Аксай (колишня назва — станиця Аксайська; рос. Аксай) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Аксайського району Ростовської області.
місто Аксай | |||||
---|---|---|---|---|---|
Аксай | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Ростовська область | ||||
Муніципальний район | Аксайський район | ||||
Міський округ | Аксайський | ||||
Код ЗКАТУ: | 60202501 | ||||
Код ЗКТМО: | 60602101001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1570 | ||||
Статус міста | 1957 | ||||
Населення | ▲ 42 700 (2013) | ||||
Площа | 15 км² і 67,5 км² | ||||
Поштовий індекс | 346720–346724 | ||||
Телефонний код | +7 86350 | ||||
Географічні координати: | 47°16′00″ пн. ш. 39°52′00″ сх. д. / 47.2666666666947747899030219° пн. ш. 39.8666666666947762109884934° сх. д.Координати: 47°16′00″ пн. ш. 39°52′00″ сх. д. / 47.2666666666947747899030219° пн. ш. 39.8666666666947762109884934° сх. д. | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | aksaycity.aksayland.ru | ||||
Мапа | |||||
Аксай Аксай | |||||
| |||||
Аксай у Вікісховищі |
Поблизу міста розташована Мухіна балка — природоохоронний заповідник обласного значення.
Назва
Аксай є складною тюркською назвою з «ак» — «білий» й «сай» — «балка», «сухе русло», що має значення «Біла балка», або «Біле сухе русло».
Історія
Пам'ятка катакомбної культури.
Перша письмова згадка про поселення на місці Аксаю відноситься до 1570 року. Тоді азовський Діздар Сефер прислав до московського посла до османського імператора Селіма ІІ-го до«Оксайського устя» під Кобякове городище двох чоловіків та перекладача. Московське посольство від Рильська супроводжував отаман Михайло Черкашенін.
Козацьке городище Оксай неодноразово потерпав від набігів ногайців, кримських татар та турок.
В документі з Аксайського музею за 1734 рік серед царських застав біля Черкаська згадана застава в Усть-Оксай. Тоді, щорічно під час повеней влітку, тут, переважно з Черкаська, перебували козаки із сім'ями. В Усть-Оксаї був ярмарок, де відбувалася жвава торгівля з українцями переважно рибою та хлібом.
На мапі 1742 року означений Усть-Аксайський стан.
1745 року у Російському Сенаті обговорювали перенесення фортеці святої Ганни з Черкаська до Усть-Аксаю. Проте було вирішено побудувати нову фортецю святого Дмитра Ростовського, що стала початком російського Ростова-на-Дону.
В 1775—1811 року через весняні повені у Черкаську начальство Черкаської округи перебувало в Усть-Аксайському стані.
1783 року тут заклали кам'яний Троїцький храм з іконостасом відомого архітектора Франческо Растреллі.
Взимку 1783/1784 року тут перебував командувач Олександр Суворов.
1797 року Усть-Аксайський стан перейменований на Усть-Аксайську станицю. Згодом назва спростилася на Аксайську станицю.
З перенесенням центру області Війська Донського у Новочеркаськ 1805 року до 1837 року, козаки підіймали питання про перенесення столиці вже з Новочеркаська в Аксайську станицю.
1 червня 1820 року тут ночував російський поет Олександр Пушкін, який прямував на Кавказ.
1825 року тут зведено Успенський храм.
1850 року тут відкрилися Мореходні класи для підготовки матросів для російського флоту.
За Кримської війни у 1854—1855 роках тут будувалася Азовська веслова флотилія та пороховий завод.
1864 року проведена залізниця, що будувалася від Вороніжа до Ростова.
1957 року Аксайська станиця стала містом Аксай. В 1963—1965 роках Аксай мав обласне підпорядкування.
Пам'ятки
У місті Аксай багато цікавих і пам'ятних місць. Серед них:
- Виставка військової техніки простонеба/
- Пам'ятник В. І. Леніну/
- Митна застава XVIII століття. Музей з експонатами побуту митників, зразками зброї, картами, старовинними рукописами.
- «Військово-історичний комплекс імені Гулаева». Знаходиться на території природоохоронного комплексу «Мухіна балка». Тут показана радянська і російська військова техніка, підземну споруду — командний пункт Північнокавказького округу.
- Музей «Поштова станція XIX століття». Тут зупинялися Грибоєдов, Лермонтов, Раєвський, Пушкін, Толстой, Чайковський, Розени та інші.
- Меморіальний комплекс «Переправа». Побудований в пам'ять про воїнів полеглих тут у Великій Вітчизняній війні.
- Кобяково городище з залишками селищ сарматів, половців, татар і русів.
- Аксайскій військово-історичний музей. В музеї зібрана військова техніка початку XX століття: ракети, автомобілі, гармати, літаки, танки, військові катери та інше.
- Фортеця Аксая. Фортеця з митної заставою XVIII століття — пам'ятник військово-фортифікаційної архітектури. Фортеця входить до складу
- А йскайского військово-історичного музею. Земляна фортеця 1763 року б частиною ростовської фортеці Дмитра Ростовського.
- Храм на честь ікони Божої Матері «Одигітрія» (XIX століття).
- Успенський храм (1825) в стилі ампір, побудований за проектом архітектора М. А. Амбросимова.
- Військово-історичний музей середини XX століття «Будиночок Суворова». До складу музею входить сім будівель, пов'язаних з перебуванням тут діячів культури. Олександр Васильович Суворов провів тут зиму 1783—1784 років.
- Заповідник «Золоті гори» в заплаві річки Дон.
- Бюст двічі Героя Радянського Союзу Н. Д. Гулаева — пам'ятник регіонального значення.
- Аксайські підземелля.
Фотогалерея
- Мухіна балка - музей військової техніки
- Пам'ятник Леніну
- Аксайскій Свято-Успенський собор
- Митна застава
- Військово-історичний музей
Відомі уродженці
У станиці Аксайській, у козацькій родині, народився видатний український архітектор Павло Голландський.
- Гулаєв Микола Дмитрович (26 лютого 1918 — 27 вересня 1985) — льотчик-винищувач, двічі Герой Радянського Союзу, третій з радянських асів за кількістю збитих літаків в роки Великої Вітчизняної війни, генерал-полковник авіації.
- Петровський Георгій Семенович (1924—1989) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-лейтенант, почесний громадянин Бердичева.
- Рубахо Федір Якович (1923–1943) — Герой Радянського Союзу, снайпер окремого батальйону морської піхоти Новоросійської військово-морської бази Чорноморського флоту.
- [ru] (8 грудня 1945 — 1 січня 2013) — російський , автор численних наукових робіт з історії і культурі Китаю.
- [ru] — чемпіон світу 1983 з велоспорту на треку, заслужений майстер спорту СРСР.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 березня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
- Аксайская станица // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Археология Украинской СССР. Том 1 (російською). Київ: Наукова думка. 1985. с. 363.
- hamradio.narod.ru. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aksaj kolishnya nazva stanicya Aksajska ros Aksaj misto v Rosijskij Federaciyi administrativnij centr Aksajskogo rajonu Rostovskoyi oblasti misto AksajAksajKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Rostovska oblastMunicipalnij rajon Aksajskij rajonMiskij okrug AksajskijKod ZKATU 60202501Kod ZKTMO 60602101001Osnovni daniChas zasnuvannya 1570Status mista 1957Naselennya 42 700 2013 Plosha 15 km i 67 5 km Poshtovij indeks 346720 346724Telefonnij kod 7 86350Geografichni koordinati 47 16 00 pn sh 39 52 00 sh d 47 2666666666947747899030219 pn sh 39 8666666666947762109884934 sh d 47 2666666666947747899030219 39 8666666666947762109884934 Koordinati 47 16 00 pn sh 39 52 00 sh d 47 2666666666947747899030219 pn sh 39 8666666666947762109884934 sh d 47 2666666666947747899030219 39 8666666666947762109884934VladaVebstorinka aksaycity aksayland ruMapaAksaj Aksaj Aksaj u Vikishovishi Poblizu mista roztashovana Muhina balka prirodoohoronnij zapovidnik oblasnogo znachennya NazvaAksaj ye skladnoyu tyurkskoyu nazvoyu z ak bilij j saj balka suhe ruslo sho maye znachennya Bila balka abo Bile suhe ruslo IstoriyaPam yatka katakombnoyi kulturi Persha pismova zgadka pro poselennya na misci Aksayu vidnositsya do 1570 roku Todi azovskij Dizdar Sefer prislav do moskovskogo posla do osmanskogo imperatora Selima II go do Oksajskogo ustya pid Kobyakove gorodishe dvoh cholovikiv ta perekladacha Moskovske posolstvo vid Rilska suprovodzhuvav otaman Mihajlo Cherkashenin Kozacke gorodishe Oksaj neodnorazovo poterpav vid nabigiv nogajciv krimskih tatar ta turok V dokumenti z Aksajskogo muzeyu za 1734 rik sered carskih zastav bilya Cherkaska zgadana zastava v Ust Oksaj Todi shorichno pid chas povenej vlitku tut perevazhno z Cherkaska perebuvali kozaki iz sim yami V Ust Oksayi buv yarmarok de vidbuvalasya zhvava torgivlya z ukrayincyami perevazhno riboyu ta hlibom Na mapi 1742 roku oznachenij Ust Aksajskij stan 1745 roku u Rosijskomu Senati obgovoryuvali perenesennya forteci svyatoyi Ganni z Cherkaska do Ust Aksayu Prote bulo virisheno pobuduvati novu fortecyu svyatogo Dmitra Rostovskogo sho stala pochatkom rosijskogo Rostova na Donu V 1775 1811 roku cherez vesnyani poveni u Cherkasku nachalstvo Cherkaskoyi okrugi perebuvalo v Ust Aksajskomu stani 1783 roku tut zaklali kam yanij Troyickij hram z ikonostasom vidomogo arhitektora Franchesko Rastrelli Vzimku 1783 1784 roku tut perebuvav komanduvach Oleksandr Suvorov 1797 roku Ust Aksajskij stan perejmenovanij na Ust Aksajsku stanicyu Zgodom nazva sprostilasya na Aksajsku stanicyu Z perenesennyam centru oblasti Vijska Donskogo u Novocherkask 1805 roku do 1837 roku kozaki pidijmali pitannya pro perenesennya stolici vzhe z Novocherkaska v Aksajsku stanicyu 1 chervnya 1820 roku tut nochuvav rosijskij poet Oleksandr Pushkin yakij pryamuvav na Kavkaz 1825 roku tut zvedeno Uspenskij hram 1850 roku tut vidkrilisya Morehodni klasi dlya pidgotovki matrosiv dlya rosijskogo flotu Za Krimskoyi vijni u 1854 1855 rokah tut buduvalasya Azovska veslova flotiliya ta porohovij zavod 1864 roku provedena zaliznicya sho buduvalasya vid Voronizha do Rostova 1957 roku Aksajska stanicya stala mistom Aksaj V 1963 1965 rokah Aksaj mav oblasne pidporyadkuvannya Pam yatkiU misti Aksaj bagato cikavih i pam yatnih misc Sered nih Vistavka vijskovoyi tehniki prostoneba Pam yatnik V I Leninu Mitna zastava XVIII stolittya Muzej z eksponatami pobutu mitnikiv zrazkami zbroyi kartami starovinnimi rukopisami Vijskovo istorichnij kompleks imeni Gulaeva Znahoditsya na teritoriyi prirodoohoronnogo kompleksu Muhina balka Tut pokazana radyanska i rosijska vijskova tehnika pidzemnu sporudu komandnij punkt Pivnichnokavkazkogo okrugu Muzej Poshtova stanciya XIX stolittya Tut zupinyalisya Griboyedov Lermontov Rayevskij Pushkin Tolstoj Chajkovskij Rozeni ta inshi Memorialnij kompleks Pereprava Pobudovanij v pam yat pro voyiniv poleglih tut u Velikij Vitchiznyanij vijni Kobyakovo gorodishe z zalishkami selish sarmativ polovciv tatar i rusiv Aksajskij vijskovo istorichnij muzej V muzeyi zibrana vijskova tehnika pochatku XX stolittya raketi avtomobili garmati litaki tanki vijskovi kateri ta inshe Fortecya Aksaya Fortecya z mitnoyi zastavoyu XVIII stolittya pam yatnik vijskovo fortifikacijnoyi arhitekturi Fortecya vhodit do skladu A jskajskogo vijskovo istorichnogo muzeyu Zemlyana fortecya 1763 roku b chastinoyu rostovskoyi forteci Dmitra Rostovskogo Hram na chest ikoni Bozhoyi Materi Odigitriya XIX stolittya Uspenskij hram 1825 v stili ampir pobudovanij za proektom arhitektora M A Ambrosimova Vijskovo istorichnij muzej seredini XX stolittya Budinochok Suvorova Do skladu muzeyu vhodit sim budivel pov yazanih z perebuvannyam tut diyachiv kulturi Oleksandr Vasilovich Suvorov proviv tut zimu 1783 1784 rokiv Zapovidnik Zoloti gori v zaplavi richki Don Byust dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu N D Gulaeva pam yatnik regionalnogo znachennya Aksajski pidzemellya FotogalereyaMuhina balka muzej vijskovoyi tehniki Pam yatnik Leninu Aksajskij Svyato Uspenskij sobor Mitna zastava Vijskovo istorichnij muzejVidomi urodzhenciU stanici Aksajskij u kozackij rodini narodivsya vidatnij ukrayinskij arhitektor Pavlo Gollandskij Gulayev Mikola Dmitrovich 26 lyutogo 1918 27 veresnya 1985 lotchik vinishuvach dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu tretij z radyanskih asiv za kilkistyu zbitih litakiv v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni general polkovnik aviaciyi Petrovskij Georgij Semenovich 1924 1989 radyanskij vijskovik uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni general lejtenant pochesnij gromadyanin Berdicheva Rubaho Fedir Yakovich 1923 1943 Geroj Radyanskogo Soyuzu snajper okremogo bataljonu morskoyi pihoti Novorosijskoyi vijskovo morskoyi bazi Chornomorskogo flotu ru 8 grudnya 1945 1 sichnya 2013 rosijskij avtor chislennih naukovih robit z istoriyi i kulturi Kitayu ru chempion svitu 1983 z velosportu na treku zasluzhenij majster sportu SRSR Div takozhAksajski pidzemellya Troyicka cerkva Aksaj Primitki Arhiv originalu za 14 bereznya 2019 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Aksajskaya stanica Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Arheologiya Ukrainskoj SSSR Tom 1 rosijskoyu Kiyiv Naukova dumka 1985 s 363 hamradio narod ru Arhiv originalu za 13 veresnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2018 Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi