Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ліси Косова становлять близько 41 всієї площі країни Велика частина лісів є в південно західній частині Косова в тому чи

Ліси Косова

Ліси Косова

Ліси Косова становлять близько 41 % всієї площі країни. Велика частина лісів є в південно-західній частині Косова, в тому числі й на околицях міст Печ, Дечані, Істок, і Джяковіца і захищена певними законами Конституції Косова. Є кілька типів лісів у Косові, але переважають соснові ліси.

image
Весняний ліс у горах Шар-Планина

Усі ліси Косова мають багату флору і фауну, що важливо для всього регіону Балкан. Косовська флора становить близько 25 % флори Балкан і 18 % європейської флори. Найважливішими регіонамии із біорізноманіття є Шар-Планина і Албанські Альпи. Проте, косовські лісові масиви зазнають пошкоджень в результаті сезонних пожеж та незаконних вирубок.

Огляд

Косовські ліси мають загальнодержавне значення і в даний час захищені десятком законів. Їхня площа оцінюється у 464 800 га (1 148 456 акрів), з яких 278 880 га (689 127 акрів) є суспільною власністю в веденні Косовського агентства лісового господарства і 185 920 га (459 418 акрів) контролюється приватним сектором.

Ліси впливають на клімат Косова і слугують захистом від ерозії ґрунтів. Деякі ліси перетворено в природні курорти для використання їхніх терапевтичних можливостей. Оцінки показують, що загальний обсяг лісової деревини становить близько 40 млн м², при цьому щільність становить близько 90 м³ деревини на гектар. Тут є широколистяні та хвойні ліси..

Типи лісів

У таблиці наведено класифікацію лісів за даними Агентства лісового господарства Косова:

Типи лісів Площа у гектарах Поширення у %
Гірські ліси 66,000 15 %
Низинні ліси 179,000 42 %
Вторинні ліси 82,000 20 %
Чагарники 103,000 23 %

Близько половини всіх косовських лісів має середній вік дерев від 0 до 20 років, водночас друга половина майже порівну поділена між категоріями від 20 до 40 років, від 40 до 60 років і від 60 до 80 років. Понад дві третини державних і приватних лісів мають середній діаметр стовбурів дерев понад 7 см (2,75 дюйма).

Ліси по типу деревини

image
Кругова діаграма, що показує найбільш поширені типи деревини в лісах Косова.

Деякі з найбільш поширених типів лісів у Косові:

Щорічна динаміка відновлення лісу

Майже половина всієї території Косова є лісистою, що приводить до задовільного ступеня річного зростання лісів. Загальний запас оцінюється у 40 млн м3 деревини. Він щорічно збільшується приблизно на 1,3 млн м 3, або близько 3 м3 на гектар. Водночас щорічний національний попит на деревину, як вважають, становить близько 1 млн м 3. Цей величезний попит виникає через те, що дрова — найбільш поширене джерело тепла по всій країні. Косовський ліс, таким чином, збільшується на 300 000 м3 деревини щороку, але загалом ліси залишаються у стані занепаду.

Охоронні райони

Близько 4,39 % території Косова вкрита природоохоронними територіями. Є 97 охоронних територій, які складаються з природних заповідників, регіональних парків, пам'яток природи та національних парків. Найбільша територія являє собою комплекс гір Шар-Планіна з загальною площею 60 000 гектарів (148,300 акрів). Також були плани оголосити Албанські Альпи національним парком.

Поселення у лісах

image
Село , Драгаш

Є деякі населені пункти в лісах Косова. Найбпримітніші з них у південно-західній частині Косова, а точніше у Шар-Планіна і Албанських Альпах. Муніципалітети, такі як , і Драгаш, розташовані близько до лісистої місцевості, тому є кілька невеликих населених пунктів, що повністю лежать у лісах. Крім того, є багато інших сіл і селищ в інших частинах Косова, які частково розташовані в лісі. Однак це змінюється через високі темпи урбанізації та вирубки лісів у сільськогосподарських цілях. Комуна також лежить близько до рідколісся Копаонік.

Загрози та збереження

Законодавство

Основний закон, що стосується збереження лісів, затверджений 2003 року Асамблеєю Косова. Конституція Республіки Косово також передбачає, що косовські ліси повинні бути захищені відповідно до раніше затверджених законів, серед них закон про ліси. Численні інші закони з тих пір були затверджені, в тому числі закон про охорону навколишнього середовища та закон про територіальне планування, але їхнє застосування залишається обмеженим. Незаконне використання лісів фізичними особами є головним питанням, з яким стикають установи природоохоронного регулювання. Крім того, пошкодження лісових масивів створює серйозні ризики для зникаючих видів флори і фауни, що населяють райони, які зазнали незаконної вирубки.

Оцінка лісових площ

Остання оцінка територій, вкритих лісами в межах кордонів Косова, мала місце протягом 2012 року. Проте тільки 92 756 гектарів (229 205 акрів) або 20 % всіх лісів були взяті до уваги. Вона проходила на основі оцінки, завершеної 2002 року, і зібрала дані для тієї ж самої області, в результаті чого 80 % лісової площі опинилася за межами змінених розрахунків. Цей недолік даних створює незручності для просторового планування в першу чергу. Створення стабільних стратегій для боротьби з незаконним використанням дерев також дуже важко через відсутність інформації про лісових масивів. Крім того, пожежі, які переважно стаються в спекотні літні місяці, не можна належним чином простежити, якщо тільки одна п'ята частина всього лісу оцінена. Наступна оцінка пройде через десять років після останньої оцінки і, можливо, охопить більшу територію.

Перелік лісів

image
Мапа поширення лісів у Косові

У наступній таблиці наведено найважливіші ліси Косова і їхнє розташування:

image
Ліс у Руговських Альпах
Назва лісу Район (албанською) Район сербською) Координати
Шарський Prizren Призрен 42°09′04″ пн. ш. 20°54′43″ сх. д. / 42.151° пн. ш. 20.912° сх. д. / 42.151; 20.912
Проклетієський Peja Печ 42°44′24″ пн. ш. 20°21′43″ сх. д. / 42.740° пн. ш. 20.362° сх. д. / 42.740; 20.362
Пріштінський Prishtina Priština 42°40′34″ пн. ш. 21°12′54″ сх. д. / 42.676° пн. ш. 21.215° сх. д. / 42.676; 21.215
Паштрік Prizren Prizren 42°13′08″ пн. ш. 20°31′23″ сх. д. / 42.219° пн. ш. 20.523° сх. д. / 42.219; 20.523
Мокрогорський Mitrovica Kosovska Mitrovica 42°51′25″ пн. ш. 20°32′10″ сх. д. / 42.857° пн. ш. 20.536° сх. д. / 42.857; 20.536
Коритнік Peja Peć 42°04′59″ пн. ш. 20°34′01″ сх. д. / 42.083° пн. ш. 20.567° сх. д. / 42.083; 20.567
Єзерце Ferizaj Uroševac 42°22′01″ пн. ш. 21°01′48″ сх. д. / 42.367° пн. ш. 21.030° сх. д. / 42.367; 21.030
Неродімлє Ferizaj Uroševac 42°19′59″ пн. ш. 21°04′08″ сх. д. / 42.333° пн. ш. 21.069° сх. д. / 42.333; 21.069
Жітінє Ferizaj Uroševac 42°13′55″ пн. ш. 21°17′38″ сх. д. / 42.232° пн. ш. 21.294° сх. д. / 42.232; 21.294
Опоя Prizren Prizren 42°07′34″ пн. ш. 20°40′44″ сх. д. / 42.126° пн. ш. 20.679° сх. д. / 42.126; 20.679
Гайла Peja Peć 42°32′42″ пн. ш. 20°12′29″ сх. д. / 42.545° пн. ш. 20.208° сх. д. / 42.545; 20.208
Пруговач Prishtina Prišina 42°45′04″ пн. ш. 21°12′29″ сх. д. / 42.751° пн. ш. 21.208° сх. д. / 42.751; 21.208
Козніца Prishtina Prišina 42°38′24″ пн. ш. 21°22′16″ сх. д. / 42.640° пн. ш. 21.371° сх. д. / 42.640; 21.371
Жеговач Ferizaj Uroševac 42°26′49″ пн. ш. 21°16′44″ сх. д. / 42.447° пн. ш. 21.279° сх. д. / 42.447; 21.279
Ранілуг Prishtina Prišina 42°29′20″ пн. ш. 21°36′40″ сх. д. / 42.489° пн. ш. 21.611° сх. д. / 42.489; 21.611
Гужіца Gjilan 42°17′10″ пн. ш. 21°17′56″ сх. д. / 42.286° пн. ш. 21.299° сх. д. / 42.286; 21.299
Слаковце Mitrovica Kosovska Mitrovica 42°52′26″ пн. ш. 21°03′18″ сх. д. / 42.874° пн. ш. 21.055° сх. д. / 42.874; 21.055
Дубочак Mitrovica Kosovska Mitrovica 42°50′42″ пн. ш. 20°43′48″ сх. д. / 42.845° пн. ш. 20.730° сх. д. / 42.845; 20.730

Флора і фауна

Флора і фауна косовськів лісів досить багата через вплив середземноморського клімату через річку Білий Дрин. У цьому контексті Шар-Планіна і Албанські Альпи є двома найбільш важливими областями для біорізноманіття Косова. Рідколісся Шар-Планіни є середовищем існування 86 видів судинних рослин, в той час як Албанські Альпи є домом для 128 ендемічних видів.

Флора

image
, характерний вид косовських лісів
image
Албанська лілія

Косовська лісова флора представлена 139 видами, що класифіковані у 63 роди, 35 родин і 20 порядків. Вона важлива для всього регіону Балкан — хоча Косово являє собою лише 2,3 % всієї поверхні регіону, за рослинністю вона являє собою 25 % флори Балкан і близько 18 % європейської флори. Через вплив середземноморського клімату кілька рослин, характерних для субсередземноморських регіонів, є в лісах Косова, серед них терпентинне дерево (Pistacia terebinthus), ашпарагус дикий (Asparagus acutifolius), ломиніс пекучий (Clematis flammula) та берізка мальвоподібна (Convolvulus althaeoides).

Інші види, які поширені в лісах Косова і які не є винятковими для середземноморського клімату:


Зникаючі види

Є кілька видів рослин у косовськими лісах, які вважаються під загрозою зникнення, за класифікацією Агентства з охорони навколишнього середовища Косова:

Тваринний світ

image
Рись

Тваринний світ Косова складається з широкого спектра видів через різноманітність його рельєфу, екологічних факторів та географічного положення. Ліси з найбільшою різноманітністю є в Сарських горах, Албанських Альпах, Копаоніку і Мокні. Там знаходиться одинадцять природних заповідників, які є домівкою для таких видів, як:

Види діяльності

Агентство лісового господарства Косова, частина Міністерства сільського господарства, лісового господарства та розвитку сільських районів в уряді Косова, є установою, відповідальною за управління лісами Косова й розв'язання будь-якого пов'язаного з ним питання. Його статус надається законом про ліси, і агентство складається з декількох невеликих підрозділів, які мають справу з веденням лісового господарства.

Із загального запасу 40 млн м3 деревини, близько 1 млн м3 щорічно використовується для опалення. Існує великий потенціал для використання або експорту деревини, але всього лише невелику частку зрізають для промислових цілей. Лише близько 70 000—80 000 м3 деревини були використані в промисловості протягом останнього десятиліття, в той час як існує достатня пропозиція деревини, щоб удвічі збільшити цю суму.

Пожежі

Ліси Косова схильні до пожеж у літній час. Протягом останнього десятиліття найбільші пожежі зафіксовано влітку 2007 року, коли близько 5000 га (12 350 акрів) землі пошкодили пожежі, спричинені природними й людськими факторами. Ця ситуація повторилася і наступного літа. Крім того, лісові пожежі дуже небезпечні через те, що вони можуть викликати низку інших стихійних лих, зокрема зсуви. Були спроби запобігти таким лихам, але ризик їхнього повторення ще існує. Крім того, внаслідок цих пожеж флора і фауна весь час перебувають під загрозою.

Незаконне вирубування

Близько 40 % публічно керованих лісів і 29 % приватних лісів Косова піддаються незаконному використанню. Це явище найбільш поширене в Шарських лісах. Тільки 2008 року близько 1800 м3 деревини пошкоджено внаслідок незаконної вирубки лісу. Це завдало значних фінансових збитків у розмірі близько пів мільйона євро тільки в цьому регіоні. Було загалом 7600 позовів протягом 2010 року від лісового господарства через незаконне використання лісу, з яких розглянуто й урегульовано лише невелику частку. З іншого боку, незаконне використання лісів створює серйозні екологічні загрози. В результаті такої діяльності, великі лісові масиви були перетворені в землі сільськогосподарського призначення по всій країні, особливо в районі Призрен.

Ряд урядових проектів були організовані з метою запобігання незаконному використанню лісів і виявленню територій, які є найбільшими жертвами цієї діяльності. Створено спільний проект ЄС та уряду Косова для боротьби з незаконними рубками лісових масивів і очікується, що він дасть задовільні результати.

Цікаві місця

image
гори Брезовіца

Гьормія — регіональний парк, розташований на північному сході , столиці Косова, і має загальну площу 6200 га (15 320 акрів). Він пропонує кілька пішохідних маршрутів. Тут є зони для відпочинку, а також кілька лижних трас.

 — популярний гірськолижний курорт у зимовий період для місцевих жителів через його зручне розташування в Шарських горах. Він лежить на висоті від 900 до 2500 метрів над рівнем моря. Брезовіца пропонує широкий вибір зимових видів спорту, а також походи в теплу пору року.

 — лежить у західній частині Косова, а точніше в Албанських Альпах. Він має популярність як влітку, так і взимку.

 — розташований на висоті 1515 метрів над рівнем моря у Шарських горах. Парк пропонує ділянки для катання на лижах, походи в гори та релаксації.

Література

  • Warrander, Gail, and Verena Knaus. «Natural History and Conservation Areas.» Kosovo. 2nd ed. UK: Bradt Travel Guides Ltd2, 2010. 04-06. Print. Bradt Travel Guides.
  • Qenan Maxhuni et al. «Parku Kombëtar „Mali Sharr“» Gjendja e Natyrës, Raport 2008—2009. Pristina: Ministria e Mjedisit Dhe Planifikimit Hapësinor, Agjencia e Mbrojtes Së Mjedisit Të Kosovës, 2010. 16. Print.
  • Radford, Elizabeth A., and Baudewijn Odé. Conserving Important Plant Areas: Investing in the Green Gold of South East Europe. Salisbury: Plantlife International, 2009. Print.
  • Ismajli, Rexhep, and Mehmet Kraja. Kosova: Vështrim Monografik. Pristina: Akademia E Shkencave Dhe E Arteve E Kosovës, 2011. Print.

Примітки

  1. . U.S. Department of State. April 2008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2013. Agricultural land comprises 53% of Kosovo's total land area and forests 41%.
  2. Knaus, Gail Warrander, Verena (2010). Kosovo (вид. 2nd). Chalfont St. Peter, Bucks: Bradt Travel Guides. с. 3. ISBN . Процитовано 16 лютого 2013.
  3. Beqiraj, Ajete Shaban (5 квітня 2011). (Albanian) . Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 24 лютого 2013.
  4. (PDF) (Albanian) . Assembly of Kosovo. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2013.
  5. (PDF) (Albanian) . Prishtina: Ministry of Agriculture, Forestry and Rural Development of Kosovo. 2009. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2013. Процитовано 24 лютого 2013.
  6. (PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
  7. (PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
  8. (PDF). UNOCHA / UNDP. Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2015. Процитовано 23 лютого 2013.
  9. (PDF) (Albanian) . Prishtina: Ministry of Agriculture, Forestry and Rural Development of Kosovo. 2009. Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
  10. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009 (Albanian) . Ministry of Environment and Spatial Planning. 2010: 82. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  11. (PDF). Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. с. 48. Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2015. Процитовано 24 лютого 2013.
  12. (PDF) (Albanian) . Ministry of Agriculture, Forestry and Rural Development of Kosovo. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2013. Процитовано 24 лютого 2013.
  13. (PDF). Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. с. 48. Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2015. Процитовано 24 лютого 2013.
  14. (PDF). Tryeza Tematike "Bujqësia, Zhvillimi Rural, Pylltaria, Peshkataria dhe Siguria e Ushqimit". Task Force on European Integration. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2013.
  15. (PDF). Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. с. 48. Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2015. Процитовано 24 лютого 2013.
  16. . GreenFacts.org. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 24 лютого 2013.
  17. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010: 5. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  18. What should I know about the Sharr Mountains national park expansion into Dragash municipality?. Kosovo Environmental Protection Agency. September 2012. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  19. . Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 21 лютого 2013.
  20. . 15 червня 2008. с. 51. Архів оригіналу (PDF) за 25 грудня 2018. Процитовано 21 лютого 2013.
  21. Maxhuni, Qenan (2010). Gjendja e natyrës, Raport 2008-2009: 73. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  22. Përkrahje planifikimi i menaxhimit të pyjeve me GIS. Planifikimi i menaxhimit të pyjeve në Kosovë (Albanian) . Norwegian Forestry Group and Kosovo Forest Agency. February 2012. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  23. (PDF) (Albanian) . с. 101. Архів оригіналу (PDF) за 10 липня 2012. Процитовано 24 лютого 2013.
  24. (PDF) (Albanian) . Task Force on European Integration. November 2012. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2013.
  25. Perkrahje planifikimi i menaxhimit te pyjeve me GIS. Planifikimi i menaxhimit te pyjeve ne Kosove (Albanian) : 3. February 2012. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  26. Kraja, Rexhep Ismajli, Mehmet. Kosova : vështrim monografik. Prishtinë: Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosovës. ISBN .
  27. (PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
  28. Kraja, Rexhep Ismajli, Mehmet. Kosova : vështrim monografik. Pristina: Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosovës. ISBN .
  29. (PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
  30. Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010: 5. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  31. Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010: 70. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  32. (PDF) (Albanian) . Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
  33. (PDF). Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. с. 48. Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2015. Процитовано 21 лютого 2013.
  34. (PDF). UNOCHA/UNDP. Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2015. Процитовано 23 лютого 2013.
  35. (Albanian) . 24 квітня 2007. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 23 лютого 2013.
  36. (Albanian) . 9 лютого 2013. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
  37. (Albanian) . Bota Sot newspaper. 28 жовтня 2012. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 23 лютого 2013.
  38. Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009 (Albanian) . 2010: 45. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  39. Beqiraj, Ajete Shaban (5 квітня 2011). (Albanian) . Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 23 лютого 2013.
  40. 2011 – Viti Ndërkombëtar i Pyjeve (Albanian) . Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
  41. Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009 (Albanian) . 2010: 46. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  42. Prerjet ilegale, problemi kryesor në sektorin e pyjeve (Albanian) . "Koha Ditore" newspaper. 1 лютого 2012. Архів оригіналу за 11 квітня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
  43. (PDF) (Albanian) . Prishtina: Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. 2005. с. 55. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2006. Процитовано 23 лютого 2013.
  44. . Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 23 лютого 2013.
  45. . InYourPocket.com. Архів оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 23 лютого 2013.
  46. . Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 23 лютого 2013.
  47. . Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
  48. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.

Посилання

  • Ministry of Agriculture, Forestry and Rural Development of Kosovo [ 30 червня 2017 у Wayback Machine.]
  • Kosova Forestry Agency [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo [ 27 червня 2012 у Wayback Machine.]
  • Kosovo Environmental Protection Agency [ 15 травня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lisi Kosova stanovlyat blizko 41 vsiyeyi ploshi krayini Velika chastina lisiv ye v pivdenno zahidnij chastini Kosova v tomu chisli j na okolicyah mist Pech Dechani Istok i Dzhyakovica i zahishena pevnimi zakonami Konstituciyi Kosova Ye kilka tipiv lisiv u Kosovi ale perevazhayut sosnovi lisi Vesnyanij lis u gorah Shar Planina Usi lisi Kosova mayut bagatu floru i faunu sho vazhlivo dlya vsogo regionu Balkan Kosovska flora stanovit blizko 25 flori Balkan i 18 yevropejskoyi flori Najvazhlivishimi regionamii iz bioriznomanittya ye Shar Planina i Albanski Alpi Prote kosovski lisovi masivi zaznayut poshkodzhen v rezultati sezonnih pozhezh ta nezakonnih virubok OglyadKosovski lisi mayut zagalnoderzhavne znachennya i v danij chas zahisheni desyatkom zakoniv Yihnya plosha ocinyuyetsya u 464 800 ga 1 148 456 akriv z yakih 278 880 ga 689 127 akriv ye suspilnoyu vlasnistyu v vedenni Kosovskogo agentstva lisovogo gospodarstva i 185 920 ga 459 418 akriv kontrolyuyetsya privatnim sektorom Lisi vplivayut na klimat Kosova i sluguyut zahistom vid eroziyi gruntiv Deyaki lisi peretvoreno v prirodni kurorti dlya vikoristannya yihnih terapevtichnih mozhlivostej Ocinki pokazuyut sho zagalnij obsyag lisovoyi derevini stanovit blizko 40 mln m pri comu shilnist stanovit blizko 90 m derevini na gektar Tut ye shirokolistyani ta hvojni lisi Tipi lisiv U tablici navedeno klasifikaciyu lisiv za danimi Agentstva lisovogo gospodarstva Kosova Tipi lisiv Plosha u gektarah Poshirennya u Girski lisi 66 000 15 Nizinni lisi 179 000 42 Vtorinni lisi 82 000 20 Chagarniki 103 000 23 Blizko polovini vsih kosovskih lisiv maye serednij vik derev vid 0 do 20 rokiv vodnochas druga polovina majzhe porivnu podilena mizh kategoriyami vid 20 do 40 rokiv vid 40 do 60 rokiv i vid 60 do 80 rokiv Ponad dvi tretini derzhavnih i privatnih lisiv mayut serednij diametr stovburiv derev ponad 7 sm 2 75 dyujma Lisi po tipu derevini Krugova diagrama sho pokazuye najbilsh poshireni tipi derevini v lisah Kosova Deyaki z najbilsh poshirenih tipiv lisiv u Kosovi Yalicya bila Abies alba Yalina yevropejska Picea abies Sosna bosnijska Pinus heldreichii Sosna rumelijska Pinus peuce Dub skelnij Quercus petraea Quercus frainetto Verba kozyacha Salix caprea Lishina zvichajna Corylus avellana Shorichna dinamika vidnovlennya lisu Majzhe polovina vsiyeyi teritoriyi Kosova ye lisistoyu sho privodit do zadovilnogo stupenya richnogo zrostannya lisiv Zagalnij zapas ocinyuyetsya u 40 mln m3 derevini Vin shorichno zbilshuyetsya priblizno na 1 3 mln m 3 abo blizko 3 m3 na gektar Vodnochas shorichnij nacionalnij popit na derevinu yak vvazhayut stanovit blizko 1 mln m 3 Cej velicheznij popit vinikaye cherez te sho drova najbilsh poshirene dzherelo tepla po vsij krayini Kosovskij lis takim chinom zbilshuyetsya na 300 000 m3 derevini shoroku ale zagalom lisi zalishayutsya u stani zanepadu Ohoronni rajoni Blizko 4 39 teritoriyi Kosova vkrita prirodoohoronnimi teritoriyami Ye 97 ohoronnih teritorij yaki skladayutsya z prirodnih zapovidnikiv regionalnih parkiv pam yatok prirodi ta nacionalnih parkiv Najbilsha teritoriya yavlyaye soboyu kompleks gir Shar Planina z zagalnoyu plosheyu 60 000 gektariv 148 300 akriv Takozh buli plani ogolositi Albanski Alpi nacionalnim parkom Poselennya u lisah Selo Dragash Ye deyaki naseleni punkti v lisah Kosova Najbprimitnishi z nih u pivdenno zahidnij chastini Kosova a tochnishe u Shar Planina i Albanskih Alpah Municipaliteti taki yak i Dragash roztashovani blizko do lisistoyi miscevosti tomu ye kilka nevelikih naselenih punktiv sho povnistyu lezhat u lisah Krim togo ye bagato inshih sil i selish v inshih chastinah Kosova yaki chastkovo roztashovani v lisi Odnak ce zminyuyetsya cherez visoki tempi urbanizaciyi ta virubki lisiv u silskogospodarskih cilyah Komuna takozh lezhit blizko do ridkolissya Kopaonik Zagrozi ta zberezhennya Zakonodavstvo Osnovnij zakon sho stosuyetsya zberezhennya lisiv zatverdzhenij 2003 roku Asambleyeyu Kosova Konstituciya Respubliki Kosovo takozh peredbachaye sho kosovski lisi povinni buti zahisheni vidpovidno do ranishe zatverdzhenih zakoniv sered nih zakon pro lisi Chislenni inshi zakoni z tih pir buli zatverdzheni v tomu chisli zakon pro ohoronu navkolishnogo seredovisha ta zakon pro teritorialne planuvannya ale yihnye zastosuvannya zalishayetsya obmezhenim Nezakonne vikoristannya lisiv fizichnimi osobami ye golovnim pitannyam z yakim stikayut ustanovi prirodoohoronnogo regulyuvannya Krim togo poshkodzhennya lisovih masiviv stvoryuye serjozni riziki dlya znikayuchih vidiv flori i fauni sho naselyayut rajoni yaki zaznali nezakonnoyi virubki Ocinka lisovih plosh Ostannya ocinka teritorij vkritih lisami v mezhah kordoniv Kosova mala misce protyagom 2012 roku Prote tilki 92 756 gektariv 229 205 akriv abo 20 vsih lisiv buli vzyati do uvagi Vona prohodila na osnovi ocinki zavershenoyi 2002 roku i zibrala dani dlya tiyeyi zh samoyi oblasti v rezultati chogo 80 lisovoyi ploshi opinilasya za mezhami zminenih rozrahunkiv Cej nedolik danih stvoryuye nezruchnosti dlya prostorovogo planuvannya v pershu chergu Stvorennya stabilnih strategij dlya borotbi z nezakonnim vikoristannyam derev takozh duzhe vazhko cherez vidsutnist informaciyi pro lisovih masiviv Krim togo pozhezhi yaki perevazhno stayutsya v spekotni litni misyaci ne mozhna nalezhnim chinom prostezhiti yaksho tilki odna p yata chastina vsogo lisu ocinena Nastupna ocinka projde cherez desyat rokiv pislya ostannoyi ocinki i mozhlivo ohopit bilshu teritoriyu Perelik lisivMapa poshirennya lisiv u Kosovi U nastupnij tablici navedeno najvazhlivishi lisi Kosova i yihnye roztashuvannya Lis u Rugovskih Alpah Nazva lisu Rajon albanskoyu Rajon serbskoyu Koordinati Sharskij Prizren Prizren 42 09 04 pn sh 20 54 43 sh d 42 151 pn sh 20 912 sh d 42 151 20 912 Prokletiyeskij Peja Pech 42 44 24 pn sh 20 21 43 sh d 42 740 pn sh 20 362 sh d 42 740 20 362 Prishtinskij Prishtina Pristina 42 40 34 pn sh 21 12 54 sh d 42 676 pn sh 21 215 sh d 42 676 21 215 Pashtrik Prizren Prizren 42 13 08 pn sh 20 31 23 sh d 42 219 pn sh 20 523 sh d 42 219 20 523 Mokrogorskij Mitrovica Kosovska Mitrovica 42 51 25 pn sh 20 32 10 sh d 42 857 pn sh 20 536 sh d 42 857 20 536 Koritnik Peja Pec 42 04 59 pn sh 20 34 01 sh d 42 083 pn sh 20 567 sh d 42 083 20 567 Yezerce Ferizaj Urosevac 42 22 01 pn sh 21 01 48 sh d 42 367 pn sh 21 030 sh d 42 367 21 030 Nerodimlye Ferizaj Urosevac 42 19 59 pn sh 21 04 08 sh d 42 333 pn sh 21 069 sh d 42 333 21 069 Zhitinye Ferizaj Urosevac 42 13 55 pn sh 21 17 38 sh d 42 232 pn sh 21 294 sh d 42 232 21 294 Opoya Prizren Prizren 42 07 34 pn sh 20 40 44 sh d 42 126 pn sh 20 679 sh d 42 126 20 679 Gajla Peja Pec 42 32 42 pn sh 20 12 29 sh d 42 545 pn sh 20 208 sh d 42 545 20 208 Prugovach Prishtina Prisina 42 45 04 pn sh 21 12 29 sh d 42 751 pn sh 21 208 sh d 42 751 21 208 Koznica Prishtina Prisina 42 38 24 pn sh 21 22 16 sh d 42 640 pn sh 21 371 sh d 42 640 21 371 Zhegovach Ferizaj Urosevac 42 26 49 pn sh 21 16 44 sh d 42 447 pn sh 21 279 sh d 42 447 21 279 Ranilug Prishtina Prisina 42 29 20 pn sh 21 36 40 sh d 42 489 pn sh 21 611 sh d 42 489 21 611 Guzhica Gjilan 42 17 10 pn sh 21 17 56 sh d 42 286 pn sh 21 299 sh d 42 286 21 299 Slakovce Mitrovica Kosovska Mitrovica 42 52 26 pn sh 21 03 18 sh d 42 874 pn sh 21 055 sh d 42 874 21 055 Dubochak Mitrovica Kosovska Mitrovica 42 50 42 pn sh 20 43 48 sh d 42 845 pn sh 20 730 sh d 42 845 20 730Flora i faunaFlora i fauna kosovskiv lisiv dosit bagata cherez vpliv seredzemnomorskogo klimatu cherez richku Bilij Drin U comu konteksti Shar Planina i Albanski Alpi ye dvoma najbilsh vazhlivimi oblastyami dlya bioriznomanittya Kosova Ridkolissya Shar Planini ye seredovishem isnuvannya 86 vidiv sudinnih roslin v toj chas yak Albanski Alpi ye domom dlya 128 endemichnih vidiv Flora harakternij vid kosovskih lisiv Albanska liliya Kosovska lisova flora predstavlena 139 vidami sho klasifikovani u 63 rodi 35 rodin i 20 poryadkiv Vona vazhliva dlya vsogo regionu Balkan hocha Kosovo yavlyaye soboyu lishe 2 3 vsiyeyi poverhni regionu za roslinnistyu vona yavlyaye soboyu 25 flori Balkan i blizko 18 yevropejskoyi flori Cherez vpliv seredzemnomorskogo klimatu kilka roslin harakternih dlya subseredzemnomorskih regioniv ye v lisah Kosova sered nih terpentinne derevo Pistacia terebinthus ashparagus dikij Asparagus acutifolius lominis pekuchij Clematis flammula ta berizka malvopodibna Convolvulus althaeoides Inshi vidi yaki poshireni v lisah Kosova i yaki ne ye vinyatkovimi dlya seredzemnomorskogo klimatu Biryuchina zvichajna Ligustrum vulgare Anemona blakitna Hmilegrab zvichajnij Ostrya carpinifolia Grab shidnij Carpinus orientalis Lishina turecka Corylus colurna Forziciya Forsythia europaea Znikayuchi vidi Ye kilka vidiv roslin u kosovskimi lisah yaki vvazhayutsya pid zagrozoyu zniknennya za klasifikaciyeyu Agentstva z ohoroni navkolishnogo seredovisha Kosova Narcissus poeticus Tulipa gesneriana Trollius europaeus Dianthus scardicus Taxus baccata Acer heldreichii Quercus trojana Ulmus minor Tvarinnij svit Ris Tvarinnij svit Kosova skladayetsya z shirokogo spektra vidiv cherez riznomanitnist jogo relyefu ekologichnih faktoriv ta geografichnogo polozhennya Lisi z najbilshoyu riznomanitnistyu ye v Sarskih gorah Albanskih Alpah Kopaoniku i Mokni Tam znahoditsya odinadcyat prirodnih zapovidnikiv yaki ye domivkoyu dlya takih vidiv yak Vedmid burij Ursus arctos Ris zvichajna Lynx lynx Sarna Rupicapra rupicapra Berkut Aquila chrysaetos Teteruk Tetrao urogallus Leleka bilij Ciconia ciconia Boriviter stepovij Falco naumanni Gadyuka rogata Vipera ammodytes Misha hatnya Mus musculus Vovchok sirij Glis glis Vidi diyalnostiAgentstvo lisovogo gospodarstva Kosova chastina Ministerstva silskogo gospodarstva lisovogo gospodarstva ta rozvitku silskih rajoniv v uryadi Kosova ye ustanovoyu vidpovidalnoyu za upravlinnya lisami Kosova j rozv yazannya bud yakogo pov yazanogo z nim pitannya Jogo status nadayetsya zakonom pro lisi i agentstvo skladayetsya z dekilkoh nevelikih pidrozdiliv yaki mayut spravu z vedennyam lisovogo gospodarstva Iz zagalnogo zapasu 40 mln m3 derevini blizko 1 mln m3 shorichno vikoristovuyetsya dlya opalennya Isnuye velikij potencial dlya vikoristannya abo eksportu derevini ale vsogo lishe neveliku chastku zrizayut dlya promislovih cilej Lishe blizko 70 000 80 000 m3 derevini buli vikoristani v promislovosti protyagom ostannogo desyatilittya v toj chas yak isnuye dostatnya propoziciya derevini shob udvichi zbilshiti cyu sumu Pozhezhi Lisi Kosova shilni do pozhezh u litnij chas Protyagom ostannogo desyatilittya najbilshi pozhezhi zafiksovano vlitku 2007 roku koli blizko 5000 ga 12 350 akriv zemli poshkodili pozhezhi sprichineni prirodnimi j lyudskimi faktorami Cya situaciya povtorilasya i nastupnogo lita Krim togo lisovi pozhezhi duzhe nebezpechni cherez te sho voni mozhut viklikati nizku inshih stihijnih lih zokrema zsuvi Buli sprobi zapobigti takim liham ale rizik yihnogo povtorennya she isnuye Krim togo vnaslidok cih pozhezh flora i fauna ves chas perebuvayut pid zagrozoyu Nezakonne virubuvannya Blizko 40 publichno kerovanih lisiv i 29 privatnih lisiv Kosova piddayutsya nezakonnomu vikoristannyu Ce yavishe najbilsh poshirene v Sharskih lisah Tilki 2008 roku blizko 1800 m3 derevini poshkodzheno vnaslidok nezakonnoyi virubki lisu Ce zavdalo znachnih finansovih zbitkiv u rozmiri blizko piv miljona yevro tilki v comu regioni Bulo zagalom 7600 pozoviv protyagom 2010 roku vid lisovogo gospodarstva cherez nezakonne vikoristannya lisu z yakih rozglyanuto j uregulovano lishe neveliku chastku Z inshogo boku nezakonne vikoristannya lisiv stvoryuye serjozni ekologichni zagrozi V rezultati takoyi diyalnosti veliki lisovi masivi buli peretvoreni v zemli silskogospodarskogo priznachennya po vsij krayini osoblivo v rajoni Prizren Ryad uryadovih proektiv buli organizovani z metoyu zapobigannya nezakonnomu vikoristannyu lisiv i viyavlennyu teritorij yaki ye najbilshimi zhertvami ciyeyi diyalnosti Stvoreno spilnij proekt YeS ta uryadu Kosova dlya borotbi z nezakonnimi rubkami lisovih masiviv i ochikuyetsya sho vin dast zadovilni rezultati Cikavi miscyagori Brezovica Gormiya regionalnij park roztashovanij na pivnichnomu shodi stolici Kosova i maye zagalnu ploshu 6200 ga 15 320 akriv Vin proponuye kilka pishohidnih marshrutiv Tut ye zoni dlya vidpochinku a takozh kilka lizhnih tras populyarnij girskolizhnij kurort u zimovij period dlya miscevih zhiteliv cherez jogo zruchne roztashuvannya v Sharskih gorah Vin lezhit na visoti vid 900 do 2500 metriv nad rivnem morya Brezovica proponuye shirokij vibir zimovih vidiv sportu a takozh pohodi v teplu poru roku lezhit u zahidnij chastini Kosova a tochnishe v Albanskih Alpah Vin maye populyarnist yak vlitku tak i vzimku roztashovanij na visoti 1515 metriv nad rivnem morya u Sharskih gorah Park proponuye dilyanki dlya katannya na lizhah pohodi v gori ta relaksaciyi LiteraturaWarrander Gail and Verena Knaus Natural History and Conservation Areas Kosovo 2nd ed UK Bradt Travel Guides Ltd2 2010 04 06 Print Bradt Travel Guides Qenan Maxhuni et al Parku Kombetar Mali Sharr Gjendja e Natyres Raport 2008 2009 Pristina Ministria e Mjedisit Dhe Planifikimit Hapesinor Agjencia e Mbrojtes Se Mjedisit Te Kosoves 2010 16 Print Radford Elizabeth A and Baudewijn Ode Conserving Important Plant Areas Investing in the Green Gold of South East Europe Salisbury Plantlife International 2009 Print Ismajli Rexhep and Mehmet Kraja Kosova Veshtrim Monografik Pristina Akademia E Shkencave Dhe E Arteve E Kosoves 2011 Print Primitki U S Department of State April 2008 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 24 lyutogo 2013 Agricultural land comprises 53 of Kosovo s total land area and forests 41 Knaus Gail Warrander Verena 2010 Kosovo vid 2nd Chalfont St Peter Bucks Bradt Travel Guides s 3 ISBN 9781841623313 Procitovano 16 lyutogo 2013 Beqiraj Ajete Shaban 5 kvitnya 2011 Albanian Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 24 lyutogo 2013 PDF Albanian Assembly of Kosovo Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 24 lyutogo 2013 PDF Albanian Prishtina Ministry of Agriculture Forestry and Rural Development of Kosovo 2009 s 14 Arhiv originalu PDF za 20 kvitnya 2013 Procitovano 24 lyutogo 2013 PDF Albanian AKMM IKMN s 8 Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 23 lyutogo 2013 PDF Albanian AKMM IKMN s 2 Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 23 lyutogo 2013 PDF UNOCHA UNDP Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2015 Procitovano 23 lyutogo 2013 PDF Albanian Prishtina Ministry of Agriculture Forestry and Rural Development of Kosovo 2009 Arhiv originalu PDF za 20 kvitnya 2013 Procitovano 23 lyutogo 2013 Gjendja e natyres Raport 2008 2009 Albanian Ministry of Environment and Spatial Planning 2010 82 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka PDF Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo s 48 Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2015 Procitovano 24 lyutogo 2013 PDF Albanian Ministry of Agriculture Forestry and Rural Development of Kosovo s 14 Arhiv originalu PDF za 20 kvitnya 2013 Procitovano 24 lyutogo 2013 PDF Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo s 48 Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2015 Procitovano 24 lyutogo 2013 PDF Tryeza Tematike Bujqesia Zhvillimi Rural Pylltaria Peshkataria dhe Siguria e Ushqimit Task Force on European Integration Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 lyutogo 2013 PDF Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo s 48 Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2015 Procitovano 24 lyutogo 2013 GreenFacts org Arhiv originalu za 19 serpnya 2017 Procitovano 24 lyutogo 2013 Gjendja e natyres Raport 2008 2009 2010 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka What should I know about the Sharr Mountains national park expansion into Dragash municipality Kosovo Environmental Protection Agency September 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka Arhiv originalu za 5 travnya 2016 Procitovano 21 lyutogo 2013 15 chervnya 2008 s 51 Arhiv originalu PDF za 25 grudnya 2018 Procitovano 21 lyutogo 2013 Maxhuni Qenan 2010 Gjendja e natyres Raport 2008 2009 73 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka Perkrahje planifikimi i menaxhimit te pyjeve me GIS Planifikimi i menaxhimit te pyjeve ne Kosove Albanian Norwegian Forestry Group and Kosovo Forest Agency February 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka PDF Albanian s 101 Arhiv originalu PDF za 10 lipnya 2012 Procitovano 24 lyutogo 2013 PDF Albanian Task Force on European Integration November 2012 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 24 lyutogo 2013 Perkrahje planifikimi i menaxhimit te pyjeve me GIS Planifikimi i menaxhimit te pyjeve ne Kosove Albanian 3 February 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka Kraja Rexhep Ismajli Mehmet Kosova veshtrim monografik Prishtine Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosoves ISBN 9789951413961 PDF Albanian AKMM IKMN s 9 Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 23 lyutogo 2013 Kraja Rexhep Ismajli Mehmet Kosova veshtrim monografik Pristina Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosoves ISBN 9789951413961 PDF Albanian AKMM IKMN s 14 Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 23 lyutogo 2013 Qenan Maxhuni et al Gjendja e natyres Raport 2008 2009 2010 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka Qenan Maxhuni et al Gjendja e natyres Raport 2008 2009 2010 70 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka PDF Albanian Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 lyutogo 2013 PDF Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo s 48 Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2015 Procitovano 21 lyutogo 2013 PDF UNOCHA UNDP Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2015 Procitovano 23 lyutogo 2013 Albanian 24 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 23 lyutogo 2013 Albanian 9 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 24 bereznya 2016 Procitovano 23 lyutogo 2013 Albanian Bota Sot newspaper 28 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 23 lyutogo 2013 Qenan Maxhuni et al Gjendja e natyres Raport 2008 2009 Albanian 2010 45 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka Beqiraj Ajete Shaban 5 kvitnya 2011 Albanian Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 23 lyutogo 2013 2011 Viti Nderkombetar i Pyjeve Albanian Arhiv originalu za 16 kvitnya 2013 Procitovano 23 lyutogo 2013 Qenan Maxhuni et al Gjendja e natyres Raport 2008 2009 Albanian 2010 46 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka Prerjet ilegale problemi kryesor ne sektorin e pyjeve Albanian Koha Ditore newspaper 1 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2013 Procitovano 23 lyutogo 2013 PDF Albanian Prishtina Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo 2005 s 55 Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2006 Procitovano 23 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2015 Procitovano 23 lyutogo 2013 InYourPocket com Arhiv originalu za 15 bereznya 2015 Procitovano 23 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 2 sichnya 2017 Procitovano 23 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 1 lipnya 2013 Procitovano 23 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 lyutogo 2013 PosilannyaMinistry of Agriculture Forestry and Rural Development of Kosovo 30 chervnya 2017 u Wayback Machine Kosova Forestry Agency 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo 27 chervnya 2012 u Wayback Machine Kosovo Environmental Protection Agency 15 travnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