Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Клуб пекельного полум'я(англ. Hellfire Club) — умовна назва історичного періоду існування в Британській імперії 18 ст. потаємних і закритих клубів дозвілля багатих аристократів і деяких політиків. Клуби, незважаючи на закритість, не мали політичного спрямування і не ставили політичних завдань.
Теоретичне підґрунтя
Вважають, що теоретичним підґрунтям для виникнення «Клубів пекельного полум'я» в Британії і Ірландії була книга Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель» з описом Телемського абатства в розділах з LII по LVII в першій книзі. Телемське абатство, за думкою Рабле, було абсолютною протилежністю розповсюджених католицьких монастирів — не мало фортечних мурів, ніякого обмежувального статуту тощо. Але споруди були. За описом Рабле абатство мало «дев'ять тисяч триста тридцять дві житлові кімнати, кожна з яких мала власні кабінет, гардероб, туалет і капличку». Комплекс самого абатства був укомплектований книгозбірнями та галереєю з фресками, а також мав арену, іподром, театр, басейн, лазні, парк та звіринець, сад з плодовими деревами й манежами.
Найдивнішим було прийняття в абатство чоловіків і жінок разом, котрі «відрізнялись красою, пристрастю і чемністю». Замість суворих і обмежувальних обітниць та збереження цнотливості наголошувалась заборона жінкам уникати зв'язків з чоловіками. Оголошувалось, «що кожен може шлюбитися за законом, бути забезпеченим, користуватись повною свободою». Єдиним принципом абатства був закон — «Роби, що бажаєш».
Залишалось незрозумілим, хто захищав цей рай при відсутності фортечних мурів і хто обробляв землю, відстежував і підтримував законність, запасав харчі і виконував всі роботи по утриманню величезного закладу. Утопічність робила опис пародійним. Використані звичні назви «абатство», «ченці», але їх зміст перекручений і наповнений відверто нехристиянським, гуманістичним змістом. Це була солодка мрія і абсурд водночас при збереженні привабливості ідеї.
Частково ідеї Телемського абатства і були використані політиком Дешвудом спочатку в резиденції , і, найбільш повно, в абатстві Медменем. Саме там розмістили і відомий девіз Телемського абатства «Роби, що бажаєш». Антицерковний характер клубу Дешвуда був найбільше наближений до опису Рабле.
«Клуб пекельного полум'я» герцога Вортона
Герцог Філіп Вортон зробив вдалу кар'єру за часів правління англійського короля Георга І. Багатий і освічений пан, відомий політик, з грошима і дозвіллям веде подвійне життя. Його знали як прихильника книг і літератури, який і сам був письменником. З іншого боку його знали як прихильника гедонізму, схильного пиячити, бешкетувати, не підкорятися суспільним чи релігійним обмеженням в прихованому приватному житті.
Він і став засновником потаємного гедонічного клубу 1719 року. Товариство клубу достеменно невідоме, але за припущеннями, не могло бути великим, що відрізняло його від решти . Дослідник історії і діяльності клубу Блекетт-Орд наполягав, що членами клубу Філіпа Вортона були лише найближчі друзі Вортона: граф Хілсборо, граф Лічфілд (двоюрідний брат Філіпа) та сер Едвард О'Брайєн.
Якщо пересічні створювались за метою тематичних зборів і спілкування з приводу політики, літератури тощо, закритий клуб Філіпа Вортона мав антирелігійний і сатиричний напрям, де кепкували з біблійних легенд, а нудні традиції клубів джентльменів подавали в пародійній формі. Члени клубу багато і сміливо жартували, іноді називали один одного чортами з міркувань перетнути кордони світських умовностей, але навряд чи були прихильниками сатанізму як такого. В діяльності клубу переважали бенкети, веселе дозвілля. Незвичним було запрошення жінок, чого не дозволяли Лондонські клуби джентльменів. Засідання клубу відбувались в різних місцях Лондона в неділю. Місцем зборів часто була лондонська таверна «Борзий пес» (Грейхаунд). На початку 18 ст. жінки не допускались в таверни, тому частина засідань закритого клубу відбувалась в помешканнях членів клубу або в кінному клубі самого Філіпа Вортона.
В пуританські налаштованому Лондоні гедонічні і надто сміливі подробиці зустрічей клубу розцінили як шокуючі і скандальні. Діяльність клубу, про яку мало що знали, оповила хвиля пліток і дурні, котра покотилася Лондоном. При перевірці і порівнянні різних джерел виявили, що клубні зустрічі дійсно мали копійно-релігійний, але пародійний та сатиричний характер. На засідання члени клубу могли прибути в одязі біблійних персонажів, що було відбитком карнавальної і не забороненої культури. Сатиричний характер мали і назви клубних страв — «Пиріг Святого Духа», «Груди Венери», «Копійка Диявола», «Пунш пекельного полум'я» тощо. Самі карнавальні костюми і назви страв були приводами для жартів і реготу. Атеїзм членів клубу мав примітивний і стихійний характер і не перейшов ні у пропагандистську, ні у практичну антирелігійну діяльність.
Навіть такий атеїзм примітивного і стихійного, прихованого характеру викликав гнів тодішнього прем'єр-міністра Британії Роберта Волпола. Під тиском прем'єр-міністра Британії король Георг І видав наказ «Про богохульство», згідно якого «Клуб пекельного полум'я» герцога Вортона підлягав ліквідації. Клуб було ліквідовано 1721 року.
«Клуб пекельного полум'я» Френсіса Дешвуда
Клуб Френсіса Дешвуда неодноразово міняв власну назву і лише згодом отримав назву «Клуб пекельного полум'я». В різні періоди назвою клубу були: «Орден лицарів Святого Франциска», «Товариство Св. Франциска в Вікомі», «Товариство лицарів в Вест Віком», «Ченці з Медменема». Перший клуб Френсіса Дешвуда був заснований 1746 року. Первісний склад клубу обмежили дванадцятьма членами. Пізніше ця кількість була збільшена. Склад членів мінявся як і в інших клубах. Серед перших дванадцяти, членство яких підтверджене різними джерелами, були сам Френсіс Дешвуд, Томас Поттер, Едвард Томпсон, Роберт Вансіттарт, Пол Вайтхет, Джон Монтегю, 4-й граф Сендвіч, Френсіс Даффілд. Засідання клубу відвідували також художник Вільям Хогарт (котрий створив незвичний портрет Френсіса Дешвуда в образі ченця францисканського ордену), Джон Вілкс, політик і журналіст, Бенджамін Франклін в роки перебування в Англії.
На цей час припали будівельні роботи в садибі Дешвуда — . Звідси додатки до назви клубу слів «Віком» або «Вест Віком», де проходила частка засідань клубу. Розкішна садиба і пейзажний парк коло неї створювались частинами. Вільнодумний і антирелігійний характер клубу Френсіса Дешвуда підтримував і декор парку античними, нехристиянськими скульптурами, де були «Венера», «Дафна», «Флора», «Бахус», «Пріап». Показовою була і дата першого засідання клубу в помешканні Френсіса Дешвуда в садибі , котра відбулася в Вальпургієву ніч 1752 року.
Ще 1751 року Френсіс Дешвуд орендував у члена закритого клубу Френсіса Даффілда руїни абатства Медменем на Темзі під засідання клубу. Багатого Дешвуда не зупинили значні грошові витрати на відбудову руїн в неоготичному стилі і чистка, ремонт і нове декорування печер, знайдених під руїнами колишнього абатства. Ремонтні і відновлювальні роботи проводили за проектом архітектора Ніколаса Реветта. Хто створив стінописи з фалічними та іншими сексуальними символами, невідомо. Окремі стінописи були створені художником Вільямом Хогартом, але вони не збережені. Невідомо, чи мав клуб Дешвуд писаний устав, чи велися протоколи засідань, як належало в клубах.
За свідченнями засідання закритого клубу відбувались два рази на місяць. Члени клубу у звернені між собою використовували як ченці слово «брат», а до виборного голови клубу — словом «абат». Члени мали також клубний одяг — білі костюми і білі кашкети. Абат мав той же одяг, але червоного кольору. Закритість клубу сприяла повторенню ситуації з колишнім клубом Філіпа Вортона. Діяльність клубу Френсіса Дешвуда, про яку теж мало що знали, знову оповила хвиля пліток і дурні, котра покотилася Лондоном.
Занепад клубу
Занепад клубу Дешвуда тривав декілька років. Він був мимоволі пов'язаний і зі змінами в політичній кар'єрі Френсіса Дешвуда. Той підняв податок на сидр, що викликало обурення виробників, і Дешвуд був примушений подати у відставку.
Мав власні неприємності і член клубу політик Джон Вілкс, якого намагались арештувати. Були використані всі підозри проти нього, аби кар'єра Вілкса закінчилася вигнанням. Чарльз Джонстон оприлюднив твір, в якому побачили натяки на діяльність клубу в Медменемі і які не сприйняли схвально. До 1765 року частина активних клубних членів або померла, або виїхала. 1766 року «Ченці з Медменема» припинили зустрічі і клуб самоліквідувався. Пол Вайдхед, колишній секретар клубу «Ченці з Медменема», помер 1774 року, але заповідав розмістити власне серце в урні, котру зберігати в садибі .
Таким чином і атеїзм членів клубу Дешвуда мав примітивний і стихійний характер і не перейшов ні у пропагандистську, ні у практичну антирелігійну діяльність.
Сучасний «Клуб пекельного полум'я» в Лондоні
Обрані традиції колишнього клубу Дешвуда продовжені в сучасному «Клубі пекельного полум'я» в Західному Лондоні. Незважаючи на атрибути фетишу та еротики, клуб дотримується стилістики клубу джентльменів.
Джерела
- Alamantra, Frater. «Looking into the Word [ 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.]» in Ashé Journal, Vol 3, Issue 1, Spring 2004.
- Ashe, Geoffrey. The Hell-Fire Clubs: A History of Anti-Morality. Great Britain: Sutton Publishing, 2005.
- Mannix, Daniel. The Hell Fire Club. London: Simon and Schuster, 2001.
- Will Thomas. The Hellfire Conspiracy. Touchstone, 2007. .
- Gerald Suster. The Hell-Fire Friars. London: Robson, 2000.
- Willens, Daniel. «Sex, Politics, and Religion in Eighteenth-Century England» in , Summer 1992.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klub pekelnogo polum ya angl Hellfire Club umovna nazva istorichnogo periodu isnuvannya v Britanskij imperiyi 18 st potayemnih i zakritih klubiv dozvillya bagatih aristokrativ i deyakih politikiv Klubi nezvazhayuchi na zakritist ne mali politichnogo spryamuvannya i ne stavili politichnih zavdan Sadiba Frensisa Deshvuda misce zustrichej odnogo z klubivTeoretichne pidgruntyaVvazhayut sho teoretichnim pidgruntyam dlya viniknennya Klubiv pekelnogo polum ya v Britaniyi i Irlandiyi bula kniga Rable Gargantyua i Pantagryuel z opisom Telemskogo abatstva v rozdilah z LII po LVII v pershij knizi Telemske abatstvo za dumkoyu Rable bulo absolyutnoyu protilezhnistyu rozpovsyudzhenih katolickih monastiriv ne malo fortechnih muriv niyakogo obmezhuvalnogo statutu tosho Ale sporudi buli Za opisom Rable abatstvo malo dev yat tisyach trista tridcyat dvi zhitlovi kimnati kozhna z yakih mala vlasni kabinet garderob tualet i kaplichku Kompleks samogo abatstva buv ukomplektovanij knigozbirnyami ta galereyeyu z freskami a takozh mav arenu ipodrom teatr basejn lazni park ta zvirinec sad z plodovimi derevami j manezhami Najdivnishim bulo prijnyattya v abatstvo cholovikiv i zhinok razom kotri vidriznyalis krasoyu pristrastyu i chemnistyu Zamist suvorih i obmezhuvalnih obitnic ta zberezhennya cnotlivosti nagoloshuvalas zaborona zhinkam unikati zv yazkiv z cholovikami Ogoloshuvalos sho kozhen mozhe shlyubitisya za zakonom buti zabezpechenim koristuvatis povnoyu svobodoyu Yedinim principom abatstva buv zakon Robi sho bazhayesh Zalishalos nezrozumilim hto zahishav cej raj pri vidsutnosti fortechnih muriv i hto obroblyav zemlyu vidstezhuvav i pidtrimuvav zakonnist zapasav harchi i vikonuvav vsi roboti po utrimannyu velicheznogo zakladu Utopichnist robila opis parodijnim Vikoristani zvichni nazvi abatstvo chenci ale yih zmist perekruchenij i napovnenij vidverto nehristiyanskim gumanistichnim zmistom Ce bula solodka mriya i absurd vodnochas pri zberezhenni privablivosti ideyi Chastkovo ideyi Telemskogo abatstva i buli vikoristani politikom Deshvudom spochatku v rezidenciyi i najbilsh povno v abatstvi Medmenem Same tam rozmistili i vidomij deviz Telemskogo abatstva Robi sho bazhayesh Anticerkovnij harakter klubu Deshvuda buv najbilshe nablizhenij do opisu Rable Klub pekelnogo polum ya gercoga VortonaGercog Filip Vorton Gercog Filip Vorton zrobiv vdalu kar yeru za chasiv pravlinnya anglijskogo korolya Georga I Bagatij i osvichenij pan vidomij politik z groshima i dozvillyam vede podvijne zhittya Jogo znali yak prihilnika knig i literaturi yakij i sam buv pismennikom Z inshogo boku jogo znali yak prihilnika gedonizmu shilnogo piyachiti beshketuvati ne pidkoryatisya suspilnim chi religijnim obmezhennyam v prihovanomu privatnomu zhitti Vin i stav zasnovnikom potayemnogo gedonichnogo klubu 1719 roku Tovaristvo klubu dostemenno nevidome ale za pripushennyami ne moglo buti velikim sho vidriznyalo jogo vid reshti Doslidnik istoriyi i diyalnosti klubu Blekett Ord napolyagav sho chlenami klubu Filipa Vortona buli lishe najblizhchi druzi Vortona graf Hilsboro graf Lichfild dvoyuridnij brat Filipa ta ser Edvard O Brajyen Yaksho peresichni stvoryuvalis za metoyu tematichnih zboriv i spilkuvannya z privodu politiki literaturi tosho zakritij klub Filipa Vortona mav antireligijnij i satirichnij napryam de kepkuvali z biblijnih legend a nudni tradiciyi klubiv dzhentlmeniv podavali v parodijnij formi Chleni klubu bagato i smilivo zhartuvali inodi nazivali odin odnogo chortami z mirkuvan peretnuti kordoni svitskih umovnostej ale navryad chi buli prihilnikami satanizmu yak takogo V diyalnosti klubu perevazhali benketi vesele dozvillya Nezvichnim bulo zaproshennya zhinok chogo ne dozvolyali Londonski klubi dzhentlmeniv Zasidannya klubu vidbuvalis v riznih miscyah Londona v nedilyu Miscem zboriv chasto bula londonska taverna Borzij pes Grejhaund Na pochatku 18 st zhinki ne dopuskalis v taverni tomu chastina zasidan zakritogo klubu vidbuvalas v pomeshkannyah chleniv klubu abo v kinnomu klubi samogo Filipa Vortona V puritanski nalashtovanomu Londoni gedonichni i nadto smilivi podrobici zustrichej klubu rozcinili yak shokuyuchi i skandalni Diyalnist klubu pro yaku malo sho znali opovila hvilya plitok i durni kotra pokotilasya Londonom Pri perevirci i porivnyanni riznih dzherel viyavili sho klubni zustrichi dijsno mali kopijno religijnij ale parodijnij ta satirichnij harakter Na zasidannya chleni klubu mogli pributi v odyazi biblijnih personazhiv sho bulo vidbitkom karnavalnoyi i ne zaboronenoyi kulturi Satirichnij harakter mali i nazvi klubnih strav Pirig Svyatogo Duha Grudi Veneri Kopijka Diyavola Punsh pekelnogo polum ya tosho Sami karnavalni kostyumi i nazvi strav buli privodami dlya zhartiv i regotu Ateyizm chleniv klubu mav primitivnij i stihijnij harakter i ne perejshov ni u propagandistsku ni u praktichnu antireligijnu diyalnist Navit takij ateyizm primitivnogo i stihijnogo prihovanogo harakteru viklikav gniv todishnogo prem yer ministra Britaniyi Roberta Volpola Pid tiskom prem yer ministra Britaniyi korol Georg I vidav nakaz Pro bogohulstvo zgidno yakogo Klub pekelnogo polum ya gercoga Vortona pidlyagav likvidaciyi Klub bulo likvidovano 1721 roku Klub pekelnogo polum ya Frensisa DeshvudaFrensis Deshvud v klubnomu vbranni tih hto vidvidav Osmansku Turecku imperiyu Klub Frensisa Deshvuda neodnorazovo minyav vlasnu nazvu i lishe zgodom otrimav nazvu Klub pekelnogo polum ya V rizni periodi nazvoyu klubu buli Orden licariv Svyatogo Franciska Tovaristvo Sv Franciska v Vikomi Tovaristvo licariv v Vest Vikom Chenci z Medmenema Pershij klub Frensisa Deshvuda buv zasnovanij 1746 roku Pervisnij sklad klubu obmezhili dvanadcyatma chlenami Piznishe cya kilkist bula zbilshena Sklad chleniv minyavsya yak i v inshih klubah Sered pershih dvanadcyati chlenstvo yakih pidtverdzhene riznimi dzherelami buli sam Frensis Deshvud Tomas Potter Edvard Tompson Robert Vansittart Pol Vajthet Dzhon Montegyu 4 j graf Sendvich Frensis Daffild Zasidannya klubu vidviduvali takozh hudozhnik Vilyam Hogart kotrij stvoriv nezvichnij portret Frensisa Deshvuda v obrazi chencya