Краї́на — територія з визначеними кордонами й населенням, що є єдиним цілим з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному плані може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою.
У світі є 195 країн-держав. Практично всі вони, за винятком Ватикану, Палестинських територій, та невизнаних держав є членами ООН.
Політична мапа світу
Політична мапа світу з'явилася з утворенням перших держав. Можна вирізнити кілька етапів її формування:
- Рабовласницький (до V ст. н. е.). На цьому етапі виникли перші могутні держави — осередки світової цивілізації — Греція, Рим, Карфаген, Єгипет, Вавилон, Персія, Китай, Індія.
- Феодальний (V—XV ст.). З багатьох дрібних феодальних держав формувалися могутні імперії, постійно змінювались кордони. Впливові країни того часу: Київська Русь, Візантія, Англія, Іспанія, Франція та інші.
- Новий, або капіталістичний (XVI — початок XX ст.). Відбулась Доба великих географічних відкриттів, йшло загарбання колоній, на політичній арені з'являються потужні Османська, Австро-Угорська, Російська імперії. Формується світовий ринок і завершується поділ світу між капіталістичними країнами.
- Початок ХХ ст. — 1985 рік. Основні зміни на світовій політичній мапі у ХХ ст.:
- 1900–1917 рік. Загострення політичних відносин на межі століть переросло в першу світову війну, внаслідок якої європейські країни зазнали кризи, а лідером світової економіки і політики поступово стали Сполучені Штати Америки. У світі на цьому етапі існувало 55 суверенних держав.
- 1917–1939 роки. Ліга націй передала колонії Німеччини під мандат держав-переможниць у першій світовій війні. Як наслідок: зменшилася територія Німеччини (Ельзас, Лотарингія); збільшилися колонії Франції, Англія володіла 60 % колоній світу. Розпалася Австро-Угорщина; натомість з'явилася Австрія, Угорщина, Чехословаччина, Югославія. Самостійними державами стали Польща та Фінляндія. Розпалася також Османська імперія, внаслідок чого виникли Туреччина, Трансйорданія, Палестина, Ірак, Сирія, Ліван. Утворилася Монголія, було окуповано країни Балтії.
- 1939–1960 роки. На початку другої світової війни налічувалося вже 70 суверенних держав, у 1947 році — 81 держава. У 1949-му з'явилися ФРН і НДР. Значні зміни сталися на політичній карті Африки: 1960 рік було названо роком Африки — 17 країн континенту здобули незалежність. Колоніальні системи США, Великої Британії та Франції були зруйновані.
- Сучасний етап. Після 1985 року розпочалася демократизація соціалістичного ладу. Сталися такі зміни:
- Розпад соціалістичного табору. Країни Центральної Європи (Польща, Угорщина, Чехо-Словацька Федеративна Республіка) провели радикальні реформи в суспільстві та перейшли до ринкової економіки;
- об'єднання Німеччини у 1990 році;
- Розпад Радянського Союзу у 1991 році.
- Розпад Союзної Федеративної Республіки Югославії, внаслідок чого утворилася Союзна Республіка Югославія (СРЮ, у складі Сербії та Чорногорії), Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія.
- «Мирне розлучення» Чехословаччини і утворення Чехії та Словаччини.
- Здобуття незалежності Намібією — останньою колонією Африки.
Назви країн
У більшості країн є дві назви: протоколарна назва та географічна назва.
Протоколарна назва (повна назва, офіційна назва), наприклад, Республіка Індія, Чеська Республіка, Швейцарська Конфедерація, Держава Катар, Князівство Монако, Королівство Норвегія, Велике Герцогство Люксембург, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Австралійський Союз, Соціалістична Республіка В'єтнам, Союз Радянських Соціалістичних Республік. Повна форма (офіційна назва) використовується, якщо йдеться про державу як юридичну особу (суб'єкт права): наприклад, Це рішення адресоване Сполученому Королівству Великої Британії та Північної Ірландії. Французька Республіка уповноважена…, Угода між Арабською Республікою Єгипет. Якщо повторення назви штату в тексті призводить до переваг використання короткої форми, його можна ввести за допомогою фрази «надалі іменованої ... (географічна назва)».
Географічна назва (коротка назва), наприклад, Індія, Чехія, Швейцарія, Катар, Монако, Норвегія, Люксембург, Ефіопія, Сполучене Королівство, Сполучені Штати, Австралія, В'єтнам, Радянський Союз. Коротка форма (коротка назва) використовується, коли держава згадується географічно або економічно: наприклад, Робітники, які проживають у Франції. Експорт з Греції….
Для деяких станів повна та коротка форма ідентичні: наприклад, Демократична Республіка Конго, Домініканська Республіка, Об'єднані Арабські Емірати, Центральноафриканська Республіка, Боснія і Герцеговина, Угорщина, Грузія, Канада, Малайзія, Монголія, Нова Зеландія, Румунія, Сент-Вінсент і Гренадини, Соломонові Острови, Тувалу, Туркменістан, Україна, Чорногорія, Ямайка, Японія.
Символи країн
Державний лад і державний устрій
Форми правління
Основні типи державного ладу і форми правління:
- Монархія — форма правління, за якої главою держави є монарх (король, князь, султан, шах, емір) і влада успадковується наступником. Реально у світі налічується близько 30 монархій. Монархії поділяють на:
- абсолютні, коли законодавча влада належить монарху: Бруней, Катар, Оман, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) тощо,
- конституційні — коли верховна влада монарха обмежена конституцією: Велика Британія, Бельгія, Іспанія, Данія, Швеція, Норвегія, Японія і т. д.;
- теократичні — коли глава церкви є водночас також главою держави: Ватикан, Саудівська Аравія.
- Республіка — форма правління, за якої всі вищі органи державної влади обираються чи формуються загальнонаціональними установами — парламентами. Наприклад: Сполучені Штати Америки, Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), Україна, Росія.
- Держави у складі Співдружності. Офіційно країн з подібною формою правління — 15 (це фактично незалежні держави, главами яких юридично вважається королева Великої Британії). Загальні ж збори колишніх колоній збирають понад 40 країн-представниць.
Державний устрій
Основні форми державного устрою:
- Унітарна держава — форма устрою, за якої територія країни не має у своєму складі самостійних автономних утворень. Наприклад, Італія, Франція, Японія.
- Федеративна держава — форма державного устрою, за якої територія країни має в своєму складі самостійні утворення. Федеративні одиниці (республіки, штати, землі, провінції) утворюють єдину державу за певної внутрішньої самостійності на основі єдиного конституційного союзу. Принципи федерального поділу:
- Особливою формою державного устрою є конфедерація — постійний союз держав, створений для досягнення політичної чи воєнної мети (Швейцарія) або ж уній (зараз немає, а в минулому, наприклад, — Річ Посполита).
Регіон | Кількість незалежних держав | У тому числі | З них | Залежні території | ||
Республіки | монархії | федерації | унітарії | |||
Європа | 41 | 31 | 12 | 6 | 37 | 1 |
Азія | 49 | 35 | 14 | 9 | 40 | 3 |
Африка | 54 | 50 | 3 | 3 | 50 | 5 |
Північна Америка | 2 | 2 | - | 2 | - | 2 |
Латинська Америка | 33 | 33 | - | 3 | 30 | 14 |
Австралія та Океанія | 13 | 12 | 1 | 2 | 11 | 17 |
Типологія країн світу
Типологія країн залежить від того, які ознаки покласти в її основу. Критеріями поділу можуть бути:
- розмір території,
- кількість населення,
- рівень економічного розвитку,
- частка країни у світовому господарстві,
- структура економіки, тощо
Найбільші країни | Територія, млн кв. км | Найменші країни | територія, кв. км |
Росія | 17 | Ватикан | 0,4 |
Канада | 10 | Монако | 2 |
Китай | 9,57 | Науру | 21 |
США | 9,52 | Тувалу | 24 |
Бразилія | 8,51 | Сан-Марино | 62 |
Країна | Населення, млн чол. | Країна | населення тис. чол. |
Китай | 1,373,710 | Ватикан | 0,8 |
Індія | 1 156,898 | Тувалу | 9 |
США | 322,425 | Науру | 10 |
Індонезія | 190 | Палау | 16 |
Бразилія | 205,329 | Сан-Марино | 24 |
В типологію країн може бути покладено виробничі відносини в суспільстві та рівень соціально-економічного розвитку. Найважливіший показник цього рівня — вироблений країною валовий внутрішній продукт (ВВП), який є сукупною вартістю усіх товарів і послуг, вироблених і реалізованих протягом року в країні.
Економічна структура світового господарства складається з країн різного рівня розвитку і видів виробничих відносин. Основу цієї типології складають:
- співвідношення частки аграрного (сільськогосподарського) і промислового виробництва в економіці держави: аграрні, аграрно-промислові, промислово-аграрні, промислові (індустріальні), постіндустріальні країни;
- рівень валового внутрішнього та національного продукту;
- показник ВВП на душу населення.
Показник ВВП на душу населення | Країна |
понад 10 тис. доларів | країни Північної та Середньої Європи, США, Канада, Австралія, Японія, Кувейт, Нова Зеландія Сінгапур, ОАЕ |
3-10 тисяч доларів | Венесуела, Лівія, ПАР, європейські країни (крім постсоціалістичних), країни Перської затоки (крім Ірану), Бутан, Південна Корея Тайвань |
1-3 тисячі доларів | Таїланд, Малайзія, Мексика, Алжир, Туреччина, деякі країни Південної Америки |
до 1 тисячі доларів | решта країн |
Розрізняють також валовий суспільний продукт — вартість продукції матеріального виробництва та національний дохід — частину вартості суспільного продукту, що лишилася після відшкодування матеріальних витрат. Узявши до уваги названі критерії, а також ступінь сформованості господарства та його управлінські структури, країни світу можна поділити на три великі групи: економічно розвинені капіталістичні країни; країни постсоціалістичного розвитку; країни, що розвиваються. До кожної групи входять країни, які мають як спільні риси, так і значні відмінності. Країни першої групи посідають провідні місця у світовому господарстві практично за всіма показниками. Їх близько 40. Це — індустріальні або постіндустріальні держави з розвиненою промисловістю (до 2/3 промислової продукції світу) та інтенсивним високотоварним сільським господарством. Саме в цих країнах найвищий рівень розвитку науки і наукомістких виробництв, значна концентрація світового капіталу, високий рівень життя населення.
З поміж економічно розвинених країн можна вирізнити декілька груп:
- країни «великої сімки» — США, Японія, Німеччина (ФРН), Велика Британія, Франція, Італія, Канада;
- високорозвинені західноєвропейські країни: Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Іспанія, Швейцарія, Австрія;
- країни переселенського капіталізму — ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль;
- країни середнього рівня розвитку з високими темпами соціально-економічного прогресу: Ісландія, Ірландія, Португалія, Греція, Туреччина, західноєвропейські мікродержави;
- країни нової індустріалізації — Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Індонезія, Малайзія, Мексика, Бразилія, Аргентина, Уругвай, Чилі.
До групи постсоціалістичних країн належать:
- соціалістичні країни централізованого планування (Куба, КНДР, Китай, Лаос, В'єтнам' Монголія);
- центральноєвропейські країни перехідної економіки (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Хорватія, Словенія, Боснія і Герцеговина Північна Македонія, Албанія;
- молоді незалежні держави, що утворилися після розпаду Радянського Союзу (Російська Федерація, Україна, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан, Таджикистан).
Найчисленнішою групою (понад 100 країн) є третя — країни, що розвиваються, або країни третього світу:
Поділ на регіони
З огляду на природно-географічні, історично та соціально-географічні фактори весь світ можна поділити на великі регіони та групи країн.
- Європа
- Західна: країни Північної, Середньої, Південної Європи.
- Центральна: постсоціалістичні (Польща, Чехія, Румунія та ін.), країни Балтії(Естонія, Литва, Латвія).
- Східна: Білорусь, Молдова, Україна; Росія (європейська частина), Казахстан (європейська частина); країни Закавказзя (економічно).
- Азія
- Південно-Західна: великий регіон (16 країн) від східного узбережжя Середземного моря до Афганістану і від гір Кавказу до узбережжя Індійського океану.
- Південна: Індія, Бангладеш, Непал, Бутан, Пакистан, Шрі-Ланка.
- Південно-Східна: 11 країн Індокитаю та Малайського архіпелагу: Бруней, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М'янма, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Східний Тимор.
- Східна Азія: Китай (КНР), Монголія, Японія, КНДР (Північна Корея), Тайвань, Аомінь, (Макао) має особливий статус.
- Центральна Азія: Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан, Казахстан, Киргизстан, Монголія, райони Тибету (КНР) та Алтаю (Росія).
- Америка
- Північна Америка (США, Канада). За географічною ознакою сюди ж входить Мексика (частіше її відносять до регіону Латинської Америки).
- Центральна Америка. Близько 30 країн (з них 17 незалежні), розташовані від півострова Юкатан до Панами, а також країни Карибського басейну.
- Південна Америка (решта країн, з них 12 незалежні). Зустрічається також термін «країни Латинської Америки» — південно- та центральноамериканські латиномовні країни.
- Африка: Північна, Південна, Західна, Східна, Центральна.
- Австралія та Океанія.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 2 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 2 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 2 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 2 березня 2022.
Джерела
- Доценко Ю. М., Мішогло Г. О. «Економічна і соціальна географія світу»
Посилання
У Вікісловнику є сторінка країна. |
- Країна [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Canada Foreign Affairs Travel Advisories [ 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- The CIA World Factbook [ 12 серпня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krayi na teritoriya z viznachenimi kordonami j naselennyam sho ye yedinim cilim z poglyadu istoriyi kulturi naciyi ta v politiko geografichnomu plani mozhe buti nezalezhnoyu abo zalezhnoyu Krayina ne zavzhdi ye derzhavoyu Politichna karta Yevropi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krayina znachennya U sviti ye 195 krayin derzhav Praktichno vsi voni za vinyatkom Vatikanu Palestinskih teritorij ta neviznanih derzhav ye chlenami OON Politichna mapa svituPolitichna mapa svitu Politichna mapa svitu z yavilasya z utvorennyam pershih derzhav Mozhna virizniti kilka etapiv yiyi formuvannya Rabovlasnickij do V st n e Na comu etapi vinikli pershi mogutni derzhavi oseredki svitovoyi civilizaciyi Greciya Rim Karfagen Yegipet Vavilon Persiya Kitaj Indiya Feodalnij V XV st Z bagatoh dribnih feodalnih derzhav formuvalisya mogutni imperiyi postijno zminyuvalis kordoni Vplivovi krayini togo chasu Kiyivska Rus Vizantiya Angliya Ispaniya Franciya ta inshi Novij abo kapitalistichnij XVI pochatok XX st Vidbulas Doba velikih geografichnih vidkrittiv jshlo zagarbannya kolonij na politichnij areni z yavlyayutsya potuzhni Osmanska Avstro Ugorska Rosijska imperiyi Formuyetsya svitovij rinok i zavershuyetsya podil svitu mizh kapitalistichnimi krayinami Pochatok HH st 1985 rik Osnovni zmini na svitovij politichnij mapi u HH st 1900 1917 rik Zagostrennya politichnih vidnosin na mezhi stolit pereroslo v pershu svitovu vijnu vnaslidok yakoyi yevropejski krayini zaznali krizi a liderom svitovoyi ekonomiki i politiki postupovo stali Spolucheni Shtati Ameriki U sviti na comu etapi isnuvalo 55 suverennih derzhav 1917 1939 roki Liga nacij peredala koloniyi Nimechchini pid mandat derzhav peremozhnic u pershij svitovij vijni Yak naslidok zmenshilasya teritoriya Nimechchini Elzas Lotaringiya zbilshilisya koloniyi Franciyi Angliya volodila 60 kolonij svitu Rozpalasya Avstro Ugorshina natomist z yavilasya Avstriya Ugorshina Chehoslovachchina Yugoslaviya Samostijnimi derzhavami stali Polsha ta Finlyandiya Rozpalasya takozh Osmanska imperiya vnaslidok chogo vinikli Turechchina Transjordaniya Palestina Irak Siriya Livan Utvorilasya Mongoliya bulo okupovano krayini Baltiyi 1939 1960 roki Na pochatku drugoyi svitovoyi vijni nalichuvalosya vzhe 70 suverennih derzhav u 1947 roci 81 derzhava U 1949 mu z yavilisya FRN i NDR Znachni zmini stalisya na politichnij karti Afriki 1960 rik bulo nazvano rokom Afriki 17 krayin kontinentu zdobuli nezalezhnist Kolonialni sistemi SShA Velikoyi Britaniyi ta Franciyi buli zrujnovani Suchasnij etap Pislya 1985 roku rozpochalasya demokratizaciya socialistichnogo ladu Stalisya taki zmini Rozpad socialistichnogo taboru Krayini Centralnoyi Yevropi Polsha Ugorshina Cheho Slovacka Federativna Respublika proveli radikalni reformi v suspilstvi ta perejshli do rinkovoyi ekonomiki ob yednannya Nimechchini u 1990 roci Rozpad Radyanskogo Soyuzu u 1991 roci Rozpad Soyuznoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviyi vnaslidok chogo utvorilasya Soyuzna Respublika Yugoslaviya SRYu u skladi Serbiyi ta Chornogoriyi Sloveniya Horvatiya Bosniya i Gercegovina Pivnichna Makedoniya Mirne rozluchennya Chehoslovachchini i utvorennya Chehiyi ta Slovachchini Zdobuttya nezalezhnosti Namibiyeyu ostannoyu koloniyeyu Afriki Nazvi krayinDokladnishe ISO 3166 U bilshosti krayin ye dvi nazvi protokolarna nazva ta geografichna nazva Protokolarna nazva povna nazva oficijna nazva napriklad Respublika Indiya Cheska Respublika Shvejcarska Konfederaciya Derzhava Katar Knyazivstvo Monako Korolivstvo Norvegiya Velike Gercogstvo Lyuksemburg Federativna Demokratichna Respublika Efiopiya Spoluchene Korolivstvo Velikoyi Britaniyi ta Pivnichnoyi Irlandiyi Spolucheni Shtati Ameriki Avstralijskij Soyuz Socialistichna Respublika V yetnam Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik Povna forma oficijna nazva vikoristovuyetsya yaksho jdetsya pro derzhavu yak yuridichnu osobu sub yekt prava napriklad Ce rishennya adresovane Spoluchenomu Korolivstvu Velikoyi Britaniyi ta Pivnichnoyi Irlandiyi Francuzka Respublika upovnovazhena Ugoda mizh Arabskoyu Respublikoyu Yegipet Yaksho povtorennya nazvi shtatu v teksti prizvodit do perevag vikoristannya korotkoyi formi jogo mozhna vvesti za dopomogoyu frazi nadali imenovanoyi geografichna nazva Geografichna nazva korotka nazva napriklad Indiya Chehiya Shvejcariya Katar Monako Norvegiya Lyuksemburg Efiopiya Spoluchene Korolivstvo Spolucheni Shtati Avstraliya V yetnam Radyanskij Soyuz Korotka forma korotka nazva vikoristovuyetsya koli derzhava zgaduyetsya geografichno abo ekonomichno napriklad Robitniki yaki prozhivayut u Franciyi Eksport z Greciyi Dlya deyakih staniv povna ta korotka forma identichni napriklad Demokratichna Respublika Kongo Dominikanska Respublika Ob yednani Arabski Emirati Centralnoafrikanska Respublika Bosniya i Gercegovina Ugorshina Gruziya Kanada Malajziya Mongoliya Nova Zelandiya Rumuniya Sent Vinsent i Grenadini Solomonovi Ostrovi Tuvalu Turkmenistan Ukrayina Chornogoriya Yamajka Yaponiya Simvoli krayinDokladnishe Derzhavna simvolika Nacionalnij prapor Derzhavnij gerb Derzhavnij gimnDerzhavnij lad i derzhavnij ustrijFormi pravlinnya Dokladnishe Derzhavnij lad ta Forma derzhavnogo pravlinnya Osnovni tipi derzhavnogo ladu i formi pravlinnya Monarhiya forma pravlinnya za yakoyi glavoyu derzhavi ye monarh korol knyaz sultan shah emir i vlada uspadkovuyetsya nastupnikom Realno u sviti nalichuyetsya blizko 30 monarhij Monarhiyi podilyayut na absolyutni koli zakonodavcha vlada nalezhit monarhu Brunej Katar Oman Ob yednani Arabski Emirati OAE tosho konstitucijni koli verhovna vlada monarha obmezhena konstituciyeyu Velika Britaniya Belgiya Ispaniya Daniya Shveciya Norvegiya Yaponiya i t d teokratichni koli glava cerkvi ye vodnochas takozh glavoyu derzhavi Vatikan Saudivska Araviya Respublika forma pravlinnya za yakoyi vsi vishi organi derzhavnoyi vladi obirayutsya chi formuyutsya zagalnonacionalnimi ustanovami parlamentami Napriklad Spolucheni Shtati Ameriki Federativna Respublika Nimechchina FRN Ukrayina Rosiya Derzhavi u skladi Spivdruzhnosti Oficijno krayin z podibnoyu formoyu pravlinnya 15 ce faktichno nezalezhni derzhavi glavami yakih yuridichno vvazhayetsya koroleva Velikoyi Britaniyi Zagalni zh zbori kolishnih kolonij zbirayut ponad 40 krayin predstavnic Derzhavnij ustrij Osnovni formi derzhavnogo ustroyu Unitarna derzhava forma ustroyu za yakoyi teritoriya krayini ne maye u svoyemu skladi samostijnih avtonomnih utvoren Napriklad Italiya Franciya Yaponiya Federativna derzhava forma derzhavnogo ustroyu za yakoyi teritoriya krayini maye v svoyemu skladi samostijni utvorennya Federativni odinici respubliki shtati zemli provinciyi utvoryuyut yedinu derzhavu za pevnoyi vnutrishnoyi samostijnosti na osnovi yedinogo konstitucijnogo soyuzu Principi federalnogo podilu nacionalno etnichnij Rosiya Belgiya Nigeriya istorichno geografichnij SShA Kanada Meksika Braziliya FRN Pivdenno Afrikanska respublika PAR Osoblivoyu formoyu derzhavnogo ustroyu ye konfederaciya postijnij soyuz derzhav stvorenij dlya dosyagnennya politichnoyi chi voyennoyi meti Shvejcariya abo zh unij zaraz nemaye a v minulomu napriklad Rich Pospolita Region Kilkist nezalezhnih derzhav U tomu chisli Z nih Zalezhni teritoriyi Respubliki monarhiyi federaciyi unitariyi Yevropa 41 31 12 6 37 1 Aziya 49 35 14 9 40 3 Afrika 54 50 3 3 50 5 Pivnichna Amerika 2 2 2 2 Latinska Amerika 33 33 3 30 14 Avstraliya ta Okeaniya 13 12 1 2 11 17Tipologiya krayin svituTipologiya krayin zalezhit vid togo yaki oznaki poklasti v yiyi osnovu Kriteriyami podilu mozhut buti rozmir teritoriyi kilkist naselennya riven ekonomichnogo rozvitku chastka krayini u svitovomu gospodarstvi struktura ekonomiki tosho P yatirka krayin svitu za velichinoyu teritoriyi Najbilshi krayini Teritoriya mln kv km Najmenshi krayini teritoriya kv km Rosiya 17 Vatikan 0 4 Kanada 10 Monako 2 Kitaj 9 57 Nauru 21 SShA 9 52 Tuvalu 24 Braziliya 8 51 San Marino 62 ta kilkistyu naselennya Krayina Naselennya mln chol Krayina naselennya tis chol Kitaj 1 373 710 Vatikan 0 8 Indiya 1 156 898 Tuvalu 9 SShA 322 425 Nauru 10 Indoneziya 190 Palau 16 Braziliya 205 329 San Marino 24 V tipologiyu krayin mozhe buti pokladeno virobnichi vidnosini v suspilstvi ta riven socialno ekonomichnogo rozvitku Najvazhlivishij pokaznik cogo rivnya viroblenij krayinoyu valovij vnutrishnij produkt VVP yakij ye sukupnoyu vartistyu usih tovariv i poslug viroblenih i realizovanih protyagom roku v krayini Ekonomichna struktura svitovogo gospodarstva skladayetsya z krayin riznogo rivnya rozvitku i vidiv virobnichih vidnosin Osnovu ciyeyi tipologiyi skladayut spivvidnoshennya chastki agrarnogo silskogospodarskogo i promislovogo virobnictva v ekonomici derzhavi agrarni agrarno promislovi promislovo agrarni promislovi industrialni postindustrialni krayini riven valovogo vnutrishnogo ta nacionalnogo produktu pokaznik VVP na dushu naselennya Pokaznik VVP na dushu naselennya Krayina ponad 10 tis dolariv krayini Pivnichnoyi ta Serednoyi Yevropi SShA Kanada Avstraliya Yaponiya Kuvejt Nova Zelandiya Singapur OAE 3 10 tisyach dolariv Venesuela Liviya PAR yevropejski krayini krim postsocialistichnih krayini Perskoyi zatoki krim Iranu Butan Pivdenna Koreya Tajvan 1 3 tisyachi dolariv Tayiland Malajziya Meksika Alzhir Turechchina deyaki krayini Pivdennoyi Ameriki do 1 tisyachi dolariv reshta krayin Rozriznyayut takozh valovij suspilnij produkt vartist produkciyi materialnogo virobnictva ta nacionalnij dohid chastinu vartosti suspilnogo produktu sho lishilasya pislya vidshkoduvannya materialnih vitrat Uzyavshi do uvagi nazvani kriteriyi a takozh stupin sformovanosti gospodarstva ta jogo upravlinski strukturi krayini svitu mozhna podiliti na tri veliki grupi ekonomichno rozvineni kapitalistichni krayini krayini postsocialistichnogo rozvitku krayini sho rozvivayutsya Do kozhnoyi grupi vhodyat krayini yaki mayut yak spilni risi tak i znachni vidminnosti Krayini pershoyi grupi posidayut providni miscya u svitovomu gospodarstvi praktichno za vsima pokaznikami Yih blizko 40 Ce industrialni abo postindustrialni derzhavi z rozvinenoyu promislovistyu do 2 3 promislovoyi produkciyi svitu ta intensivnim visokotovarnim silskim gospodarstvom Same v cih krayinah najvishij riven rozvitku nauki i naukomistkih virobnictv znachna koncentraciya svitovogo kapitalu visokij riven zhittya naselennya Z pomizh ekonomichno rozvinenih krayin mozhna virizniti dekilka grup krayini velikoyi simki SShA Yaponiya Nimechchina FRN Velika Britaniya Franciya Italiya Kanada visokorozvineni zahidnoyevropejski krayini Shveciya Norvegiya Finlyandiya Daniya Belgiya Niderlandi Lyuksemburg Ispaniya Shvejcariya Avstriya krayini pereselenskogo kapitalizmu PAR Avstraliya Nova Zelandiya Izrayil krayini serednogo rivnya rozvitku z visokimi tempami socialno ekonomichnogo progresu Islandiya Irlandiya Portugaliya Greciya Turechchina zahidnoyevropejski mikroderzhavi krayini novoyi industrializaciyi Pivdenna Koreya Tajvan Singapur Indoneziya Malajziya Meksika Braziliya Argentina Urugvaj Chili Do grupi postsocialistichnih krayin nalezhat socialistichni krayini centralizovanogo planuvannya Kuba KNDR Kitaj Laos V yetnam Mongoliya centralnoyevropejski krayini perehidnoyi ekonomiki Polsha Chehiya Slovachchina Ugorshina Rumuniya Bolgariya Horvatiya Sloveniya Bosniya i Gercegovina Pivnichna Makedoniya Albaniya molodi nezalezhni derzhavi sho utvorilisya pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu Rosijska Federaciya Ukrayina Bilorus Estoniya Latviya Litva Moldova Gruziya Virmeniya Azerbajdzhan Kazahstan Uzbekistan Turkmenistan Kirgizstan Tadzhikistan Najchislennishoyu grupoyu ponad 100 krayin ye tretya krayini sho rozvivayutsya abo krayini tretogo svitu krayini velikogo potencialu z vidnosno rozvinenoyu ekonomikoyu Indiya Pakistan Venesuela Yegipet Marokko Tunis krayini eksporteri nafti z visokim rivnem ekonomichnogo rozvitku Saudivska Araviya Oman Kuvejt OAE Brunej Katar Irak Iran tosho Podil na regioniZ oglyadu na prirodno geografichni istorichno ta socialno geografichni faktori ves svit mozhna podiliti na veliki regioni ta grupi krayin Yevropa Zahidna krayini Pivnichnoyi Serednoyi Pivdennoyi Yevropi Centralna postsocialistichni Polsha Chehiya Rumuniya ta in krayini Baltiyi Estoniya Litva Latviya Shidna Bilorus Moldova Ukrayina Rosiya yevropejska chastina Kazahstan yevropejska chastina krayini Zakavkazzya ekonomichno Aziya Pivdenno Zahidna velikij region 16 krayin vid shidnogo uzberezhzhya Seredzemnogo morya do Afganistanu i vid gir Kavkazu do uzberezhzhya Indijskogo okeanu Pivdenna Indiya Bangladesh Nepal Butan Pakistan Shri Lanka Pivdenno Shidna 11 krayin Indokitayu ta Malajskogo arhipelagu Brunej V yetnam Indoneziya Kambodzha Laos Malajziya M yanma Singapur Tayiland Filippini Shidnij Timor Shidna Aziya Kitaj KNR Mongoliya Yaponiya KNDR Pivnichna Koreya Tajvan Aomin Makao maye osoblivij status Centralna Aziya Turkmenistan Uzbekistan Tadzhikistan Kazahstan Kirgizstan Mongoliya rajoni Tibetu KNR ta Altayu Rosiya Amerika Pivnichna Amerika SShA Kanada Za geografichnoyu oznakoyu syudi zh vhodit Meksika chastishe yiyi vidnosyat do regionu Latinskoyi Ameriki Centralna Amerika Blizko 30 krayin z nih 17 nezalezhni roztashovani vid pivostrova Yukatan do Panami a takozh krayini Karibskogo basejnu Pivdenna Amerika reshta krayin z nih 12 nezalezhni Zustrichayetsya takozh termin krayini Latinskoyi Ameriki pivdenno ta centralnoamerikanski latinomovni krayini Afrika Pivnichna Pivdenna Zahidna Shidna Centralna Avstraliya ta Okeaniya Div takozhDerzhava Krayina zemlya Administrativnij podil krayin svitu Spisok krayin svitu Pohodzhennya nazv krayin Pohodzhennya nazv kontinentivPrimitki Arhiv originalu za 28 travnya 2019 Procitovano 2 bereznya 2022 Arhiv originalu za 28 lipnya 2011 Procitovano 2 bereznya 2022 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2021 Procitovano 2 bereznya 2022 Arhiv originalu za 4 sichnya 2021 Procitovano 2 bereznya 2022 DzherelaDocenko Yu M Mishoglo G O Ekonomichna i socialna geografiya svitu PosilannyaU Vikislovniku ye storinka krayina Krayina 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Canada Foreign Affairs Travel Advisories 7 listopada 2012 u Wayback Machine The CIA World Factbook 12 serpnya 2008 u Wayback Machine