Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Деме́тра (дав.-гр. Δημήτηρ, Δήμητρα, також Δηώ, «Мати-земля») — богиня родючості, хліборобства та шлюбу в грецькій міфології, дочка Кроноса й Реї, сестра й дружина Зевса. В Афінах шанувалася під іменем Персефати, в Римі також називалася Керерою і Прозерпіною, як і її дочка.
| Деметра Δήμητρα | |
|---|---|
 Деметра, копія скульптури Фідія | |
| Богиня землі, хліборобства, достатку, лісів | |
| Божество в | давньогрецька релігія[1] і давньогрецька міфологія[1] |
| В інших культурах | Керера |
| Місцевість | Стародавня Греція |
| Покровитель для | ґрунт, фертильність і сільське господарство[1] |
| Батько | Кронос |
| Мати | Рея |
| Брати/сестри | Гестія, Аїд, Зевс, Гера і Посейдон |
| Чоловік | Зевс |
| Діти | Персефона, Лібер, Деспойна, Арейон |
| Пов'язані персонажі | Персефона, Аїд |
| Пов'язані події | |
| Атрибути | смолоскип, лев, ріг достатку, пшениця |
| Частина від | Олімпійські боги |
| Персонаж твору | Hades |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Деметра в міфах
Деметра була сестрою Зевса і в часи своєї молодості народила від нього дочку Персефону, також звану Корою, і Іакха. На весіллі Кадма з Гармонією вона закохалася в Іасіона, нащадка титанів. Вони зляглися на зораному полі, але при цьому вимазалися землею. Зевс за брудом на тілі здогадався, що відбулося, і вбив Іасіона блискавкою.
Хоча Деметра була відома як добра богиня, за зневагу до себе вона могла суворо покарати. На честь Деметри в Дотії народ пеласагів посадив священний гай. Ерісіхтон на чолі двадцяти співтоваришів осмілився зрубати священні дерева, щоб звести нове приміщення для бенкетів. Деметра явилася йому в образі жриці і спочатку ласкаво попросила покинути гай. Той у відповідь замахнуся на жрицю сокирою і тоді богиня постала перед ним у справжньому вигляді. Вона покарала Ерісіхтона тим, що його став мучити голод, який не можна було нічим втамувати. Врешті Ерісіхтон став жебраком, який їв сміття.
Крітянина Пандарея, що вкрав у Зевса золотого пса і тим самим помстився за вбивство Іасіона, Деметра нагородила, зціливши його від болю в животі. Проте Зевс знайшов його і вбив.
Найвідоміший міф про Деметру описує викрадення її дочки Персефони Аїдом. Бог підземного царства шукав собі дружину і з дозволу Зевса викрав Персефону. Після марних пошуків впродовж дев'яти днів і ночей зазвичай весела Деметра засумувала. До того ж дорогою її зґвалтував Посейдон. Тільки від Гекати вона довідалася, що та чула крик доньки. Богиня блукала в пошуках, отримуючи прихисток в деяких людей, яким потім віддячила. Десятого дня Деметра, змінивши вигляд, прибула в Елевсін, де її гостинно зустріли цар Келей і його дружина Метаніра та запропонували стати годувальницею їхнього новонародженого сина Демофонта. Їхня кульгава донька Ямба намагалася втішити Деметру непристойними віршами, а стара нянька Баубо змусила її жартома випити ячмінного відвару. Син царя Абант зауважив, як жадібно Деметра п'є, за що та обернула його на ящірку. Але зрозумівши, що вчинила надто суворо, Деметра взамін вирішила зробити Демофонта безсмертним. Коли вночі вона піднесла хлопчика до вогню, щоб спалити його смертність, зайшла Метаніра, чари зникли і Демофонт згорів. Цар мав ще трьох синів, серед яких Триптолема. Той і розповів Деметрі, що чув від брата Евмолпа, а той від Евбулея, як десять днів тому земля розверзлася і з неї виник невідомий вершник, який міцно тримав дівчину. Зрозумівши, що викрадачем був Аїд, Деметра прикликала Гекату і вони вирушили до бога сонця Геліоса, який бачив усе, що діється в світі. Вони змусили Геліоса все розповісти, після чого бог сонця зізнався, що бачив як Аїд викрав Персефону.
Деметра відмовилася після цього повертатися на Олімп і заборонила всім рослинам на світі цвісти й плодоносити, поки доньку не буде повернено. Зевс, не наважуючись говорити з богинею особисто, слав до неї різних богів з дарами, але Деметра не зважала. Врешті людям не стало чого їсти і над світом нависла загроза загибелі. Зевсу довелося послати до Аїда Гермеса з вимогою повернути викрадену. Проте Персефона могла повернутися тільки якщо доти не скуштувала їжі мертвих у підземному царстві Аїда. Бог підземного світу відпустив Персефону, та садівник Аїда Аскалаф заперечив, що Персефона з'їла там гранат, тому не може повернутися.
Коли Аїд доставив Персефону Деметрі і розповів, що вона спробувала їжі мертвих, Деметра стала ще більш похмурою. Деметра поклялася ніколи не повертатися на Олімп і лишити землю безплідною. Зевс звернувся до Реї, своєї та Аїдової матері, щоб вона переконала Деметру не виконувати погрози. Врешті їм вдалося домовитися: три місяці на рік Персефона буде дружиною Аїда і житиме з ним, а дев'ять — на землі. Гекату було поставлено довіку слідкувати за виконанням угоди. Тому відтоді щороку на три місяці Персефона спускається під землю, Деметра змушує рослини й природу змарніти і настає зима.
Деметра віддячила Триптолему, Евмолпу і Келею, а також цареві Фер Діоклу, який допомагав їй шукати доньку. Богиня навчила їх таємницям свого культу і містеріям. Триптолема додатково навчила сіяти, дала йому соху і доручила навчити землеробству інших людей. Фіталу, який прихистив її в Кефіссі, богиня подарувала фігове дерево, якого доти не знали в Греції, та показала яку користь з нього можна отримати. Аскалафа вона покарала, кинувши його в глибоку яму, яку накрила скелею. Пізніше його звільнив герой Геракл, але Деметра перетворила балакучого садівника на сову. Народ фонеатів, який прихистив богиню після зустрічі з Посейдоном також отримав нагороду — Деметра дала їм зерна різних злаків, при цьому заборонивши сіяти боби.
Культ Деметри
Культ Деметри сягає сивої давнини; за Геродотом, він був поширений ще в добу пелазгів у Фессалії, Беотії, Аттиці, Мегарі, Коринфі, згодом перенесений до Сицилії, Малої Азії тощо. Коли на Пелопоннесі оселилися доряни, культ Деметри послабився, але потім знову посилився під впливом іонійців. Деметра стала об'єктом культу по всій Греції, на островах, у Малій Азії, в Римі, де її ототожнювали з Керерою (Церерою). З її ім'ям виголошували й укладали договори, а урядовці й судді, перш як посісти на свої посади, складали присягу Деметрі, в якій обіцяли дотримувати писаних законів і традицій. У жертву богині приносили биків, корів, свиней (з огляду на їхню плодючість), овочі, бджолині стільники; їй були присвячені колоски, мак, овочеві дерева тощо.
У глибоку давнину Деметру вважали богинею підземного царства і дружиною Посейдона, від якого вона народила Деспойну і коня Арейона. Стосунки Деметри з Посейдоном відбито в античному мистецтві; в Аркадії існувало прадавнє зображення Деметри з кінською головою; вона тримала в одній руці голуба, а в другій — дельфіна, оскільки в уявленні найдавніших жителів Греції вона була творцем птахів і риб, богинею всієї живої природи. Пізніше, особливо від часів Праксітеля, в мистецтві з'являється образ Деметри з м'якими й лагідними рисами, іноді з відбитком смутку за зниклою донькою. На зображеннях вона сидить на троні або стоїть з вінком колосків на голові, із серпом, смолоскипом або кошиком овочів у руках. Улюбленим сюжетом для скульпторів було спорядження Деметрою Триптолема в дорогу для поширення її культу (рельєф в Афінському музеї).
У пізнішому європейському малярстві образ Деметри відтворювали Дж. Вазарі, Я. Йордане, П. П. Рубенс. З міфом про Деметру пов'язані поетичні (Ф. Шіллер «Елевсінське свято», А. Теннісон «Деметра і Персефона») та музичні (Н. Йоммеллі «Заспокоєна Деметра») твори.
Трактування міфів про Деметру
У міфі про злягання Деметри з Іасіоном на полі дослідники вбачають відгук часів, коли існував обряд родючості, за якого жриця зерна привселюдно злягалася з жерцем на полі. Викрадення Персефони Аїдом виникло як переказ про перехід до чоловіків початково жіночих землеробських містерій. Міф про спуск Персефони до царства Аїда свідчить про наявність обряду поховання «солом'яної баби», яку навесні відкопували, наповнену пророслим зерном.
Див. також
Примітки
- Encyclopedia of Ancient Deities — 1 — Jefferson: McFarland & Company, 2000. — P. 146. — 597 p. —
- Гомер. Одіссея V. 125—128; Діодор Сицилійський V. 49; Гесіод. Теогонія 969 і далі
- Сервій. Коментарі до «Енеїди» Вергілія III. 167; Каллімах. Гімн до Деметри 30 і далі; Антонін Ліберал. Перетворення II; Павсаній X. 30.1.
- Гігін, Міфи 146; Діодор Сицилійський V. 3; Аполлодор I. 5. 1; Схоії до «Теогонії» Гесіода 914; Павсаній VI. 21.1 і I. 38.5; Гомерівський гімн до Деметри 20-27,47.
- Павсаній VIII. 15,1 і I. 37.3.
- Гомерівський гімн до Деметри 449 і далі.; Аполлодор I. 5.2; Орфічний фрагмент 50; Гігін. Міфи 147; Овідій. Метаморфози V. 644 і далі; Павсаній I. 14.2 і 37.2.
- Аполлодор I. 5. 1-3 и 12; Гомерівський гімн до Деметри 398 і 445 і далі
Література
- Словник античної міфології — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. — С. 31.
- Замаровский Войтех. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — .
- Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с.
Посилання
- Деметра — Церера [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 317-318. — 1000 екз.
- Деметра // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Святилища Деметри в Німфеї та Фанагорії [ 14 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deme tra dav gr Dhmhthr Dhmhtra takozh Dhw Mati zemlya boginya rodyuchosti hliborobstva ta shlyubu v greckij mifologiyi dochka Kronosa j Reyi sestra j druzhina Zevsa V Afinah shanuvalasya pid imenem Persefati v Rimi takozh nazivalasya Kereroyu i Prozerpinoyu yak i yiyi dochka Demetra DhmhtraDemetra kopiya skulpturi FidiyaBoginya zemli hliborobstva dostatku lisivBozhestvo vdavnogrecka religiya 1 i davnogrecka mifologiya 1 V inshih kulturahKereraMiscevistStarodavnya GreciyaPokrovitel dlyagrunt fertilnist i silske gospodarstvo 1 BatkoKronosMatiReyaBrati sestriGestiya Ayid Zevs Gera i PosejdonCholovikZevsDitiPersefona Liber Despojna ArejonPov yazani personazhiPersefona AyidPov yazani podiyiAtributismoloskip lev rig dostatku pshenicyaChastina vidOlimpijski bogiPersonazh tvoruHades Mediafajli u VikishovishiDemetra v mifahDemetra bula sestroyu Zevsa i v chasi svoyeyi molodosti narodila vid nogo dochku Persefonu takozh zvanu Koroyu i Iakha Na vesilli Kadma z Garmoniyeyu vona zakohalasya v Iasiona nashadka titaniv Voni zlyaglisya na zoranomu poli ale pri comu vimazalisya zemleyu Zevs za brudom na tili zdogadavsya sho vidbulosya i vbiv Iasiona bliskavkoyu Hocha Demetra bula vidoma yak dobra boginya za znevagu do sebe vona mogla suvoro pokarati Na chest Demetri v Dotiyi narod pelasagiv posadiv svyashennij gaj Erisihton na choli dvadcyati spivtovarishiv osmilivsya zrubati svyashenni dereva shob zvesti nove primishennya dlya benketiv Demetra yavilasya jomu v obrazi zhrici i spochatku laskavo poprosila pokinuti gaj Toj u vidpovid zamahnusya na zhricyu sokiroyu i todi boginya postala pered nim u spravzhnomu viglyadi Vona pokarala Erisihtona tim sho jogo stav muchiti golod yakij ne mozhna bulo nichim vtamuvati Vreshti Erisihton stav zhebrakom yakij yiv smittya Krityanina Pandareya sho vkrav u Zevsa zolotogo psa i tim samim pomstivsya za vbivstvo Iasiona Demetra nagorodila zcilivshi jogo vid bolyu v zhivoti Prote Zevs znajshov jogo i vbiv Najvidomishij mif pro Demetru opisuye vikradennya yiyi dochki Persefoni Ayidom Bog pidzemnogo carstva shukav sobi druzhinu i z dozvolu Zevsa vikrav Persefonu Pislya marnih poshukiv vprodovzh dev yati dniv i nochej zazvichaj vesela Demetra zasumuvala Do togo zh dorogoyu yiyi zgvaltuvav Posejdon Tilki vid Gekati vona dovidalasya sho ta chula krik donki Boginya blukala v poshukah otrimuyuchi prihistok v deyakih lyudej yakim potim viddyachila Desyatogo dnya Demetra zminivshi viglyad pribula v Elevsin de yiyi gostinno zustrili car Kelej i jogo druzhina Metanira ta zaproponuvali stati goduvalniceyu yihnogo novonarodzhenogo sina Demofonta Yihnya kulgava donka Yamba namagalasya vtishiti Demetru nepristojnimi virshami a stara nyanka Baubo zmusila yiyi zhartoma vipiti yachminnogo vidvaru Sin carya Abant zauvazhiv yak zhadibno Demetra p ye za sho ta obernula jogo na yashirku Ale zrozumivshi sho vchinila nadto suvoro Demetra vzamin virishila zrobiti Demofonta bezsmertnim Koli vnochi vona pidnesla hlopchika do vognyu shob spaliti jogo smertnist zajshla Metanira chari znikli i Demofont zgoriv Car mav she troh siniv sered yakih Triptolema Toj i rozpoviv Demetri sho chuv vid brata Evmolpa a toj vid Evbuleya yak desyat dniv tomu zemlya rozverzlasya i z neyi vinik nevidomij vershnik yakij micno trimav divchinu Zrozumivshi sho vikradachem buv Ayid Demetra priklikala Gekatu i voni virushili do boga soncya Geliosa yakij bachiv use sho diyetsya v sviti Voni zmusili Geliosa vse rozpovisti pislya chogo bog soncya ziznavsya sho bachiv yak Ayid vikrav Persefonu Demetra vidmovilasya pislya cogo povertatisya na Olimp i zaboronila vsim roslinam na sviti cvisti j plodonositi poki donku ne bude poverneno Zevs ne navazhuyuchis govoriti z bogineyu osobisto slav do neyi riznih bogiv z darami ale Demetra ne zvazhala Vreshti lyudyam ne stalo chogo yisti i nad svitom navisla zagroza zagibeli Zevsu dovelosya poslati do Ayida Germesa z vimogoyu povernuti vikradenu Prote Persefona mogla povernutisya tilki yaksho doti ne skushtuvala yizhi mertvih u pidzemnomu carstvi Ayida Bog pidzemnogo svitu vidpustiv Persefonu ta sadivnik Ayida Askalaf zaperechiv sho Persefona z yila tam granat tomu ne mozhe povernutisya Koli Ayid dostaviv Persefonu Demetri i rozpoviv sho vona sprobuvala yizhi mertvih Demetra stala she bilsh pohmuroyu Demetra poklyalasya nikoli ne povertatisya na Olimp i lishiti zemlyu bezplidnoyu Zevs zvernuvsya do Reyi svoyeyi ta Ayidovoyi materi shob vona perekonala Demetru ne vikonuvati pogrozi Vreshti yim vdalosya domovitisya tri misyaci na rik Persefona bude druzhinoyu Ayida i zhitime z nim a dev yat na zemli Gekatu bulo postavleno doviku slidkuvati za vikonannyam ugodi Tomu vidtodi shoroku na tri misyaci Persefona spuskayetsya pid zemlyu Demetra zmushuye roslini j prirodu zmarniti i nastaye zima Demetra viddyachila Triptolemu Evmolpu i Keleyu a takozh carevi Fer Dioklu yakij dopomagav yij shukati donku Boginya navchila yih tayemnicyam svogo kultu i misteriyam Triptolema dodatkovo navchila siyati dala jomu sohu i doruchila navchiti zemlerobstvu inshih lyudej Fitalu yakij prihistiv yiyi v Kefissi boginya podaruvala figove derevo yakogo doti ne znali v Greciyi ta pokazala yaku korist z nogo mozhna otrimati Askalafa vona pokarala kinuvshi jogo v gliboku yamu yaku nakrila skeleyu Piznishe jogo zvilniv geroj Gerakl ale Demetra peretvorila balakuchogo sadivnika na sovu Narod foneativ yakij prihistiv boginyu pislya zustrichi z Posejdonom takozh otrimav nagorodu Demetra dala yim zerna riznih zlakiv pri comu zaboronivshi siyati bobi Kult DemetriDemetra rimska kopiya skulpturi 4 st do n e Kult Demetri syagaye sivoyi davnini za Gerodotom vin buv poshirenij she v dobu pelazgiv u Fessaliyi Beotiyi Attici Megari Korinfi zgodom perenesenij do Siciliyi Maloyi Aziyi tosho Koli na Peloponnesi oselilisya doryani kult Demetri poslabivsya ale potim znovu posilivsya pid vplivom ionijciv Demetra stala ob yektom kultu po vsij Greciyi na ostrovah u Malij Aziyi v Rimi de yiyi ototozhnyuvali z Kereroyu Cereroyu Z yiyi im yam vigoloshuvali j ukladali dogovori a uryadovci j suddi persh yak posisti na svoyi posadi skladali prisyagu Demetri v yakij obicyali dotrimuvati pisanih zakoniv i tradicij U zhertvu bogini prinosili bikiv koriv svinej z oglyadu na yihnyu plodyuchist ovochi bdzholini stilniki yij buli prisvyacheni koloski mak ovochevi dereva tosho U gliboku davninu Demetru vvazhali bogineyu pidzemnogo carstva i druzhinoyu Posejdona vid yakogo vona narodila Despojnu i konya Arejona Stosunki Demetri z Posejdonom vidbito v antichnomu mistectvi v Arkadiyi isnuvalo pradavnye zobrazhennya Demetri z kinskoyu golovoyu vona trimala v odnij ruci goluba a v drugij delfina oskilki v uyavlenni najdavnishih zhiteliv Greciyi vona bula tvorcem ptahiv i rib bogineyu vsiyeyi zhivoyi prirodi Piznishe osoblivo vid chasiv Praksitelya v mistectvi z yavlyayetsya obraz Demetri z m yakimi j lagidnimi risami inodi z vidbitkom smutku za znikloyu donkoyu Na zobrazhennyah vona sidit na troni abo stoyit z vinkom koloskiv na golovi iz serpom smoloskipom abo koshikom ovochiv u rukah Ulyublenim syuzhetom dlya skulptoriv bulo sporyadzhennya Demetroyu Triptolema v dorogu dlya poshirennya yiyi kultu relyef v Afinskomu muzeyi U piznishomu yevropejskomu malyarstvi obraz Demetri vidtvoryuvali Dzh Vazari Ya Jordane P P Rubens Z mifom pro Demetru pov yazani poetichni F Shiller Elevsinske svyato A Tennison Demetra i Persefona ta muzichni N Jommelli Zaspokoyena Demetra tvori Traktuvannya mifiv pro DemetruU mifi pro zlyagannya Demetri z Iasionom na poli doslidniki vbachayut vidguk chasiv koli isnuvav obryad rodyuchosti za yakogo zhricya zerna privselyudno zlyagalasya z zhercem na poli Vikradennya Persefoni Ayidom viniklo yak perekaz pro perehid do cholovikiv pochatkovo zhinochih zemlerobskih misterij Mif pro spusk Persefoni do carstva Ayida svidchit pro nayavnist obryadu pohovannya solom yanoyi babi yaku navesni vidkopuvali napovnenu proroslim zernom Div takozhPersefona Geya Elevsinski misteriyi Kulturnij gerojPrimitkiEncyclopedia of Ancient Deities 1 Jefferson McFarland amp Company 2000 P 146 597 p ISBN 0 7864 0317 9 d Track Q3303647d Track Q111913652d Track Q2029233 Gomer Odisseya V 125 128 Diodor Sicilijskij V 49 Gesiod Teogoniya 969 i dali Servij Komentari do Eneyidi Vergiliya III 167 Kallimah Gimn do Demetri 30 i dali Antonin Liberal Peretvorennya II Pavsanij X 30 1 Gigin Mifi 146 Diodor Sicilijskij V 3 Apollodor I 5 1 Shoiyi do Teogoniyi Gesioda 914 Pavsanij VI 21 1 i I 38 5 Gomerivskij gimn do Demetri 20 27 47 Pavsanij VIII 15 1 i I 37 3 Gomerivskij gimn do Demetri 449 i dali Apollodor I 5 2 Orfichnij fragment 50 Gigin Mifi 147 Ovidij Metamorfozi V 644 i dali Pavsanij I 14 2 i 37 2 Apollodor I 5 1 3 i 12 Gomerivskij gimn do Demetri 398 i 445 i daliLiteraturaSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Kun M A Legendi i mifi Starodavnoyi Greciyi Ternopil AT Tarneks 1993 S 31 Zamarovskij Vojteh Bogi i geroi antichnyh skazanij Slovar Per s chesh M Respublika 1994 399 s il ISBN 5 250 01575 1 Grejvs R Mify Drevnej Grecii R Grejvs Per s angl K P Lukyanenko Pod red i s poslesl A A Taho Godi M Progress 1992 620 s PosilannyaDemetra Cerera 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 317 318 1000 ekz Demetra Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Svyatilisha Demetri v Nimfeyi ta Fanagoriyi 14 kvitnya 2014 u Wayback Machine