franciskanskogo ordenu Dzhon Vilks politik i zhurnalist Bendzhamin Franklin v roki perebuvannya v Angliyi Na cej chas pripali budivelni roboti v sadibi Deshvuda Zvidsi dodatki do nazvi klubu sliv Vikom abo Vest Vikom de prohodila chastka zasidan klubu Rozkishna sadiba i pejzazhnij park kolo neyi stvoryuvalis chastinami Vilnodumnij i antireligijnij harakter klubu Frensisa Deshvuda pidtrimuvav i dekor parku antichnimi nehristiyanskimi skulpturami de buli Venera Dafna Flora Bahus Priap Pokazovoyu bula i data pershogo zasidannya klubu v pomeshkanni Frensisa Deshvuda v sadibi kotra vidbulasya v Valpurgiyevu nich 1752 roku She 1751 roku Frensis Deshvud orenduvav u chlena zakritogo klubu Frensisa Daffilda ruyini abatstva Medmenem na Temzi pid zasidannya klubu Bagatogo Deshvuda ne zupinili znachni groshovi vitrati na vidbudovu ruyin v neogotichnomu stili i chistka remont i nove dekoruvannya pecher znajdenih pid ruyinami kolishnogo abatstva Remontni i vidnovlyuvalni roboti provodili za proektom arhitektora Nikolasa Revetta Hto stvoriv stinopisi z falichnimi ta inshimi seksualnimi simvolami nevidomo Okremi stinopisi buli stvoreni hudozhnikom Vilyamom Hogartom ale voni ne zberezheni Nevidomo chi mav klub Deshvud pisanij ustav chi velisya protokoli zasidan yak nalezhalo v klubah Za svidchennyami zasidannya zakritogo klubu vidbuvalis dva razi na misyac Chleni klubu u zverneni mizh soboyu vikoristovuvali yak chenci slovo brat a do vibornogo golovi klubu slovom abat Chleni mali takozh klubnij odyag bili kostyumi i bili kashketi Abat mav toj zhe odyag ale chervonogo koloru Zakritist klubu spriyala povtorennyu situaciyi z kolishnim klubom Filipa Vortona Diyalnist klubu Frensisa Deshvuda pro yaku tezh malo sho znali znovu opovila hvilya plitok i durni kotra pokotilasya Londonom Zanepad klubuZanepad klubu Deshvuda trivav dekilka rokiv Vin buv mimovoli pov yazanij i zi zminami v politichnij kar yeri Frensisa Deshvuda Toj pidnyav podatok na sidr sho viklikalo oburennya virobnikiv i Deshvud buv primushenij podati u vidstavku Mav vlasni nepriyemnosti i chlen klubu politik Dzhon Vilks yakogo namagalis areshtuvati Buli vikoristani vsi pidozri proti nogo abi kar yera Vilksa zakinchilasya vignannyam Charlz Dzhonston oprilyudniv tvir v yakomu pobachili natyaki na diyalnist klubu v Medmenemi i yaki ne sprijnyali shvalno Do 1765 roku chastina aktivnih klubnih chleniv abo pomerla abo viyihala 1766 roku Chenci z Medmenema pripinili zustrichi i klub samolikviduvavsya Pol Vajdhed kolishnij sekretar klubu Chenci z Medmenema pomer 1774 roku ale zapovidav rozmistiti vlasne serce v urni kotru zberigati v sadibi Takim chinom i ateyizm chleniv klubu Deshvuda mav primitivnij i stihijnij harakter i ne perejshov ni u propagandistsku ni u praktichnu antireligijnu diyalnist Suchasnij Klub pekelnogo polum ya v LondoniObrani tradiciyi kolishnogo klubu Deshvuda prodovzheni v suchasnomu Klubi pekelnogo polum ya v Zahidnomu Londoni Nezvazhayuchi na atributi fetishu ta erotiki klub dotrimuyetsya stilistiki klubu dzhentlmeniv DzherelaAlamantra Frater Looking into the Word 3 zhovtnya 2011 u Wayback Machine in Ashe Journal Vol 3 Issue 1 Spring 2004 Ashe Geoffrey The Hell Fire Clubs A History of Anti Morality Great Britain Sutton Publishing 2005 Mannix Daniel The Hell Fire Club London Simon and Schuster 2001 Will Thomas The Hellfire Conspiracy Touchstone 2007 ISBN 0 7432 9640 0 Gerald Suster The Hell Fire Friars London Robson 2000 Willens Daniel Sex Politics and Religion in Eighteenth Century England in Summer 1992 Div takozhUtopiya kniga Idealne misto