«Москва» — радянський протичовновий крейсер проєкту 1123 (шифр «Кондор», англ. Moskva class за класифікацією НАТО), відомих також як крейсери-вертольотоносці. Головний корабель серії. Входив до складу Чорноморського флоту.
Історія | |
---|---|
Радянський Союз | |
Назва: | «Москва» |
Будівник: | Суднобудівний завод ім. І. І. Носенко, Миколаїв |
Закладений: | 5 грудня 1962 |
Спуск на воду: | 14 січня 1965 |
Прийнятий: | 25 грудня 1967 |
Виведений: | 7 листопада 1996 |
Доля: | порізаний на метал |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | протичовновий крейсер |
Водотоннажність: | |
Довжина: | 189,1 м |
Ширина: |
|
Осадка: | 7,7 м |
Двигуни: |
|
Швидкість: | |
Дальність плавання: | 6 000 миль при 18 вузлах |
Автономність: | 15 діб |
Екіпаж: | 700 ос. (у тому числі 130 офіцерів) |
Озброєння: |
|
Авіаційна група: | 14 гелікоптерів Ка-25 різних модифікацій |
Історія проєктування і будівництва
З початком «холодної війни» і появою на озброєнні військово-морських сил країн НАТО атомних підводних човнів з балістичними ракетами, які представляли серйозну небезпеку для СРСР, змінилася тактика застосування і радянського військово-морського флоту: як основна ударна сила були обрані стратегічні й ударні підводні човни — носії ракет, а надводний флот зорієнтований переважно на протичовнові дії. Наприкінці 1950-х років в рамках реалізації цієї концепції почалося проєктування великого корабля ПЧО дальньої зони з груповим базуванням корабельних вертольотів, на які в той час вже покладалися великі великі надії.
Розробка проєкту протичовнового крейсера-вертольотоносця стала продовженням ряду НДДКР проведених при створенні великого протичовнового корабля і розвитком ідеї застосування для протичовнової оборони вертольотів групового корабельного базування. Згідно з тактико-технічним завданням, визначеним Головним штабом ВМФ, основним призначенням корабля визначалися пошук і знищення швидкохідних атомних підводних човнів з балістичними ракетами в дальніх зонах ПЧО у складі групи кораблів у взаємодії з протичовновою авіацією. Центральний науково-дослідний інститут ВМФ виконав обґрунтування концепції корабля дальньої зони ПЧО, яке передбачало забезпечення безперервного цілодобового пошуку підводних човнів не менше, ніж двома вертольотами, що було неможливо при базуванні на кораблі малого їх числа.
Проєктування корабля проєкту 1123, що отримали шифр «Кондор», почалося в ЦКБ-17 в Ленінграді під керівництвом , а всього в конкурсі зі створення першого радянського вертольотоносця брали участь 24 різних проєкти. У пояснювальній записці до попереднього опрацювання корабля ПЧО дальньої зони проєкту 1123 головний конструктор проєкту О. С. Савічев у вересні 1959 року виклав тактику дій корабельної протичовнової пошуково-ударної групи (КПУГ) і навів розрахунки потрібного наряду вертольотів. Сценарій дій корабля передбачав, що вертольотоносець мав підійти до місця передбачуваного пошуку ПЧ на відстань близько 50 км, і, залишаючись поза зоною виявлення підводним човном противника, двома вертольотами, діючи один раз на добу, встановити по контуру обстежуваної акваторії радіогідроакустичні буї 24-годинного дії; далі для забезпечення зв'язку з найбільш віддаленими буями мав вилітати один вертоліт, потім в зону направлялася пара пошукових вертольотів, у завдання яких входить знищення виявленої цілі. Тактична модель визначала оптимальну кількість вертольотів корабельної групи в 14 одиниць.
Технічний проєкт корабля затверджений 25 січня 1962 року. Головний конструктор О. С. Савічев (з 1967 року — , який до призначення головним конструктором проєкту був головним конструктором по корпусу корабля). В ході проєктування здійснювалася тісна кооперація з ОКБ-938 М. І. Камова — розробника вертольотів палубної авіації. У розробці засобів вертолітного-протичовнового комплексу брав участь НДІ-15 ВПС СРСР. Опрацьовувалося вісім варіантів ескізного проєкту, у тому числі корабель з бічним розташуванням льотної палуби, вертольотоносець-катамаран тощо. Ескізний проєкт був затверджений у грудні 1960 року. Після затвердження ескізного проєкту опрацьовано 16 конфігурацій компонування корабля. Колективу конструкторів на чолі з Савічевим довелося відпрацьовувати «з нуля» форму корпусу з клиноподібним носом і широкою кормою, що нагадувала подвійний клин; вирішувати питання розміщення потужного гідроакустичного комплексу, аеродинамічні проблеми, розміщувати злітно-посадкову смугу і ангари. Підпалубний ангар корабля вміщував в себе 14 вертольотів, які доставлялися на палубу двома підйомниками, а у надбудові розміщувався ангар для чергових вертольотів і тягачів.
Протичовнові кораблі дальньої морської зони проєкту 1123 будувалися на суднобудівному заводі № 198 в Миколаєві. Головним будівельником кораблів цього типу був призначений Іван Йосипович Вінник, наглядачами — офіцери ВМФ В. Ф. Федін та І. С. Платонов. Будівництво «Москви» було розпочато в Миколаєві 15 грудня 1962 року на Миколаївському суднобудівному заводі. Корабель отримав заводський номер 701. 14 січня 1965 року «Москву» було спущено на воду.
Особливості конструкції і озброєння
Корабель мав високобортний сталевий корпус, виготовлений по поздовжній системі набору зі шпацією 500 мм. Злітно-посадковий майданчик із чотирма стартовими позиціями розміщувався в кормовій частині, найбільш захищеній від заливання хвилями (площа польотної палуби — 2400 м², ангару — 2000 м²). Усі комплекси озброєння розміщувалися в носовій частині. У середній частині розташовувалася багатоярусна надбудова з баштоподібною щоглою. Надбудова виконувалася з алюмінієво-магнієвих сплавів.
Авіакрило складалося з 14 вертольотів Ка-25: 12 Ка-25ПЛ, 1 Ка-25ПС, 1 Ка-25Ц/РЦ (або Мі-8). З них дванадцять знаходились в підпалубному ангарі і два (чергові) в малому ангарі на верхній палубі. На польотну палубу вертольоти піднімалися за допомогою двох 10-тонних підйомників. Корабельне базування вертольотів забезпечувала напівавтоматизована система транспортування вертольотів в ангарі ланцюговими транспортерами. На льотної палубі транспортування вертольотів здійснювалося спеціальними тягачами.
Озброєння корабля складали дві спарені пускові установки ЗРК «Шторм» (48 ракет), одна установка протичовнового ракетного комплексу «Віхрь» (8 ракето-торпед), дві двоствольні 57-мм артилерійські установки АК-725, два РБУ-6000 (144 реактивні глибинні бомби РГБ-60). За проєктом на кораблях були встановлені також два пя'титрубних 533-мм торпедних апарати ПТА-53-1123, але у ході модернізації в 1976 році вони були демонтовані. Радіотехнічне озброєння складалось з ГАС «Оріон», «Вега» і «Хоста», РЛС «Схід», «Ангара-А» тощо. Вперше у радянському флоті вся інформація від радіолокаційних, гідроакустичних та оптичних засобів спостереження надходила в бойову інформаційно-керуючу систему «Корінь-1123».
Експлуатація
Входив до складу 21-ї бригади протичовнових кораблів, потім 11-ї бригади протичовнових кораблів 30-ї дивізії Чорноморського флоту.
- 31 жовтня 1968 року крейсер завершив здачу завдань К-1, К-2 і К-3.
- 19 вересня 1968 року корабель, що отримав бортовий № 841 вийшов на першу бойову службу в Середземне море. За 48 діб походу пройшов 11 000 миль, а його вертольоти виконали 497 вильотів для пошуку та спостереження за підводними човнаи 6-го флоту ВМС США.
- З 2 квітня 1969 року брав участь у навчаннях «Весна» в акваторії Чорного моря та тривали протягом 4 днів.
- З 20 квітня 1969 року — друга бойова служба в Середземному морі. За 26 діб далекого походу «Москва» пройшов 7304 морських милі.
- З 17 серпня 1969 року — третя бойова служба в Середземному морі. За 28 діб далекого походу корабель пройшов 7347 миль, взяв участь в навчаннях «Броня».
- 3 січня 1970 року — четверта бойова служба в Середземному морі та Атлантичному океані. За 82 дні походу крейсер (бортовий № 848) пройшов 21598 миль, сдійснив діловий візит в порт Александрія (Єгипет) і взяв участь у широкомасштабних навчаннях ВМФ СРСР «Океан» в Атлантичному океані.
- 31 грудня 1970 року «Москва» був поставлений на поточний ремонт в Чорноморський суднобудівний завод в Миколаєві. 28 жовтня 1971 року повернувся в Севастополь.
- 18 листопада 1972 року на палубу ПКР «Москва», що стояв на якорі в Феодосійській затоці відбулася перша в історії радянського флоту посадка літака з вертикальним злетом-посадкою ЯК-36М.
- З 1 березня 1973 року крейсер (бортовий № 853) на п'ятій бойовій службі в Середземному морі. За 83 дня далекого походу пройшов 19910 миль, здійснив діловий візит в порт Александрія (Єгипет) для надання допомоги ЗС Єгипту.
- З 24 квітня 1974 року — шоста бойова служба в Середземному морі. За 67 діб походу крейсер пройшов 13717 миль, дійснив діловий візит в порт Рієка (Югославія).
- 2 лютого 1975 року на рейді Північній бухти Севастополя на борту ПКР «Москва» через короткого замикання відбулося загоряння. Внаслідок пожежі повністю вигоріли приміщення носових дизель-генераторів, кубрик № 3, енерговідсік № 1 та велика частина носових відсіків. Пожежу вдалося повністю загасити лише через 7 годин. Три члени екіпажу загинули від отруєння чадним газом. 19 лютого поставлений на середній ремонт та модернізацію в Чорноморський суднобудівний завод.
- 26 грудня 1976 року повернувся в Севастополь, включений до складу 11-ї бригади протичовнових кораблів 30-ї дивізії КЧФ.
- З 21 листопада 1977 року на сьомій бойовій службі в Середземному морі. За 221 день походу пройшов 20509 миль, здійснив офіційний візит до порту Алжир (Алжир).
- З 25 серпня 1979 рокукорабель (бортовий № 104, потім № 100) на восьмий бойовій службі в Середземному морі. За 190 днів далекого походу крейсер пройшов 16307 миль, здійснив діловий захід в порт Дубровник (Югославія).
- 4 червня 1980 року через навігаційну помилку «Москва» сів на мілину в районі Севастополя, пошкодивши обтікач гідроакустичної станції.
- З 5 березня 1981 року на дев'ятій бойовій службі в Середземному морі. За 154 дні далекого походу пройшов 12840 миль, здійснив діловий захід в порт Дубровник.
- З 25 лютого 1982 року — десята бойова служба в Середземному морі та Атлантичному океані. За 160 днів далекого походу крейсер (бортовий № 106) пройшов 20058 миль, здійснив ділові заходи в порти Рієка (Югославія), Луанда (Ангола) та Лагос (Нігерія).
- 1 жовтня 1982 року поставлений на модернізацію та середній ремонт в Севастопольський морський завод. Ремонт тривав до червня 1990 року.
- 14 жовтня 1991 року вийшов на останню, одинадцяту, бойову службу в Середземному морі. За 49 днів походу крейсер (бортовий № 108) пройшов 3253 милі, здійснив діловий захід в порт Тартус (Сирія).
- 26 травня 1993 року відбувся останній вихід ПКР «Москва» на бойове чергування в акваторію Чорного моря. З того часу до списання 7 листопада 1996 року в море не виходив. 27 квітня 1995 року виведений в резерв 2-ї категорії. 22 червня того ж року перейменований в «бортовий № 108».
7 листопада 1996 року виведений зі складу флоту. Проданий на металобрухт Індії. 27 травня 1997 року відбуксований з Севастополя до Алангу (Індія) для розборки на метал.
Примітки
- Проєкт 1123 «Кондор» (Moskva). на сайті «Militaryrussia. Отечественная военная техника» (рос.) . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
- Проект 1123 «Кондор» (Moskva class). на сайті «АТРИНА» (рос.) . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 2 квітня 2013.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
() - Проект 1123 «Кондор». на сайті «Энциклопедия кораблей» (рос.) . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
- Противолодочный крейсер «Москва». на порталі «Черноморский флот» (рос.) . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
- Балакин С. А., Заблоцкий В. П. Советские авианосцы. Авианесущие крейсера адмирала Горшкова. — М. : ЭКСМО, 2007. — С. 240. — .
