Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Козиця звичайна | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Rupicapra rupicapra (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Козиця звичайна (лат. Rupicapra rupicapra, (Linnaeus, 1758)) — вид парнокопитних ссавців із роду козиця (Rupicapra) родини бикових (Bovidae).
Назви виду
Існує кілька різних українських назв роду і виду Rupicapra rupicapra. У «Російсько-українсько-латинському словнику зоологічної термінології і номенклатури» (Маркевич і Татарко) назва виду подається як «сарна гірська, скельниця». Інколи вид іменують як «чорна коза»; на Кавказі вид називають серною (рос.), на Балканах — «дивокозою» (mk., sr.). Використання назви «Сарна» тепер обмежується родом Capreolus (інша родина — Cervidae, оленеві), і вважати козицю (скельницю) гірською формою сарни (козулі) не має підстав, оскільки у всій доступній зоологічній і мисливській літературі козиць розглядають як окремий від сарни рід окремої родини. Те саме стосується назви «коза», яка відноситься до окремого роду Capra з тієї ж підродини козлових (Caprinae), що і козиця. Видові назви (означення при родовій назві) — чорна, скельна, звичайна, гірська, північна, альпійська — є синонімами.
Морфологія
Довжина тіла 102–140 см (хвоста до 14 см), висота в холці 65–86 см, вага 15–45 кг (подібна до сарн). Для козиць характерне темне забарвлення і не схожі на інших прямовисні роги з різко загнутими назад вершинами.
Поширення й екологія
Живе невеличкими табунами в горах Європи та Малої Азії і на Кавказі.
В Україні до XIX ст. популяція козиць існувала в межах Карпат, зокрема на Буковині. В музеях України (зокрема й у Чернівцях) збереглися трофейні зразки козиць з Буковини.
Підвиди
Виділяють сім підвидів:
- (козиця анатолійська): Туреччина
- Rupicapra rupicapra balcanica (козиця балканська): Балкани
- (козиця карпатська): Румунія
- (козиця шартрезька): Франція
- (козиця кавказька): Кавказ
- (козиця альпійська): Альпи
- Rupicapra rupicapra tatrica (козиця татранська): Татри
Примітки
- Current status of the Balkan chamois (Rupicapra rupicapra balcanica) in Greece: Implications for conservation at Royal Belgian Institute of Natural Sciences [ 10 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 Листопада 2021. Процитовано 3 Травня 2021.
Література
| Проєкт Віківиди має дані за темою: Козиця звичайна |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Список ссавців України — http://terioshkola.org.ua/ua/fauna/taxalist.htm [ 18 Січня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kozicya zvichajnaBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Placentarni Eutheria Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Bikovi Bovidae Pidrodina Kozlovi Caprinae Rid Kozicya Rupicapra Vid Kozicya zvichajnaBinomialna nazvaRupicapra rupicapra Linnaeus 1758 PosilannyaVikishovishe Category Rupicapra rupicapraVikividi Rupicapra rupicapraEOL 331073ITIS 625159MSOP 39255NCBI 34869Fossilworks 149673 Kozicya zvichajna lat Rupicapra rupicapra Linnaeus 1758 vid parnokopitnih ssavciv iz rodu kozicya Rupicapra rodini bikovih Bovidae Nazvi viduIsnuye kilka riznih ukrayinskih nazv rodu i vidu Rupicapra rupicapra U Rosijsko ukrayinsko latinskomu slovniku zoologichnoyi terminologiyi i nomenklaturi Markevich i Tatarko nazva vidu podayetsya yak sarna girska skelnicya Inkoli vid imenuyut yak chorna koza na Kavkazi vid nazivayut sernoyu ros na Balkanah divokozoyu mk sr Vikoristannya nazvi Sarna teper obmezhuyetsya rodom Capreolus insha rodina Cervidae olenevi i vvazhati kozicyu skelnicyu girskoyu formoyu sarni kozuli ne maye pidstav oskilki u vsij dostupnij zoologichnij i mislivskij literaturi kozic rozglyadayut yak okremij vid sarni rid okremoyi rodini Te same stosuyetsya nazvi koza yaka vidnositsya do okremogo rodu Capra z tiyeyi zh pidrodini kozlovih Caprinae sho i kozicya Vidovi nazvi oznachennya pri rodovij nazvi chorna skelna zvichajna girska pivnichna alpijska ye sinonimami MorfologiyaRupicapra rupicapra v nacionalnosu parku de los Picos de Europa Ispaniya Kozici v gorah Piz Beverin Shvejcariya Dovzhina tila 102 140 sm hvosta do 14 sm visota v holci 65 86 sm vaga 15 45 kg podibna do sarn Dlya kozic harakterne temne zabarvlennya i ne shozhi na inshih pryamovisni rogi z rizko zagnutimi nazad vershinami Poshirennya j ekologiyaPoshirennya vidu zhovtim miscya introdukciyi Zhive nevelichkimi tabunami v gorah Yevropi ta Maloyi Aziyi i na Kavkazi V Ukrayini do XIX st populyaciya kozic isnuvala v mezhah Karpat zokrema na Bukovini V muzeyah Ukrayini zokrema j u Chernivcyah zbereglisya trofejni zrazki kozic z Bukovini PidvidiVidilyayut sim pidvidiv kozicya anatolijska Turechchina Rupicapra rupicapra balcanica kozicya balkanska Balkani kozicya karpatska Rumuniya kozicya shartrezka Franciya kozicya kavkazka Kavkaz kozicya alpijska Alpi Rupicapra rupicapra tatrica kozicya tatranska TatriPrimitkiCurrent status of the Balkan chamois Rupicapra rupicapra balcanica in Greece Implications for conservation at Royal Belgian Institute of Natural Sciences 10 kvitnya 2008 u Wayback Machine PDF Arhiv originalu PDF za 11 Listopada 2021 Procitovano 3 Travnya 2021 LiteraturaProyekt Vikividi maye dani za temoyu Kozicya zvichajnaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Spisok ssavciv Ukrayini http terioshkola org ua ua fauna taxalist htm 18 Sichnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi