Клі́щинці — українське село у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Іркліївської сільської громади. Розташоване на лівому березі Кременчуцького водосховища за 90 км від обласного центру — міста Черкаси.
село Кліщинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Золотоніський район |
Громада | Іркліївська сільська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | перша половина XVII століття |
Населення | 968 |
Територія | 42,30 км² |
Поштовий індекс | 19971 |
Телефонний код | +380 4739 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°25′54″ пн. ш. 32°38′04″ сх. д. / 49.43167° пн. ш. 32.63444° сх. д.Координати: 49°25′54″ пн. ш. 32°38′04″ сх. д. / 49.43167° пн. ш. 32.63444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 116 м |
Відстань до обласного центру | 90 (автошляхами) км 40,8 (фізична) км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Іркліїв |
Сільський голова | Грановський Микола Анатолійович |
Карта | |
Кліщинці | |
Кліщинці | |
Мапа | |
Кліщинці у Вікісховищі |
На півдні село сусідить з селами Вереміївка та Жовнине, на північному заході з селом Тимченки.
Минуле
Поблизу села виявлено поселення черняхівської культури та городище часів Київської Русі.
Село відоме з XVII століття. За переказами, близько 1640 року в урочищі Бурти на берегах річки Сули вперше поселився козак Кліщ, від чого й походить назва Кліщинці.
На початок 1700 року в селі налічувалось 193 двори. Мешканці займались хліборобством, скотарством, виробляли селітру. На березі річки Сули працював селітровий завод.
У той час адміністративно Кліщинці входили до Чигирин-Дібровської та пізніше Жовнинської сотні Лубенського полку.
В 1767–1770 роках у селі, під час Коліївщини відбулося повстання козаків і селян, одним з ватажків якого був козак Максим Огієнко, предок українського митрополита Івана Огієнка. Після повстання родина Максима переїхала на Київщину і з часом оселилася у м.Брусилів.
З 1779 року у селі є Іліїнська церква.
За описом 1781 року у селі було 552 душі. Село було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників.
Зі скасуванням полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні Кліщинці перейшли до Городиського повіту Київського намісництва.
Село є на мапі 1800 року.
Від початку ХІХ ст. Кліщинці у складі Золотоніського повіту Полтавської губернії. Пізніше також у Жовнинській волості цього повіту.
На початку XX століття в селі було 398 господарств, 2229 мешканців, 68 з них грамотних, 2273 десятин землі, кузня, лавка, шинок. Було дві школи: земська, де працювало два вчителі і навчалось 65 дітей і церковнопарафіяльна — 32 учні.
Радянський період
У радянський період в 1920-х роках село Кліщинська сільська рада входила до Вереміївського району Золотоніського округу Полтавської губернії та пізніше до Жовнинського району Кременчуцького округу.
В роки голодомору в селі 829 мешканців померли голодною смертю.
У роки Другої світової війни на фронти з села пішли 509 чоловік, 336 з них загинули, 269 були вивезені на роботи до Німеччини. За період окупації 20 мешканців було розстріляно та повішено. За мужність і відвагу, виявлену в бойових діях з ворогом, 198 мешканців села нагороджені орденами і медалями СРСР. Мешканцю села капітану посмертно присвоєно звання Герой Радянського Союзу. У селі споруджено обеліск Слави загиблим односельчанам та пам'ятник військовим СРСР, що відвоювали село.
Станом на 1946 рік село Кліщинці мало власну сільську раду у складі Градизького району Полтавської області.
У 1957 році в селі починає працювати комісія Полтавського гідросільелектро з переселення людей із зони затоплення водами Кременчуцького водосховища. Вже 1959 року село майже переселено «на гору». До складу нового села були приєднані села Матвіївка і Галицьке.
На початку 1960-х років Кліщинці нетривалий час були у складі Глобинського району Полтавської області.
27 січня 1964 р., враховуючи клопотання жителів сіл Вереміївки, Жовниного, Кліщинців, Тимченків Глобинського району Полтавської області, їх територію включено до складу Золотоніського району (з січня 1965 до кінця 2020 року — Чорнобаївського району) Черкаської області. З 2021 року — в складі нового Золотоніського району.
Станом на 1972 рік у селі працював колгосп ім. Суворова, який обробляв 3075 га землі, у тому числі 2976 га орної. Колгосп займався вирощуванням зернових культур і тваринництвом. В селі працювали восмирічна школа, клуб на 300 місць, бібліотека з фондом 10,7 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт.
Сучасність
Сьогодні в селі працює школа, де навчається приблизно 82 учнів, дитячий садок «Колосочок» на 90 дітей, відділення зв'язку, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека, консервний завод, магазини. Усі вулиці села заасфальтовано.
У селі функціонує Літературно-меморіальний музей імені Михайла Старицького. 15 грудня 2015 року, з нагоди 175-річчя від дня народження М. Старицького, було відкрито його оновлену експозицію.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1257 | 96.17% |
російська | 44 | 3.37% |
румунська | 4 | 0.30% |
білоруська | 1 | 0.08% |
вірменська | 1 | 0.08% |
Усього | 1307 | 100% |
Люди
Уроженцями села є:
- Михайло Петрович Старицький (1839—1904) — відомий український письменник і театральний діяч;
- Іван Оникійович Вирган — український радянський поет;
- (* 8 лютого 1914 — † 27 червня 1944) — Герой Радянського Союзу.
- Білецька Марія Кузьмівна — доктор ветеринарних наук, доцент Київського ветеринарного інституту;
- Мовчан Микола Порфирович — доктор біологічних наук;
- Рець Надія Григорівна — доктор педагогічних наук;
- Горбенко Ганна Михайлівна — доктор економічних наук.
Див. також
Посилання
- https://irkliiv-rada.gov.ua/visnyk-hromady.html
- who-is-who.com.ua [ 26 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- www.fallingrain.com [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 21 листопада 2021.
- (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 142, 253
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини 1648—2012 років. Довідник з історії Адміністративно-територіального поділу Полтавська обласна рада, Державний архів Полтавської області. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012.— 400 с.— . Стор. 119, 159, 244, 258, 283, 303, 379
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. стор. — 400
- . Архів оригіналу за 23 січня 2016. Процитовано 15 грудня 2015.
- www.warheroes.ru [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Це незавершена стаття з географії Черкаської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kli shinci ukrayinske selo u Zolotoniskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Vhodit do skladu Irkliyivskoyi silskoyi gromadi Roztashovane na livomu berezi Kremenchuckogo vodoshovisha za 90 km vid oblasnogo centru mista Cherkasi selo Klishinci Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Zolotoniskij rajon Gromada Irkliyivska silska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane persha polovina XVII stolittya Naselennya 968 Teritoriya 42 30 km Poshtovij indeks 19971 Telefonnij kod 380 4739 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 25 54 pn sh 32 38 04 sh d 49 43167 pn sh 32 63444 sh d 49 43167 32 63444 Koordinati 49 25 54 pn sh 32 38 04 sh d 49 43167 pn sh 32 63444 sh d 49 43167 32 63444 Serednya visota nad rivnem morya 116 m Vidstan do oblasnogo centru 90 avtoshlyahami km 40 8 fizichna km Misceva vlada Adresa radi s Irkliyiv Silskij golova Granovskij Mikola Anatolijovich Karta Klishinci Klishinci Mapa Klishinci u Vikishovishi Na pivdni selo susidit z selami Veremiyivka ta Zhovnine na pivnichnomu zahodi z selom Timchenki MinulePoblizu sela viyavleno poselennya chernyahivskoyi kulturi ta gorodishe chasiv Kiyivskoyi Rusi Selo vidome z XVII stolittya Za perekazami blizko 1640 roku v urochishi Burti na beregah richki Suli vpershe poselivsya kozak Klish vid chogo j pohodit nazva Klishinci Na pochatok 1700 roku v seli nalichuvalos 193 dvori Meshkanci zajmalis hliborobstvom skotarstvom viroblyali selitru Na berezi richki Suli pracyuvav selitrovij zavod U toj chas administrativno Klishinci vhodili do Chigirin Dibrovskoyi ta piznishe Zhovninskoyi sotni Lubenskogo polku V 1767 1770 rokah u seli pid chas Koliyivshini vidbulosya povstannya kozakiv i selyan odnim z vatazhkiv yakogo buv kozak Maksim Ogiyenko predok ukrayinskogo mitropolita Ivana Ogiyenka Pislya povstannya rodina Maksima pereyihala na Kiyivshinu i z chasom oselilasya u m Brusiliv Z 1779 roku u seli ye Iliyinska cerkva Za opisom 1781 roku u seli bulo 552 dushi Selo bulo u volodinni riznogo zvannya kazenih lyudej kozakiv i vlasnikiv Zi skasuvannyam polkovo sotennogo ustroyu na Livoberezhnij Ukrayini Klishinci perejshli do Gorodiskogo povitu Kiyivskogo namisnictva Selo ye na mapi 1800 roku Vid pochatku HIH st Klishinci u skladi Zolotoniskogo povitu Poltavskoyi guberniyi Piznishe takozh u Zhovninskij volosti cogo povitu Na pochatku XX stolittya v seli bulo 398 gospodarstv 2229 meshkanciv 68 z nih gramotnih 2273 desyatin zemli kuznya lavka shinok Bulo dvi shkoli zemska de pracyuvalo dva vchiteli i navchalos 65 ditej i cerkovnoparafiyalna 32 uchni Radyanskij period U radyanskij period v 1920 h rokah selo Klishinska silska rada vhodila do Veremiyivskogo rajonu Zolotoniskogo okrugu Poltavskoyi guberniyi ta piznishe do Zhovninskogo rajonu Kremenchuckogo okrugu V roki golodomoru v seli 829 meshkanciv pomerli golodnoyu smertyu U roki Drugoyi svitovoyi vijni na fronti z sela pishli 509 cholovik 336 z nih zaginuli 269 buli vivezeni na roboti do Nimechchini Za period okupaciyi 20 meshkanciv bulo rozstrilyano ta povisheno Za muzhnist i vidvagu viyavlenu v bojovih diyah z vorogom 198 meshkanciv sela nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR Meshkancyu sela kapitanu posmertno prisvoyeno zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu U seli sporudzheno obelisk Slavi zagiblim odnoselchanam ta pam yatnik vijskovim SRSR sho vidvoyuvali selo Stanom na 1946 rik selo Klishinci malo vlasnu silsku radu u skladi Gradizkogo rajonu Poltavskoyi oblasti U 1957 roci v seli pochinaye pracyuvati komisiya Poltavskogo gidrosilelektro z pereselennya lyudej iz zoni zatoplennya vodami Kremenchuckogo vodoshovisha Vzhe 1959 roku selo majzhe pereseleno na goru Do skladu novogo sela buli priyednani sela Matviyivka i Galicke Na pochatku 1960 h rokiv Klishinci netrivalij chas buli u skladi Globinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti 27 sichnya 1964 r vrahovuyuchi klopotannya zhiteliv sil Veremiyivki Zhovninogo Klishinciv Timchenkiv Globinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti yih teritoriyu vklyucheno do skladu Zolotoniskogo rajonu z sichnya 1965 do kincya 2020 roku Chornobayivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Z 2021 roku v skladi novogo Zolotoniskogo rajonu Stanom na 1972 rik u seli pracyuvav kolgosp im Suvorova yakij obroblyav 3075 ga zemli u tomu chisli 2976 ga ornoyi Kolgosp zajmavsya viroshuvannyam zernovih kultur i tvarinnictvom V seli pracyuvali vosmirichna shkola klub na 300 misc biblioteka z fondom 10 7 tisyach knig feldshersko akusherskij punkt SuchasnistSogodni v seli pracyuye shkola de navchayetsya priblizno 82 uchniv dityachij sadok Kolosochok na 90 ditej viddilennya zv yazku feldshersko akusherskij punkt budinok kulturi biblioteka konservnij zavod magazini Usi vulici sela zaasfaltovano U seli funkcionuye Literaturno memorialnij muzej imeni Mihajla Starickogo 15 grudnya 2015 roku z nagodi 175 richchya vid dnya narodzhennya M Starickogo bulo vidkrito jogo onovlenu ekspoziciyu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1257 96 17 rosijska 44 3 37 rumunska 4 0 30 biloruska 1 0 08 virmenska 1 0 08 Usogo 1307 100 LyudiUrozhencyami sela ye Mihajlo Petrovich Starickij 1839 1904 vidomij ukrayinskij pismennik i teatralnij diyach Ivan Onikijovich Virgan ukrayinskij radyanskij poet 8 lyutogo 1914 27 chervnya 1944 Geroj Radyanskogo Soyuzu Bilecka Mariya Kuzmivna doktor veterinarnih nauk docent Kiyivskogo veterinarnogo institutu Movchan Mikola Porfirovich doktor biologichnih nauk Rec Nadiya Grigorivna doktor pedagogichnih nauk Gorbenko Ganna Mihajlivna doktor ekonomichnih nauk Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Posilannyahttps irkliiv rada gov ua visnyk hromady html who is who com ua 26 sichnya 2008 u Wayback Machine angl www fallingrain com 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl maps vlasenko net 23 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 11 bereznya 2022 Procitovano 21 listopada 2021 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 S 142 253 www etomesto ru Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1648 2012 rokiv Dovidnik z istoriyi Administrativno teritorialnogo podilu Poltavska oblasna rada Derzhavnij arhiv Poltavskoyi oblasti Poltava TOV ASMI 2012 400 s ISBN 978 966 182 203 9 Stor 119 159 244 258 283 303 379 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 stor 400 Arhiv originalu za 23 sichnya 2016 Procitovano 15 grudnya 2015 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih www warheroes ru 7 sichnya 2014 u Wayback Machine ros LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Ce nezavershena stattya z geografiyi Cherkaskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi