А́ртур Ча́рльз Кла́рк (англ. Sir Arthur Charles Clarke; 16 грудня 1917, [en], Велика Британія — 19 березня 2008, Коломбо, Шрі-Ланка) — англійський та шрі-ланкійський письменник-фантаст, футуролог, науковець та винахідник. Писати почав після війни, з однаковим успіхом виступивши в науковій фантастиці (НФ) та науково-популярній літературі (Кларк жалкував, що вчасно не запатентував ідею космічних супутників зв'язку, висловлену ним в одній зі статей); єдиний «нефантастичний» роман Кларка — «Шлях стеження» (Glide Path, 1963), присвячений історії відкриття радару. Лауреат Міжнародної премії з фантастики за книгу «Дослідження космосу» (The Exploration of Space, 1951) та премії Калингі (ЮНЕСКО) за досягнення в популяризації науки (1962). Почесний доктор коледжу Бівер у Гленсайді (штат Пенсільванія). Нагороджений орденом Британської імперії (1989). З 1950 року — професійний письменник. Перші НФ публікації — «Лазівка» (1946) і «Рятувальний загін» (1946). Автобіографічні — «Погляд з Серендипу» (View from Serendip, 1978) і «Дивовижні дні: науково-фантастична автобіографія» (Astounding Days: A Science Fictional Autobiography, 1989). Також відомий спільною роботою зі Стенлі Кубриком над створенням культового науково-фантастичного фільму «Космічна одіссея 2001» (1968). У 1998 році Кларк отримав лицарське звання від королеви Єлизавети II. За заслуги перед жанром Кларка названо 7-м Гросмейстром фантастики (1986) та було включено Залу слави фантастики та Залу слави Першого фендому.
Артур Чарльз Кларк | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Sir Arthur Charles Clarke | ||||
Сер Артур Чарльз Кларк в своєму будинку в Коломбо (Шрі-Ланка), 20 березня 2005 року | ||||
Ім'я при народженні | англ. Arthur Charles Clarke | |||
Псевдонім | E. G. O'Brien, Charles Willis | |||
Народився | 16 грудня 1917[1][2][…] d, Сомерсет | |||
Помер | 19 березня 2008[4][1][…] (90 років) Коломбо, Шрі-Ланка[5] ·серцева недостатність | |||
Поховання | d | |||
Громадянство | Велика Британія, Шрі-Ланка | |||
Національність | Англієць | |||
Місце проживання | Шрі-Ланка | |||
Діяльність | вчений, письменник, футуролог, винахідник | |||
Сфера роботи | наукова фантастика[6] і d[6] | |||
Alma mater | Кінґс-коледж і d | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | з 1946 | |||
Напрямок | наукова фантастика | |||
Жанр | жорстка наукова фантастика, популяризація науки | |||
Magnum opus | Побачення з Рамою, Фонтани Раю, 2001: Космічна Одіссея, 2010: Одіссея Два, 2061: Одіссея Три і 3001: Остання одіссея | |||
Членство | Всесвітня академія наук[7] | |||
Конфесія | агностицизм | |||
У шлюбі з | d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
Сайт: clarkefoundation.org | ||||
| ||||
Артур Кларк у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Артура Кларка, поряд з Айзеком Азимовом і Робертом Гайнлайном називають «великою трійкою» наукових фантастів, що зробили значний вплив на жанр в середині XX століття. Кларк є першим лауреатом премії «Гросмейстер фантастики» за заслуги перед жанром (1986), що народився поза межами США та не був громадянином цієї країни.
Біографія
Народився 16 грудня 1917 року Майнхеді, графство Сомерсет. Після закінчення школи працював аудитором у лондонській скарбі́вні. Кларк входив до Британського міжпланетного товариства (British Interplanetary Society, BIS), що займалося пропагандою ідеї космічних польотів. Наприкінці 1930-х років Артур почав писати бюлетені товариства і перші фантастичні твори.
Після початку Другої світової війни був призваний на військову службу до Королівських ВПС, де служив у званні лейтенанта. Брав участь у роботах зі створення радара, а також випробувань автоматичної системи посадки літаків. У 1945 у статті «Позаземні передавачі» (Extra-terrestrial Relays) описав свою ідею всесвітнього супутникового зв'язку, що прославила Кларка як науковця. Після війни повернувся до Британського міжпланетного товариства, яке очолював у 1946—1947 та 1950—1952 роках. Дебютував у фантастиці оповіданнями «Лазівка» і «Рятувальний загін» (1946). Був одним із засновників і активістів британського фендому наукової фантастики. З відзнакою закінчив Кінгс-коледж у Лондоні за фахом фізика і математика в 1948 році.
15 червня 1953 Артур Кларк одружився з Мерилін Мейфілд, але шлюб тривав лише півроку, після чого пара розлучилася. У 1954 році Кларк написав Гаррі Векслеру, керівнику відділу наукових досліджень американського метеорологічного бюро (Scientific Services Division, U.S. Weather Bureau), пропозицію використовувати штучні супутники для створення прогнозів погоди. Векслер після цього став активним прибічником мирного використання ракет і супутників з метою метеорологічної розвідки.
У 1956 році Кларк переїхав на Цейлон (тепер Шрі-Ланка), а в 1960-х роках отримав громадянство Шрі-Ланки. Жив у Коломбо. На той час Кларк захоплювався темою океану і вважав, що підводні плавання мають багато спільного з перебуванням у космічній невагомості. За коротке оповідання «Зірка» (The Star,1955) 1956 року отримав премію «Г'юго». За період 1950-1970-х років створив більшість романів, які прославили його в галузі наукової фантастики: романи: «Кінець дитинства» (1953), «Місто і зірки» (1956), «Побачення з Рамою» (1973), «Фонтани Раю» (1979). Крім того в цей час було створено велику кількість оповідань від сатиричних до жорстко науково-фантастичних. Артур Кларк зробив свій внесок до кінофантастики, ставши одним із творців знаменитої «Космічної Одіссеї 2001 року» (1968), знятої Стенлі Кубриком. Того ж року Кларк опублікував роман «2001: Космічна Одіссея», написаний на основі власного сценарію.
Кларк активно цікавився досягненнями науки й техніки, зокрема астрономії та астронавтики. Наприкінці 1960-х — початку 1970-х років разом з радіокоментатором Волтером Кронкайтом і астронавтом Волтером Ширрою вів репортажі про польоти космічних кораблів програми «Аполлон» для телерадіомережі CBS. Як популяризатор науки, Артур Кларк створив велику кількість наукових і науково-популярних книг на тему космосу, його досліджень і колонізації, а також збереження природи океанів. Вважається, що саме у творах Кларка вперше була описана ідея «космічного ліфта». У 1962 став лауреатом премії Калінґи за досягнення в популяризації науки.
Також Кларк цікавився кібернетикою, новітніми засобами зв'язку. У 1980-ті активно користувався персональним комп'ютером і електронною поштою.
У 1986 було засновано «Премію Артура Кларка», що присуджується за найкращий науково-фантастичний роман, опублікований у Великій Британії. 1989 року Кларк став командором Ордену Британської імперії, і довгий час був єдиним письменником-фантастом, удостоєним такої почесті. У 1998 році був посвячений у лицарі.
Більшість пізніх творів, 1990-2000-х років, було написано Кларком у співавторстві, зокрема з фахівцем НАСА та письменником Стівеном Бекстером. Критики зауважували, що ці твори помітно менш якісні за написані Кларком одноосібно, хоча кожен наступний був більш майстерним. В останні роки життя Артур Кларк унаслідок поліомієліту не міг ходити, проте продовжував писати й листуватися. Помер 19 березня 2008 у віці 90 років.
Останній роман Кларка «Остання теорема» (2009), написаний у співавторстві з іншим лауреатом найпрестижнішої премії «Гросмейстер фантастики» Фредеріком Полом, вийшов посмертно.
«Закони Кларка»
У книзі «Профілі майбутнього» («Profiles of the Future», 1962) Артур Кларк сформулював так звані Закони Кларка, згідно яких розвивається сучасна наука:
- Перший закон. Якщо заслужений, але старий науковець каже, що щось є можливим, він майже напевно має рацію. Якщо ж він говорить, начебто щось є неможливим, то, найімовірніше, він помиляється.
- Другий закон. Єдиний спосіб встановити межі можливого — спробувати вийти за ці межі.
- Третій закон. Будь-яку досить розвинену технологію неможливо відрізнити від магії.
Стосунки з Радянським союзом
У СРСР Артур Кларк був одним з найбільш опублікованих російською мовою західних фантастів і вважався «прогресивним». Більшість його нових романів майже відразу виходили в журналі «Техника — молодёжи» (укр. Техніка — молоді), з головним редактором якого, , Кларк був знайомий особисто. У 1984 році «Техника — молодёжи» почала публікацію роману Кларка «2010: Одіссея 2», проте ця публікація стала для редакції журналу катастрофою. Роман був присвячений автором космонавтові Олексію Леонову і академікові А. Д. Сахарову, який перебував у засланні.
Присвячення Сахарову з публікації прибрали, проте ані перекладачі, ані редактори не звернули увагу, що всі російські персонажі роману носили імена відомих на Заході дисидентів. Після виходу в журналі другої частини публікація роману була припинена цензурою, редакцію розігнали, а Василя Захарченка звільнили.
Основні твори
Цикли романів
- «Космічна Одіссея»:
- 2001: Космічна Одіссея (2001: A Space Odyssey, 1968)
- 2010: Одіссея 2 (2010: Odyssey Two, 1982)
- 2061: Одіссея 3 (2061: Odyssey Three, 1987)
- 3001: Остання одіссея (3001: The Final Odyssey, 1997)
- «Рама»
- Побачення з Рамою (Rendezvous With Rama, 1973)
- Рама II (Rama II, в співавторстві з Джентрі Лі, 1989)
- Сад Рами (The Garden of Rama, в співавторстві з Джентрі Лі, 1991)
- Рама, що з'явився (Rama Revealed, в співавторстві з Джентрі Лі, 1993),
- «Одіссея часу»
- Око часу (Time's Eye, в співавторстві зі Стівеном Бакстером, 2003)
- Сонячна буря (Sunstorm, в співавторстві зі Стівеном Бакстером, 2005)
- Першонароджені (Firstborn, в співавторстві зі Стівеном Бакстером, 2007)
Окремі романи
- Прелюдія до космосу (Prelude to Space, 1951)
- Піски Марса (Sands of Mars, 1951)
- Острови у небі (Islands in the Sky, 1952)
- Кінець дитинства (Childhood's End, 1953)
- Велика глибина (The Deep Range, 1954)
- Світло Землі (Earthlight, 1955)
- Місто та зірки (The City and the Stars, 1956) перероблений з повісті «Проти приходу ночі» (Against the Fall of Night, 1948)
- Місячний пил (A Fall of Moondust, 1961)
- Острів дельфінів (Dolphin Island, 1963)
- Земля Імперська (Imperial Earth, 1975)
- Фонтани раю (The Fountains of Paradise, 1979)
- Пісні далекої Землі (The Songs of Distant Earth, 1986)
- Колиска (Cradle, в співавторстві з , 1988)
- Привид із великих мілин (The Ghost From the Grand Banks, 1990)
- По той бік ночі (Beyond the Fall of Night, в співавторстві з , 1990)
- Молот бога (The Hammer of God, 1993)
- 10 балів за шкалою Ріхтера (Richter 10, в співавторстві з , 1996)
- Тригер (The Trigger, в співавторстві з , 1999)
- Світло інших днів (The Light of Other Days, у співавторстві із Стівеном Бекстером, 2000)
- (The Reefs of Taprobane, 2002)
- Остання теорема (The Last Theorem, 2008) (з Фредеріком Полом)
Екранізації
- Космічна одіссея 2001 року (за оповіданням «Страж» і іншими оповіданнями, паралельно до фільму було написано однойменний роман; у титрах не згадується; 1968)
- 2010 (1984)
- Сутінкова зона (телесеріал, епізод «Зірка», 1985—1989)
- Артур Кларк: До 1001 (1993)
- В космічній пастці (1994) (за оповіданням «Межа міцності»)
- Кольори нескінченності (1995)
- Побачення з Рамою (2009, анонсований)
- Побачення з Рамою (2003)
- Кінець дитинства (міні-серіал 2015)
Див. також
- Олаф Стейплдон, британський письменник, філософ
- 4923 Кларк — астероїд, названий на честь письменника
Переклади українською
- Артур Кларк. Пісні далекої Землі / пер. з англ. Вадим Хазін // Всесвіт. — 1993. — № 3/4. — С. 3—108.
- Артур Кларк. 2001. Космічна одіссея. Переклад з англійської: . Харків: КСД, 2017. — 224 с.
- Артур Кларк. «2010: друга Одіссея». Переклад з англійської: Вікторія Зенгва. Харків: КСД, 2017. — 224 с.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Gregersen E. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Writer Arthur C Clarke dies at 90 — BBC News, 2008.
- Catalog of the German National Library
- Czech National Authority Database
- twas.org
- «Остання теорема» Артура Кларка вийде 4 серпня [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] — Друг читача, 09.07.2008
- . «Лаборатория Фантастики». Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.(рос.)
- Анонси і новинки фантастичного книговидання: Листопад — початок грудня 2016 [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.] — Світ фантастики, 07.12.2016
Джерела
- Артур Кларк про ХХІ століття // Вісник Національної академії наук України. — 2001. — № 3. — С. 55-58.
- . NNDB. Архів оригіналу за 14.01.2010. Процитовано 14.04.2016.(англ.)
- Помер відомий фантаст Артур Кларк [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] — Obozrevatel, 19 березня 2008
- . The Guardian. 19.03.2008. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 14.04.2016.
{{}}
:|ім'я=
з пропущеним|ім'я=
() (англ.) - . NBCNews.com. NBC. 19.03.2008. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 14.04.2016.
{{}}
:|ім'я=
з пропущеним|ім'я=
() (англ.)
Посилання
- Кларк Артур Чарлз // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 762. — .
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Артур Кларк |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Артур Кларк |
- The Arthur C. Clarke Foundation / Фундація Артура С. Кларка [ 25 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Артур Кларк на сайті IMDb (англ.)
- . The New York Times. 19.03.2008. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 14.04.2016.
{{}}
:|ім'я=
з пропущеним|ім'я=
() (англ.) - . Los Angeles Times. 19.03.2008. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 14.04.2016.
{{}}
:|ім'я=
з пропущеним|ім'я=
() (англ.) - . ArthurCClarke.net. Архів оригіналу за 26.03.2016. Процитовано 14.04.2016. (англ.)
- . The Arthur C. Clarke Award. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 14.04.2016. (англ.)
- Українські переклади Артура Кларка [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] на сайті видавництва «КСД»
- Українські переклади Артура Кларка [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] у е-бібліотеці «Чтиво»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A rtur Cha rlz Kla rk angl Sir Arthur Charles Clarke 16 grudnya 1917 en Velika Britaniya 19 bereznya 2008 Kolombo Shri Lanka anglijskij ta shri lankijskij pismennik fantast futurolog naukovec ta vinahidnik Pisati pochav pislya vijni z odnakovim uspihom vistupivshi v naukovij fantastici NF ta naukovo populyarnij literaturi Klark zhalkuvav sho vchasno ne zapatentuvav ideyu kosmichnih suputnikiv zv yazku vislovlenu nim v odnij zi statej yedinij nefantastichnij roman Klarka Shlyah stezhennya Glide Path 1963 prisvyachenij istoriyi vidkrittya radaru Laureat Mizhnarodnoyi premiyi z fantastiki za knigu Doslidzhennya kosmosu The Exploration of Space 1951 ta premiyi Kalingi YuNESKO za dosyagnennya v populyarizaciyi nauki 1962 Pochesnij doktor koledzhu Biver u Glensajdi shtat Pensilvaniya Nagorodzhenij ordenom Britanskoyi imperiyi 1989 Z 1950 roku profesijnij pismennik Pershi NF publikaciyi Lazivka 1946 i Ryatuvalnij zagin 1946 Avtobiografichni Poglyad z Serendipu View from Serendip 1978 i Divovizhni dni naukovo fantastichna avtobiografiya Astounding Days A Science Fictional Autobiography 1989 Takozh vidomij spilnoyu robotoyu zi Stenli Kubrikom nad stvorennyam kultovogo naukovo fantastichnogo filmu Kosmichna odisseya 2001 1968 U 1998 roci Klark otrimav licarske zvannya vid korolevi Yelizaveti II Za zaslugi pered zhanrom Klarka nazvano 7 m Grosmejstrom fantastiki 1986 ta bulo vklyucheno Zalu slavi fantastiki ta Zalu slavi Pershogo fendomu Artur Charlz Klarkangl Sir Arthur Charles ClarkeSer Artur Charlz Klark v svoyemu budinku v Kolombo Shri Lanka 20 bereznya 2005 rokuIm ya pri narodzhenniangl Arthur Charles ClarkePsevdonimE G O Brien Charles WillisNarodivsya16 grudnya 1917 1917 12 16 1 2 d SomersetPomer19 bereznya 2008 2008 03 19 4 1 90 rokiv Kolombo Shri Lanka 5 serceva nedostatnistPohovannyadGromadyanstvo Velika Britaniya Shri LankaNacionalnistAngliyecMisce prozhivannyaShri LankaDiyalnistvchenij pismennik futurolog vinahidnikSfera robotinaukova fantastika 6 i d 6 Alma materKings koledzh i dMova tvorivanglijskaRoki aktivnostiz 1946Napryamoknaukova fantastikaZhanrzhorstka naukova fantastika populyarizaciya naukiMagnum opusPobachennya z Ramoyu Fontani Rayu 2001 Kosmichna Odisseya 2010 Odisseya Dva 2061 Odisseya Tri i 3001 Ostannya odisseyaChlenstvoVsesvitnya akademiya nauk 7 KonfesiyaagnosticizmU shlyubi zdAvtografNagorodiPremiya Neb yula za najkrashij roman 1973 medal Styuarta Ballantajna 1963 premiya Kalinga YuNESKO 1961 Premiya Markoni 1982 Memorialna premiya Grosmejster fantastiki imeni Dejmona Najta 1986 Premiya Neb yula za najkrashij roman 1979 premiya G yugo za najkrashij roman 1974 premiya G yugo za najkrashij roman 1980 d 1997 Premiya Teodora fon Karmana d 1996 Premiya Geffen d 2005 Premiya G yugo za najkrashe opovidannya 1956 premiya G yugo za najkrashu dramatichnu postanovku 1969 1985 Mizhnarodna premiya fantastiki d 2004 d 1989 Sajt clarkefoundation org Artur Klark u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Klark Artura Klarka poryad z Ajzekom Azimovom i Robertom Gajnlajnom nazivayut velikoyu trijkoyu naukovih fantastiv sho zrobili znachnij vpliv na zhanr v seredini XX stolittya Klark ye pershim laureatom premiyi Grosmejster fantastiki za zaslugi pered zhanrom 1986 sho narodivsya poza mezhami SShA ta ne buv gromadyaninom ciyeyi krayini BiografiyaKlark u 1982 Narodivsya 16 grudnya 1917 roku Majnhedi grafstvo Somerset Pislya zakinchennya shkoli pracyuvav auditorom u londonskij skarbi vni Klark vhodiv do Britanskogo mizhplanetnogo tovaristva British Interplanetary Society BIS sho zajmalosya propagandoyu ideyi kosmichnih polotiv Naprikinci 1930 h rokiv Artur pochav pisati byuleteni tovaristva i pershi fantastichni tvori Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni buv prizvanij na vijskovu sluzhbu do Korolivskih VPS de sluzhiv u zvanni lejtenanta Brav uchast u robotah zi stvorennya radara a takozh viprobuvan avtomatichnoyi sistemi posadki litakiv U 1945 u statti Pozazemni peredavachi Extra terrestrial Relays opisav svoyu ideyu vsesvitnogo