Гадюка носата | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Гадюка носата | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Vipera ammodytes LINNAEUS, 1758 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Coluber Ammodytes | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Гадюка носата (Vipera ammodytes) — отруйна змія з роду Гадюка родини Гадюкові. Має 3 підвиди.
Опис
Загальна довжина коливається від 60 до 95 см. Спостерігається статевий диморфізм — самці більші за самиць. На кінчику морди височить загострений м'який шип довжиною 3—5 мм, вкритий лусочками й спрямований вгору й трохи вперед. Голова зверху вкрита дрібними щиточками, серед яких виділяються лише більші надочноямкові.
Забарвлення сірого, бурого або червонуватого кольору з широким темним зигзагом уздовж спини, який іноді розпадається на окремі плями. Черево жовтувато-сіре з темними цяточками, а низ хвоста яскраво-червоний, жовтий або зеленуватий.
Спосіб життя
Полюбляє кам'янисті схили, порослі чагарником, осипи та обриви в долинах річок, старі каменоломні, сонячні сухі узлісся, щебністі гірські схили з середземноморською рослинністю — шибляк, фріганів т.і. Нерідко поселяється поблизу людського житла, використовуючи кам'яні паркани або купи каміння у дворах і біля доріг як сховища. Мешкає на висотах від рівня моря до 2500 м над рівнем моря.
Велику частину часу проводить на землі, але в теплий сонячний день любить забиратися на гілки чагарника. Добре плаває, може цілком занурюватися у воду. Ранньою весною, після зимівлі, іноді полює вдень, але в інший час року воліє для полювання сутінки і першу половину ночі. Харчується мишоподібними гризунами, землерийками, дрібними птахами і пташенятами, зрідка годується ящірками.
Отрута цієї гадюки досить небезпечна для людини, наділена нейротоксичною, гемотоксичною, протеолізовою властивістю.
Це яйцеживородна змія. Парування відбувається з березня по травень. Самці влаштовують шлюбні турніри. Два самця сплітаються задніми частинами тіла, піднімають передню частину і, зігнувшись S-подібно, впираються один в одного бічною стороною голови. Кожен із суперників намагається відтіснити голову іншого убік, проте борці ніколи не застосовують зуби. У серпні — вересні самиці народжують до 20 дитинчат довжиною 20-23 см.
Тривалість життя сягає 22 років.
Розповсюдження
Мешкає від північно-східної Італії та південної Австрії через Словенію, Хорватію, Чорногорію, Сербію, Македонію, Боснію і Герцеговину, Грецію, південну Румунію й Малу Азію до західного Закавказзя. В Егейському морі вона населяє архіпелаг Кіклади, на південному сході зустрічається у Туреччині, Сирії та Лівані.
Підвиди
- Vipera ammodytes ammodytes
- Vipera ammodytes meridionalis
- Vipera ammodytes montandoni
Джерела
- Clark,R.J. 1967. Außergewöhnliche Färbung und Zeichnung bei Vipera ammodytes meridionalis von griechischen Inseln. Salamandra 3 (2/3): 69-72.
- Самарський С. Л. Зоологія хребетних. — К.: Вища школа, 1967.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gadyuka nosata Gadyuka nosata Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Serpentes Rodina Gadyukovi Rid Gadyuka Vid Gadyuka nosata Binomialna nazva Vipera ammodytes LINNAEUS 1758 Sinonimi Coluber Ammodytes Posilannya Vikishovishe Vipera ammodytes Vikividi Vipera ammodytes EOL 51899600 ITIS 634985 MSOP 62255 NCBI 8704 Fossilworks 319693 Gadyuka nosata Vipera ammodytes otrujna zmiya z rodu Gadyuka rodini Gadyukovi Maye 3 pidvidi OpisZagalna dovzhina kolivayetsya vid 60 do 95 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samci bilshi za samic Na kinchiku mordi visochit zagostrenij m yakij ship dovzhinoyu 3 5 mm vkritij lusochkami j spryamovanij vgoru j trohi vpered Golova zverhu vkrita dribnimi shitochkami sered yakih vidilyayutsya lishe bilshi nadochnoyamkovi Zabarvlennya sirogo burogo abo chervonuvatogo koloru z shirokim temnim zigzagom uzdovzh spini yakij inodi rozpadayetsya na okremi plyami Cherevo zhovtuvato sire z temnimi cyatochkami a niz hvosta yaskravo chervonij zhovtij abo zelenuvatij Sposib zhittyaPolyublyaye kam yanisti shili porosli chagarnikom osipi ta obrivi v dolinah richok stari kamenolomni sonyachni suhi uzlissya shebnisti girski shili z seredzemnomorskoyu roslinnistyu shiblyak friganiv t i Neridko poselyayetsya poblizu lyudskogo zhitla vikoristovuyuchi kam yani parkani abo kupi kaminnya u dvorah i bilya dorig yak shovisha Meshkaye na visotah vid rivnya morya do 2500 m nad rivnem morya Veliku chastinu chasu provodit na zemli ale v teplij sonyachnij den lyubit zabiratisya na gilki chagarnika Dobre plavaye mozhe cilkom zanuryuvatisya u vodu Rannoyu vesnoyu pislya zimivli inodi polyuye vden ale v inshij chas roku voliye dlya polyuvannya sutinki i pershu polovinu nochi Harchuyetsya mishopodibnimi grizunami zemlerijkami dribnimi ptahami i ptashenyatami zridka goduyetsya yashirkami Otruta ciyeyi gadyuki dosit nebezpechna dlya lyudini nadilena nejrotoksichnoyu gemotoksichnoyu proteolizovoyu vlastivistyu Ce yajcezhivorodna zmiya Paruvannya vidbuvayetsya z bereznya po traven Samci vlashtovuyut shlyubni turniri Dva samcya splitayutsya zadnimi chastinami tila pidnimayut perednyu chastinu i zignuvshis S podibno vpirayutsya odin v odnogo bichnoyu storonoyu golovi Kozhen iz supernikiv namagayetsya vidtisniti golovu inshogo ubik prote borci nikoli ne zastosovuyut zubi U serpni veresni samici narodzhuyut do 20 ditinchat dovzhinoyu 20 23 sm Trivalist zhittya syagaye 22 rokiv RozpovsyudzhennyaMeshkaye vid pivnichno shidnoyi Italiyi ta pivdennoyi Avstriyi cherez Sloveniyu Horvatiyu Chornogoriyu Serbiyu Makedoniyu Bosniyu i Gercegovinu Greciyu pivdennu Rumuniyu j Malu Aziyu do zahidnogo Zakavkazzya V Egejskomu mori vona naselyaye arhipelag Kikladi na pivdennomu shodi zustrichayetsya u Turechchini Siriyi ta Livani PidvidiVipera ammodytes ammodytes Vipera ammodytes meridionalis Vipera ammodytes montandoniDzherelaClark R J 1967 Aussergewohnliche Farbung und Zeichnung bei Vipera ammodytes meridionalis von griechischen Inseln Salamandra 3 2 3 69 72 Samarskij S L Zoologiya hrebetnih K Visha shkola 1967