Кіне́цьпіль (Конєцполь Новий, пол. Koniecpol Nowy) — село в Україні, у Первомайській міській громаді Первомайського району Миколаївської області. Населення становить 3518 осіб. Колишнє містечко.
село Кінецьпіль | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Миколаївська область |
Район | Первомайський район |
Громада | Первомайська міська громада |
Облікова картка | Кінецьпіль |
Основні дані | |
Засноване | 1634 |
Населення | 3518 |
Площа | 30 км² |
Густота населення | 117,2 осіб/км² |
Поштовий індекс | 55230 |
Телефонний код | +380 5161 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°00′05″ пн. ш. 30°47′10″ сх. д. / 48.00139° пн. ш. 30.78611° сх. д.Координати: 48°00′05″ пн. ш. 30°47′10″ сх. д. / 48.00139° пн. ш. 30.78611° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 78 м |
Водойми | р. Південний Буг |
Відстань до обласного центру | 179 км |
Відстань до районного центру | 9,6 км |
Найближча залізнична станція | Первомайськ-на-Бузі |
Відстань до залізничної станції | 9,6 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3 |
Карта | |
Кінецьпіль | |
Кінецьпіль | |
Мапа | |
Кінецьпіль у Вікісховищі |
Село розташоване за 9 км на південний захід від міста Первомайськ (автошлях Р75) і залізничної станції Первомайськ-на-Бузі.
Історія
На околицях села виявлені залишки поселення трипільської культури епохи бронзи (IV і II тисячоліть до н. е.) і Черняхівської культури (II—V ст. н. ери).
Уперше Кінецьпіль згадується в історичних документах з 1634 р. як фортеця для захисту від татар, побудована французьким інженером Ґійомом де Бопланом. Містечко та замок Новий Конецполь були розташовані на зливі річок Кодими та Богу. Станіслав Конецпольський тут часто мешкав. Пізніше містечко перейшло Любомирським, Шалайським, Собанським. Тут були церква святого Дмитра, костел, синагога. Біля p. Богу стояв стовп з написом: кінець Польщі. Наприкінці 19 ст. тут були ще руїни замку.
Втім, досить подивитись на (карти Боплана), щоб переконатись, що його Новий Кінецьпіль розташовано на місці впадіння до Бугу річки Савранки, а не Кодими, тобто на місці сучасного смт Саврань. Поза всяким сумнівом, військовий інженер Боплан чудово володів картами і мав добрі навички з масштабування, тож не міг помилитись із місцем розташування своєї фортеці. Нинішній же Кінецьпіль, ймовірно було засновано вже після 1699 року, коли Річ Посполита повернула собі Брацлавщину і Поділля, які з 1672 року перебували під владою Османської імперії.
У 1902 році у с. Кінецьпіль з'явився водяний млин, збудований за ініціативи братів Собанських. Млин досить швидко перетворився на потужне і затребуване виробництво. Продукція вирушала, переважно, до Одеси. У 90-х поблизу с. Кінецьпіль існувало два хлібозаводи, які користувалися послугами млина, завдяки чому той і продовжував працювати. Млин Собанських і зараз функціонує. Підприємство працює з дрібними приватними замовниками
1907 р. місцеві селяни виступили проти поміщика, за що були жорстоко покарані.
На фронтах німецько-радянської війни билися з нацистами 218 осіб, 91 з них загинув у боях, 80 — нагороджені орденами і медалями. У Кінецьполі на честь воїнів — визволителів села і воїнів-односельців, полеглих у боях з нацистами, в 1975 р. встановлений пам'ятник.
66 передових працівників господарства удостоєні урядових нагород, у тому числі ордени Леніна — трактористи Г. І. Гизюк і Г. Я. Катюжан.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3312 | 94.14% |
російська | 178 | 5.06% |
румунська | 25 | 0.71% |
білоруська | 1 | 0.03% |
вірменська | 1 | 0.03% |
польська | 1 | 0.03% |
Усього | 3518 | 100% |
Економіка
У Кінецьполі обробляється 6261 га сільського господарських угідь, з них 3368 га орних, у тому числі 473 га поливних, земель. Господарство спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби. Вирощуються також озима пшениця, кукурудза, соняшник, цукровий буряк, овочі.
Освіта та культура
У селі є одинадцятирічна школа (19 учителів і 242 учнів), дві бібліотеки з фондом 20 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла на 50 місць. До послуг селян — універмаг, вісім крамниць, їдальня, швацька і шевська майстерні, перукарня, відділення Укрпошта, АТС та Ощадбанку України.
Див. також
Джерела
- Koniecpol nowy, mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 331. (пол.) — S. 331.
Посилання
- Погода в селі Кінецьпіль [ 6 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Кінецьпіль, Первомайський район, Миколаївська область // Історія міст і сіл Української РСР
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- (укр.). Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Konecpol Div takozh Konecpol Savran Kine cpil Konyecpol Novij pol Koniecpol Nowy selo v Ukrayini u Pervomajskij miskij gromadi Pervomajskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Naselennya stanovit 3518 osib Kolishnye mistechko selo Kinecpil Krayina Ukrayina Oblast Mikolayivska oblast Rajon Pervomajskij rajon Gromada Pervomajska miska gromada Oblikova kartka Kinecpil Osnovni dani Zasnovane 1634 Naselennya 3518 Plosha 30 km Gustota naselennya 117 2 osib km Poshtovij indeks 55230 Telefonnij kod 380 5161 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 00 05 pn sh 30 47 10 sh d 48 00139 pn sh 30 78611 sh d 48 00139 30 78611 Koordinati 48 00 05 pn sh 30 47 10 sh d 48 00139 pn sh 30 78611 sh d 48 00139 30 78611 Serednya visota nad rivnem morya 78 m Vodojmi r Pivdennij Bug Vidstan do oblasnogo centru 179 km Vidstan do rajonnogo centru 9 6 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Pervomajsk na Buzi Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 9 6 km Misceva vlada Adresa radi 55213 Mikolayivska obl m Pervomajsk vul Grushevskogo 3 Karta Kinecpil Kinecpil Mapa Kinecpil u Vikishovishi Selo roztashovane za 9 km na pivdennij zahid vid mista Pervomajsk avtoshlyah R75 i zaliznichnoyi stanciyi Pervomajsk na Buzi IstoriyaKinecpil na mapi Zigmunda Gerstmana Na okolicyah sela viyavleni zalishki poselennya tripilskoyi kulturi epohi bronzi IV i II tisyacholit do n e i Chernyahivskoyi kulturi II V st n eri Upershe Kinecpil zgaduyetsya v istorichnih dokumentah z 1634 r yak fortecya dlya zahistu vid tatar pobudovana francuzkim inzhenerom Gijomom de Boplanom Mistechko ta zamok Novij Konecpol buli roztashovani na zlivi richok Kodimi ta Bogu Stanislav Konecpolskij tut chasto meshkav Piznishe mistechko perejshlo Lyubomirskim Shalajskim Sobanskim Tut buli cerkva svyatogo Dmitra kostel sinagoga Bilya p Bogu stoyav stovp z napisom kinec Polshi Naprikinci 19 st tut buli she ruyini zamku Zasnovnik mistechka Stanislav Konecpolskij Vtim dosit podivitis na karti Boplana shob perekonatis sho jogo Novij Kinecpil roztashovano na misci vpadinnya do Bugu richki Savranki a ne Kodimi tobto na misci suchasnogo smt Savran Poza vsyakim sumnivom vijskovij inzhener Boplan chudovo volodiv kartami i mav dobri navichki z masshtabuvannya tozh ne mig pomilitis iz miscem roztashuvannya svoyeyi forteci Ninishnij zhe Kinecpil jmovirno bulo zasnovano vzhe pislya 1699 roku koli Rich Pospolita povernula sobi Braclavshinu i Podillya yaki z 1672 roku perebuvali pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi U 1902 roci u s Kinecpil z yavivsya vodyanij mlin zbudovanij za iniciativi brativ Sobanskih Mlin dosit shvidko peretvorivsya na potuzhne i zatrebuvane virobnictvo Produkciya virushala perevazhno do Odesi U 90 h poblizu s Kinecpil isnuvalo dva hlibozavodi yaki koristuvalisya poslugami mlina zavdyaki chomu toj i prodovzhuvav pracyuvati Mlin Sobanskih i zaraz funkcionuye Pidpriyemstvo pracyuye z dribnimi privatnimi zamovnikami 1907 r miscevi selyani vistupili proti pomishika za sho buli zhorstoko pokarani Na frontah nimecko radyanskoyi vijni bilisya z nacistami 218 osib 91 z nih zaginuv u boyah 80 nagorodzheni ordenami i medalyami U Kinecpoli na chest voyiniv vizvoliteliv sela i voyiniv odnoselciv poleglih u boyah z nacistami v 1975 r vstanovlenij pam yatnik 66 peredovih pracivnikiv gospodarstva udostoyeni uryadovih nagorod u tomu chisli ordeni Lenina traktoristi G I Gizyuk i G Ya Katyuzhan NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 3312 94 14 rosijska 178 5 06 rumunska 25 0 71 biloruska 1 0 03 virmenska 1 0 03 polska 1 0 03 Usogo 3518 100 EkonomikaU Kinecpoli obroblyayetsya 6261 ga silskogo gospodarskih ugid z nih 3368 ga ornih u tomu chisli 473 ga polivnih zemel Gospodarstvo specializuyetsya na vidgodivli velikoyi rogatoyi hudobi Viroshuyutsya takozh ozima pshenicya kukurudza sonyashnik cukrovij buryak ovochi Osvita ta kulturaU seli ye odinadcyatirichna shkola 19 uchiteliv i 242 uchniv dvi biblioteki z fondom 20 tis knig feldshersko akusherskij punkt dityachi yasla na 50 misc Do poslug selyan univermag visim kramnic yidalnya shvacka i shevska majsterni perukarnya viddilennya Ukrposhta ATS ta Oshadbanku Ukrayini Div takozhKonyecpolDzherelaKoniecpol nowy mko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 331 pol S 331 PosilannyaPogoda v seli Kinecpil 6 chervnya 2016 u Wayback Machine Kinecpil Pervomajskij rajon Mikolayivska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ce nezavershena stattya z geografiyi Mikolayivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi ukr Arhiv originalu za 30 veresnya 2021 Procitovano 30 veresnya 2021 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih