Краснодо́льне (до 1945 року — Борлак, крим. Borlaq) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 487 осіб. Орган місцевого самоврядування — Рощинська сільська рада. Розташоване на півдні району.
село Краснодольне | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Джанкойський район |
Рада | Рощинська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA01060410030043595 |
Облікова картка | Краснодольне |
Основні дані | |
Населення | 482 |
Поштовий індекс | 96183 |
Телефонний код | +380 6564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°34′33″ пн. ш. 34°21′34″ сх. д. / 45.57583° пн. ш. 34.35944° сх. д.Координати: 45°34′33″ пн. ш. 34°21′34″ сх. д. / 45.57583° пн. ш. 34.35944° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96183, АРК ,Джанкойський район, с Рощине, вул.Чапаєва,1 |
Карта | |
Краснодольне | |
Краснодольне | |
Мапа | |
Краснодольне у Вікісховищі |
Географія
Краснодольне — село на півдні району, у степовому Криму, у верхів'ї річки Побєдна, біля кордону з Красногвардійський район, висота над рівнем моря — 34 м. Село лежить на автотрасі М18 Москва — Сімферополь. Сусідні села: Рощине за 2,5 км на північ, Сєрноводське за 1 км на схід та Знам'янка Красногвардійського району за 3 км на південь. Відстань до райцентру — близько 13 кілометрів на північ, найближча залізнична станція — Відрадна — близько 5 км.
Історія
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Борлай Ойрат входив до Насивського кадилику Карасубазарського каймакамства.
Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 , (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту . Після реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії , Борлак був включений до складу Перекопського повіту.
За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року, у селі Бурлак-Вейрат числилося 12 дворів і 72 жителя, кримських татар. На військово-топографічної карті 1817 року позначене село Бурлак з 9 дворами. Після реформи волосного поділу 1829 року Бурлак, згідно з «Відомостями про казенні волості Таврійської губернії 1829 року» залишився у складі Кокчоракіятської волості . На карті 1842 Борлак позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів.
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості. На триверстовій мапі 1865 року село ще позначене, то на карті, з коректурою 1876 року його вже немає. Мабуть, село спорожніло, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину.
Згідно з енциклопедичним словником Німці Росії, селище кримських німців лютеран Нейфельд було засновано на місці Борлака в 1882 році на 3686 десятинах землі. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887 року, у селі Нейфельд числилося 28 дворів і 169 жителів.
Після земської реформи 1890 року, село приписали до того ж повіту. Згідно з «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1892 рік», у селі Берлак був 121 житель в 17 домогосподарствах. За «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» в Борлаці числилося 67 жителів у 10 дворах, а, за словником Німці Росії в 1905 — 78 осіб. У Статистичному довіднику Таврійської губернії за 1915 рік, у Тотанайській волості Перекопського повіту село значиться як Бордак з населенням 139 осіб.
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район. У 1922 році повіти перетворили в округу. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойскаій район і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Борлак, з населенням 236 осіб, з яких було 139 німців, входив до складу Німецько-Джанкойскої сільради Джанкойського району , в 1931 році — 210 жителів. Після утворення в 1935 році Тельманського району село включили до його складу, видимо, тоді ж Борлак став центром сільради. Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан.
У 1944 році, після звільнення Криму від фашистів, згідно з постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію. 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Барлак був перейменований в Краснодольне і Барлацька сільрада — в Краснодольську. Час скасування сільради поки не встановлено, можливо це — наслідок указу Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 року. 1 січня 1965, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області» Ближньогородська сільрада була передана до складу Джанкойського району , в 1968 році утворена Рощинська сільрада та село перепідпорядкували їй.
Примітки
- . Weather.in.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 7 квітня 2015.
- Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, тисяча сімсот вісімдесят чотири года. — 1888.
- Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
- Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
- Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
- Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
- Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 115. — 1897.
- . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
- Гржибовська та 1 999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 р . с. 135.
- . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
- . ЕтоМесто.ru. 1865. Архів [http: //etomesto.ru/map-krym_depo/? X = 34.358277 & y = 45.576761 оригіналу] за 17 березня 2015. Процитовано 25 березня 2015.
- . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
- Ляшенко В. І. . Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів [http: //elib.crimea.edu/index.php? Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу] за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
- Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. з джерела 19 жовтня 2013
- Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
- Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1 911.
- Таврический Губернский Статистический комитет (1892). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
- Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
- Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
- Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 239.
- Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- Гржибовська та 1 999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 312.
- . Комісія з адміністративно-територіальним поділом при РНК РРФСР. 1940. Архів оригіналу за 16 жовтня 2011. Процитовано 4 квітня 2015.
- Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
- Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
- Постанова ДКО від 12 серпня 1944 № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
- p = +9229 Як заселяли Крим (1944- 1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
- Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області»
- Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін в адміністративну районування Української РСР по Кримській області, с. 442.
- Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Адміністративно-територіальний поділ Криму другої половини XX століття: досвід реконструкції. стор. 44. — 2007. з джерела 24 вересня 2015 . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 12 січня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Гржибовська, 1999, Указ Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР - по Кримській області », від 1 січня 1965. Стор. 443.
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 12 січня 2016.
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krasnodo lne do 1945 roku Borlak krim Borlaq selo Dzhankojskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim Naselennya stanovit 487 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Roshinska silska rada Roztashovane na pivdni rajonu selo Krasnodolne Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Dzhankojskij rajon Rada Roshinska silska rada Kod KATOTTG UA01060410030043595 Oblikova kartka Krasnodolne Osnovni dani Naselennya 482 Poshtovij indeks 96183 Telefonnij kod 380 6564 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 34 33 pn sh 34 21 34 sh d 45 57583 pn sh 34 35944 sh d 45 57583 34 35944 Koordinati 45 34 33 pn sh 34 21 34 sh d 45 57583 pn sh 34 35944 sh d 45 57583 34 35944 Misceva vlada Adresa radi 96183 ARK Dzhankojskij rajon s Roshine vul Chapayeva 1 Karta Krasnodolne Krasnodolne Mapa Krasnodolne u VikishovishiGeografiyaKrasnodolne selo na pivdni rajonu u stepovomu Krimu u verhiv yi richki Pobyedna bilya kordonu z Krasnogvardijskij rajon visota nad rivnem morya 34 m Selo lezhit na avtotrasi M18 Moskva Simferopol Susidni sela Roshine za 2 5 km na pivnich Syernovodske za 1 km na shid ta Znam yanka Krasnogvardijskogo rajonu za 3 km na pivden Vidstan do rajcentru blizko 13 kilometriv na pivnich najblizhcha zaliznichna stanciya Vidradna blizko 5 km IstoriyaPersha dokumentalna zgadka sela zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Borlaj Ojrat vhodiv do Nasivskogo kadiliku Karasubazarskogo kajmakamstva Pislya aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 8 19 kvitnya 1783 8 19 lyutogo 1784 na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo bulo pripisane do Perekopskogo povitu Pislya reform z 1796 po 1802 rik vhodilo v Perekopskij povit Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 Tavrijskoyi guberniyi Borlak buv vklyuchenij do skladu Perekopskogo povitu Za Vidomostyami pro vsi selisha v Perekopskomu poviti vid 21 zhovtnya 1805 roku u seli Burlak Vejrat chislilosya 12 dvoriv i 72 zhitelya krimskih tatar Na vijskovo topografichnoyi karti 1817 roku poznachene selo Burlak z 9 dvorami Pislya reformi volosnogo podilu 1829 roku Burlak zgidno z Vidomostyami pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 roku zalishivsya u skladi Kokchorakiyatskoyi volosti Na karti 1842 Borlak poznachenij umovnim znakom male selo tobto menshe 5 dvoriv U 1860 h rokah pislya zemskoyi reformi Oleksandra II selo pripisali do Bajgoncheckoyi volosti Na triverstovij mapi 1865 roku selo she poznachene to na karti z korekturoyu 1876 roku jogo vzhe nemaye Mabut selo sporozhnilo vnaslidok emigraciyi krimskih tatar osoblivo masovoyi pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv v Turechchinu Zgidno z enciklopedichnim slovnikom Nimci Rosiyi selishe krimskih nimciv lyuteran Nejfeld bulo zasnovano na misci Borlaka v 1882 roci na 3686 desyatinah zemli U Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889 roku za rezultatami H reviziyi 1887 roku u seli Nejfeld chislilosya 28 dvoriv i 169 zhiteliv Pislya zemskoyi reformi 1890 roku selo pripisali do togo zh povitu Zgidno z Pam yatnoyu knigoyu Tavrijskoyi guberniyi za 1892 rik u seli Berlak buv 121 zhitel v 17 domogospodarstvah Za Pam yatnoyu knigoyu Tavrijskoyi guberniyi za 1900 rik v Borlaci chislilosya 67 zhiteliv u 10 dvorah a za slovnikom Nimci Rosiyi v 1905 78 osib U Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi za 1915 rik u Totanajskij volosti Perekopskogo povitu selo znachitsya yak Bordak z naselennyam 139 osib Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 206 Pro zminu administrativnih kordoniv bula skasovana volosna sistema i v skladi Dzhankojskogo povitu buv stvorenij Dzhankojskij rajon U 1922 roci poviti peretvorili v okrugu 11 zhovtnya 1923 zgidno z postanovoyu VCVK do administrativnij podil Krimskoyi ARSR buli vneseni zmini u rezultati yakih okrugi buli likvidovani osnovnij administrativnoyu odiniceyu stav Dzhankojskaij rajon i selo vklyuchili do jogo skladu Zgidno zi Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisom vid 17 grudnya 1926 roku Borlak z naselennyam 236 osib z yakih bulo 139 nimciv vhodiv do skladu Nimecko Dzhankojskoyi silradi Dzhankojskogo rajonu v 1931 roci 210 zhiteliv Pislya utvorennya v 1935 roci Telmanskogo rajonu selo vklyuchili do jogo skladu vidimo todi zh Borlak stav centrom silradi Nezabarom pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni 18 serpnya 1941 roku krimski nimci buli viseleni spochatku v Stavropolskij kraj a potim v Sibir i pivnichnij Kazahstan U 1944 roci pislya zvilnennya Krimu vid fashistiv zgidno z postanovoyu DKO 5859 vid 11 travnya 1944 18 travnya krimski tatari buli deportovani v Serednyu Aziyu 12 serpnya 1944 bulo prijnyato postanovu GOKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu i u veresni 1944 roku v rajon priyihali pershi novoseli 27 simej z Kam yanec Podilskoyi ta Kiyivskoyi oblastej a na pochatku 1950 h rokiv pishla druga hvilya pereselenciv z riznih oblastej Ukrayini Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 21 serpnya 1945 Barlak buv perejmenovanij v Krasnodolne i Barlacka silrada v Krasnodolsku Chas skasuvannya silradi poki ne vstanovleno mozhlivo ce naslidok ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro ukrupnennya silskih rajoniv Krimskoyi oblasti vid 30 grudnya 1962 roku 1 sichnya 1965 ukazom Prezidiyi VR URSR Pro vnesennya zmin do administrativnogo rajonuvannya URSR po Krimskij oblasti Blizhnogorodska silrada bula peredana do skladu Dzhankojskogo rajonu v 1968 roci utvorena Roshinska silrada ta selo perepidporyadkuvali yij Primitki Weather in ua Arhiv originalu za 7 travnya 2016 Procitovano 7 kvitnya 2015 Lashkov F F kajmakanstva i v onih kajmakanami hto skladayetsya Kameralnij opis Krimu tisyacha simsot visimdesyat chotiri goda 1888 Grzhibovska 1999 Manifest pro prijnyattya pivostrova Krimskogo ostrova Tamani i vsiyeyi Kubanskoyi storoni pid rosijsku derzhavu 1783 s 96 Grzhibovska 1999 Ukaz Katerini II pro utvorennya Tavrijskoyi oblasti 8 lyutogo 1784 stor 117 Pro novij podili Derzhavi na Guberniyi Same danij Senatu Grzhibovska 1999 Z Ukazu Oleksandra I Senatovi pro stvorennya Tavrijskoyi guberniyi s 124 Lashkov F F Vidomist pro vsih selishah v Perekopskomu poviti perebuvayut z pokazannyam v yakij volosti skilki chislom dvoriv i dush vid 21 zhovtnya 1805 roku Izvestiya tavrijskoyi vchenoyi komisiyi t 26 Stor 115 1897 Arheologichna karta Krimu Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 20 bereznya 2015 Grzhibovska ta 1 999 Vidomist pro kazennih volostyah Tavrijskoyi guberniyi 1829 r s 135 Arheologichna karta Krimu Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 21 bereznya 2015 EtoMesto ru 1865 Arhiv http etomesto ru map krym depo X 34 358277 amp y 45 576761 originalu za 17 bereznya 2015 Procitovano 25 bereznya 2015 Arheologichna karta Krimu Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2015 Lyashenko V I Kultura narodiv Prichornomor ya Tom 2 Arhiv http elib crimea edu index php Option com content amp task view amp id 28 originalu za 3 sichnya 2015 Procitovano 4 sichnya 2015 Sejdametov E H Emigraciya krimskih tatar v XIX poch XX st Arhivovana kopiya Tavrijskij Nacionalnij Universitet 2005 z dzherela 19 zhovtnya 2013 Nimci Rosiyi naseleni punkti i miscya poselennya enciklopedichnij slovnik Boris Veselovskij Istoriya zemstva za sorok rokiv T 4 Istoriya zemstva 1 911 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet 1892 Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1892 god Simferopol Tavricheskaya Gubernskaya tipografiya Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet 1900 Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1900 god Simferopol Tavricheskaya Gubernskaya tipografiya Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch 1 ya Statistichnij naris vipusk chetvertogo Perekopskij povit 1915 Grzhibovska 1999 Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch I ya Statistichnij naris vipusk chetvertogo Perekopskij povit 1915 rik s 239 Istoriya Dzhankojskogo rajona Arhiv IDpub 26 originalu za 29 serpnya 2013 Procitovano 16 serpnya 2013 Naselenie i promislovist I M Sarkizov Serazini 1925 Arhiv originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 8 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Administrativno territorialnoe podil Kryma Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Grzhibovska ta 1 999 Spisok naselenih punktiv Krimskoyi ARSR po Vsesoyuznogo perepisu 17 grudnya 1926 s 312 Komisiya z administrativno teritorialnim podilom pri RNK RRFSR 1940 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2011 Procitovano 4 kvitnya 2015 Ukaz Prezidiyi VR SRSR vid 28 08 1941 pro pereselennya nimciv yaki prozhivayut v rajonah Povolzhya Postanova DKO 5859ss vid 11 05 44 Postanova DKO vid 12 serpnya 1944 GKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu p 9229 Yak zaselyali Krim 1944 1954 Elvina Seitova aspirant istorichnogo fakultetu TNU Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2013 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 21 serpnya 1945 619 3 Pro perejmenuvannya silskih Rad i naselenih punktiv Krimskoyi oblasti Grzhibovska 1999 Z Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Pro vnesennya zmin v administrativnu rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR po Krimskij oblasti s 442 Yefimov S A Shevchuk A G Seleznova O A Administrativno teritorialnij podil Krimu drugoyi polovini XX stolittya dosvid rekonstrukciyi stor 44 2007 z dzherela 24 veresnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 12 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Grzhibovska 1999 Ukaz Prezidiyi VR URSR Pro vnesennya zmin do administrativnogo rajonuvannya URSR po Krimskij oblasti vid 1 sichnya 1965 Stor 443 Arhiv originalu za 17 serpnya 2016 Procitovano 12 sichnya 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi