Науко́вий ме́тод (або Ме́тоди науко́вого дослі́дження) — сукупність методів встановлення параметрів, структури, інших характеристик досліджуваних об'єктів.
Метод охоплює способи дослідження феноменів, систематизацію, коригування нових і отриманих раніше знань. Висновки робляться за допомогою правил і принципів міркування на основі емпіричних (спостережуваних і вимірюваних) даних про об'єкт. Базою для отримання даних є спостереження та експерименти. Для пояснення спостережуваних фактів висуваються гіпотези і будуються теорії, на підставі яких формулюються висновки та припущення. Отримані прогнози перевіряються експериментом або збором нових фактів.
Важливою стороною наукового методу, його невід'ємною частиною для будь-якої науки, є вимога об'єктивності, що виключає суб'єктивне тлумачення результатів. Не повинні прийматися на віру будь-які твердження, навіть якщо вони виходять від авторитетних учених. Для забезпечення незалежної перевірки проводиться документування спостережень, забезпечується доступність для інших вчених всіх вихідних даних, методик і результатів досліджень. Це дозволяє не тільки отримати додаткове підтвердження шляхом відтворення експериментів, але й критично оцінити ступінь адекватності (валідності) експериментів і результатів по відношенню до перевіреної теорії.
Історія
Окремі частини наукового методу застосовувалися ще філософами давньої Греції. Ними були розроблені правила логіки та принципи ведення суперечки. При цьому висновками, отриманими в результаті міркувань, віддавалася перевага порівняно зі спостережуваною практикою. Знаменитим прикладом переваги міркування над практикою є твердження, що швидконогий Ахіллес ніколи не наздожене черепаху.
Вершиною розвитку логіки висловлювань стала софістика. Однак метою софістів була не стільки істина, скільки перемога в судових процесах, де формалізм перевищував будь-який інший підхід.
Сократ створив сократичний метод ведення спору. На противагу софістам, які намагалися нав'язати і довести свій бік зору, Сократ намагався навідними питаннями змусити опонента самостійно прийти до нових висновків і змінити свої початкові погляди. Сократ вважав свій метод мистецтвом витягувати приховане в кожній людині знання за допомогою навідних питань. Йому приписують вислів про те, що в суперечці народжується істина.
У XX столітті була сформульована гіпотетично-дедуктивна модель наукового методу, що складається у послідовному застосуванні таких кроків:
- Використовуйте досвід: Розгляньте проблему і спробуйте осмислити її. Знайдіть відомі раніше пояснення. Якщо це нова для нас проблема, переходьте до кроку 2.
- Сформулюйте припущення: Якщо нічого з відомого не підходить, спробуйте сформулювати пояснення, викладіть його комусь іншому або у своїх записах.
- Зробіть висновки з припущення: Якщо припущення (крок 2) істинне, які з нього наслідки, висновки, прогнози можна зробити за правилами логіки?
- Перевірка: Знайдіть факти, що суперечать кожному з цих висновків, з тим щоб спростувати гіпотезу (крок 2) (див. фальсифіковність). Використання висновків (крок 3) в якості доказів гіпотези (крок 2) є логічною помилкою. Ця помилка називається «підтвердження наслідком» (англ. Affirming the consequent, грец. Επιβεβαίωση του επομένου)
Близько тисячі років тому Ібн ал-Хайсам продемонстрував важливість 1-го і 4-го кроків. Галілей у трактаті «Бесіди і математичні обґрунтування двох нових наук, що стосуються механіки і законів падіння» (1638) також показав важливість 4-го кроку (званого також експеримент). Кроки методу можна виконувати по порядку — 1, 2, 3, 4. Якщо за підсумками кроку 4 висновки з кроку 3 витримали перевірку, можна продовжити і перейти знову до 3-го, потім 4-го, 1-го і так далі кроків. Але якщо підсумки перевірки з кроку 4 показали хибність прогнозів з кроку 3, слід повернутися до кроку 2 і спробувати сформулювати нову гіпотезу («новий крок 2»), на кроці 3 обґрунтувати на основі гіпотези нові припущення («новий крок 3»), перевірити їх на кроці 4 і так далі.
Слід зауважити, що якщо слідувати критерію Поппера, то, враховуючи повну групу подій і неможливість всеосяжного сприйняття дійсності, науковий метод ніколи не зможе абсолютно верифікувати (довести істинність гіпотези (крок 2); можливо лише спростувати гіпотезу — довести її хибність.
Види наукового методу
Загальнонаукові методи дослідження — емпіричні (експеримент, спостереження, опис) та теоретичні (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, пояснення, класифікація тощо), а також системний, функціональний, конкретно-соціологічний.
Спеціальні методи дослідження ґрунтуються на вивченні конкретних фізичних та хімічних властивостей речовини й фізичних властивостей та параметрів фізичних полів. До них належать: формально-логічний, порівняльно-правовий та інші методи наукового пізнання.
Кожна наука має певну сукупність методів проведення досліджень при вивченні власного предмета, яку можна класифікувати на такі групи:
- методи накопичування фактів, що мають відношення до об'єкта дослідження (спостереження, реєстрація, вимірювання);
- методи описування фактів або властивостей ідеалізованого об'єкта дослідження та факторів, що відбивають ці властивості, а також явищ (процесів), що досліджуються, розвиток яких визначається цими факторами;
- методи аналізу фактів, властивостей, факторів і явищ за різними показниками і критеріями (оцінка, зіставлення, порівняння, класифікація, впровадження, систематизація);
- методи обґрунтування наукових висновків, серед яких мають бути такі методи: побудови (синтезу), доведення, оцінки достовірності;
- методи вибору і обґрунтування наукових рекомендацій, у тому числі методи побудови (синтезу), оцінки й оптимізації;
- методи інтерпретації та експериментальної перевірки висновків і рекомендацій;
- методи техніко-економічної оцінки рекомендацій.
У процесі розв'язання наукової проблеми вчений, як правило, самостійно шукає методи та способи її розв'язання. Всі ухвалені методичні рішення необхідно фіксувати у формі методик, які періодично переглядають.
Науковий опис
Теоретичний науковий метод
Теорії
Теорія (грец. θεωρία, «розгляд, дослідження») — система знань, що має характер передбачення відносно якого-небудь явища. Теорії формулюються, розробляються і перевіряються згідно з науковим методом.
Стандартний метод перевірки теорій — пряма експериментальна перевірка («експеримент — критерій істини»). Однак часто теорію не можна перевірити прямим експериментом (наприклад, теорію про виникнення життя на Землі), або така перевірка занадто складна або затратна (макроекономічні та соціальні теорії), і тому теорії часто перевіряються не прямим експериментом, а по наявності характеру передбачення — тобто якщо з неї випливають невідомі / непомічені раніше події, і при пильному спостереженні ці події виявляються, то характер передбачення присутній.
Гіпотези
Гіпотеза (від грец. Ὑπόθεσις — «основа», «припущення») — недоведене твердження, припущення або здогад.
Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень, які її підтверджують і тому виглядає правдоподібно. Гіпотезу згодом або доводять, перетворюючи її у встановлений факт (див. теорема, теорія), або ж заперечують (наприклад, вказуючи контрприклад), переводячи в розряд помилкових тверджень.
Недоведена і неспростована гіпотеза називається відкритою проблемою.
Наукові закони
Закон — вербальне і / або математично сформульоване твердження, яке описує співвідношення, зв'язки між різними науковими поняттями, запропоноване як пояснення фактів і визнане на даному етапі науковим співтовариством узгоджується з даними. Неперевірене наукове твердження називають гіпотезою.
Наукове моделювання
Моделювання — це вивчення об'єкта за допомогою моделей з перенесенням отриманих при цьому знань на оригінал. Види:
- Предметне моделювання-створення моделей зменшених копій з певними дублюючими оригінал властивостями.
- Уявне моделювання-з використанням уявних образів.
- Знакове чи символічне-являє собою використання формул, креслень.
Емпіричний науковий метод
Експерименти
Експеримент (від лат. experimentum — проба, досвід) у науковому методі — набір дій і спостережень, які виконуються для перевірки (істинності чи хибності) гіпотези або наукового дослідження причинних зв'язків між феноменами. Експеримент є наріжним каменем емпіричного підходу до знання. Критерій Поппера називає головною відмінністю наукової теорії від псевдонаукової можливість постановки експерименту, передусім такого, який у результаті може спростувати цю теорію.
Експеримент поділяється на такі етапи:
- Збір інформації;
- Спостереження явища;
- Аналіз;
- Вироблення гіпотези, щоб пояснити явище;
- Розробка теорії, що пояснює феномен, заснований на припущеннях, у ширшому плані.
Наукові дослідження
Наукове дослідження — процес вивчення, експерименту, концептуалізації та перевірки теорії, пов'язаний з отриманням наукових знань.
Види досліджень:
- Фундаментальне дослідження, розпочате головним чином, щоб виробляти нові знання незалежно від перспектив застосування.
- Прикладне дослідження.
Спостереження
Спостереження — це цілеспрямований процес сприйняття предметів дійсності. Результати його фіксуються в описах:
- безпосереднє спостереження-здійснюється без застосування технічних засобів.
- опосередковане з використанням тех. пристроїв.
Для отримання значущих результатів необхідно багаторазове спостереження
Вимірювання
Вимірювання — це визначення кількісних значень, властивостей об'єкта з використанням спеціальних технічних пристроїв та одиниць вимірювання.
Істина й упередження
У XX столітті деякі дослідники, зокрема Людвік Флек (1896—1961), відзначили необхідність більш ефективної оцінки результатів перевірок, оскільки отриманий результат може зазнати впливу наших упереджень. Отже, необхідно більш точно описувати умови і результати проведення експерименту.
Видатний російський учений, М. В. Ломоносов, притримувався думки, що віра і наука доповнюють одна одну:
Правда и вера суть две сестры родные, дщери одного Всевышнего Родителя, никогда между собою в распрю прийти не могут, разве кто из некоторого тщеславия и показания своего мудрования на них вражду всклеплет. А благоразумные и добрые люди должны рассматривать, нет ли какого способа к объяснению и отвращению мнимого между ними междоусобия.
І зараз серед науковців є віруючі люди, при тому з достатньо великим внеском. Прикладом може бути директор проекту «Геном людини» Френсіс Колінз, який написав книгу «Доказ Бога. Аргументи вченого», присвячену питанню сумісності релігії і науки. На сьогодні припущення про божественне втручання автоматично виводить теорію, що використала таке припущення, за межі науки, тому що таке припущення є в принципі неперевірним і неспростовним (тобто суперечить критерію Поппера). Науковий метод передбачає пошук причини явища виключно в природній області, без опори на надприродне. Академік В. Л. Гінзбург:
У всіх відомих мені випадках віруючі фізики і астрономи в своїх наукових роботах ні словом не згадують про Бога ... Займаючись конкретною науковою діяльністю, віруючий, по суті справи, забуває про Бога ...
Навіть проста переконаність у чому-небудь на основі попереднього досвіду або знань може змінювати інтерпретацію результатів спостереження. Людина, що має певне переконання щодо якогось явища, часто схильна сприймати факти в якості доказів своєї віри вже тільки тому, що вони їй прямо не суперечать. Під час аналізу може виявитися, що предмет віри є лише частковим випадком більш загальних явищ (наприклад, корпускулярно-хвильова теорія вважає частвовими випадками попередні уявлення про світло у формі частинок або хвиль) або взагалі не пов'язаний з предметом спостереження (наприклад, концепція теплороду стосовно температури).Не менш антинауковою може бути й ідеологічна упередженість. Прикладом несумісності подібної упередженості і наукового методу є сесія ВАСГНІЛ 1948 року, в результаті якої генетика в СРСР опинилася під забороною до 1952 року і біологічна наука виявилася в застої майже на 20 років . Одна з основних тез «мічурінських» біологів на чолі з T. Д. Лисенко проти генетики полягала в тому, що основоположники класичної теорії спадковості (аж ніяк не "ідеалістичної") Мендель, Вейсман і Морган нібито внаслідок свого ідеалізму створили неправильну ідеалістичну теорію з елементами містики замість правильної матеріалістичної:
Як ми зазначали раніше, зіткнення матеріалістичного й ідеалістичного світоглядів у біологічній науці мало місце протягом всієї її історії ... Для нас абсолютно ясно, що основні положення менделізму-морганізму помилкові. Вони не відображають дійсності живої природи і являють собою зразок метафізики й ідеалізму ... Істинну ідеологічну підоснову морганістської генетики добре (несподівано для наших морганістів) розкрив фізик Е. Шредінгер. У своїй книзі «Що таке життя з точки зору фізики?», схвально викладаючи хромосомну вейсманістську теорію, він прийшов до ряду філософських висновків. Ось основний з них: «... особиста індивідуальна душа дорівнює всюдисущій, всеохопній, вічній душі». Цей свій головний висновок Шредінгер вважає «...найбільшим з того, що може дати біолог, який намагається одним ударом довести і існування Бога, і безсмертя душі».
Критика наукового методу
Ряд постпозитивістів у своїх працях у 2-й половині XX століття зробили спробу застосувати критерії наукового методу до самої науки на прикладі історичного матеріалу реальних відкриттів. В результаті з'явилася критика цього методу, яка, на думку постпозитивістів, вказує на розбіжність між методологією наукового методу і реальним розвитком наукових ідей. На їхню думку, це свідчить про відсутність повністю формалізованого і достовірного методу, що приводить до більш достовірного знання, однозначного зв'язку між принципами верифікації/фальсифікації та отриманням істинного знання.
Хоча постпозитивісти відмовляються від поняття істини, проте інші методологи [] науки висловлюють надію знайти загальні критерії, які дозволяли б наблизитися до більш адекватного опису світу.
Явище парадигми
Томас Кун вважає, що наукове знання розвивається стрибкоподібно. Наукова революція відбувається тоді, коли вчені виявляють аномалії, які неможливо пояснити за допомогою старої парадигми, в рамках якої до цього моменту відбувався науковий прогрес. Розвиток науки відповідає зміні «психологічних парадигм», поглядів на наукову проблему, що породжують нові гіпотези та теорії. Кун відносить методи, які впливають на перехід від однієї парадигми до іншої, в область соціології.
Витончений фальсифікаціонізм
Імре Лакатош, розвиваючи на основі ідей фальсифікаціонізму Поппера свій витончений фальсифікаціонізм, прийшов до висновку, що однією з істотних проблем розвитку науки як системи, що спирається на якісь єдині методи, є існування гіпотез ad hoc. Це один з механізмів, за допомогою якого долаються суперечності між теорією і експериментом. Через ці гіпотези, які фактично є частиною теорії, тимчасово виводяться з-під критики і стає неможливим спростування таких теорій, оскільки суперечність теорії і експерименту пояснюються гіпотезою ad hoc і не спростовують теорію. За допомогою цих гіпотез стає неможливим повне спростування жодної теорії. Можливо говорити тільки про часовий зсув проблеми: або прогресивний, або регресивний.
Догматичний фальсифікаціоніст, відповідно до своїх правил, повинен віднести навіть найзначніші наукові теорії до метафізики, де немає місця раціональній дискусії - якщо виходити з критеріїв раціональності, що зводяться до доведень і спростувань, - оскільки метафізичні теорії не є ні доказовими, ні спростовними. Таким чином, критерій демаркації догматичного фальсифікаціоніста виявляється надзвичайно антитеоретичним.
Знання і неявне знання
Майкл Поланьї вважає, що наукове знання можна передати через формальні мови лише частково, а решта буде становити особистісне або неявне знання вченого, яке принципово не передається. Вчений, поступово занурюючись у науку, приймає деякі правила науки некритично. Ці некритично прийняті і формально непередавані правила (часто включають навички, уміння і культуру) і складають неявне знання. Зважаючи на те, що формалізувати і передати неявне знання неможливо, неможливе і порівняння цього знання. Внаслідок чого в науці присутнє порівняння тільки формалізованої частини однієї теорії з формалізованою частиною іншої теорії.
Гносеологічний анархізм
Пауль Фейєрабенд вважає, що єдиним принципом, який не створює перешкод прогресу, є принцип «дозволено все». Жодна теорія ніколи не узгоджується зі всіма відомими у своїй галузі фактами. Будь-який факт теоретично навантажений, тобто залежить від теорії, в рамках якої він розглядається. Тому теорію не можна порівнювати з фактами. Також теорії не можна порівнювати і одну з одною через те, що поняття в різних теоріях мають різний зміст.
Обґрунтування без застосування наукового методу
В історії науки є численні випадки, коли ідеї, відкриття, які отримали згодом наукове визнання, спочатку мали обґрунтування чи пояснення, що не відповідають науковому методу. Одним з найбільш яскравих подібних прикладів є обґрунтування Коперником геліоцентричної системи. Спочатку в новій теорії планети оберталися навколо Сонця строго по колових орбітах, що давало значно більше розбіжностей зі спостереженнями теорія епіциклів Птолемея, яка панувала до неї , тобто експериментальна перевірка свідчила на користь колишньої теорії, а не нової. Тому Коперник був змушений апелювати до простоти, внутрішньої краси і гармонійності:
У центрі всього, в спокої, знаходиться Сонце. У цьому чудовому храмі хто може знайти цьому світильнику краще місце, ніж те, з якого він може освітлювати все одночасно?
Нездатність претендувати на абсолютну істинність
У богослов'ї та в деяких напрямках філософії наукове знання розглядається як завжди обмежене, умовне і тому ніколи не здатне претендувати на абсолютну істинність. Це підтверджується процесом зміни наукових теорій, описаним вище. Разом з тим багато філософських систем взагалі висловлюють сумніви щодо існування абсолютних істин, пропонуючи інші теорії істини і знання, а успіх науки в поясненні світу розглядається більшістю філософів як ознака її відносної істинності, що б це не означало.
Див. також
Примітки
- Ісак Ньютон (1687, 1713, 1726). «Математические начала натуральной философии», третья часть «Система мира». Перевод с латинского и примечания А. Н. Крылова. М., Наука, 1989 г., 688 с
- scientific method - Definition from the Merriam-Webster Online Dictionary. Мэрриэм-Вебстер (англійською) . merriam-webster.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 15 лютого 2008.
- Добрынина В. И. и др. Философия XX века. Учебное пособие. — М. : ЦИНО общества «Знание» России, 1997. — С. 288. — .
- Discorsi e dimonstrazioni mathematiche intorno à due nuove scienze attenenti alla meccanica ed movimenti locali. Трактат «Бесіди і математичні обґрунтування двох нових наук, що стосуються механіки і законів падіння» в англійському перекладі.
- Ломоносов М. В.Явление Венеры на Солнце, наблюденное в Санктпетербургской Императорской Академии наук майя 26 дня 1761 года // Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений. — М.; Л., 1955. — Т. 4. — с. 368
- Гінзбург В. Л. вважає, що навіть віруючий учений в своїй дослідницькій діяльності поводиться так, як якщо б був невіруючим:. Вера в Бога несовместима с научным мышлением // Поиск. — № 29—30.
- Взлёт и падение Бошьяна // [ru] Трудные годы советской биологии: Записки современника. — СПб.: Изд. «Наука», 1993 г.
- О положении в биологической науке: стенографический отчёт сессии ВАСХНИИЛ. 1948.
- Порус В. Н. Принципы рациональной критики // Философия науки. — М. : ИФ РАН, 1995. — Вип. 1: Проблемы рациональности. з джерела 29 жовтня 2017. Процитовано 2019-03-17.
- Т. Кун «Логіка та методологія науки. Структура наукових революцій»
- И. Лакатос «Фальсификация и методология научно-исследовательских программ» [ 25 жовтня 2007 у Wayback Machine.] глава 2. Фаллибизм против фальсификационизма
- Nicholas Copernicus. De revolutionibus orbium coelestium, 1543(англ.)
- Осипов А. И. Путь разума в поисках истины
- Chakravartty, Anjan. Scientific Realism // The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Summer 2011 Edition), Edward N. Zalta (ed.). — 2011.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Методика проведення порівняльно-правових досліджень // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 268. — .
- Мартин Голдстейн, Инге Ф. Голдстейн. Как мы познаём. Исследование процесса научного познания / Сокр. пер. с англ. А. Е. Петрова. — М. : Знание, 1984. — 256 с.
- Roberts, Mike (9 січня 2022). Why the Bastardization of the Scientific Method Is so Dangerous | Mike Roberts. fee.org (англ.). Процитовано 26 листопада 2022.
- Ушаков Е. В. Философия и методология науки. — М.: Юрайт, 2017. — 392 с. —
- Білецький В. С. Методологія наукових досліджень технічних об᾽єктів та їх оптимізація (Навчальний посібник), Нац. техн. ун-т «Харків. політехн. ін-т». — Київ: ФОП Халіков Руслан Халікович, 2023. — 118 с.
Посилання
- О научном методе // truemoral.ru
- Что такое научный метод? // [ru]» №5, 2008
- Нестеров, Вячеслав. Цикл лекций: Научное знание как модель. Современная теория истинности. sinor.ru. Процитовано 4 квітня 2008.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|description=
та|datepublished=
() - Серебряный А. И. Научный метод и ошибки
- [ru]
- Сэм Харрис. Наука може дати відповіді на питання моралі. Доповідь на конференції TED
- Класичні роботи
- Имре Лакатос.
- Майкл Полани
- Томас Кун Структура научных революций
- Пол Фейерабенд. Против метода
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nauko vij me tod abo Me todi nauko vogo dosli dzhennya sukupnist metodiv vstanovlennya parametriv strukturi inshih harakteristik doslidzhuvanih ob yektiv Metod ohoplyuye sposobi doslidzhennya fenomeniv sistematizaciyu koriguvannya novih i otrimanih ranishe znan Visnovki roblyatsya za dopomogoyu pravil i principiv mirkuvannya na osnovi empirichnih sposterezhuvanih i vimiryuvanih danih pro ob yekt Bazoyu dlya otrimannya danih ye sposterezhennya ta eksperimenti Dlya poyasnennya sposterezhuvanih faktiv visuvayutsya gipotezi i buduyutsya teoriyi na pidstavi yakih formulyuyutsya visnovki ta pripushennya Otrimani prognozi pereviryayutsya eksperimentom abo zborom novih faktiv Vazhlivoyu storonoyu naukovogo metodu jogo nevid yemnoyu chastinoyu dlya bud yakoyi nauki ye vimoga ob yektivnosti sho viklyuchaye sub yektivne tlumachennya rezultativ Ne povinni prijmatisya na viru bud yaki tverdzhennya navit yaksho voni vihodyat vid avtoritetnih uchenih Dlya zabezpechennya nezalezhnoyi perevirki provoditsya dokumentuvannya sposterezhen zabezpechuyetsya dostupnist dlya inshih vchenih vsih vihidnih danih metodik i rezultativ doslidzhen Ce dozvolyaye ne tilki otrimati dodatkove pidtverdzhennya shlyahom vidtvorennya eksperimentiv ale j kritichno ociniti stupin adekvatnosti validnosti eksperimentiv i rezultativ po vidnoshennyu do perevirenoyi teoriyi IstoriyaOkremi chastini naukovogo metodu zastosovuvalisya she filosofami davnoyi Greciyi Nimi buli rozrobleni pravila logiki ta principi vedennya superechki Pri comu visnovkami otrimanimi v rezultati mirkuvan viddavalasya perevaga porivnyano zi sposterezhuvanoyu praktikoyu Znamenitim prikladom perevagi mirkuvannya nad praktikoyu ye tverdzhennya sho shvidkonogij Ahilles nikoli ne nazdozhene cherepahu Vershinoyu rozvitku logiki vislovlyuvan stala sofistika Odnak metoyu sofistiv bula ne stilki istina skilki peremoga v sudovih procesah de formalizm perevishuvav bud yakij inshij pidhid Sokrat stvoriv sokratichnij metod vedennya sporu Na protivagu sofistam yaki namagalisya nav yazati i dovesti svij bik zoru Sokrat namagavsya navidnimi pitannyami zmusiti oponenta samostijno prijti do novih visnovkiv i zminiti svoyi pochatkovi poglyadi Sokrat vvazhav svij metod mistectvom vityaguvati prihovane v kozhnij lyudini znannya za dopomogoyu navidnih pitan Jomu pripisuyut visliv pro te sho v superechci narodzhuyetsya istina U XX stolitti bula sformulovana gipotetichno deduktivna model naukovogo metodu sho skladayetsya u poslidovnomu zastosuvanni takih krokiv Vikoristovujte dosvid Rozglyante problemu i sprobujte osmisliti yiyi Znajdit vidomi ranishe poyasnennya Yaksho ce nova dlya nas problema perehodte do kroku 2 Sformulyujte pripushennya Yaksho nichogo z vidomogo ne pidhodit sprobujte sformulyuvati poyasnennya vikladit jogo komus inshomu abo u svoyih zapisah Zrobit visnovki z pripushennya Yaksho pripushennya krok 2 istinne yaki z nogo naslidki visnovki prognozi mozhna zrobiti za pravilami logiki Perevirka Znajdit fakti sho superechat kozhnomu z cih visnovkiv z tim shob sprostuvati gipotezu krok 2 div falsifikovnist Vikoristannya visnovkiv krok 3 v yakosti dokaziv gipotezi krok 2 ye logichnoyu pomilkoyu Cya pomilka nazivayetsya pidtverdzhennya naslidkom angl Affirming the consequent grec Epibebaiwsh toy epomenoy Blizko tisyachi rokiv tomu Ibn al Hajsam prodemonstruvav vazhlivist 1 go i 4 go krokiv Galilej u traktati Besidi i matematichni obgruntuvannya dvoh novih nauk sho stosuyutsya mehaniki i zakoniv padinnya 1638 takozh pokazav vazhlivist 4 go kroku zvanogo takozh eksperiment Kroki metodu mozhna vikonuvati po poryadku 1 2 3 4 Yaksho za pidsumkami kroku 4 visnovki z kroku 3 vitrimali perevirku mozhna prodovzhiti i perejti znovu do 3 go potim 4 go 1 go i tak dali krokiv Ale yaksho pidsumki perevirki z kroku 4 pokazali hibnist prognoziv z kroku 3 slid povernutisya do kroku 2 i sprobuvati sformulyuvati novu gipotezu novij krok 2 na kroci 3 obgruntuvati na osnovi gipotezi novi pripushennya novij krok 3 pereviriti yih na kroci 4 i tak dali Slid zauvazhiti sho yaksho sliduvati kriteriyu Poppera to vrahovuyuchi povnu grupu podij i nemozhlivist vseosyazhnogo sprijnyattya dijsnosti naukovij metod nikoli ne zmozhe absolyutno verifikuvati dovesti istinnist gipotezi krok 2 mozhlivo lishe sprostuvati gipotezu dovesti yiyi hibnist Vidi naukovogo metoduZagalnonaukovi metodi doslidzhennya empirichni eksperiment sposterezhennya opis ta teoretichni analiz sintez abstraguvannya uzagalnennya indukciya dedukciya poyasnennya klasifikaciya tosho a takozh sistemnij funkcionalnij konkretno sociologichnij Specialni metodi doslidzhennya gruntuyutsya na vivchenni konkretnih fizichnih ta himichnih vlastivostej rechovini j fizichnih vlastivostej ta parametriv fizichnih poliv Do nih nalezhat formalno logichnij porivnyalno pravovij ta inshi metodi naukovogo piznannya Kozhna nauka maye pevnu sukupnist metodiv provedennya doslidzhen pri vivchenni vlasnogo predmeta yaku mozhna klasifikuvati na taki grupi metodi nakopichuvannya faktiv sho mayut vidnoshennya do ob yekta doslidzhennya sposterezhennya reyestraciya vimiryuvannya metodi opisuvannya faktiv abo vlastivostej idealizovanogo ob yekta doslidzhennya ta faktoriv sho vidbivayut ci vlastivosti a takozh yavish procesiv sho doslidzhuyutsya rozvitok yakih viznachayetsya cimi faktorami metodi analizu faktiv vlastivostej faktoriv i yavish za riznimi pokaznikami i kriteriyami ocinka zistavlennya porivnyannya klasifikaciya vprovadzhennya sistematizaciya metodi obgruntuvannya naukovih visnovkiv sered yakih mayut buti taki metodi pobudovi sintezu dovedennya ocinki dostovirnosti metodi viboru i obgruntuvannya naukovih rekomendacij u tomu chisli metodi pobudovi sintezu ocinki j optimizaciyi metodi interpretaciyi ta eksperimentalnoyi perevirki visnovkiv i rekomendacij metodi tehniko ekonomichnoyi ocinki rekomendacij U procesi rozv yazannya naukovoyi problemi vchenij yak pravilo samostijno shukaye metodi ta sposobi yiyi rozv yazannya Vsi uhvaleni metodichni rishennya neobhidno fiksuvati u formi metodik yaki periodichno pereglyadayut Naukovij opisDokladnishe ta Tipologiya metodiv naukovogo doslidzhennya Teoretichnij naukovij metod Teoriyi Dokladnishe Teoriya Teoriya grec 8ewria rozglyad doslidzhennya sistema znan sho maye harakter peredbachennya vidnosno yakogo nebud yavisha Teoriyi formulyuyutsya rozroblyayutsya i pereviryayutsya zgidno z naukovim metodom Standartnij metod perevirki teorij pryama eksperimentalna perevirka eksperiment kriterij istini Odnak chasto teoriyu ne mozhna pereviriti pryamim eksperimentom napriklad teoriyu pro viniknennya zhittya na Zemli abo taka perevirka zanadto skladna abo zatratna makroekonomichni ta socialni teoriyi i tomu teoriyi chasto pereviryayutsya ne pryamim eksperimentom a po nayavnosti harakteru peredbachennya tobto yaksho z neyi viplivayut nevidomi nepomicheni ranishe podiyi i pri pilnomu sposterezhenni ci podiyi viyavlyayutsya to harakter peredbachennya prisutnij Gipotezi Dokladnishe Gipoteza Gipoteza vid grec Ὑpo8esis osnova pripushennya nedovedene tverdzhennya pripushennya abo zdogad Yak pravilo gipoteza vislovlyuyetsya na osnovi ryadu sposterezhen yaki yiyi pidtverdzhuyut i tomu viglyadaye pravdopodibno Gipotezu zgodom abo dovodyat peretvoryuyuchi yiyi u vstanovlenij fakt div teorema teoriya abo zh zaperechuyut napriklad vkazuyuchi kontrpriklad perevodyachi v rozryad pomilkovih tverdzhen Nedovedena i nesprostovana gipoteza nazivayetsya vidkritoyu problemoyu Naukovi zakoni Dokladnishe Naukovij zakon Zakon verbalne i abo matematichno sformulovane tverdzhennya yake opisuye spivvidnoshennya zv yazki mizh riznimi naukovimi ponyattyami zaproponovane yak poyasnennya faktiv i viznane na danomu etapi naukovim spivtovaristvom uzgodzhuyetsya z danimi Neperevirene naukove tverdzhennya nazivayut gipotezoyu Naukove modelyuvannya Dokladnishe Naukove modelyuvannya Modelyuvannya ce vivchennya ob yekta za dopomogoyu modelej z perenesennyam otrimanih pri comu znan na original Vidi Predmetne modelyuvannya stvorennya modelej zmenshenih kopij z pevnimi dublyuyuchimi original vlastivostyami Uyavne modelyuvannya z vikoristannyam uyavnih obraziv Znakove chi simvolichne yavlyaye soboyu vikoristannya formul kreslen Empirichnij naukovij metod Eksperimenti Dokladnishe Eksperiment Eksperiment ptah u povitryanij kolbi hud Dzhozef Rajt 1768 r Eksperiment vid lat experimentum proba dosvid u naukovomu metodi nabir dij i sposterezhen yaki vikonuyutsya dlya perevirki istinnosti chi hibnosti gipotezi abo naukovogo doslidzhennya prichinnih zv yazkiv mizh fenomenami Eksperiment ye narizhnim kamenem empirichnogo pidhodu do znannya Kriterij Poppera nazivaye golovnoyu vidminnistyu naukovoyi teoriyi vid psevdonaukovoyi mozhlivist postanovki eksperimentu peredusim takogo yakij u rezultati mozhe sprostuvati cyu teoriyu Eksperiment podilyayetsya na taki etapi Zbir informaciyi Sposterezhennya yavisha Analiz Viroblennya gipotezi shob poyasniti yavishe Rozrobka teoriyi sho poyasnyuye fenomen zasnovanij na pripushennyah u shirshomu plani Naukovi doslidzhennya Dokladnishe Naukove doslidzhennya Naukove doslidzhennya proces vivchennya eksperimentu konceptualizaciyi ta perevirki teoriyi pov yazanij z otrimannyam naukovih znan Vidi doslidzhen Fundamentalne doslidzhennya rozpochate golovnim chinom shob viroblyati novi znannya nezalezhno vid perspektiv zastosuvannya Prikladne doslidzhennya Sposterezhennya Dokladnishe Sposterezhennya Sposterezhennya ce cilespryamovanij proces sprijnyattya predmetiv dijsnosti Rezultati jogo fiksuyutsya v opisah bezposerednye sposterezhennya zdijsnyuyetsya bez zastosuvannya tehnichnih zasobiv oposeredkovane z vikoristannyam teh pristroyiv Dlya otrimannya znachushih rezultativ neobhidno bagatorazove sposterezhennya Vimiryuvannya Dokladnishe Vimiryuvannya Vimiryuvannya ce viznachennya kilkisnih znachen vlastivostej ob yekta z vikoristannyam specialnih tehnichnih pristroyiv ta odinic vimiryuvannya Istina j uperedzhennyaU XX stolitti deyaki doslidniki zokrema Lyudvik Flek 1896 1961 vidznachili neobhidnist bilsh efektivnoyi ocinki rezultativ perevirok oskilki otrimanij rezultat mozhe zaznati vplivu nashih uperedzhen Otzhe neobhidno bilsh tochno opisuvati umovi i rezultati provedennya eksperimentu Vidatnij rosijskij uchenij M V Lomonosov pritrimuvavsya dumki sho vira i nauka dopovnyuyut odna odnu Pravda i vera sut dve sestry rodnye dsheri odnogo Vsevyshnego Roditelya nikogda mezhdu soboyu v raspryu prijti ne mogut razve kto iz nekotorogo tsheslaviya i pokazaniya svoego mudrovaniya na nih vrazhdu vskleplet A blagorazumnye i dobrye lyudi dolzhny rassmatrivat net li kakogo sposoba k obyasneniyu i otvrasheniyu mnimogo mezhdu nimi mezhdousobiya I zaraz sered naukovciv ye viruyuchi lyudi pri tomu z dostatno velikim vneskom Prikladom mozhe buti direktor proektu Genom lyudini Frensis Kolinz yakij napisav knigu Dokaz Boga Argumenti vchenogo prisvyachenu pitannyu sumisnosti religiyi i nauki Na sogodni pripushennya pro bozhestvenne vtruchannya avtomatichno vivodit teoriyu sho vikoristala take pripushennya za mezhi nauki tomu sho take pripushennya ye v principi neperevirnim i nesprostovnim tobto superechit kriteriyu Poppera Naukovij metod peredbachaye poshuk prichini yavisha viklyuchno v prirodnij oblasti bez opori na nadprirodne Akademik V L Ginzburg U vsih vidomih meni vipadkah viruyuchi fiziki i astronomi v svoyih naukovih robotah ni slovom ne zgaduyut pro Boga Zajmayuchis konkretnoyu naukovoyu diyalnistyu viruyuchij po suti spravi zabuvaye pro Boga Navit prosta perekonanist u chomu nebud na osnovi poperednogo dosvidu abo znan mozhe zminyuvati interpretaciyu rezultativ sposterezhennya Lyudina sho maye pevne perekonannya shodo yakogos yavisha chasto shilna sprijmati fakti v yakosti dokaziv svoyeyi viri vzhe tilki tomu sho voni yij pryamo ne superechat Pid chas analizu mozhe viyavitisya sho predmet viri ye lishe chastkovim vipadkom bilsh zagalnih yavish napriklad korpuskulyarno hvilova teoriya vvazhaye chastvovimi vipadkami poperedni uyavlennya pro svitlo u formi chastinok abo hvil abo vzagali ne pov yazanij z predmetom sposterezhennya napriklad koncepciya teplorodu stosovno temperaturi Ne mensh antinaukovoyu mozhe buti j ideologichna uperedzhenist Prikladom nesumisnosti podibnoyi uperedzhenosti i naukovogo metodu ye sesiya VASGNIL 1948 roku v rezultati yakoyi genetika v SRSR opinilasya pid zaboronoyu do 1952 roku i biologichna nauka viyavilasya v zastoyi majzhe na 20 rokiv Odna z osnovnih tez michurinskih biologiv na choli z T D Lisenko proti genetiki polyagala v tomu sho osnovopolozhniki klasichnoyi teoriyi spadkovosti azh niyak ne idealistichnoyi Mendel Vejsman i Morgan nibito vnaslidok svogo idealizmu stvorili nepravilnu idealistichnu teoriyu z elementami mistiki zamist pravilnoyi materialistichnoyi Yak mi zaznachali ranishe zitknennya materialistichnogo j idealistichnogo svitoglyadiv u biologichnij nauci malo misce protyagom vsiyeyi yiyi istoriyi Dlya nas absolyutno yasno sho osnovni polozhennya mendelizmu morganizmu pomilkovi Voni ne vidobrazhayut dijsnosti zhivoyi prirodi i yavlyayut soboyu zrazok metafiziki j idealizmu Istinnu ideologichnu pidosnovu morganistskoyi genetiki dobre nespodivano dlya nashih morganistiv rozkriv fizik E Shredinger U svoyij knizi Sho take zhittya z tochki zoru fiziki shvalno vikladayuchi hromosomnu vejsmanistsku teoriyu vin prijshov do ryadu filosofskih visnovkiv Os osnovnij z nih osobista individualna dusha dorivnyuye vsyudisushij vseohopnij vichnij dushi Cej svij golovnij visnovok Shredinger vvazhaye najbilshim z togo sho mozhe dati biolog yakij namagayetsya odnim udarom dovesti i isnuvannya Boga i bezsmertya dushi Kritika naukovogo metoduRyad postpozitivistiv u svoyih pracyah u 2 j polovini XX stolittya zrobili sprobu zastosuvati kriteriyi naukovogo metodu do samoyi nauki na prikladi istorichnogo materialu realnih vidkrittiv V rezultati z yavilasya kritika cogo metodu yaka na dumku postpozitivistiv vkazuye na rozbizhnist mizh metodologiyeyu naukovogo metodu i realnim rozvitkom naukovih idej Na yihnyu dumku ce svidchit pro vidsutnist povnistyu formalizovanogo i dostovirnogo metodu sho privodit do bilsh dostovirnogo znannya odnoznachnogo zv yazku mizh principami verifikaciyi falsifikaciyi ta otrimannyam istinnogo znannya Hocha postpozitivisti vidmovlyayutsya vid ponyattya istini prote inshi metodologi dzherelo nauki vislovlyuyut nadiyu znajti zagalni kriteriyi yaki dozvolyali b nablizitisya do bilsh adekvatnogo opisu svitu Yavishe paradigmi Tomas Kun vvazhaye sho naukove znannya rozvivayetsya stribkopodibno Naukova revolyuciya vidbuvayetsya todi koli vcheni viyavlyayut anomaliyi yaki nemozhlivo poyasniti za dopomogoyu staroyi paradigmi v ramkah yakoyi do cogo momentu vidbuvavsya naukovij progres Rozvitok nauki vidpovidaye zmini psihologichnih paradigm poglyadiv na naukovu problemu sho porodzhuyut novi gipotezi ta teoriyi Kun vidnosit metodi yaki vplivayut na perehid vid odniyeyi paradigmi do inshoyi v oblast sociologiyi Vitonchenij falsifikacionizm Imre Lakatosh rozvivayuchi na osnovi idej falsifikacionizmu Poppera svij vitonchenij falsifikacionizm prijshov do visnovku sho odniyeyu z istotnih problem rozvitku nauki yak sistemi sho spirayetsya na yakis yedini metodi ye isnuvannya gipotez ad hoc Ce odin z mehanizmiv za dopomogoyu yakogo dolayutsya superechnosti mizh teoriyeyu i eksperimentom Cherez ci gipotezi yaki faktichno ye chastinoyu teoriyi timchasovo vivodyatsya z pid kritiki i staye nemozhlivim sprostuvannya takih teorij oskilki superechnist teoriyi i eksperimentu poyasnyuyutsya gipotezoyu ad hoc i ne sprostovuyut teoriyu Za dopomogoyu cih gipotez staye nemozhlivim povne sprostuvannya zhodnoyi teoriyi Mozhlivo govoriti tilki pro chasovij zsuv problemi abo progresivnij abo regresivnij Dogmatichnij falsifikacionist vidpovidno do svoyih pravil povinen vidnesti navit najznachnishi naukovi teoriyi do metafiziki de nemaye miscya racionalnij diskusiyi yaksho vihoditi z kriteriyiv racionalnosti sho zvodyatsya do doveden i sprostuvan oskilki metafizichni teoriyi ne ye ni dokazovimi ni sprostovnimi Takim chinom kriterij demarkaciyi dogmatichnogo falsifikacionista viyavlyayetsya nadzvichajno antiteoretichnim Znannya i neyavne znannya Majkl Polanyi vvazhaye sho naukove znannya mozhna peredati cherez formalni movi lishe chastkovo a reshta bude stanoviti osobistisne abo neyavne znannya vchenogo yake principovo ne peredayetsya Vchenij postupovo zanuryuyuchis u nauku prijmaye deyaki pravila nauki nekritichno Ci nekritichno prijnyati i formalno neperedavani pravila chasto vklyuchayut navichki uminnya i kulturu i skladayut neyavne znannya Zvazhayuchi na te sho formalizuvati i peredati neyavne znannya nemozhlivo nemozhlive i porivnyannya cogo znannya Vnaslidok chogo v nauci prisutnye porivnyannya tilki formalizovanoyi chastini odniyeyi teoriyi z formalizovanoyu chastinoyu inshoyi teoriyi Gnoseologichnij anarhizm Paul Fejyerabend vvazhaye sho yedinim principom yakij ne stvoryuye pereshkod progresu ye princip dozvoleno vse Zhodna teoriya nikoli ne uzgodzhuyetsya zi vsima vidomimi u svoyij galuzi faktami Bud yakij fakt teoretichno navantazhenij tobto zalezhit vid teoriyi v ramkah yakoyi vin rozglyadayetsya Tomu teoriyu ne mozhna porivnyuvati z faktami Takozh teoriyi ne mozhna porivnyuvati i odnu z odnoyu cherez te sho ponyattya v riznih teoriyah mayut riznij zmist Obgruntuvannya bez zastosuvannya naukovogo metodu V istoriyi nauki ye chislenni vipadki koli ideyi vidkrittya yaki otrimali zgodom naukove viznannya spochatku mali obgruntuvannya chi poyasnennya sho ne vidpovidayut naukovomu metodu Odnim z najbilsh yaskravih podibnih prikladiv ye obgruntuvannya Kopernikom geliocentrichnoyi sistemi Spochatku v novij teoriyi planeti obertalisya navkolo Soncya strogo po kolovih orbitah sho davalo znachno bilshe rozbizhnostej zi sposterezhennyami teoriya epicikliv Ptolemeya yaka panuvala do neyi tobto eksperimentalna perevirka svidchila na korist kolishnoyi teoriyi a ne novoyi Tomu Kopernik buv zmushenij apelyuvati do prostoti vnutrishnoyi krasi i garmonijnosti U centri vsogo v spokoyi znahoditsya Sonce U comu chudovomu hrami hto mozhe znajti comu svitilniku krashe misce nizh te z yakogo vin mozhe osvitlyuvati vse odnochasno Nezdatnist pretenduvati na absolyutnu istinnist U bogoslov yi ta v deyakih napryamkah filosofiyi naukove znannya rozglyadayetsya yak zavzhdi obmezhene umovne i tomu nikoli ne zdatne pretenduvati na absolyutnu istinnist Ce pidtverdzhuyetsya procesom zmini naukovih teorij opisanim vishe Razom z tim bagato filosofskih sistem vzagali vislovlyuyut sumnivi shodo isnuvannya absolyutnih istin proponuyuchi inshi teoriyi istini i znannya a uspih nauki v poyasnenni svitu rozglyadayetsya bilshistyu filosofiv yak oznaka yiyi vidnosnoyi istinnosti sho b ce ne oznachalo Div takozhMetod Naukove doslidzhennya Naukova kartina svitu Filosofiya nauki Metodologiya nauki Znannya Naukovo doslidni ta doslidno konstruktorski robotiPrimitkiIsak Nyuton 1687 1713 1726 Matematicheskie nachala naturalnoj filosofii tretya chast Sistema mira Perevod s latinskogo i primechaniya A N Krylova M Nauka 1989 g 688 s ISBN 5 02 000747 1 scientific method Definition from the Merriam Webster Online Dictionary Merriem Vebster anglijskoyu merriam webster com Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 15 lyutogo 2008 Dobrynina V I i dr Filosofiya XX veka Uchebnoe posobie M CINO obshestva Znanie Rossii 1997 S 288 ISBN 5 7646 0013 8 Discorsi e dimonstrazioni mathematiche intorno a due nuove scienze attenenti alla meccanica ed movimenti locali Traktat Besidi i matematichni obgruntuvannya dvoh novih nauk sho stosuyutsya mehaniki i zakoniv padinnya v anglijskomu perekladi Lomonosov M V Yavlenie Venery na Solnce nablyudennoe v Sanktpeterburgskoj Imperatorskoj Akademii nauk majya 26 dnya 1761 goda Lomonosov M V Polnoe sobranie sochinenij M L 1955 T 4 s 368 Ginzburg V L vvazhaye sho navit viruyuchij uchenij v svoyij doslidnickij diyalnosti povoditsya tak yak yaksho b buv neviruyuchim Vera v Boga nesovmestima s nauchnym myshleniem Poisk 29 30 Vzlyot i padenie Boshyana ru Trudnye gody sovetskoj biologii Zapiski sovremennika SPb Izd Nauka 1993 g O polozhenii v biologicheskoj nauke stenograficheskij otchyot sessii VASHNIIL 1948 Porus V N Principy racionalnoj kritiki Filosofiya nauki M IF RAN 1995 Vip 1 Problemy racionalnosti z dzherela 29 zhovtnya 2017 Procitovano 2019 03 17 T Kun Logika ta metodologiya nauki Struktura naukovih revolyucij I Lakatos Falsifikaciya i metodologiya nauchno issledovatelskih programm 25 zhovtnya 2007 u Wayback Machine glava 2 Fallibizm protiv falsifikacionizma Nicholas Copernicus De revolutionibus orbium coelestium 1543 angl Osipov A I Put razuma v poiskah istiny Chakravartty Anjan Scientific Realism The Stanford Encyclopedia of Philosophy Summer 2011 Edition Edward N Zalta ed 2011 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Metodika provedennya porivnyalno pravovih doslidzhen Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 268 ISBN 978 966 937 233 8 Martin Goldstejn Inge F Goldstejn Kak my poznayom Issledovanie processa nauchnogo poznaniya Sokr per s angl A E Petrova M Znanie 1984 256 s Roberts Mike 9 sichnya 2022 Why the Bastardization of the Scientific Method Is so Dangerous Mike Roberts fee org angl Procitovano 26 listopada 2022 Ushakov E V Filosofiya i metodologiya nauki M Yurajt 2017 392 s ISBN 978 5 534 02637 5 Bileckij V S Metodologiya naukovih doslidzhen tehnichnih ob yektiv ta yih optimizaciya Navchalnij posibnik Nac tehn un t Harkiv politehn in t Kiyiv FOP Halikov Ruslan Halikovich 2023 118 s PosilannyaO nauchnom metode truemoral ru Chto takoe nauchnyj metod ru 5 2008 Nesterov Vyacheslav Cikl lekcij Nauchnoe znanie kak model Sovremennaya teoriya istinnosti sinor ru Procitovano 4 kvitnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta datepublished dovidka Serebryanyj A I Nauchnyj metod i oshibki ru Sem Harris Nauka mozhe dati vidpovidi na pitannya morali Dopovid na konferenciyi TED Klasichni roboti Imre Lakatos Majkl Polani Tomas Kun Struktura nauchnyh revolyucij Pol Fejerabend Protiv metoda