Ближньогоро́дське (до 1945 року — Немсе Джанкой, Джанкой Німецький, крим. Nemse Canköy) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 744 особи. Орган місцевого самоврядування — Рощинська сільська рада. Розташоване на півдні району.
село Ближньогородське | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Джанкойський район |
Рада | Рощинська сільська рада |
Облікова картка | Ближньогородське |
Основні дані | |
Населення | 744 |
Поштовий індекс | 96184 |
Телефонний код | +380 6564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°38′23″ пн. ш. 34°22′54″ сх. д. / 45.63972° пн. ш. 34.38167° сх. д.Координати: 45°38′23″ пн. ш. 34°22′54″ сх. д. / 45.63972° пн. ш. 34.38167° сх. д. |
Водойми | річка Степова |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96183, АРК, Джанкойський район, с. Рощине, вул. Чапаєва, 1 |
Карта | |
Ближньогородське | |
Ближньогородське | |
Мапа | |
Ближньогородське у Вікісховищі |
Географія
Ближньогородське — село в центрі району, у степовому Криму, на шосе М18 Москва — Сімферополь, на правому березі річки Степова, правої притоки Мирнівки, висота над рівнем моря — 17 м. Сусідні села: Рощине за 2,2 км на південь та Озерне за 0,5 км на північ. Відстань до райцентру — близько 6 кілометрів, найближча залізнична станція — Відрадна — близько 4 км.
Історія
Згідно енциклопедичного словника «Німці Росії», німецьке лютеранське село Карлсруе (називалося в різних джерелах також Джанкой Німецький, Німецький Джанкой, Дейч-Джанкой, Узун-Сакал, Нов-Джанкой ), було засновано вихідцями з Пришибських колоній в 1885 році, хоча ще в «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, приблизно в тому ж місці, записаний якийсь Джанкой — громада німецьких колоністів з 20 дворами і 114 жителями. Колонія володіла 1750 десятинами землі і розташовувалася, судячи за доступними історичними документами, у Перекопського повіту — в його складі вона записана, як Нейкарлсруе в «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889», за результатами Х ревізії 1887, згідно з якою в 28 дворах проживало 169 осіб.
Після земської реформи 1890 року Німецький Джанкой віднесли до . Згідно «… Пам'ятної книжці Таврійської губернії на 1892 рік» , у селі, що становила Німецько-Джанкойську сільську раду, був 131 житель в 30 домогосподарствах. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» в Німецькому Джанкої числилося 44 жителя в 6 дворах, в 1905—126 і в 1911—150. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 , у Богемської волості Перекопського повіту значиться село Німецький Джанкой (або Карлсруе) з населенням 259 осіб (у 1918—278).
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район. У 1922 році повіти перетворили в округи. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року, Джанкой (німецька), або Карлсруе, з населенням 264 особи, з яких було 246 німців був центром Немецко- Джанкойського сільради Джанкойського району . Постановою КримЦВК від 15 вересня 1930 був знову створений Біюк-Онларський район (указом Президії Верховної Ради РРФСР № 621/6 від 14 грудня 1944 перейменований в ), тепер як німецький (національний), у який включили село. Постановою Президії КримЦВК «Про утворення нової адміністративної територіальної мережі Кримської АРСР» від 26 січня 1935 був створений німецький національний Тельманський район (з 14 грудня 1944 року — Красногвардійський) і Німецький Джанкой, разом з сільрадою (на той час він називався просто Джанкойський), з населенням 278 осіб, включили до його складу.
Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан. Після звільнення Криму від фашистів у квітні, 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Нов-Джанкой був перейменований в Ближньогородське і Джанкойська сільрада — в Ближньогородську, який проіснував до 1958 року . 1 січня 1965, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області», Ближньогородське знову включили до складу Джанкойського району .
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 листопада 2010. Процитовано 23 грудня 2015.
- . Weather.in.ua. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.
- Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
- . Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Архів page = 76 оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2015-03-23 .
- Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1911.
- Таврический Губернский Статистический комитет (1892). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
- Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
- Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
- Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 240.
- Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 314.
- Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 14 грудня 1944 № 621/6« Про перейменування районів і районних центрів Кримської АРСР»
- Постанова ВЦВК РРФСР від 30.10.1930 про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР.
- Адміністративно-территориальний поділ Криму. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- . Красногвардійський районний суд. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
- Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 14 декабря 1944 года № 621/6 «О переименовании районов и районных центров Крымской АССР»
- . Комісія з адміністративно-територіальним поділом при РНК РРФСР. 1940. Архів оригіналу за 16 жовтня 2011. Процитовано 9 серпня 2015.
- Тельманский німецький район. Німці Росії. Архів оригіналу за 5 серпня 2015. Процитовано 9 серпня 2015.
- Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
- Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
- Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
- Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області»
- Міста і села України, 2009, Рощинська сільрада.
- Гржибовська, 1999, Указ Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР - по Кримській області », від 1 січня 1965. Стор. 443.
- Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Адміністративно-територіальний поділ Криму другої половини XX століття: досвід реконструкції. Стор. 44. — 2007. з джерела 24 вересня 2015 . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blizhnogoro dske do 1945 roku Nemse Dzhankoj Dzhankoj Nimeckij krim Nemse Cankoy selo Dzhankojskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim Naselennya stanovit 744 osobi Organ miscevogo samovryaduvannya Roshinska silska rada Roztashovane na pivdni rajonu selo Blizhnogorodske Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Dzhankojskij rajon Rada Roshinska silska rada Oblikova kartka Blizhnogorodske Osnovni dani Naselennya 744 Poshtovij indeks 96184 Telefonnij kod 380 6564 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 38 23 pn sh 34 22 54 sh d 45 63972 pn sh 34 38167 sh d 45 63972 34 38167 Koordinati 45 38 23 pn sh 34 22 54 sh d 45 63972 pn sh 34 38167 sh d 45 63972 34 38167 Vodojmi richka Stepova Misceva vlada Adresa radi 96183 ARK Dzhankojskij rajon s Roshine vul Chapayeva 1 Karta Blizhnogorodske Blizhnogorodske Mapa Blizhnogorodske u VikishovishiGeografiyaBlizhnogorodske selo v centri rajonu u stepovomu Krimu na shose M18 Moskva Simferopol na pravomu berezi richki Stepova pravoyi pritoki Mirnivki visota nad rivnem morya 17 m Susidni sela Roshine za 2 2 km na pivden ta Ozerne za 0 5 km na pivnich Vidstan do rajcentru blizko 6 kilometriv najblizhcha zaliznichna stanciya Vidradna blizko 4 km IstoriyaZgidno enciklopedichnogo slovnika Nimci Rosiyi nimecke lyuteranske selo Karlsrue nazivalosya v riznih dzherelah takozh Dzhankoj Nimeckij Nimeckij Dzhankoj Dejch Dzhankoj Uzun Sakal Nov Dzhankoj bulo zasnovano vihidcyami z Prishibskih kolonij v 1885 roci hocha she v Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 roku skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku priblizno v tomu zh misci zapisanij yakijs Dzhankoj gromada nimeckih kolonistiv z 20 dvorami i 114 zhitelyami Koloniya volodila 1750 desyatinami zemli i roztashovuvalasya sudyachi za dostupnimi istorichnimi dokumentami u Perekopskogo povitu v jogo skladi vona zapisana yak Nejkarlsrue v Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889 za rezultatami H reviziyi 1887 zgidno z yakoyu v 28 dvorah prozhivalo 169 osib Pislya zemskoyi reformi 1890 roku Nimeckij Dzhankoj vidnesli do Zgidno Pam yatnoyi knizhci Tavrijskoyi guberniyi na 1892 rik u seli sho stanovila Nimecko Dzhankojsku silsku radu buv 131 zhitel v 30 domogospodarstvah Za Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1900 rik v Nimeckomu Dzhankoyi chislilosya 44 zhitelya v 6 dvorah v 1905 126 i v 1911 150 U Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi 1915 u Bogemskoyi volosti Perekopskogo povitu znachitsya selo Nimeckij Dzhankoj abo Karlsrue z naselennyam 259 osib u 1918 278 Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 206 Pro zminu administrativnih kordoniv bula skasovana volosna sistema i v skladi Dzhankojskogo povitu buv stvorenij Dzhankojskij rajon U 1922 roci poviti peretvorili v okrugi 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK do administrativnij podil Krimskoyi ARSR buli vneseni zmini u rezultati yakih okrugi buli likvidovani osnovnij administrativnoyu odiniceyu stav Dzhankojskij rajon i selo vklyuchili do jogo skladu Zgidno Spisku naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisom 17 grudnya 1926 roku Dzhankoj nimecka abo Karlsrue z naselennyam 264 osobi z yakih bulo 246 nimciv buv centrom Nemecko Dzhankojskogo silradi Dzhankojskogo rajonu Postanovoyu KrimCVK vid 15 veresnya 1930 buv znovu stvorenij Biyuk Onlarskij rajon ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR 621 6 vid 14 grudnya 1944 perejmenovanij v teper yak nimeckij nacionalnij u yakij vklyuchili selo Postanovoyu Prezidiyi KrimCVK Pro utvorennya novoyi administrativnoyi teritorialnoyi merezhi Krimskoyi ARSR vid 26 sichnya 1935 buv stvorenij nimeckij nacionalnij Telmanskij rajon z 14 grudnya 1944 roku Krasnogvardijskij i Nimeckij Dzhankoj razom z silradoyu na toj chas vin nazivavsya prosto Dzhankojskij z naselennyam 278 osib vklyuchili do jogo skladu Nezabarom pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni 18 serpnya 1941 krimski nimci buli viseleni spochatku v Stavropolskij kraj a potim v Sibir i pivnichnij Kazahstan Pislya zvilnennya Krimu vid fashistiv u kvitni 12 serpnya 1944 roku bulo prijnyato postanovu GOKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu i u veresni 1944 roku v rajon priyihali pershi novoseli 27 simej z Kam yanec Podilskoyi ta Kiyivskoyi oblastej a na pochatku 1950 h rokiv pishla druga hvilya pereselenciv z riznih oblastej Ukrayini Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 21 serpnya 1945 Nov Dzhankoj buv perejmenovanij v Blizhnogorodske i Dzhankojska silrada v Blizhnogorodsku yakij proisnuvav do 1958 roku 1 sichnya 1965 ukazom Prezidiyi VR URSR Pro vnesennya zmin do administrativnogo rajonuvannya URSR po Krimskij oblasti Blizhnogorodske znovu vklyuchili do skladu Dzhankojskogo rajonu Primitki Arhiv originalu za 22 listopada 2010 Procitovano 23 grudnya 2015 Weather in ua Arhiv originalu za 23 grudnya 2015 Procitovano 4 kvitnya 2015 Nimci Rosiyi naseleni punkti i miscya poselennya enciklopedichnij slovnik Sankt Peterburg Drukarnya Karla Vulfa 1865 Arhiv page 76 originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2015 03 23 Boris Veselovskij Istoriya zemstva za sorok rokiv T 4 Istoriya zemstva 1911 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet 1892 Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1892 god Simferopol Tavricheskaya Gubernskaya tipografiya Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet 1900 Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1900 god Simferopol Tavricheskaya Gubernskaya tipografiya Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch 1 ya Statistichnij naris vipusk chetvertogo Perekopskij povit 1915 Grzhibovska 1999 Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch I ya Statistichnij naris vipusk chetvertogo Perekopskij povit 1915 rik s 240 Istoriya Dzhankojskogo rajona Arhiv IDpub 26 originalu za 29 serpnya 2013 Procitovano 16 serpnya 2013 Naselenie i promislovist I M Sarkizov Serazini 1925 Arhiv originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 8 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Administrativno territorialnoe podil Kryma Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Grzhibovska 1999 Spisok naselenih punktiv Krimskoyi ARSR po Vsesoyuznogo perepisu 17 grudnya 1926 s 314 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 14 grudnya 1944 621 6 Pro perejmenuvannya rajoniv i rajonnih centriv Krimskoyi ARSR Postanova VCVK RRFSR vid 30 10 1930 pro reorganizaciyu merezhi rajoniv Krimskoyi ARSR Administrativno territorialnij podil Krimu Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Krasnogvardijskij rajonnij sud Arhiv originalu za 29 veresnya 2015 Procitovano 5 serpnya 2015 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 14 dekabrya 1944 goda 621 6 O pereimenovanii rajonov i rajonnyh centrov Krymskoj ASSR Komisiya z administrativno teritorialnim podilom pri RNK RRFSR 1940 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2011 Procitovano 9 serpnya 2015 Telmanskij nimeckij rajon Nimci Rosiyi Arhiv originalu za 5 serpnya 2015 Procitovano 9 serpnya 2015 Ukaz Prezidiyi VR SRSR vid 28 08 1941 pro pereselennya nimciv yaki prozhivayut v rajonah Povolzhya Postanova DKO vid 12 serpnya 1944 roku GKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu Yak zaselyali Krim 1944 1954 Elvina Seitova aspirant istorichnogo fakultetu TNU Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2013 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 21 serpnya 1945 619 3 Pro perejmenuvannya silskih Rad i naselenih punktiv Krimskoyi oblasti Mista i sela Ukrayini 2009 Roshinska silrada Grzhibovska 1999 Ukaz Prezidiyi VR URSR Pro vnesennya zmin do administrativnogo rajonuvannya URSR po Krimskij oblasti vid 1 sichnya 1965 Stor 443 Yefimov S A Shevchuk A G Seleznova O A Administrativno teritorialnij podil Krimu drugoyi polovini XX stolittya dosvid rekonstrukciyi Stor 44 2007 z dzherela 24 veresnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 23 grudnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi