Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ля́хи (дав.-рус. Лѧховѣ) — назва слов'янського племені, згадувана у Повісті врем'яних літ. Згідно з тлумаченням автора, предки ляхів спершу жили на Дунаї (ймовірно території Паннонії), але через нашестя волохів змушені були переселитись на Північ та осісти в басейні Вісли. Там плем'я ляхів розділилось на чотири племені: полян ляських (поляків), лютичів, мазовшан та поморян.
Волохомъ бо нашедшим̑ на Словены на Дунаискыє и сѣдшимъ в нихъ и насилѧющимъ имъ Словѣне же ѡви пришєдшє и сѣдоша на Вислѣ и прозвашасѧ Лѧховѣ а ѿ тѣхъ Лѧховъ прозвашасѧ Полѧне Лѧховѣ друзии Лютицѣ инии Мазовшане а нии Поморѧне
Козаки та українські міщани XVI—XVII століть вживали це слово як зневажливе позначення шляхти Речі Посполитої.
Походження слова
Як оповідає легенда, Ляхом був один з братів засновників трьох слов'янських держав (див. Рус, Лях і Чех). «Колись жили три брати: Лях, Чех і Рус. Одного дня вони вирушили в дорогу щоб віднайти землі своїх майбутніх держав. Одне місце сподобалося Ляху. Він і поселився на тому місці, на якому пізніше з'явиться місто Краків. Чех же поїхав далі на південь, і заснував Прагу, а Рус — на схід, де пізніше з'явився Київ»".
Середньовічний чеський хроніст вже ототожнює ляхів лише з поляками та пояснює це слово певними рисами характеру: «Lechi autem dicti fuerunt Polonii eo, quod magis deceptionibus et calliditate in bellis utebantur, quam ciribus (Поляки називаються ляхами через те що воюють підступом та обманом, а не силою)»
Згідно Гільфердінга це була не самоназва а етнонім на означення поляк від їх східних сусідів. За Фасмером, слово ляхи походить від давньоруського ляси (ліси, пущі) (знахідн. відм. ляхы), що часто трапляєтся у Повісті временних літ. Йому відповідають польське lach, давньопольське *lęch «поляк», представлене у литовському lénkas «поляк»; *lęch є зменшувальною формою на -ch, на зразок brach, swach, Stach (від Stanisɫaw). Повна форма етноніма була *lęděninъ від lędo (ляда́) «мешканці пущи», що підтверджує давньоруська форма лядьскыи «польський»: лядьская земля «Польща», українським дієсловом лядува́ти «дотримуватися польського мислення». Від історичного етноніма ляхи виникли назви Польщі у деяких мовах: перською — Ляхестан, турецькою — Лехістан, вірменською — Лехастан, угорською — Lengyelország, литовською — Lenkija.
В польській історіографії з 20-х років XX століття набула поширення гіпотеза про походження етноніму «ляхи» від згаданого візантійським імператором Костянтином Багрянородним племені лендзян.
Вжиток слова
Внаслідок складних польсько-українських відносин протягом довгого періоду історії назва набула негативного забарвлення і зараз її не вживають в офіційній українській лексиці. Проте, в деяких народів слово ляхи не має емоційного забарвлення і є назвою для поляків, чи Польщі.
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Див. також
Примітки
- Диба Ю. Словенська та Лехітська групи слов'ян у переліках народів ПВЛ
- http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm
- W: Karol Szajnocha. Dzieła. s. 131 op. cit. Chronica principum Poloniae. Hrsg. von Gustav Adolf Stenzel. 1835, Wrocław,. I. 2, 39).
- История балтийских славян(рос.)
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Конча С. // Вісник Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. — 2007. — Вип. 11. — С. 4-7.
- Літопис Руський. — К. : Дніпро, 1989. — 591 с. — .
- Gloger Z. Geografia historyczna ziem dawnej Polski [ 28 листопада 2006 у Wayback Machine.]. — Kraków, 1903. (пол.)
- Małecki A. Lechici w świetle historycznej krytyki. — Lwów, 1897. (пол.)
- Parczewski M. Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieży etnicznej w Karpatach. — Kraków, 1991. (пол.)
- Witczak K. T. Z problematyki Słowiańszczyzny plemiennej. — Cz. 2: Lędzanie i Wierzbianie (Βερβίανοι) — dwa plemiona prapolskie na wschodnim pograniczu // Slavia Occidentalis. — T. 48/49, 1991/1992. — S. 249—260. (пол.)
- Witczak K. T. O dwóch plemionach prapolskich, zasiedlających Ziemię Przemyską i Chełmską — Lędzanach i Wierzbianach // Acta Archaeologica Carpatica. — 2003. — R. 38. — S. 157—172. (пол.)
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (рос.)
Посилання
- Ляхва, ляхи [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 879-880. — 1000 екз.
- Іпатиевская летопись [ 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- В. Л. Янин. Л. М. Попова, Н. И. Щавелева. Великая польская хроника (предисловие) [ 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lya hi dav rus Lѧhovѣ nazva slov yanskogo plemeni zgaduvana u Povisti vrem yanih lit Zgidno z tlumachennyam avtora predki lyahiv spershu zhili na Dunayi jmovirno teritoriyi Pannoniyi ale cherez nashestya volohiv zmusheni buli pereselitis na Pivnich ta osisti v basejni Visli Tam plem ya lyahiv rozdililos na chotiri plemeni polyan lyaskih polyakiv lyutichiv mazovshan ta pomoryan Mapa rozselennya lehitskih plemenPereselennya lyahiv u rajon Visli ta rozpad na chotiri plemeni vidpovidno do opisu u Povisti vrem yanih litU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyahi znachennya Volohom bo nashedshim na Sloveny na Dunaiskyye i sѣdshim v nih i nasilѧyushim im Slovѣne zhe ѡvi prishyedshye i sѣdosha na Vislѣ i prozvashasѧ Lѧhovѣ a ѿ tѣh Lѧhov prozvashasѧ Polѧne Lѧhovѣ druzii Lyuticѣ inii Mazovshane a nii Pomorѧne Kozaki ta ukrayinski mishani XVI XVII stolit vzhivali ce slovo yak znevazhlive poznachennya shlyahti Rechi Pospolitoyi Pohodzhennya slovaYak opovidaye legenda Lyahom buv odin z brativ zasnovnikiv troh slov yanskih derzhav div Rus Lyah i Cheh Kolis zhili tri brati Lyah Cheh i Rus Odnogo dnya voni virushili v dorogu shob vidnajti zemli svoyih majbutnih derzhav Odne misce spodobalosya Lyahu Vin i poselivsya na tomu misci na yakomu piznishe z yavitsya misto Krakiv Cheh zhe poyihav dali na pivden i zasnuvav Pragu a Rus na shid de piznishe z yavivsya Kiyiv Serednovichnij cheskij hronist vzhe ototozhnyuye lyahiv lishe z polyakami ta poyasnyuye ce slovo pevnimi risami harakteru Lechi autem dicti fuerunt Polonii eo quod magis deceptionibus et calliditate in bellis utebantur quam ciribus Polyaki nazivayutsya lyahami cherez te sho voyuyut pidstupom ta obmanom a ne siloyu Zgidno Gilferdinga ce bula ne samonazva a etnonim na oznachennya polyak vid yih shidnih susidiv Za Fasmerom slovo lyahi pohodit vid davnoruskogo lyasi lisi pushi znahidn vidm lyahy sho chasto traplyayetsya u Povisti vremennih lit Jomu vidpovidayut polske lach davnopolske lech polyak predstavlene u litovskomu lenkas polyak lech ye zmenshuvalnoyu formoyu na ch na zrazok brach swach Stach vid Stanisɫaw Povna forma etnonima bula ledenin vid ledo lyada meshkanci pushi sho pidtverdzhuye davnoruska forma lyadskyi polskij lyadskaya zemlya Polsha ukrayinskim diyeslovom lyaduva ti dotrimuvatisya polskogo mislennya Vid istorichnogo etnonima lyahi vinikli nazvi Polshi u deyakih movah perskoyu Lyahestan tureckoyu Lehistan virmenskoyu Lehastan ugorskoyu Lengyelorszag litovskoyu Lenkija V polskij istoriografiyi z 20 h rokiv XX stolittya nabula poshirennya gipoteza pro pohodzhennya etnonimu lyahi vid zgadanogo vizantijskim imperatorom Kostyantinom Bagryanorodnim plemeni lendzyan Populyarna v polskomu Interneti karta z roztashuvannyam lyahaiv lendzyan na teritoriyi GalichiniVzhitok slovaVnaslidok skladnih polsko ukrayinskih vidnosin protyagom dovgogo periodu istoriyi nazva nabula negativnogo zabarvlennya i zaraz yiyi ne vzhivayut v oficijnij ukrayinskij leksici Prote v deyakih narodiv slovo lyahi ne maye emocijnogo zabarvlennya i ye nazvoyu dlya polyakiv chi Polshi Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Div takozhZahidni slov yani Polyani zahidni PrimitkiDiba Yu Slovenska ta Lehitska grupi slov yan u perelikah narodiv PVL http litopys org ua ipatlet ipat01 htm W Karol Szajnocha Dziela s 131 op cit Chronica principum Poloniae Hrsg von Gustav Adolf Stenzel 1835 Wroclaw I 2 39 Istoriya baltijskih slavyan ros DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Koncha S Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im T G Shevchenka 2007 Vip 11 S 4 7 Litopis Ruskij K Dnipro 1989 591 s ISBN 5 308 00052 2 Gloger Z Geografia historyczna ziem dawnej Polski 28 listopada 2006 u Wayback Machine Krakow 1903 pol Malecki A Lechici w swietle historycznej krytyki Lwow 1897 pol Parczewski M Poczatki ksztaltowania sie polsko ruskiej rubiezy etnicznej w Karpatach Krakow 1991 pol Witczak K T Z problematyki Slowianszczyzny plemiennej Cz 2 Ledzanie i Wierzbianie Berbianoi dwa plemiona prapolskie na wschodnim pograniczu Slavia Occidentalis T 48 49 1991 1992 S 249 260 pol Witczak K T O dwoch plemionach prapolskich zasiedlajacych Ziemie Przemyska i Chelmska Ledzanach i Wierzbianach Acta Archaeologica Carpatica 2003 R 38 S 157 172 pol Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona ros PosilannyaLyahva lyahi 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 879 880 1000 ekz Ipatievskaya letopis 6 serpnya 2011 u Wayback Machine V L Yanin L M Popova N I Shaveleva Velikaya polskaya hronika predislovie 19 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros