Сарна азійська | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Capreolus pygargus Pallas, 1771 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Сарна азійська, або козуля азійська (Capreolus pygargus) — вид роду сарна (Capreolus), сестринський вид сарни європейської (Capreolus capreolus L.).
Таксономія та номенклатура
До середини 20 ст. нерідко включали до складу виду «сарна звичайна». Інколи називають не «азійська», а «сибірська». У давній мисливській літературі часів Російської імперії і СРСР вид називали «козуля» (наприклад, зведення В. Гептнер), надалі назва у російській зоологічній літературі без пояснень трансформована у «косулю» (етимологія невідома), що інколи переходить і у нефахові українські видання. Видовий статус обґрунтовано морфологічними даними (краніометрія та морфометрія), даними каріологічного аналізу (присутність 1-14 В-хромосом в нормальному каріотипі), гібридологічними експериментами в зоопарках. У той самий час даних про взаємини видів у природі в зоні контакту їхніх ареалів дотепер немає.
Морфологія
Характеризується значно більшими розмірами тіла (вага до 40 кг) і помітно вищими трофейними якостями рогів.
Поширення
Широко поширена на схід від Волги — через Сибір до Примор'я. Населяє Сибір й Далекий Схід, на півдні доходячи до Північного Казахстану; населяє Тянь-Шань, Алтай, Північну Монголію, Північно-Східний Китай, Корею, зустрічається на півдні Східного Тибету й Північного Сичуаню.
Двічі відмічена для фауни України, обидва рази для Дніпропетровщини (Браунер, 1915; Булахов, Пахомов, 2005). Попри це, однозначних даних про наявність цього виду в Україні немає.
Джерела
- Браунеръ А. Къ какому виду принадлежат козули Южной Россіи и Крыма // Записки Крымск. об-ва естествоиспыт. — 1915. — Том 5. — С. 112—114 (+ вкл.).
- Булахов В. Л., Пахомов О. Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Ссавці (Mammalia). — Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2006. — 356 с. [1]
- Гептнер В. Г., Насимович А. А., Банников А. Г. Род козуль // Парнокопытные и непарнокопытные. — Москва: Высшая школа, 1961. — С. 174—216. — (Серия «Млекопит. Сов. Союза». Том 1).
- Данилкин А. А., Марков Г. Г., Штуббе К. и др. Изменчивость и таксономия // Соколов В. Е. (ред.). Европейская и сибирская косули: систематика, экология, поведение, рациональное использование и охрана. — Москва: Наука, 1992. — С. 22-63.
- Загороднюк І. В. Аловиди сарни (Capreolus): природа відмінностей між ними і статус популяцій з України // Вісник Луганського державного педагогічного університету. Біологічні науки. — 2002. — № 1 (45). — С. 206—222. [2]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sarna azijskaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Placentarni Eutheria Ryad Olenepodibni Cerviformes Pidryad Zhujni Ruminantia Rodina Olenevi Cervidae Rid Sarna Capreolus Vid Sarna azijskaBinomialna nazvaCapreolus pygargus Pallas 1771PosilannyaVikishovishe Capreolus pygargusEOL 129573ITIS 625064MSOP 42396NCBI 48560Fossilworks 149383 Sarna azijska abo kozulya azijska Capreolus pygargus vid rodu sarna Capreolus sestrinskij vid sarni yevropejskoyi Capreolus capreolus L Taksonomiya ta nomenklaturaDo seredini 20 st neridko vklyuchali do skladu vidu sarna zvichajna Inkoli nazivayut ne azijska a sibirska U davnij mislivskij literaturi chasiv Rosijskoyi imperiyi i SRSR vid nazivali kozulya napriklad zvedennya V Geptner nadali nazva u rosijskij zoologichnij literaturi bez poyasnen transformovana u kosulyu etimologiya nevidoma sho inkoli perehodit i u nefahovi ukrayinski vidannya Vidovij status obgruntovano morfologichnimi danimi kraniometriya ta morfometriya danimi kariologichnogo analizu prisutnist 1 14 V hromosom v normalnomu kariotipi gibridologichnimi eksperimentami v zooparkah U toj samij chas danih pro vzayemini vidiv u prirodi v zoni kontaktu yihnih arealiv doteper nemaye MorfologiyaHarakterizuyetsya znachno bilshimi rozmirami tila vaga do 40 kg i pomitno vishimi trofejnimi yakostyami rogiv PoshirennyaShiroko poshirena na shid vid Volgi cherez Sibir do Primor ya Naselyaye Sibir j Dalekij Shid na pivdni dohodyachi do Pivnichnogo Kazahstanu naselyaye Tyan Shan Altaj Pivnichnu Mongoliyu Pivnichno Shidnij Kitaj Koreyu zustrichayetsya na pivdni Shidnogo Tibetu j Pivnichnogo Sichuanyu Dvichi vidmichena dlya fauni Ukrayini obidva razi dlya Dnipropetrovshini Brauner 1915 Bulahov Pahomov 2005 Popri ce odnoznachnih danih pro nayavnist cogo vidu v Ukrayini nemaye DzherelaBrauner A K kakomu vidu prinadlezhat kozuli Yuzhnoj Rossii i Kryma Zapiski Krymsk ob va estestvoispyt 1915 Tom 5 S 112 114 vkl Bulahov V L Pahomov O Ye Biologichne riznomanittya Ukrayini Dnipropetrovska oblast Ssavci Mammalia Dnipropetrovsk Vid vo Dnipropetr un tu 2006 356 s 1 Geptner V G Nasimovich A A Bannikov A G Rod kozul Parnokopytnye i neparnokopytnye Moskva Vysshaya shkola 1961 S 174 216 Seriya Mlekopit Sov Soyuza Tom 1 Danilkin A A Markov G G Shtubbe K i dr Izmenchivost i taksonomiya Sokolov V E red Evropejskaya i sibirskaya kosuli sistematika ekologiya povedenie racionalnoe ispolzovanie i ohrana Moskva Nauka 1992 S 22 63 Zagorodnyuk I V Alovidi sarni Capreolus priroda vidminnostej mizh nimi i status populyacij z Ukrayini Visnik Luganskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu Biologichni nauki 2002 1 45 S 206 222 2