Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ке меровська о бласть Кузба с також Ке меровська о бласть або Кузба с рос Ке меровская о бласть Кузба сс область у півде

Кемеровская область

Кемеровская область

Ке́меровська о́бласть — Кузба́с (також Ке́меровська о́бласть або Кузба́с, рос. Ке́меровская о́бласть — Кузба́сс) — область у південній частині Західного Сибіру, утворена 26 січня 1943.

Кемеровська область
рос. Кемеровская область
image
image   image
Країнаimage Росія
Фед. округСибірський
Адмін. центрКемерово
Главаd
Дата утворення26 січня 1943
Оф. вебсайтako.ru​(рос.)
Географія
Координати55°21′18″ пн. ш. 86°05′24″ сх. д. / 55.35500000002777199° пн. ш. 86.09000000002778563° сх. д. / 55.35500000002777199; 86.09000000002778563
Площа95 500 км² ()
  • внутр. вод0,2 %
Часовий поясMSK+4 ()
Населення
Чисельність2717,176 (14-а) (2016)
Густота29,9/км²
Економіка
Економ. районЗахідно-Сибірський
Коди
ISO 3166-2RU-KEM
ЗКАТО32
Суб'єкта РФ42
Телефонний(+7)
Карти

image

image Кемеровська область у Вікісховищі

Єдина область, що має другу офіційну назву.

Географія

Більшу частину області займає Кузнецька улоговина, на заході — Салаїрський кряж, на сході — Кузнецький Алатау, на півдні — Гірська Шорія. Річки — Кондома, Мрас-Су, Том, Іня, Кія, Сари-Чумиш.

Кемеровська область розташована на південно-сході Західного Сибіру, займаючи відроги Алтаю — Саянської гірської країни. Довжина області з півночі на південь майже 500 км, із заходу на схід — 300 км. Більша різниця висот поверхні визначає різноманітність природних умов. Найвища точка — голець Верхній Зуб на кордоні з Республікою Хакасія — піднімається на 2178 м, найменша — 78 метрів над рівнем моря лежить у долині річки на кордоні з Томською областю. По рельєфу територія області ділиться на рівнинну (північна частина), передгірні й гірські райони (Кузнецький Алатау, Салаїрський кряж, Гірська Шорія), міжгірну Кузнецьку улоговину.

У надрах області виявлені різноманітні корисні копалини: кам'яні й бурі вугілля, залізні й поліметалеві руди, золото, фосфорити, і інші мінеральні ресурси. По сполученню й наявності природних багатств область можна назвати унікальної.

Клімат Кемеровської області континентальний: зима холодна й тривала, літо коротке, але тепле. Середні температури січня −17 … −20 °C, липня — +17 … +18 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 300 мм на рівнинах і в передгірній частині до 1000 мм і більше в гірських районах. Тривалість безморозного періоду триває від 100 днів на півночі області до 120 днів на півдні Кузнецької улоговини.

Річкова мережа належить басейну Обі й відрізняється значною густотою. Найбільші річки — Том, Кія, Іня, Яя. Озер в області небагато, в основному вони розташовані в горах і долинах річок. Самим унікальним за своїм характером є озеро .

Різноманітність рельєфу й клімату створює строкатість ґрунтового й рослинного покриву. Найбільшу площу займають різновиди дерено-підзолистих ґрунтів, у Кузнецькій улоговині переважають чорноземи, що володіють високою родючістю.

Біологічне різноманіття

Рослинність досить різноманітна. На гірських вершинах зустрічаються рослини тундри й альпійських лугів, середнегір'я й нізкогір'я поростило «черню» — смереково-осиковими лісами з високотрав'ям і реліктовими рослинами. Передгір'я й міжгірські улоговини зайняті рослинністю степів і лесостепів. Острівцями зустрічаються соснові бори, а в Гірській Шорії й у басейні річки Кондоми в є реліктовий гай сибірської липи.

З великих тварин живуть лось і олень благородний, сарна сибірська й північний олень, останній зустрічається тільки в горах Кузнецького Алатау. З хижих найхарактерніші ведмідь бурий, рись, росомаха. Промислове значення мають вивірка звичайна та ондатра, із птахів — глушець, орябок, тетерук.

Кемеровська область — найгустонаселеніша частина Сибіру. Росіяни становлять більше 90 % населення. З нечисленних народів в області проживають шорці, телеути, калмики, що зберегли свої культурні традиції.

Історія

image
Етнографічна мапа Кемеровської області

Корінне населення — шорці й телеути. В 1618 почалося заселення території нинішньої Кемеровської області росіянами, з'явився . В 1721 році рудознатец Михайло Волков відкрив у районі сучасного м. Кемерово перше родовище вугілля. На початку XX століття починаються роботи зі створення вугільних і металургійних підприємств. В 1943 році Президія Верховної Ради СРСР ухвалив рішення щодо виділенні з Новосибірської області Кузбасу й про створення на його території Кемеровської області.

Економіка області

На території області розвинена вугільна промисловість, найважливіші її центри — Прокоп'євськ із виробничим об'єднанням Прокопьевскуголь, Междурєченськ, Кемерово, Новокузнецьк, . Шахти розташовані на більшій частині області. На півдні розвинена металургія й гірничодобувна промисловість (Новокузнецьк, Таштагол). Також в області є машинобудування (Юрга) й хімічна промисловість (Кемерово). Добре розвинені залізничний транспорт і теплова енергетика (Калтан, Миски).

Вугільна промисловість

Кемеровська область має два вугільні басейни (більшу частину території займає Кузнецький кам'яновугільний басейн та промислове об'єднання Кузбассуголь, від Малинівки (селище, що входить в Осічняки), до районів Новосибірської області), і частина Кансько-Ачинського кам'яновугільного басейну. У рік добувається до 150 млн т кам'яного вугілля, найбільші підприємства розташовані в Междурєченські, Прокоп'євські й .

Металургія

Металургія представлена кольоровий (Бєловський цинковий, і Новокузнецький алюмінієвий), і чорної (заводи в Новокузнецьку, Гур'євську, Юргі); ресурсна база — , , Казьке й .

Сільське господарство

Підприємства сільського господарства розташовані на півночі області й недалеко від міст. Є зовнішньоекономічні зв'язки із країнами СНД, ЄС, АСЕАН, також Китаєм, Монголією, Польщею, Німеччиною.

Транспорт

По території проходить Транссиб, , міжнародні аеропорти Кемерово й , Прокоп'євський район.

Адміністративно-територіальний поділ

Станом на 2022 рік Кемеровська область поділяється на 16 міських округів, 16 муніципальних округів та 2 муніципальних райони:

№
п/п 		Район, округ, міський округ Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2018) 		Населення,
осіб (2021) 		Адміністративний центр Поселення Населені
пункти
1 Новокузнецький район 13039,60 50812 50681 50210 51111 Новокузнецьк 6 134
2 Таштагольський район 11446,02 57908 55029 52656 50485 Таштагол 10 94
1 Біловський округ 3184,05 33382 30204 27083 26052 Вишньовка - 47
2 Гур'євський округ 2180,29 49147 43883 39945 37299 Гур'євськ - 31
3 Іжморський округ 3609,71 16476 13517 11148 10198 Іжморський - 40
4 Кемеровський округ 4300,24 39036 45459 46521 46576 Кемерово - 71
5 Кропивинський округ 6882,23 27658 24533 23229 21967 Кропивинський - 33
6 Ленінськ-Кузнецький округ 2356,12 27825 23760 21333 21803 Ленінськ-Кузнецький - 68
7 Маріїнський округ 5606,84 62159 57811 54341 51600 Маріїнськ - 56
8 Прокоп'євський округ 3449,96 33705 31442 30833 29989 Прокоп'євськ - 75
9 Промишленнівський округ 3083,08 50125 50106 47280 45843 Промишленна - 59
10 Тісульський округ 8083,60 28471 25045 20911 18874 Тісуль - 37
11 Топкинський округ 2773,56 49081 44887 43474 41206 Топки - 58
12 Тяжинський округ 3531,01 32782 25597 22265 19352 Тяжинський - 42
13 Чебулинський округ 3741,27 17971 16348 14460 13494 Верх-Чебула - 29
14 Юргинський округ 2510,00 22779 22448 21273 19867 Юрга - 63
15 Яйський округ 2668,74 24982 20383 17682 16008 Яя - 40
16 Яшкинський округ 3483,80 33611 30856 27772 26579 Яшкино - 53
1 Анжеро-Судженський міський округ 366,40 92557 82497 76217 71547 Анжеро-Судженськ - 9
2 Березовський міський округ 122,29 52794 49510 48273 46250 Березовський - 3
3 Біловський міський округ 218,95 159432 134513 127517 121361 Білово - 7
4 Калтанський міський округ 98,45 25951 21892 30015 29900 Калтан - 5
5 Кемеровський міський округ 294,80 529934 532981 558973 557119 Кемерово - 1
6 Кисельовський міський округ 292,00 110777 103019 95160 87791 Кисельовськ - 6
7 Краснобродський міський округ 132,60 15263 14895 14282 13849 Краснобродський - 3
8 Ленінськ-Кузнецький міський округ 112,72 146050 103938 98254 93582 Ленінськ-Кузнецький - 3
9 Міждуріченський міський округ 7306,27 104645 103946 99025 97344 Міждуріченськ - 12
10 Мисківський міський округ 728,53 47021 45375 43519 42215 Миски - 15
11 Новокузнецький міський округ 424,27 565680 547904 553638 537480 Новокузнецьк - 1
12 Осинниківський міський округ 85,34 67683 60918 47248 44856 Осинники - 2
13 Полисаєвський міський округ 49,29 - 30671 29134 28256 Полисаєво - 3
14 Прокоп'євський міський округ 227,54 225898 210130 194084 177819 Прокоп'євськ - 1
15 Тайгинський міський округ 553,44 27255 27424 25363 23558 Тайга - 6
16 Юргинський міський округ 44,81 85555 81533 81759 79693 Юрга - 1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2018) 		Населення,
осіб (2021)
1 Кемерово 484754 532981 558973 557119
2 Новокузнецьк 549870 547904 553638 537480
3 Прокоп'євськ 224597 210130 194084 177819
4 Міждуріченськ 101987 101678 97060 96174
5 Ленінськ-Кузнецький 112253 101666 96139 92244
6 Кисельовськ 106341 98365 89867 83431
7 Юрга 85555 81533 81759 79693
8 Білово 82425 76764 72519 68542
9 Анжеро-Судженськ 86480 76646 70476 66583
10 Березовський 48299 47279 46215 44073
11 Маріїнськ 42977 40526 38637 40779
12 Осинники 51057 46001 42454 40367
13 Миски 44435 43038 41379 40109
14 Топки 31004 28641 27860 27158
15 Полисаєво 28151 27624 26212 25631
16 Тайга 24726 25331 23565 22375
17 Гур'євськ 27381 24817 22872 22134
18 Таштагол 23363 23134 23170 21980
19 Калтан 25951 21892 20841 21752
20 Промишленна 17654 18045 17635 19484
21 Новий Городок 16765 15750 14785 14691
22 Яшкино 15583 14719 13685 12957
23 Бачатський 14990 14402 14029 12729
24 Інський 13665 12590 12058 12499
25 Краснобродський 11859 11919 11707 11406
26 Грамотеїно 14366 12996 12271 11217

Примітки

  1. (unspecified title)
    d:Track:Q19231233
  2. . Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. (рос.)
  3. 34545 у Таштагольському районі та 23363 у Таштагольській міській раді
  4. 12057 у Гур'євському районі та 37090 у Гур'євській міській раді
  5. 18077 у Топкинському районі та 31004 у Топкинській міській раді
  6. 2658 у Міждуріченському районі та 101987 у Міждуріченській міській раді

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кемеровська область
  • (рос.)
  • (рос.)

Посилання

  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ, ЯК ЦЕ БУЛО [ 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
image Томська область image Красноярський край
image Новосибірська область
image Алтайський край 		image image Хакасія
image Республіка Алтай

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ke merovska o blast Kuzba s takozh Ke merovska o blast abo Kuzba s ros Ke merovskaya o blast Kuzba ss oblast u pivdennij chastini Zahidnogo Sibiru utvorena 26 sichnya 1943 Plosha 95 5 tis km Naselennya 2855 0 tis osib 2005 Shilnist naselennya 29 9 osib km 2005 pitoma vaga miskogo naselennya 85 0 2005 Administrativnij centr oblasti misto Kemerovo Mezhuye z Novosibirskoyu i Tomskoyu oblastyami Altajskim i Krasnoyarskim krayami respublikami Altaj i Hakasiya U Kemerovskij oblasti 20 mist 19 rajonov Bilshist naseleniya prozhivaye v mistah ye znachni teritoriyi z nizkoyu shilnistyu naselennya Zhivut rosiyani shorci tatari ukrayinci chuvashi nimci Kemerovska oblastros Kemerovskaya oblast Prapor Kemerovskoyi oblasti Gerb Kemerovskoyi oblastiKrayina RosiyaFed okrugSibirskijAdmin centrKemerovoGlavadData utvorennya26 sichnya 1943Of vebsajtako ru ros GeografiyaKoordinati55 21 18 pn sh 86 05 24 sh d 55 35500000002777199 pn sh 86 09000000002778563 sh d 55 35500000002777199 86 09000000002778563Plosha95 500 km vnutr vod0 2 Chasovij poyasMSK 4 UTC 7 NaselennyaChiselnist2717 176 14 a 2016 Gustota29 9 km EkonomikaEkonom rajonZahidno SibirskijKodiISO 3166 2RU KEMZKATO32Sub yekta RF42Telefonnij 7 Karti Kemerovska oblast u Vikishovishi Yedina oblast sho maye drugu oficijnu nazvu GeografiyaBilshu chastinu oblasti zajmaye Kuznecka ulogovina na zahodi Salayirskij kryazh na shodi Kuzneckij Alatau na pivdni Girska Shoriya Richki Kondoma Mras Su Tom Inya Kiya Sari Chumish Kemerovska oblast roztashovana na pivdenno shodi Zahidnogo Sibiru zajmayuchi vidrogi Altayu Sayanskoyi girskoyi krayini Dovzhina oblasti z pivnochi na pivden majzhe 500 km iz zahodu na shid 300 km Bilsha riznicya visot poverhni viznachaye riznomanitnist prirodnih umov Najvisha tochka golec Verhnij Zub na kordoni z Respublikoyu Hakasiya pidnimayetsya na 2178 m najmensha 78 metriv nad rivnem morya lezhit u dolini richki na kordoni z Tomskoyu oblastyu Po relyefu teritoriya oblasti dilitsya na rivninnu pivnichna chastina peredgirni j girski rajoni Kuzneckij Alatau Salayirskij kryazh Girska Shoriya mizhgirnu Kuznecku ulogovinu U nadrah oblasti viyavleni riznomanitni korisni kopalini kam yani j buri vugillya zalizni j polimetalevi rudi zoloto fosforiti i inshi mineralni resursi Po spoluchennyu j nayavnosti prirodnih bagatstv oblast mozhna nazvati unikalnoyi Klimat Kemerovskoyi oblasti kontinentalnij zima holodna j trivala lito korotke ale teple Seredni temperaturi sichnya 17 20 C lipnya 17 18 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 300 mm na rivninah i v peredgirnij chastini do 1000 mm i bilshe v girskih rajonah Trivalist bezmoroznogo periodu trivaye vid 100 dniv na pivnochi oblasti do 120 dniv na pivdni Kuzneckoyi ulogovini Richkova merezha nalezhit basejnu Obi j vidriznyayetsya znachnoyu gustotoyu Najbilshi richki Tom Kiya Inya Yaya Ozer v oblasti nebagato v osnovnomu voni roztashovani v gorah i dolinah richok Samim unikalnim za svoyim harakterom ye ozero Riznomanitnist relyefu j klimatu stvoryuye strokatist gruntovogo j roslinnogo pokrivu Najbilshu ploshu zajmayut riznovidi dereno pidzolistih gruntiv u Kuzneckij ulogovini perevazhayut chornozemi sho volodiyut visokoyu rodyuchistyu Biologichne riznomanittyaRoslinnist dosit riznomanitna Na girskih vershinah zustrichayutsya roslini tundri j alpijskih lugiv serednegir ya j nizkogir ya porostilo chernyu smerekovo osikovimi lisami z visokotrav yam i reliktovimi roslinami Peredgir ya j mizhgirski ulogovini zajnyati roslinnistyu stepiv i lesostepiv Ostrivcyami zustrichayutsya sosnovi bori a v Girskij Shoriyi j u basejni richki Kondomi v ye reliktovij gaj sibirskoyi lipi Z velikih tvarin zhivut los i olen blagorodnij sarna sibirska j pivnichnij olen ostannij zustrichayetsya tilki v gorah Kuzneckogo Alatau Z hizhih najharakternishi vedmid burij ris rosomaha Promislove znachennya mayut vivirka zvichajna ta ondatra iz ptahiv glushec oryabok teteruk Kemerovska oblast najgustonaselenisha chastina Sibiru Rosiyani stanovlyat bilshe 90 naselennya Z nechislennih narodiv v oblasti prozhivayut shorci teleuti kalmiki sho zberegli svoyi kulturni tradiciyi IstoriyaEtnografichna mapa Kemerovskoyi oblasti Korinne naselennya shorci j teleuti V 1618 pochalosya zaselennya teritoriyi ninishnoyi Kemerovskoyi oblasti rosiyanami z yavivsya V 1721 roci rudoznatec Mihajlo Volkov vidkriv u rajoni suchasnogo m Kemerovo pershe rodovishe vugillya Na pochatku XX stolittya pochinayutsya roboti zi stvorennya vugilnih i metalurgijnih pidpriyemstv V 1943 roci Prezidiya Verhovnoyi Radi SRSR uhvaliv rishennya shodo vidilenni z Novosibirskoyi oblasti Kuzbasu j pro stvorennya na jogo teritoriyi Kemerovskoyi oblasti Ekonomika oblastiNa teritoriyi oblasti rozvinena vugilna promislovist najvazhlivishi yiyi centri Prokop yevsk iz virobnichim ob yednannyam Prokopevskugol Mezhduryechensk Kemerovo Novokuzneck Shahti roztashovani na bilshij chastini oblasti Na pivdni rozvinena metalurgiya j girnichodobuvna promislovist Novokuzneck Tashtagol Takozh v oblasti ye mashinobuduvannya Yurga j himichna promislovist Kemerovo Dobre rozvineni zaliznichnij transport i teplova energetika Kaltan Miski Vugilna promislovist Kemerovska oblast maye dva vugilni basejni bilshu chastinu teritoriyi zajmaye Kuzneckij kam yanovugilnij basejn ta promislove ob yednannya Kuzbassugol vid Malinivki selishe sho vhodit v Osichnyaki do rajoniv Novosibirskoyi oblasti i chastina Kansko Achinskogo kam yanovugilnogo basejnu U rik dobuvayetsya do 150 mln t kam yanogo vugillya najbilshi pidpriyemstva roztashovani v Mezhduryechenski Prokop yevski j Metalurgiya Metalurgiya predstavlena kolorovij Byelovskij cinkovij i Novokuzneckij alyuminiyevij i chornoyi zavodi v Novokuznecku Gur yevsku Yurgi resursna baza Kazke j Silske gospodarstvo Pidpriyemstva silskogo gospodarstva roztashovani na pivnochi oblasti j nedaleko vid mist Ye zovnishnoekonomichni zv yazki iz krayinami SND YeS ASEAN takozh Kitayem Mongoliyeyu Polsheyu Nimechchinoyu Transport Po teritoriyi prohodit Transsib mizhnarodni aeroporti Kemerovo j Prokop yevskij rajon Administrativno teritorialnij podilStanom na 2022 rik Kemerovska oblast podilyayetsya na 16 miskih okrugiv 16 municipalnih okrugiv ta 2 municipalnih rajoni p p Rajon okrug miskij okrug Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2018 Naselennya osib 2021 Administrativnij centr Poselennya Naseleni punkti1 Novokuzneckij rajon 13039 60 50812 50681 50210 51111 Novokuzneck 6 1342 Tashtagolskij rajon 11446 02 57908 55029 52656 50485 Tashtagol 10 941 Bilovskij okrug 3184 05 33382 30204 27083 26052 Vishnovka 472 Gur yevskij okrug 2180 29 49147 43883 39945 37299 Gur yevsk 313 Izhmorskij okrug 3609 71 16476 13517 11148 10198 Izhmorskij 404 Kemerovskij okrug 4300 24 39036 45459 46521 46576 Kemerovo 715 Kropivinskij okrug 6882 23 27658 24533 23229 21967 Kropivinskij 336 Leninsk Kuzneckij okrug 2356 12 27825 23760 21333 21803 Leninsk Kuzneckij 687 Mariyinskij okrug 5606 84 62159 57811 54341 51600 Mariyinsk 568 Prokop yevskij okrug 3449 96 33705 31442 30833 29989 Prokop yevsk 759 Promishlennivskij okrug 3083 08 50125 50106 47280 45843 Promishlenna 5910 Tisulskij okrug 8083 60 28471 25045 20911 18874 Tisul 3711 Topkinskij okrug 2773 56 49081 44887 43474 41206 Topki 5812 Tyazhinskij okrug 3531 01 32782 25597 22265 19352 Tyazhinskij 4213 Chebulinskij okrug 3741 27 17971 16348 14460 13494 Verh Chebula 2914 Yurginskij okrug 2510 00 22779 22448 21273 19867 Yurga 6315 Yajskij okrug 2668 74 24982 20383 17682 16008 Yaya 4016 Yashkinskij okrug 3483 80 33611 30856 27772 26579 Yashkino 531 Anzhero Sudzhenskij miskij okrug 366 40 92557 82497 76217 71547 Anzhero Sudzhensk 92 Berezovskij miskij okrug 122 29 52794 49510 48273 46250 Berezovskij 33 Bilovskij miskij okrug 218 95 159432 134513 127517 121361 Bilovo 74 Kaltanskij miskij okrug 98 45 25951 21892 30015 29900 Kaltan 55 Kemerovskij miskij okrug 294 80 529934 532981 558973 557119 Kemerovo 16 Kiselovskij miskij okrug 292 00 110777 103019 95160 87791 Kiselovsk 67 Krasnobrodskij miskij okrug 132 60 15263 14895 14282 13849 Krasnobrodskij 38 Leninsk Kuzneckij miskij okrug 112 72 146050 103938 98254 93582 Leninsk Kuzneckij 39 Mizhdurichenskij miskij okrug 7306 27 104645 103946 99025 97344 Mizhdurichensk 1210 Miskivskij miskij okrug 728 53 47021 45375 43519 42215 Miski 1511 Novokuzneckij miskij okrug 424 27 565680 547904 553638 537480 Novokuzneck 112 Osinnikivskij miskij okrug 85 34 67683 60918 47248 44856 Osinniki 213 Polisayevskij miskij okrug 49 29 30671 29134 28256 Polisayevo 314 Prokop yevskij miskij okrug 227 54 225898 210130 194084 177819 Prokop yevsk 115 Tajginskij miskij okrug 553 44 27255 27424 25363 23558 Tajga 616 Yurginskij miskij okrug 44 81 85555 81533 81759 79693 Yurga 1Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z naselennyam ponad 10 tisyach osib Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2018 Naselennya osib 2021 1 Kemerovo 484754 532981 558973 5571192 Novokuzneck 549870 547904 553638 5374803 Prokop yevsk 224597 210130 194084 1778194 Mizhdurichensk 101987 101678 97060 961745 Leninsk Kuzneckij 112253 101666 96139 922446 Kiselovsk 106341 98365 89867 834317 Yurga 85555 81533 81759 796938 Bilovo 82425 76764 72519 685429 Anzhero Sudzhensk 86480 76646 70476 6658310 Berezovskij 48299 47279 46215 4407311 Mariyinsk 42977 40526 38637 4077912 Osinniki 51057 46001 42454 4036713 Miski 44435 43038 41379 4010914 Topki 31004 28641 27860 2715815 Polisayevo 28151 27624 26212 2563116 Tajga 24726 25331 23565 2237517 Gur yevsk 27381 24817 22872 2213418 Tashtagol 23363 23134 23170 2198019 Kaltan 25951 21892 20841 2175220 Promishlenna 17654 18045 17635 1948421 Novij Gorodok 16765 15750 14785 1469122 Yashkino 15583 14719 13685 1295723 Bachatskij 14990 14402 14029 1272924 Inskij 13665 12590 12058 1249925 Krasnobrodskij 11859 11919 11707 1140626 Gramoteyino 14366 12996 12271 11217Primitki unspecified title d Track Q19231233 Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 7 bereznya 2022 ros 34545 u Tashtagolskomu rajoni ta 23363 u Tashtagolskij miskij radi 12057 u Gur yevskomu rajoni ta 37090 u Gur yevskij miskij radi 18077 u Topkinskomu rajoni ta 31004 u Topkinskij miskij radi 2658 u Mizhdurichenskomu rajoni ta 101987 u Mizhdurichenskij miskij radiDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kemerovska oblast ros ros PosilannyaINDUSTRIALIZACIYa YaK CE BULO 5 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros Tomska oblast Krasnoyarskij kraj Novosibirska oblast Altajskij kraj Hakasiya Respublika Altaj

Дата публікації:
Топ