Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ленінград радянський протичовновий крейсер проєкту 1123 шифр Кондор англ Moskva class за класифікацією НАТО відомих тако

Ленінград (протичовновий крейсер)

Ленінград (протичовновий крейсер)

Ленінград — радянський протичовновий крейсер проєкту 1123 (шифр «Кондор», англ. Moskva class за класифікацією НАТО), відомих також як крейсери-вертольотоносці. Другий і останній корабель серії. Входив до складу Чорноморського флоту.

image
Історія
imageРадянський Союз
Назва: Ленінград
Будівник: Суднобудівний завод ім. І. І. Носенко, Миколаїв
Закладений: 15 січня 1965
Спуск на воду: 31 липня 1966
Прийнятий: 22 квітня 1969
Виведений: 5 грудня 1992
Доля: порізаний на метал
Основні характеристики
Клас і тип: протичовновий крейсер
Водотоннажність:
  • нормальна — 13 740 т,
  • повна — 15 280 т
Довжина: 189,1 м
Ширина:
  • по ватерлінії 25,9 м
  • по злітній палубі — 34 м
Осадка: 7,7 м
Двигуни:
Швидкість:
Дальність
плавання:		 6 000 миль при 18 вузлах
Автономність: по запасам провіанту — 15 діб
Екіпаж: 700 чол. (у тому числі 130 офіцерів)
Озброєння:
  • 2×2 57-мм АУ АК-725
  • 2×5 533-мм торпедних апарати ПТА-53-1123
  • 2×12 РБУ-6000 (144 РГБ-60)
  • 1×2 ПУ ПЧРК «Вихор» (8 ракето-торпед)
  • 2×2 ПУ ЗРК М-11 «Шторм» (96 ракет)
Авіаційна група: 14 гелікоптерів Ка-25 різних модифікацій
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ленінград (значення).

Історія проєктування і будівництва

З початком «холодної війни» і появою на озброєнні військово-морських сил країн НАТО атомних підводних човнів з балістичними ракетами, які представляли серйозну небезпеку для СРСР, змінилася тактика застосування і радянського військово-морського флоту: як основна ударна сила були обрані стратегічні й ударні підводні човни — носії ракет, а надводний флот зорієнтований переважно на протичовнові дії. Наприкінці 1950-х років в рамках реалізації цієї концепції почалося проєктування великого корабля ПЧО дальньої зони з груповим базуванням корабельних вертольотів, на які в той час вже покладалися великі великі надії.

Розробка проєкту протичовнового крейсера-вертольотоносця стала продовженням ряду НДДКР проведених при створенні великого протичовнового корабля і розвитком ідеї застосування для протичовнової оборони вертольотів групового корабельного базування. Згідно з тактико-технічним завданням, визначеним Головним штабом ВМФ, основним призначенням корабля визначалися пошук і знищення швидкохідних атомних підводних човнів з балістичними ракетами в дальніх зонах ПЧО у складі групи кораблів у взаємодії з протичовновою авіацією. Центральний науково-дослідний інститут ВМФ виконав обґрунтування концепції корабля дальньої зони ПЧО, яке передбачало забезпечення безперервного цілодобового пошуку підводних човнів не менше, ніж двома вертольотами, що було неможливо при базуванні на кораблі малого їх числа.

Проєктування корабля проєкту 1123, що отримали шифр «Кондор», почалося в ЦКБ-17 в Ленінграді під керівництвом , а всього в конкурсі зі створення першого радянського вертольотоносця брали участь 24 різних проєкти. У пояснювальній записці до попереднього опрацювання корабля ПЧО дальньої зони проєкту 1123 головний конструктор проєкту О. С. Савічев у вересні 1959 року виклав тактику дій корабельної протичовнової пошуково-ударної групи (КПУГ) і навів розрахунки потрібного наряду вертольотів. Сценарій дій корабля передбачав, що вертольотоносець мав підійти до місця передбачуваного пошуку ПЧ на відстань близько 50 км, і, залишаючись поза зоною виявлення підводним човном противника, двома вертольотами, діючи один раз на добу, встановити по контуру обстежуваної акваторії радіогідроакустичні буї 24-годинного дії; далі для забезпечення зв'язку з найбільш віддаленими буями мав вилітати один вертоліт, потім в зону направлялася пара пошукових вертольотів, у завдання яких входить знищення виявленої цілі. Тактична модель визначала оптимальну кількість вертольотів корабельної групи в 14 одиниць.

Технічний проєкт корабля затверджений 25 січня 1962 року. Головний конструктор О. С. Савічев (з 1967 року — , який до призначення головним конструктором проєкту був головним конструктором по корпусу корабля). В ході проєктування здійснювалася тісна кооперація з ОКБ-938 М. І. Камова — розробника вертольотів палубної авіації. У розробці засобів вертолітного-протичовнового комплексу брав участь НДІ-15 ВПС СРСР. Опрацьовувалося вісім варіантів ескізного проєкту, у тому числі корабель з бічним розташуванням льотної палуби, вертольотоносець-катамаран тощо. Ескізний проєкт був затверджений у грудні 1960 року. Після затвердження ескізного проєкту опрацьовано 16 конфігурацій компонування корабля. Колективу конструкторів на чолі з Савічевим довелося відпрацьовувати «з нуля» форму корпусу з клиноподібним носом і широкою кормою, що нагадувала подвійний клин; вирішувати питання розміщення потужного гідроакустичного комплексу, аеродинамічні проблеми, розміщувати злітно-посадкову смугу і ангари. Підпалубний ангар корабля вміщував в себе 14 вертольотів, які доставлялися на палубу двома підйомниками, а у надбудові розміщувався ангар для чергових вертольотів і тягачів.

Протичовнові кораблі дальньої морської зони проєкту 1123 будувалися на суднобудівному заводі № 198 в Миколаєві. Головним будівельником кораблів цього типу був призначений Іван Йосипович Вінник, наглядачами — офіцери ВМФ В. Ф. Федін та І. С. Платонов. Перший корабель проєкту (будівельний номер С-701) був закладений 15 грудня 1962 року, через два роки, у січні 1965-го, спущений на воду, і у квітні 1967 року під ім'ям «Москва» увійшов до складу Чорноморського флоту.

Будівництво «Ленінграда» було розпочато в Миколаєві 15 січня 1965 року на Миколаївському суднобудівному заводі. Корабель отримав заводський номер 702. 31 липня 1966 року «Ленінград» було спущено на воду.

Особливості конструкції і озброєння

Корабель мав високобортний сталевий корпус, виготовлений по поздовжній системі набору зі шпацією 500 мм. Злітно-посадковий майданчик із чотирма стартовими позиціями розміщувався в кормовій частині, найбільш захищеній від заливання хвилями (площа польотної палуби — 2400 м², ангару — 2000 м²). Усі комплекси озброєння розміщувалися в носовій частині. У середній частині розташовувалася багатоярусна надбудова з баштоподібною щоглою. Надбудова виконувалася з алюмінієво-магнієвих сплавів.

Авіакрило складалося з 14 вертольотів Ка-25: 12 Ка-25ПЛ, 1 Ка-25ПС, 1 Ка-25Ц/РЦ (або Мі-8). З них дванадцять знаходились в підпалубному ангарі і два (чергові) в малому ангарі на верхній палубі. На польотну палубу вертольоти піднімалися за допомогою двох 10-тонних підйомників. Корабельне базування вертольотів забезпечувала напівавтоматизована система транспортування вертольотів в ангарі ланцюговими транспортерами. На льотної палубі транспортування вертольотів здійснювалося спеціальними тягачами.

Озброєння корабля складали дві спарені пускові установки ЗРК «Шторм» (48 ракет), одна установка протичовнового ракетного комплексу «Віхрь» (8 ракето-торпед), дві двоствольні 57-мм артилерійські установки АК-725, два РБУ-6000 (144 реактивні глибинні бомби РГБ-60). За проєктом на кораблях були встановлені також два пя'титрубних 533-мм торпедних апарати ПТА-53-1123, але у ході модернізації в 1976 році вони були демонтовані. Радіотехнічне озброєння складалось з ГАС «Оріон», «Вега» і «Хоста», РЛС «Схід», «Ангара-А» тощо. Вперше у радянському флоті вся інформація від радіолокаційних, гідроакустичних та оптичних засобів спостереження надходила в бойову інформаційно-керуючу систему «Корінь-1123».

Експлуатація

Акт про передачу ПКР «Ленінград» Військово-морському флоту СРСР був підписаний 22 квітня 1969 року. Корабель] увійшов до складу 21-ї бригади протичовнових кораблів Чорноморського флоту.

20 березня 1970 року «Ленінград» (бортовий № 848) вийшов на першу бойову службу в Середземне море та Атлантичний океан. За 77 діб походу крейсер пройшов близько 20 тисяч миль, взяв участь у широкомасштабних навчаннях ВМФ СРСР «Океан» в Атлантичному океані.

4 серпня 1971 «Ленінград» відвідали Генеральний секретар ЦК КПРС Л. І. Брежнєв з членами Політбюро ЦК КПРС, Міністерство оборони СРСР Маршал Радянського Союзу А. А. Гречко, Головнокомандувач ВМФ СРСР С. Г. Горшков та керівники п'яти країн Організації Варшавського Договору — Польща, НДР, Румунії, Болгарії та Албанії). Делегація здійснила перехід з Севастополя до Ялти.

У вересні 1971 року — друга бойова служба в Середземному морі та Атлантичному океані. За 212 діб далекого походу крейсер (бортовий № 845) відвідав з дружнім візитом порт Александрія (Єгипет), брав участь у навчаннях ВМФ СРСР «Південь-71», «Вимпел», а так само брав участь у порятунку аварійного атомного підводного човна в Атлантичному океані та супроводжував його до Сєвєроморська. 26 травня 1972 року повернувся до Севастополя та поставлений на поточний ремонт в Севморзавод.

Одна з найяскравіших сторінок «біографії» ПКР «Ленінград» — бойова операція з розмінування Суецького каналу, виконана в 1974 році. Виконавши поставлене завдання, «Ленінград» 6 грудня 1974 року повернувся в Севастополь, відвідавши дорогою порти Бербера (Сомалі), Порт-Луї (Маврикій), Малабо (Екваторіальна Гвінея) і Дакар (Сенегал).

У 1975 та 1976 роках крейсер виходив на тривалі (шестимісячні) бойові служби у Середземному морі.

Після ремонту на ЧСЗ в Миколаєві (10.4.1977−18.9.1978) «Ленінград» здійснив двомісячний похід в Середземне море (1.7−31.8.1979), а потім — поєднане з бойовою службою плавання навколо Європи на Балтику і назад (28.2−26.8.1980). У червні крейсер встав на якір на Неві — це був перший і останній його візит до міста, на честь якого він одержав свою назву.

Досить тривалим був і наступний похід. 1 серпня 1981 року «Ленінград» здійснив перехід в Балтійське море, де взяв участь у маневрах «Захід-81» (15.8−16.9.1981). Потім він здійснював спостереження за іноземними кораблями в Середземному морі, здійснив візит в Ель-Джазаір (Алжир) і повернувся в Севастополь тільки 5 березня 1982 року.

Чотирнадцятий похід (22.2−16.6.1984) проходив переважно в Атлантиці. Брав участь у спільних радянсько-кубинських маневрах у Мексиканській затоці та навчаннях «Заслін-84» з пошуку атомних підводних човнів у відкритому океані.

У ході наступної бойової служби (18.8−6.11.1984) «Ленінград» спільно з ВПК «Красний Крим» і суднами забезпечення виконував завдання з розмінування акваторії Червоного моря біля узбережжя Ємену та Ефіопії.

Після повернення крейсер пройшов поточний ремонт, а потім здійснив ще два походи до Середземного моря (26.11.1988−15.6.1989 і 15.3−22.6.1990). 24 червня 1991 року корабель виключили зі складу флоту, а напередодні нового 1992 року остаточно розформували екіпаж. Проданий на металобрухт Індії. 24 серпня 1995 року відбуксований з Севастополя до Алангу (Індія) для розборки на метал.

Примітки

  1. Проєкт 1123 «Кондор» (Moskva). на сайті «Militaryrussia. Отечественная военная техника» (рос.) . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
  2. Проєкт 1123 «Кондор» (Moskva class). на сайті «АТРИНА» (рос.) . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 2 квітня 2013.
  3. Проєкт 1123 «Кондор». на сайті «Энциклопедия кораблей» (рос.) . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
  4. Противолодочный крейсер «Москва». на порталі «Черноморский флот» (рос.) . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ленінград (протичовновий крейсер)
  • Бабич В. В. Город Святого Николая и его авианосцы. — 7. — Николаев : Атолл, 2013. — 805 с. — .
  • Бабич В. В. Наши авианосцы на стапелях и в дальних походах. — Николаев : Атолл, 2003. — 544 с. — .
  • Балакин С. А., Заблоцкий В. П. Советские авианосцы. Авианесущие крейсера адмирала Горшкова. — М. : ЭКСМО, 2007. — С. 240. — .
  • Шунков В. Н. Авианесущие корабли и морская авиация. — М. : Попурри, 2003. — 576 с. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Leningrad radyanskij protichovnovij krejser proyektu 1123 shifr Kondor angl Moskva class za klasifikaciyeyu NATO vidomih takozh yak krejseri vertolotonosci Drugij i ostannij korabel seriyi Vhodiv do skladu Chornomorskogo flotu IstoriyaRadyanskij SoyuzNazva LeningradBudivnik Sudnobudivnij zavod im I I Nosenko MikolayivZakladenij 15 sichnya 1965Spusk na vodu 31 lipnya 1966Prijnyatij 22 kvitnya 1969Vivedenij 5 grudnya 1992Dolya porizanij na metalOsnovni harakteristikiKlas i tip protichovnovij krejserVodotonnazhnist normalna 13 740 t povna 15 280 tDovzhina 189 1 mShirina po vaterliniyi 25 9 m po zlitnij palubi 34 mOsadka 7 7 mDviguni GEU Paroturbinna 2 parovi turbini po 45000 k s 4 kotli KVN 98 64 EEU 2 turbogeneratori po 1500 kVt i 2 dizel generatori po 500 kVt 2 gvintiShvidkist povnogo hodu 24 vuzli ekonomichnogo hodu 18 vuzlivDalnist plavannya 6 000 mil pri 18 vuzlahAvtonomnist po zapasam proviantu 15 dibEkipazh 700 chol u tomu chisli 130 oficeriv Ozbroyennya 2 2 57 mm AU AK 725 2 5 533 mm torpednih aparati PTA 53 1123 2 12 RBU 6000 144 RGB 60 1 2 PU PChRK Vihor 8 raketo torped 2 2 PU ZRK M 11 Shtorm 96 raket Aviacijna grupa 14 gelikopteriv Ka 25 riznih modifikacijU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Leningrad znachennya Istoriya proyektuvannya i budivnictvaZ pochatkom holodnoyi vijni i poyavoyu na ozbroyenni vijskovo morskih sil krayin NATO atomnih pidvodnih chovniv z balistichnimi raketami yaki predstavlyali serjoznu nebezpeku dlya SRSR zminilasya taktika zastosuvannya i radyanskogo vijskovo morskogo flotu yak osnovna udarna sila buli obrani strategichni j udarni pidvodni chovni nosiyi raket a nadvodnij flot zoriyentovanij perevazhno na protichovnovi diyi Naprikinci 1950 h rokiv v ramkah realizaciyi ciyeyi koncepciyi pochalosya proyektuvannya velikogo korablya PChO dalnoyi zoni z grupovim bazuvannyam korabelnih vertolotiv na yaki v toj chas vzhe pokladalisya veliki veliki nadiyi Rozrobka proyektu protichovnovogo krejsera vertolotonoscya stala prodovzhennyam ryadu NDDKR provedenih pri stvorenni velikogo protichovnovogo korablya i rozvitkom ideyi zastosuvannya dlya protichovnovoyi oboroni vertolotiv grupovogo korabelnogo bazuvannya Zgidno z taktiko tehnichnim zavdannyam viznachenim Golovnim shtabom VMF osnovnim priznachennyam korablya viznachalisya poshuk i znishennya shvidkohidnih atomnih pidvodnih chovniv z balistichnimi raketami v dalnih zonah PChO u skladi grupi korabliv u vzayemodiyi z protichovnovoyu aviaciyeyu Centralnij naukovo doslidnij institut VMF vikonav obgruntuvannya koncepciyi korablya dalnoyi zoni PChO yake peredbachalo zabezpechennya bezperervnogo cilodobovogo poshuku pidvodnih chovniv ne menshe nizh dvoma vertolotami sho bulo nemozhlivo pri bazuvanni na korabli malogo yih chisla Proyektuvannya korablya proyektu 1123 sho otrimali shifr Kondor pochalosya v CKB 17 v Leningradi pid kerivnictvom a vsogo v konkursi zi stvorennya pershogo radyanskogo vertolotonoscya brali uchast 24 riznih proyekti U poyasnyuvalnij zapisci do poperednogo opracyuvannya korablya PChO dalnoyi zoni proyektu 1123 golovnij konstruktor proyektu O S Savichev u veresni 1959 roku viklav taktiku dij korabelnoyi protichovnovoyi poshukovo udarnoyi grupi KPUG i naviv rozrahunki potribnogo naryadu vertolotiv Scenarij dij korablya peredbachav sho vertolotonosec mav pidijti do miscya peredbachuvanogo poshuku PCh na vidstan blizko 50 km i zalishayuchis poza zonoyu viyavlennya pidvodnim chovnom protivnika dvoma vertolotami diyuchi odin raz na dobu vstanoviti po konturu obstezhuvanoyi akvatoriyi radiogidroakustichni buyi 24 godinnogo diyi dali dlya zabezpechennya zv yazku z najbilsh viddalenimi buyami mav vilitati odin vertolit potim v zonu napravlyalasya para poshukovih vertolotiv u zavdannya yakih vhodit znishennya viyavlenoyi cili Taktichna model viznachala optimalnu kilkist vertolotiv korabelnoyi grupi v 14 odinic Tehnichnij proyekt korablya zatverdzhenij 25 sichnya 1962 roku Golovnij konstruktor O S Savichev z 1967 roku yakij do priznachennya golovnim konstruktorom proyektu buv golovnim konstruktorom po korpusu korablya V hodi proyektuvannya zdijsnyuvalasya tisna kooperaciya z OKB 938 M I Kamova rozrobnika vertolotiv palubnoyi aviaciyi U rozrobci zasobiv vertolitnogo protichovnovogo kompleksu brav uchast NDI 15 VPS SRSR Opracovuvalosya visim variantiv eskiznogo proyektu u tomu chisli korabel z bichnim roztashuvannyam lotnoyi palubi vertolotonosec katamaran tosho Eskiznij proyekt buv zatverdzhenij u grudni 1960 roku Pislya zatverdzhennya eskiznogo proyektu opracovano 16 konfiguracij komponuvannya korablya Kolektivu konstruktoriv na choli z Savichevim dovelosya vidpracovuvati z nulya formu korpusu z klinopodibnim nosom i shirokoyu kormoyu sho nagaduvala podvijnij klin virishuvati pitannya rozmishennya potuzhnogo gidroakustichnogo kompleksu aerodinamichni problemi rozmishuvati zlitno posadkovu smugu i angari Pidpalubnij angar korablya vmishuvav v sebe 14 vertolotiv yaki dostavlyalisya na palubu dvoma pidjomnikami a u nadbudovi rozmishuvavsya angar dlya chergovih vertolotiv i tyagachiv Protichovnovi korabli dalnoyi morskoyi zoni proyektu 1123 buduvalisya na sudnobudivnomu zavodi 198 v Mikolayevi Golovnim budivelnikom korabliv cogo tipu buv priznachenij Ivan Josipovich Vinnik naglyadachami oficeri VMF V F Fedin ta I S Platonov Pershij korabel proyektu budivelnij nomer S 701 buv zakladenij 15 grudnya 1962 roku cherez dva roki u sichni 1965 go spushenij na vodu i u kvitni 1967 roku pid im yam Moskva uvijshov do skladu Chornomorskogo flotu Budivnictvo Leningrada bulo rozpochato v Mikolayevi 15 sichnya 1965 roku na Mikolayivskomu sudnobudivnomu zavodi Korabel otrimav zavodskij nomer 702 31 lipnya 1966 roku Leningrad bulo spusheno na vodu Osoblivosti konstrukciyi i ozbroyennyaKorabel mav visokobortnij stalevij korpus vigotovlenij po pozdovzhnij sistemi naboru zi shpaciyeyu 500 mm Zlitno posadkovij majdanchik iz chotirma startovimi poziciyami rozmishuvavsya v kormovij chastini najbilsh zahishenij vid zalivannya hvilyami plosha polotnoyi palubi 2400 m angaru 2000 m Usi kompleksi ozbroyennya rozmishuvalisya v nosovij chastini U serednij chastini roztashovuvalasya bagatoyarusna nadbudova z bashtopodibnoyu shogloyu Nadbudova vikonuvalasya z alyuminiyevo magniyevih splaviv Aviakrilo skladalosya z 14 vertolotiv Ka 25 12 Ka 25PL 1 Ka 25PS 1 Ka 25C RC abo Mi 8 Z nih dvanadcyat znahodilis v pidpalubnomu angari i dva chergovi v malomu angari na verhnij palubi Na polotnu palubu vertoloti pidnimalisya za dopomogoyu dvoh 10 tonnih pidjomnikiv Korabelne bazuvannya vertolotiv zabezpechuvala napivavtomatizovana sistema transportuvannya vertolotiv v angari lancyugovimi transporterami Na lotnoyi palubi transportuvannya vertolotiv zdijsnyuvalosya specialnimi tyagachami Ozbroyennya korablya skladali dvi spareni puskovi ustanovki ZRK Shtorm 48 raket odna ustanovka protichovnovogo raketnogo kompleksu Vihr 8 raketo torped dvi dvostvolni 57 mm artilerijski ustanovki AK 725 dva RBU 6000 144 reaktivni glibinni bombi RGB 60 Za proyektom na korablyah buli vstanovleni takozh dva pya titrubnih 533 mm torpednih aparati PTA 53 1123 ale u hodi modernizaciyi v 1976 roci voni buli demontovani Radiotehnichne ozbroyennya skladalos z GAS Orion Vega i Hosta RLS Shid Angara A tosho Vpershe u radyanskomu floti vsya informaciya vid radiolokacijnih gidroakustichnih ta optichnih zasobiv sposterezhennya nadhodila v bojovu informacijno keruyuchu sistemu Korin 1123 EkspluataciyaAkt pro peredachu PKR Leningrad Vijskovo morskomu flotu SRSR buv pidpisanij 22 kvitnya 1969 roku Korabel uvijshov do skladu 21 yi brigadi protichovnovih korabliv Chornomorskogo flotu 20 bereznya 1970 roku Leningrad bortovij 848 vijshov na pershu bojovu sluzhbu v Seredzemne more ta Atlantichnij okean Za 77 dib pohodu krejser projshov blizko 20 tisyach mil vzyav uchast u shirokomasshtabnih navchannyah VMF SRSR Okean v Atlantichnomu okeani 4 serpnya 1971 Leningrad vidvidali Generalnij sekretar CK KPRS L I Brezhnyev z chlenami Politbyuro CK KPRS Ministerstvo oboroni SRSR Marshal Radyanskogo Soyuzu A A Grechko Golovnokomanduvach VMF SRSR S G Gorshkov ta kerivniki p yati krayin Organizaciyi Varshavskogo Dogovoru Polsha NDR Rumuniyi Bolgariyi ta Albaniyi Delegaciya zdijsnila perehid z Sevastopolya do Yalti U veresni 1971 roku druga bojova sluzhba v Seredzemnomu mori ta Atlantichnomu okeani Za 212 dib dalekogo pohodu krejser bortovij 845 vidvidav z druzhnim vizitom port Aleksandriya Yegipet brav uchast u navchannyah VMF SRSR Pivden 71 Vimpel a tak samo brav uchast u poryatunku avarijnogo atomnogo pidvodnogo chovna v Atlantichnomu okeani ta suprovodzhuvav jogo do Syevyeromorska 26 travnya 1972 roku povernuvsya do Sevastopolya ta postavlenij na potochnij remont v Sevmorzavod Odna z najyaskravishih storinok biografiyi PKR Leningrad bojova operaciya z rozminuvannya Sueckogo kanalu vikonana v 1974 roci Vikonavshi postavlene zavdannya Leningrad 6 grudnya 1974 roku povernuvsya v Sevastopol vidvidavshi dorogoyu porti Berbera Somali Port Luyi Mavrikij Malabo Ekvatorialna Gvineya i Dakar Senegal U 1975 ta 1976 rokah krejser vihodiv na trivali shestimisyachni bojovi sluzhbi u Seredzemnomu mori Pislya remontu na ChSZ v Mikolayevi 10 4 1977 18 9 1978 Leningrad zdijsniv dvomisyachnij pohid v Seredzemne more 1 7 31 8 1979 a potim poyednane z bojovoyu sluzhboyu plavannya navkolo Yevropi na Baltiku i nazad 28 2 26 8 1980 U chervni krejser vstav na yakir na Nevi ce buv pershij i ostannij jogo vizit do mista na chest yakogo vin oderzhav svoyu nazvu Dosit trivalim buv i nastupnij pohid 1 serpnya 1981 roku Leningrad zdijsniv perehid v Baltijske more de vzyav uchast u manevrah Zahid 81 15 8 16 9 1981 Potim vin zdijsnyuvav sposterezhennya za inozemnimi korablyami v Seredzemnomu mori zdijsniv vizit v El Dzhazair Alzhir i povernuvsya v Sevastopol tilki 5 bereznya 1982 roku Chotirnadcyatij pohid 22 2 16 6 1984 prohodiv perevazhno v Atlantici Brav uchast u spilnih radyansko kubinskih manevrah u Meksikanskij zatoci ta navchannyah Zaslin 84 z poshuku atomnih pidvodnih chovniv u vidkritomu okeani U hodi nastupnoyi bojovoyi sluzhbi 18 8 6 11 1984 Leningrad spilno z VPK Krasnij Krim i sudnami zabezpechennya vikonuvav zavdannya z rozminuvannya akvatoriyi Chervonogo morya bilya uzberezhzhya Yemenu ta Efiopiyi Pislya povernennya krejser projshov potochnij remont a potim zdijsniv she dva pohodi do Seredzemnogo morya 26 11 1988 15 6 1989 i 15 3 22 6 1990 24 chervnya 1991 roku korabel viklyuchili zi skladu flotu a naperedodni novogo 1992 roku ostatochno rozformuvali ekipazh Prodanij na metalobruht Indiyi 24 serpnya 1995 roku vidbuksovanij z Sevastopolya do Alangu Indiya dlya rozborki na metal PrimitkiProyekt 1123 Kondor Moskva na sajti Militaryrussia Otechestvennaya voennaya tehnika ros Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 2 kvitnya 2013 Proyekt 1123 Kondor Moskva class na sajti ATRINA ros Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2013 Proyekt 1123 Kondor na sajti Enciklopediya korablej ros Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 2 kvitnya 2013 Protivolodochnyj krejser Moskva na portali Chernomorskij flot ros Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 2 kvitnya 2013 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Leningrad protichovnovij krejser Babich V V Gorod Svyatogo Nikolaya i ego avianoscy 7 Nikolaev Atoll 2013 805 s ISBN 966 2504 37 0 Babich V V Nashi avianoscy na stapelyah i v dalnih pohodah Nikolaev Atoll 2003 544 s ISBN 966 7726 69 X Balakin S A Zablockij V P Sovetskie avianoscy Avianesushie krejsera admirala Gorshkova M EKSMO 2007 S 240 ISBN 978 5 699 20954 5 Shunkov V N Avianesushie korabli i morskaya aviaciya M Popurri 2003 576 s ISBN 985 438 979 0

Дата публікації:
Топ