Ли́сянка — селище, до листопада 2020 року центр однойменного району Черкащини. Розташована в межах Придніпровської височини та лісостепової зони в долині річки Гнилий Тікич. День міста — перша неділя вересня. Деякі польські автори дотримуються думки, що в Лисянці народився батько Богдана Хмельницького — Михайло Хмельницький.
селище Лисянка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Черкаська область | ||||
Район | Звенигородський район | ||||
Громада | Лисянська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA71020190010039509 | ||||
Основні дані | |||||
Перша згадка | 1593 | ||||
Магдебурзьке право | 1622 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Населення | ▼ 7854 (01.01.2017) | ||||
Поштовий індекс | 19301 | ||||
Телефонний код | +380 4749 | ||||
Географічні координати | 49°15′25″ пн. ш. 30°49′24″ сх. д. / 49.25694° пн. ш. 30.82333° сх. д.Координати: 49°15′25″ пн. ш. 30°49′24″ сх. д. / 49.25694° пн. ш. 30.82333° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 160 м | ||||
Водойма | річка Гнилий Тікич
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Звенигородка | ||||
До станції: | 38 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 19301, Черкаська обл., Звенигородський р-н, смт Лисянка, площа Миру, 30 | ||||
Голова селищної ради | Проценко Анатолій Петрович | ||||
Карта | |||||
Лисянка | |||||
Лисянка | |||||
Лисянка у Вікісховищі |
Історія
Під час монголо-татарської навали Лисянка і навколишні території були повністю спалені. З того часу люди це місце називають Лисиною, гору на шляху до Черкас — Лисою, річку, що протікає під горою, — Лискою, а відроджене поселення — Лисянкою.
Вперше Лисянку згадують у документах за 1593 рік. Саме того року містечко з навколишніми селами і землями польський король Сигізмунд ІІІ Ваза подарував шляхтичу Валентію Чермінському (зустрічається в описі Александера Валеріана Яблоновського).
1622 року воєводі руському Іванові Даниловичу король Сигізмунд ІІІ Ваза видав грамоту, за якою він міг закласти місто Лисянку і надав йому Магдебурзьке право, право обирати собі війта, бурмістра, райців з-поміж міщан. Місто мало було опасоване частоколом з вежами і мала бути збудована ратуша. Базари повинні бути щопонеділка та щоп'ятниці. Після смерті Івана Даниловича (весна 1628 року) у 1630 році Лисянка належала його другій дружині-вдові — Софії з Жолкевських.
У 1637 році Миколай Остроруг-«латина» отримав дозвіл короля Владислава IV Вази на випалювання поташу в лісах немирівських і на 12 років в — Лисянці.
1645 року — Лисянка належала Самуелю Єжи Каліновському.
1648 року — Лисянка підтримала Богдана Хмельницького. За тих часів була багатим містом. Мало воно 4 церкви, на передмістю монастир св. Трійці, недавно закладений і сильно укріплений, посвячений 1653 року патріархом Макарієм.
1654 року місто було взяте коронним військом і спалене.
За часів Івана Виговського Лисянка дісталась Костянтинові Виговському.
1674 року тут після того як зазнав поразки від московського війська, перебував брат гетьмана Петра Дорошенка Григорій з татарським військом. Міщани видали Григорія Дорошенка московитам, а татар перебили. Незадовго після цього, коли мешканці почули, що козаки ідуть до Чигирина, вони всі до єдиного з майном і родинами перебрались за Дніпро. Дорошенко застав пусте місто, яке зрівняв із землею. Через 8 років місто знову заселили 800 господарів.
1702 року Самійло Самусь винищив в місті євреїв та шляхту. Війтом був Дмитро Старий.
В січні 1711 р. поблизу Лисянки між армією гетьмана Пилипа Орлика та війська під командуванням генерального осавула Степана Бутовича. У наслідку бою загін Бутовича зазнав поразки, а самого осавула було взято у полон. Ця битва була частиною походу на Правобережжя проти російської влади.
1733 року Александр Яблоновський фундував тут францисканський костел, місце давнього замку віддав о. василіянам і сприяв будівництву нового оборонного замку з вежами. Це сприяло розвитку міста.
1777 року тут було 457 осель. У місті був Свято-Троїцький василіянський монастир (колись православний).
Біля Лисянки є городище. Поблизу нього є ліс «Добрий день», за переказами, там козаки розбили польське військо. Біля Гнилого Тікича знаходиться джерело з мінеральною водою збагаченою залізом, колись тут лікар Сродовський мав водолікарню.
Під час турецької війни (якої з 12 ?) тут бачили стада диких коней з херсонських степів.
Містечко оспіване у творах багатьох письменників, зокрема, Пантелеймона Куліша і Тараса Шевченка.
У часи Другої світової війни містечко понад два роки входило до Корсунського ґебіту. На початку 1944 р. тут проходила Корсунь-Шевченківська операція.
Влітку 1996 року до Лисянки підведено природний газ.
Населення
У січні 1989 року чисельність населення становила 8858 осіб.
На 1 січня 2013 року чисельність населення становила 8 136 осіб.
Мова
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 7 968 | 97,64 % |
Російська | 160 | 1,96 % |
Вірменська | 20 | 0,25 % |
Білоруська | 4 | 0,05 % |
Румунська | 2 | 0,02 % |
Німецька | 1 | 0,01 % |
Інші/Не вказали | 6 | 0,07 % |
Разом | 8 161 | 100,00 % |
Пам'ятки природи
В адміністративних межах Лисянської селищної ради розташовані:
- Гнилий Тікич — гідрологічний заказник місцевого значення.
- Карлзбад — гідрологічний заказник місцевого значення.
- Лисянський — гідрологічний заказник місцевого значення.
- Лисянський — ІІ — гідрологічний заказник місцевого значення.
- Джерело «Громова вода» — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.
Лисянка в культурі
В Лисянці розгортається сюжет повісті Михайла Старицького «Останні орли».
Персоналії
- Народились
- Лео Бірінськи (1884—1951) — драматург, сценарист і режисер єврейського походження.
- Бісновата Рива Давидівна (* 1919 — ?) — радянський український звукорежисер.
- Горбатенко Петро Олександрович — старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
- Горський Проспер Антонович (1813—1888) — український художник.
- Даник Володимир Олексійович — український поет і прозаїк.
- Коваль Олег Миколайович (1972—2014) — старший лейтенант ЗСУ, загинув у боях за Дебальцеве.
- Кузьменко-Титаренко Іван Дем'янович — український військовий діяч, сотник Армії УНР.
- Кузьмін Віталій Володимирович (1974—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
- Макушенко Іван Семенович — художник та педагог
- Макушенко Олекса Іванович — підполковник Армії УНР.
- Мартиненко Євгеній Васильович (25.01.2000—24.03.2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Михайлюк Юрій Володимирович (* 1989) — капітан ЗСУ, Герой України.
- Омельченко Віктор Семенович (нар 1944) — український перекладач, дипломат, член Національної спілки письменників України (1995).
- Письменний Ярослав Васильович (1982—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Проценко Тарас Станіславович (1976—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Скрипник Тетяна Олексіївна (1923—2002) — кандидатка історичних наук, доцентка, завідувачка кафедри бібліотекознавства Харківського інституту культури. Авторка книги «Життя прожити — не поле перейти».
- Слешинський Іван Владиславович — польський математик
- Август Доброгост Яблоновський — був похований в монастирі оо. василіян.
- поховані
- Стукало Олег Юрійович (1974—2015) — підполковник (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Галерея
- Тарасова криниця
- Пам'ятник Шевченку
- Єврейське кладовище
- Польське кладовище
- Пам'ятник героям ВВВ
- Танк Т-34
- Свято-Михайлівська церква, 1861 р.
-
- Селищна рада
- Площа Миру
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Majewski W. Ostroróg Mikołaj h. Nałęcz (1593—1651) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 518. (пол.)
- Чухліб Т. Самійло Іванович (Самусь) — полковник та наказний гетьман правобережної частини Українського гетьманату // «Істину встановлює суд історії». Збірник на пошану Федора Павловича Шевченка. — Т.2: Наукові студії. — К.,2004. — С.276 — 290.
- (рос.) Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 12 липня 2018.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року. Державна служба статистики України. Київ, 2013. стор.107 (PDF). (PDF) оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 12 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 7 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 19 вересня 2020.
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 264 с.
- J. Dobrzyniecka. Jabłonowski August Dobrogost Stanisław Wolfgang Żegota (1769—1791) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1963. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom Х/2, zeszyt 45. — 161—320 s. — S. 219. (пол.)
Джерела та література
- Маньковська Р. В. Лисянка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 167. — .
- Савченко О. В, Шушківський А. І. Лисянка [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Lisianka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 302. (пол.) — S. 302—308. (пол.)
Посилання
- Лисянка на сайті ВРУ[недоступне посилання з квітня 2019]
- Офіційний сайт Лисянської районної ради [ 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Погода в смт Лисянка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Погода в смт Лисянка [ 26 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Тут був Монастирок. На місці родинного маєтку Хмельницьких з'явився пам'ятник // Україна молода, 236 за 16.12.2010 [ 28 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лисянка (селище) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li syanka selishe do listopada 2020 roku centr odnojmennogo rajonu Cherkashini Roztashovana v mezhah Pridniprovskoyi visochini ta lisostepovoyi zoni v dolini richki Gnilij Tikich Den mista persha nedilya veresnya Deyaki polski avtori dotrimuyutsya dumki sho v Lisyanci narodivsya batko Bogdana Hmelnickogo Mihajlo Hmelnickij selishe Lisyanka Gerb Lisyanki Prapor Lisyanki Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Zvenigorodskij rajon Gromada Lisyanska selishna gromada Kod KATOTTG UA71020190010039509 Osnovni dani Persha zgadka 1593 Magdeburzke pravo 1622 Status iz 2024 roku Naselennya 7854 01 01 2017 Poshtovij indeks 19301 Telefonnij kod 380 4749 Geografichni koordinati 49 15 25 pn sh 30 49 24 sh d 49 25694 pn sh 30 82333 sh d 49 25694 30 82333 Koordinati 49 15 25 pn sh 30 49 24 sh d 49 25694 pn sh 30 82333 sh d 49 25694 30 82333 Visota nad rivnem morya 160 m Vodojma richka Gnilij Tikich Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Zvenigorodka Do stanciyi 38 km Selishna vlada Adresa 19301 Cherkaska obl Zvenigorodskij r n smt Lisyanka plosha Miru 30 Golova selishnoyi radi Procenko Anatolij Petrovich Karta Lisyanka Lisyanka Lisyanka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lisyanka IstoriyaLisyanka na karti XVIII stolittya Pid chas mongolo tatarskoyi navali Lisyanka i navkolishni teritoriyi buli povnistyu spaleni Z togo chasu lyudi ce misce nazivayut Lisinoyu goru na shlyahu do Cherkas Lisoyu richku sho protikaye pid goroyu Liskoyu a vidrodzhene poselennya Lisyankoyu Vpershe Lisyanku zgaduyut u dokumentah za 1593 rik Same togo roku mistechko z navkolishnimi selami i zemlyami polskij korol Sigizmund III Vaza podaruvav shlyahtichu Valentiyu Cherminskomu zustrichayetsya v opisi Aleksandera Valeriana Yablonovskogo 1622 roku voyevodi ruskomu Ivanovi Danilovichu korol Sigizmund III Vaza vidav gramotu za yakoyu vin mig zaklasti misto Lisyanku i nadav jomu Magdeburzke pravo pravo obirati sobi vijta burmistra rajciv z pomizh mishan Misto malo bulo opasovane chastokolom z vezhami i mala buti zbudovana ratusha Bazari povinni buti shoponedilka ta shop yatnici Pislya smerti Ivana Danilovicha vesna 1628 roku u 1630 roci Lisyanka nalezhala jogo drugij druzhini vdovi Sofiyi z Zholkevskih U 1637 roci Mikolaj Ostrorug latina otrimav dozvil korolya Vladislava IV Vazi na vipalyuvannya potashu v lisah nemirivskih i na 12 rokiv v Lisyanci 1645 roku Lisyanka nalezhala Samuelyu Yezhi Kalinovskomu 1648 roku Lisyanka pidtrimala Bogdana Hmelnickogo Za tih chasiv bula bagatim mistom Malo vono 4 cerkvi na peredmistyu monastir sv Trijci nedavno zakladenij i silno ukriplenij posvyachenij 1653 roku patriarhom Makariyem 1654 roku misto bulo vzyate koronnim vijskom i spalene Za chasiv Ivana Vigovskogo Lisyanka distalas Kostyantinovi Vigovskomu 1674 roku tut pislya togo yak zaznav porazki vid moskovskogo vijska perebuvav brat getmana Petra Doroshenka Grigorij z tatarskim vijskom Mishani vidali Grigoriya Doroshenka moskovitam a tatar perebili Nezadovgo pislya cogo koli meshkanci pochuli sho kozaki idut do Chigirina voni vsi do yedinogo z majnom i rodinami perebralis za Dnipro Doroshenko zastav puste misto yake zrivnyav iz zemleyu Cherez 8 rokiv misto znovu zaselili 800 gospodariv 1702 roku Samijlo Samus vinishiv v misti yevreyiv ta shlyahtu Vijtom buv Dmitro Starij V sichni 1711 r poblizu Lisyanki mizh armiyeyu getmana Pilipa Orlika ta vijska pid komanduvannyam generalnogo osavula Stepana Butovicha U naslidku boyu zagin Butovicha zaznav porazki a samogo osavula bulo vzyato u polon Cya bitva bula chastinoyu pohodu na Pravoberezhzhya proti rosijskoyi vladi Lisyanka Yablonovskih na mapi Zigmunda Gerstmana 1733 roku Aleksandr Yablonovskij funduvav tut franciskanskij kostel misce davnogo zamku viddav o vasiliyanam i spriyav budivnictvu novogo oboronnogo zamku z vezhami Ce spriyalo rozvitku mista 1777 roku tut bulo 457 osel U misti buv Svyato Troyickij vasiliyanskij monastir kolis pravoslavnij Bilya Lisyanki ye gorodishe Poblizu nogo ye lis Dobrij den za perekazami tam kozaki rozbili polske vijsko Bilya Gnilogo Tikicha znahoditsya dzherelo z mineralnoyu vodoyu zbagachenoyu zalizom kolis tut likar Srodovskij mav vodolikarnyu Pid chas tureckoyi vijni yakoyi z 12 tut bachili stada dikih konej z hersonskih stepiv Mistechko ospivane u tvorah bagatoh pismennikiv zokrema Pantelejmona Kulisha i Tarasa Shevchenka U chasi Drugoyi svitovoyi vijni mistechko ponad dva roki vhodilo do Korsunskogo gebitu Na pochatku 1944 r tut prohodila Korsun Shevchenkivska operaciya Vlitku 1996 roku do Lisyanki pidvedeno prirodnij gaz NaselennyaU sichni 1989 roku chiselnist naselennya stanovila 8858 osib Na 1 sichnya 2013 roku chiselnist naselennya stanovila 8 136 osib Mova Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 7 968 97 64 Rosijska 160 1 96 Virmenska 20 0 25 Biloruska 4 0 05 Rumunska 2 0 02 Nimecka 1 0 01 Inshi Ne vkazali 6 0 07 Razom 8 161 100 00 Pam yatki prirodiV administrativnih mezhah Lisyanskoyi selishnoyi radi roztashovani Gnilij Tikich gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Karlzbad gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Lisyanskij gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Lisyanskij II gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Dzherelo Gromova voda gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Lisyanka v kulturiV Lisyanci rozgortayetsya syuzhet povisti Mihajla Starickogo Ostanni orli PersonaliyiNarodilis Leo Birinski 1884 1951 dramaturg scenarist i rezhiser yevrejskogo pohodzhennya Bisnovata Riva Davidivna 1919 radyanskij ukrayinskij zvukorezhiser Gorbatenko Petro Oleksandrovich starshij lejtenant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Gorskij Prosper Antonovich 1813 1888 ukrayinskij hudozhnik Danik Volodimir Oleksijovich ukrayinskij poet i prozayik Koval Oleg Mikolajovich 1972 2014 starshij lejtenant ZSU zaginuv u boyah za Debalceve Kuzmenko Titarenko Ivan Dem yanovich ukrayinskij vijskovij diyach sotnik Armiyi UNR Kuzmin Vitalij Volodimirovich 1974 2022 starshij soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Makushenko Ivan Semenovich hudozhnik ta pedagog Makushenko Oleksa Ivanovich pidpolkovnik Armiyi UNR Martinenko Yevgenij Vasilovich 25 01 2000 24 03 2022 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Mihajlyuk Yurij Volodimirovich 1989 kapitan ZSU Geroj Ukrayini Omelchenko Viktor Semenovich nar 1944 ukrayinskij perekladach diplomat chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini 1995 Pismennij Yaroslav Vasilovich 1982 2022 starshij soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Procenko Taras Stanislavovich 1976 2018 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Skripnik Tetyana Oleksiyivna 1923 2002 kandidatka istorichnih nauk docentka zaviduvachka kafedri bibliotekoznavstva Harkivskogo institutu kulturi Avtorka knigi Zhittya prozhiti ne pole perejti Sleshinskij Ivan Vladislavovich polskij matematik Avgust Dobrogost Yablonovskij buv pohovanij v monastiri oo vasiliyan pohovani Stukalo Oleg Yurijovich 1974 2015 pidpolkovnik posmertno Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni GalereyaLisyanka Centr selishaTarasova krinicya Pam yatnik Shevchenku Yevrejske kladovishe Polske kladovishe Pam yatnik geroyam VVV Tank T 34 Svyato Mihajlivska cerkva 1861 r Selishna rada Plosha MiruDiv takozhLisyanskij zamok Lisyanskij istorichnij muzej Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Majewski W Ostrorog Mikolaj h Nalecz 1593 1651 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1979 T XXIV 3 zeszyt 102 S 518 pol Chuhlib T Samijlo Ivanovich Samus polkovnik ta nakaznij getman pravoberezhnoyi chastini Ukrayinskogo getmanatu Istinu vstanovlyuye sud istoriyi Zbirnik na poshanu Fedora Pavlovicha Shevchenka T 2 Naukovi studiyi K 2004 S 276 290 ros Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 g Chislennost gorodskogo naseleniya soyuznyh respublik ih territorialnyh edinic gorodskih poselenij i gorodskih rajonov po polu originalu za 18 sichnya 2012 Procitovano 12 lipnya 2018 Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2013 roku Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Kiyiv 2013 stor 107 PDF PDF originalu za 12 zhovtnya 2013 Procitovano 12 lipnya 2018 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2015 Arhiv originalu za 1 lipnya 2020 Procitovano 19 veresnya 2020 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 264 s ISBN 966 8201 26 4 J Dobrzyniecka Jablonowski August Dobrogost Stanislaw Wolfgang Zegota 1769 1791 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow 1963 Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk Tom H 2 zeszyt 45 161 320 s S 219 pol Dzherela ta literaturaMankovska R V Lisyanka Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 167 ISBN 978 966 00 1028 1 Savchenko O V Shushkivskij A I Lisyanka 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Lisianka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 302 pol S 302 308 pol PosilannyaLisyanka na sajti VRU nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Oficijnij sajt Lisyanskoyi rajonnoyi radi 21 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Pogoda v smt Lisyanka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Pogoda v smt Lisyanka 26 bereznya 2008 u Wayback Machine Tut buv Monastirok Na misci rodinnogo mayetku Hmelnickih z yavivsya pam yatnik Ukrayina moloda 236 za 16 12 2010 28 lyutogo 2014 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lisyanka selishe