Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Глухий ясенний африкат приголосний звук що існує в деяких мовах У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як t s а

МФА t͡s

МФА t͡s

Глухий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡s⟩ або ⟨t͜s⟩ (раніше — ⟨ʦ⟩). Твердий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ц.

Глухий ясенний африкат
t͡s
t͜s
Номер МФА103 132
Кодування
HTML (десяткове)ʦ
Юнікод (hex)U+02A6
X-SAMPAts
ts
Звучання
noicon
джерело ·

Назва

  • Глуха альвеолярна африката
  • Глухий альвеолярний африкат (англ. Voiceless alveolar affricate)
  • Глухий альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
  • Глухий альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiceless alveolar sibilant affricate)
  • Глуха ясенна африката
  • Глухий ясенний африкат
  • Глухий ясенний зімкнено-щілинний приголосний

Властивості

Властивості глухого ясенного африката:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова Слово МФА Значення Примітки
німецька Zweck [t͡sv̥ɛk] мета Див. німецька фонетика
італійська grazia [ˈɡrät̚t͡sjä] благодать Див.
іспанська (Чилі) ancha [ˈänt͡sä] широка У стандартній мові — /t͡ʃ/. Див.

Зубний ламінальний ясенний

  • Dentalized laminal alveolar [t̻͡s̪]
Мова Слово МФА Значення Примітки
баскська hotz [o̞t̻͡s̪] холод Див.
білоруська цеканне [ˈt̻͡s̪ekän̪ʲe] цекання Див. білоруська фонетика
болгарська цена [t̻͡s̪ɛˈn̪a] ціна
вірменська (східна) ցանց [t̻͡s̪ʰan̪t̻͡s̪ʰ] сітка Див.
верхньолужицька cybla [ˈt̻͡s̪ɪblä] цибуля
іспанська (Мексика) exterior [e̞t̻͡s̪t̪e̞ˈɾjo̞r] екстер'єр
китайська (мандарин) 早餐 / zǎocān [t̻͡s̪ɑʊ˨˩ t̻͡s̪ʰan˥] сніданок Див.
латвійська cena [ˈt̻͡s̪en̪ä] ціна Див.
македонська цвет [t̻͡s̪ve̞t̪] квітка Див.
польська co [t̻͡s̪ɔ] що? Див. польська фонетика
румунська preț [pre̞t̻͡s̪] ціна Див.
російська царь [t̻͡s̪ärʲ] цар Див.
сербська циљ [t̻͡s̪îːʎ] ціль Див.
словацька cudzí [ˈt̻͡s̪ud̪͡z̪iː] чужий
словенська cvet [t̻͡s̪ʋéːt̪] цвіт Див.
угорська cica [ˈt̻͡s̪it̻͡s̪ɒ] кошеня Див.
українська цей [t̻͡s̪ɛj] — Див. українська фонетика
чеська co [t̻͡s̪o̝] що? Див.
чеченська церг [t̻͡s̪erg] зуб

У китайській мові звичайний /t͡s/ («ц») протиставляється звукові /t͡sʰ/ («ц» з придихом) . У піньїні вони розрізняються за типом фонації: /t͡s/ записується як дзвінкий z (кириличне «з»; за старою російською транслітерацією — «цзи»); /t͡sʰ/ записується як глухий с (кириличне «ц»).

Ясенний невеляризований

  • Non-retracted alveolar [t͡s]
Мова Слово МФА Значення Примітки
абхазька хьаца [χaˈtsa] граб Див.
адигейська цэ [t͡sa] зуб
англійська (кокні) tea [ˈt͡səˑi̯] чай Див.
арабська (найді) ك‍يف [t͡saif] як?
гебрейська צבע [ˈt͡se̞vä] колір Див.
голландська (Гронінген) mat [ˈmat͡sʰ] мата Див.
грузинська კაცი [kʼɑt͡si] чоловік
грецька κορίτσι [ko̞ˈɾit͡si] дівчина Див.
данська to [ˈt̻͡s̺oːˀ] два Зазвичай — /tˢ/ або /t/. Див.
есперанто ceceo [t͡seˈt͡seo] цеце Див.
кабардинська цы [t͡sə] волосся
кантонська 擠 / zai1 [t͡sɐi˥] вичавити Див.
люксембурзька Zuch [t͡suχ] поїзд Див.
мальтійська zokk [t͡sokː] стовбур
маратхі चव [t͡səv] смак Див. ; залежно від слова च може вимовлятися як /tʃə/
французька (Квебек) petit [pət͡si] маленький Алофон /t/ перед /i, y/. Див.
японська つなみ / tsunami [t͡su͍namʲi] цунамі Див. японська фонетика

Примітки

  1. Mangold, (2005), с. 50 and 52.
  2. Canepari, (1992), с. 75—76.
  3. Hualde, Lujanbio & Zubiri (2010:1).
  4. Padluzhny, (1989), с. 48-49.
  5. Kozintseva, (1995), с. 6.
  6. Šewc-Schuster, (1984), с. 22 and 38).
  7. Lee та Zee, (2003), с. 109—110.
  8. Lin, (2001), с. 17—25.
  9. Nau, (1998), с. 6.
  10. Lunt, (1952), с. 1.
  11. Rocławski, (1976), с. 160.
  12. Ovidiu Drăghici. Limba Română contemporană. Fonetică. Fonologie. Ortografie. Lexicologie (PDF). Процитовано 19 квітня 2013.[недоступне посилання з квітня 2019]
  13. Chew, (2003), с. 67.
  14. Kordić, (2006), с. 5.
  15. Landau та ін., (1999), с. 66.
  16. Pretnar та Tokarz, (1980), с. 21.
  17. Szende, (1999), с. 104.
  18. S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system (PDF). Процитовано 19 квітня 2013.
  19. Palková, (1994), с. 234—235.
  20. Wells, (1982a), с. 322—323.
  21. Lewis jr., (2013), с. 5.
  22. Shosted та Chikovani, (2006), с. 255.
  23. Grønnum, (2005), с. 120.
  24. Gilles та Trouvain, (2013), с. 67—68.

Джерела

  • Bauer, Laurie; Warren, Paul; Bardsley, Dianne; Kennedy, Marianna; Major, George (2007), , Journal of the International Phonetic Association, 37 (1): 97—102, doi:10.1017/S0025100306002830, архів оригіналу за 23 травня 2017, процитовано 14 березня 2016
  • Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 
  • Chew, Peter A. (2003), A computational phonology of Russian, Universal Publishers
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2013), 7 South African, Practical Phonetics and Phonology (вид. 3rd), Routledge, с. 193—194, ISBN 
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 14 березня 2016
  • Gimson, Alfred Charles (2014), Cruttenden, Alan (ред.), Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th), Routledge, ISBN 
  • Grønnum, Nina (2005), (вид. 3rd), Copenhagen: Akademisk Forlag, ISBN , архів оригіналу за 27 листопада 2016, процитовано 14 березня 2016
  • Hualde, José Ignacio; Lujanbio, Oihana; Zubiri, Juan Joxe (2010), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (1): 113—127, doi:10.1017/S0025100309990260, архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016, процитовано 14 березня 2016
  • Jacobson, Steven (1995), A Practical Grammar of the Central Alaskan Yup'ik Eskimo Language, Fairbanks: Alaska Native Language Center, ISBN 
  • Kara, Dávid Somfai (2002), Kazak, Lincom Europa, ISBN 
  • Kara, Dávid Somfai (2003), Kyrgyz, Lincom Europa, ISBN 
  • (2006), Serbo-Croatian, Languages of the World/Materials; 148, Munich & Newcastle: Lincom Europa, ISBN 
  • Kozintseva, Natalia (1995), Modern Eastern Armenian, Lincom Europa, ISBN 
  • Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. .
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 
  • Lee, Wai-Sum; Zee, Eric (2003), Standard Chinese (Beijing), Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 109—112, doi:10.1017/S0025100303001208
  • Lewis jr., Robert Eugene (2013), (PDF), архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2021, процитовано 14 березня 2016
  • Lin, Hua (2001), A Grammar of Mandarin Chinese, Lincom Europa, ISBN 
  • Lunt, Horace G. (1952), Grammar of the Macedonian Literary Language, Skopje
  • Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch, Duden, ISBN 
  • Nau, Nicole (1998), Latvian, Lincom Europa, ISBN 
  • Padluzhny, Ped (1989), Fanetyka belaruskai litaraturnai movy, ISBN 
  • Palková, Zdena (1994), Fonetika a fonologie češtiny, ISBN 
  • Penhallurick, Robert (2004), Welsh English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 98—112, ISBN 
  • Peters, Jörg (2010), The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven, Journal of the International Phonetic Association, 40 (2): 239—246, doi:10.1017/S0025100310000083
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980), Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego, Katowice: Uniwersytet Śląski
  • Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977), , Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, архів оригіналу за 29 вересня 2014, процитовано 14 березня 2016
  • Recasens, Daniel; Espinosa, Aina (2007), An electropalatographic and acoustic study of affricates and fricatives in two Catalan dialects, Journal of the International Phonetic Association, 37 (2): 143—172, doi:10.1017/S0025100306002829
  • Rocławski, Bronisław (1976), Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego, Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
  • Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar
  • Šewc-Schuster, Hinc (1984), Gramatika hornjo-serbskeje rěče, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina
  • Szende, Tamás (1999), Hungarian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 104—107, ISBN 
  • Wells, John C. (1982a). . Cambridge: Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 14 березня 2016.
  • Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gluhij yasennij afrikat prigolosnij zvuk sho isnuye v deyakih movah U Mizhnarodnomu fonetichnomu alfaviti zapisuyetsya yak t s abo t s ranishe ʦ Tverdij prigolosnij afrikat V ukrayinskij movi cej zvuk peredayetsya na pismi literoyu c Gluhij yasennij afrikatt st sNomer MFA103 132KoduvannyaHTML desyatkove amp 678 Yunikod hex U 02A6X SAMPAtstsZvuchannya source source noicondzherelo dopomogaNazvaGluha alveolyarna afrikata Gluhij alveolyarnij afrikat angl Voiceless alveolar affricate Gluhij alveolyarnij zimkneno shilinnij prigolosnij Gluhij alveolyarnij afrikat sibilyant angl Voiceless alveolar sibilant affricate Gluha yasenna afrikata Gluhij yasennij afrikat Gluhij yasennij zimkneno shilinnij prigolosnijVlastivostiVlastivosti gluhogo yasennogo afrikata Tip fonaciyi gluha tobto cej zvuk vimovlyayetsya bez vibraciyi golosovih zv yazok Sposib tvorennya sibilyantnij afrikat tobto spochatku povitryanij potik povnistyu perekrivayetsya a potim skerovuyetsya po zholobku na spinci yazika za miscem tvorennya na gostrij kinec zubiv sho sprichinyaye visokochastotnu turbulentnist Misce tvorennya yasenne tobto zvuk artikulyuyetsya kinchikom abo perednoyu spinkoyu yazika proti yasennogo bugorka Ce rotovij prigolosnij tobto povitrya vihodit kriz rot Ce centralnij prigolosnij tobto povitrya prohodit nad centralnoyu chastinoyu yazika a ne po bokah Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota PrikladiMova Slovo MFA Znachennya Primitkinimecka Zweck t sv ɛk meta Div nimecka fonetikaitalijska grazia ˈɡrat t sja blagodat Div ispanska Chili ancha ˈant sa shiroka U standartnij movi t ʃ Div Zubnij laminalnij yasennij Dentalized laminal alveolar t s Mova Slovo MFA Znachennya Primitkibaskska hotz o t s holod Div biloruska cekanne ˈt s ekan ʲe cekannya Div biloruska fonetikabolgarska cena t s ɛˈn a cinavirmenska shidna ցանց t s ʰan t s ʰ sitka Div verhnoluzhicka cybla ˈt s ɪbla cibulyaispanska Meksika exterior e t s t e ˈɾjo r ekster yerkitajska mandarin 早餐 zǎocan t s ɑʊ t s ʰan snidanok Div latvijska cena ˈt s en a cina Div makedonska cvet t s ve t kvitka Div polska co t s ɔ sho Div polska fonetikarumunska preț pre t s cina Div rosijska car t s arʲ car Div serbska ciљ t s iːʎ cil Div slovacka cudzi ˈt s ud z iː chuzhijslovenska cvet t s ʋeːt cvit Div ugorska cica ˈt s it s ɒ koshenya Div ukrayinska cej t s ɛj Div ukrayinska fonetikacheska co t s o sho Div chechenska cerg t s erg zub U kitajskij movi zvichajnij t s c protistavlyayetsya zvukovi t sʰ c z pridihom U pinyini voni rozriznyayutsya za tipom fonaciyi t s zapisuyetsya yak dzvinkij z kirilichne z za staroyu rosijskoyu transliteraciyeyu czi t sʰ zapisuyetsya yak gluhij s kirilichne c Yasennij nevelyarizovanij Non retracted alveolar t s Mova Slovo MFA Znachennya Primitkiabhazka haca xaˈtsa grab Div adigejska ce t sa zubanglijska kokni tea ˈt seˑi chaj Div arabska najdi ك يف t saif yak gebrejska צבע ˈt se va kolir Div gollandska Groningen mat ˈmat sʰ mata Div gruzinska კაცი kʼɑt si cholovikgrecka koritsi ko ˈɾit si divchina Div danska to ˈt s oːˀ dva Zazvichaj tˢ abo t Div esperanto ceceo t seˈt seo cece Div kabardinska cy t se volossyakantonska 擠 zai1 t sɐi vichaviti Div lyuksemburzka Zuch t sux poyizd Div maltijska zokk t sokː stovburmarathi चव t sev smak Div zalezhno vid slova च mozhe vimovlyatisya yak tʃe francuzka Kvebek petit pet si malenkij Alofon t pered i y Div yaponska つなみ tsunami t su namʲi cunami Div yaponska fonetikaPrimitkiMangold 2005 s 50 and 52 Canepari 1992 s 75 76 Hualde Lujanbio amp Zubiri 2010 1 Padluzhny 1989 s 48 49 Kozintseva 1995 s 6 Sewc Schuster 1984 s 22 and 38 Lee ta Zee 2003 s 109 110 Lin 2001 s 17 25 Nau 1998 s 6 Lunt 1952 s 1 Roclawski 1976 s 160 Ovidiu Drăghici Limba Romană contemporană Fonetică Fonologie Ortografie Lexicologie PDF Procitovano 19 kvitnya 2013 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Chew 2003 s 67 Kordic 2006 s 5 Landau ta in 1999 s 66 Pretnar ta Tokarz 1980 s 21 Szende 1999 s 104 S Buk J Macutek A Rovenchak 2008 Some properties of the ukrayinska writing system PDF Procitovano 19 kvitnya 2013 Palkova 1994 s 234 235 Wells 1982a s 322 323 Lewis jr 2013 s 5 Shosted ta Chikovani 2006 s 255 Gronnum 2005 s 120 Gilles ta Trouvain 2013 s 67 68 DzherelaBauer Laurie Warren Paul Bardsley Dianne Kennedy Marianna Major George 2007 Journal of the International Phonetic Association 37 1 97 102 doi 10 1017 S0025100306002830 arhiv originalu za 23 travnya 2017 procitovano 14 bereznya 2016 Canepari Luciano 1992 Il MªPi Manuale di pronuncia italiana Handbook of Italian Pronunciation Italian Bologna Zanichelli ISBN 88 08 24624 8 Chew Peter A 2003 A computational phonology of Russian Universal Publishers Collins Beverley Mees Inger M 2013 7 South African Practical Phonetics and Phonology vid 3rd Routledge s 193 194 ISBN 978 0 415 50650 2 Gilles Peter Trouvain Jurgen 2013 PDF Journal of the International Phonetic Association 43 1 67 74 doi 10 1017 S0025100312000278 arhiv originalu PDF za 16 grudnya 2019 procitovano 14 bereznya 2016 Gimson Alfred Charles 2014 Cruttenden Alan red Gimson s Pronunciation of English vid 8th Routledge ISBN 9781444183092 Gronnum Nina 2005 vid 3rd Copenhagen Akademisk Forlag ISBN 87 500 3865 6 arhiv originalu za 27 listopada 2016 procitovano 14 bereznya 2016 Hualde Jose Ignacio Lujanbio Oihana Zubiri Juan Joxe 2010 PDF Journal of the International Phonetic Association 40 1 113 127 doi 10 1017 S0025100309990260 arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 procitovano 14 bereznya 2016 Jacobson Steven 1995 A Practical Grammar of the Central Alaskan Yup ik Eskimo Language Fairbanks Alaska Native Language Center ISBN 978 1 55500 050 9 Kara David Somfai 2002 Kazak Lincom Europa ISBN 9783895864704 Kara David Somfai 2003 Kyrgyz Lincom Europa ISBN 3895868434 2006 Serbo Croatian Languages of the World Materials 148 Munich amp Newcastle Lincom Europa ISBN 3 89586 161 8 Kozintseva Natalia 1995 Modern Eastern Armenian Lincom Europa ISBN 3895860352 Ladefoged Peter Maddieson Ian 1996 The Sounds of the World s Languages Oxford Blackwell ISBN 0 631 19814 8 Landau Ernestina Loncaric Mijo Horga Damir Skaric Ivo 1999 Croatian Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press s 66 69 ISBN 0 521 65236 7 Lee Wai Sum Zee Eric 2003 Standard Chinese Beijing Journal of the International Phonetic Association 33 1 109 112 doi 10 1017 S0025100303001208 Lewis jr Robert Eugene 2013 PDF arhiv originalu PDF za 24 lyutogo 2021 procitovano 14 bereznya 2016 Lin Hua 2001 A Grammar of Mandarin Chinese Lincom Europa ISBN 3 89586 642 3 Lunt Horace G 1952 Grammar of the Macedonian Literary Language Skopje Mangold Max 2005 Das Ausspracheworterbuch Duden ISBN 9783411040667 Nau Nicole 1998 Latvian Lincom Europa ISBN 3 89586 228 2 Padluzhny Ped 1989 Fanetyka belaruskai litaraturnai movy ISBN 5 343 00292 7 Palkova Zdena 1994 Fonetika a fonologie cestiny ISBN 978 8070668436 Penhallurick Robert 2004 Welsh English phonology u Schneider Edgar W Burridge Kate Kortmann Bernd Mesthrie Rajend Upton Clive red A handbook of varieties of English t 1 Phonology Mouton de Gruyter s 98 112 ISBN 3 11 017532 0 Peters Jorg 2010 The Flemish Brabant dialect of Orsmaal Gussenhoven Journal of the International Phonetic Association 40 2 239 246 doi 10 1017 S0025100310000083 Pretnar Tone Tokarz Emil 1980 Slovenscina za Poljake Kurs podstawowy jezyka slowenskiego Katowice Uniwersytet Slaski Puppel Stanislaw Nawrocka Fisiak Jadwiga Krassowska Halina 1977 Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe arhiv originalu za 29 veresnya 2014 procitovano 14 bereznya 2016 Recasens Daniel Espinosa Aina 2007 An electropalatographic and acoustic study of affricates and fricatives in two Catalan dialects Journal of the International Phonetic Association 37 2 143 172 doi 10 1017 S0025100306002829 Roclawski Bronislaw 1976 Zarys fonologii fonetyki fonotaktyki i fonostatystyki wspolczesnego jezyka polskiego Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdanskiego Shosted Ryan K Chikovani Vakhtang 2006 Standard Georgian Journal of the International Phonetic Association 36 2 255 264 doi 10 1017 S0025100306002659 Sjoberg Andree F 1963 Uzbek Structural Grammar Sewc Schuster Hinc 1984 Gramatika hornjo serbskeje rece Budysin Ludowe nakladnistwo Domowina Szende Tamas 1999 Hungarian Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press s 104 107 ISBN 0 521 65236 7 Wells John C 1982a Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 24224 X Arhiv originalu za 28 chervnya 2014 Procitovano 14 bereznya 2016 Wells John C 1982b Accents of English 3 Beyond the British Isles Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 24225 8

Дата публікації:
Топ