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Москва (протичовновий крейсер) |
- Бабич В. В. Город Святого Николая и его авианосцы. — 7. — Николаев : Атолл, 2013. — 805 с. — .
- Бабич В. В. Наши авианосцы на стапелях и в дальних походах. — Николаев : Атолл, 2003. — 544 с. — .
- Балакин С. А., Заблоцкий В. П. Советские авианосцы. Авианесущие крейсера адмирала Горшкова. — М. : ЭКСМО, 2007. — С. 240. — .
- Шунков В. Н. Авианесущие корабли и морская авиация. — М. : Попурри, 2003. — 576 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moskva radyanskij protichovnovij krejser proyektu 1123 shifr Kondor angl Moskva class za klasifikaciyeyu NATO vidomih takozh yak krejseri vertolotonosci Golovnij korabel seriyi Vhodiv do skladu Chornomorskogo flotu IstoriyaRadyanskij SoyuzNazva Moskva Budivnik Sudnobudivnij zavod im I I Nosenko MikolayivZakladenij 5 grudnya 1962Spusk na vodu 14 sichnya 1965Prijnyatij 25 grudnya 1967Vivedenij 7 listopada 1996Dolya porizanij na metalOsnovni harakteristikiKlas i tip protichovnovij krejserVodotonnazhnist normalna 13 740 t povna 15 280 tDovzhina 189 1 mShirina po vaterliniyi 25 9 m po zlitnij palubi 34 mOsadka 7 7 mDviguni GEU Paroturbinna 2 parovi turbini po 45000 k s 4 kotli KVN 98 64 EEU 2 turbogeneratori po 1500 kVt i 2 dizel generatori po 500 kVtShvidkist povnogo hodu 24 vuzli ekonomichnogo hodu 18 vuzlivDalnist plavannya 6 000 mil pri 18 vuzlahAvtonomnist 15 dibEkipazh 700 os u tomu chisli 130 oficeriv Ozbroyennya 2 2 57 mm AU AK 725 2 5 533 mm torpednih aparati PTA 53 1123 2 12 RBU 6000 144 RGB 60 1 2 PU PChRK Vihr 8 raketo torped 2 2 PU ZRK M 11 Shtorm 96 raket Aviacijna grupa 14 gelikopteriv Ka 25 riznih modifikacijU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Moskva znachennya Istoriya proyektuvannya i budivnictvaZ pochatkom holodnoyi vijni i poyavoyu na ozbroyenni vijskovo morskih sil krayin NATO atomnih pidvodnih chovniv z balistichnimi raketami yaki predstavlyali serjoznu nebezpeku dlya SRSR zminilasya taktika zastosuvannya i radyanskogo vijskovo morskogo flotu yak osnovna udarna sila buli obrani strategichni j udarni pidvodni chovni nosiyi raket a nadvodnij flot zoriyentovanij perevazhno na protichovnovi diyi Naprikinci 1950 h rokiv v ramkah realizaciyi ciyeyi koncepciyi pochalosya proyektuvannya velikogo korablya PChO dalnoyi zoni z grupovim bazuvannyam korabelnih vertolotiv na yaki v toj chas vzhe pokladalisya veliki veliki nadiyi Rozrobka proyektu protichovnovogo krejsera vertolotonoscya stala prodovzhennyam ryadu NDDKR provedenih pri stvorenni velikogo protichovnovogo korablya i rozvitkom ideyi zastosuvannya dlya protichovnovoyi oboroni vertolotiv grupovogo korabelnogo bazuvannya Zgidno z taktiko tehnichnim zavdannyam viznachenim Golovnim shtabom VMF osnovnim priznachennyam korablya viznachalisya poshuk i znishennya shvidkohidnih atomnih pidvodnih chovniv z balistichnimi raketami v dalnih zonah PChO u skladi grupi korabliv u vzayemodiyi z protichovnovoyu aviaciyeyu Centralnij naukovo doslidnij institut VMF vikonav obgruntuvannya koncepciyi korablya dalnoyi zoni PChO yake peredbachalo zabezpechennya bezperervnogo cilodobovogo poshuku pidvodnih chovniv ne menshe nizh dvoma vertolotami sho bulo nemozhlivo pri bazuvanni na korabli malogo yih chisla Proyektuvannya korablya proyektu 1123 sho otrimali shifr Kondor pochalosya v CKB 17 v Leningradi pid kerivnictvom a vsogo v konkursi zi stvorennya pershogo radyanskogo vertolotonoscya brali uchast 24 riznih proyekti U poyasnyuvalnij zapisci do poperednogo opracyuvannya korablya PChO dalnoyi zoni proyektu 1123 golovnij konstruktor proyektu O S Savichev u veresni 1959 roku viklav taktiku dij korabelnoyi protichovnovoyi poshukovo udarnoyi grupi KPUG i naviv rozrahunki potribnogo naryadu vertolotiv Scenarij dij korablya peredbachav sho vertolotonosec mav pidijti do miscya peredbachuvanogo poshuku PCh na vidstan blizko 50 km i zalishayuchis poza zonoyu viyavlennya pidvodnim chovnom protivnika dvoma vertolotami diyuchi odin raz na dobu vstanoviti po konturu obstezhuvanoyi akvatoriyi radiogidroakustichni buyi 24 godinnogo diyi dali dlya zabezpechennya zv yazku z najbilsh viddalenimi buyami mav vilitati odin vertolit potim v zonu napravlyalasya para poshukovih vertolotiv u zavdannya yakih vhodit znishennya viyavlenoyi cili Taktichna model viznachala optimalnu kilkist vertolotiv korabelnoyi grupi v 14 odinic Tehnichnij proyekt korablya zatverdzhenij 25 sichnya 1962 roku Golovnij konstruktor O S Savichev z 1967 roku yakij do priznachennya golovnim konstruktorom proyektu buv golovnim konstruktorom po korpusu korablya V hodi proyektuvannya zdijsnyuvalasya tisna kooperaciya z OKB 938 M I Kamova rozrobnika vertolotiv palubnoyi aviaciyi U rozrobci zasobiv vertolitnogo protichovnovogo kompleksu brav uchast NDI 15 VPS SRSR Opracovuvalosya visim variantiv eskiznogo proyektu u tomu chisli korabel z bichnim roztashuvannyam lotnoyi palubi vertolotonosec katamaran tosho Eskiznij proyekt buv zatverdzhenij u grudni 1960 roku Pislya zatverdzhennya eskiznogo proyektu opracovano 16 konfiguracij komponuvannya korablya Kolektivu konstruktoriv na choli z Savichevim dovelosya vidpracovuvati z nulya formu korpusu z klinopodibnim nosom i shirokoyu kormoyu sho nagaduvala podvijnij klin virishuvati pitannya rozmishennya potuzhnogo gidroakustichnogo kompleksu aerodinamichni problemi rozmishuvati zlitno posadkovu smugu i angari Pidpalubnij angar korablya vmishuvav v sebe 14 vertolotiv yaki dostavlyalisya na palubu dvoma pidjomnikami a u nadbudovi rozmishuvavsya angar dlya chergovih vertolotiv i tyagachiv Protichovnovi korabli dalnoyi morskoyi zoni proyektu 1123 buduvalisya na sudnobudivnomu zavodi 198 v Mikolayevi Golovnim budivelnikom korabliv cogo tipu buv priznachenij Ivan Josipovich Vinnik naglyadachami oficeri VMF V F Fedin ta I S Platonov Budivnictvo Moskvi bulo rozpochato v Mikolayevi 15 grudnya 1962 roku na Mikolayivskomu sudnobudivnomu zavodi Korabel otrimav zavodskij nomer 701 14 sichnya 1965 roku Moskvu bulo spusheno na vodu Osoblivosti konstrukciyi i ozbroyennyaKorabel mav visokobortnij stalevij korpus vigotovlenij po pozdovzhnij sistemi naboru zi shpaciyeyu 500 mm Zlitno posadkovij majdanchik iz chotirma startovimi poziciyami rozmishuvavsya v kormovij chastini najbilsh zahishenij vid zalivannya hvilyami plosha polotnoyi palubi 2400 m angaru 2000 m Usi kompleksi ozbroyennya rozmishuvalisya v nosovij chastini U serednij chastini roztashovuvalasya bagatoyarusna nadbudova z bashtopodibnoyu shogloyu Nadbudova vikonuvalasya z alyuminiyevo magniyevih splaviv Aviakrilo skladalosya z 14 vertolotiv Ka 25 12 Ka 25PL 1 Ka 25PS 1 Ka 25C RC abo Mi 8 Z nih dvanadcyat znahodilis v pidpalubnomu angari i dva chergovi v malomu angari na verhnij palubi Na polotnu palubu vertoloti pidnimalisya za dopomogoyu dvoh 10 tonnih pidjomnikiv Korabelne bazuvannya vertolotiv zabezpechuvala napivavtomatizovana sistema transportuvannya vertolotiv v angari lancyugovimi transporterami Na lotnoyi palubi transportuvannya vertolotiv zdijsnyuvalosya specialnimi tyagachami Ozbroyennya korablya skladali dvi spareni puskovi ustanovki ZRK Shtorm 48 raket odna ustanovka protichovnovogo raketnogo kompleksu Vihr 8 raketo torped dvi dvostvolni 57 mm artilerijski ustanovki AK 725 dva RBU 6000 144 reaktivni glibinni bombi RGB 60 Za proyektom na korablyah buli vstanovleni takozh dva pya titrubnih 533 mm torpednih aparati PTA 53 1123 ale u hodi modernizaciyi v 1976 roci voni buli demontovani Radiotehnichne ozbroyennya skladalos z GAS Orion Vega i Hosta RLS Shid Angara A tosho Vpershe u radyanskomu floti vsya informaciya vid radiolokacijnih gidroakustichnih ta optichnih zasobiv sposterezhennya nadhodila v bojovu informacijno keruyuchu sistemu Korin 1123 EkspluataciyaVhodiv do skladu 21 yi brigadi protichovnovih korabliv potim 11 yi brigadi protichovnovih korabliv 30 yi diviziyi Chornomorskogo flotu 31 zhovtnya 1968 roku krejser zavershiv zdachu zavdan K 1 K 2 i K 3 19 veresnya 1968 roku korabel sho otrimav bortovij 841 vijshov na pershu bojovu sluzhbu v Seredzemne more Za 48 dib pohodu projshov 11 000 mil a jogo vertoloti vikonali 497 vilotiv dlya poshuku ta sposterezhennya za pidvodnimi chovnai 6 go flotu VMS SShA Z 2 kvitnya 1969 roku brav uchast u navchannyah Vesna v akvatoriyi Chornogo morya ta trivali protyagom 4 dniv Z 20 kvitnya 1969 roku druga bojova sluzhba v Seredzemnomu mori Za 26 dib dalekogo pohodu Moskva projshov 7304 morskih mili Z 17 serpnya 1969 roku tretya bojova sluzhba v Seredzemnomu mori Za 28 dib dalekogo pohodu korabel projshov 7347 mil vzyav uchast v navchannyah Bronya 3 sichnya 1970 roku chetverta bojova sluzhba v Seredzemnomu mori ta Atlantichnomu okeani Za 82 dni pohodu krejser bortovij 848 projshov 21598 mil sdijsniv dilovij vizit v port Aleksandriya Yegipet i vzyav uchast u shirokomasshtabnih navchannyah VMF SRSR Okean v Atlantichnomu okeani 31 grudnya 1970 roku Moskva buv postavlenij na potochnij remont v Chornomorskij sudnobudivnij zavod v Mikolayevi 28 zhovtnya 1971 roku povernuvsya v Sevastopol 18 listopada 1972 roku na palubu PKR Moskva sho stoyav na yakori v Feodosijskij zatoci vidbulasya persha v istoriyi radyanskogo flotu posadka litaka z vertikalnim zletom posadkoyu YaK 36M Z 1 bereznya 1973 roku krejser bortovij 853 na p yatij bojovij sluzhbi v Seredzemnomu mori Za 83 dnya dalekogo pohodu projshov 19910 mil zdijsniv dilovij vizit v port Aleksandriya Yegipet dlya nadannya dopomogi ZS Yegiptu Z 24 kvitnya 1974 roku shosta bojova sluzhba v Seredzemnomu mori Za 67 dib pohodu krejser projshov 13717 mil dijsniv dilovij vizit v port Riyeka Yugoslaviya 2 lyutogo 1975 roku na rejdi Pivnichnij buhti Sevastopolya na bortu PKR Moskva cherez korotkogo zamikannya vidbulosya zagoryannya Vnaslidok pozhezhi povnistyu vigorili primishennya nosovih dizel generatoriv kubrik 3 energovidsik 1 ta velika chastina nosovih vidsikiv Pozhezhu vdalosya povnistyu zagasiti lishe cherez 7 godin Tri chleni ekipazhu zaginuli vid otruyennya chadnim gazom 19 lyutogo postavlenij na serednij remont ta modernizaciyu v Chornomorskij sudnobudivnij zavod 26 grudnya 1976 roku povernuvsya v Sevastopol vklyuchenij do skladu 11 yi brigadi protichovnovih korabliv 30 yi diviziyi KChF Z 21 listopada 1977 roku na somij bojovij sluzhbi v Seredzemnomu mori Za 221 den pohodu projshov 20509 mil zdijsniv oficijnij vizit do portu Alzhir Alzhir Z 25 serpnya 1979 rokukorabel bortovij 104 potim 100 na vosmij bojovij sluzhbi v Seredzemnomu mori Za 190 dniv dalekogo pohodu krejser projshov 16307 mil zdijsniv dilovij zahid v port Dubrovnik Yugoslaviya 4 chervnya 1980 roku cherez navigacijnu pomilku Moskva siv na milinu v rajoni Sevastopolya poshkodivshi obtikach gidroakustichnoyi stanciyi Z 5 bereznya 1981 roku na dev yatij bojovij sluzhbi v Seredzemnomu mori Za 154 dni dalekogo pohodu projshov 12840 mil zdijsniv dilovij zahid v port Dubrovnik Z 25 lyutogo 1982 roku desyata bojova sluzhba v Seredzemnomu mori ta Atlantichnomu okeani Za 160 dniv dalekogo pohodu krejser bortovij 106 projshov 20058 mil zdijsniv dilovi zahodi v porti Riyeka Yugoslaviya Luanda Angola ta Lagos Nigeriya 1 zhovtnya 1982 roku postavlenij na modernizaciyu ta serednij remont v Sevastopolskij morskij zavod Remont trivav do chervnya 1990 roku 14 zhovtnya 1991 roku vijshov na ostannyu odinadcyatu bojovu sluzhbu v Seredzemnomu mori Za 49 dniv pohodu krejser bortovij 108 projshov 3253 mili zdijsniv dilovij zahid v port Tartus Siriya 26 travnya 1993 roku vidbuvsya ostannij vihid PKR Moskva na bojove cherguvannya v akvatoriyu Chornogo morya Z togo chasu do spisannya 7 listopada 1996 roku v more ne vihodiv 27 kvitnya 1995 roku vivedenij v rezerv 2 yi kategoriyi 22 chervnya togo zh roku perejmenovanij v bortovij 108 7 listopada 1996 roku vivedenij zi skladu flotu Prodanij na metalobruht Indiyi 27 travnya 1997 roku vidbuksovanij z Sevastopolya do Alangu Indiya dlya rozborki na metal PrimitkiProyekt 1123 Kondor Moskva na sajti Militaryrussia Otechestvennaya voennaya tehnika ros Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 2 kvitnya 2013 Proekt 1123 Kondor Moskva class na sajti ATRINA ros Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka Proekt 1123 Kondor na sajti Enciklopediya korablej ros Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 2 kvitnya 2013 Protivolodochnyj krejser Moskva na portali Chernomorskij flot ros Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 2 kvitnya 2013 Balakin S A Zablockij V P Sovetskie avianoscy Avianesushie krejsera admirala Gorshkova M EKSMO 2007 S 240 ISBN 978 5 699 20954 5 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Moskva protichovnovij krejser Babich V V Gorod Svyatogo Nikolaya i ego avianoscy 7 Nikolaev Atoll 2013 805 s ISBN 966 2504 37 0 Babich V V Nashi avianoscy na stapelyah i v dalnih pohodah Nikolaev Atoll 2003 544 s ISBN 966 7726 69 X Balakin S A Zablockij V P Sovetskie avianoscy Avianesushie krejsera admirala Gorshkova M EKSMO 2007 S 240 ISBN 978 5 699 20954 5 Shunkov V N Avianesushie korabli i morskaya aviaciya M Popurri 2003 576 s ISBN 985 438 979 0