Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кембрійський період Хронологія 538 8 485 4 млн років тому Середня концентрація кисню O2 впродовж періоду бл 12 5 63 від

Кембрійська система

Кембрійська система
Кембрійський період
Хронологія 538,8–485.4 млн років тому
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду бл. 12.5 %
(63 % від сучасного рівня)
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду бл. 4500 ppm
(у 16 разів більше доіндустріального періоду)
Середня температура поверхні впродовж періоду бл. 21 °C
(на 7 °C вище сучасного рівня)
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) Стабільно зростав з +30 м до +90 м

Кембрійський період, кембрій (англ. Cambrian System, нім. Kambrium n) — перший період палеозойської ери фанерозойського еону, в стратиграфічній шкалі іде за едіакарієм (вендом) і передує ордовицькому періоду. Віковий інтервал — 538,8 ± 0,2 млн років тому, закінчився 485,4± 1,9 млн років тому, загалом тривавши 53—54 млн років.

Відклади кембрійського періоду є на всіх континентах, в тому числі й в Україні (Волинь, Рівненщина, Житомирщина та Київщина), найбільші відклади були знайдені на території Росії (Уральські гори), Китаю (Тяньшань), Канади (Канадські скелясті гори) та Намібії (Великий Уступ) та прилеглі до них території.

Названий на честь Кембрійського хребта де аналогічно жили невеликі племена Кембріїв або ж Камбріїв (народу який описали давньогрецькі мореплавці)[].

Тектоніка

У кембрії переважали процеси утворення западин та жолобів ніж суші та гір, які викликали інтенсивне осадонакопичення в геосинклінальних поясах (Атлантичний, Урало-Монгольський і інш.), і на давніх платформах. Потроху утворюється суперконтинент Гондвана. Лахланський орогенез (540—440 млн років тому); закінчується [en] (550—535 млн років тому); активність Деламерійського орогенезу, [en] (514—500 млн років тому) в Австралії. Досить часті короткочасні льодовикові періоди.

Корисні копалини

Серед відкладів переважають карбонатні (вапняки і доломіт). У відкладах верхнього кембрію встановлені лагунні червоноколірні відклади. На корисні копалини кембрійські відклади відносно бідні в порівнянні з іншими системами. В кембрії сформувалися перші великі промислові родовища фосфоритів (Казахстан, Китай, Монголія). Відомі родовища нафти (Іркутський амфітеатр, балтійський регіон, Хассі-Месауд в Алжирі). Промислове значення мають родовища кам'яної солі на Сибірській платформі, в США, Пакистані, Індії. Відомі родовища колчеданно-поліметалічних руд (Сибір), свинцю — в Північній Африці, марганцю — в Кузнецькому Алатау, бокситів (Східний Сибір).

Більшість ярусів були вивчені у Російській імперії та Китаї (в той час в імперій не було класифікації на яруси, тому більшість називаються — Ярус 1, Ярус 2, Ярус 3. В сучасній Росії їх називають за географією місця (річка Амга, річка Аксай, гори Батирбай) так само як в Китаї. В Україні як і більшості використовується Інтернаціональна таблиця назв.

Система/
Період 		Відділ/
Епоха 		Ярус/
Вік 		Вік
(млн років)
Ордовик, O , O1 Тремадоцький молодше
Кембрій, C , C4 485,4±1,9 ~489,5
, C4j ~489,5 ~494
, C4p ~494 ~497
, C3 , C3g ~497 ~500,5
, C3d ~500,5 ~504,5
, C3w ~504,5 ~509
, C2 ~509 ~514
~514 ~521
, C1 ~521 ~529
, C1f ~529 538,8±0,2
Едіакарій поділ відсутній древніше
Підрозділи Кембрійської системи наведені згідно МКС,
станом на вересень 2023 року.

Палеогеографія

Карта світу в кембрійський час дуже відрізнялася від теперішньої. Поперек екватора розкинувся величезний материк Гондвана, що містив у собі частини сучасних Африки, Південної Америки, Південної Європи, Близького Сходу, Індії, Австралії й Антарктиди. Крім Гондвани, на земній кулі було ще чотири материки, що розташувалися на місці нинішніх Європи, Сибіру, Китаю і Північної Америки (але в сукупності з північно-західною Британією, західною Норвегією і частинами Сибіру). Північно-Американський материк того часу відомий під назвою Лаврентія.

Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері була у 15 разів вища (6000 ppmv) за сучасну (400 ppmv).

Органічний світ

Численні викопні рештки організмів. Бурхливий розвиток різноманітних форм життя, утворюється більшість таксонів сучасних тварин — Кембрійський Вибух. Зникає едіакарська біота у дуже швидкому відрізку часу (менше ніж 1 тисяча років) з'являються перші базальні хордові, поруч з рядом вимерлих пізніше еволюційних гілок. Вибуховий розквіт рифоутворюючих археоциат (Archaeocyatha) й пізніший колапс родини. Широко поширені трилобіти (Trilobites), приапуліди (Priapulida), губки (Porifera), брахіоподи (Brachiopod) та інші тварини. Аномалокариси (Anomalocarida) головні хижаки в ранньокембрійських морях. З'являються сучасні форми водоростей (Algae), грибів (Fungi), форамініфер (Foraminifera).

Початок цьому періодові поклав разючої сили еволюційний вибух, в ході якого на Землі з'явилися представники більшості основних груп тварин, відомих сучасній науці. Межа між докембрієм і кембрієм проходить по гірських породах, в яких раптово з'являється розмаїття скам'янілостей тварин з мінеральними кістяками — результат «кембрійського вибуху» життєвих форм.

На початку кембрійського періоду виникли організми, які мали мінеральний скелет («Скелетна Революція»). З'явилися практично всі типи тварин, відомі тепер, за винятком мохуваток та коловерток. Довгий час «вибухова» поява життя в кембрійському періоді ставила дослідників у глухий кут. Відносно недавно була відкрита так звана едіакарська фауна, а також менш відомі хайнанська фауна і фауна Доушаньто, що належать до едіакарського періоду пізнього протерозою — давніші організми без жодних скелетних утворень і тому тривалий час не виявлені палеонтологами. Вочевидь, багатоклітинне життя виникло не в кембрії, а значно раніше (приблизно початку середини Протерозою), в кембрії ж організми освоїли навички будувати мінеральні скелети, які мають набагато більше шансів скам'яніти та зберегтися в товщах порід, ніж м'які млинцеподібні тіла тварин.

Кембрій — час виникнення та розквіту трилобітів — базальний та фактично перших членистоногих. Вони являють собою стародавню групу членистоногих тварин, найближче стоять до ракоподібних. Усі відомі представники класу трилобітів були морськими тваринами, лише невеличкі групи у подальших періодах пристосувались до річкових та озерних водойм. Кембрійська біота жила здебільшого в морських басейнах. Існувала велика кількість трилобітів, гастроподів, брахіоподів, одночасно існували й тварини, яких важко віднести до якої-небудь відомої групи, для деяких навіть створили окремі, наприклад . Також були види, що належать до існуючих зараз типів, проте зовсім не схожих на сучасних. Рифоутворюючими організмами були археоціати, що існували в едіакарі та до пізнього кембрія, і водорості, що виділяють вапняк. Судячи з усього, в кембрії виникли перші наземні тварини — багатоклітинні, черв'яки й базальні багатоніжки. Також у цьому періоді з'явилися водорості, коралові поліпи, губки, головоногі молюски й членистоногі.

Фауна

image
Ціанобактеріальні Мати були і в Едіакар, але в Кембрії їх значно поменшало через фільтраторів
image
Археоціати - одні з перший багатоклітиних, подібних до губок. Можливо є їх родичами. Поодинокі види все ще існують
image
Оттойя також жила в цей період
image
Одні з перших базальних членистоногих - Трилобіти. Трило - від трьох сегментованого тіла створінь
image
подібне до Трилобітів створіння, але з більш мягким тільцем
image
Один із найбільших хижаків того часу - Аномалокаріс, майже 2 метри у довжину, у полюванні на...
image
Пікая опускається на більш солоний шар в западині океану, у пошуках схованки від хижаків
image
Базальні предки Головоногих, імовірно створили з гастроподи схожі на щупальця предатки, у пізнішому відкинули пересування по землі і перейшли на плавання у товщах води
image
Мушлі Амонитів
image
Амоніти - найпоширеніші головоногі молюски кембрійського періоду, жили до Крейдового вимирання
image
Водорості були поширенні на берегових лініях, так і на донних участках кембрійських океанів
image
Хайкоуіхтис - Можливо перше хордове рибоподібне створіння, розміром менше 1 фаланги
image
Аномалокариди - ймовірно близькі до членистоногих, розміри були як від 10 см до 0,5-2 метрів. Вимерли на початку Ордовицького періоду

Див. також

Примітки

  1. Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
  2. Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
  3. Image:All palaeotemps.png
  4. Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science. 322 (5898): 64—8. Bibcode:2008Sci...322...64H. doi:10.1126/science.1161648. PMID 18832639.
  5. Latest version of international chronostratigraphic chart. International Commission on Stratigraphy (англ.). Процитовано 4 квітня 2024.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "ISC_2019", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Література

Посилання

Кембрій
| | | | | |

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kembrijskij period Hronologiya 538 8 485 4 mln rokiv tomu Serednya koncentraciya kisnyu O2 vprodovzh periodu bl 12 5 63 vid suchasnogo rivnya Serednya koncentraciya vuglekislogo gazu CO2 vprodovzh periodu bl 4500 ppm u 16 raziv bilshe doindustrialnogo periodu Serednya temperatura poverhni vprodovzh periodu bl 21 C na 7 C vishe suchasnogo rivnya Riven morya vishe abo nizhche suchasnogo rivnya v metrah Stabilno zrostav z 30 m do 90 m Kembrijskij period kembrij angl Cambrian System nim Kambrium n pershij period paleozojskoyi eri fanerozojskogo eonu v stratigrafichnij shkali ide za ediakariyem vendom i pereduye ordovickomu periodu Vikovij interval 538 8 0 2 mln rokiv tomu zakinchivsya 485 4 1 9 mln rokiv tomu zagalom trivavshi 53 54 mln rokiv Vidkladi kembrijskogo periodu ye na vsih kontinentah v tomu chisli j v Ukrayini Volin Rivnenshina Zhitomirshina ta Kiyivshina najbilshi vidkladi buli znajdeni na teritoriyi Rosiyi Uralski gori Kitayu Tyanshan Kanadi Kanadski skelyasti gori ta Namibiyi Velikij Ustup ta prilegli do nih teritoriyi Nazvanij na chest Kembrijskogo hrebta de analogichno zhili neveliki plemena Kembriyiv abo zh Kambriyiv narodu yakij opisali davnogrecki moreplavci dzherelo TektonikaU kembriyi perevazhali procesi utvorennya zapadin ta zholobiv nizh sushi ta gir yaki viklikali intensivne osadonakopichennya v geosinklinalnih poyasah Atlantichnij Uralo Mongolskij i insh i na davnih platformah Potrohu utvoryuyetsya superkontinent Gondvana Lahlanskij orogenez 540 440 mln rokiv tomu zakinchuyetsya en 550 535 mln rokiv tomu aktivnist Delamerijskogo orogenezu en 514 500 mln rokiv tomu v Avstraliyi Dosit chasti korotkochasni lodovikovi periodi Korisni kopaliniSered vidkladiv perevazhayut karbonatni vapnyaki i dolomit U vidkladah verhnogo kembriyu vstanovleni lagunni chervonokolirni vidkladi Na korisni kopalini kembrijski vidkladi vidnosno bidni v porivnyanni z inshimi sistemami V kembriyi sformuvalisya pershi veliki promislovi rodovisha fosforitiv Kazahstan Kitaj Mongoliya Vidomi rodovisha nafti Irkutskij amfiteatr baltijskij region Hassi Mesaud v Alzhiri Promislove znachennya mayut rodovisha kam yanoyi soli na Sibirskij platformi v SShA Pakistani Indiyi Vidomi rodovisha kolchedanno polimetalichnih rud Sibir svincyu v Pivnichnij Africi margancyu v Kuzneckomu Alatau boksitiv Shidnij Sibir Bilshist yarusiv buli vivcheni u Rosijskij imperiyi ta Kitayi v toj chas v imperij ne bulo klasifikaciyi na yarusi tomu bilshist nazivayutsya Yarus 1 Yarus 2 Yarus 3 V suchasnij Rosiyi yih nazivayut za geografiyeyu miscya richka Amga richka Aksaj gori Batirbaj tak samo yak v Kitayi V Ukrayini yak i bilshosti vikoristovuyetsya Internacionalna tablicya nazv Sistema Period Viddil Epoha Yarus Vik Vik mln rokiv Ordovik O O1 Tremadockij molodshe Kembrij C C4 485 4 1 9 489 5 C4j 489 5 494 C4p 494 497 C3 C3g 497 500 5 C3d 500 5 504 5 C3w 504 5 509 C2 509 514 514 521 C1 521 529 C1f 529 538 8 0 2 Ediakarij podil vidsutnij drevnishe Pidrozdili Kembrijskoyi sistemi navedeni zgidno MKS stanom na veresen 2023 roku prPaleogeografiyaKarta svitu v kembrijskij chas duzhe vidriznyalasya vid teperishnoyi Poperek ekvatora rozkinuvsya velicheznij materik Gondvana sho mistiv u sobi chastini suchasnih Afriki Pivdennoyi Ameriki Pivdennoyi Yevropi Blizkogo Shodu Indiyi Avstraliyi j Antarktidi Krim Gondvani na zemnij kuli bulo she chotiri materiki sho roztashuvalisya na misci ninishnih Yevropi Sibiru Kitayu i Pivnichnoyi Ameriki ale v sukupnosti z pivnichno zahidnoyu Britaniyeyu zahidnoyu Norvegiyeyu i chastinami Sibiru Pivnichno Amerikanskij materik togo chasu vidomij pid nazvoyu Lavrentiya Koncentraciya vuglekislogo gazu CO2 v atmosferi bula u 15 raziv visha 6000 ppmv za suchasnu 400 ppmv Organichnij svitChislenni vikopni reshtki organizmiv Burhlivij rozvitok riznomanitnih form zhittya utvoryuyetsya bilshist taksoniv suchasnih tvarin Kembrijskij Vibuh Znikaye ediakarska biota u duzhe shvidkomu vidrizku chasu menshe nizh 1 tisyacha rokiv z yavlyayutsya pershi bazalni hordovi poruch z ryadom vimerlih piznishe evolyucijnih gilok Vibuhovij rozkvit rifoutvoryuyuchih arheociat Archaeocyatha j piznishij kolaps rodini Shiroko poshireni trilobiti Trilobites priapulidi Priapulida gubki Porifera brahiopodi Brachiopod ta inshi tvarini Anomalokarisi Anomalocarida golovni hizhaki v rannokembrijskih moryah Z yavlyayutsya suchasni formi vodorostej Algae gribiv Fungi foraminifer Foraminifera Pochatok comu periodovi poklav razyuchoyi sili evolyucijnij vibuh v hodi yakogo na Zemli z yavilisya predstavniki bilshosti osnovnih grup tvarin vidomih suchasnij nauci Mezha mizh dokembriyem i kembriyem prohodit po girskih porodah v yakih raptovo z yavlyayetsya rozmayittya skam yanilostej tvarin z mineralnimi kistyakami rezultat kembrijskogo vibuhu zhittyevih form Na pochatku kembrijskogo periodu vinikli organizmi yaki mali mineralnij skelet Skeletna Revolyuciya Z yavilisya praktichno vsi tipi tvarin vidomi teper za vinyatkom mohuvatok ta kolovertok Dovgij chas vibuhova poyava zhittya v kembrijskomu periodi stavila doslidnikiv u gluhij kut Vidnosno nedavno bula vidkrita tak zvana ediakarska fauna a takozh mensh vidomi hajnanska fauna i fauna Doushanto sho nalezhat do ediakarskogo periodu piznogo proterozoyu davnishi organizmi bez zhodnih skeletnih utvoren i tomu trivalij chas ne viyavleni paleontologami Vochevid bagatoklitinne zhittya viniklo ne v kembriyi a znachno ranishe priblizno pochatku seredini Proterozoyu v kembriyi zh organizmi osvoyili navichki buduvati mineralni skeleti yaki mayut nabagato bilshe shansiv skam yaniti ta zberegtisya v tovshah porid nizh m yaki mlincepodibni tila tvarin Kembrij chas viniknennya ta rozkvitu trilobitiv bazalnij ta faktichno pershih chlenistonogih Voni yavlyayut soboyu starodavnyu grupu chlenistonogih tvarin najblizhche stoyat do rakopodibnih Usi vidomi predstavniki klasu trilobitiv buli morskimi tvarinami lishe nevelichki grupi u podalshih periodah pristosuvalis do richkovih ta ozernih vodojm Kembrijska biota zhila zdebilshogo v morskih basejnah Isnuvala velika kilkist trilobitiv gastropodiv brahiopodiv odnochasno isnuvali j tvarini yakih vazhko vidnesti do yakoyi nebud vidomoyi grupi dlya deyakih navit stvorili okremi napriklad Takozh buli vidi sho nalezhat do isnuyuchih zaraz tipiv prote zovsim ne shozhih na suchasnih Rifoutvoryuyuchimi organizmami buli arheociati sho isnuvali v ediakari ta do piznogo kembriya i vodorosti sho vidilyayut vapnyak Sudyachi z usogo v kembriyi vinikli pershi nazemni tvarini bagatoklitinni cherv yaki j bazalni bagatonizhki Takozh u comu periodi z yavilisya vodorosti koralovi polipi gubki golovonogi molyuski j chlenistonogi FaunaCianobakterialni Mati buli i v Ediakar ale v Kembriyi yih znachno pomenshalo cherez filtratoriv Arheociati odni z pershij bagatoklitinih podibnih do gubok Mozhlivo ye yih rodichami Poodinoki vidi vse she isnuyutOttojya takozh zhila v cej period Odni z pershih bazalnih chlenistonogih Trilobiti Trilo vid troh segmentovanogo tila stvorinpodibne do Trilobitiv stvorinnya ale z bilsh myagkim tilcem Odin iz najbilshih hizhakiv togo chasu Anomalokaris majzhe 2 metri u dovzhinu u polyuvanni na Pikaya opuskayetsya na bilsh solonij shar v zapadini okeanu u poshukah shovanki vid hizhakiv Bazalni predki Golovonogih imovirno stvorili z gastropodi shozhi na shupalcya predatki u piznishomu vidkinuli peresuvannya po zemli i perejshli na plavannya u tovshah vodiMushli AmonitivAmoniti najposhirenishi golovonogi molyuski kembrijskogo periodu zhili do Krejdovogo vimirannya Vodorosti buli poshirenni na beregovih liniyah tak i na donnih uchastkah kembrijskih okeanivHajkouihtis Mozhlivo pershe hordove ribopodibne stvorinnya rozmirom menshe 1 falangi Anomalokaridi jmovirno blizki do chlenistonogih rozmiri buli yak vid 10 sm do 0 5 2 metriv Vimerli na pochatku Ordovickogo perioduDiv takozhSkeletna revolyuciya Kembrijskij vibuhPrimitkiImage Sauerstoffgehalt 1000mj svg Image Phanerozoic Carbon Dioxide png Image All palaeotemps png Haq B U Schutter SR 2008 A Chronology of Paleozoic Sea Level Changes Science 322 5898 64 8 Bibcode 2008Sci 322 64H doi 10 1126 science 1161648 PMID 18832639 Latest version of international chronostratigraphic chart International Commission on Stratigraphy angl Procitovano 4 kvitnya 2024 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu ISC 2019 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 PosilannyaChervi kembrijskogo periodu 14 lipnya 2010 u Wayback Machine angl Mizhnarodna stratigrafichna shkala versiya serpnya 2012 roku 24 grudnya 2012 u Wayback Machine na sajti Mizhnarodnoyi komisiyi z stratigrafiyi Kembrij

Дата публікації:
Топ