne bilshe 2 tis osib Misto lezhalo v ruyini Pro cyu tragediyu spovishaye litopisec Togo zh roku tatari zdobuli Kiyiv i svyatu Sofiyu rozgrabuvali j monastiri vsi j ikoni i hresti i vse uzorochchya cerkovne vzyali a lyudej vid malogo do velikogo vbili mechem Pislya padinnya Kiyeva mongolo tatari zavdali udaru po zemlyah Galicko Volinskogo knyazivstva Bagato mist zdebilshogo dobre ukriplenih chinili opir stvoryuyuchi pereponi shvidkomu prosuvannyu mongoliv na zahid Napriklad pid Kolodyazhnim tatari vstanovili dvanadcyat oblogovih mashin ale vzyati misto shturmom ne zmogli tozh pochali umovlyati zhiteliv zdati misto poobicyavshi zberegti yim zhittya Oboronci mista vidchinili vorota ale mongoli ne strimali slova i Kolodyazhin buv povnistyu spalenij a jogo meshkanci vbiti Tak i ne zmogli mongoli zahopiti Kremenec Daniliv ta deyaki inshi mista Rusi Navesni 1241 roku Batij podolavshi opir meshkanciv Rusi rushiv na zahid cherez Volin i Galichinu Protyagom roku vijsko Batiya spustoshuvalo Polshu Ugorshinu Chehiyu Horvatiyu Transilvaniyu Moldovu chastinu Serbiyi ta Bolgariyi pislya chogo povernulosya do Povolzhya DatuvannyaPitannya datuvannya oblogi Kiyeva zalishayetsya nevirishenim v istoriografiyi Prichinoyu cogo ye te sho ruski litopisi po riznomu povidomlyayut pro den vzyattya mongolami mista Bilshist z nih pryamo chi oposeredkovano pov yazuyut jogo z 6 grudnya 1240 roku dnem Svyatogo Mikolaya Galicko Volinskij litopis najpovnishe rozpovidaye pro Kiyivsku oblogu ale hronologiyi podij ne zberig Lavrentiyivskij litopis povidomlyaye sho misto zahopili do Rozhdestva Gospodnya na Nikolin den Suzdalskij litopis govorit pro dekabrya 6 na pamyat izhe v svyatyh otca nashogo Nikoly Tverskij litopis vkazuye dekabrya 6 na pamyat svyatogo otca Nikoly nazivaye mesyaca dekabrya v 6 den Prote inshi litopisi nazivayut dnem padinnya Kiyeva ponedilok 19 listopada 1240 roku govorit sho priidosha tatarove k Kievu sentyabrya 5 i stoyasha 10 nedel i 4 dni i edva vzyasha ego noyabrya 19 v ponedelnik Supraslskij litopis Inozemni dzherela dati ne vkazuyut bez dati povidomlyaye sho mongoli zahopili velike ruske misto Makerfaan Plano Karpini svidchiv sho pislya dovgoyi oblogi vzyali jogo Div takozhKiyiv u zolotoordinski chasi Spisok vijn i bitv za uchastyu Galicko Volinskogo knyazivstvaPrimitkiIvakin 1996 47 Ivakin 1996 49 Staviskij V I O dvuh datah shturma Kieva 1240 g po russkim letopisyam Trudy Otdela drevnerusskoj literatury L 1990 T 43 S 282 290 Ivakin 1996 48 Dzherela ta literatura ukr Ivakin G Yu Istorichnij rozvitok Kiyeva XIII seredini XVI st istoriko topografichni narisi K 1996 272 s ISBN 5 85654 047 6 ros Klimovskij S I Klad iz ruin Desyatinnoj cerkvi Vostochnoevropejskij arheologicheskij zhurnal 5 6 2000 ukr Sagajdak M A Chernyakov I T Lyadski vorota Kiyeva obert kolesa svitovoyi istoriyi Vostochnoevropejskij arheologicheskij zhurnal 5 12 2001 ros Hrapachevskij R Velikij zapadnyj pohod chingizidov na Bulgar Rus i Centralnuyu Evropu Voennaya derzhava Chingishana M 2004 Posilannya ros Vortman V Vzyatie Kieva mongolami Voin 16 2004 str 25 27 ros Shturm Kiyeva tataro mongolami Ce nezavershena stattya pro bitvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Kiyivsku Rus Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi