Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дистрикт Краків (нім. Distrikt Krakau, пол. Dystrykt krakowski) — адміністративно-територіальна одиниця Генерального губернаторства з 26 жовтня 1939 до 18 січня 1945.
Населення дистрикту в 1943 році становило близько 4 млн осіб.
Історія
Дистрикт Краків утворено 26 жовтня 1939 року на землях Малопольщі після окупації Польщі нацистською Німеччиною. Він виник у межах двох міжвоєнних польських воєводств, охоплюючи більшість території Краківського (міський повіт Краків і земські (сільські) повіти за винятком Б'яльського, Живецького та більшої частини Вадовицького і Хшановського) та західну частину Львівського воєводства (Бжозовський, Ланьцютський (крім північно-східного краю), Кольбушовський, Коросненський, Переворський, Перемиський, Ряшівський, Стшижувський, Сяніцький, південна частина Ярославського, дві третини Нисківського і більшість Тарнобжезького повітів).
Станом на 1 січня 1945 року Краківський дистрикт складався з 13 округів — одного міського (нім. Stadtkreis) і 12 земських (нім. Landkreis або нім. Kreishauptmannschaft):
- міський округ Краків (нім. Stadtkreis Krakau)
- крайсгауптманшафт Дембіца (нім. Kreishauptmannschaft Dębica), куди входили Дембицький, Мелецький та частина Тарнобжезького повітів
- крайсгауптманшафт Кракау (нім. Kreishauptmannschaft Krakau-Land), куди входили Бохенський, Краківський, Мисленицький та частина Вадовицького і Хшановського повітів
- крайсгауптманшафт Кросно (нім. Kreishauptmannschaft Krosno), куди входили Коросненський та частина Ясельського і Сяніцького повітів
- крайсгауптманшафт Мєхув (нім. Kreishauptmannschaft Miechów), куди входили Меховський та частина Заверцянського, Олькуського і Піньчовського повітів
- крайсгауптманшафт Ной-Маркт (Дунаєць) (нім. Kreishauptmannschaft Neumarkt (Dunajec)), куди входили нинішні Новотарський, Суський і Татшанський повіти
- крайсгауптманшафт Ной-Сандец (нім. Kreishauptmannschaft Neu-Sandez), куди входили нинішні Новосондецький повіт і Лімановський повіти
- крайсгауптманшафт Перемишль (нім. Kreishauptmannschaft Przemysl), куди входили Перемишльський та частково Ярославський повіти
- крайсгауптманшафт Райхсгоф (нім. Kreishauptmannschaft Reichshof), куди входили Ряшівський і Кольбушовський повіти
- крайсгауптманшафт Санок (нім. Kreishauptmannschaft Sanok)
- крайсгауптманшафт Тарнів (нім. Kreishauptmannschaft Tarnow)
- крайсгауптманшафт Ярослау (нім. Kreishauptmannschaft Jaroslau), куди входила частина Ярославського, Перемиського, Ланьцютського та Нисківського повітів
- крайсгауптманшафт Ясло (нім. Kreishauptmannschaft Jaslo), куди входили нинішні Горлицький та частина Кросненського і Ясельського повітів
Керівництво
На чолі дистрикту стояв губернатор (з 1941 р. — начальник дистрикту (нім. Distriktschef)). Місцем перебування губернатора був Палац Потоцьких на краківській площі Ринок, яка за нацистської окупації називалася «Площа Адольфа Гітлера».
Губернатори дистрикту
- Отто Вехтер (26 жовтня 1939 — 22 січня 1942)
- Ріхард Вендлер (15 лютого 1942 — 26 травня 1943)
- Людвіг Лозакер (26 травня 1943 — грудень 1943)
- Курт фон Бургсдорф (грудень 1943 — січень 1945)
Начальники поліції і СС
- Карл Цех (24 листопада 1939 — 1 жовтня 1940)
- Ганс Шведлер (1 жовтня 1940 — 4 серпня 1941)
- Людвіг Лозакер (4 серпня 1941 — 1 березня 1943)
- Теобальд Тір (1 березня 1944 — січень 1945)
Польська адміністрація
На території дистрикту діяла польська підпільна адміністрація — правонаступниця Краківського воєводства.
Див. також
Примітки
- Василь Офіцинський. Дистрикт Галичина
- 18 січня 1945 — дата захоплення Кракова Червоною Армією.
- Josef Bühler. Das Generalgouvernement, seine Verwaltung und seine Wirtschaft: Sammlung von Vorträgen der ersten wissenschaftlichen Vorträgsreihe der Verwaltungsakademi des Generalgouvernements. Verwaltungs Akademie. Burgverlag, 1 березня 1943; «Distrikt Krakau mit etwa 4 Millionen und Warschau mit 3,3 Millionen folgen. Die Distrikte Radom und Lublin schließen sich mit 2,9 und 2,3 Millionen an.» с. 33.
- Distrikt Krakau [ 2016-03-04 у Wayback Machine.] (нім.)
- Polska Podziemna Delegatura Rządu na Kraj. Okręgowa Delegatura - Kraków. Процитовано 20 січня 2013.
Посилання
- Список повітів (округ) [ 21 квітня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- (нім.)
Джерела
- Markus Roth, «Herrenmenschen. Die deutschen Kreishauptleute im besetzten Polen — Karrierewege, Herrschaftspraxis und Nachgeschichte», Göttingen 2009. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Distrikt Distrikt Krakiv nim Distrikt Krakau pol Dystrykt krakowski Zagalna informaciya Inshi nazvi Krakivskij distrikt Vhodila do skladu Generalnoyi guberniyi Tretij Rajh Suchasna lokaciya Malopolske voyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvo Sventokshiske voyevodstvo Pinchovskij povit Silezke voyevodstvo Zavercyanskij povit Period uzhivannya toponima 1939 1945 Naselennya 3 482 124 polyaki yevreyi ukrayinci Plosha 29 921 km Roztashuvannya na karti Administrativna karta distriktu Krakiv Derzhavi na teritoriyi istorichnoyi oblasti Ranishe Druga Rich Pospolita 1918 1939 Opislya Polsha 1945 donini Distrikt Krakiv nim Distrikt Krakau pol Dystrykt krakowski administrativno teritorialna odinicya Generalnogo gubernatorstva z 26 zhovtnya 1939 do 18 sichnya 1945 Oglyadini dobrovolciv 14 yi grenaderskoyi diviziyi Vaffen SS Galichina v Syaniku na vul Koscyushka traven 1943 Naselennya distriktu v 1943 roci stanovilo blizko 4 mln osib IstoriyaDistrikt Krakiv utvoreno 26 zhovtnya 1939 roku na zemlyah Malopolshi pislya okupaciyi Polshi nacistskoyu Nimechchinoyu Vin vinik u mezhah dvoh mizhvoyennih polskih voyevodstv ohoplyuyuchi bilshist teritoriyi Krakivskogo miskij povit Krakiv i zemski silski poviti za vinyatkom B yalskogo Zhiveckogo ta bilshoyi chastini Vadovickogo i Hshanovskogo ta zahidnu chastinu Lvivskogo voyevodstva Bzhozovskij Lancyutskij krim pivnichno shidnogo krayu Kolbushovskij Korosnenskij Perevorskij Peremiskij Ryashivskij Stshizhuvskij Syanickij pivdenna chastina Yaroslavskogo dvi tretini Niskivskogo i bilshist Tarnobzhezkogo povitiv Stanom na 1 sichnya 1945 roku Krakivskij distrikt skladavsya z 13 okrugiv odnogo miskogo nim Stadtkreis i 12 zemskih nim Landkreis abo nim Kreishauptmannschaft miskij okrug Krakiv nim Stadtkreis Krakau krajsgauptmanshaft Dembica nim Kreishauptmannschaft Debica kudi vhodili Dembickij Meleckij ta chastina Tarnobzhezkogo povitiv krajsgauptmanshaft Krakau nim Kreishauptmannschaft Krakau Land kudi vhodili Bohenskij Krakivskij Mislenickij ta chastina Vadovickogo i Hshanovskogo povitiv krajsgauptmanshaft Krosno nim Kreishauptmannschaft Krosno kudi vhodili Korosnenskij ta chastina Yaselskogo i Syanickogo povitiv krajsgauptmanshaft Myehuv nim Kreishauptmannschaft Miechow kudi vhodili Mehovskij ta chastina Zavercyanskogo Olkuskogo i Pinchovskogo povitiv krajsgauptmanshaft Noj Markt Dunayec nim Kreishauptmannschaft Neumarkt Dunajec kudi vhodili ninishni Novotarskij Suskij i Tatshanskij poviti krajsgauptmanshaft Noj Sandec nim Kreishauptmannschaft Neu Sandez kudi vhodili ninishni Novosondeckij povit i Limanovskij poviti krajsgauptmanshaft Peremishl nim Kreishauptmannschaft Przemysl kudi vhodili Peremishlskij ta chastkovo Yaroslavskij poviti krajsgauptmanshaft Rajhsgof nim Kreishauptmannschaft Reichshof kudi vhodili Ryashivskij i Kolbushovskij poviti krajsgauptmanshaft Sanok nim Kreishauptmannschaft Sanok krajsgauptmanshaft Tarniv nim Kreishauptmannschaft Tarnow krajsgauptmanshaft Yaroslau nim Kreishauptmannschaft Jaroslau kudi vhodila chastina Yaroslavskogo Peremiskogo Lancyutskogo ta Niskivskogo povitiv krajsgauptmanshaft Yaslo nim Kreishauptmannschaft Jaslo kudi vhodili ninishni Gorlickij ta chastina Krosnenskogo i Yaselskogo povitivKerivnictvoNa choli distriktu stoyav gubernator z 1941 r nachalnik distriktu nim Distriktschef Miscem perebuvannya gubernatora buv Palac Potockih na krakivskij ploshi Rinok yaka za nacistskoyi okupaciyi nazivalasya Plosha Adolfa Gitlera Gubernatori distriktu Otto Vehter 26 zhovtnya 1939 22 sichnya 1942 Rihard Vendler 15 lyutogo 1942 26 travnya 1943 Lyudvig Lozaker 26 travnya 1943 gruden 1943 Kurt fon Burgsdorf gruden 1943 sichen 1945 Nachalniki policiyi i SS Karl Ceh 24 listopada 1939 1 zhovtnya 1940 Gans Shvedler 1 zhovtnya 1940 4 serpnya 1941 Lyudvig Lozaker 4 serpnya 1941 1 bereznya 1943 Teobald Tir 1 bereznya 1944 sichen 1945 Polska administraciya Na teritoriyi distriktu diyala polska pidpilna administraciya pravonastupnicya Krakivskogo voyevodstva Div takozhKrakivske gettoPrimitkiVasil Oficinskij Distrikt Galichina 18 sichnya 1945 data zahoplennya Krakova Chervonoyu Armiyeyu Josef Buhler Das Generalgouvernement seine Verwaltung und seine Wirtschaft Sammlung von Vortragen der ersten wissenschaftlichen Vortragsreihe der Verwaltungsakademi des Generalgouvernements Verwaltungs Akademie Burgverlag 1 bereznya 1943 Distrikt Krakau mit etwa 4 Millionen und Warschau mit 3 3 Millionen folgen Die Distrikte Radom und Lublin schliessen sich mit 2 9 und 2 3 Millionen an s 33 Distrikt Krakau 2016 03 04 u Wayback Machine nim Polska Podziemna Delegatura Rzadu na Kraj Okregowa Delegatura Krakow Procitovano 20 sichnya 2013 PosilannyaSpisok povitiv okrug 21 kvitnya 2017 u Wayback Machine nim nim DzherelaMarkus Roth Herrenmenschen Die deutschen Kreishauptleute im besetzten Polen Karrierewege Herrschaftspraxis und Nachgeschichte Gottingen 2009 nim