Золотоні́ський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області, один із 4 районів.
Золотоніський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Черкаська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Черкаська область | ||||
Код КОАТУУ: | 7121500000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 року | ||||
Населення: | 144326 осіб (2020) | ||||
Площа: | 4249,1 км² | ||||
Густота: | 33,97 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4737 | ||||
Поштові індекси: | 19710—19782 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | місто Золотоноша | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 137 | ||||
Селища: | 25 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Саранча Валерій Петрович | ||||
Голова РДА: | Клименко Дмитро Андрійович | ||||
Вебсторінка: | Золотоніська РДА Золотоніська райрада | ||||
Адреса: | 19700, Черкаська обл., Золотоніський р-н, м. Золотоноша, Садовий проїзд, 5 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Золотоніський район у Вікісховищі |
Адміністративний центр району — місто Золотоноша.
Географія
Район розташований у північно-східній частині Черкаської області на лівому березі Дніпра, у лісостеповій зоні в межах Придніпровської низовини. Межує на сході — з Полтавською областю, на заході — з Канівським районом та Київською областю, на півдні — виходить до Кременчуцького водосховища, по якому проходить кордон з Черкаським районом.
Природно-заповідний фонд
На території району розташовано 41 об'єктів природно-заповідного фонду. Серед них:
- 3 загальнодержавного значення — Липівський орнітологічний заказник, Горіхове Озеро та Святе Озеро;
- 19 заказників місцевого значення - Бубнівські Сосни, Вільхівський, Вітове, Довгий, Кединогірський, Мар'янівщина, Озеро Широке, Пташині острови, «Стави», Сушківський, Тамарівський, , Білоусівський, Степанківський, Козацьке, Заплавський, Старорічище, Свічківський, ;
- 12 пам'яток природи місцевого значення - Городище, Дерева софори японської, , Липа Максимовича, Насадження верби плакучої, , , «Тирса», Хвилів дуб, Ведмежий горіх, Тирса та ;
- 4 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва - , , Природно-історичний комплекс Г. О. Сковороди, ;
- 2 заповідних урочища - Бакаївське, Згар-Гришківське.
Історія
Район утворений 7 березня 1923 року, ця дата і відмічається як день району. 17 липня 2020 року був укрупнений в рамках адміністративно-територіальної реформи, шляхом приєднання до нього Драбівського та Чорнобаївського районів, а також міста обласного підпорядкування Золотоноші.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Золотоніського району було створено 56 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,09 % (проголосували 23 762 із 35 420 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 50,10 % (11 905 виборців); Юлія Тимошенко — 18,44 % (4 382 виборців), Олег Ляшко — 13,13 % (3 121 виборців), Анатолій Гриценко — 8,51 % (2 023 виборців), Сергій Тігіпко — 2,20 % (522 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,80 %.
Населення
Станом на 1989 рік населення Золотоніського району становило 86377 осіб, Драбівського району — 48780 осіб, Чорнобаївського району — 56598 осіб
Згідно з переписом населення, який проводився 2001 року, населення Золотоніського району складало 48561 особа, міста обласного підпорядкування Золотоноші — 29925 осіб, Драбівського району — 42635 осіб, Чорнобаївського району — 49710 осіб.
Станом на 1 січня 2020 року населення Золотоніського району складало 40640 осіб, міста обласного підпорядкування Золотоноші — 28808 осіб, Драбівського району — 34332 особи, Чорнобаївського району — 40546 осіб. Відповідно, на момент укрупнення району у липні 2020 року, населення району в нових межах становило 144326 осіб.
Адміністративно-територіальний поділ
До складу району входять 11 об'єднаних територіальних громад:
Громада | Площа, км² | Населення, осіб (2001) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|
Великохутірська сільська громада | - | 4332 | Великий Хутір | 5 |
Вознесенська сільська громада | - | 6322 | Вознесенське | 8 |
Гельмязівська сільська громада | - | 9886 | Гельмязів | 11 |
Драбівська селищна громада | - | 15841 | Драбів | 14 |
Золотоніська міська громада | - | 38282 | Золотоноша | 15 |
Зорівська сільська громада | - | 4810 | Зорівка | 9 |
Іркліївська сільська громада | - | 23802 | Іркліїв | 26 |
Новодмитрівська сільська громада | - | 12640 | Нова Дмитрівка | 18 |
- | 8475 | Піщане | 8 | |
Чорнобаївська селищна громада | - | 25633 | Чорнобай | 27 |
Шрамківська сільська громада | - | 15487 | Шрамківка | 23 |
Найбільші населені пункти району
Поселення | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (2001) |
---|---|---|
Золотоноша | 30715 | 29925 |
Чорнобай | 8783 | 8598 |
Драбів | 7713 | 6888 |
Гельмязів | 6002 | 5142 |
Вознесенське | 4195 | 3861 |
Піщане | 3941 | 3799 |
Шрамківка | 3733 | 3184 |
Благодатне | 3612 | 3159 |
Богодухівка | 2814 | 2521 |
Драбове-Барятинське | 2691 | 2503 |
Господарство
Музеї
- Золотоніський краєзнавчий музей — м. Золотоноша, вул. Черкаська, 20;
- — с. Гельмязів;
- Коврайський музей Г. С. Сковороди — с. Коврай, Каврайська середня школа;
- — с. Богуславець.
Пам'ятки історії та архітектури
На теренах краю височать скіфські кургани та козацькі могили.
Серед пам'яток архітектури найвідомішими є:
- Преображенська церква Красногірського монастиря (с. Бакаївка, 1771 р.);
- Троїцька церква (с. Гельмязів, 40-ві роки XIX ст.);
- дерев'яна Параскевська церква (с. Антипівка, 1890 р.);
- Троїцька дерев'яна церква (1794 р.);
- Миколаївська (с. Драбівці, XVIII ст.);
- дерев'яна церква в с. Скориківка (XIX ст.).
Транспорт
Через територію району проходить залізничні магістралі Москва — Одеса та Київ-Харків, автошляхи державного значення: Н08 (Київ — Дніпро) та Черкаси — Чернігів, а також магістральний газопровід Уренгой—Помари—Ужгород.
Відомі уродженці
- Василь Романюк (1910—1993) — радянський інструктор-випробувач парашутів, Заслужений тренер СРСР з парашутного спорту, полковник.
- Віктор Жагала (1911—1987) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1943).
- Іван Степаненко (1920—2007) — радянський військовий льотчик, Двічі Герой Радянського Союзу, в роки Німецько-радянської війни заступник командира авіаескадрильї 4-го винищувального авіаційного полку.
- Пантелеймон Гнучий (1925—1999) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни стрілець 105-го гвардійського стрілецького полку 34-ї гвардійської Єнакіївської Червонопрапорної стрілецької дивізії 46-ї армії 3-го Українського фронту, гвардії рядовий.
- Сергій Баштан (1927—2017) — український бандурист, педагог, композитор.
- Григорій Вовчинський (1988) — український лижник, біатлоніст, паралімпійський чемпіон 2014 року.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 29 липня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Розпорядження Президента України від 19 грудня 2019 року № 564/2019-рп «Про призначення Д.Клименка головою Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області»
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2016.
- Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу — Всесоюзний перепис населення 1989 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 21 жовтня 2006.]
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 липня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- (укр.)
- (укр.)
- Інформація про район на сайті who-is-who.ua [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Інформація про район на сайті Черкаської обласної ради
- Облікова картка району на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з липня 2019]
- Золотоніський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради [ 15 вересня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolotoni skij rajo n administrativno teritorialna odinicya Cherkaskoyi oblasti odin iz 4 rajoniv Zolotoniskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Cherkaska oblast Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Kod KOATUU 7121500000 Utvorenij 7 bereznya 1923 roku Naselennya 144326 osib 2020 Plosha 4249 1 km Gustota 33 97 osib km Tel kod 380 4737 Poshtovi indeksi 19710 19782 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr misto Zolotonosha Mista 1 Smt 2 Sela 137 Selisha 25 Rajonna vlada Golova radi Sarancha Valerij Petrovich Golova RDA Klimenko Dmitro Andrijovich Vebstorinka Zolotoniska RDA Zolotoniska rajrada Adresa 19700 Cherkaska obl Zolotoniskij r n m Zolotonosha Sadovij proyizd 5 Mapa Zolotoniskij rajon u Vikishovishi Cya stattya pro kolishnij rajon Pro suchasnij rajon utvorenij 2020 roku div Zolotoniskij rajon Administrativnij centr rajonu misto Zolotonosha GeografiyaRajon roztashovanij u pivnichno shidnij chastini Cherkaskoyi oblasti na livomu berezi Dnipra u lisostepovij zoni v mezhah Pridniprovskoyi nizovini Mezhuye na shodi z Poltavskoyu oblastyu na zahodi z Kanivskim rajonom ta Kiyivskoyu oblastyu na pivdni vihodit do Kremenchuckogo vodoshovisha po yakomu prohodit kordon z Cherkaskim rajonom Prirodno zapovidnij fond Na teritoriyi rajonu roztashovano 41 ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu Sered nih 3 zagalnoderzhavnogo znachennya Lipivskij ornitologichnij zakaznik Gorihove Ozero ta Svyate Ozero 19 zakaznikiv miscevogo znachennya Bubnivski Sosni Vilhivskij Vitove Dovgij Kedinogirskij Mar yanivshina Ozero Shiroke Ptashini ostrovi Stavi Sushkivskij Tamarivskij Bilousivskij Stepankivskij Kozacke Zaplavskij Starorichishe Svichkivskij 12 pam yatok prirodi miscevogo znachennya Gorodishe Dereva sofori yaponskoyi Lipa Maksimovicha Nasadzhennya verbi plakuchoyi Tirsa Hviliv dub Vedmezhij gorih Tirsa ta 4 parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Prirodno istorichnij kompleks G O Skovorodi 2 zapovidnih urochisha Bakayivske Zgar Grishkivske IstoriyaRajon utvorenij 7 bereznya 1923 roku cya data i vidmichayetsya yak den rajonu 17 lipnya 2020 roku buv ukrupnenij v ramkah administrativno teritorialnoyi reformi shlyahom priyednannya do nogo Drabivskogo ta Chornobayivskogo rajoniv a takozh mista oblasnogo pidporyadkuvannya Zolotonoshi Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Zolotoniskogo rajonu bulo stvoreno 56 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 67 09 progolosuvali 23 762 iz 35 420 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 50 10 11 905 viborciv Yuliya Timoshenko 18 44 4 382 viborciv Oleg Lyashko 13 13 3 121 viborciv Anatolij Gricenko 8 51 2 023 viborciv Sergij Tigipko 2 20 522 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 80 NaselennyaStanom na 1989 rik naselennya Zolotoniskogo rajonu stanovilo 86377 osib Drabivskogo rajonu 48780 osib Chornobayivskogo rajonu 56598 osib Zgidno z perepisom naselennya yakij provodivsya 2001 roku naselennya Zolotoniskogo rajonu skladalo 48561 osoba mista oblasnogo pidporyadkuvannya Zolotonoshi 29925 osib Drabivskogo rajonu 42635 osib Chornobayivskogo rajonu 49710 osib Stanom na 1 sichnya 2020 roku naselennya Zolotoniskogo rajonu skladalo 40640 osib mista oblasnogo pidporyadkuvannya Zolotonoshi 28808 osib Drabivskogo rajonu 34332 osobi Chornobayivskogo rajonu 40546 osib Vidpovidno na moment ukrupnennya rajonu u lipni 2020 roku naselennya rajonu v novih mezhah stanovilo 144326 osib Administrativno teritorialnij podilDo skladu rajonu vhodyat 11 ob yednanih teritorialnih gromad Gromada Plosha km Naselennya osib 2001 Centr Naseleni punkti Velikohutirska silska gromada 4332 Velikij Hutir 5 Voznesenska silska gromada 6322 Voznesenske 8 Gelmyazivska silska gromada 9886 Gelmyaziv 11 Drabivska selishna gromada 15841 Drabiv 14 Zolotoniska miska gromada 38282 Zolotonosha 15 Zorivska silska gromada 4810 Zorivka 9 Irkliyivska silska gromada 23802 Irkliyiv 26 Novodmitrivska silska gromada 12640 Nova Dmitrivka 18 8475 Pishane 8 Chornobayivska selishna gromada 25633 Chornobaj 27 Shramkivska silska gromada 15487 Shramkivka 23 Najbilshi naseleni punkti rajonu Poselennya Naselennya osib 1989 Naselennya osib 2001 Zolotonosha 30715 29925 Chornobaj 8783 8598 Drabiv 7713 6888 Gelmyaziv 6002 5142 Voznesenske 4195 3861 Pishane 3941 3799 Shramkivka 3733 3184 Blagodatne 3612 3159 Bogoduhivka 2814 2521 Drabove Baryatinske 2691 2503GospodarstvoMuzeyi Zolotoniskij krayeznavchij muzej m Zolotonosha vul Cherkaska 20 s Gelmyaziv Kovrajskij muzej G S Skovorodi s Kovraj Kavrajska serednya shkola s Boguslavec Pam yatki istoriyi ta arhitekturi Na terenah krayu visochat skifski kurgani ta kozacki mogili Sered pam yatok arhitekturi najvidomishimi ye Preobrazhenska cerkva Krasnogirskogo monastirya s Bakayivka 1771 r Troyicka cerkva s Gelmyaziv 40 vi roki XIX st derev yana Paraskevska cerkva s Antipivka 1890 r Troyicka derev yana cerkva 1794 r Mikolayivska s Drabivci XVIII st derev yana cerkva v s Skorikivka XIX st Transport Cherez teritoriyu rajonu prohodit zaliznichni magistrali Moskva Odesa ta Kiyiv Harkiv avtoshlyahi derzhavnogo znachennya N08 Kiyiv Dnipro ta Cherkasi Chernigiv a takozh magistralnij gazoprovid Urengoj Pomari Uzhgorod Vidomi urodzhenciVasil Romanyuk 1910 1993 radyanskij instruktor viprobuvach parashutiv Zasluzhenij trener SRSR z parashutnogo sportu polkovnik Viktor Zhagala 1911 1987 radyanskij oficer artilerist Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Ivan Stepanenko 1920 2007 radyanskij vijskovij lotchik Dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki Nimecko radyanskoyi vijni zastupnik komandira aviaeskadrilyi 4 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku Pantelejmon Gnuchij 1925 1999 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki radyansko nimeckoyi vijni strilec 105 go gvardijskogo strileckogo polku 34 yi gvardijskoyi Yenakiyivskoyi Chervonoprapornoyi strileckoyi diviziyi 46 yi armiyi 3 go Ukrayinskogo frontu gvardiyi ryadovij Sergij Bashtan 1927 2017 ukrayinskij bandurist pedagog kompozitor Grigorij Vovchinskij 1988 ukrayinskij lizhnik biatlonist paralimpijskij chempion 2014 roku Primitki Arhiv originalu za 4 serpnya 2018 Procitovano 29 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 28 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 19 grudnya 2019 roku 564 2019 rp Pro priznachennya D Klimenka golovoyu Zolotoniskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Cherkaskoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 26 bereznya 2016 Chislennost naseleniya soyuznyh respublik SSSR i ih territorialnyh edinic po polu Vsesoyuznij perepis naselennya 1989 roku ros Arhivovano z pershodzherela 21 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 29 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaZolotoniskij rajon u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Zolotoniskij rajon u Vikishovishi ukr ukr Informaciya pro rajon na sajti who is who ua 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Informaciya pro rajon na sajti Cherkaskoyi oblasnoyi radi Oblikova kartka rajonu na sajti Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Zolotoniskij rajon ekonomika rajonu organi vladi pidpriyemstva selishni radi 15 veresnya 2010 u Wayback Machine