Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Андрі́йович Ко́ссак (8 квітня 1874, село Горішня Вигнанка, нині Чортківського району Тернопільської області — 2 січня 1938, Кам'янець-Подільський) — український композитор, диригент, музикознавець, музичний педагог.
| Коссак Михайло Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 8 квітня 1874 Горішня Вигнанка, Королівство Галичини та Володимирії | |||
| Помер | 2 січня 1938 (63 роки) м. Кам'янець-Подільський | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | композитор, диригент, музикознавець, музичний педагог | |||
| Alma mater | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка | |||
| Діти | донька - актриса Коссакова-Сорокова Ванда Михайлівна (1896-1978) | |||
| Батьки | Андрій Коссак і Розалія Федорович | |||
| | ||||
Життєпис
Дитинство та юність
Михайло Коссак народився 8 квітня 1874 року в приміському селі Горішня Вигнанка біля Чорткова в родині самодіяльного диригента хору. Михайло був найстаршим серед шести дітей дяка Андрія Івановича Коссака (1850—1917) та Розалії Григорівни Федорович (1856—1923). Після нього народилися: 1876 року — Марія, 1878 року — Антоніна, 1881 року — Катерина, 1886 року — Василь, 1888 року — Володимир.
Усі діти змалку опанували музичну грамоту, співали в батьківському хорі. Пізніше Василь Коссак прославився як актор, співак і режисер, Катерина Коссак (по чоловікові Рубчакова) як драматична актриса та співачка.
1892 року, закінчивши чотири класи гімназії при монастирі оо. Василіян у Бучачі, Михайло вступив до Львівської консерваторії на курс диригування, гармонії та інструментовки. Одночасно він працював хористом у львівській оперетковій трупі Ю. Мишковського, а невдовзі став хормейстером.
Початок творчості
1896 року, завершивши навчання у консерваторії, Коссак прийшов на роботу в Народний театр товариства «Руська бесіда» (згодом «Українська бесіда»).
Трупа театру безперервно гастролювала. 1902 року диригент Михайло Коссак разом із трупою відвідав Кам'янець-Подільський. Успіх перевершив усі сподівання. Особливо сподобалася кам'янчанам сестра диригента — артистка Катерина Рубчакова.
1909 року Коссак став одним з організаторів запису українських народних пісень, творів Семена Гулака-Артемовського та Миколи Лисенка на платівки.
Перша світова та повоєнний час
Коли 1914 року почалася Перша світова війна, 40-річного М. Коссака призвали в австро-угорську армію. Там він у званні фендрика став військовим диригентом.
Підрозділ Коссака була серед частин, оточених військами Росії в Перемишлі. Після капітуляції оточених навесні 1915 року Коссак опинився в полоні. Вже через кілька тижнів він був у Ташкенті. У таборі військовополонених Коссак організував оркестр.
1918 року після укладення Брестського миру, коли військовополоненим дозволили повернутися додому, Коссак вирушив до Львова. Але під час зупинки в Києві Микола Садовський запросив Михайла Косака у свій театр на посаду диригента.
1919 року Театр Миколи Садовського переїхав у Кам'янець-Подільський. Проте Коссак залишився в Києві та став працювати в Театрі музичної драми.
1921 року Михайло разом із новою сім'єю переїхав у Кам'янець-Подільський. Деякий час він був диригентом у місцевому театрі. Одночасно працював учителем співів і музики в музичній школі.
У лютому 1925 року Коссака призначили викладачем другої групи (тобто, асистентом), завідувачем лабораторії музично-вокального мистецтва Кам'янець-Подільського інституту народної освіти (нині Кам'янець-Подільський національний університет).
Роки репресій
Сім'я Коссаків жила в Кам'янці-Подільському у важких побутових умовах. Михайло довго не міг отримати квартири, тож жив у неопалюваному інститутському флігелі.
Хоч Коссаку надали ставку доцента, проте через півроку знову перевели на асистенську ставку. Намагання відновити справедливість призвело до звільнення Коссака з інституту. Усе це стало наслідком того, що заарештований в Москві колишній ректор інституту Володимир Геринович, зломлений допитами, «засвідчив», що до контрреволюційної організації, яка нібито існує в Кам'янці-Подільському серед викладачів інститутів і технікумів, входить Михайло Коссак.
Проте 1933 року Коссака не заарештували. Все обмежилося викликом до слідчого, де від Коссака вимагали засвідчити, що Геринович вимагав від нього «якнайбільше виучувати з хором заборонених українських пісень».
1 грудня 1934 року Коссака знову зарахували на роботу в інститут. Він став керівником відновлених хорового та симфонічного гуртків. Але влітку 1935 року інститут закрили, а студентів перевели в інші вищі навчальні заклади. Після цього Коссак влаштувався піаністом-акомпаніатором місцевого кінотеатру. Дружина влаштувалася санітаркою в міській лікарні, син Ярослав навчався у школі.
26 грудня 1937 року Михайла Коссака заарештували. 30 грудня 1937 року «особлива трійка» при управлінні НКВС по Кам'янець-Подільській області засудила Коссака до розстрілу. Вирок виконано 2 січня 1938 року. Поховано Коссака на території хутора Загальського (Загайського) в загальній могилі.
10 липня 1989 року прокурор Хмельницької області дійшов до висновку, що Коссака було засуджено необґрунтовано.
Твори
Михайло Коссак зробив інструментовку опери «Роксолана» Дениса Січинського, написав музику до багатьох вистав, зокрема разом з режисером Йосипом Стадником вперше на українській сцені поставили «Продану наречену» Бедржиха Сметани, «Гальку» Станіслава Монюшка, «Енея на мандрівці» Ярослава Лопатинського, «Євгенія Онєгіна» Петра Чайковського, «Фауста» Шарля Ґуно, «Кармен» Жоржа Бізе, «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні, «Травіату» Джузеппе Верді та деякі опери Миколи Лисенка, Жана Оффенбаха, Франца Легара. Написав музику до вистав «Вій», «Циганка Аза», «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Лісова пісня».
Був автором романсів, маршів, п'єс для скрипки, обробок народних пісень.
Примітки
- Медведик Петро. Коссак Михайло Андрійович… — С. 193.
Література
- Коссак Михайло // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. — Т. 3. — С. 1146.
- Медведик П. К. Коссак Михайло Андрійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 445.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 167.
- Коссаки // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 321.
- Коссаки // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 323.
- Медведик П. Діячі української музичної культури (Матеріали до біобібліографічного словника) // Записки НТШ. — Т. 226. — Львів, 1993. — С. 413—414.
- Медведик П. Коссак Михайло Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 193. — .
- Назаренко Є. Д. Подвижник мистецтва // Матеріали IX Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський, 1995. — С. 315—319.
Посилання
- Коссак Михайло Андрійович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 561-562.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kossak Miha jlo Andri jovich Ko ssak 8 kvitnya 1874 selo Gorishnya Vignanka nini Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 2 sichnya 1938 Kam yanec Podilskij ukrayinskij kompozitor dirigent muzikoznavec muzichnij pedagog Kossak Mihajlo AndrijovichNarodivsya 8 kvitnya 1874 1874 04 08 Gorishnya Vignanka Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiPomer 2 sichnya 1938 1938 01 02 63 roki m Kam yanec PodilskijNacionalnist ukrayinecDiyalnist kompozitor dirigent muzikoznavec muzichnij pedagogAlma mater Lvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaDiti donka aktrisa Kossakova Sorokova Vanda Mihajlivna 1896 1978 Batki Andrij Kossak i Rozaliya FedorovichZhittyepisDitinstvo ta yunist Mihajlo Kossak narodivsya 8 kvitnya 1874 roku v primiskomu seli Gorishnya Vignanka bilya Chortkova v rodini samodiyalnogo dirigenta horu Mihajlo buv najstarshim sered shesti ditej dyaka Andriya Ivanovicha Kossaka 1850 1917 ta Rozaliyi Grigorivni Fedorovich 1856 1923 Pislya nogo narodilisya 1876 roku Mariya 1878 roku Antonina 1881 roku Katerina 1886 roku Vasil 1888 roku Volodimir Usi diti zmalku opanuvali muzichnu gramotu spivali v batkivskomu hori Piznishe Vasil Kossak proslavivsya yak aktor spivak i rezhiser Katerina Kossak po cholovikovi Rubchakova yak dramatichna aktrisa ta spivachka 1892 roku zakinchivshi chotiri klasi gimnaziyi pri monastiri oo Vasiliyan u Buchachi Mihajlo vstupiv do Lvivskoyi konservatoriyi na kurs diriguvannya garmoniyi ta instrumentovki Odnochasno vin pracyuvav horistom u lvivskij operetkovij trupi Yu Mishkovskogo a nevdovzi stav hormejsterom Pochatok tvorchosti 1896 roku zavershivshi navchannya u konservatoriyi Kossak prijshov na robotu v Narodnij teatr tovaristva Ruska besida zgodom Ukrayinska besida Trupa teatru bezperervno gastrolyuvala 1902 roku dirigent Mihajlo Kossak razom iz trupoyu vidvidav Kam yanec Podilskij Uspih perevershiv usi spodivannya Osoblivo spodobalasya kam yanchanam sestra dirigenta artistka Katerina Rubchakova 1909 roku Kossak stav odnim z organizatoriv zapisu ukrayinskih narodnih pisen tvoriv Semena Gulaka Artemovskogo ta Mikoli Lisenka na plativki Persha svitova ta povoyennij chas Koli 1914 roku pochalasya Persha svitova vijna 40 richnogo M Kossaka prizvali v avstro ugorsku armiyu Tam vin u zvanni fendrika stav vijskovim dirigentom Pidrozdil Kossaka bula sered chastin otochenih vijskami Rosiyi v Peremishli Pislya kapitulyaciyi otochenih navesni 1915 roku Kossak opinivsya v poloni Vzhe cherez kilka tizhniv vin buv u Tashkenti U tabori vijskovopolonenih Kossak organizuvav orkestr 1918 roku pislya ukladennya Brestskogo miru koli vijskovopolonenim dozvolili povernutisya dodomu Kossak virushiv do Lvova Ale pid chas zupinki v Kiyevi Mikola Sadovskij zaprosiv Mihajla Kosaka u svij teatr na posadu dirigenta 1919 roku Teatr Mikoli Sadovskogo pereyihav u Kam yanec Podilskij Prote Kossak zalishivsya v Kiyevi ta stav pracyuvati v Teatri muzichnoyi drami 1921 roku Mihajlo razom iz novoyu sim yeyu pereyihav u Kam yanec Podilskij Deyakij chas vin buv dirigentom u miscevomu teatri Odnochasno pracyuvav uchitelem spiviv i muziki v muzichnij shkoli U lyutomu 1925 roku Kossaka priznachili vikladachem drugoyi grupi tobto asistentom zaviduvachem laboratoriyi muzichno vokalnogo mistectva Kam yanec Podilskogo institutu narodnoyi osviti nini Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet Roki represij Sim ya Kossakiv zhila v Kam yanci Podilskomu u vazhkih pobutovih umovah Mihajlo dovgo ne mig otrimati kvartiri tozh zhiv u neopalyuvanomu institutskomu fligeli Hoch Kossaku nadali stavku docenta prote cherez pivroku znovu pereveli na asistensku stavku Namagannya vidnoviti spravedlivist prizvelo do zvilnennya Kossaka z institutu Use ce stalo naslidkom togo sho zaareshtovanij v Moskvi kolishnij rektor institutu Volodimir Gerinovich zlomlenij dopitami zasvidchiv sho do kontrrevolyucijnoyi organizaciyi yaka nibito isnuye v Kam yanci Podilskomu sered vikladachiv institutiv i tehnikumiv vhodit Mihajlo Kossak Prote 1933 roku Kossaka ne zaareshtuvali Vse obmezhilosya viklikom do slidchogo de vid Kossaka vimagali zasvidchiti sho Gerinovich vimagav vid nogo yaknajbilshe viuchuvati z horom zaboronenih ukrayinskih pisen 1 grudnya 1934 roku Kossaka znovu zarahuvali na robotu v institut Vin stav kerivnikom vidnovlenih horovogo ta simfonichnogo gurtkiv Ale vlitku 1935 roku institut zakrili a studentiv pereveli v inshi vishi navchalni zakladi Pislya cogo Kossak vlashtuvavsya pianistom akompaniatorom miscevogo kinoteatru Druzhina vlashtuvalasya sanitarkoyu v miskij likarni sin Yaroslav navchavsya u shkoli 26 grudnya 1937 roku Mihajla Kossaka zaareshtuvali 30 grudnya 1937 roku osobliva trijka pri upravlinni NKVS po Kam yanec Podilskij oblasti zasudila Kossaka do rozstrilu Virok vikonano 2 sichnya 1938 roku Pohovano Kossaka na teritoriyi hutora Zagalskogo Zagajskogo v zagalnij mogili 10 lipnya 1989 roku prokuror Hmelnickoyi oblasti dijshov do visnovku sho Kossaka bulo zasudzheno neobgruntovano TvoriMihajlo Kossak zrobiv instrumentovku operi Roksolana Denisa Sichinskogo napisav muziku do bagatoh vistav zokrema razom z rezhiserom Josipom Stadnikom vpershe na ukrayinskij sceni postavili Prodanu narechenu Bedrzhiha Smetani Galku Stanislava Monyushka Eneya na mandrivci Yaroslava Lopatinskogo Yevgeniya Onyegina Petra Chajkovskogo Fausta Sharlya Guno Karmen Zhorzha Bize Madam Batterflyaj Dzhakomo Puchchini Traviatu Dzhuzeppe Verdi ta deyaki operi Mikoli Lisenka Zhana Offenbaha Franca Legara Napisav muziku do vistav Vij Ciganka Aza Daj sercyu volyu zavede v nevolyu Lisova pisnya Buv avtorom romansiv marshiv p yes dlya skripki obrobok narodnih pisen PrimitkiMedvedik Petro Kossak Mihajlo Andrijovich S 193 LiteraturaKossak Mihajlo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina T 3 S 1146 Medvedik P K Kossak Mihajlo Andrijovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1980 T 5 Kantata Kuliki 566 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s S 445 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 2 Kaligrafiya Portugalci 736 s S 167 Kossaki Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 848 s ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 S 321 Kossaki Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 323 Medvedik P Diyachi ukrayinskoyi muzichnoyi kulturi Materiali do biobibliografichnogo slovnika Zapiski NTSh T 226 Lviv 1993 S 413 414 Medvedik P Kossak Mihajlo Andrijovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 193 ISBN 966 528 199 2 Nazarenko Ye D Podvizhnik mistectva Materiali IX Podilskoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Kam yanec Podilskij 1995 S 315 319 PosilannyaKossak Mihajlo Andrijovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 561 562 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi