Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кховар кхов کھووار زبان трансліт khowār kʰɔːwaːr також відома як читралі дардська мова індоарійської сім ї мов якою гово

Кховар

Кховар

Кховар (кхов. کھووار زبان‎‎, трансліт. khowār, kʰɔːwaːr), також відома, як читралі, — дардська мова індоарійської сім'ї мов, якою говорять переважно у Читралі та навколишніх територіях, що в Пакистані.

Кховар
кхов. کھووار زبان‎‎
image
"Кховар" (насталік).
Поширена вПакистан
РегіонЧитрал
ЕтнічністьКхо
Носії578 100 (2020)
Писемність (насталік)
КласифікаціяІндоєвропейські мови
Офіційний статус
РегулюєАсоціація просування мови Кховар
Коди мови
ISO 639-3khw
image
Кховар — мала мова Пакистану, якою говорять переважно у Читралі, зображена на цій карті.
image
Ареал поширення мови Кховар.

Кховар — лінгва-франка Читралу, нею також говорять у районах та , а також у районі .

Носії кховар значною мірою переїхали до міст Пакистану: у Пешаварі, Ісламабаді, Лахорі, Карачі є значні спільноти кхо. Нею, як другою мовою, також говорять калаші. Вона тісно пов'язана з іншими індоарійськими мовами: пенджабською, західнопенджабською, синдською, західними мовами пахарі.

Назви

Самоназва, Khō-wār, означає "мова (wār) народу кхо". У часи Британської Індії, англійці називали її "Chitrālī" (від регіону Читрал), або "Qāshqārī". У пуштунів і бадахшанців вона називалась "Kashkār". Також є назва, яку використав Лейтнер 1880 — "Arnyiá", або "Arniya", що походить від назви частини у мові , де говорять мовою кховар.

Історія

Кховар поширилась у Читралі з північної частини регіону. За , кховар походить з , з долин навколо . Кховар став поширюватись на південь Читралу приблизно на початку XIV століття.

Кховар поділяє значну кількість морфологічних рис із сусідніми іранськими мовами Бадахшану, що показує на те, що прамова кховар давно утворилась саме в цьому місці, хоча враховуючи зв'язки з мовою , ймовірно її носії прийшли з півдня в першому тисячолітті до нашої ери, можливо, через Сват і Дір.

заявив: "Кховар у багатьох аспектах є найбільш архаїчною з усіх сучасних індійських мов, вона зберегла значну частину відмінків санскриту, та багато слів збереглися майже у такому ж вигляді, як у санскриті":3.

Фонологія

У кховар є різні діалекти із можливими фонемічними відмінностями. У наступних таблицях наведено фонологію мови кховар.

Голосні

Передні Середні Задні
Високі i u
Середні ɛ ɔ
Низькі ɑ

У кховар також можуть бути носові голосні та довгі /ɑː/, /ɛː/, /iː/, /ɔː/, та/uː/. Джерела не мають однозначної думки, чи є фонемічною довжина голосних. Один з авторів стверджує, що "довгота голосних спостерігається переважно як замінна. Довжина голосного фонологічного значення відзначається набагато рідше". На відміну від сусідньої та спорідненої мови калаша, кховар не має ретрофлексних голосних.

Приголосні

Губні Ясенні Ретрофлексні Середньопіднебінні Задньоязикові Язичкові Гортанні
Носові m n
Проривні глухі p t ʈ k q
дзвінкі b d ɖ g
придихові pʰ tʰ ʈʰ kʰ
Африкати глухі ts ʈʂ tɕ
дзвінкі dz ɖʐ dʑ
придихові tsʰ ʈʂʰ tɕʰ
Фрикативні глухі f s ʂ ɕ x h
дзвінкі z ʐ ʑ ɣ
Апроксиманти ʋ l(ʲ) ɫ j (w)
Одноударні ɾ

Алофони /x ɣ h ʋ ɾ/: [χ ʁ ɦ w ɹ], відповідно. /q x ɣ f/, у більшості індоарійських мов, є тільки у запозиченнях з перської та арабської, але в кховар вони існують і в словах власного походження.

Тон

Кховар, як і більшість дардських мов, має фонемічний тон або розрізнення за наголосом.

Орфографія

Докладніше:

Кховарське письмо походить від абетки урду. Воно має додаткові літери на позначення звуків, яких в урду немає. Як і урду, кховар зазвичай записується насталіком.

З кінця XIX століття, письменники й правителі князівства доклали чимало зусиль задля поширення освіти та літератури мовою кховар. Спочатку, Мірза Мухаммад Шакур і Принц Таджумал Шах Мохфі прийняли перську абетку, що використовувалась у сусідньому Афганістані. Втім, перська абетка не мала літер для звуків, що були лиш у кховар. На початку XX століття, у роки британського правління, освіта мовою урду стала поширеною серед індусів-мусульман. Читральські письменники, Сір Насір уль-Мульк та Мірза Мухаммад Ґафран вирішили, що писемність урду краще підходить для мови кховар. Та все ж, в абетці урду теж бракувало літер на позначення звуків кховар. Зрештою, було створено нові літери. Процес стандартизації йшов аж до 1970-х років. Також були спірні моменти. Деякі виступали за зменшення кількості літер до мінімуму, та пропонували прибрати арабські літери, що не представляють окремі звуки у кховар та представляють такі ж звуки, як вже наявні літери (наприклад, літери ث، ذ، ص‎, звучать так само як і літери س، ز، س‎ відповідно). Усього до абетки урду з 37 літер було додано 6, і сучасне кховарське письмо складається з 43 літер.

Примітки

  1. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Khowar
  2. Faizi, Inayatullah. Development of Khowar as a Literacy Language, Results of interaction between linguists and language community: Case study in Chitral, Northern Pakistan (PDF). NWFP-Pakistan: Govt Degree College Chitral.
  3. Jain, Danesh; Cardona, George (26 липня 2007). The Indo-Aryan Languages (англ.). Routledge. с. 843. ISBN .
  4. Cardona, George (2007). The Indo-Aryan Languages. с. 843.
  5. Heegård Petersen, Jan (30 вересня 2015). Kalasha texts – With introductory grammar. Acta Linguistica Hafniensia (англ.). 47 (sup1): 1—275. doi:10.1080/03740463.2015.1069049. ISSN 0374-0463. S2CID 218660179.
  6. M. Oranskij, “Indo-Iranica IV. Tadjik (Régional) Buruǰ ‘Bouleau,’” in Mélanges linguistiques offerts à Émile Benveniste, Paris, 1975, pp. 435–40.
  8. O'Brien, Donatus James Thomond (1895). Grammar and vocabulary of the K̲h̲owâr dialect (Chitrâli). Lahore: Civil and military gazette press. с. i.
  9. Leitner, Gottlieb William (1880). Kafiristan. Section 1: the Bashgeli Kafirs and their language. Lahore: Dilbagroy. с. 43. Процитовано 6 червня 2016.
  10. Rensch, Calvin Ross (1992). Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan: Languages of Chitral (PDF) (англ.). National Institute of Pakistan Studies, Quaid-i-Azam University. с. 28—29, 98—99.
  11. Dani, Ahmad Hasan (2001). History of Northern Areas of Pakistan: Upto 2000 A.D. (англ.). Sang-e-Meel Publications. с. 66. ISBN .
  12. (1974). Languages of Nuristan and surrounding regions. У Jettmar, Karl; Edelberg, Lennart (ред.). Cultures of the Hindukush: selected papers from the Hindu-Kush Cultural Conference held at Moesgård 1970. Beiträge zur Südasienforschung, Südasien-Institut Universität Heidelberg. Т. 1. Wiesbaden: Franz Steiner. с. 1—10. ISBN . The main language of Chitral is Khowar, in many respects the most archaic of all modern Indian languages, retaining a great part of Sanskrit case inflexion, and retaining many words in a nearly Sanskritic form.
  13. Edelman, D. I. (1983). The Dardic and Nuristani Languages. Moscow: Institut vostokovedenii︠a︡ (Akademii︠a︡ nauk SSSR). с. 210.
  14. (1988), (PDF), Ph.D. Dissertation, University of Michigan: 37—40, архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016, процитовано 11 лютого 2024
  15. ; Nigah, Maula; Baig, Rahmat Karim (2004), A Digital Khowar-English Dictionary with Audio
  16. Liljegren, H.; Khan, A. (2017). Khowar. Journal of the International Phonetic Association. 47 (2): 219—229. doi:10.1017/S0025100316000220. S2CID 232348235.
  17. Cardona, George; Jain, Dhanesh, ред. (2003). The historical context and development of Indo-Aryan. The Indo-Aryan Languages. Routledge language family series. London: Routledge. с. 932. ISBN .
  18. Baart, Joan L. G. (2003), Tonal features in languages of northern Pakistan (PDF), National Institute of Pakistan Studies, Quaid-i-Azam University and Summer Institute of Linguistics, с. 3, 6
  19. Hutchinson, John; Smith, Anthony D. (2000). Nationalism: Critical Concepts in Political Science (англ.). Taylor & Francis. ISBN . In the nineteenth century in north India, before the extension of the British system of government schools, Urdu was not used in its written form as a medium of instruction in traditional Islamic schools, where Muslim children were taught Persian and Arabic, the traditional languages of Islam and Muslim culture. It was only when the Muslim elites of north India and the British decided that Muslims were backward in education in relation to Hindus and should be encouraged to attend government schools that it was felt necessary to offer Urdu in the Persian-Arabic script as an inducement to Muslims to attend the schools. And it was only after the Hindi-Urdu controversy developed that Urdu, once disdained by Muslim elites in north India and not even taught in the Muslim religious schools in the early nineteenth century, became a symbol of Muslim identity second to Islam itself. A second point revealed by the Hindi-Urdu controversy in north India is how symbols may be used to separate peoples who, in fact, share aspects of culture. It is well known that ordinary Muslims and Hindus alike spoke the same language in the United Provinces in the nineteenth century, namely Hindustani, whether called by that name or whether called Hindi, Urdu, or one of the regional dialects such as Braj or Awadhi. Although a variety of styles of Hindi-Urdu were in use in the nineteenth century among different social classes and status groups, the legal and administrative elites in courts and government offices, Hindus and Muslims alike, used Urdu in the Persian-Arabic script.
  20. Ahmadriza, Fareed. Hussain, Mumtaz. کھوار حروف تہجی کی تاریخ‎ History of the Khowar Alphabet http://www.mahraka.com/khowar_alphabets.html

Джерела

  • (2001) "Spatial Representation in Khowar". Proceedings of the 36th Annual Meeting of the Chicago Linguistic Society. Chicago: Chicago Linguistic Society.
  • Decker, Kendall D. (1992). Languages of Chitral. Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan. Т. 5. Islamabad: National Institute of Pakistan Studies, Quaid-i Azam University and Summer Institute of Linguistics. ISBN .
  • L'Homme, Erik (1999) Parlons Khowar. Langue et culture de l'ancien royaume de Chitral au Pakistan. Paris: L'Harmattan.
  • (1936) "Iranian Elements in Khowar". Bulletin of the School of Oriental and African Studies, Vol. VIII, London.
  • Badshah Munir Bukhari (2001) Khowar language. University publisher. Pakistan
  • Morgenstierne, Georg (1947) "Some Features of Khowar Morphology". Norsk Tidsskrift for Sprogvidenskap, Vol. XIV, Oslo.
  • Morgenstierne, Georg (1957) Sanskritic Words in Khowar. Felicitation Volume Presented to S. K. Belvalkar. Benares. 84–98 [Reprinted in Morgenstierne (1973): Irano-Dardica, 267–72]
  • (1981) Khowar-English Dictionary. Peshawar. .
  • Strand, Richard F. (2022). Phonatory Location in the Far North-Western Indo-Âryan Languages. У Baart, Joan L.G.; Liljegren, Henrik; Payne, Thomas E. (ред.). Languages of Northern Pakistan: Essays in Memory of Carla Radloff. Karachi: Oxford University Press. с. 446—495.
  • Zeal News
  • Cultural diversity of Chitral, Chitral Today.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Khowar language
image
Wikimedia Incubator
В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії мовою Кховар
  • Georg Morgenstierne. National Library of Norway. 2001. Процитовано 11 January 2009.
  • Strand, Richard F. (2011). Khow'ar Lexicon. Процитовано 16 January 2012.
  • Strand, Richard F. (2012). The Sound System of Khow'ar. Процитовано 16 January 2012.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Khovar khov کھووار زبان translit khowar kʰɔːwaːr takozh vidoma yak chitrali dardska mova indoarijskoyi sim yi mov yakoyu govoryat perevazhno u Chitrali ta navkolishnih teritoriyah sho v Pakistani Khovarkhov کھووار زبان Khovar nastalik Poshirena vPakistanRegionChitralEtnichnistKhoNosiyi578 100 2020 Pisemnist nastalik KlasifikaciyaIndoyevropejski movi Indoiranski Indoarijski DardskiOficijnij statusRegulyuyeAsociaciya prosuvannya movi KhovarKodi moviISO 639 3khwKhovar mala mova Pakistanu yakoyu govoryat perevazhno u Chitrali zobrazhena na cij karti Areal poshirennya movi Khovar Khovar lingva franka Chitralu neyu takozh govoryat u rajonah ta a takozh u rajoni Nosiyi khovar znachnoyu miroyu pereyihali do mist Pakistanu u Peshavari Islamabadi Lahori Karachi ye znachni spilnoti kho Neyu yak drugoyu movoyu takozh govoryat kalashi Vona tisno pov yazana z inshimi indoarijskimi movami pendzhabskoyu zahidnopendzhabskoyu sindskoyu zahidnimi movami pahari NazviSamonazva Khō war oznachaye mova war narodu kho U chasi Britanskoyi Indiyi anglijci nazivali yiyi Chitrali vid regionu Chitral abo Qashqari U pushtuniv i badahshanciv vona nazivalas Kashkar Takozh ye nazva yaku vikoristav Lejtner 1880 Arnyia abo Arniya sho pohodit vid nazvi chastini u movi de govoryat movoyu khovar IstoriyaKhovar poshirilas u Chitrali z pivnichnoyi chastini regionu Za khovar pohodit z z dolin navkolo Khovar stav poshiryuvatis na pivden Chitralu priblizno na pochatku XIV stolittya Khovar podilyaye znachnu kilkist morfologichnih ris iz susidnimi iranskimi movami Badahshanu sho pokazuye na te sho pramova khovar davno utvorilas same v comu misci hocha vrahovuyuchi zv yazki z movoyu jmovirno yiyi nosiyi prijshli z pivdnya v pershomu tisyacholitti do nashoyi eri mozhlivo cherez Svat i Dir zayaviv Khovar u bagatoh aspektah ye najbilsh arhayichnoyu z usih suchasnih indijskih mov vona zberegla znachnu chastinu vidminkiv sanskritu ta bagato sliv zbereglisya majzhe u takomu zh viglyadi yak u sanskriti 3 FonologiyaU khovar ye rizni dialekti iz mozhlivimi fonemichnimi vidminnostyami U nastupnih tablicyah navedeno fonologiyu movi khovar Golosni Peredni Seredni ZadniVisoki i uSeredni ɛ ɔNizki ɑ U khovar takozh mozhut buti nosovi golosni ta dovgi ɑː ɛː iː ɔː ta uː Dzherela ne mayut odnoznachnoyi dumki chi ye fonemichnoyu dovzhina golosnih Odin z avtoriv stverdzhuye sho dovgota golosnih sposterigayetsya perevazhno yak zaminna Dovzhina golosnogo fonologichnogo znachennya vidznachayetsya nabagato ridshe Na vidminu vid susidnoyi ta sporidnenoyi movi kalasha khovar ne maye retrofleksnih golosnih Prigolosni Gubni Yasenni Retrofleksni Serednopidnebinni Zadnoyazikovi Yazichkovi GortanniNosovi m nProrivni gluhi p t ʈ k qdzvinki b d ɖ gpridihovi pʰ tʰ ʈʰ kʰAfrikati gluhi ts ʈʂ tɕdzvinki dz ɖʐ dʑpridihovi tsʰ ʈʂʰ tɕʰFrikativni gluhi f s ʂ ɕ x hdzvinki z ʐ ʑ ɣAproksimanti ʋ l ʲ ɫ j w Odnoudarni ɾ Alofoni x ɣ h ʋ ɾ x ʁ ɦ w ɹ vidpovidno q x ɣ f u bilshosti indoarijskih mov ye tilki u zapozichennyah z perskoyi ta arabskoyi ale v khovar voni isnuyut i v slovah vlasnogo pohodzhennya Ton Khovar yak i bilshist dardskih mov maye fonemichnij ton abo rozriznennya za nagolosom OrfografiyaDokladnishe Khovarske pismo pohodit vid abetki urdu Vono maye dodatkovi literi na poznachennya zvukiv yakih v urdu nemaye Yak i urdu khovar zazvichaj zapisuyetsya nastalikom Z kincya XIX stolittya pismenniki j praviteli knyazivstva doklali chimalo zusil zadlya poshirennya osviti ta literaturi movoyu khovar Spochatku Mirza Muhammad Shakur i Princ Tadzhumal Shah Mohfi prijnyali persku abetku sho vikoristovuvalas u susidnomu Afganistani Vtim perska abetka ne mala liter dlya zvukiv sho buli lish u khovar Na pochatku XX stolittya u roki britanskogo pravlinnya osvita movoyu urdu stala poshirenoyu sered indusiv musulman Chitralski pismenniki Sir Nasir ul Mulk ta Mirza Muhammad Gafran virishili sho pisemnist urdu krashe pidhodit dlya movi khovar Ta vse zh v abetci urdu tezh brakuvalo liter na poznachennya zvukiv khovar Zreshtoyu bulo stvoreno novi literi Proces standartizaciyi jshov azh do 1970 h rokiv Takozh buli spirni momenti Deyaki vistupali za zmenshennya kilkosti liter do minimumu ta proponuvali pribrati arabski literi sho ne predstavlyayut okremi zvuki u khovar ta predstavlyayut taki zh zvuki yak vzhe nayavni literi napriklad literi ث ذ ص zvuchat tak samo yak i literi س ز س vidpovidno Usogo do abetki urdu z 37 liter bulo dodano 6 i suchasne khovarske pismo skladayetsya z 43 liter PrimitkiEberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Khowar Faizi Inayatullah Development of Khowar as a Literacy Language Results of interaction between linguists and language community Case study in Chitral Northern Pakistan PDF NWFP Pakistan Govt Degree College Chitral Jain Danesh Cardona George 26 lipnya 2007 The Indo Aryan Languages angl Routledge s 843 ISBN 978 1 135 79711 9 Cardona George 2007 The Indo Aryan Languages s 843 Heegard Petersen Jan 30 veresnya 2015 Kalasha texts With introductory grammar Acta Linguistica Hafniensia angl 47 sup1 1 275 doi 10 1080 03740463 2015 1069049 ISSN 0374 0463 S2CID 218660179 M Oranskij Indo Iranica IV Tadjik Regional Buruǰ Bouleau in Melanges linguistiques offerts a Emile Benveniste Paris 1975 pp 435 40 O Brien Donatus James Thomond 1895 Grammar and vocabulary of the K h owar dialect Chitrali Lahore Civil and military gazette press s i Leitner Gottlieb William 1880 Kafiristan Section 1 the Bashgeli Kafirs and their language Lahore Dilbagroy s 43 Procitovano 6 chervnya 2016 Rensch Calvin Ross 1992 Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan Languages of Chitral PDF angl National Institute of Pakistan Studies Quaid i Azam University s 28 29 98 99 Dani Ahmad Hasan 2001 History of Northern Areas of Pakistan Upto 2000 A D angl Sang e Meel Publications s 66 ISBN 978 969 35 1231 1 1974 Languages of Nuristan and surrounding regions U Jettmar Karl Edelberg Lennart red Cultures of the Hindukush selected papers from the Hindu Kush Cultural Conference held at Moesgard 1970 Beitrage zur Sudasienforschung Sudasien Institut Universitat Heidelberg T 1 Wiesbaden Franz Steiner s 1 10 ISBN 978 3 515 01217 1 The main language of Chitral is Khowar in many respects the most archaic of all modern Indian languages retaining a great part of Sanskrit case inflexion and retaining many words in a nearly Sanskritic form Edelman D I 1983 The Dardic and Nuristani Languages Moscow Institut vostokovedenii a Akademii a nauk SSSR s 210 1988 PDF Ph D Dissertation University of Michigan 37 40 arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 procitovano 11 lyutogo 2024 Nigah Maula Baig Rahmat Karim 2004 A Digital Khowar English Dictionary with Audio Liljegren H Khan A 2017 Khowar Journal of the International Phonetic Association 47 2 219 229 doi 10 1017 S0025100316000220 S2CID 232348235 Cardona George Jain Dhanesh red 2003 The historical context and development of Indo Aryan The Indo Aryan Languages Routledge language family series London Routledge s 932 ISBN 0 7007 1130 9 Baart Joan L G 2003 Tonal features in languages of northern Pakistan PDF National Institute of Pakistan Studies Quaid i Azam University and Summer Institute of Linguistics s 3 6 Hutchinson John Smith Anthony D 2000 Nationalism Critical Concepts in Political Science angl Taylor amp Francis ISBN 978 0 415 20112 4 In the nineteenth century in north India before the extension of the British system of government schools Urdu was not used in its written form as a medium of instruction in traditional Islamic schools where Muslim children were taught Persian and Arabic the traditional languages of Islam and Muslim culture It was only when the Muslim elites of north India and the British decided that Muslims were backward in education in relation to Hindus and should be encouraged to attend government schools that it was felt necessary to offer Urdu in the Persian Arabic script as an inducement to Muslims to attend the schools And it was only after the Hindi Urdu controversy developed that Urdu once disdained by Muslim elites in north India and not even taught in the Muslim religious schools in the early nineteenth century became a symbol of Muslim identity second to Islam itself A second point revealed by the Hindi Urdu controversy in north India is how symbols may be used to separate peoples who in fact share aspects of culture It is well known that ordinary Muslims and Hindus alike spoke the same language in the United Provinces in the nineteenth century namely Hindustani whether called by that name or whether called Hindi Urdu or one of the regional dialects such as Braj or Awadhi Although a variety of styles of Hindi Urdu were in use in the nineteenth century among different social classes and status groups the legal and administrative elites in courts and government offices Hindus and Muslims alike used Urdu in the Persian Arabic script Ahmadriza Fareed Hussain Mumtaz کھوار حروف تہجی کی تاریخ History of the Khowar Alphabet http www mahraka com khowar alphabets html Dzherela 2001 Spatial Representation in Khowar Proceedings of the 36th Annual Meeting of the Chicago Linguistic Society Chicago Chicago Linguistic Society Decker Kendall D 1992 Languages of Chitral Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan T 5 Islamabad National Institute of Pakistan Studies Quaid i Azam University and Summer Institute of Linguistics ISBN 969 8023 15 1 L Homme Erik 1999 Parlons Khowar Langue et culture de l ancien royaume de Chitral au Pakistan Paris L Harmattan 1936 Iranian Elements in Khowar Bulletin of the School of Oriental and African Studies Vol VIII London Badshah Munir Bukhari 2001 Khowar language University publisher Pakistan Morgenstierne Georg 1947 Some Features of Khowar Morphology Norsk Tidsskrift for Sprogvidenskap Vol XIV Oslo Morgenstierne Georg 1957 Sanskritic Words in Khowar Felicitation Volume Presented to S K Belvalkar Benares 84 98 Reprinted in Morgenstierne 1973 Irano Dardica 267 72 1981 Khowar English Dictionary Peshawar ISBN 0 923891 15 3 Strand Richard F 2022 Phonatory Location in the Far North Western Indo Aryan Languages U Baart Joan L G Liljegren Henrik Payne Thomas E red Languages of Northern Pakistan Essays in Memory of Carla Radloff Karachi Oxford University Press s 446 495 Zeal News Cultural diversity of Chitral Chitral Today PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Khowar languageWikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi movoyu Khovar Georg Morgenstierne National Library of Norway 2001 Procitovano 11 January 2009 Strand Richard F 2011 Khow ar Lexicon Procitovano 16 January 2012 Strand Richard F 2012 The Sound System of Khow ar Procitovano 16 January 2012

Дата публікації:
Топ