Василь Якович Лозови́й (5 січня 1926, Ловейківка — 24 грудня 1999, Харків) — український живописець і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1967 року. Заслужений діяч мистецтв України з 1993 року.
Лозовий Василь Якович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 5 січня 1926 Волоська Балаклія, Куп'янська округа, Українська СРР, СРСР | |||
Смерть | 24 грудня 1999 (73 роки) | |||
Харків, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | жанрове малярство, пейзаж, натюрморт і портрет | |||
Навчання | Харківське державне художнє училище (1952) і Харківський художній інститут (1958) | |||
Діяльність | художник, викладач | |||
Вчитель | Бесєдін Сергій Фотійович, Косарєв Борис Васильович, Єгоров Євген Павлович, Овчаренко Дмитро Павлович, Любимський Олександр Павлович, Хмельницький Олександр Анатолійович і Рибальченко Михайло Андрійович | |||
Відомі учні | Лисов Олександр Іванович і Спіцевич Євген Андрійович | |||
Працівник | Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Вчене звання | професор | |||
Нагороди | ||||
Сайт | vasiliylozovoy.com | |||
| ||||
Біографія
Народився 5 січня 1926 року на хуторі Ловейківці (нині у складі села Волоської Балаклії Куп'янського району Харківської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні, служив у артилерії. Нагороджений медаллю «За відвагу» (2 березня 1945), орденами Слави III ступеня (2 березня 1945), Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985). Став інвалідом II групи.
1952 року з відзнакою закінчив Харківське художнє училище; 1958 року — Харківський художній інститут, де навчався у Сергія Бесєдіна, Бориса Косарєва, Євгена Єгорова, Дмитра Овчаренка, Олександра Любимського, Олександра Хмельницького, Михайла Рибальченка.
Після здобуття вищої освіти працював у Харківському художньому інституті; з 1963 року — у Харківському художньо-промисловому інституті: з 1992 року — професор кафедри живопису. Одночасно, на громадських засадах, керував творчою школою робітничої молоді при Палаці культури Харківського електромеханічного заводу. Педагогічна і творча діяльність відзначені орденом «Знак Пошани». Серед учнів: , , , , , , Лисов Олександр Іванович, , Спіцевич Євген Андрійович.
Мешкав у Харкові в будинку на , № 23 та у будинку на , № 92. Помер у Харкові 24 грудня 1999 року.
Творчість
Працював у галузях станкового живопису (у реалістичному стилі писав тематичні композиції, портрети, пейзажі, натюрморти) та книжкової графіки. Працював олією, темперою, аквареллю, пастеллю, олівцем, вугіллям. Серед робіт:
- «Катерина» (1959, картон, темпера);
- «Мати» (1959);
- «Зимовим ранком» (1959);
- «Перша зелень» (1960);
- «Вони боролися за Батьківщину» (1960—1970, полотно, олія);
- «Червоні тюльпани» (1961);
- «Ярема і Оксана» (1964, за мотивом Тараса Шевченка);
- «Дорогами війни» (1965);
- «Сталевари» (1965—1967);
- «Нова хата» (1968);
- «Воля» (1972);
- «Бійці» (1975);
- «Українка» (1980);
- «Засідання сільради» (1983);
- «Пієта» (1985);
- «Старий Салтів» (1980-ті, полотно, олія);
- «Зима» (1990, картон, олія);
- серії
- «Артилеристи» (1985—1986);
- «Дівчата» (1988—1996);
- «Відродження України» (1990—1996).
Створив ілюстрації до книги «Від Барселони до Прохорівки» (1967) та інші.
Брав участь у республіканських, всесоюзних, міжнародних і зарубіжних художніх виставках з 1956 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1958 році, Римі у 1995 році, Сан-Венедетто у 1995—1996 роках, Рипатрансоне у 1996 році, Порто-Сан-Джорджо у 1997 році, Порто-Сант'Ельпідіо у 1997 році.
Вшанування
25 грудня 2001 року в Харківській державній академії дизайну та мистецтв втановлена меморіальна дошка присвячена пам'яті Василя Лозового.
Примітки
- Лозовой Василий Яковлевич / Память народа. (рос.)
- Валентина Мызгина. Василий Лозовой. О художнике. (рос.)
- Харьков: Энциклопедический словарь, 2014, с. 420.
- Казанцева Н. Ю. Нові пам'ятники історії та культури Харківської області (1999—2001 роки) / Харківська обласна універсальна наукова бібліотека.
Література
- Лозовий Василь Якович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 272.;
- В. І. Ковтун. Лозовий Василь Якович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — .;
- Лозовой Василий Яковлевич // Харьков: Энциклопедический словарь / Соловьев В. О., Раенко Л. В.. — Харків, 2014. — С. 420. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Lozovij Vasil Yakovich Lozovi j 5 sichnya 1926 Lovejkivka 24 grudnya 1999 Harkiv ukrayinskij zhivopisec i pedagog chlen Harkivskoyi organizaciyi Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1967 roku Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini z 1993 roku Lozovij Vasil YakovichNarodzhennya5 sichnya 1926 1926 01 05 Voloska Balakliya Kup yanska okruga Ukrayinska SRR SRSRSmert24 grudnya 1999 1999 12 24 73 roki Harkiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaZhanrzhanrove malyarstvo pejzazh natyurmort i portretNavchannyaHarkivske derzhavne hudozhnye uchilishe 1952 i Harkivskij hudozhnij institut 1958 Diyalnisthudozhnik vikladachVchitelBesyedin Sergij Fotijovich Kosaryev Boris Vasilovich Yegorov Yevgen Pavlovich Ovcharenko Dmitro Pavlovich Lyubimskij Oleksandr Pavlovich Hmelnickij Oleksandr Anatolijovich i Ribalchenko Mihajlo AndrijovichVidomi uchniLisov Oleksandr Ivanovich i Spicevich Yevgen AndrijovichPracivnikHarkivskij hudozhnij institut i Harkivska derzhavna akademiya dizajnu ta mistectvChlenSpilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniUchasniknimecko radyanska vijnaVchene zvannyaprofesorNagorodiSajtvasiliylozovoy comBiografiyaNarodivsya 5 sichnya 1926 roku na hutori Lovejkivci nini u skladi sela Voloskoyi Balakliyi Kup yanskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ukrayina Brav uchast u nimecko radyanskij vijni sluzhiv u artileriyi Nagorodzhenij medallyu Za vidvagu 2 bereznya 1945 ordenami Slavi III stupenya 2 bereznya 1945 Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 6 kvitnya 1985 Stav invalidom II grupi 1952 roku z vidznakoyu zakinchiv Harkivske hudozhnye uchilishe 1958 roku Harkivskij hudozhnij institut de navchavsya u Sergiya Besyedina Borisa Kosaryeva Yevgena Yegorova Dmitra Ovcharenka Oleksandra Lyubimskogo Oleksandra Hmelnickogo Mihajla Ribalchenka Pislya zdobuttya vishoyi osviti pracyuvav u Harkivskomu hudozhnomu instituti z 1963 roku u Harkivskomu hudozhno promislovomu instituti z 1992 roku profesor kafedri zhivopisu Odnochasno na gromadskih zasadah keruvav tvorchoyu shkoloyu robitnichoyi molodi pri Palaci kulturi Harkivskogo elektromehanichnogo zavodu Pedagogichna i tvorcha diyalnist vidznacheni ordenom Znak Poshani Sered uchniv Lisov Oleksandr Ivanovich Spicevich Yevgen Andrijovich Meshkav u Harkovi v budinku na 23 ta u budinku na 92 Pomer u Harkovi 24 grudnya 1999 roku TvorchistPracyuvav u galuzyah stankovogo zhivopisu u realistichnomu stili pisav tematichni kompoziciyi portreti pejzazhi natyurmorti ta knizhkovoyi grafiki Pracyuvav oliyeyu temperoyu akvarellyu pastellyu olivcem vugillyam Sered robit Katerina 1959 karton tempera Mati 1959 Zimovim rankom 1959 Persha zelen 1960 Voni borolisya za Batkivshinu 1960 1970 polotno oliya Chervoni tyulpani 1961 Yarema i Oksana 1964 za motivom Tarasa Shevchenka Dorogami vijni 1965 Stalevari 1965 1967 Nova hata 1968 Volya 1972 Bijci 1975 Ukrayinka 1980 Zasidannya silradi 1983 Piyeta 1985 Starij Saltiv 1980 ti polotno oliya Zima 1990 karton oliya seriyi Ar tileristi 1985 1986 Divchata 1988 1996 Vidrodzhennya Ukrayini 1990 1996 Stvoriv ilyustraciyi do knigi Vid Barseloni do Prohorivki 1967 ta inshi Brav uchast u respublikanskih vsesoyuznih mizhnarodnih i zarubizhnih hudozhnih vistavkah z 1956 roku Personalni vistavki vidbulisya u Harkovi u 1958 roci Rimi u 1995 roci San Vene det to u 1995 1996 rokah Ripatransone u 1996 roci Porto San Dzhordzho u 1997 roci Porto Sant Elpidio u 1997 roci Vshanuvannya25 grudnya 2001 roku v Harkivskij derzhavnij akademiyi dizajnu ta mistectv vtanovlena memorialna doshka prisvyachena pam yati Vasilya Lozovogo PrimitkiLozovoj Vasilij Yakovlevich Pamyat naroda ros Valentina Myzgina Vasilij Lozovoj O hudozhnike ros Harkov Enciklopedicheskij slovar 2014 s 420 Kazanceva N Yu Novi pam yatniki istoriyi ta kulturi Harkivskoyi oblasti 1999 2001 roki Harkivska oblasna universalna naukova biblioteka LiteraturaLozovij Vasil Yakovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik vidpov red I I Verba Kiyiv Mistectvo 1972 S 272 V I Kovtun Lozovij Vasil Yakovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 17 Leg Losh 712 s ISBN 978 966 02 7999 5 Lozovoj Vasilij Yakovlevich Harkov Enciklopedicheskij slovar Solovev V O Raenko L V Harkiv 2014 S 420 ros