suputnikovogo zv yazku sho proslavila Klarka yak naukovcya Pislya vijni povernuvsya do Britanskogo mizhplanetnogo tovaristva yake ocholyuvav u 1946 1947 ta 1950 1952 rokah Debyutuvav u fantastici opovidannyami Lazivka i Ryatuvalnij zagin 1946 Buv odnim iz zasnovnikiv i aktivistiv britanskogo fendomu naukovoyi fantastiki Z vidznakoyu zakinchiv Kings koledzh u Londoni za fahom fizika i matematika v 1948 roci 15 chervnya 1953 Artur Klark odruzhivsya z Merilin Mejfild ale shlyub trivav lishe pivroku pislya chogo para rozluchilasya U 1954 roci Klark napisav Garri Veksleru kerivniku viddilu naukovih doslidzhen amerikanskogo meteorologichnogo byuro Scientific Services Division U S Weather Bureau propoziciyu vikoristovuvati shtuchni suputniki dlya stvorennya prognoziv pogodi Veksler pislya cogo stav aktivnim pribichnikom mirnogo vikoristannya raket i suputnikiv z metoyu meteorologichnoyi rozvidki U 1956 roci Klark pereyihav na Cejlon teper Shri Lanka a v 1960 h rokah otrimav gromadyanstvo Shri Lanki Zhiv u Kolombo Na toj chas Klark zahoplyuvavsya temoyu okeanu i vvazhav sho pidvodni plavannya mayut bagato spilnogo z perebuvannyam u kosmichnij nevagomosti Za korotke opovidannya Zirka The Star 1955 1956 roku otrimav premiyu G yugo Za period 1950 1970 h rokiv stvoriv bilshist romaniv yaki proslavili jogo v galuzi naukovoyi fantastiki romani Kinec ditinstva 1953 Misto i zirki 1956 Pobachennya z Ramoyu 1973 Fontani Rayu 1979 Krim togo v cej chas bulo stvoreno veliku kilkist opovidan vid satirichnih do zhorstko naukovo fantastichnih Artur Klark zrobiv svij vnesok do kinofantastiki stavshi odnim iz tvorciv znamenitoyi Kosmichnoyi Odisseyi 2001 roku 1968 znyatoyi Stenli Kubrikom Togo zh roku Klark opublikuvav roman 2001 Kosmichna Odisseya napisanij na osnovi vlasnogo scenariyu Klark aktivno cikavivsya dosyagnennyami nauki j tehniki zokrema astronomiyi ta astronavtiki Naprikinci 1960 h pochatku 1970 h rokiv razom z radiokomentatorom Volterom Kronkajtom i astronavtom Volterom Shirroyu viv reportazhi pro poloti kosmichnih korabliv programi Apollon dlya teleradiomerezhi CBS Yak populyarizator nauki Artur Klark stvoriv veliku kilkist naukovih i naukovo populyarnih knig na temu kosmosu jogo doslidzhen i kolonizaciyi a takozh zberezhennya prirodi okeaniv Vvazhayetsya sho same u tvorah Klarka vpershe bula opisana ideya kosmichnogo lifta U 1962 stav laureatom premiyi Kalingi za dosyagnennya v populyarizaciyi nauki Takozh Klark cikavivsya kibernetikoyu novitnimi zasobami zv yazku U 1980 ti aktivno koristuvavsya personalnim komp yuterom i elektronnoyu poshtoyu U 1986 bulo zasnovano Premiyu Artura Klarka sho prisudzhuyetsya za najkrashij naukovo fantastichnij roman opublikovanij u Velikij Britaniyi 1989 roku Klark stav komandorom Ordenu Britanskoyi imperiyi i dovgij chas buv yedinim pismennikom fantastom udostoyenim takoyi pochesti U 1998 roci buv posvyachenij u licari Bilshist piznih tvoriv 1990 2000 h rokiv bulo napisano Klarkom u spivavtorstvi zokrema z fahivcem NASA ta pismennikom Stivenom Beksterom Kritiki zauvazhuvali sho ci tvori pomitno mensh yakisni za napisani Klarkom odnoosibno hocha kozhen nastupnij buv bilsh majsternim V ostanni roki zhittya Artur Klark unaslidok poliomiyelitu ne mig hoditi prote prodovzhuvav pisati j listuvatisya Pomer 19 bereznya 2008 u vici 90 rokiv Ostannij roman Klarka Ostannya teorema 2009 napisanij u spivavtorstvi z inshim laureatom najprestizhnishoyi premiyi Grosmejster fantastiki Frederikom Polom vijshov posmertno Zakoni Klarka Dokladnishe Tri zakoni Klarka U knizi Profili majbutnogo Profiles of the Future 1962 Artur Klark sformulyuvav tak zvani Zakoni Klarka zgidno yakih rozvivayetsya suchasna nauka Pershij zakon Yaksho zasluzhenij ale starij naukovec kazhe sho shos ye mozhlivim vin majzhe napevno maye raciyu Yaksho zh vin govorit nachebto shos ye nemozhlivim to najimovirnishe vin pomilyayetsya Drugij zakon Yedinij sposib vstanoviti mezhi mozhlivogo sprobuvati vijti za ci mezhi Tretij zakon Bud yaku dosit rozvinenu tehnologiyu nemozhlivo vidrizniti vid magiyi Stosunki z Radyanskim soyuzomU SRSR Artur Klark buv odnim z najbilsh opublikovanih rosijskoyu movoyu zahidnih fantastiv i vvazhavsya progresivnim Bilshist jogo novih romaniv majzhe vidrazu vihodili v zhurnali Tehnika molodyozhi ukr Tehnika molodi z golovnim redaktorom yakogo Klark buv znajomij osobisto U 1984 roci Tehnika molodyozhi pochala publikaciyu romanu Klarka 2010 Odisseya 2 prote cya publikaciya stala dlya redakciyi zhurnalu katastrofoyu Roman buv prisvyachenij avtorom kosmonavtovi Oleksiyu Leonovu i akademikovi A D Saharovu yakij perebuvav u zaslanni Prisvyachennya Saharovu z publikaciyi pribrali prote ani perekladachi ani redaktori ne zvernuli uvagu sho vsi rosijski personazhi romanu nosili imena vidomih na Zahodi disidentiv Pislya vihodu v zhurnali drugoyi chastini publikaciya romanu bula pripinena cenzuroyu redakciyu rozignali a Vasilya Zaharchenka zvilnili Osnovni tvoriDokladnishe Bibliografiya tvoriv Artura Klarka Cikli romaniv Kosmichna Odisseya 2001 Kosmichna Odisseya 2001 A Space Odyssey 1968 2010 Odisseya 2 2010 Odyssey Two 1982 2061 Odisseya 3 2061 Odyssey Three 1987 3001 Ostannya odisseya 3001 The Final Odyssey 1997 Rama Pobachennya z Ramoyu Rendezvous With Rama 1973 Rama II Rama II v spivavtorstvi z Dzhentri Li 1989 Sad Rami The Garden of Rama v spivavtorstvi z Dzhentri Li 1991 Rama sho z yavivsya Rama Revealed v spivavtorstvi z Dzhentri Li 1993 Odisseya chasu Oko chasu Time s Eye v spivavtorstvi zi Stivenom Baksterom 2003 Sonyachna burya Sunstorm v spivavtorstvi zi Stivenom Baksterom 2005 Pershonarodzheni Firstborn v spivavtorstvi zi Stivenom Baksterom 2007 Okremi romani Prelyudiya do kosmosu Prelude to Space 1951 Piski Marsa Sands of Mars 1951 Ostrovi u nebi Islands in the Sky 1952 Kinec ditinstva Childhood s End 1953 Velika glibina The Deep Range 1954 Svitlo Zemli Earthlight 1955 Misto ta zirki The City and the Stars 1956 pereroblenij z povisti Proti prihodu nochi Against the Fall of Night 1948 Misyachnij pil A Fall of Moondust 1961 Ostriv delfiniv Dolphin Island 1963 Zemlya Imperska Imperial Earth 1975 Fontani rayu The Fountains of Paradise 1979 Pisni dalekoyi Zemli The Songs of Distant Earth 1986 Koliska Cradle v spivavtorstvi z 1988 Privid iz velikih milin The Ghost From the Grand Banks 1990 Po toj bik nochi Beyond the Fall of Night v spivavtorstvi z 1990 Molot boga The Hammer of God 1993 10 baliv za shkaloyu Rihtera Richter 10 v spivavtorstvi z 1996 Triger The Trigger v spivavtorstvi z 1999 Svitlo inshih dniv The Light of Other Days u spivavtorstvi iz Stivenom Beksterom 2000 The Reefs of Taprobane 2002 Ostannya teorema The Last Theorem 2008 z Frederikom Polom EkranizaciyiKosmichna odisseya 2001 roku za opovidannyam Strazh i inshimi opovidannyami paralelno do filmu bulo napisano odnojmennij roman u titrah ne zgaduyetsya 1968 2010 1984 Sutinkova zona teleserial epizod Zirka 1985 1989 Artur Klark Do 1001 1993 V kosmichnij pastci 1994 za opovidannyam Mezha micnosti Kolori neskinchennosti 1995 Pobachennya z Ramoyu 2009 anonsovanij Pobachennya z Ramoyu 2003 Kinec ditinstva mini serial 2015 Div takozhOlaf Stejpldon britanskij pismennik filosof 4923 Klark asteroyid nazvanij na chest pismennikaPerekladi ukrayinskoyuArtur Klark Pisni dalekoyi Zemli per z angl Vadim Hazin Vsesvit 1993 3 4 S 3 108 Artur Klark 2001 Kosmichna odisseya Pereklad z anglijskoyi Harkiv KSD 2017 224 s ISBN 978 617 12 1658 7 Artur Klark 2010 druga Odisseya Pereklad z anglijskoyi Viktoriya Zengva Harkiv KSD 2017 224 s ISBN 978 617 12 3361 4PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gregersen E Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Writer Arthur C Clarke dies at 90 BBC News 2008 d Track Q1160945 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Czech National Authority Database d Track Q13550863 twas org d Track Q107214566 Ostannya teorema Artura Klarka vijde 4 serpnya 6 kvitnya 2017 u Wayback Machine Drug chitacha 09 07 2008 Laboratoriya Fantastiki Arhiv originalu za 29 listopada 2021 Procitovano 29 listopada 2021 ros Anonsi i novinki fantastichnogo knigovidannya Listopad pochatok grudnya 2016 9 grudnya 2017 u Wayback Machine Svit fantastiki 07 12 2016DzherelaArtur Klark pro HHI stolittya Visnik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2001 3 S 55 58 NNDB Arhiv originalu za 14 01 2010 Procitovano 14 04 2016 angl Pomer vidomij fantast Artur Klark 6 kvitnya 2017 u Wayback Machine Obozrevatel 19 bereznya 2008 The Guardian 19 03 2008 Arhiv originalu za 15 sichnya 2020 Procitovano 14 04 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a im ya z propushenim im ya dovidka angl NBCNews com NBC 19 03 2008 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2020 Procitovano 14 04 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a im ya z propushenim im ya dovidka angl PosilannyaKlark Artur Charlz Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 762 ISBN 966 692 578 8 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Artur Klark Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Artur Klark The Arthur C Clarke Foundation Fundaciya Artura S Klarka 25 lipnya 2011 u Wayback Machine angl Artur Klark na sajti IMDb angl The New York Times 19 03 2008 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 14 04 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a im ya z propushenim im ya dovidka angl Los Angeles Times 19 03 2008 Arhiv originalu za 30 travnya 2020 Procitovano 14 04 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a im ya z propushenim im ya dovidka angl ArthurCClarke net Arhiv originalu za 26 03 2016 Procitovano 14 04 2016 angl The Arthur C Clarke Award Arhiv originalu za 15 kvitnya 2020 Procitovano 14 04 2016 angl Ukrayinski perekladi Artura Klarka 6 kvitnya 2017 u Wayback Machine na sajti vidavnictva KSD Ukrayinski perekladi Artura Klarka 6 kvitnya 2017 u Wayback Machine u e biblioteci Chtivo