Киселівка (Кам'янець-Подільський район)

Киселі́вка — село в Україні, у Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Киселівка
Панорама села Киселівка Панорама села Киселівка
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Гуменецька сільська громада
Основні дані
Засноване	1493
Населення	240
Площа	1,238 км²
Густота населення	222,94 осіб/км²
Поштовий індекс	32323
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°48′09″ пн. ш. 26°32′52″ сх. д. / 48.80250° пн. ш. 26.54778° сх. д. / 48.80250; 26.54778Координати: 48°48′09″ пн. ш. 26°32′52″ сх. д. / 48.80250° пн. ш. 26.54778° сх. д. / 48.80250; 26.54778
Місцева влада
Адреса ради	32325, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуменці, вул. Центральна, 69
Карта
Киселівка
Киселівка
Мапа
Киселівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Киселівка.

Назва

Зафіксовано назви «Тишулівка», «Тишулівці» вживалась до кінця XVIII століття. Історично не відомо як село «Тишулівка» стала «Киселівка». До слова, в Польщі є місто Тишівці.

Загалом назва Киселівка в Україні не єдина, аж п'ять знаходиться у Чернігівській області, ще шість у центральних, східних, південних областях країни.

Географія

Подільське село Киселівка розташоване в південно-західній частині України на півострові утвореному річкою Смотрич. За 15 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського, на відстані 3,4 кілометра від центру села проходить автошлях територіального значення Т 2321.

Клімат

Киселівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.

Історія

Перша згадка про село — 1493 рік, згідно з працею Юхима Сіцінського.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігири, такі збереглись в селах: Нігин, Черче.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

До 1959 року село знаходилось в Орининському районі з його ліквідацією приєднано до Кам'янець-Подільського району.

З 1991 року в складі незалежної України.

13 серпня 2015 року внаслідок об'єднання сільських рад село ввійшло до складу Гуменецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 276 осіб.

Згідно перепису 2015 року селі проживало 240 особи, населення села скоротилось на 13,04 % порівняно зі 2001 роком.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,91 %
російська	1,09 %

Опис села

Семен Скля­ренко в збірці нарисів «Три республіки» в одному зі підрозділів зробив нариси: «Кам’яне місто», присвячений Ка­м’янцеві-Подільському, та «Поділля», де змальовано село Мукша (точніше Велика Мукша, нині Велика Слобідка) та село Киселівку.

Про Киселівку:

«На Поділлі, а особливо в прикордонній смузі є багато поляків. Польські селяни – люди релігійні й щирі прихильники старого закону. Часом трапляються такі випадки, така вірність віковим традиціям, вірність старому побуту, що тільки дивуєшся. У селі Кисілівці, Орининського району, в польській родині було дві дочки. Меншу дочку сватали, а старшій нікому було й гарбузів давати, бо свої гарно родили. І от зарозумілі, зашка­рублі в старому законі батьки почали думати, як врятувати від без­честя меншу дочку? За законом меншу дочку батьки не повинні віддавати, коли старша ще дівує. І надумали старі. Менша дочка взяла шлюб тільки в загсі, але до костьолу, як до місця, де закон треба остаточно закінчити, вона не пішла. Так і живе записана в загсі менша дочка з своїм чоловіком, батьки її та й все село вважають, що вона заміж не виходила ще, та ждуть часу, коли старшій дочці гарбуз репне, піде вона до костьолу, а за нею й менша дочка. Що то старий закон?! Живучий він на Поділлі».

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини

• Панорама села
• Кам'яна капличка
• Крамниця
• Старий хрест 1907р

Див. також

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

1. Киселівка с.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
2. ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
4. ПОДІЛЛЯ.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()