Оле́г Микола́йович Коваль (30 січня 1973, смт Лисянка, Черкаська область — 16 лютого 2015, Дебальцеве, Донецька область) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Коваль Олег Миколайович | |
---|---|
Старший лейтенант | |
Загальна інформація | |
Народження | 30 січня 1973 Лисянка |
Смерть | 16 лютого 2015 (42 роки) Дебальцеве |
Alma Mater | Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014-2015 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Гірська піхота |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Закінчив Лисянську загальноосвітню школу № 2. 1990 року вступив до вищого військово-інженерного училища (Нижній Новгород). Після розпаду СРСР у серпні 1992 р. переведений до Сімферопольського вищого військово-будівельного училища, яке закінчив у червні 1994 р. і здобув спеціальність «інженер з будівництва і експлуатації будівель і споруд» та звання лейтенант.
Після закінчення училища у місті Чоп у військовій частині А-0474 на посаді заступника командира роти з виховної роботи.
У 2004 році звільнився із ЗСУ та був призначений начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, заступником головного архітектора Чопської міської ради. З 2010 — начальник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородського району.
У серпні 2014 р. добровольцем повернувся до лав ЗСУ і після військових навчань був зарахований до складу 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади оперативного командування «Захід». Виконував обов'язки заступника командира батареї по роботі з особовим складом. Брав участь у бойових операціях в районі Дебальцева в найгарячішій фазі.
16 лютого 2015-го загинув під Дебальцевим під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» та мінометів базового табору 128-ї бригади.
Без Олега залишилася дружина, двоє дітей та онук.
Похований у Лисянці.
Присвята сина:
|
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 27 червня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Увічнення пам'яті
Ім'я Олега Коваля разом з іменами інших закарпатців, що загинули в боях під Дебальцевим, увічнено на монументі, відкритому в Ужгороді на площі, яка нині носить ім'я іще одного героя російсько-української війни, командира розвідувального підрозділу 128-ої гірсько-піхотної бригади, майора Віталія Постолакі.
На фасаді Лисянської ЗОШ № 2 відкрито меморіальну дошку.
Джерела
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Коваль Олег Миколайович [ 5 Грудня 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- 1973 — народився Олег Коваль, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно) — Український інститут національної пам'яті.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ole g Mikola jovich Koval 30 sichnya 1973 smt Lisyanka Cherkaska oblast 16 lyutogo 2015 Debalceve Donecka oblast starshij lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Koval Oleg Mikolajovich Starshij lejtenantZagalna informaciyaNarodzhennya30 sichnya 1973 1973 01 30 LisyankaSmert16 lyutogo 2015 2015 02 16 42 roki DebalceveAlma MaterNacionalnij tehnichnij universitet Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014 2015Prinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaRid vijsk Girska pihotaFormuvannya 128 OGPBrVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za DebalceveNagorodi ta vidznaki U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Koval ZhittyepisZakinchiv Lisyansku zagalnoosvitnyu shkolu 2 1990 roku vstupiv do vishogo vijskovo inzhenernogo uchilisha Nizhnij Novgorod Pislya rozpadu SRSR u serpni 1992 r perevedenij do Simferopolskogo vishogo vijskovo budivelnogo uchilisha yake zakinchiv u chervni 1994 r i zdobuv specialnist inzhener z budivnictva i ekspluataciyi budivel i sporud ta zvannya lejtenant Pislya zakinchennya uchilisha u misti Chop u vijskovij chastini A 0474 na posadi zastupnika komandira roti z vihovnoyi roboti U 2004 roci zvilnivsya iz ZSU ta buv priznachenij nachalnikom Inspekciyi derzhavnogo arhitekturno budivelnogo kontrolyu zastupnikom golovnogo arhitektora Chopskoyi miskoyi radi Z 2010 nachalnik Inspekciyi derzhavnogo arhitekturno budivelnogo kontrolyu Uzhgorodskogo rajonu U serpni 2014 r dobrovolcem povernuvsya do lav ZSU i pislya vijskovih navchan buv zarahovanij do skladu 128 oyi okremoyi girsko shturmovoyi Zakarpatskoyi brigadi operativnogo komanduvannya Zahid Vikonuvav obov yazki zastupnika komandira batareyi po roboti z osobovim skladom Brav uchast u bojovih operaciyah v rajoni Debalceva v najgaryachishij fazi 16 lyutogo 2015 go zaginuv pid Debalcevim pid chas obstrilu teroristami z RSZV Grad ta minometiv bazovogo taboru 128 yi brigadi Bez Olega zalishilasya druzhina dvoye ditej ta onuk Pohovanij u Lisyanci Prisvyata sina Odnogo razu ya prokinus vranci rano Grajlivo sonce bude nebo ciluvati Ptahi za viknami spivatimut soprano A u kutku u chornij hustci siva mati Sho to za gore i chi ce meni nasnilos Ta yangol za spinoyu vidpovist meni Tebe nemaye vzhe za tebe pomolilis Ti vbitij Gradom buv uchora na vijni NagorodiZa osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij 27 chervnya 2015 roku ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya posmertno Uvichnennya pam yatiIm ya Olega Kovalya razom z imenami inshih zakarpatciv sho zaginuli v boyah pid Debalcevim uvichneno na monumenti vidkritomu v Uzhgorodi na ploshi yaka nini nosit im ya ishe odnogo geroya rosijsko ukrayinskoyi vijni komandira rozviduvalnogo pidrozdilu 128 oyi girsko pihotnoyi brigadi majora Vitaliya Postolaki Na fasadi Lisyanskoyi ZOSh 2 vidkrito memorialnu doshku DzherelaUkaz Prezidenta Ukrayini vid 3 travnya 2015 roku 282 2015 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Koval Oleg Mikolajovich 5 Grudnya 2020 u Wayback Machine Kniga pam yati zagiblih 1973 narodivsya Oleg Koval uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni nagorodzhenij ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya posmertno Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi