Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кремене цькі го ри також Крем янецькі гори чи Кремене цький кряж Кремене цька гряда застаріла назва Авратинські гори пів

Кременецьке горбогір'я

Кременецьке горбогір'я

Кремене́цькі го́ри (також Крем'янецькі гори, чи Кремене́цький кряж, Кремене́цька гряда, застаріла назва Авратинські гори) — північно-східна частина Гологоро-Кременецького кряжа Подільської височини. Лежать на території Кременецького району Тернопільської області.

Кременецькі гори
image
Кременецькі гори в межах Кременця
Кременецькі гори в межах Кременця
50°07′34″ пн. ш. 25°47′48″ сх. д. / 50.1262310000277722° пн. ш. 25.79687800002777820° сх. д. / 50.1262310000277722; 25.79687800002777820Координати: 50°07′34″ пн. ш. 25°47′48″ сх. д. / 50.1262310000277722° пн. ш. 25.79687800002777820° сх. д. / 50.1262310000277722; 25.79687800002777820
Країна image Україна
Регіон Тернопільська область
Розташування image Україна
Тернопільська область
Кременецький район
Система Подільська височина, Гологоро-Кременецький кряж
Тип кряж
Висота 350—400 м
(максимальна — 408,6 м)
image
image
Кременецькі гори
Кременецькі гори (Україна)
image Кременецькі гори у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кременецькі гори (національний парк).

Географія

Простягаються з південного заходу на північний схід між долинами річок Ікви і Кутянки та Вілії (всі — басейн Прип'яті). Довжина 65 км, ширина 12—20 км. Середня висота становить 350—400 м. Максимальна — 408 м.

Кременецькі гори представлені в рельєфі плосковершинними пасмами, плато й останцями; сильно розчленовані долинами річок, балками і ярами. Схили асиметричні: круто, місцями урвищами обриваються на північному заході та півночі. Північно-західний край гряди підноситься над рівниною Малого Полісся на 120—150 м, на півдні гряда поступово знижується. Складається з крейди, вапняків, піску. Характерні ерозія ґрунтів, зсуви, карст (Студентська печера, ). Лісистість становить близько 20 %. На схилах переважно широколистяні ліси, чимало вершин голі, плоскі та місцями кам'янисті.

Цікавим об'єктом є відслонення крейди у старому кар'єрі — геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташоване у північно-східній частині міста Кременець у старому кар'єрі. Оголошене об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільської обласної ради від 26 грудня 1976 року № 637.

Найвідомішим об'єктом є Замкова гора (Бона), котра приваблює туристів.

На території Кременецький гір розташовані Кременецький ботанічний сад, національний природний парк «Кременецькі гори» та багато інших природоохоронних об'єктів.

Багаті на крейду, піски і вапняк Кременецькі гори також дали назву сусідньому містечку Білогір'я на Хмельниччині.

Вершини

  • Драбаниха — 408,6 м, (50°05′41″ пн. ш. 25°41′52″ сх. д. / 50.0949528° пн. ш. 25.6978278° сх. д. / 50.0949528; 25.6978278)
  •  — 400 м, (50°03′58″ пн. ш. 25°38′05″ сх. д. / 50.0662833° пн. ш. 25.6348500° сх. д. / 50.0662833; 25.6348500)
  •  — 398,4 м, (50°04′33″ пн. ш. 25°39′06″ сх. д. / 50.0759806° пн. ш. 25.6516722° сх. д. / 50.0759806; 25.6516722)
  •  — 384,1 м, (50°04′33″ пн. ш. 25°39′06″ сх. д. / 50.07583° пн. ш. 25.65167° сх. д. / 50.07583; 25.65167)
  • Замкова Гора — 397 м, (50°05′41″ пн. ш. 25°43′53″ сх. д. / 50.0947306° пн. ш. 25.7315167° сх. д. / 50.0947306; 25.7315167)
  •  — 393,9 м, (50°06′46″ пн. ш. 25°46′06″ сх. д. / 50.1128167° пн. ш. 25.7683389° сх. д. / 50.1128167; 25.7683389)
  • Дівочі скелі — 375,9 м, (50°07′06″ пн. ш. 25°43′43″ сх. д. / 50.1184028° пн. ш. 25.7286417° сх. д. / 50.1184028; 25.7286417)
  • Божа Гора — 366,8 м, (50°06′24″ пн. ш. 25°34′58″ сх. д. / 50.1067611° пн. ш. 25.5829361° сх. д. / 50.1067611; 25.5829361)
  • Уніас — 359,8 м, (50°12′07″ пн. ш. 25°56′34″ сх. д. / 50.2020111° пн. ш. 25.9430028° сх. д. / 50.2020111; 25.9430028)
  •  — 357,3 м, (50°11′08″ пн. ш. 25°52′30″ сх. д. / 50.1856639° пн. ш. 25.8751972° сх. д. / 50.1856639; 25.8751972)
  • Стіжок — 357 м, (50°11′30″ пн. ш. 25°54′28″ сх. д. / 50.19167° пн. ш. 25.90778° сх. д. / 50.19167; 25.90778)
  • Шейка — 333 м, (50°14′35″ пн. ш. 25°58′12″ сх. д. / 50.2432528° пн. ш. 25.9702556° сх. д. / 50.2432528; 25.9702556)
  • Святої Трійці — 263 м, (50°11′50″ пн. ш. 25°55′01″ сх. д. / 50.1972861° пн. ш. 25.9169972° сх. д. / 50.1972861; 25.9169972)

Рослинний світ

Кліматичні умови сприяють розвитку багатого рослинного світу. Переважають хвойно-широколистяні та широколистяні ліси, особливу цінність мають букові деревостани на горах Маслятин та . На території є чагарники, луки і степи. Тут зростає понад 1200 видів вищих спорових і квіткових рослин, у тому числі 16 ендемічних видів. Судинних рослин налічується більше 915 видів, з яких 21 вид занесено до Червоної книги України. Серед степової і наскельно-степової рослинності — ряд волино-подільських ендеміків та реліктових видів. Зокрема: шавлія кременецька, молочай волинський, змієголовник австрійський, гвоздика несправжньопізня, спірея пиківська, лещиця дністровська, , самосил гірський, жовтозілля Бессера. Ендеміки виключно Кременецьких гір — це , юринея товстосім'янкова, береза Клокова.

З їстівних грибів поширені опеньки осінні звичайні, боровик (білий гриб), підберезники, маслюки, сироїжки їстівні, лисички справжні.

Характерним для західної частини Кременецьких гір є наявність костриці валіської. Незначні ділянки займають формації . З рідкісних рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України (1987), зустрічаються формації ковили волосистої, молодила руського, осоки низької, ковили пірчастої, костриці бліднуватої.

Тваринний світ

Тваринний світ різноманітний і багатий. Тут мешкають: вовчок сірий, лісовий і горішковий, лісова куниця, вивірка звичайна, заєць сірий, лисиця звичайна, видра річкова, рак річковий; Також зустрічаються борсук звичайний, лось звичайний, свиня дика (вепр), сарна європейська, олень шляхетний, а також деколи на територію заходить лось європейський занесені до Червоної книги України. Серед птахів зустрічаються граки, горобці, стрижі, круки, сороки, жайворонки, горлиці, сірі та чорнолобі сорокопуди, сірі сови, голуби, , сиворакші, сипухи, перепілки, у болотяних місцях — крижні, пастушки, водяні курочки, деркачі, чайки, сірі чаплі; рідкісними видами є підорлик малий, канюк, лелека чорний, пугач, малий строкатий дятел, кам'яні дрозди, серпокрильці. У темних місцинах водяться рукокрилі (рід кажанів), зокрема руді вечірниці.

Див. також

Джерела

  1. karpaty.info. . www.karpaty.info (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 23 квітня 2019.
  2. (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 23 квітня 2019.
  3. . irp.te.ua. Архів оригіналу за 29 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019.

Література

Посилання

Кременецькі гори
у сестринських Вікіпроєктах
image Файли у Вікісховищі?
  • Орографічна карта України. [ 31 липня 2021 у Wayback Machine.]
  • Карта Генерального штабу М-35-64 (13-35-064) 1989—1995[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Регіональний інформаційний портал Тернопільщина: Кременецький замок

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kremene cki go ri takozh Krem yanecki gori chi Kremene ckij kryazh Kremene cka gryada zastarila nazva Avratinski gori pivnichno shidna chastina Gologoro Kremeneckogo kryazha Podilskoyi visochini Lezhat na teritoriyi Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Kremenecki goriKremenecki gori v mezhah KremencyaKremenecki gori v mezhah Kremencya50 07 34 pn sh 25 47 48 sh d 50 1262310000277722 pn sh 25 79687800002777820 sh d 50 1262310000277722 25 79687800002777820 Koordinati 50 07 34 pn sh 25 47 48 sh d 50 1262310000277722 pn sh 25 79687800002777820 sh d 50 1262310000277722 25 79687800002777820Krayina UkrayinaRegion Ternopilska oblastRoztashuvannya Ukrayina Ternopilska oblast Kremeneckij rajonSistema Podilska visochina Gologoro Kremeneckij kryazhTip kryazhVisota 350 400 m maksimalna 408 6 m Kremenecki goriKremenecki gori Ukrayina Kremenecki gori u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kremenecki gori nacionalnij park GeografiyaProstyagayutsya z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid mizh dolinami richok Ikvi i Kutyanki ta Viliyi vsi basejn Prip yati Dovzhina 65 km shirina 12 20 km Serednya visota stanovit 350 400 m Maksimalna 408 m Kremenecki gori predstavleni v relyefi ploskovershinnimi pasmami plato j ostancyami silno rozchlenovani dolinami richok balkami i yarami Shili asimetrichni kruto miscyami urvishami obrivayutsya na pivnichnomu zahodi ta pivnochi Pivnichno zahidnij kraj gryadi pidnositsya nad rivninoyu Malogo Polissya na 120 150 m na pivdni gryada postupovo znizhuyetsya Skladayetsya z krejdi vapnyakiv pisku Harakterni eroziya gruntiv zsuvi karst Studentska pechera Lisistist stanovit blizko 20 Na shilah perevazhno shirokolistyani lisi chimalo vershin goli ploski ta miscyami kam yanisti Cikavim ob yektom ye vidslonennya krejdi u staromu kar yeri geologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Roztashovane u pivnichno shidnij chastini mista Kremenec u staromu kar yeri Ogoloshene ob yektom prirodno zapovidnogo fondu rishennyam vikonkomu Ternopilskoyi oblasnoyi radi vid 26 grudnya 1976 roku 637 Najvidomishim ob yektom ye Zamkova gora Bona kotra privablyuye turistiv Na teritoriyi Kremeneckij gir roztashovani Kremeneckij botanichnij sad nacionalnij prirodnij park Kremenecki gori ta bagato inshih prirodoohoronnih ob yektiv Bagati na krejdu piski i vapnyak Kremenecki gori takozh dali nazvu susidnomu mistechku Bilogir ya na Hmelnichchini VershiniDrabaniha 408 6 m 50 05 41 pn sh 25 41 52 sh d 50 0949528 pn sh 25 6978278 sh d 50 0949528 25 6978278 400 m 50 03 58 pn sh 25 38 05 sh d 50 0662833 pn sh 25 6348500 sh d 50 0662833 25 6348500 398 4 m 50 04 33 pn sh 25 39 06 sh d 50 0759806 pn sh 25 6516722 sh d 50 0759806 25 6516722 384 1 m 50 04 33 pn sh 25 39 06 sh d 50 07583 pn sh 25 65167 sh d 50 07583 25 65167 Zamkova Gora 397 m 50 05 41 pn sh 25 43 53 sh d 50 0947306 pn sh 25 7315167 sh d 50 0947306 25 7315167 393 9 m 50 06 46 pn sh 25 46 06 sh d 50 1128167 pn sh 25 7683389 sh d 50 1128167 25 7683389 Divochi skeli 375 9 m 50 07 06 pn sh 25 43 43 sh d 50 1184028 pn sh 25 7286417 sh d 50 1184028 25 7286417 Bozha Gora 366 8 m 50 06 24 pn sh 25 34 58 sh d 50 1067611 pn sh 25 5829361 sh d 50 1067611 25 5829361 Unias 359 8 m 50 12 07 pn sh 25 56 34 sh d 50 2020111 pn sh 25 9430028 sh d 50 2020111 25 9430028 357 3 m 50 11 08 pn sh 25 52 30 sh d 50 1856639 pn sh 25 8751972 sh d 50 1856639 25 8751972 Stizhok 357 m 50 11 30 pn sh 25 54 28 sh d 50 19167 pn sh 25 90778 sh d 50 19167 25 90778 Shejka 333 m 50 14 35 pn sh 25 58 12 sh d 50 2432528 pn sh 25 9702556 sh d 50 2432528 25 9702556 Svyatoyi Trijci 263 m 50 11 50 pn sh 25 55 01 sh d 50 1972861 pn sh 25 9169972 sh d 50 1972861 25 9169972 Roslinnij svitKlimatichni umovi spriyayut rozvitku bagatogo roslinnogo svitu Perevazhayut hvojno shirokolistyani ta shirokolistyani lisi osoblivu cinnist mayut bukovi derevostani na gorah Maslyatin ta Na teritoriyi ye chagarniki luki i stepi Tut zrostaye ponad 1200 vidiv vishih sporovih i kvitkovih roslin u tomu chisli 16 endemichnih vidiv Sudinnih roslin nalichuyetsya bilshe 915 vidiv z yakih 21 vid zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini Sered stepovoyi i naskelno stepovoyi roslinnosti ryad volino podilskih endemikiv ta reliktovih vidiv Zokrema shavliya kremenecka molochaj volinskij zmiyegolovnik avstrijskij gvozdika nespravzhnopiznya spireya pikivska leshicya dnistrovska samosil girskij zhovtozillya Bessera Endemiki viklyuchno Kremeneckih gir ce yurineya tovstosim yankova bereza Klokova Z yistivnih gribiv poshireni openki osinni zvichajni borovik bilij grib pidberezniki maslyuki siroyizhki yistivni lisichki spravzhni Harakternim dlya zahidnoyi chastini Kremeneckih gir ye nayavnist kostrici valiskoyi Neznachni dilyanki zajmayut formaciyi Z ridkisnih roslinnih ugrupuvan zanesenih do Zelenoyi knigi Ukrayini 1987 zustrichayutsya formaciyi kovili volosistoyi molodila ruskogo osoki nizkoyi kovili pirchastoyi kostrici blidnuvatoyi Tvarinnij svitTvarinnij svit riznomanitnij i bagatij Tut meshkayut vovchok sirij lisovij i gorishkovij lisova kunicya vivirka zvichajna zayec sirij lisicya zvichajna vidra richkova rak richkovij Takozh zustrichayutsya borsuk zvichajnij los zvichajnij svinya dika vepr sarna yevropejska olen shlyahetnij a takozh dekoli na teritoriyu zahodit los yevropejskij zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Sered ptahiv zustrichayutsya graki gorobci strizhi kruki soroki zhajvoronki gorlici siri ta chornolobi sorokopudi siri sovi golubi sivorakshi sipuhi perepilki u bolotyanih miscyah krizhni pastushki vodyani kurochki derkachi chajki siri chapli ridkisnimi vidami ye pidorlik malij kanyuk leleka chornij pugach malij strokatij dyatel kam yani drozdi serpokrilci U temnih miscinah vodyatsya rukokrili rid kazhaniv zokrema rudi vechirnici Div takozhGeologiya Ukrayini Fiziko geografichne rajonuvannya Ukrayini Nacionalnij prirodnij park Kremenecki gori Dzherelakarpaty info www karpaty info ukr Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2020 Procitovano 23 kvitnya 2019 ukr Arhiv originalu za 22 bereznya 2019 Procitovano 23 kvitnya 2019 irp te ua Arhiv originalu za 29 kvitnya 2019 Procitovano 23 kvitnya 2019 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Krem yanecki gori Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 3 S 1169 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 LiteraturaBondarchuk V G Geomorfologiya URSR H Radyanska shkola 1949 246 s Denisik G I Kremenecki gori Ukrayinskij geografichnij zhurnal 1997 2 S 62 64 Dmitriyev M I Geomorfologiya USRR H Radyanska shkola 1936 Zastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h kn Red M P Parcej L Svit 1994 472 s ISBN 5 7773 0043 8 Stecyuk V V Ekologichna geomorfologiya Ukrayini navchalnij posibnik K Vidavnichij dim Slovo 2010 367 s Red Stecyuk V V K Vidavnichij dim Slovo 2010 688 s Cis P M Geomorfologiya URSR L 1962 ros Shnyukov E F Chekunov A V Vilov O i dr Priroda Ukrainskoj SSR Geologiya i poleznye iskopaemye K Naukova dumka 1986 184 s ros Marinich A M Pashenko V M Shishenko P G Priroda Ukrainskoj SSR Landshafty i fiziko geograficheskoe rajonirovanie K Naukova dumka 1985 224 s ros Geomorfologiya Ukrainskoj SSR Pod obsh red I M Roslogo K Visha shkola 1990 287 s PosilannyaKremenecki gori u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Orografichna karta Ukrayini 31 lipnya 2021 u Wayback Machine Karta Generalnogo shtabu M 35 64 13 35 064 1989 1995 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Regionalnij informacijnij portal Ternopilshina Kremeneckij zamok

Дата публікації:
Топ