Драґаш або Шарр (алб. Dragashi або Sharri, слов. Драгаш/Dragaš, Шар/Šar), місто та муніципалітет, розташований у Призренському окрузі Косово. За даними перепису населення 2011 року в містечку Драґаш проживає 1 098 жителів, тоді як у муніципалітеті 34 347 жителів. Албанська назва Шаррі утворена від назви гір Шар (албанською Шарр), тоді як сербська назва Драґаш походить від середньовічного лорда Сербії Костянтина Драгаша.
Драґаш | |||
---|---|---|---|
— місто and муніципалітет — | |||
Пташиний вид Драгаша (2013) | |||
| |||
Країна | Косово | ||
Округ | Призренський округ | ||
Уряд | |||
- Мер | Шабан Шабані | ||
Висота над р.м. | 1050 м | ||
Населення (2011[]) | |||
- Місто | 1098 | ||
- Муніципалітет | 34 827 | ||
Часовий пояс | CET () | ||
Поштовий код | 22000 | ||
Телефонний код(и) | +381 | ||
Вебсайт: kk.rks-gov.net/dragash | |||
Розташування муніципалітету Драґаш у Косово | |||
Географія
Територія муніципалітету Драґаш лежить від 41 52 '30 «до 42 09' 03» північної широти і від 20 35 '39 «до 20 48' 26» східної довготи. Вся територія оточена горами Шар, потім горою Корітник, горою Гяліц та Цюлен у напрямку на Призрен. Лише одна частина території в Призренському напрямку є горбистою з відносно невисокими схилами, через яку ця територія пов'язана з Призренським басейном і через нього зі іншим світом.
Історія
Драґаш був названий на честь сербського середньовічного дворянського роду.
З 1877 по 1913 рік Драґаш (тур. Dragaş) був частиною косовського Вілаєта Османської імперії.
З 1929 по 1941 рік Драґаш входив до складу Вардарської Бановини Королівства Югославія.
З 1941 по 1999 р. Драґаш входив до автономної провінції Косово в складі республіки Сербія у складі СФРЮ.
Муніципалітет Гора та область (що була у складі громади Призрен) залишалися відокремленими в період правління Милошевича. Під час війни в Косові (1999) албанські біженці з Опої втікали до сусідньої Албанії на машинах, вантажівках та тракторах, а також пішки. Після конфлікту вони повернулися додому. Після війни з горанською більшістю був об'єднаний з населеним албанцями регіоном Опоя Місією ООН (UNMIK). Нова адміністративна одиниця має албанську більшість.
Містечко Драґаш є регіональним та муніципальним центром для регіонів Гора та , об'єднаних у муніципалітет Драґаш. Після 1999 року Драґаш має змішане населення. Горанці проживають в нижньому районі, а албанці — у верхньому районі та становлять міську більшість.
Незважаючи на мультиетнічність містечка Драґаш, горанці Косова продовжують жити в селах Гори, головним чином населених їх громадою, їх відносини з албанцями залишаються напруженими. Албанці переважно живуть в регіоні Опоя. Змішані шлюб між двома громадами не відбуваються за винятком кількох горанських родин, які переселилися в Призрен.
Муніципалітет
Окрім містечка Драґаш, муніципалітет має такі населені пункти:
- Бачка
- Беллобрад, Белоброд
- Бляч
- Брезна
- Брод
- Бродосане, Бродосавце
- Брут
- Буча
- Бузез, Бузец
- Діканца, Діканце
- Ґлобочіца
- Капра
- Керстек, Доні (Нижній) Кртац
- Косава, Косовце
- Крушева, Крушево
- Кук, Куковце
- Кук'ян, Кукуляне
- Куклібеґ
- Лештан, Лештане
- Любовішта, Любовіште
- Мліка, Мліке
- Орчуша
- Плява, Плава
- Плайнік
- Радеша
- Рапча, Ґорня (Верхня) Рапча
- Рапча, Доня (Нижня) Рапча
- Рестеліца
- Ренц, Ренче
- Шайна, Шаїновац
- Вранішта, Враніште
- Дзердзе, Зрзе
- Заплужа, Заплуж'є
- Згатар
- Зліпоток, Злі Поток
- Зюм, З'юм Опольскі
Демографія
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1971 | 26 850 | — |
1981 | 35 054 | +30.6% |
1991 | 39 435 | +12.5% |
2011 | 34 827 | −11.7% |
Відповідно до останнього офіційного перепису, проведеного у 2011 році, у муніципалітеті Драґаш проживає 34 827 жителів. Згідно з підрахунками населення Косовським агентством статистики у 2016 році муніципалітет мав 34 349 жителів. Населення громади переважно проживає в сільській місцевості (97 %).
Етнічні групи
Муніципалітет розділений на регіони та Гора. Більшість горанців живуть у Горі, тоді як більшість албанців проживає в Опої і є більшістю населення всього муніципалітету.
Через геополітичні обставини деякі місцеві горанці у різні періоди історії ідентифікували себе як албанців, македонців, боснійців, болгар-мусульман, сербів, турків та мусульман (національність).
Етнічний склад муніципалітету:
- 1971 — 13 867 (51,6 %) албанців; 11076 (41,3 %) горанців — всього 26850
- 1981 — 18 623 (53 %) албанців; 15 942 (45,5 %) горанців — загалом 35 054
- 1991 — 22 785 (57,8 %) албанців; 16 129 (40,9 %) горанців — всього 39 445
Оцінки ОБСЄ говорять про наступне:
- Січень 1999 — 27 633 (61,3 %) албанців; 17 470 (38,7 %) горанців — всього 45,103
- Березень 2000 — 24 856 (78 %) албанців; 9 706 (28,1 %) горанців — всього 34 562
- Січень 2006 — 22 800 (55,9 %) албанців; 17 975 (44,1 %) горанців — всього 40 775
За даними перепису населення у 2011 році значна кількість людей в муніципалітеті (4 100) ідентифікували себе як босняки, що є наслідком постюгославської кризи ідентичності у слов'ян-мусульман регіону.
Економіка
Основними роботодавцями в цьому районі є муніципалітет, поліція UNMIK, приватні компанії та колишні державні підприємства.
Усі основні місцеві компанії раніше перебували під управлінням держави, і, як і в інших районах Косово, зараз за них несе відповідальність КТА. Оригінальна стратегія UNMIK щодо цих державних підприємств полягала у проведенні процесу «комерціалізації». Цей процес вважався найкращим способом відродження підприємств, хоча жоден іноземний інвестор не вирішив інвестувати.
Інфраструктура
Муніципалітет знаходиться в горах, тому має деякі проблеми з інфраструктурою (наприклад, є проблеми з доступом до деяких сіл узимку). До війни інфраструктура була в гіршому стані через нехтування регіоном державою. Дороги, зокрема, (Жур-Драґаш; Драґаш-Брод; Драґаш-Рестеліца) потребують термінового поліпшення для соціально-економічного розвитку району. Автобусні сполучення між містом Драґаш та областю Опоя продовжують поліпшуватися, а перевезення до Гори організовуються двома автобусами, подарованими муніципалітету ОБСЄ. Існують безкоштовні шкільні автобуси, що возять до області Гора.
Мобільне покриття також покращується. Водопостачання є у всіх селах.
Символи
Герб Драґаша зображує собаку породи Шарпланінац.
Інший символ Драґаша — .
Примітки
- OSCE (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 лютого 2007. Процитовано 27 квітня 2020., June 2006. Retrieved on 21 February 2008.
- Schmidinger, Thomas (2013). . Wiener Verlag. с. 65. ISBN . Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 27 квітня 2020.
- Weller, Marc (1999). The crisis in Kosovo 1989-1999. Documents and Analysis Publishing. с. 117. ISBN . «Consequently, the region extending north of Dragas city to Prizren, known as Opoje, which comprises 24,000 Albanians in 19 villages are grafted on to the Municipality of Prizren»
- Krasniqi, Elife (2016). Social Change in Relation to Patriarchy after 1999 war in Opoja, Kosovo. У Roth, Klaus; Kartari, Asker (ред.). Culture of Crisis in Southeast Europe, Part I: Crises Related to Migration, Transformation, Politics, Religion, and Labour. LIT Verlag. с. 191. ISBN .
- Bardhoshi, 2016
- . www.balkaninsight.com. 18 квітня 2016. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
- Bardhoshi, Nebi (2016). Small Numbers, Big issues: The Border areas as Social Arena of Legal Systems. У Schüler, Sonja (ред.). Exchange, Dialogue, New Divisions?: Ethnic Groups and Political Cultures in Eastern Europe. LIT Verlag. с. 85. ISBN .
Посилання
- . Republic of Kosovo. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dragash abo Sharr alb Dragashi abo Sharri slov Dragash Dragas Shar Sar misto ta municipalitet roztashovanij u Prizrenskomu okruzi Kosovo Za danimi perepisu naselennya 2011 roku v mistechku Dragash prozhivaye 1 098 zhiteliv todi yak u municipaliteti 34 347 zhiteliv Albanska nazva Sharri utvorena vid nazvi gir Shar albanskoyu Sharr todi yak serbska nazva Dragash pohodit vid serednovichnogo lorda Serbiyi Kostyantina Dragasha Dragash misto and municipalitet Ptashinij vid Dragasha 2013 Ptashinij vid Dragasha 2013 Gerb KrayinaKosovoOkrugPrizrenskij okrug Uryad MerShaban Shabani Visota nad r m 1050 m Naselennya 2011 dzherelo Misto 1098 Municipalitet 34 827 Chasovij poyas CET UTC 1 Poshtovij kod 22000 Telefonnij kod i 381 Vebsajt kk rks gov net dragash Roztashuvannya municipalitetu Dragash u KosovoRoztashuvannya municipalitetu Dragash u KosovoGeografiyaTeritoriya municipalitetu Dragash lezhit vid 41 52 30 do 42 09 03 pivnichnoyi shiroti i vid 20 35 39 do 20 48 26 shidnoyi dovgoti Vsya teritoriya otochena gorami Shar potim goroyu Koritnik goroyu Gyalic ta Cyulen u napryamku na Prizren Lishe odna chastina teritoriyi v Prizrenskomu napryamku ye gorbistoyu z vidnosno nevisokimi shilami cherez yaku cya teritoriya pov yazana z Prizrenskim basejnom i cherez nogo zi inshim svitom IstoriyaKarta Albaniyi 1630 roku Dragash buv nazvanij na chest serbskogo serednovichnogo dvoryanskogo rodu Z 1877 po 1913 rik Dragash tur Dragas buv chastinoyu kosovskogo Vilayeta Osmanskoyi imperiyi Z 1929 po 1941 rik Dragash vhodiv do skladu Vardarskoyi Banovini Korolivstva Yugoslaviya Z 1941 po 1999 r Dragash vhodiv do avtonomnoyi provinciyi Kosovo v skladi respubliki Serbiya u skladi SFRYu Municipalitet Gora ta oblast sho bula u skladi gromadi Prizren zalishalisya vidokremlenimi v period pravlinnya Miloshevicha Pid chas vijni v Kosovi 1999 albanski bizhenci z Opoyi vtikali do susidnoyi Albaniyi na mashinah vantazhivkah ta traktorah a takozh pishki Pislya konfliktu voni povernulisya dodomu Pislya vijni z goranskoyu bilshistyu buv ob yednanij z naselenim albancyami regionom Opoya Misiyeyu OON UNMIK Nova administrativna odinicya maye albansku bilshist Mistechko Dragash ye regionalnim ta municipalnim centrom dlya regioniv Gora ta ob yednanih u municipalitet Dragash Pislya 1999 roku Dragash maye zmishane naselennya Goranci prozhivayut v nizhnomu rajoni a albanci u verhnomu rajoni ta stanovlyat misku bilshist Nezvazhayuchi na multietnichnist mistechka Dragash goranci Kosova prodovzhuyut zhiti v selah Gori golovnim chinom naselenih yih gromadoyu yih vidnosini z albancyami zalishayutsya napruzhenimi Albanci perevazhno zhivut v regioni Opoya Zmishani shlyub mizh dvoma gromadami ne vidbuvayutsya za vinyatkom kilkoh goranskih rodin yaki pereselilisya v Prizren MunicipalitetOkrim mistechka Dragash municipalitet maye taki naseleni punkti Bachka Bellobrad Belobrod Blyach Brezna Brod Brodosane Brodosavce Brut Bucha Buzez Buzec Dikanca Dikance Globochica Kapra Kerstek Doni Nizhnij Krtac Kosava Kosovce Krusheva Krushevo Kuk Kukovce Kuk yan Kukulyane Kuklibeg Leshtan Leshtane Lyubovishta Lyubovishte Mlika Mlike Orchusha Plyava Plava Plajnik Radesha Rapcha Gornya Verhnya Rapcha Rapcha Donya Nizhnya Rapcha Restelica Renc Renche Shajna Shayinovac Vranishta Vranishte Dzerdze Zrze Zapluzha Zapluzh ye Zgatar Zlipotok Zli Potok Zyum Z yum OpolskiDemografiyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1971 26 850 1981 35 054 30 6 1991 39 435 12 5 2011 34 827 11 7 Vidpovidno do ostannogo oficijnogo perepisu provedenogo u 2011 roci u municipaliteti Dragash prozhivaye 34 827 zhiteliv Zgidno z pidrahunkami naselennya Kosovskim agentstvom statistiki u 2016 roci municipalitet mav 34 349 zhiteliv Naselennya gromadi perevazhno prozhivaye v silskij miscevosti 97 Etnichni grupi Municipalitet rozdilenij na regioni ta Gora Bilshist goranciv zhivut u Gori todi yak bilshist albanciv prozhivaye v Opoyi i ye bilshistyu naselennya vsogo municipalitetu Cherez geopolitichni obstavini deyaki miscevi goranci u rizni periodi istoriyi identifikuvali sebe yak albanciv makedonciv bosnijciv bolgar musulman serbiv turkiv ta musulman nacionalnist Etnichnij sklad municipalitetu 1971 13 867 51 6 albanciv 11076 41 3 goranciv vsogo 26850 1981 18 623 53 albanciv 15 942 45 5 goranciv zagalom 35 054 1991 22 785 57 8 albanciv 16 129 40 9 goranciv vsogo 39 445 Ocinki OBSYe govoryat pro nastupne Sichen 1999 27 633 61 3 albanciv 17 470 38 7 goranciv vsogo 45 103 Berezen 2000 24 856 78 albanciv 9 706 28 1 goranciv vsogo 34 562 Sichen 2006 22 800 55 9 albanciv 17 975 44 1 goranciv vsogo 40 775 Za danimi perepisu naselennya u 2011 roci znachna kilkist lyudej v municipaliteti 4 100 identifikuvali sebe yak bosnyaki sho ye naslidkom postyugoslavskoyi krizi identichnosti u slov yan musulman regionu EkonomikaOsnovnimi robotodavcyami v comu rajoni ye municipalitet policiya UNMIK privatni kompaniyi ta kolishni derzhavni pidpriyemstva Usi osnovni miscevi kompaniyi ranishe perebuvali pid upravlinnyam derzhavi i yak i v inshih rajonah Kosovo zaraz za nih nese vidpovidalnist KTA Originalna strategiya UNMIK shodo cih derzhavnih pidpriyemstv polyagala u provedenni procesu komercializaciyi Cej proces vvazhavsya najkrashim sposobom vidrodzhennya pidpriyemstv hocha zhoden inozemnij investor ne virishiv investuvati InfrastrukturaMunicipalitet znahoditsya v gorah tomu maye deyaki problemi z infrastrukturoyu napriklad ye problemi z dostupom do deyakih sil uzimku Do vijni infrastruktura bula v girshomu stani cherez nehtuvannya regionom derzhavoyu Dorogi zokrema Zhur Dragash Dragash Brod Dragash Restelica potrebuyut terminovogo polipshennya dlya socialno ekonomichnogo rozvitku rajonu Avtobusni spoluchennya mizh mistom Dragash ta oblastyu Opoya prodovzhuyut polipshuvatisya a perevezennya do Gori organizovuyutsya dvoma avtobusami podarovanimi municipalitetu OBSYe Isnuyut bezkoshtovni shkilni avtobusi sho vozyat do oblasti Gora Mobilne pokrittya takozh pokrashuyetsya Vodopostachannya ye u vsih selah SimvoliGerb Dragasha zobrazhuye sobaku porodi Sharplaninac Inshij simvol Dragasha PrimitkiOSCE PDF Arhiv originalu PDF za 13 lyutogo 2007 Procitovano 27 kvitnya 2020 June 2006 Retrieved on 21 February 2008 Schmidinger Thomas 2013 Wiener Verlag s 65 ISBN 9783944690049 Arhiv originalu za 28 grudnya 2019 Procitovano 27 kvitnya 2020 Weller Marc 1999 The crisis in Kosovo 1989 1999 Documents and Analysis Publishing s 117 ISBN 9781903033005 Consequently the region extending north of Dragas city to Prizren known as Opoje which comprises 24 000 Albanians in 19 villages are grafted on to the Municipality of Prizren Krasniqi Elife 2016 Social Change in Relation to Patriarchy after 1999 war in Opoja Kosovo U Roth Klaus Kartari Asker red Culture of Crisis in Southeast Europe Part I Crises Related to Migration Transformation Politics Religion and Labour LIT Verlag s 191 ISBN 9783643907639 Bardhoshi 2016 www balkaninsight com 18 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 15 veresnya 2017 Procitovano 15 veresnya 2017 Bardhoshi Nebi 2016 Small Numbers Big issues The Border areas as Social Arena of Legal Systems U Schuler Sonja red Exchange Dialogue New Divisions Ethnic Groups and Political Cultures in Eastern Europe LIT Verlag s 85 ISBN 9783643802095 Posilannya Republic of Kosovo Arhiv originalu za 6 grudnya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2020