Бори́с Васи́льович Кос́арєв (нар. 4 серпня 1897, Харків — пом. 23 березня 1994, Харків) — український театральний художник, графік, живописець, фотограф і педагог; ученик Ладіслава Тракала(1873—1951), член Об'єднання сучасних митців України з 1927 року та Спілки художників України з 1939 року, професор з 1952 року. Батько художниці театру .
Життєпис
Народився 23 липня [4 серпня] 1897 року у місті Харкові в сім'ї інженера-шляхопрохідця. У 1911—1915 роках навчався в Харківських художньо-ремісничих майстернях декоративного живопису (педагог Ладіслав Тракал). Протягом 1915—1918 років — в Харківському художньому училищі (вчителями були Олексій Кокель, Михайло Пестриков, Олександр Любимов).
1915 року почав працювати в театрі як помічник декоратора, з 1916 року самостійно оформлював вистави. До Жовтневої революції розписував церкви. У 1917 році був одним із засновників групи харківських кубофутуристів «Союз семи». Починаючи з 1918 року, працював у театрах Одеси та Харкова. Влітку 1919 року залишив Харків з денікінськими частинами, 1920 року опинився в Одесі, працював у «Вікнах Юг-РОСТА». Працював як плакатник. Займався оформленням агітпоїздів, вулиць міста до революційних свят, зокрема розробив проєкт прикраси Пушкінській вулиці до Конгресу III Інтернаціоналу. 1921 року повернувся у Харків. З 1923 року працював головним художник Харківського дитячого театру.
У 1931–1935 роках викладав на театрально-декоративному відділенні Харківського художнього інституту. У роки німецько-радянської війни був в евакуації у Новосибірську, з 1944 мешкав у Львові; у 1948–1949 роки викладав у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, завідува кафедрою декоративного живопису, обіймав посаду декана факультетів обробки дерева, художньої кераміки й декоративної скульптури, виконував обов'язки декана факультету декоративного живопису, художньої графіки й художнього текстилю. 1950 року повернувся до Харкова та у 1950–1963 роках знову викладав на театрально-декоративному відділенні Харківського художнього інституту, а у 1963–1989 роках — на кафедрі інтер'єру та обладнання Харківського художньо-промислового інституту. Член ВКП(б) з 1952 року.
Серед учнів: Леонід Писаренко, Юрій Старостенко, Галина Нестеровська, Леонід Братченко, Віталій Добровольський, Микола Хахін, Юрій Александрочкін, Костянтин Могилевський, Зиновій Винник, Володимир Геращенко, , Володимир Кравець, , , Поліна Осначук, Наталія Руденко-Краєвська, , Ілля Кружков та інші.
В Харкові жив у будинку на вулиці Петровського 6/8, квартира 22. Помер у Харкові 23 березня 1994 року. Похований на 13-му міському цвинтарі Харкова.
Творчість
Разом із Володимиром Бобрицьким, Георгієм Цапком оформив харківське кабаре «Дім актора». У співавторстві із Володимиром Бобрицьким оформив вистави:
- «Чудо святого Антонія» Моріса Метерлінка;
- «Сестра Беатриса» Моріса Метерлінка;
- «Обмін» Поля Клоделя;
- «Вознесіння Ганнеле Маттерн» Ґергарта Гауптмана;
- «Пан» ;
- «Бранд» Генріка Ібсена;
- «Собака садівника» Лопе де Вега;
- «Євреї» .
Оформив збірки віршів Володимира Маяковського, Бориса Пастернака, Велимира Хлебнікова.
1930 року як фотограф працював помічником оператора на зйомках фільму Олександра Довженка «Земля».
У Харківському дитячому театрі оформив вистави:
- «Фауст в місті» Анатолія Луначарського (1923);
- «Бум і Дзига» (1923);
- «Медвідь і Паша» Огюстена Скріба (1924);
- «Хубеане» Річарда Победімського (1924);
- «Колька Ступін» (1924);
- «Аул Гідже» (1930);
- «Скупий» Жана Батиста Мольєра (1937);
- «Російські люди» Костянтина Симонова (1940);
- «Івасик-Телесик» Євгена Фоміна та Анатолія Шияна (1938);
- «Бременські музиканти» за казкою братів Ґрімм (1941);
- Євгена Шварца (1945).
У Харківському червонозаводському театрі оформив вистави:
- «Мандат» Миколи Ердмана (1925);
- «Париж (Страта Сальва)» Сергія Прокоф'єва по Емілю Золя (1925);
- «Шторм» Володимира Білль-Білоцерковського (1926);
- «Марко в пеклі» Івана Кочерги (1928, режисер Василь Василько);
- «За двома зайцями» Михайла Старицького (1928, режисер Василь Василько);
- «Комсомольці» Леоніда Первомайського (1930, режисер Василь Василько);
У Харківському українському драматичному театрі оформив вистави:
- «Соло на флейті» Івана Микитенка (1932),
- «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого (1934);
- «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги (1946, у співавторстві з Василем Греченком).
Серед живописних робіт:
- «Двадцять п'яте липня» (1918);
- «Будуйте народні будинки» (1918);
- «М. Євреїнов» (1918);
- «Жнива» (1919);
- «Три села, два селища» (1921);
- «Білизна на вітрі» (1921);
- «Холодна весна» (1921);
- «Трава» (1921);
- «Натюрморт із м'ячем» (1921);
- серії на тему Ейфелевої вежі (1922);
- «Кримська вуличка» (1950);
- «Гурзуф» (1950);
- «Тополі» (1960);
- «Море» (1966);
- «Пірс» (1966);
- «Седнів» (1984);
- «Миргород» (1985).
З 1914 року був учасником харківських, з 1927 року — всеукраїнських, з 1930 року — всесоюхних та з 1934 року — міжнародних виставок, зокрема:
- 17-та виставка Товариства харківських художників (1914);
- «Художник сьогодні» (1927);
- пересувна художня виставці Об'єднання сучасних художників України в селі Кам'янському Запорізької області і Дніпропетровську (1928);
- міжнародна виставка театрально-декораційного мистецтва в Нью-Йорку (1934);
- виставка, присвячена творчості О. М. Островського в зв'язку з 50-річчям від дня смерті в Москві (1936);
- 2-га виставці творів львівських радянських художників, присвячена 150-річчю від дня народження О. С. Пушкіна у Львові (1949);
- 14-та обласна виставка «Художники Харкова до 40-річчя Жовтня» (1957).
Персональні виставки відбулися у Харкові у 1967 році, посмертні — у Харкові у 1999 році, у Києві у 2001 та 2012 роках та Нью-Йорку у 2011 році.
Деякі роботи художника зберігаються у Харківському художньому музеї, Державному музеї театрального, музичного та кіно-мистецтва України у Києві, Театральному музеъ імені Бахрушина у Москві, а також у інших музеях та приватних колекціях України, РФ, Італії, США, Франції.
Відзнаки
- Сталінська премія (за 1947 рік; за оформлення вистави «Ярослав Мудрий»);
- Орден «Знак Пошани».
Примітки
- RKDartists
- Інвестиції в мистецтво. [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Чернова М. В. Борис Васильович Косарєв. Нарис життя і творчості. Київ, Мистецтво, 1969;
- Косарєв Борис Васильович // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 225.;
- Косарєв Борис Васильович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 113.;
- Косарєв Борис Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Косарєв Борис Васильович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 320. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Павлова Т. В. Косарєв Борис Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .;
- Андрейканіч А. І. Косарєв Борис Васильович // «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 57. [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori s Vasi lovich Kos aryev nar 4 serpnya 1897 Harkiv pom 23 bereznya 1994 Harkiv ukrayinskij teatralnij hudozhnik grafik zhivopisec fotograf i pedagog uchenik Ladislava Trakala 1873 1951 chlen Ob yednannya suchasnih mitciv Ukrayini z 1927 roku ta Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1939 roku profesor z 1952 roku Batko hudozhnici teatru Kosaryev Boris VasilovichNarodzhennya 23 lipnya 4 serpnya 1897 Harkiv Rosijska imperiyaSmert 23 bereznya 1994 1994 03 23 96 rokiv Harkiv UkrayinaPohovannya 13 e miske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSR UkrayinaZhanr scenografiyaNavchannya Harkivske derzhavne hudozhnye uchilisheDiyalnist hudozhnikRoki tvorchosti 1918 1 1985 1 Vchitel Lyubimov Oleksandr Mihajlovich Pestrikov Mihajlo Rodionovich i Trakal Ladislav JosipovichVidomi uchni Pisarenko Leonid Opanasovich Starostenko Yurij Mihajlovich Galina Nesterovska Bratchenko Leonid Sergijovich Dobrovolskij Vitalij Dmitrovich Hahin Mikola Oleksandrovich Aleksandrochkin Yurij Mihajlovich Mogilevskij Kostyantin Viktorovich Babochiyev Viktor Osmanovich Domnenko Grigorij Stepanovich Kruchakov Samuyil Abramovich Vinnik Zinovij Lvovich Gerashenko Volodimir Fedorovich Shaposhnikov Mihajlo Oleksandrovich Pogoryelov Viktor Volodimirovich Mishenko Grigorij Grigorovich Dyedova Tetyana Yakimivna Magdachenko Viktor Ivanovich Neklyuyenko Mikola Pavlovich Grechanij Sergij Pavlovich Bugorkov Sergij Stepanovich Chishko Valentina Mihajlivna Ejsmont Valerij Volodimirovich Batij Grigorij Ivanovich Trocenko Oleksij Vasilovich Plotnikov Oleksij Tihonovich Lozovij Vasil Yakovich Matveev Yurij Vladimirovich Zheltyakov Yevgen Ivanovich i Sidorenko Viktor DmitrovichChlen Nacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kosarev ZhittyepisNarodivsya 23 lipnya 4 serpnya 1897 18970804 roku u misti Harkovi v sim yi inzhenera shlyahoprohidcya U 1911 1915 rokah navchavsya v Harkivskih hudozhno remisnichih majsternyah dekorativnogo zhivopisu pedagog Ladislav Trakal Protyagom 1915 1918 rokiv v Harkivskomu hudozhnomu uchilishi vchitelyami buli Oleksij Kokel Mihajlo Pestrikov Oleksandr Lyubimov 1915 roku pochav pracyuvati v teatri yak pomichnik dekoratora z 1916 roku samostijno oformlyuvav vistavi Do Zhovtnevoyi revolyuciyi rozpisuvav cerkvi U 1917 roci buv odnim iz zasnovnikiv grupi harkivskih kubofuturistiv Soyuz semi Pochinayuchi z 1918 roku pracyuvav u teatrah Odesi ta Harkova Vlitku 1919 roku zalishiv Harkiv z denikinskimi chastinami 1920 roku opinivsya v Odesi pracyuvav u Viknah Yug ROSTA Pracyuvav yak plakatnik Zajmavsya oformlennyam agitpoyizdiv vulic mista do revolyucijnih svyat zokrema rozrobiv proyekt prikrasi Pushkinskij vulici do Kongresu III Internacionalu 1921 roku povernuvsya u Harkiv Z 1923 roku pracyuvav golovnim hudozhnik Harkivskogo dityachogo teatru U 1931 1935 rokah vikladav na teatralno dekorativnomu viddilenni Har kivskogo hudozhnogo institutu U roki nimecko radyanskoyi vijni buv v evakuaciyi u Novosibirsku z 1944 meshkav u Lvovi u 1948 1949 roki vikladav u Lvivskomu instituti prikladnogo ta de korativnogo mistectva zaviduva kafedroyu dekorativnogo zhivopisu obijmav posadu dekana fakultetiv obrobki dereva hudozhnoyi keramiki j dekorativnoyi skulpturi vikonuvav obov yazki dekana fakultetu dekorativnogo zhivopisu hudozhnoyi grafiki j hudozhnogo tekstilyu 1950 roku povernuvsya do Harkova ta u 1950 1963 rokah znovu vikladav na teatralno dekorativnomu viddilenni Har kivskogo hudozhnogo institutu a u 1963 1989 rokah na kafedri inter yeru ta obladnannya Harkivskogo hudozhno promislovogo institutu Chlen VKP b z 1952 roku Sered uchniv Leonid Pisarenko Yurij Starostenko Galina Nesterovska Leonid Bratchenko Vitalij Dobrovolskij Mikola Hahin Yurij Aleksandrochkin Kostyantin Mogilevskij Zinovij Vinnik Volodimir Gerashenko Volodimir Kravec Polina Osnachuk Nataliya Rudenko Krayevska Illya Kruzhkov ta inshi V Harkovi zhiv u budinku na vulici Petrovskogo 6 8 kvartira 22 Pomer u Harkovi 23 bereznya 1994 roku Pohovanij na 13 mu miskomu cvintari Harkova TvorchistRazom iz Volodimirom Bob rickim Georgiyem Capkom oformiv harkivske kabare Dim aktora U spivavtorstvi iz Volodimirom Bobrickim oformiv vistavi Chudo svyatogo Antoniya Morisa Meterlin ka Sestra Beatrisa Morisa Meterlin ka Obmin Polya Klodelya Voznesinnya Gannele Mattern Gergarta Gauptmana Pan Brand Genrika Ibsena Sobaka sadivnika Lope de Vega Yevreyi Oformiv zbirki virshiv Volodimira Mayakovskogo Borisa Pasternaka Velimira Hlebnikova 1930 roku yak fotograf pracyuvav pomichnikom operatora na zjomkah filmu Oleksandra Dovzhenka Zemlya U Harkivskomu dityachomu teatri oformiv vistavi Faust v misti Anatoliya Lunacharskogo 1923 Bum i Dziga 1923 Medvid i Pasha Ogyustena Skri ba 1924 Hubeane Richarda Pobedimskogo 1924 Kolka Stupin 1924 Aul Gidzhe 1930 Skupij Zhana Batista Molyera 1937 Rosijski lyudi Kostyantina Simonova 1940 Ivasik Telesik Yevgena Fomina ta Anatoliya Shiyana 1938 Bremenski muzikanti za kazkoyu brativ Grimm 1941 Yevgena Shvarca 1945 U Harkivskomu chervonoza vodskomu teatri oformiv vistavi Mandat Mikoli Erdmana 1925 Parizh Strata Salva Sergiya Prokof yeva po Emilyu Zolya 1925 Shtorm Volodimira Bill Bilocerkovskogo 1926 Mar ko v pekli Ivana Kochergi 1928 rezhiser Vasil Vasilko Za dvoma zajcyami Mihajla Starickogo 1928 rezhiser Vasil Vasilko Komsomolci Leonida Pervomajskogo 1930 rezhiser Vasil Vasilko U Harkivskomu ukrayinskomu dramatichnomu teatri oformiv vistavi Solo na flejti Ivana Mikitenka 1932 Martin Borulya Ivana Karpenka Karogo 1934 Yaroslav Mudrij Ivana Kochergi 1946 u spiv avtorstvi z Vasilem Grechenkom Sered zhivopisnih robit Dva dcyat p yate lipnya 1918 Budujte narodni budinki 1918 M Yevreyinov 1918 Zhniva 1919 Tri sela dva selisha 1921 Bilizna na vitri 1921 Holodna ves na 1921 Trava 1921 Natyurmort iz m ya chem 1921 seriyi na temu Ejfelevoyi vezhi 1922 Krimska vulichka 1950 Gurzuf 1950 Topoli 1960 More 1966 Pirs 1966 Sedniv 1984 Mirgorod 1985 Z 1914 roku buv uchasnikom harkivskih z 1927 roku vseukrayinskih z 1930 roku vsesoyuhnih ta z 1934 roku mizhnarodnih vistavok zokrema 17 ta vistavka Tovaristva harkivskih hudozhnikiv 1914 Hudozhnik sogodni 1927 peresuvna hudozhnya vistavci Ob yednannya suchasnih hudozhnikiv Ukrayini v seli Kam yanskomu Zaporizkoyi oblasti i Dnipropetrovsku 1928 mizhnarodna vistavka teatralno dekoracijnogo mistectva v Nyu Jorku 1934 vistavka prisvyachena tvorchosti O M Ostrovskogo v zv yazku z 50 richchyam vid dnya smerti v Moskvi 1936 2 ga vistavci tvoriv lvivskih radyanskih hudozhnikiv prisvyachena 150 richchyu vid dnya narodzhennya O S Pushkina u Lvovi 1949 14 ta oblasna vistavka Hudozhniki Harkova do 40 richchya Zhovtnya 1957 Personalni vistavki vidbulisya u Harkovi u 1967 roci posmertni u Harkovi u 1999 roci u Kiyevi u 2001 ta 2012 rokah ta Nyu Jorku u 2011 roci Deyaki roboti hudozhnika zberigayutsya u Harkivskomu hudozhnomu muzeyi Derzhavnomu muzeyi teatralnogo muzichnogo ta kino mistectva Ukrayini u Kiyevi Teatralnomu muze imeni Bahrushina u Mo skvi a takozh u inshih muzeyah ta privatnih kolekciyah Ukrayini RF Italiyi SShA Franciyi VidznakiStalinska premiya za 1947 rik za oformlennya vistavi Yaroslav Mudrij Orden Znak Poshani PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Investiciyi v mistectvo 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros LiteraturaChernova M V Boris Vasilovich Kosaryev Naris zhittya i tvorchosti Kiyiv Mistectvo 1969 Kosaryev Boris Vasilovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 225 Kosaryev Boris Vasilovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 113 Kosaryev Boris Vasilovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kosaryev Boris Vasilovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 320 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Pavlova T V Kosaryev Boris Vasilovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Andrejkanich A I Kosaryev Boris Vasilovich Antologiya ukrayinskogo plakata pershoyi tretini HH stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2012 120 s il storinka 57 8 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ISBN 966 5467 23 4