Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кримські німці — етнічні німці, що проживали в Криму. Перші німецькі поселення з'явилися на початку XIX століття. У серпні 1941 у зв'язку з початком Німецько-радянської війни усі німці були депортовані з Криму.
Німці в Таврійській губернії
Німці з'явилися в Криму у 1805. У Сімферопольському повіті вони заснували колонії: Нейзац, Фріденталь, Розенталь (віртенберзці), у Феодосійському повіті — , Судак-Фортеця та . У тому ж 1805 виникла швейцарська колонія Цюрихталь, а в 1811 ще одна німецька колонія, Кроненталь. Колонії, розширюючись, утворювали висілки, які зробилися новими колоніями.
При переселенні колоністи отримали у власність від 60-65 десятин найкращої землі, були надовго звільнені від натуральних та грошових повинностей, і їм було дароване широке самоврядування.
Німці в Кримській АРСР
На початку 1930-х років німецькими національними районами були Біюк-Онларський та Тельманівський райони, крім того значна кількість німців мешкала в Ічкінському, Сейтлерському та інших районах степового Криму.
Розселення німців у районах і містах Кримської АРСР за даними перепису 1939 р.
| адміністративна одиниця | чисельність тис. | частка |
|---|---|---|
| Тельманівський район | 7,9 | 33,6 % |
| Біюк-Онлайрський район | 4,0 | 21,6 % |
| Колайський район | 2,9 | 17,3 % |
| Зуйський район | 2,3 | 14,3 % |
| Ларіндорфський район | 2,0 | 14,2 % |
| Фрайдорфський район | 1,8 | 12,8 % |
| Ак-Шейхський район | 1,7 | 11,8 % |
| Ічкинський район | 2,4 | 11,8 % |
| Сакський район | 3,2 | 11,5 % |
| Джанкойський район | 3,7 | 7,9 % |
| Кіровський район | 1,1 | 5,1 % |
| Ленінський район | 1,2 | 4,9 % |
| Старо-Кримський район | 1,0 | 4,7 % |
| Євпаторія | 1,7 | 3,6 % |
| Карасубазарський район | 1,0 | 3,1 % |
| Ак-Мечетський район | 0,4 | 2,8 % |
| Феодосія | 1,2 | 2,7 % |
| Красноперекопський район | 0,5 | 2,3 % |
| Сімферополь | 3,1 | 2,2 % |
| Судацький район | 0,4 | 2,1 % |
| Сейтлерський район | 0,4 | 1,8 % |
| Бахчисарайський район | 0,5 | 1,1 % |
| Керч | 0,7 | 0,7 % |
| Ялтинська міськрада | 0,2 | 0,6 % |
| Севастопольська міськрада | 0,4 | 0,4 % |
| Алуштинський район | 0,1 | 0,4 % |
| Ялтинський район | 0,2 | 0,4 % |
| Куйбишевський район | 0,1 | 0,3 % |
| Балаклавський район | 0,05 | 0,2 % |
| Кримська АРСР | 51,3 | 4,6 % |
У 1941 р. у рамках заходів згідно з «Постановою Ради з евакуації при Раднаркомі СРСР № СЕ-75с. від 15 серпня 1941» кримські німці були депортовані з Криму.
Див. також
Примітки
- Путеводитель. Симферополь, 1914 Цитируется по материалам фонда Москва-Крым [ 21 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 21 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 5 березня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krimski nimci etnichni nimci sho prozhivali v Krimu Pershi nimecki poselennya z yavilisya na pochatku XIX stolittya U serpni 1941 u zv yazku z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni usi nimci buli deportovani z Krimu Nimci v Tavrijskij guberniyiNimci z yavilisya v Krimu u 1805 U Simferopolskomu poviti voni zasnuvali koloniyi Nejzac Fridental Rozental virtenberzci u Feodosijskomu poviti Sudak Fortecya ta U tomu zh 1805 vinikla shvejcarska koloniya Cyurihtal a v 1811 she odna nimecka koloniya Kronental Koloniyi rozshiryuyuchis utvoryuvali visilki yaki zrobilisya novimi koloniyami Pri pereselenni kolonisti otrimali u vlasnist vid 60 65 desyatin najkrashoyi zemli buli nadovgo zvilneni vid naturalnih ta groshovih povinnostej i yim bulo darovane shiroke samovryaduvannya Nimci v Krimskij ARSRRozselennya nimciv u Krimu za perepisom 1926 r Administrativnij podil Krimskoyi ARSR Nimecki nacionalni rajoni vidileni chervonim 6 Biyuk Onlarskij 24 Telmanskij centr Kurman Kemelchi Na pochatku 1930 h rokiv nimeckimi nacionalnimi rajonami buli Biyuk Onlarskij ta Telmanivskij rajoni krim togo znachna kilkist nimciv meshkala v Ichkinskomu Sejtlerskomu ta inshih rajonah stepovogo Krimu Rozselennya nimciv u rajonah i mistah Krimskoyi ARSR za danimi perepisu 1939 r administrativna odinicya chiselnist tis chastka Telmanivskij rajon 7 9 33 6 Biyuk Onlajrskij rajon 4 0 21 6 Kolajskij rajon 2 9 17 3 Zujskij rajon 2 3 14 3 Larindorfskij rajon 2 0 14 2 Frajdorfskij rajon 1 8 12 8 Ak Shejhskij rajon 1 7 11 8 Ichkinskij rajon 2 4 11 8 Sakskij rajon 3 2 11 5 Dzhankojskij rajon 3 7 7 9 Kirovskij rajon 1 1 5 1 Leninskij rajon 1 2 4 9 Staro Krimskij rajon 1 0 4 7 Yevpatoriya 1 7 3 6 Karasubazarskij rajon 1 0 3 1 Ak Mechetskij rajon 0 4 2 8 Feodosiya 1 2 2 7 Krasnoperekopskij rajon 0 5 2 3 Simferopol 3 1 2 2 Sudackij rajon 0 4 2 1 Sejtlerskij rajon 0 4 1 8 Bahchisarajskij rajon 0 5 1 1 Kerch 0 7 0 7 Yaltinska miskrada 0 2 0 6 Sevastopolska miskrada 0 4 0 4 Alushtinskij rajon 0 1 0 4 Yaltinskij rajon 0 2 0 4 Kujbishevskij rajon 0 1 0 3 Balaklavskij rajon 0 05 0 2 Krimska ARSR 51 3 4 6 U 1941 r u ramkah zahodiv zgidno z Postanovoyu Radi z evakuaciyi pri Radnarkomi SRSR SE 75s vid 15 serpnya 1941 krimski nimci buli deportovani z Krimu Div takozhNarodi Krimu Rosijski nimci Krimski goti Deportaciya radyanskih nimciv pid chas drugoyi svitovoyi vijniPrimitkiPutevoditel Simferopol 1914 Citiruetsya po materialam fonda Moskva Krym 21 veresnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 21 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 16 chervnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2014