Округ | Ряшівський |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Нисько |
Створений | 1854 |
Площа | 721,33 км² (1879) |
Населення | 104 364 (1869) |
Найбільші міста | Ланьцут, Лежайськ, Переворськ (1867-1899) |
Нисківський повіт (нім. Bezirk Łańcut; пол. Powiat niżański) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини і Польщі. Центром повіту було м. Нисько.
Королівство Галичини та Володимирії
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Нисько (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Кракові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Західної Галичини на противагу апеляційному суду у Львові як критерію належності до Східної Галичини).
Сам Нисківський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Ряшів.
Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Ниськівського повіту (з 25 самоврядних громад-гмін) приєднаний повіт Улянів (з 27 гмін) та частина повіту Лежайськ (Гутисько, Єльна з Юдашівкою, Кенігсберг, Лукова, Руда, Сажина та Воля Заржицька). Однак у повіті існували й надалі 3 окремі судові округи (повіти) — Нисько, Рудник і Улянів.
У 1879 р. площа повіту становила 573,17 км², населення — 55 891 особу, повіт включав 60 поселень (з них 3 міста — Нисько, Рудник і Улянів), поділявся на 41 кадастральну гміну.
Нисківський повіт за переписом 1910 р. налічував 61 гміну (самоврядну громаду) і 44 фільварки та займав площу 973 км². В 1900 році населення становило 65 301 особу. За переписом 1910 р. населення становило 69 194 особи.
Польща
Нисківський повіт | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
Воєводство: | Львівське |
Населення: | 64.200 |
Площа: | 973 км² |
Густота: | 66 осіб/км² |
Населені пункти та ґміни | |
Повітовий центр: | м. Нисько |
Мапа повіту | |
Повітова влада |
Повіт включений до складу Львівського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році.
Адміністративний поділ
1 квітня 1933 р. 70 га землі передані розпорядженням міністра внутрішніх справ від села Бірки до села Майдан Гольчанський.
1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворена ґміна відповідала волості — об'єднувала громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувалась єдиним дуже великим селом.
Станом на 1934 рік:
Ґміни
- Ґміна Нисько
- Ґміна Стани
- Ґміна Камень
- Ґміна Єжове
- Ґміна Рудник
- Ґміна Улянув I
- Ґміна Улянув II
- Ґміна Яроцин
Перейменування
Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінена німецька назва поселення (колонії) Раухерсдорф (нім. Rauchersdorf) на польську Кужина Сьредня (пол. Kurzyna Średnia).
Міста
Населення
На 01.01.1939 у п'яти селах (Бірки, Дубрівка, Дубровиця, Яротин, Шиперки) повіту попри півтисячолітню політику полонізації проживали ще рештки українського населення Надсяння — з 3 510 жителів було 10 україномовних українців і 800 польськомовних на фоні 2 615 поляків і 85 євреїв.
Див. також
Примітки
- Powiat niski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 157. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 grudnia 1932 r. o zmianie granic gmin wiejskich Majdan Golczański i Borki w powiecie niżańskim, województwie lwowskiem. [ 24 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
- Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim.[недоступне посилання] (пол.)
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 111 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Niskivskij povit Okrug Ryashivskij Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Nisko Stvorenij 1854 Plosha 721 33 km 1879 Naselennya 104 364 1869 Najbilshi mista Lancut Lezhajsk Perevorsk 1867 1899 Niskivskij povit nim Bezirk Lancut pol Powiat nizanski istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodili do skladu Avstro Ugorshini i Polshi Centrom povitu bulo m Nisko Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiProvisnik piznishogo povitu Sudovij povit Nisko administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij naprikinci 1850 r Povitova sudova vikonavcha vlada pidporyadkovuvalas utvorenomu togo zh roku apelyacijnomu sudu u Krakovi za pidporyadkovanistyu do yakogo poviti vvazhalis nalezhnimi do Zahidnoyi Galichini na protivagu apelyacijnomu sudu u Lvovi yak kriteriyu nalezhnosti do Shidnoyi Galichini Sam Niskivskij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya v 1854 r buv stvorenij 29 veresnya 1855 r paralelno do nayavnogo sudovogo povitu u skladi okrugu Ryashiv Pislya skasuvannya okruzhnih vidomstv naprikinci zhovtnya 1865 r yih kompetenciya perejshla do povitovih upravlin Za rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya zbilsheni poviti zokrema do poperednogo Niskivskogo povitu z 25 samovryadnih gromad gmin priyednanij povit Ulyaniv z 27 gmin ta chastina povitu Lezhajsk Gutisko Yelna z Yudashivkoyu Kenigsberg Lukova Ruda Sazhina ta Volya Zarzhicka Odnak u poviti isnuvali j nadali 3 okremi sudovi okrugi poviti Nisko Rudnik i Ulyaniv U 1879 r plosha povitu stanovila 573 17 km naselennya 55 891 osobu povit vklyuchav 60 poselen z nih 3 mista Nisko Rudnik i Ulyaniv podilyavsya na 41 kadastralnu gminu Niskivskij povit za perepisom 1910 r nalichuvav 61 gminu samovryadnu gromadu i 44 filvarki ta zajmav ploshu 973 km V 1900 roci naselennya stanovilo 65 301 osobu Za perepisom 1910 r naselennya stanovilo 69 194 osobi PolshaNiskivskij povit Osnovni dani Krayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo Lvivske Naselennya 64 200 Plosha 973 km Gustota 66 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr m Nisko Mapa povitu Povitova vlada Povit vklyuchenij do skladu Lvivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci Administrativnij podil1 kvitnya 1933 r 70 ga zemli peredani rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav vid sela Birki do sela Majdan Golchanskij 1 serpnya 1934 r zdijsneno novij podil na silski gmini vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvorena gmina vidpovidala volosti ob yednuvala gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalas yedinim duzhe velikim selom Niskivskij povit Stanom na 1934 rik Gmini Gmina Nisko Gmina Stani Gmina Kamen Gmina Yezhove Gmina Rudnik Gmina Ulyanuv I Gmina Ulyanuv II Gmina Yarocin Perejmenuvannya Rishennyam ministra vnutrishnih sprav 4 travnya 1939 roku zminena nimecka nazva poselennya koloniyi Rauhersdorf nim Rauchersdorf na polsku Kuzhina Srednya pol Kurzyna Srednia Mista Nisko vid 1933 Rudnik Ulyanuv do 1934 NaselennyaNa 01 01 1939 u p yati selah Birki Dubrivka Dubrovicya Yarotin Shiperki povitu popri pivtisyacholitnyu politiku polonizaciyi prozhivali she reshtki ukrayinskogo naselennya Nadsyannya z 3 510 zhiteliv bulo 10 ukrayinomovnih ukrayinciv i 800 polskomovnih na foni 2 615 polyakiv i 85 yevreyiv Div takozhLvivske voyevodstvo Polska Respublika 1918 1939 PrimitkiPowiat niski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 157 pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 grudnia 1932 r o zmianie granic gmin wiejskich Majdan Golczanski i Borki w powiecie nizanskim wojewodztwie lwowskiem 24 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Zarzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 4 maja 1939 r o ustaleniu nazw niektorych miejscowosci w powiecie grodeckim jaworowskim lwowskim nizanskim samborskim i zolkiewskim w wojewodztwie lwowskim nedostupne posilannya pol Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 111 Visbaden 1983 205 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi