Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кассіні Гюйгенс англ Cassini Huygens автоматична космічна місія створена спільно НАСА Європейським космічним агентством

Кассіні – Гюйгенс

Кассіні – Гюйгенс

Кассіні — Гюйгенс (англ. Cassini-Huygens) — автоматична космічна місія, створена спільно НАСА, Європейським космічним агентством та Італійським космічним агентством, яка досліджувала Сатурн, його кільця й супутники. Космічна місія складалася з двох основних елементів: безпосередньо космічного зонда «Кассіні» (англ. Cassini orbiter) і космічного зонда «Гюйгенс» (англ. Huygens probe), призначеного для посадки на Титан.

Кассіні — Гюйгенс
image
Кассіні — Гюйгенс
Основні параметри
Повна назва Кассіні — Гюйгенс
COSPAR ID 1997-061A
NORAD ID 25008
Організація image НАСА, ЄКА, ІКА.
Виготівник ЛРР
Оператор НАСА, ЛРР
Тип апарата дослідження Сатурна та його супутників, приземлення на Титан.
Вихід на орбіту 1 липня 2004
Дата запуску 15 жовтня 1997 08:43:00 UTC
Ракета-носій Титан-4 
Космодром image мис Канаверал
Тривалість польоту в польоті 26 років, 8 місяців, 1 день
Схід з орбіти 15 вересня 2017 року
Технічні параметри
Маса 5600 кг
космічний зонд — 2150 кг
спускний апарат — 350 кг
Розміри висота: 6,7 м, ширина: 4 м
Потужність 663 Вт (2017)
Джерела живлення 3 радіоізотопних термоелектричних генератори
Посадка на небесне тіло
Небесне тіло Титан
Дата і час посадки 14 січня 2005
Вебсторінка
Вебсторінка NASA
ЄКА
ІКА
image
Кассіні — Гюйгенс над кільцями Сатурна
image
Збирання апарата
image
Старт ракетоносія з апаратом «Кассіні — Гюйгенс»
Докладніше: Гюйгенс (зонд)
Докладніше: Хронологія подій місії Кассіні — Гюйгенс

Космічну місію «Кассіні — Гюйгенс» запущено 15 жовтня 1997 року ракетою-носієм «Титан IV», і він досягнув системи Сатурна 1 липня 2004 року після міжпланетної подорожі, яка включала обліт Землі, Венери і Юпітера. Це перший штучний супутник Сатурна.

«Гюйгенс» відділився від орбітального апарата 25 грудня 2004 року приблизно о 2:00 UTC, досягнув супутника Сатурна — Титана — 14 січня 2005 року, увійшов у його атмосферу й опустився на поверхню. Космічний зонд успішно передав дані на Землю, використовуючи орбітальний апарат як передавач (реле). Це була перша посадка в зовнішній частині Сонячної системи.

Після 10 років перебування «Кассіні» на орбіті, 3 квітня 2014 року, НАСА повідомило, що виявлено докази існування великого підземного океану рідкої води на Енцеладі, супутнику Сатурна. На думку вчених, підземний океан свідчить про те, що Енцелад є одним із найімовірніших місць у Сонячній системі, де може існувати життя.

30 червня 2014 року НАСА відзначило десяту річницю діяльності «Кассіні», підкресливши серед інших знахідок відкриття рідкої води на Енцеладі.

У квітні 2017 року на апараті практично вичерпалося пальне, потрібне для корекції орбіти. Аби уникнути неконтрольованого зіткнення із супутниками (на яких потенційно може існувати життя) було ухвалене рішення спрямувати апарат в атмосферу Сатурна.

15 вересня 2017 року, о 14:55 за київським часом, «Кассіні», увійшовши в атмосферу, згорів.

Огляд місії

«Кассіні — Гюйгенс» запущено 1997 року, його місія тривала до 2017 року.

Космічний апарат «Кассіні — Гюйгенс» — це результат співпраці трьох організацій. У створенні апарата брали участь 17 держав. Станція «Кассіні» була побудована зусиллями НАСА та Лабораторії реактивного руху (JPL). Зонд «Гюйгенс» був створений Європейським космічним агентством. Італійське космічне агентство сконструювало антену телекомунікації та радарний висотомір (RADAR).

Загальні витрати на місію перевищують 3,26 млрд доларів США, з яких 1,4 млрд — на передстартову підготовку, 704 млн — на обслуговування, 54 млн — на підтримку зв'язку з апаратом і 422 млн — на маршовий двигун. Уряд США виділив 2,6 млрд доларів, Європейське космічне агентство — 500 млн та Італійське космічне агентство — 160 млн.

16 квітня 2008 року діяльність апарата було продовжено на два роки (до липня 2010 року). Нова місія отримала назву «Рівнодення Кассіні» (англ. Cassini Equinox Mission). 2010 року було ухвалено рішення продовжити діяльність апарата ще на сім років (до 2017 року) під назвою «Сонцестояння Кассіні» (англ. Cassini Solstice Mission).

Назва

Назва космічного апарата «Кассіні — Гюйгенс» складається з прізвищ двох вчених:

  • італійсько-французького астронома Джованні Доменіко Кассіні (також відомого як Жан-Домінік Кассіні), прізвищем якого названа орбітальна частина станції, яку створило Італійське космічне агентство,
  • голландського астронома, математика й фізика Християна Гюйгенса (який відкрив Титан), прізвищем якого названий зонд для посадки на Титан, і який був створений Європейським космічним агентством.

«Кассіні — Гюйгенс» є місією до зовнішніх планет флагманського класу (планетарні місії «Галілео», «Вояджерів» і «Вікінгів» є також флагманськими).

Цілі місії

Основними цілями місії були:

  1. визначення структури та поведінки кілець;
  2. визначення геологічної структури та історії поверхні супутників;
  3. визначення природи і походження темного матеріалу на одній із півкуль Япета;
  4. дослідження структури і поведінки магнітосфери;
  5. дослідження поведінки атмосфери Сатурна та структури хмар;
  6. дослідження хмар та туману в атмосфері Титана;
  7. визначення характеру поверхні Титана.

Маршрут

Вибрані цілі (впорядковані за розміром, але без врахування масштабу)
image
image
image
image
image
image
image
Титан Місяць Рея Япет Діона Тефія Енцелад
image
image
image
image
image
image
image
Мімас Гіперіон Феба Янус Епіметей Прометей Пандора
image
image
image
image
image
Гелена Атлас Телесто Каліпсо Мефона

Історія місії

image
«Кассіні — Гюйгенс» на стартовому майданчику

Місія «Кассіні — Гюйгенс» бере початок 1982 року, коли [en] та Національна академія наук США сформували робочу групу зі створення майбутніх спільних місій. Два європейські вчені запропонували парний проєкт Saturn Orbiter і Titan Probe як можливу спільну місію. У 1983 році Комітет з дослідження Сонячної системи НАСА запропонував Saturn Orbiter і Titan Probe в парі — як основний проєкт НАСА.

НАСА і Європейське космічне агентство (ЄКА) провели спільне дослідження потенційної місії з 1984 по 1985 роки. ЄКА продовжували своє власне дослідження в 1986 році, у той час як американський астронавт Саллі Райд у своїй доповіді 1987 року «Лідерство НАСА та Американське майбутнє в космосі», також розглянула і схвально оцінила місію «Кассіні». Хоча в доповіді Райд подала Saturn Orbiter і Titan Probe як самостійну місію НАСА, 1988 року заступник Адміністратора з питань космосу і техніки НАСА Лен Фіск (Len Fisk) повернувся до ідеї спільного проєкту НАСА та ЄКА. Він написав своєму колезі в ЄКА, Роджеру Боннету, пропонуючи, щоб ЄКА вибрало Кассіні з трьох кандидатів і обіцяючи, що НАСА візьметься за проєкт, як тільки ЄКА його вибере.

У той час НАСА ставало все більш чутливим до напруження, яке склалося між американською та європейською космічними програмами, бо європейці відчували, що НАСА не сприймало європейську програму як рівну своїй під час попередніх співробітництв. Чиновники НАСА та консультанти, які брали участь у просуванні й плануванні «Кассіні — Гюйгенс» намагалися змінити цю тенденцію, підкреслюючи своє бажання рівномірно розділити будь-які наукові та технологічні переваги, отримані в результаті місії. Частково, це оновлене бажання співпрацювати з Європою підігрівалось відчуттям конкуренції з Радянським Союзом, який розпочав тісніше співпрацювати з Європою, тоді як ЄКА віддалився від НАСА.

Співпраця не лише поліпшила відносини між двома космічними програмами, але й допомогла «Кассіні — Гюйгенс» пережити запроваджене конгресом скорочення бюджетних витрат у Сполучених Штатах. Місія потрапила під політичний обстріл в 1992 і 1994 роках, але НАСА змогло переконати Конгрес США, що було б нерозумно згортати проєкт після того, як ЄКА вже вклав кошти в його розвиток, бо розчарування через розбиті надії на освоєння космосу могло б перейти й на інші галузі зовнішніх відносин. Проєкт тривав уже без політичних проблем після 1994 року, хоча групи громадян, стурбованих його потенційним екологічним впливом, намагалися зупинити його шляхом протестів та судових позовів до запуску (1997 року), і навіть після того.

image
Виповнилося 10 років перебування КА «Кассіні» в системі Сатурна. За цей час було виконано 2 млн команд, передано 514 Гб даних, відкрито 7 супутників, здійснено 132 близьких обльоти супутників Сатурна, участь у місії прийняли науковці з 26 країн, було пройдено 2 млрд миль після прибуття апарата, опубліковано 3039 наукових робіт, здійснено обліт 206 орбіт, зроблено 332 000 світлин, здійснено 291 включення двигуна.

Конструкція космічного апарата

image
Монтаж Кассіні — Гюйгенс

Це другий космічний апарат, що був розроблений зі стабілізацією по трьох осях, з живленням від РТГ з програми Mariner Mark II, який проєктувався для польотів за межами орбіти Марса. «Кассіні» був розроблений одночасно з космічним апаратом [en] (CRAF), але через скорочення бюджету НАСА припинила розвиток CRAF, щоб зберегти місію «Кассіні». Завдяки цьому «Кассіні» став більш спеціалізованим. Програма була скасована.

Космічний апарат включає в себе орбітальний апарат та зонд, це один із найбільших та найскладніших міжпланетних апаратів, що були колись побудовані. Орбітальний апарат має масу 2150 кг, зонд — 350 кг. З адаптером ракети-носія й 3132 кг ракетного палива на старті, космічний апарат мав масу 5600 кг. Тільки радянська серія «Фобос», яка призначалася для дослідження Фобоса та Марса, була важча за цей космічний апарат.

Космічний апарат «Кассіні» має 6,8 м у висоту й 4 м у ширину. Складність космічного апарата зросла через траєкторію польоту до Сатурна, і амбіції науковців щодо пункту призначення КА. «Кассіні» має 1630 взаємопов'язаних електронних компонентів, 22 000 дротяних з'єднань, і 14 км кабелів. Ядром управління комп'ютером є процесорна система управління .

КА «Кассіні» перебував на орбіті Сатурна на відстані від 8,2 до 10,2 астрономічної одиниці від Землі. Радіосигнал від «Кассіні» йшов до нашої планети від 68 до 84 хвилин. Таким чином, диспетчери не можуть дати інструкції для щоденних операцій або для несподіваних подій в «реальному часі». Навіть якщо відповісти негайно, між виникненням проблеми і прийомом відповіді інженерів мине принаймні 2 години.

Інструменти

«Кассіні» оснащений такими приладами:

  • Плазмовий спектрометр «Кассіні» (CAPS).
  • Аналізатор космічного пилу (CDA).
  • Композитний інфрачервоний спектрометр (CIRS).
  • Мас-спектрометр іонів і нейтральних частинок (INMS).
  • Камера підсистеми (ISS).
  • Подвійний магнітометр (MAG).
  • Магнітосферна камера (MIMI).
  • RADAR.
  • Спектрометр плазми і радіохвиль (RPWS).
  • Радіопідсистема (RSS).
  • Ультрафіолетовий спектрометр-камера (UVIS).
  • Спектрометр для отримання карт у видимому діапазоні (VIMS).
image
Наукові прилади і основне обладнання «Кассіні»

Плазмовий спектрометр «Кассіні» (Cassini Plasma Spectrometer)

Цей прилад вимірює енергію і електричний заряд частинок, які потрапляють у поле дії інструменту (число електронів і протонів у частинці). CAPS потрібен для дослідження молекул іоносфери Сатурна, а також для визначення характеристик його магнітного поля. Також CAPS використовується для дослідження плазми в цих областях і сонячного вітру в районі дії магнітосфери Сатурна. CAPS був вимкнений з червня 2011 року через коротке замикання в приладі. Прилад знову підключили до живлення з березня 2012 року, але після 78 днів, через друге коротке замикання, інженери змушені були його вимкнути.

Аналізатор космічного пилу (Cosmic Dust Analyzer)

Аналізатор — це прямий зондувальний інструмент для вимірювання розміру, швидкості і напряму крихітних часток пилу поблизу Сатурна. Деякі з цих частинок (навколо Сатурна) можуть надходити з інших зоряних систем. АКП встановлений на КА, щоб дізнатися більше про ці загадкові частинки, а також про матеріали з інших небесних тіл і, можливо, про походження Всесвіту.

Композитний інфрачервоний спектрометр (Composite Infrared Spectrometer)

Див. також: Інфрачервоний спектрометр

CIRS — це дистанційний зондувальний інструмент для вимірювання інфрачервоних хвиль, що надходять від об'єктів, з метою отримання даних про їх температуру, теплові властивості й склад. Протягом місії «Кассіні — Гюйгенс» CIRS вимірював інфрачервоне випромінювання від атмосфери, кілець і поверхонь різноманітних об'єктів системи Сатурна. CIRS давав змогу вивчити атмосферу Сатурна за трьома параметрами — зміну температури і тиску з висотою, газовий склад та розподіл аерозолів і хмар. Крім того, CIRS буде вимірювати теплові характеристики і склад супутникових поверхонь і кілець.

Мас-спектрометр іонів і нейтральних частинок (Ion and Neutral Mass Spectrometer)

Спектрометр — прямий зондувальний інструмент, який аналізує заряджені частинки (як-от протони й важкі іони) і нейтральні частинки (як-от атоми) поблизу Титана і Сатурна, отримуючи таким чином інформацію про їх атмосфери. Прилад призначений також для вимірювання щільності позитивних іонів і нейтральних атомів на поверхні крижаних супутників та кілець Сатурна.

Камера підсистеми (Imaging Science Subsystem)

Камера — являє собою зондувальний інструмент, який більшу частину світлин захоплює у видимому світлі, а також деякі в інфрачервоному та ультрафіолетовому. Для надсилання на Землю прилад зробив сотні тисяч зображень Сатурна, його кілець і супутників. Прилад має камеру з широким кутом огляду (WAC) для фотографування великих територій, і камеру з вузьким кутом огляду (NAC), для фотографування на невеликих ділянках у дрібних деталях. Кожна з цих камер використовує чутливі прилади з зарядовим зв'язком (CCD) як електромагнітний детектор. Кожен прилад має 1024 квадратних пікселів, 12 мкм на сторону. Обидві камери мають багато режимів збору даних, у тому числі стиснення даних. Також камери оснащені спектральними фільтрами, режими яких можна змінити, таким чином побачивши зображення в різних діапазонах у межах електромагнітного спектра від 0,2 до 1,1 мкм.

Подвійний магнітометр (Magnetometer)

Це прямий зондувальний інструмент, який вимірює силу і напрям магнітного поля навколо Сатурна. Магнітні поля утворюються частково за рахунок гарячого розплавленого ядра в центрі Сатурна, тому вимірювання магнітного поля — це один із засобів дослідження ядра. Інструмент встановлений з метою створення тривимірної моделі магнітосфери Сатурна, визначення магнітного поля Титана, його атмосфери й крижаних супутників та їх ролі в магнітосфері Сатурна.

Магнітосферна камера (Magnetospheric Imaging Instrument)

Це прямий зондувальний інструмент, який створює світлини та робить вимірювання, що стосуються часток, захоплених у величезному магнітному полі Сатурна, чи в його магнітосфері. Ця інформація буде використана для моделювання загальної конфігурації і динаміки магнітосфери, її взаємодії з сонячним вітром, з атмосферою Сатурна і Титана, з кільцями і крижаними супутниками. Інструмент має у своєму складі іонну і нейтральну камери (INCA), яка захоплює і досліджує швидкі нейтральні атоми (Ēnas).

RADAR

Інструмент для побудови детальних карт поверхні Титана і супутників, а також для вимірювання висоти різних об'єктів на поверхні (англ. The Radio Detection and Ranging Instrument). Інструмент вимірює радіосигнали, відбиті поверхнею супутника. Також застосовується для прослуховування радіосигналів, що утворюються Сатурном і його супутниками.

Спектрометр плазми і радіохвиль (Radio and Plasma Wave Science)

Спектрометр плазми і радіохвиль — це інструмент прямого і дистанційного зондування, який отримує і аналізує радіосигнали, що надходять від Сатурна, у тому числі радіохвилі, що випромінюються при взаємодії сонячного вітру з Сатурном і Титаном. Спектрометр вимірює електричні і магнітні хвильові поля, магнітосфери планет у міжпланетному середовищі. Він також визначає щільність електронів і температуру поблизу Титана і на деяких ділянках магнітосфери Сатурна. Прилад вивчає параметри магнітного поля Сатурна, а також займається дослідженням і моделюванням його іоносфери, плазми і блискавок в атмосфері.

Радіо підсистема (Radio Science Subsystem)

Це науковий пристрій, який використовується для дослідження зміни радіосигналів після проходження таких об'єктів як атмосфера Титана, кільця Сатурна чи Сонця. Пристрій вивчає також склад, тиск і температуру атмосфери й іоносфери, радіальну структуру та розподіл часток за розмірами в кільцях Сатурна. RSS використовує зв'язок в X-діапазоні, а також в S і K-діапазонах.

Ультрафіолетовий спектрометр-камера (Ultraviolet Imaging Spectrograph)

Це інструмент дистанційного зондування, який робить фото в ультрафіолетовому світлі, відбитому від таких об'єктів як, наприклад, хмари Сатурна та/або його кільця, для дослідження їх структури та складу. Прилад призначений для вимірювання ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі від 55,8 до 190 нм, цей інструмент також є цінним для визначення складу атмосфери, її розподілу і температури. На відміну від інших видів спектрометрів цей чутливий інструмент може приймати як спектральні, так і просторові показники. Спектрограф допомагає у визначенні складу газів.

Спектрометр для отримання карт у видимому діапазоні (Visible and Infrared Mapping Spectrometer)

Це інструмент дистанційного зондування, що отримує дані про склад поверхонь супутників Сатурна, кілець і атмосфер Сатурна і Титана, за допомогою видимого та інфрачервоного світла. Він складається з двох камер в одному блоці: одна для вимірювання у видимому світлі, інша — для вимірювання в інфрачервоному. Спектрометр досліджує відбите і власне світло атмосфери, кілець і поверхонь у діапазоні від 350 до 5100 нм. Він також «ловить» сонячне світло і світло зір, яке проходить через кільця, що допомагає в глибшому вивченні їх структури. Вчені планують використовувати цей спектрометр для довгострокових досліджень руху хмар і морфології в системі Сатурна, а також щоб визначити погодні умови на Сатурні.

Плутонієве джерело живлення

image
РТГ до встановлення на «Кассіні»
image
Розпечений плутоній є джерелом живлення РТГ зонда

Через велику відстань Сатурна від Сонця використання сонячних батарей як джерела енергії для апарата ускладнено. Щоб забезпечити енергією все обладнання, такі батареї мали б надто великий розмір (понад 500 м²) та відповідну вагу. Тому «Кассіні» живився енергією від 3 радіоізотопних термоелектричних генераторів (РТГ), які використовували для отримання електрики ізотоп плутоній-238 (у вигляді діоксиду). Разом ці РТГ містили 32,7 кг ядерного палива, у якому було 28,3 кг чистого плутонію. Такі генератори вже застосовувалися для енергозабезпечення інших апаратів, зокрема «Галілео», «Вояджер», «Нью-Горайзонс» та «Улісс», і розраховані на тривалий час роботи. Наприкінці 11-го року експлуатації встановлений на «Кассіні» РТГ вироблятиме від 600 до 700 ват електроенергії.

Щоб отримати необхідне прискорення, траєкторія місії «Кассіні» включала кілька гравітаційних маневрів: два поблизу Венери, один — поблизу Землі, ще один — біля Юпітера. Проліт повз Землю був останнім маневром, коли космічний зонд «Кассіні» являв собою небезпеку для людей. Маневр був успішним, «Кассіні» пролетів 18 серпня 1999 року повз нашу планету на відстані 1171 км. Якби він через якусь несправність зіткнувся б із Землею, то, за оцінками НАСА, у найгіршому випадку значна частина з 33 кг ядерного палива розсіялася б в атмосфері Землі. У підсумку до п'яти мільярдів людей зазнали б радіаційного впливу, підвищилися б випадки смерті від раку; але ймовірність, що таке могло статися, була 1 до мільйона.

Телеметрія

Космічний апарат «Кассіні» здатний передавати кілька різних форматів телеметрії. Підсистема телеметрії, мабуть, є найбільш важливою підсистемою, бо без неї дані не могли б доходити до Землі.

Телеметрія «Кассіні» була розроблена з нуля, космічний апарат використовує більш сучасний комп'ютер, ніж попередні місії. «Кассіні» — це перший космічний апарат, який використовував мініпакети, щоб зменшити складність передачі даних, створений спеціальний телеметричний словник і програмне забезпечення. Це дало змогу створити менеджера по телеметрії для місії.

Гюйгенс (зонд)

Докладніше: Гюйгенс (зонд)
image
Зображення Титана
image image
Поверхня Титана. Світлина, зроблена зондом «Гюйгенс»
Та ж сама світлина, оброблена за допомогою комп'ютера

Зонд «Гюйгенс» (англ. Huygens probe) створений Європейським космічним агентством і названий на честь голландського астронома XVII століття Крістіана Гюйгенса. Зонд був запущений 15 жовтня 1997 року у зв'язці з космічним апаратом «Кассіні». 25 грудня 2004 року зонд відокремився від свого носія і почав самостійний рух до Титана. 14 січня 2005 року зонд «Гюйгенс» успішно увійшов в атмосферу Титана і здійснив посадку на його поверхню в області, що отримала назву Ксанаду. Це була перша (і на 2014 рік єдина) в історії м'яка посадка, здійснена у Зовнішній Сонячній системі. Зонд сів на тверду поверхню, хоча посадка в океан також була передбачена його конструкцією.

Події та відкриття

Докладніше: Хронологія подій місії Кассіні — Гюйгенс

Прольоти повз Венеру й Землю та подорож до Юпітера

Космічний апарат «Кассіні» здійснив два гравітаційних маневри — прольоти Венери 26 квітня 1998-го і 24 червня 1999 року. Ці прольоти були необхідні, щоб космічний апарат набрав імпульс, достатній для досягнення поясу астероїдів. У цей час гравітація Сонця втягнула космічний апарат назад, у внутрішню частину Сонячної системи, де він здійснив гравітаційний маневр навколо Землі. 18 серпня 1999 року о 3:28 UTC, «Кассіні» здійснив допоміжний гравітаційний маневр — обліт Землі, на відстані 377000 км від Місяця, апарат зробив серію калібрувальних світлин. 23 січня 2000 року близько 10:00 UTC «Кассіні» облетів астероїд 2685 Мазурський. Були зроблені його світлини. На відстані 1,6 млн кілометрів, визначено діаметр астероїда — від 15 до 20 км.

Проліт Юпітера

image
Світлина прольоту повз Юпітер
image
Проходження Іо на тлі Юпітера 01.01.2001.

«Кассіні» найближче підлетів до Юпітера 30 грудня 2000 року і зробив багато наукових вимірювань, зокрема в ході багатомісячного прольоту Юпітера зроблено 26 000 зображень. Це дало змогу створити найдетальніший глобальний кольоровий «портрет» Юпітера, у якому найдрібніші деталі мають розмір приблизно 60 км. Головною знахідкою обльоту, анонсованого 6 березня 2003 року, була циркуляція атмосфери Юпітера. Темні «пояси» в атмосфері чергуються зі світлими «зонами» і вчені тривалий час вважали, що зони з більш блідими зонами — це зони висхідного повітря, частково через те, що на Землі хмари формуються в місцях, де підіймається повітря. Проте аналіз світлин, зроблених «Кассіні» засвідчив, що окремі поодинокі шторми висхідних яскраво-білих хмар, які занадто маленькі, щоб побачити їх з Землі, спливають майже без винятків у темних поясах. Згідно Ентоні Дель Геніо з Інституту космічних досліджень Годдарда НАСА, «пояси повинні бути районами атмосферного руху на Юпітері, [тому] рух в атмосфері повинен знижуватись». Інші атмосферні вимірювання містили закручений темний овал високої атмосферної імли, розмірів великої червоної плями, дослідження північного полюса Юпітера. 30 травня 2001 року, під час перельоту від Юпітера до Сатурна, був помічений «серпанок» в зображеннях вузькокутової камери «Кассіні». Це вперше було відзначено на фотографіях зорі Мая із зоряного скупчення Плеяд.

Інфрачервоні знімки виявили циркуляцію поблизу полюсів, зі смугами вітрів, які оточують планету, при цьому суміжні смуги рухаються у протилежних напрямках. Схоже оголошення обговорювалось також щодо природи кілець Юпітера. Розсіювання світла на частинках у кільцях показало, що частинки мали неправильну форму (а не сферичну) і, ймовірно, виникали як викиди від впливу мікрометеоритів на супутники Юпітера, імовірно, Метис і Адрастея.

Перевірка загальної теорії відносності

10 жовтня 2003 року оголошено результати експерименту з перевірки загальної теорії відносності, проведені за допомогою «Кассіні». Теорія передбачає, що масивний об'єкт (як-от Сонце) викривлює простір-час. Це призводить до затримки й частотного зсуву електромагнітного випромінювання (світла або радіохвиль). Коли апарат перебував з іншого від Сонця боку, він випромінював сигнал, який проходив повз Сонце й спостерігався з Землі. Сигнал, що надходив від апарата, змінювався відповідно до передбачень теорії[].

Хоча деякі вимірні відхилення від значень, розрахованих із використанням загальної теорії відносності, передбачені деякими незвичайними космологічними моделями, такі відхилення не були виявлені в цьому експерименті. Попередні випробування з використанням радіохвиль, що передавались космічними зондами Вікінг і Вояджер, відповідали розрахунковим значенням загальної теорії відносності з точністю до 1:1000. Точніші вимірювання з експерименту космічного зонда «Кассіні» поліпшили цю точність приблизно до 1:51 000. Ці дані підтверджують загальну теорію відносності Ейнштейна.

Нові місяці Сатурна

image
Можливе місце існування нового місяця Сатурна, сфотографоване 15 квітня 2013

Загалом, «Кассіні» відкрив сім нових місяців на орбіті Сатурна Використовуючи світлини, зроблені «Кассіні», науковці відкрили такі супутники: Мефона, Паллена, Полідевк у 2004 році, також пізніший аналіз виявив, що Вояджер 2 зробив світлини Паллени у 1981 році під час прольоту Сатурна.

image
Відкриття нового супутника Сатурна — Дафніс

1 травня 2005 року КА «Кассіні» був відкритий новий місяць у прогалині між кільцями Сатурна йому було надано номер S/2005 S 1 до моменту, поки йому було надане ім'я Дафніс. П'ятий новий місяць був відкритий «Кассіні» 30 травня 2007 року і попередньо був названий S/2007 S 4. Зараз супутник відомий як Анфа. На пресрелізі 3 лютого 2009 року оголосили про відкриття шостого місяця Сатурна, знайденого «Кассіні». Місяць діаметром приблизно 1/3 милі всередині G-кільця системи Сатурна, зараз він має ім'я Егеон (формально S/2008 S 1). На пресрелізі 2 листопада 2009 року оголошено про відкриття сьомого супутника Сатурна, знайденого «Кассіні» 26 липня 2009 року. Йому надано номер S/2009 S 1, він має приблизно 300 м у діаметрі, місцезнаходження — В-кільця Сатурна. 14 квітня 2014 року науковці НАСА повідомили про можливе відкриття нового місяця у А-кільці Сатурна.

Обліт Феба

image
«Кассіні» сфотографував Фебу під час наближення (ліворуч) і віддалення (2004)

11 червня 2004 року «Кассіні» пролетів повз супутник Феба. Це була перша можливість для дослідження супутника з близької відстані (Вояджер 2 здійснив проліт у 1981 році, але не зробив деталізованих світлин). Це також був єдиний можливий проліт «Кассіні» повз Фебу через механіку доступних орбіт навколо Сатурна.

Перші світлини Феби з близької відстані були зроблені 12 червня 2004 року, і науковці невідкладно повідомили, що поверхня Феби не схожа на звичайну поверхню астероїдів. Частини поверхні з великою кількістю кратерів виглядають дуже яскраво, це дає змогу припускати, що під поверхнею існують великі об'єми води.

Обертання Сатурна

В оголошенні 28 червня 2004 року вчені з програми «Кассіні» описали вимірювання періоду обертання Сатурна. Оскільки на поверхні немає фіксованих ознак, які можна було б використовувати для отримання цього періоду, було використане повторення радіовипромінювання. Ці нові дані узгоджуються з останніми значеннями, виміряними з Землі, і являють собою загадку для вчених. Виявляється, що період радіохвиль змінився, відтоді як він був вперше виміряний в 1980 році «Вояджером-1» і що він тепер на 6 хвилин довший. Це не вказує на зміну загального обертання планети, але, як вважають, пов'язане з переміщенням джерела радіовипромінювання на іншу широту, при якій швидкість обертання відрізняється.

Прибуття на орбіту Сатурна

image
Сатурн досяг рівнодення у 2008 році, під час завершення головної місії

1 липня 2004 року космічний апарат пролетів у прогалину між кільцями F і G і досяг орбіти після семирічної подорожі.

Маневр для виходу «Кассіні» на орбіту був комплексний, потрібно було змінити положення антени для захисту інструментів «Кассіні» від частинок кілець Сатурна. Як тільки космічний апарат перетнув межу кілець, йому було потрібно знову змінити своє положення для розташування двигуна вздовж шляху і після цього увімкнути двигун для зменшення швидкості на 622 м/с для того, щоб «Кассіні» був захоплений гравітацією Сатурна. Це відбулось близько 8:54 pm UTC 30 червня 2004 року. Упродовж маневру «Кассіні» над верхніми хмарами Сатурна на відстані 20 000 км.

Обльоти Титана

image
Поверхня Титана, яку бачимо через хмари, 2004

«Кассіні» вперше здійснив обліт найбільшого супутника Сатурна — Титана 2 липня 2004 року, наступного дня після виходу на орбіту, він пролетів на відстані 339 000 км. У світлині застосовані спеціальні фільтри, щоб була змога побачити через імлу південні полярні хмари, що складаються з метану та поверхневих рис із різною яскравістю та поверхневі особливості з різною яскравістю. 27 жовтня 2004 року космічний апарат здійснив перший із 45 запланованих прольотів Титана, Кассіні пролетів на відстані 1200 км. Майже чотири гігабайти даних було передано на Землю, включаючи перші фотографії туманного покрову, імли. Виявилось, що поверхня Титана відносно рівна, знайдені височини не більше 50 м. Проліт забезпечив отримання у 100 разів кращі фотографії ніж очікувалось.

Приземлення зонда «Гюйгенс» на Титан

Докладніше: Гюйгенс (зонд)
image Зовнішні зображення
image Необроблені зображення з зонда «Гюйгенс», 14.01.2005 (37 сторінок)
© ESA/NASA/JPL/U. Аризона. (хостинг ESA)

Зонд «Гюйгенс» відокремився від Кассіні 25 грудня 2004 року за допомогою пружинних та спіральних ребер, призначених для повороту зонда для більшої стійкості. Зонд ввійшов в атмосферу Титана 14 січня 2005 року і, після 2,5 годинного спуску, приземлився на тверду поверхню. Також «Кассіні» передав 350 фотографій, зроблених «Гюйгенсом» під час спуску, помилка програмного забезпечення одного з передавачів «Кассіні» унеможливила передачу інших 350 світлин.

Обльоти Енцелада

image
Вибоїни Лабтайт (вище центру) на Енцеладі, сфотографовані «Кассіні» 17 лютого 2005 року. У лівому нижньому куті бачимо і .

Упродовж перших двох прольотів Енцелада у 2005 році «Кассіні» відкрив відхилення в локальному магнітному полі, що характерно для існування тонкої, але значної атмосфери. Інші вимірювання, вказують на іонізовану водяну пару, як її основний компонент. «Кассіні» спостерігав за гейзерами з водяним льодом, що вивергалися з південного полюса Енцелада, що підтверджує ідею, що ці часточки підтримують Е-кільце Сатурна. Науковці передбачають, що на Енцеладі можуть існувати кишені з рідкою водою близько поверхні місяця, яка живить виверження.

12 березня 2008 року «Кассіні» здійснив близький обліт Енцелада, він пролетів на відстані 50 км від поверхні. Космічний апарат пройшов повз плюми, що знаходились на південних гейзерах, виявив воду, діоксид вуглецю і різні гідрокарбонати за допомогою мас-спектрометра. За допомогою інфрачервоного спектрометра «Кассіні» виявив, що поверхня має значно вищу температуру ніж навколишня місцевість. «Кассіні» не здатен збирати та аналізувати дані щодо космічного пилу через помилку у програмному забезпеченні.

21 листопада 2009 року «Кассіні» здійснив восьмий обліт Енцелада, цього разу на відстані 1600 км від поверхні. Композитний Інфрачервоний Спектрограф склав карту термальних викидів Вибоїни Багдад. Дані, які були отримані, допомогли створити деталізовану карту південної частини поверхні супутника високої роздільної здатності.

3 квітня 2014 року після десяти років, як «Кассіні» вийшов на орбіту Сатурна, НАСА повідомила про існування великого соленого внутрішнього океану з рідкою водою на Енцеладі. Існування внутрішнього океану, що контактує з кам'яним ядром супутника, ставить Енцелад у список місць, де, найімовірніше, існує чужорідне мікробне життя в Сонячній системі. 30 червня 2014 року НАСА святкувала 10-ліття досліджень «Кассіні» Сатурна і його супутників, виділяючи відкриття водяної активності на Енцеладі серед інших відкриттів..

У вересні 2015 року НАСА оголосила, що гравітаційні і візуальні дані, отримані від «Кассіні», були використані для аналізу лібрацій на орбіті Енцелада і з'ясували, що поверхня супутника не кріпиться безпосередньо до ядра, тому підповерхневий океан має бути глобальним у розмірах.

28 жовтня 2015 року «Кассіні» здійснив близький проліт повз Енцелад — 49 км від поверхні, він пролетів повз крижані плюми південного полюса. Світлини та інші дані після прольоту були отримані впродовж 48 годин.

Радіозатемнення кілець Сатурна

У травні 2005 року «Кассіні» почав серію радіозатемнених експериментів, для вимірювання розміру-розподілу частинок у кільцях Сатурна, а також вимірювань атмосфери самого Сатурна. Через 4 місяці апарат закінчив експеримент. Впродовж цих експериментів він пролетів за площиною кілець Сатурна і передавав радіохвилі через частинки кілець. Радіо сигнали, отримані на Землі, були проаналізовані за частотою, фазою та зміною потужності сигналу для визначення структури кілець.

image
Верхнє зображення: видима кольорова мозаїка кілець Сатурна, знята 12.12.2004. Нижнє зображення: імітація, збудована за допомогою спостереження з радіозатемненням 03.05.2005. Колір у нижньому зображенні представляє розміри кільцевих частинок.

Вік кілець Сатурна

За даними, які зібрав «Кассіні» за допомогою аналізатору космічного пилу (CDA), вчені порівняли поточну кількість пилу в космосі навколо Сатурна з розрахунковою масою темного пилового матеріалу в кільцях. Дослідники виявили, що кільця мають вік не старше 400 мільйонів років і можуть бути молодшими, до 100 мільйонів років. Цей вік може здатися тривалим часовим масштабом, але він становить лише 1/10 частину від 4,5 млрд років існування Сонячної системи. Це також означає, що кільця не утворилися одночасно з Сатурном або іншими планетами Сонячної системи. З точки зору космології, кільця є нещодавнім доповненням до Сонячної системи. Понад 90 % часу існування Сатурна їх у нього не було.

Підтвердження феномену спиць Сатурна

У знімках «Кассіні» від 5 вересня 2005 року апарат виявив спиці в кільцях Сатурна, які раніше спостерігав лише Стівен Джеймс О'Міра в 1977 році, а потім підтвердили космічні зонди Вояджер на початку 1980-х років.

Озера Титана

Докладніше: Рідина на Титані
image
Море Лігеї (ліворуч) у порівнянні з Озером Верхнім (праворуч).
image
Титан — особливості моря Лігеї (21 серпня 2014).

Світлини, зроблені 21 липня 2006 року, виявили озера рідких вуглеводнів (як-от метан або етан) в північних широтах. Це перше відкриття існуючих озер, відкритих поза межами Землі. Озера мають розміри від 1 до 100 км у перетині.

13 березня 2007 року Лабораторія реактивного руху повідомила, що вони мають неспростовні докази існування морів метану і етану в північній півкулі Титана. Принаймні, одне з них більше, ніж будь-яке з відомих Великих Озер Північної Америки.

Ураган на Сатурні

У листопаді 2006 року науковці відкрили шторм на південному полюсі Сатурна з вираженим оком бурі. Ця характеристика шторму була відома до цього часу лише на Землі і ніколи не спостерігалась на іншій планеті. На відміну від земного шторму, шторм на полюсі Сатурна, можливо, є нерухомим. Він приблизно 8000 км у перетині і 70 км у висоту, вітри дмуть у ньому зі швидкістю 560 км/год.

Проліт Япета

image
10 вересня 2007 року на відстані 62 331 км апаратом було виявлено екваторіальний хребет на поверхні Япета.
image
Поверхня Япета з близької відстані, 2007

10 вересня 2007 року «Кассіні» завершив обліт дивного, двотонного, схожого на горіх місяця Япета. Світлини зроблені з відстані 1600 км над поверхнею. Під час передачі даних, апарат був уражений космічними променями і перейшов у безпечний режим. Всі дані, отримані під час обльоту були відновлені.

Перше розширення місії

15 квітня 2008 року «Кассіні» отримав фінансування для розширеної 27-місячної місії. Вона складається з більше ніж 60 орбітальних обльотів Сатурна з 21 більш близьким прольотом біля Титана, також апарат здійснить ще сім прольотів Енцелада, шість — Мімаса, вісім — Тетіс і по одному прольоту Діони, Реї і Гелени. Розширена місія розпочалась 1 липня 2008 року і була названа «Рівнодення», оскільки збігалась із рівноденням Сатурна.

Друге розширення місії

До НАСА була подана пропозиція щодо другого подовження місії «Кассіні» (вересень 2017-го — травень 2017 року), попередньо була названа ХХМ. Бюджет у $60 млн дол. був підтверджений у лютому 2010 року і друга подовжена місія була названа «Сонцестояння». Апарат мав здійснити більше ніж 155 обльотів Сатурна, 54 обльоти Титана і 11 обльотів Енцелада.

Великий шторм на Сатурні 2010 року і його наслідки

image
Шторм у північній півкулі у 2011 році

25 жовтня 2012 року «Кассіні» спостерігав наслідки шторму Великої Білої Плями, що відбувається на Сатурні кожні 30 років. Дані, отримані від інструмента «Кассіні» — композитного інфрачервоного спектрометра, надали інформацію щодо потужного розряду, який викликав підвищення температури в стратосфері Сатурна на 83 °C вище норми. Одночасно з цим дослідниками НАСА з центру Ґоддарда у (Гринбелті), була зафіксована велика кількість етилену, що рідко фіксувався на Сатурні. Шторм, який утворив цей розряд, вперше спостерігався 5 грудня 2010 року у північній півсфері Сатурна. Цей шторм — перший, що спостерігався космічним апаратом, який перебував на орбіті Сатурна, а також перший, що спостерігався в тепловому інфрачервоному діапазоні хвиль, що дало вченим змогу спостерігати температуру атмосфери Сатурна й відстежувати явища, які не видно неозброєним оком. Шпиль етиленового газу, який утворив шторм, досяг висоти в 100 разів більше, ніж вважалося можливим для Сатурна. Науковці також визначили, що шторм був найбільшим, найгарячішим стратосферним вихором, коли-небудь виявленим у Сонячній системі й початково був більший, ніж Велика червона пляма.

Проходження Вене́ри на тлі диска Сонця

Докладніше: Проходження Венери перед диском Сонця

21 грудня 2012 року «Кассіні» спостерігав Проходження Венери перед диском Сонця. Інструмент VIMS проаналізував сонячне світло, що пройшло повз венеріанську атмосферу. Інструмент VIMS до цього спостерігав транзит екзопланети HD 189733 b.

День, коли Земля посміхнулася

image
День, коли Земля посміхнулася — Сатурн із кількома місяцями, Земля, Венера, і Марс (19.07.2013).
Докладніше:

19 липня 2013 року космічний апарат був направлений у бік Землі для фотографування Землі і Місяця як частини природного світла, багатообразного портрета всієї системи Сатурна. Подія була унікальна, тому що вперше НАСА інформувало громадськість про те, що попередня фотозйомка була зроблена заздалегідь. Команда з обробки зображень «Кассіні» повідомила, щоб люди посміхнулись і махали небу, науковець із команди «Кассіні» — Керолайн Порко, описує момент як шанс «відсвяткувати життя на блідій блакитній цятці».

Проліт повз Рею

10 лютого 2015 року «Кассіні» пролетів на близькій відстані повз Рею — 47 000 км. Космічний апарат спостерігав місяць за допомогою камер і зробив найбільш детальні фотографії на той час.

Проліт повз Гіперіон

31 травня 2015 року «Кассіні» здійснив свій останній обліт на відстані 34 000 км місяця Сатурна — Гіперіона.

image
Світлина Гіперіона
з відстані 37 000 км
(31.05.2015)
image
Зображення Гіперіона зблизька,
з відстані 38 000 км
(31.05.2015)

Проліт повз Діону

17 серпня 2015 року «Кассіні» здійснив світ останній обліт на відстані 475 км Діони. Попередній проліт відбувся 16 червня.

Зміна кольору шестикутника Сатурна

Докладніше: Шестикутник Сатурна

Між 2012 та 2016 роками шестикутник змінив свій колір з переважно блакитного до золотого. Одна теорія пояснення цього полягає у тому, що затемнення відбувається, оскільки полюс зазнає впливу сонячного світла через зміну сезону. До цього існують записи спостережень, на яких видно менш блакитний колір по всьому Сатурну між 2004 і 2008 роками.

image
Зміна кольору шестикутника Сатурна: 2012 і 2016 роки
image
Зміна кольору шестикутника Сатурна:
2013 і 2017 роки

Завершення місії та знищення «Кассіні»

image
Світлина, зроблена «Кассіні». Атмосфера Сатурна з близької відстані — 3100 км. 26.04.2017.

Вибрана місія має виконати кілька близьких прольотів Сатурна наблизившись до кілець, після чого апарат має ввійти в атмосферу Сатурна 15 вересня 2017 року і знищитись. Цей метод був обраний, щоб захистити можливі форми життя на супутниках Сатурна. У 2008 році були оцінені варіанти для досягнення цієї мети, кожний із варіантів мав свої фінансові, наукові і технічні проблеми.

29 листопада 2016 року «Кассіні» здійснив проліт Титана, це дало апарату змогу дістатись до орбіт F-кілець: це було початком великого фіналу місії «Кассіні» під час кульмінації якого апарат зіткнеться із Сатурном. Останній обліт Титана відбувся 22 квітня 2017 року, апарат знову змінив орбіту, аби дістатись проміжку між Сатурном і внутрішнім кільцем 26 квітня. «Кассіні» пролетів на відстані 3100 км над хмарами Сатурна і за 320 км від видимого початку внутрішнього кільця, апарат успішно зробив світлини атмосфери і почав їх передавати наступного дня.

Місії

image
Траєкторія шляху

Місія «Кассіні» була поділена на окремі підмісії. Кожний етап досліджень планувався з урахуванням фінансування, цілей тощо. Понад 260 науковців з 17 країн працювали над проєктом, загалом тисячі працівників взяли участь у проєктуванні, розробці і запуску наступних місій:

  • Первинна місія (липень 2004 року — червень 2008 року).
  • Місія Рівнодення (липень 2008 року — вересень 2010 року).
  • Місія Сонцестояння (жовтень 2010 року — квітень 2017 року).
  • Велике Завершення (квітень 2017 року — вересень 2017 року).
image
Сатурн. Світлина, зроблена «Кассіні», 2016

Див. також

Примітки

  1. Стурбованість екологів викликало джерело живлення, яке містило близько 33 кг оксиду високорадіоактивного ізотопу плутонію-238. Аварія космічного апарата (під час старту або під час повторного прольоту поблизу Землі) могла призвести до радіоактивного забруднення атмосфери і поверхні Землі
  2. Наразі це найточніше вимірювання параметра післяньютонівської формалізації γ . Його результат (γ — 1 = (2,1 ± 2,3) × 10−5) узгоджується з передбаченим загальною теорією відносності (γ = 1)

Додаткова література

  • Ralph Lorenz (2017). NASA/ESA/ASI Cassini-Huygens: 1997 onwards (Cassini orbiter, Huygens probe and future exploration concepts) (Owners' Workshop Manual). Haynes Manuals, UK. ISBN . (англ.)
  • (1997). The Wrong Stuff: The Space Program's Nuclear Threat to Our Planet. Common Courage Press. ISBN .(англ.)
  • David M. Harland (2002). Mission to Saturn: Cassini and the Huygens Probe. Springer-Verlag. ISBN .(англ.)
  • Ralph Lorenz; Jacqueline Mitton (2002). Lifting Titan's Veil: Exploring the Giant Moon of Saturn. Cambridge University Press. ISBN .(англ.)
  • Meltzer, Michael (2015). The Cassini-Huygens Visit to Saturn: A Historic Mission to the Ringed Planet. Cham: Springer International Publishing Switzerland. ISBN .(англ.)

Посилання

Джерела

  1. . web.archive.org. 13 травня 2017. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 19 січня 2024.
  2. Corum, Jonathan (18 грудня 2015). Mapping Saturn’s Moons. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 19 січня 2024.
  3. . NASA. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
  4. . Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  5. . Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  6. . The Planetary Society. Архів оригіналу за 25 серпня 2009. Процитовано 4 листопада 2010.(англ.)
  7. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 28 березня 2015.
  8. ESA Science & Technology - Objectives. sci.esa.int. Процитовано 19 січня 2024.
  9. Ride, Sally K. (1 серпня 1987). Leadership and America's Future in Space (англ.). Процитовано 19 січня 2024.
  10. Ip, Wing; Gautier, Daniel; Owen, Tobias (1 січня 2004). The genesis of Cassini-Huygens. Т. 1278. с. 211—227. Процитовано 19 січня 2024.
  11. William J. Broad (8 вересня 1997). . The New York Times. Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 1 вересня 2010.
  12. . CNN. 4 жовтня 1997. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 1 вересня 2010.
  13. Christopher Boyd (5 жовтня 1997). . Orlando Sentinel. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 1 вересня 2010.
  14. . The New York Times. 12 жовтня 1997. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 1 вересня 2010.
  15. Daniel Sorid (18 серпня 1999). . Space.com. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 1 вересня 2010.
  16. Coustenis, Athena (2008). Titan: Exploring an Earthlike World (англ.). World Scientific. ISBN .
  17. Cassini Orbiter - NASA Science. science.nasa.gov (англ.). Процитовано 19 січня 2024.
  18. . Saturn.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 20 серпня 2011.
  19. . Caps.space.swri.edu. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 20 серпня 2011.
  20. . JPL. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 27 березня 2015.
  21. Waite J. H., Lewis S., Kasprzak W. T., Anicich V. G., Block B. P., Cravens T. E., Fletcher G. G., Ip W. H., Luhmann J. G., McNutt R. L., Niemann H. B., Parejko J. K., Richards J. E., Thorpe R. L., Walter E. M., Yelle R. V. (2004). The Cassini ion and neutral mass spectrometer (INMS) investigation. Space Science Reviews. 114 (1–4): 113—231. Bibcode:2004SSRv..114..113W. doi:10.1007/s11214-004-1408-2.
  22. . Inms.space.swri.edu. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 20 серпня 2011.
  23. Porco C. C., West R. A., Squyres S., McEwen A., Thomas P., Murray C. D., Delgenio A., Ingersoll A. P., Johnson T. V., Neukum G., Veverka J., Dones L., Brahic A., Burns J. A., Haemmerle V., Knowles B., Dawson D., Roatsch T., Beurle K., Owen W. (2004). Cassini Imaging Science: Instrument characteristics and anticipated scientific investigations at Saturn. Space Science Reviews. 115 (1–4): 363—497. Bibcode:2004SSRv..115..363P. doi:10.1007/s11214-004-1456-7.
  24. Dougherty M. K., Kellock S., Southwood D. J., Balogh A., Smith E. J., Tsurutani B. T., Gerlach B., Glassmeier K. H., Gleim F., Russell C. T., Erdos G., Neubauer E. M., Cowley S. W. H. (2004). The Cassini magnetic field investigation. Space Science Reviews. 114 (1–4): 331—383. Bibcode:2004SSRv..114..331D. doi:10.1007/s11214-004-1432-2.
  25. Krimigis S. M., Mitchell D. G., Hamilton D. C., Livi S., Dandouras J., Jaskulek S., Armstrong T. P., Boldt J. D., Cheng A. F., Gloeckler G., Hayes J. R., Hsieh K. C., Ip W. H., Keath E. P., Kirsch E., Krupp N., Lanzerotti L. J., Lundgren R., Mauk B. H., McEntire R. W., Roelof E. C., Schlemm C. E., Tossman B. E., Wilken B., Williams D. J. (2004). Magnetosphere imaging instrument (MIMI) on the Cassini mission to Saturn/Titan. Space Science Reviews. 114 (1–4): 233—329. Bibcode:2004SSRv..114..233K. doi:10.1007/s11214-004-1410-8.
  26. Cassini-Huygens - NASA Science. science.nasa.gov (англ.). Процитовано 19 січня 2024.
  27. Why the Cassini Mission Cannot Use Solar Arrays (PDF). NASA/JPL. 6 грудня 1996. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2013. Процитовано 4 листопада 2010.(англ.)
  28. Grandidier J., Gilbert J. B., Carr G. A. (2017). (PDF). Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  29. . Saturn.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 1 липня 2014.
  30. Cassini Final Environmental Impact Statement [ 8 червня 2011 у Wayback Machine.], see Chapter 2 [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.], Table 2-8
  31. Friedensen, Victoria Pidgeon (1999). Chapter 3. (PDF) (Дипломна робота). Архів оригіналу (PDF) за березень 6, 2002. Процитовано 28 лютого 2011. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
  32. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2013. Процитовано 5 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  33. How to Land on Titan [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.], Ingenia, June 2005
  34. (Пресреліз). JPL. 11 лютого 2000. Архів оригіналу за 12 червня 2010. Процитовано 15 жовтня 2010.
  35. Hansen C. J., Bolton S. J., Matson D. L., Spilker L. J., Lebreton J. P. (2004). The Cassini–Huygens flyby of Jupiter. Icarus. 172 (1): 1—8. Bibcode:2004Icar..172....1H. doi:10.1016/j.icarus.2004.06.018.
  36. Meltzer 2015, pp. 346—351
  37. , BBC, 28 лютого 2005, архів оригіналу за 14 травня 2019, процитовано 1 вересня 2016
  38. Spitale, J. N.; Jacobson, R. A.; Porco, C. C.; Owen, W. M., Jr. (2006). . The Astronomical Journal. 132 (2): 692—710. Bibcode:2006AJ....132..692S. doi:10.1086/505206. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2020. Процитовано 28 червня 2017.
  39. . NBC News. 3 березня 2009. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 29 серпня 2015.
  40. Daniel W. E. Green (2 листопада 2009). . Ciclops.org. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 20 серпня 2011.
  41. Platt, Jane; Brown, Dwayne (14 квітня 2014). . NASA. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 14 квітня 2014.
  42. Porco C. C.; Baker E.; Barbara J.; Beurle K.; Brahic A.; Burns J. A.; Charnoz S.; Cooper N.; Dawson D. D.; Del Genio A. D.; Denk T.; Dones L.; Dyudina U.; Evans M. W.; Giese B.; Grazier K.; Heifenstein P.; Ingersoll A. P.; Jacobson R. A.; Johnson T. V.; McEwen A.; Murray C. D.; Neukum G.; Owen W. M.; Perry J.; Roatsch T.; Spitale J.; Squyres S.; Thomas P. C.; Tiscareno M.; Turtle E.; Vasavada A. R.; Veverka J.; Wagner R.; West R. (2005). Cassini Imaging Science: Initial results on Phoebe and Iapetus. Science. 307 (5713): 1237—1242. Bibcode:2005Sci...307.1237P. doi:10.1126/science.1107981. PMID 15731440.
  43. Carolina Martinez; Gary Galluzzo (28 червня 2004). . Jpl.Nasa.Gov. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 20 серпня 2011.
  44. Porco, Carolyn C. (2007). Cassini, the first one thousand days. American Scientist. 95 (4): 334—341. doi:10.1511/2007.66.334.
  45. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за серпень 7, 2011. Процитовано 20 серпня 2011.
  46. . Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 9 січня 2015.
  47. Jia-Rui Cook; Dyawne C. Brown (6 липня 2011). . Saturn.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 3 березня 2008. Процитовано 20 серпня 2011. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
  48. Cassini Spacecraft to Dive Into Water Plume of Saturn Moon [ 9 листопада 2020 у Wayback Machine.] NASA.gov, March 10, 2008
  49. Cassini Tastes Organic Material at Saturn's Geyser Moon [ 20 липня 2021 у Wayback Machine.] NASA, March 26, 2008
  50. . Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 2 липня 2017.
  51. Amos, Jonathan (3 квітня 2014). . BBC News. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 7 квітня 2014.
  52. Iess, L.; Stevenson, D.J.; Parisi, M.; Hemingway, D.; Jacobson, R.A.; Lunine, J.I.; Nimmo, F.; Armstrong, J.w.; Asmar, S.w.; Ducci, M.; Tortora, P. (4 квітня 2014). . Science. 344 (6179): 78—80. Bibcode:2014Sci...344...78I. doi:10.1126/science.1250551. PMID 24700854. Архів оригіналу за 6 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
  53. Sample, Ian. . The Guardian. Архів оригіналу за 4 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
  54. Dyches, Preston; Clavin, Whitney (25 червня 2014). . NASA. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 25 червня 2014.
  55. . Архів оригіналу за 20 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2015.
  56. . Jet Propulsion Laboratory. 28 жовтня 2015. Архів оригіналу за 2 листопада 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
  57. Кільця Сатурна скоро можуть зникнути. 17.05.2023
  59. . Photojournal.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 20 серпня 2011.
  60. . phys.utk.edu. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 5 грудня 2013.
  61. . Saturn.jpl.nasa.gov. 6 липня 2011. Архів оригіналу за квітень 30, 2008. Процитовано 20 серпня 2011.
  62. . Saturn.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 8 травня 2008. Процитовано 20 серпня 2011. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
  63. Huge 'hurricane' rages on Saturn. BBC News. 10 листопада 2006. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 10 листопада 2006.
  64. . Fox News. 14 вересня 2007. Архів оригіналу за жовтень 21, 2012. Процитовано липень 7, 2017.
  65. Cassini To Earth: 'Mission Accomplished, But New Questions Await!'. . 29 червня 2008. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 5 січня 2009.
  66. NASA Extends Cassini's Tour of Saturn, Continuing International Cooperation for World Class Science [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]. NASA / California Institute of Technology / Jet Propulsion Laboratory, February 3, 2010, retrieved January 2, 2011
  67. . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 7 липня 2017.
  68. . Архів оригіналу за 27 грудня 2012. Процитовано 8 липня 2017.
  69. Overbye, Dennis (12 листопада 2013). . The New York Times. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 12 листопада 2013.
  70. . BBC News. 23 липня 2013. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 24 липня 2013.
  71. . BBC News. 19 липня 2013. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 24 липня 2013.
  72. . NASA / Jet Propulsion Laboratory. 2015. Архів оригіналу за травень 18, 2015. Процитовано 2 травня 2017.
  73. . Cassini Imaging Central Laboratory for Operations. 30 березня 2015. PIA19057. Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 9 липня 2017.
  74. . NASA / Jet Propulsion Laboratory. 28 травня 2015. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 29 травня 2015.
  75. . NASA / Jet Propulsion Laboratory. 13 серпня 2015. Архів оригіналу за 15 серпня 2015. Процитовано 20 серпня 2015.
  76. . Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 9 липня 2017.
  77. Blabber, Phillipa; Verrecchia, Angélique (3 квітня 2014). . Space Safety Magazine. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 1 серпня 2015.
  78. Bailey, Frederick; Rabstejnek, Paul. . Oglethorpe University. Архів оригіналу за лютий 19, 2008. Процитовано липень 10, 2017.
  79. . Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
  80. Lewin, Sarah. . Scientific American. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 30 листопада 2016.
  81. Dyches, Preston; Brown, Dwayne; Cantillo, Laurie (27 квітня 2017). . NASA / Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 2 травня 2017.
  82. . European Space Agency. 18 жовтня 2011. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
  83. . NASA. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
  84. . European Space Agency. 7 жовтня 2008. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
  85. . European Space Agency. 30 червня 2008. Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
  86. (6 серпня 2014). . New York Times. Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 6 серпня 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kassini Gyujgens angl Cassini Huygens avtomatichna kosmichna misiya stvorena spilno NASA Yevropejskim kosmichnim agentstvom ta Italijskim kosmichnim agentstvom yaka doslidzhuvala Saturn jogo kilcya j suputniki Kosmichna misiya skladalasya z dvoh osnovnih elementiv bezposeredno kosmichnogo zonda Kassini angl Cassini orbiter i kosmichnogo zonda Gyujgens angl Huygens probe priznachenogo dlya posadki na Titan Kassini GyujgensKassini GyujgensOsnovni parametriPovna nazva Kassini GyujgensCOSPAR ID 1997 061ANORAD ID 25008Organizaciya NASA YeKA IKA Vigotivnik LRROperator NASA LRRTip aparata doslidzhennya Saturna ta jogo suputnikiv prizemlennya na Titan Vihid na orbitu 1 lipnya 2004Data zapusku 15 zhovtnya 1997 08 43 00 UTCRaketa nosij Titan 4 Kosmodrom mis KanaveralTrivalist polotu v poloti 26 rokiv 8 misyaciv 1 denShid z orbiti 15 veresnya 2017 rokuTehnichni parametriMasa 5600 kg kosmichnij zond 2150 kg spusknij aparat 350 kgRozmiri visota 6 7 m shirina 4 mPotuzhnist 663 Vt 2017 Dzherela zhivlennya 3 radioizotopnih termoelektrichnih generatoriPosadka na nebesne tiloNebesne tilo TitanData i chas posadki 14 sichnya 2005VebstorinkaVebstorinka NASA YeKA IKA Kassini Gyujgens nad kilcyami Saturna Zbirannya aparata Start raketonosiya z aparatom Kassini Gyujgens Dokladnishe Gyujgens zond Dokladnishe Hronologiya podij misiyi Kassini Gyujgens Kosmichnu misiyu Kassini Gyujgens zapusheno 15 zhovtnya 1997 roku raketoyu nosiyem Titan IV i vin dosyagnuv sistemi Saturna 1 lipnya 2004 roku pislya mizhplanetnoyi podorozhi yaka vklyuchala oblit Zemli Veneri i Yupitera Ce pershij shtuchnij suputnik Saturna Gyujgens viddilivsya vid orbitalnogo aparata 25 grudnya 2004 roku priblizno o 2 00 UTC dosyagnuv suputnika Saturna Titana 14 sichnya 2005 roku uvijshov u jogo atmosferu j opustivsya na poverhnyu Kosmichnij zond uspishno peredav dani na Zemlyu vikoristovuyuchi orbitalnij aparat yak peredavach rele Ce bula persha posadka v zovnishnij chastini Sonyachnoyi sistemi Pislya 10 rokiv perebuvannya Kassini na orbiti 3 kvitnya 2014 roku NASA povidomilo sho viyavleno dokazi isnuvannya velikogo pidzemnogo okeanu ridkoyi vodi na Enceladi suputniku Saturna Na dumku vchenih pidzemnij okean svidchit pro te sho Encelad ye odnim iz najimovirnishih misc u Sonyachnij sistemi de mozhe isnuvati zhittya 30 chervnya 2014 roku NASA vidznachilo desyatu richnicyu diyalnosti Kassini pidkreslivshi sered inshih znahidok vidkrittya ridkoyi vodi na Enceladi U kvitni 2017 roku na aparati praktichno vicherpalosya palne potribne dlya korekciyi orbiti Abi uniknuti nekontrolovanogo zitknennya iz suputnikami na yakih potencijno mozhe isnuvati zhittya bulo uhvalene rishennya spryamuvati aparat v atmosferu Saturna 15 veresnya 2017 roku o 14 55 za kiyivskim chasom Kassini uvijshovshi v atmosferu zgoriv Oglyad misiyi Kassini Gyujgens zapusheno 1997 roku jogo misiya trivala do 2017 roku Kosmichnij aparat Kassini Gyujgens ce rezultat spivpraci troh organizacij U stvorenni aparata brali uchast 17 derzhav Stanciya Kassini bula pobudovana zusillyami NASA ta Laboratoriyi reaktivnogo ruhu JPL Zond Gyujgens buv stvorenij Yevropejskim kosmichnim agentstvom Italijske kosmichne agentstvo skonstruyuvalo antenu telekomunikaciyi ta radarnij visotomir RADAR Zagalni vitrati na misiyu perevishuyut 3 26 mlrd dolariv SShA z yakih 1 4 mlrd na peredstartovu pidgotovku 704 mln na obslugovuvannya 54 mln na pidtrimku zv yazku z aparatom i 422 mln na marshovij dvigun Uryad SShA vidiliv 2 6 mlrd dolariv Yevropejske kosmichne agentstvo 500 mln ta Italijske kosmichne agentstvo 160 mln 16 kvitnya 2008 roku diyalnist aparata bulo prodovzheno na dva roki do lipnya 2010 roku Nova misiya otrimala nazvu Rivnodennya Kassini angl Cassini Equinox Mission 2010 roku bulo uhvaleno rishennya prodovzhiti diyalnist aparata she na sim rokiv do 2017 roku pid nazvoyu Soncestoyannya Kassini angl Cassini Solstice Mission Nazva Nazva kosmichnogo aparata Kassini Gyujgens skladayetsya z prizvish dvoh vchenih italijsko francuzkogo astronoma Dzhovanni Domeniko Kassini takozh vidomogo yak Zhan Dominik Kassini prizvishem yakogo nazvana orbitalna chastina stanciyi yaku stvorilo Italijske kosmichne agentstvo gollandskogo astronoma matematika j fizika Hristiyana Gyujgensa yakij vidkriv Titan prizvishem yakogo nazvanij zond dlya posadki na Titan i yakij buv stvorenij Yevropejskim kosmichnim agentstvom Kassini Gyujgens ye misiyeyu do zovnishnih planet flagmanskogo klasu planetarni misiyi Galileo Voyadzheriv i Vikingiv ye takozh flagmanskimi Cili misiyi Osnovnimi cilyami misiyi buli viznachennya strukturi ta povedinki kilec viznachennya geologichnoyi strukturi ta istoriyi poverhni suputnikiv viznachennya prirodi i pohodzhennya temnogo materialu na odnij iz pivkul Yapeta doslidzhennya strukturi i povedinki magnitosferi doslidzhennya povedinki atmosferi Saturna ta strukturi hmar doslidzhennya hmar ta tumanu v atmosferi Titana viznachennya harakteru poverhni Titana Marshrut Vibrani cili vporyadkovani za rozmirom ale bez vrahuvannya masshtabu Titan Misyac Reya Yapet Diona Tefiya Encelad Mimas Giperion Feba Yanus Epimetej Prometej Pandora Gelena Atlas Telesto Kalipso Mefona Istoriya misiyi Kassini Gyujgens na startovomu majdanchiku Misiya Kassini Gyujgens bere pochatok 1982 roku koli en ta Nacionalna akademiya nauk SShA sformuvali robochu grupu zi stvorennya majbutnih spilnih misij Dva yevropejski vcheni zaproponuvali parnij proyekt Saturn Orbiter i Titan Probe yak mozhlivu spilnu misiyu U 1983 roci Komitet z doslidzhennya Sonyachnoyi sistemi NASA zaproponuvav Saturn Orbiter i Titan Probe v pari yak osnovnij proyekt NASA NASA i Yevropejske kosmichne agentstvo YeKA proveli spilne doslidzhennya potencijnoyi misiyi z 1984 po 1985 roki YeKA prodovzhuvali svoye vlasne doslidzhennya v 1986 roci u toj chas yak amerikanskij astronavt Salli Rajd u svoyij dopovidi 1987 roku Liderstvo NASA ta Amerikanske majbutnye v kosmosi takozh rozglyanula i shvalno ocinila misiyu Kassini Hocha v dopovidi Rajd podala Saturn Orbiter i Titan Probe yak samostijnu misiyu NASA 1988 roku zastupnik Administratora z pitan kosmosu i tehniki NASA Len Fisk Len Fisk povernuvsya do ideyi spilnogo proyektu NASA ta YeKA Vin napisav svoyemu kolezi v YeKA Rodzheru Bonnetu proponuyuchi shob YeKA vibralo Kassini z troh kandidativ i obicyayuchi sho NASA vizmetsya za proyekt yak tilki YeKA jogo vibere U toj chas NASA stavalo vse bilsh chutlivim do napruzhennya yake sklalosya mizh amerikanskoyu ta yevropejskoyu kosmichnimi programami bo yevropejci vidchuvali sho NASA ne sprijmalo yevropejsku programu yak rivnu svoyij pid chas poperednih spivrobitnictv Chinovniki NASA ta konsultanti yaki brali uchast u prosuvanni j planuvanni Kassini Gyujgens namagalisya zminiti cyu tendenciyu pidkreslyuyuchi svoye bazhannya rivnomirno rozdiliti bud yaki naukovi ta tehnologichni perevagi otrimani v rezultati misiyi Chastkovo ce onovlene bazhannya spivpracyuvati z Yevropoyu pidigrivalos vidchuttyam konkurenciyi z Radyanskim Soyuzom yakij rozpochav tisnishe spivpracyuvati z Yevropoyu todi yak YeKA viddalivsya vid NASA Spivpracya ne lishe polipshila vidnosini mizh dvoma kosmichnimi programami ale j dopomogla Kassini Gyujgens perezhiti zaprovadzhene kongresom skorochennya byudzhetnih vitrat u Spoluchenih Shtatah Misiya potrapila pid politichnij obstril v 1992 i 1994 rokah ale NASA zmoglo perekonati Kongres SShA sho bulo b nerozumno zgortati proyekt pislya togo yak YeKA vzhe vklav koshti v jogo rozvitok bo rozcharuvannya cherez rozbiti nadiyi na osvoyennya kosmosu moglo b perejti j na inshi galuzi zovnishnih vidnosin Proyekt trivav uzhe bez politichnih problem pislya 1994 roku hocha grupi gromadyan sturbovanih jogo potencijnim ekologichnim vplivom namagalisya zupiniti jogo shlyahom protestiv ta sudovih pozoviv do zapusku 1997 roku i navit pislya togo Vipovnilosya 10 rokiv perebuvannya KA Kassini v sistemi Saturna Za cej chas bulo vikonano 2 mln komand peredano 514 Gb danih vidkrito 7 suputnikiv zdijsneno 132 blizkih obloti suputnikiv Saturna uchast u misiyi prijnyali naukovci z 26 krayin bulo projdeno 2 mlrd mil pislya pributtya aparata opublikovano 3039 naukovih robit zdijsneno oblit 206 orbit zrobleno 332 000 svitlin zdijsneno 291 vklyuchennya dviguna Konstrukciya kosmichnogo aparata Montazh Kassini Gyujgens Ce drugij kosmichnij aparat sho buv rozroblenij zi stabilizaciyeyu po troh osyah z zhivlennyam vid RTG z programi Mariner Mark II yakij proyektuvavsya dlya polotiv za mezhami orbiti Marsa Kassini buv rozroblenij odnochasno z kosmichnim aparatom en CRAF ale cherez skorochennya byudzhetu NASA pripinila rozvitok CRAF shob zberegti misiyu Kassini Zavdyaki comu Kassini stav bilsh specializovanim Programa bula skasovana Kosmichnij aparat vklyuchaye v sebe orbitalnij aparat ta zond ce odin iz najbilshih ta najskladnishih mizhplanetnih aparativ sho buli kolis pobudovani Orbitalnij aparat maye masu 2150 kg zond 350 kg Z adapterom raketi nosiya j 3132 kg raketnogo paliva na starti kosmichnij aparat mav masu 5600 kg Tilki radyanska seriya Fobos yaka priznachalasya dlya doslidzhennya Fobosa ta Marsa bula vazhcha za cej kosmichnij aparat Kosmichnij aparat Kassini maye 6 8 m u visotu j 4 m u shirinu Skladnist kosmichnogo aparata zrosla cherez trayektoriyu polotu do Saturna i ambiciyi naukovciv shodo punktu priznachennya KA Kassini maye 1630 vzayemopov yazanih elektronnih komponentiv 22 000 drotyanih z yednan i 14 km kabeliv Yadrom upravlinnya komp yuterom ye procesorna sistema upravlinnya KA Kassini perebuvav na orbiti Saturna na vidstani vid 8 2 do 10 2 astronomichnoyi odinici vid Zemli Radiosignal vid Kassini jshov do nashoyi planeti vid 68 do 84 hvilin Takim chinom dispetcheri ne mozhut dati instrukciyi dlya shodennih operacij abo dlya nespodivanih podij v realnomu chasi Navit yaksho vidpovisti negajno mizh viniknennyam problemi i prijomom vidpovidi inzheneriv mine prinajmni 2 godini Instrumenti Kassini osnashenij takimi priladami Plazmovij spektrometr Kassini CAPS Analizator kosmichnogo pilu CDA Kompozitnij infrachervonij spektrometr CIRS Mas spektrometr ioniv i nejtralnih chastinok INMS Kamera pidsistemi ISS Podvijnij magnitometr MAG Magnitosferna kamera MIMI RADAR Spektrometr plazmi i radiohvil RPWS Radiopidsistema RSS Ultrafioletovij spektrometr kamera UVIS Spektrometr dlya otrimannya kart u vidimomu diapazoni VIMS Naukovi priladi i osnovne obladnannya Kassini Plazmovij spektrometr Kassini Cassini Plasma Spectrometer Cej prilad vimiryuye energiyu i elektrichnij zaryad chastinok yaki potraplyayut u pole diyi instrumentu chislo elektroniv i protoniv u chastinci CAPS potriben dlya doslidzhennya molekul ionosferi Saturna a takozh dlya viznachennya harakteristik jogo magnitnogo polya Takozh CAPS vikoristovuyetsya dlya doslidzhennya plazmi v cih oblastyah i sonyachnogo vitru v rajoni diyi magnitosferi Saturna CAPS buv vimknenij z chervnya 2011 roku cherez korotke zamikannya v priladi Prilad znovu pidklyuchili do zhivlennya z bereznya 2012 roku ale pislya 78 dniv cherez druge korotke zamikannya inzheneri zmusheni buli jogo vimknuti Analizator kosmichnogo pilu Cosmic Dust Analyzer Analizator ce pryamij zonduvalnij instrument dlya vimiryuvannya rozmiru shvidkosti i napryamu krihitnih chastok pilu poblizu Saturna Deyaki z cih chastinok navkolo Saturna mozhut nadhoditi z inshih zoryanih sistem AKP vstanovlenij na KA shob diznatisya bilshe pro ci zagadkovi chastinki a takozh pro materiali z inshih nebesnih til i mozhlivo pro pohodzhennya Vsesvitu Kompozitnij infrachervonij spektrometr Composite Infrared Spectrometer Div takozh Infrachervonij spektrometr CIRS ce distancijnij zonduvalnij instrument dlya vimiryuvannya infrachervonih hvil sho nadhodyat vid ob yektiv z metoyu otrimannya danih pro yih temperaturu teplovi vlastivosti j sklad Protyagom misiyi Kassini Gyujgens CIRS vimiryuvav infrachervone viprominyuvannya vid atmosferi kilec i poverhon riznomanitnih ob yektiv sistemi Saturna CIRS davav zmogu vivchiti atmosferu Saturna za troma parametrami zminu temperaturi i tisku z visotoyu gazovij sklad ta rozpodil aerozoliv i hmar Krim togo CIRS bude vimiryuvati teplovi harakteristiki i sklad suputnikovih poverhon i kilec Mas spektrometr ioniv i nejtralnih chastinok Ion and Neutral Mass Spectrometer Spektrometr pryamij zonduvalnij instrument yakij analizuye zaryadzheni chastinki yak ot protoni j vazhki ioni i nejtralni chastinki yak ot atomi poblizu Titana i Saturna otrimuyuchi takim chinom informaciyu pro yih atmosferi Prilad priznachenij takozh dlya vimiryuvannya shilnosti pozitivnih ioniv i nejtralnih atomiv na poverhni krizhanih suputnikiv ta kilec Saturna Kamera pidsistemi Imaging Science Subsystem Kamera yavlyaye soboyu zonduvalnij instrument yakij bilshu chastinu svitlin zahoplyuye u vidimomu svitli a takozh deyaki v infrachervonomu ta ultrafioletovomu Dlya nadsilannya na Zemlyu prilad zrobiv sotni tisyach zobrazhen Saturna jogo kilec i suputnikiv Prilad maye kameru z shirokim kutom oglyadu WAC dlya fotografuvannya velikih teritorij i kameru z vuzkim kutom oglyadu NAC dlya fotografuvannya na nevelikih dilyankah u dribnih detalyah Kozhna z cih kamer vikoristovuye chutlivi priladi z zaryadovim zv yazkom CCD yak elektromagnitnij detektor Kozhen prilad maye 1024 kvadratnih pikseliv 12 mkm na storonu Obidvi kameri mayut bagato rezhimiv zboru danih u tomu chisli stisnennya danih Takozh kameri osnasheni spektralnimi filtrami rezhimi yakih mozhna zminiti takim chinom pobachivshi zobrazhennya v riznih diapazonah u mezhah elektromagnitnogo spektra vid 0 2 do 1 1 mkm Podvijnij magnitometr Magnetometer Ce pryamij zonduvalnij instrument yakij vimiryuye silu i napryam magnitnogo polya navkolo Saturna Magnitni polya utvoryuyutsya chastkovo za rahunok garyachogo rozplavlenogo yadra v centri Saturna tomu vimiryuvannya magnitnogo polya ce odin iz zasobiv doslidzhennya yadra Instrument vstanovlenij z metoyu stvorennya trivimirnoyi modeli magnitosferi Saturna viznachennya magnitnogo polya Titana jogo atmosferi j krizhanih suputnikiv ta yih roli v magnitosferi Saturna Magnitosferna kamera Magnetospheric Imaging Instrument Ce pryamij zonduvalnij instrument yakij stvoryuye svitlini ta robit vimiryuvannya sho stosuyutsya chastok zahoplenih u velicheznomu magnitnomu poli Saturna chi v jogo magnitosferi Cya informaciya bude vikoristana dlya modelyuvannya zagalnoyi konfiguraciyi i dinamiki magnitosferi yiyi vzayemodiyi z sonyachnim vitrom z atmosferoyu Saturna i Titana z kilcyami i krizhanimi suputnikami Instrument maye u svoyemu skladi ionnu i nejtralnu kameri INCA yaka zahoplyuye i doslidzhuye shvidki nejtralni atomi Enas RADAR Instrument dlya pobudovi detalnih kart poverhni Titana i suputnikiv a takozh dlya vimiryuvannya visoti riznih ob yektiv na poverhni angl The Radio Detection and Ranging Instrument Instrument vimiryuye radiosignali vidbiti poverhneyu suputnika Takozh zastosovuyetsya dlya prosluhovuvannya radiosignaliv sho utvoryuyutsya Saturnom i jogo suputnikami Spektrometr plazmi i radiohvil Radio and Plasma Wave Science Spektrometr plazmi i radiohvil ce instrument pryamogo i distancijnogo zonduvannya yakij otrimuye i analizuye radiosignali sho nadhodyat vid Saturna u tomu chisli radiohvili sho viprominyuyutsya pri vzayemodiyi sonyachnogo vitru z Saturnom i Titanom Spektrometr vimiryuye elektrichni i magnitni hvilovi polya magnitosferi planet u mizhplanetnomu seredovishi Vin takozh viznachaye shilnist elektroniv i temperaturu poblizu Titana i na deyakih dilyankah magnitosferi Saturna Prilad vivchaye parametri magnitnogo polya Saturna a takozh zajmayetsya doslidzhennyam i modelyuvannyam jogo ionosferi plazmi i bliskavok v atmosferi Radio pidsistema Radio Science Subsystem Ce naukovij pristrij yakij vikoristovuyetsya dlya doslidzhennya zmini radiosignaliv pislya prohodzhennya takih ob yektiv yak atmosfera Titana kilcya Saturna chi Soncya Pristrij vivchaye takozh sklad tisk i temperaturu atmosferi j ionosferi radialnu strukturu ta rozpodil chastok za rozmirami v kilcyah Saturna RSS vikoristovuye zv yazok v X diapazoni a takozh v S i K diapazonah Ultrafioletovij spektrometr kamera Ultraviolet Imaging Spectrograph Ce instrument distancijnogo zonduvannya yakij robit foto v ultrafioletovomu svitli vidbitomu vid takih ob yektiv yak napriklad hmari Saturna ta abo jogo kilcya dlya doslidzhennya yih strukturi ta skladu Prilad priznachenij dlya vimiryuvannya ultrafioletovogo viprominyuvannya z dovzhinoyu hvili vid 55 8 do 190 nm cej instrument takozh ye cinnim dlya viznachennya skladu atmosferi yiyi rozpodilu i temperaturi Na vidminu vid inshih vidiv spektrometriv cej chutlivij instrument mozhe prijmati yak spektralni tak i prostorovi pokazniki Spektrograf dopomagaye u viznachenni skladu gaziv Spektrometr dlya otrimannya kart u vidimomu diapazoni Visible and Infrared Mapping Spectrometer Ce instrument distancijnogo zonduvannya sho otrimuye dani pro sklad poverhon suputnikiv Saturna kilec i atmosfer Saturna i Titana za dopomogoyu vidimogo ta infrachervonogo svitla Vin skladayetsya z dvoh kamer v odnomu bloci odna dlya vimiryuvannya u vidimomu svitli insha dlya vimiryuvannya v infrachervonomu Spektrometr doslidzhuye vidbite i vlasne svitlo atmosferi kilec i poverhon u diapazoni vid 350 do 5100 nm Vin takozh lovit sonyachne svitlo i svitlo zir yake prohodit cherez kilcya sho dopomagaye v glibshomu vivchenni yih strukturi Vcheni planuyut vikoristovuvati cej spektrometr dlya dovgostrokovih doslidzhen ruhu hmar i morfologiyi v sistemi Saturna a takozh shob viznachiti pogodni umovi na Saturni Plutoniyeve dzherelo zhivlennyaRTG do vstanovlennya na Kassini Rozpechenij plutonij ye dzherelom zhivlennya RTG zonda Cherez veliku vidstan Saturna vid Soncya vikoristannya sonyachnih batarej yak dzherela energiyi dlya aparata uskladneno Shob zabezpechiti energiyeyu vse obladnannya taki batareyi mali b nadto velikij rozmir ponad 500 m ta vidpovidnu vagu Tomu Kassini zhivivsya energiyeyu vid 3 radioizotopnih termoelektrichnih generatoriv RTG yaki vikoristovuvali dlya otrimannya elektriki izotop plutonij 238 u viglyadi dioksidu Razom ci RTG mistili 32 7 kg yadernogo paliva u yakomu bulo 28 3 kg chistogo plutoniyu Taki generatori vzhe zastosovuvalisya dlya energozabezpechennya inshih aparativ zokrema Galileo Voyadzher Nyu Gorajzons ta Uliss i rozrahovani na trivalij chas roboti Naprikinci 11 go roku ekspluataciyi vstanovlenij na Kassini RTG viroblyatime vid 600 do 700 vat elektroenergiyi Shob otrimati neobhidne priskorennya trayektoriya misiyi Kassini vklyuchala kilka gravitacijnih manevriv dva poblizu Veneri odin poblizu Zemli she odin bilya Yupitera Prolit povz Zemlyu buv ostannim manevrom koli kosmichnij zond Kassini yavlyav soboyu nebezpeku dlya lyudej Manevr buv uspishnim Kassini proletiv 18 serpnya 1999 roku povz nashu planetu na vidstani 1171 km Yakbi vin cherez yakus nespravnist zitknuvsya b iz Zemleyu to za ocinkami NASA u najgirshomu vipadku znachna chastina z 33 kg yadernogo paliva rozsiyalasya b v atmosferi Zemli U pidsumku do p yati milyardiv lyudej zaznali b radiacijnogo vplivu pidvishilisya b vipadki smerti vid raku ale jmovirnist sho take moglo statisya bula 1 do miljona TelemetriyaKosmichnij aparat Kassini zdatnij peredavati kilka riznih formativ telemetriyi Pidsistema telemetriyi mabut ye najbilsh vazhlivoyu pidsistemoyu bo bez neyi dani ne mogli b dohoditi do Zemli Telemetriya Kassini bula rozroblena z nulya kosmichnij aparat vikoristovuye bilsh suchasnij komp yuter nizh poperedni misiyi Kassini ce pershij kosmichnij aparat yakij vikoristovuvav minipaketi shob zmenshiti skladnist peredachi danih stvorenij specialnij telemetrichnij slovnik i programne zabezpechennya Ce dalo zmogu stvoriti menedzhera po telemetriyi dlya misiyi Gyujgens zond Dokladnishe Gyujgens zond Zobrazhennya Titana Poverhnya Titana Svitlina zroblena zondom Gyujgens Ta zh sama svitlina obroblena za dopomogoyu komp yutera Zond Gyujgens angl Huygens probe stvorenij Yevropejskim kosmichnim agentstvom i nazvanij na chest gollandskogo astronoma XVII stolittya Kristiana Gyujgensa Zond buv zapushenij 15 zhovtnya 1997 roku u zv yazci z kosmichnim aparatom Kassini 25 grudnya 2004 roku zond vidokremivsya vid svogo nosiya i pochav samostijnij ruh do Titana 14 sichnya 2005 roku zond Gyujgens uspishno uvijshov v atmosferu Titana i zdijsniv posadku na jogo poverhnyu v oblasti sho otrimala nazvu Ksanadu Ce bula persha i na 2014 rik yedina v istoriyi m yaka posadka zdijsnena u Zovnishnij Sonyachnij sistemi Zond siv na tverdu poverhnyu hocha posadka v okean takozh bula peredbachena jogo konstrukciyeyu Podiyi ta vidkrittyaDokladnishe Hronologiya podij misiyi Kassini Gyujgens Proloti povz Veneru j Zemlyu ta podorozh do Yupitera Kosmichnij aparat Kassini zdijsniv dva gravitacijnih manevri proloti Veneri 26 kvitnya 1998 go i 24 chervnya 1999 roku Ci proloti buli neobhidni shob kosmichnij aparat nabrav impuls dostatnij dlya dosyagnennya poyasu asteroyidiv U cej chas gravitaciya Soncya vtyagnula kosmichnij aparat nazad u vnutrishnyu chastinu Sonyachnoyi sistemi de vin zdijsniv gravitacijnij manevr navkolo Zemli 18 serpnya 1999 roku o 3 28 UTC Kassini zdijsniv dopomizhnij gravitacijnij manevr oblit Zemli na vidstani 377000 km vid Misyacya aparat zrobiv seriyu kalibruvalnih svitlin 23 sichnya 2000 roku blizko 10 00 UTC Kassini obletiv asteroyid 2685 Mazurskij Buli zrobleni jogo svitlini Na vidstani 1 6 mln kilometriv viznacheno diametr asteroyida vid 15 do 20 km Prolit Yupitera Svitlina prolotu povz Yupiter Prohodzhennya Io na tli Yupitera 01 01 2001 Kassini najblizhche pidletiv do Yupitera 30 grudnya 2000 roku i zrobiv bagato naukovih vimiryuvan zokrema v hodi bagatomisyachnogo prolotu Yupitera zrobleno 26 000 zobrazhen Ce dalo zmogu stvoriti najdetalnishij globalnij kolorovij portret Yupitera u yakomu najdribnishi detali mayut rozmir priblizno 60 km Golovnoyu znahidkoyu oblotu anonsovanogo 6 bereznya 2003 roku bula cirkulyaciya atmosferi Yupitera Temni poyasi v atmosferi cherguyutsya zi svitlimi zonami i vcheni trivalij chas vvazhali sho zoni z bilsh blidimi zonami ce zoni vishidnogo povitrya chastkovo cherez te sho na Zemli hmari formuyutsya v miscyah de pidijmayetsya povitrya Prote analiz svitlin zroblenih Kassini zasvidchiv sho okremi poodinoki shtormi vishidnih yaskravo bilih hmar yaki zanadto malenki shob pobachiti yih z Zemli splivayut majzhe bez vinyatkiv u temnih poyasah Zgidno Entoni Del Genio z Institutu kosmichnih doslidzhen Goddarda NASA poyasi povinni buti rajonami atmosfernogo ruhu na Yupiteri tomu ruh v atmosferi povinen znizhuvatis Inshi atmosferni vimiryuvannya mistili zakruchenij temnij oval visokoyi atmosfernoyi imli rozmiriv velikoyi chervonoyi plyami doslidzhennya pivnichnogo polyusa Yupitera 30 travnya 2001 roku pid chas perelotu vid Yupitera do Saturna buv pomichenij serpanok v zobrazhennyah vuzkokutovoyi kameri Kassini Ce vpershe bulo vidznacheno na fotografiyah zori Maya iz zoryanogo skupchennya Pleyad Infrachervoni znimki viyavili cirkulyaciyu poblizu polyusiv zi smugami vitriv yaki otochuyut planetu pri comu sumizhni smugi ruhayutsya u protilezhnih napryamkah Shozhe ogoloshennya obgovoryuvalos takozh shodo prirodi kilec Yupitera Rozsiyuvannya svitla na chastinkah u kilcyah pokazalo sho chastinki mali nepravilnu formu a ne sferichnu i jmovirno vinikali yak vikidi vid vplivu mikrometeoritiv na suputniki Yupitera imovirno Metis i Adrasteya Perevirka zagalnoyi teoriyi vidnosnosti 10 zhovtnya 2003 roku ogolosheno rezultati eksperimentu z perevirki zagalnoyi teoriyi vidnosnosti provedeni za dopomogoyu Kassini Teoriya peredbachaye sho masivnij ob yekt yak ot Sonce vikrivlyuye prostir chas Ce prizvodit do zatrimki j chastotnogo zsuvu elektromagnitnogo viprominyuvannya svitla abo radiohvil Koli aparat perebuvav z inshogo vid Soncya boku vin viprominyuvav signal yakij prohodiv povz Sonce j sposterigavsya z Zemli Signal sho nadhodiv vid aparata zminyuvavsya vidpovidno do peredbachen teoriyi dzherelo Hocha deyaki vimirni vidhilennya vid znachen rozrahovanih iz vikoristannyam zagalnoyi teoriyi vidnosnosti peredbacheni deyakimi nezvichajnimi kosmologichnimi modelyami taki vidhilennya ne buli viyavleni v comu eksperimenti Poperedni viprobuvannya z vikoristannyam radiohvil sho peredavalis kosmichnimi zondami Viking i Voyadzher vidpovidali rozrahunkovim znachennyam zagalnoyi teoriyi vidnosnosti z tochnistyu do 1 1000 Tochnishi vimiryuvannya z eksperimentu kosmichnogo zonda Kassini polipshili cyu tochnist priblizno do 1 51 000 Ci dani pidtverdzhuyut zagalnu teoriyu vidnosnosti Ejnshtejna Novi misyaci Saturna Mozhlive misce isnuvannya novogo misyacya Saturna sfotografovane 15 kvitnya 2013 Zagalom Kassini vidkriv sim novih misyaciv na orbiti Saturna Vikoristovuyuchi svitlini zrobleni Kassini naukovci vidkrili taki suputniki Mefona Pallena Polidevk u 2004 roci takozh piznishij analiz viyaviv sho Voyadzher 2 zrobiv svitlini Palleni u 1981 roci pid chas prolotu Saturna Vidkrittya novogo suputnika Saturna Dafnis 1 travnya 2005 roku KA Kassini buv vidkritij novij misyac u progalini mizh kilcyami Saturna jomu bulo nadano nomer S 2005 S 1 do momentu poki jomu bulo nadane im ya Dafnis P yatij novij misyac buv vidkritij Kassini 30 travnya 2007 roku i poperedno buv nazvanij S 2007 S 4 Zaraz suputnik vidomij yak Anfa Na presrelizi 3 lyutogo 2009 roku ogolosili pro vidkrittya shostogo misyacya Saturna znajdenogo Kassini Misyac diametrom priblizno 1 3 mili vseredini G kilcya sistemi Saturna zaraz vin maye im ya Egeon formalno S 2008 S 1 Na presrelizi 2 listopada 2009 roku ogolosheno pro vidkrittya somogo suputnika Saturna znajdenogo Kassini 26 lipnya 2009 roku Jomu nadano nomer S 2009 S 1 vin maye priblizno 300 m u diametri misceznahodzhennya V kilcya Saturna 14 kvitnya 2014 roku naukovci NASA povidomili pro mozhlive vidkrittya novogo misyacya u A kilci Saturna Oblit Feba Kassini sfotografuvav Febu pid chas nablizhennya livoruch i viddalennya 2004 11 chervnya 2004 roku Kassini proletiv povz suputnik Feba Ce bula persha mozhlivist dlya doslidzhennya suputnika z blizkoyi vidstani Voyadzher 2 zdijsniv prolit u 1981 roci ale ne zrobiv detalizovanih svitlin Ce takozh buv yedinij mozhlivij prolit Kassini povz Febu cherez mehaniku dostupnih orbit navkolo Saturna Pershi svitlini Febi z blizkoyi vidstani buli zrobleni 12 chervnya 2004 roku i naukovci nevidkladno povidomili sho poverhnya Febi ne shozha na zvichajnu poverhnyu asteroyidiv Chastini poverhni z velikoyu kilkistyu krateriv viglyadayut duzhe yaskravo ce daye zmogu pripuskati sho pid poverhneyu isnuyut veliki ob yemi vodi Obertannya Saturna V ogoloshenni 28 chervnya 2004 roku vcheni z programi Kassini opisali vimiryuvannya periodu obertannya Saturna Oskilki na poverhni nemaye fiksovanih oznak yaki mozhna bulo b vikoristovuvati dlya otrimannya cogo periodu bulo vikoristane povtorennya radioviprominyuvannya Ci novi dani uzgodzhuyutsya z ostannimi znachennyami vimiryanimi z Zemli i yavlyayut soboyu zagadku dlya vchenih Viyavlyayetsya sho period radiohvil zminivsya vidtodi yak vin buv vpershe vimiryanij v 1980 roci Voyadzherom 1 i sho vin teper na 6 hvilin dovshij Ce ne vkazuye na zminu zagalnogo obertannya planeti ale yak vvazhayut pov yazane z peremishennyam dzherela radioviprominyuvannya na inshu shirotu pri yakij shvidkist obertannya vidriznyayetsya Pributtya na orbitu Saturna Saturn dosyag rivnodennya u 2008 roci pid chas zavershennya golovnoyi misiyi 1 lipnya 2004 roku kosmichnij aparat proletiv u progalinu mizh kilcyami F i G i dosyag orbiti pislya semirichnoyi podorozhi Manevr dlya vihodu Kassini na orbitu buv kompleksnij potribno bulo zminiti polozhennya anteni dlya zahistu instrumentiv Kassini vid chastinok kilec Saturna Yak tilki kosmichnij aparat peretnuv mezhu kilec jomu bulo potribno znovu zminiti svoye polozhennya dlya roztashuvannya dviguna vzdovzh shlyahu i pislya cogo uvimknuti dvigun dlya zmenshennya shvidkosti na 622 m s dlya togo shob Kassini buv zahoplenij gravitaciyeyu Saturna Ce vidbulos blizko 8 54 pm UTC 30 chervnya 2004 roku Uprodovzh manevru Kassini nad verhnimi hmarami Saturna na vidstani 20 000 km Obloti Titana Poverhnya Titana yaku bachimo cherez hmari 2004 Kassini vpershe zdijsniv oblit najbilshogo suputnika Saturna Titana 2 lipnya 2004 roku nastupnogo dnya pislya vihodu na orbitu vin proletiv na vidstani 339 000 km U svitlini zastosovani specialni filtri shob bula zmoga pobachiti cherez imlu pivdenni polyarni hmari sho skladayutsya z metanu ta poverhnevih ris iz riznoyu yaskravistyu ta poverhnevi osoblivosti z riznoyu yaskravistyu 27 zhovtnya 2004 roku kosmichnij aparat zdijsniv pershij iz 45 zaplanovanih prolotiv Titana Kassini proletiv na vidstani 1200 km Majzhe chotiri gigabajti danih bulo peredano na Zemlyu vklyuchayuchi pershi fotografiyi tumannogo pokrovu imli Viyavilos sho poverhnya Titana vidnosno rivna znajdeni visochini ne bilshe 50 m Prolit zabezpechiv otrimannya u 100 raziv krashi fotografiyi nizh ochikuvalos Prizemlennya zonda Gyujgens na Titan Dokladnishe Gyujgens zond Zovnishni zobrazhennya Neobrobleni zobrazhennya z zonda Gyujgens 14 01 2005 37 storinok c ESA NASA JPL U Arizona hosting ESA Zond Gyujgens vidokremivsya vid Kassini 25 grudnya 2004 roku za dopomogoyu pruzhinnih ta spiralnih reber priznachenih dlya povorotu zonda dlya bilshoyi stijkosti Zond vvijshov v atmosferu Titana 14 sichnya 2005 roku i pislya 2 5 godinnogo spusku prizemlivsya na tverdu poverhnyu Takozh Kassini peredav 350 fotografij zroblenih Gyujgensom pid chas spusku pomilka programnogo zabezpechennya odnogo z peredavachiv Kassini unemozhlivila peredachu inshih 350 svitlin Obloti Encelada Viboyini Labtajt vishe centru na Enceladi sfotografovani Kassini 17 lyutogo 2005 roku U livomu nizhnomu kuti bachimo i Uprodovzh pershih dvoh prolotiv Encelada u 2005 roci Kassini vidkriv vidhilennya v lokalnomu magnitnomu poli sho harakterno dlya isnuvannya tonkoyi ale znachnoyi atmosferi Inshi vimiryuvannya vkazuyut na ionizovanu vodyanu paru yak yiyi osnovnij komponent Kassini sposterigav za gejzerami z vodyanim lodom sho vivergalisya z pivdennogo polyusa Encelada sho pidtverdzhuye ideyu sho ci chastochki pidtrimuyut E kilce Saturna Naukovci peredbachayut sho na Enceladi mozhut isnuvati kisheni z ridkoyu vodoyu blizko poverhni misyacya yaka zhivit viverzhennya 12 bereznya 2008 roku Kassini zdijsniv blizkij oblit Encelada vin proletiv na vidstani 50 km vid poverhni Kosmichnij aparat projshov povz plyumi sho znahodilis na pivdennih gejzerah viyaviv vodu dioksid vuglecyu i rizni gidrokarbonati za dopomogoyu mas spektrometra Za dopomogoyu infrachervonogo spektrometra Kassini viyaviv sho poverhnya maye znachno vishu temperaturu nizh navkolishnya miscevist Kassini ne zdaten zbirati ta analizuvati dani shodo kosmichnogo pilu cherez pomilku u programnomu zabezpechenni 21 listopada 2009 roku Kassini zdijsniv vosmij oblit Encelada cogo razu na vidstani 1600 km vid poverhni Kompozitnij Infrachervonij Spektrograf sklav kartu termalnih vikidiv Viboyini Bagdad Dani yaki buli otrimani dopomogli stvoriti detalizovanu kartu pivdennoyi chastini poverhni suputnika visokoyi rozdilnoyi zdatnosti 3 kvitnya 2014 roku pislya desyati rokiv yak Kassini vijshov na orbitu Saturna NASA povidomila pro isnuvannya velikogo solenogo vnutrishnogo okeanu z ridkoyu vodoyu na Enceladi Isnuvannya vnutrishnogo okeanu sho kontaktuye z kam yanim yadrom suputnika stavit Encelad u spisok misc de najimovirnishe isnuye chuzhoridne mikrobne zhittya v Sonyachnij sistemi 30 chervnya 2014 roku NASA svyatkuvala 10 littya doslidzhen Kassini Saturna i jogo suputnikiv vidilyayuchi vidkrittya vodyanoyi aktivnosti na Enceladi sered inshih vidkrittiv U veresni 2015 roku NASA ogolosila sho gravitacijni i vizualni dani otrimani vid Kassini buli vikoristani dlya analizu libracij na orbiti Encelada i z yasuvali sho poverhnya suputnika ne kripitsya bezposeredno do yadra tomu pidpoverhnevij okean maye buti globalnim u rozmirah 28 zhovtnya 2015 roku Kassini zdijsniv blizkij prolit povz Encelad 49 km vid poverhni vin proletiv povz krizhani plyumi pivdennogo polyusa Svitlini ta inshi dani pislya prolotu buli otrimani vprodovzh 48 godin Radiozatemnennya kilec Saturna U travni 2005 roku Kassini pochav seriyu radiozatemnenih eksperimentiv dlya vimiryuvannya rozmiru rozpodilu chastinok u kilcyah Saturna a takozh vimiryuvan atmosferi samogo Saturna Cherez 4 misyaci aparat zakinchiv eksperiment Vprodovzh cih eksperimentiv vin proletiv za ploshinoyu kilec Saturna i peredavav radiohvili cherez chastinki kilec Radio signali otrimani na Zemli buli proanalizovani za chastotoyu fazoyu ta zminoyu potuzhnosti signalu dlya viznachennya strukturi kilec Verhnye zobrazhennya vidima kolorova mozayika kilec Saturna znyata 12 12 2004 Nizhnye zobrazhennya imitaciya zbudovana za dopomogoyu sposterezhennya z radiozatemnennyam 03 05 2005 Kolir u nizhnomu zobrazhenni predstavlyaye rozmiri kilcevih chastinok Vik kilec Saturna Za danimi yaki zibrav Kassini za dopomogoyu analizatoru kosmichnogo pilu CDA vcheni porivnyali potochnu kilkist pilu v kosmosi navkolo Saturna z rozrahunkovoyu masoyu temnogo pilovogo materialu v kilcyah Doslidniki viyavili sho kilcya mayut vik ne starshe 400 miljoniv rokiv i mozhut buti molodshimi do 100 miljoniv rokiv Cej vik mozhe zdatisya trivalim chasovim masshtabom ale vin stanovit lishe 1 10 chastinu vid 4 5 mlrd rokiv isnuvannya Sonyachnoyi sistemi Ce takozh oznachaye sho kilcya ne utvorilisya odnochasno z Saturnom abo inshimi planetami Sonyachnoyi sistemi Z tochki zoru kosmologiyi kilcya ye neshodavnim dopovnennyam do Sonyachnoyi sistemi Ponad 90 chasu isnuvannya Saturna yih u nogo ne bulo Pidtverdzhennya fenomenu spic Saturna U znimkah Kassini vid 5 veresnya 2005 roku aparat viyaviv spici v kilcyah Saturna yaki ranishe sposterigav lishe Stiven Dzhejms O Mira v 1977 roci a potim pidtverdili kosmichni zondi Voyadzher na pochatku 1980 h rokiv Ozera Titana Dokladnishe Ridina na Titani More Ligeyi livoruch u porivnyanni z Ozerom Verhnim pravoruch Titan osoblivosti morya Ligeyi 21 serpnya 2014 Svitlini zrobleni 21 lipnya 2006 roku viyavili ozera ridkih vuglevodniv yak ot metan abo etan v pivnichnih shirotah Ce pershe vidkrittya isnuyuchih ozer vidkritih poza mezhami Zemli Ozera mayut rozmiri vid 1 do 100 km u peretini 13 bereznya 2007 roku Laboratoriya reaktivnogo ruhu povidomila sho voni mayut nesprostovni dokazi isnuvannya moriv metanu i etanu v pivnichnij pivkuli Titana Prinajmni odne z nih bilshe nizh bud yake z vidomih Velikih Ozer Pivnichnoyi Ameriki Uragan na Saturni U listopadi 2006 roku naukovci vidkrili shtorm na pivdennomu polyusi Saturna z virazhenim okom buri Cya harakteristika shtormu bula vidoma do cogo chasu lishe na Zemli i nikoli ne sposterigalas na inshij planeti Na vidminu vid zemnogo shtormu shtorm na polyusi Saturna mozhlivo ye neruhomim Vin priblizno 8000 km u peretini i 70 km u visotu vitri dmut u nomu zi shvidkistyu 560 km god Prolit Yapeta 10 veresnya 2007 roku na vidstani 62 331 km aparatom bulo viyavleno ekvatorialnij hrebet na poverhni Yapeta Poverhnya Yapeta z blizkoyi vidstani 2007 10 veresnya 2007 roku Kassini zavershiv oblit divnogo dvotonnogo shozhogo na gorih misyacya Yapeta Svitlini zrobleni z vidstani 1600 km nad poverhneyu Pid chas peredachi danih aparat buv urazhenij kosmichnimi promenyami i perejshov u bezpechnij rezhim Vsi dani otrimani pid chas oblotu buli vidnovleni Pershe rozshirennya misiyi 15 kvitnya 2008 roku Kassini otrimav finansuvannya dlya rozshirenoyi 27 misyachnoyi misiyi Vona skladayetsya z bilshe nizh 60 orbitalnih oblotiv Saturna z 21 bilsh blizkim prolotom bilya Titana takozh aparat zdijsnit she sim prolotiv Encelada shist Mimasa visim Tetis i po odnomu prolotu Dioni Reyi i Geleni Rozshirena misiya rozpochalas 1 lipnya 2008 roku i bula nazvana Rivnodennya oskilki zbigalas iz rivnodennyam Saturna Druge rozshirennya misiyi Do NASA bula podana propoziciya shodo drugogo podovzhennya misiyi Kassini veresen 2017 go traven 2017 roku poperedno bula nazvana HHM Byudzhet u 60 mln dol buv pidtverdzhenij u lyutomu 2010 roku i druga podovzhena misiya bula nazvana Soncestoyannya Aparat mav zdijsniti bilshe nizh 155 oblotiv Saturna 54 obloti Titana i 11 oblotiv Encelada Velikij shtorm na Saturni 2010 roku i jogo naslidki Shtorm u pivnichnij pivkuli u 2011 roci 25 zhovtnya 2012 roku Kassini sposterigav naslidki shtormu Velikoyi Biloyi Plyami sho vidbuvayetsya na Saturni kozhni 30 rokiv Dani otrimani vid instrumenta Kassini kompozitnogo infrachervonogo spektrometra nadali informaciyu shodo potuzhnogo rozryadu yakij viklikav pidvishennya temperaturi v stratosferi Saturna na 83 C vishe normi Odnochasno z cim doslidnikami NASA z centru Goddarda u Grinbelti bula zafiksovana velika kilkist etilenu sho ridko fiksuvavsya na Saturni Shtorm yakij utvoriv cej rozryad vpershe sposterigavsya 5 grudnya 2010 roku u pivnichnij pivsferi Saturna Cej shtorm pershij sho sposterigavsya kosmichnim aparatom yakij perebuvav na orbiti Saturna a takozh pershij sho sposterigavsya v teplovomu infrachervonomu diapazoni hvil sho dalo vchenim zmogu sposterigati temperaturu atmosferi Saturna j vidstezhuvati yavisha yaki ne vidno neozbroyenim okom Shpil etilenovogo gazu yakij utvoriv shtorm dosyag visoti v 100 raziv bilshe nizh vvazhalosya mozhlivim dlya Saturna Naukovci takozh viznachili sho shtorm buv najbilshim najgaryachishim stratosfernim vihorom koli nebud viyavlenim u Sonyachnij sistemi j pochatkovo buv bilshij nizh Velika chervona plyama Prohodzhennya Vene ri na tli diska Soncya Dokladnishe Prohodzhennya Veneri pered diskom Soncya 21 grudnya 2012 roku Kassini sposterigav Prohodzhennya Veneri pered diskom Soncya Instrument VIMS proanalizuvav sonyachne svitlo sho projshlo povz veneriansku atmosferu Instrument VIMS do cogo sposterigav tranzit ekzoplaneti HD 189733 b Den koli Zemlya posmihnulasya Den koli Zemlya posmihnulasya Saturn iz kilkoma misyacyami Zemlya Venera i Mars 19 07 2013 Dokladnishe 19 lipnya 2013 roku kosmichnij aparat buv napravlenij u bik Zemli dlya fotografuvannya Zemli i Misyacya yak chastini prirodnogo svitla bagatoobraznogo portreta vsiyeyi sistemi Saturna Podiya bula unikalna tomu sho vpershe NASA informuvalo gromadskist pro te sho poperednya fotozjomka bula zroblena zazdalegid Komanda z obrobki zobrazhen Kassini povidomila shob lyudi posmihnulis i mahali nebu naukovec iz komandi Kassini Kerolajn Porko opisuye moment yak shans vidsvyatkuvati zhittya na blidij blakitnij cyatci Prolit povz Reyu 10 lyutogo 2015 roku Kassini proletiv na blizkij vidstani povz Reyu 47 000 km Kosmichnij aparat sposterigav misyac za dopomogoyu kamer i zrobiv najbilsh detalni fotografiyi na toj chas Prolit povz Giperion 31 travnya 2015 roku Kassini zdijsniv svij ostannij oblit na vidstani 34 000 km misyacya Saturna Giperiona Svitlina Giperiona z vidstani 37 000 km 31 05 2015 Zobrazhennya Giperiona zblizka z vidstani 38 000 km 31 05 2015 Prolit povz Dionu 17 serpnya 2015 roku Kassini zdijsniv svit ostannij oblit na vidstani 475 km Dioni Poperednij prolit vidbuvsya 16 chervnya Zmina koloru shestikutnika Saturna Dokladnishe Shestikutnik Saturna Mizh 2012 ta 2016 rokami shestikutnik zminiv svij kolir z perevazhno blakitnogo do zolotogo Odna teoriya poyasnennya cogo polyagaye u tomu sho zatemnennya vidbuvayetsya oskilki polyus zaznaye vplivu sonyachnogo svitla cherez zminu sezonu Do cogo isnuyut zapisi sposterezhen na yakih vidno mensh blakitnij kolir po vsomu Saturnu mizh 2004 i 2008 rokami Zmina koloru shestikutnika Saturna 2012 i 2016 roki Zmina koloru shestikutnika Saturna 2013 i 2017 roki Zavershennya misiyi ta znishennya Kassini Svitlina zroblena Kassini Atmosfera Saturna z blizkoyi vidstani 3100 km 26 04 2017 Vibrana misiya maye vikonati kilka blizkih prolotiv Saturna nablizivshis do kilec pislya chogo aparat maye vvijti v atmosferu Saturna 15 veresnya 2017 roku i znishitis Cej metod buv obranij shob zahistiti mozhlivi formi zhittya na suputnikah Saturna U 2008 roci buli ocineni varianti dlya dosyagnennya ciyeyi meti kozhnij iz variantiv mav svoyi finansovi naukovi i tehnichni problemi 29 listopada 2016 roku Kassini zdijsniv prolit Titana ce dalo aparatu zmogu distatis do orbit F kilec ce bulo pochatkom velikogo finalu misiyi Kassini pid chas kulminaciyi yakogo aparat zitknetsya iz Saturnom Ostannij oblit Titana vidbuvsya 22 kvitnya 2017 roku aparat znovu zminiv orbitu abi distatis promizhku mizh Saturnom i vnutrishnim kilcem 26 kvitnya Kassini proletiv na vidstani 3100 km nad hmarami Saturna i za 320 km vid vidimogo pochatku vnutrishnogo kilcya aparat uspishno zrobiv svitlini atmosferi i pochav yih peredavati nastupnogo dnya MisiyiTrayektoriya shlyahu Misiya Kassini bula podilena na okremi pidmisiyi Kozhnij etap doslidzhen planuvavsya z urahuvannyam finansuvannya cilej tosho Ponad 260 naukovciv z 17 krayin pracyuvali nad proyektom zagalom tisyachi pracivnikiv vzyali uchast u proyektuvanni rozrobci i zapusku nastupnih misij Pervinna misiya lipen 2004 roku cherven 2008 roku Misiya Rivnodennya lipen 2008 roku veresen 2010 roku Misiya Soncestoyannya zhovten 2010 roku kviten 2017 roku Velike Zavershennya kviten 2017 roku veresen 2017 roku Saturn Svitlina zroblena Kassini 2016Div takozhDzhovanni Domeniko Kassini Galileo kosmichnij aparat Hronologiya podij misiyi Kassini Gyujgens Stamatios KrimidzhisPrimitkiSturbovanist ekologiv viklikalo dzherelo zhivlennya yake mistilo blizko 33 kg oksidu visokoradioaktivnogo izotopu plutoniyu 238 Avariya kosmichnogo aparata pid chas startu abo pid chas povtornogo prolotu poblizu Zemli mogla prizvesti do radioaktivnogo zabrudnennya atmosferi i poverhni Zemli Narazi ce najtochnishe vimiryuvannya parametra pislyanyutonivskoyi formalizaciyi g Jogo rezultat g 1 2 1 2 3 10 5 uzgodzhuyetsya z peredbachenim zagalnoyu teoriyeyu vidnosnosti g 1 Dodatkova literaturaRalph Lorenz 2017 NASA ESA ASI Cassini Huygens 1997 onwards Cassini orbiter Huygens probe and future exploration concepts Owners Workshop Manual Haynes Manuals UK ISBN 978 1785211119 angl 1997 The Wrong Stuff The Space Program s Nuclear Threat to Our Planet Common Courage Press ISBN 1 56751 125 2 angl David M Harland 2002 Mission to Saturn Cassini and the Huygens Probe Springer Verlag ISBN 1 85233 656 0 angl Ralph Lorenz Jacqueline Mitton 2002 Lifting Titan s Veil Exploring the Giant Moon of Saturn Cambridge University Press ISBN 0 521 79348 3 angl Meltzer Michael 2015 The Cassini Huygens Visit to Saturn A Historic Mission to the Ringed Planet Cham Springer International Publishing Switzerland ISBN 978 3 319 07608 9 angl Posilannya Laboratoriya reaktivnogo ruhu angl NASA angl Vebsajt Kassini Gyujgens 30 travnya 2017 u Wayback Machine Yevropejske kosmichne agentstvo angl Vebsajt Kassini Gyujgens 13 travnya 2017 u Wayback Machine Programa doslidzhennya Sonyachnoyi sistemi NASA angl Kassini zgoriv u atmosferi Saturna 24 veresnya 2017 u Wayback Machine bbc com Ostannij den Kassini legendarnij zond zavershuye misiyu 24 veresnya 2017 u Wayback Machine bbc com video Dzherela web archive org 13 travnya 2017 Arhiv originalu za 13 travnya 2017 Procitovano 19 sichnya 2024 Corum Jonathan 18 grudnya 2015 Mapping Saturn s Moons The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 19 sichnya 2024 NASA Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 15 veresnya 2017 Procitovano 15 veresnya 2017 Arhiv originalu za 14 veresnya 2017 Procitovano 15 veresnya 2017 The Planetary Society Arhiv originalu za 25 serpnya 2009 Procitovano 4 listopada 2010 angl Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2014 Procitovano 28 bereznya 2015 ESA Science amp Technology Objectives sci esa int Procitovano 19 sichnya 2024 Ride Sally K 1 serpnya 1987 Leadership and America s Future in Space angl Procitovano 19 sichnya 2024 Ip Wing Gautier Daniel Owen Tobias 1 sichnya 2004 The genesis of Cassini Huygens T 1278 s 211 227 Procitovano 19 sichnya 2024 William J Broad 8 veresnya 1997 The New York Times Arhiv originalu za 8 travnya 2017 Procitovano 1 veresnya 2010 CNN 4 zhovtnya 1997 Arhiv originalu za 18 listopada 2020 Procitovano 1 veresnya 2010 Christopher Boyd 5 zhovtnya 1997 Orlando Sentinel Arhiv originalu za 28 lipnya 2011 Procitovano 1 veresnya 2010 The New York Times 12 zhovtnya 1997 Arhiv originalu za 10 travnya 2013 Procitovano 1 veresnya 2010 Daniel Sorid 18 serpnya 1999 Space com Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 1 veresnya 2010 Coustenis Athena 2008 Titan Exploring an Earthlike World angl World Scientific ISBN 978 981 281 161 5 Cassini Orbiter NASA Science science nasa gov angl Procitovano 19 sichnya 2024 Saturn jpl nasa gov Arhiv originalu za 16 kvitnya 2016 Procitovano 20 serpnya 2011 Caps space swri edu Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2011 JPL Arhiv originalu za 12 veresnya 2015 Procitovano 27 bereznya 2015 Waite J H Lewis S Kasprzak W T Anicich V G Block B P Cravens T E Fletcher G G Ip W H Luhmann J G McNutt R L Niemann H B Parejko J K Richards J E Thorpe R L Walter E M Yelle R V 2004 The Cassini ion and neutral mass spectrometer INMS investigation Space Science Reviews 114 1 4 113 231 Bibcode 2004SSRv 114 113W doi 10 1007 s11214 004 1408 2 Inms space swri edu Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2011 Porco C C West R A Squyres S McEwen A Thomas P Murray C D Delgenio A Ingersoll A P Johnson T V Neukum G Veverka J Dones L Brahic A Burns J A Haemmerle V Knowles B Dawson D Roatsch T Beurle K Owen W 2004 Cassini Imaging Science Instrument characteristics and anticipated scientific investigations at Saturn Space Science Reviews 115 1 4 363 497 Bibcode 2004SSRv 115 363P doi 10 1007 s11214 004 1456 7 Dougherty M K Kellock S Southwood D J Balogh A Smith E J Tsurutani B T Gerlach B Glassmeier K H Gleim F Russell C T Erdos G Neubauer E M Cowley S W H 2004 The Cassini magnetic field investigation Space Science Reviews 114 1 4 331 383 Bibcode 2004SSRv 114 331D doi 10 1007 s11214 004 1432 2 Krimigis S M Mitchell D G Hamilton D C Livi S Dandouras J Jaskulek S Armstrong T P Boldt J D Cheng A F Gloeckler G Hayes J R Hsieh K C Ip W H Keath E P Kirsch E Krupp N Lanzerotti L J Lundgren R Mauk B H McEntire R W Roelof E C Schlemm C E Tossman B E Wilken B Williams D J 2004 Magnetosphere imaging instrument MIMI on the Cassini mission to Saturn Titan Space Science Reviews 114 1 4 233 329 Bibcode 2004SSRv 114 233K doi 10 1007 s11214 004 1410 8 Cassini Huygens NASA Science science nasa gov angl Procitovano 19 sichnya 2024 Why the Cassini Mission Cannot Use Solar Arrays PDF NASA JPL 6 grudnya 1996 Arhiv originalu PDF za 25 chervnya 2013 Procitovano 4 listopada 2010 angl Grandidier J Gilbert J B Carr G A 2017 PDF Jet Propulsion Laboratory Arhiv originalu PDF za 21 lyutogo 2022 Procitovano 22 lyutogo 2022 Saturn jpl nasa gov Arhiv originalu za 13 kvitnya 2016 Procitovano 1 lipnya 2014 Cassini Final Environmental Impact Statement 8 chervnya 2011 u Wayback Machine see Chapter 2 19 sichnya 2012 u Wayback Machine Table 2 8 Friedensen Victoria Pidgeon 1999 Chapter 3 PDF Diplomna robota Arhiv originalu PDF za berezen 6 2002 Procitovano 28 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite thesis title Shablon Cite thesis cite thesis a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka PDF Arhiv originalu PDF za 10 travnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya How to Land on Titan 21 lipnya 2011 u Wayback Machine Ingenia June 2005 Presreliz JPL 11 lyutogo 2000 Arhiv originalu za 12 chervnya 2010 Procitovano 15 zhovtnya 2010 Hansen C J Bolton S J Matson D L Spilker L J Lebreton J P 2004 The Cassini Huygens flyby of Jupiter Icarus 172 1 1 8 Bibcode 2004Icar 172 1H doi 10 1016 j icarus 2004 06 018 Meltzer 2015 pp 346 351 BBC 28 lyutogo 2005 arhiv originalu za 14 travnya 2019 procitovano 1 veresnya 2016 Spitale J N Jacobson R A Porco C C Owen W M Jr 2006 The Astronomical Journal 132 2 692 710 Bibcode 2006AJ 132 692S doi 10 1086 505206 Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2020 Procitovano 28 chervnya 2017 NBC News 3 bereznya 2009 Arhiv originalu za 17 grudnya 2013 Procitovano 29 serpnya 2015 Daniel W E Green 2 listopada 2009 Ciclops org Arhiv originalu za 11 chervnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2011 Platt Jane Brown Dwayne 14 kvitnya 2014 NASA Arhiv originalu za 10 kvitnya 2019 Procitovano 14 kvitnya 2014 Porco C C Baker E Barbara J Beurle K Brahic A Burns J A Charnoz S Cooper N Dawson D D Del Genio A D Denk T Dones L Dyudina U Evans M W Giese B Grazier K Heifenstein P Ingersoll A P Jacobson R A Johnson T V McEwen A Murray C D Neukum G Owen W M Perry J Roatsch T Spitale J Squyres S Thomas P C Tiscareno M Turtle E Vasavada A R Veverka J Wagner R West R 2005 Cassini Imaging Science Initial results on Phoebe and Iapetus Science 307 5713 1237 1242 Bibcode 2005Sci 307 1237P doi 10 1126 science 1107981 PMID 15731440 Carolina Martinez Gary Galluzzo 28 chervnya 2004 Jpl Nasa Gov Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2011 Porco Carolyn C 2007 Cassini the first one thousand days American Scientist 95 4 334 341 doi 10 1511 2007 66 334 PDF Arhiv originalu PDF za serpen 7 2011 Procitovano 20 serpnya 2011 Arhiv originalu za 12 sichnya 2015 Procitovano 9 sichnya 2015 Jia Rui Cook Dyawne C Brown 6 lipnya 2011 Saturn jpl nasa gov Arhiv originalu za 3 bereznya 2008 Procitovano 20 serpnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Cassini Spacecraft to Dive Into Water Plume of Saturn Moon 9 listopada 2020 u Wayback Machine NASA gov March 10 2008 Cassini Tastes Organic Material at Saturn s Geyser Moon 20 lipnya 2021 u Wayback Machine NASA March 26 2008 Arhiv originalu za 11 bereznya 2016 Procitovano 2 lipnya 2017 Amos Jonathan 3 kvitnya 2014 BBC News Arhiv originalu za 11 lyutogo 2021 Procitovano 7 kvitnya 2014 Iess L Stevenson D J Parisi M Hemingway D Jacobson R A Lunine J I Nimmo F Armstrong J w Asmar S w Ducci M Tortora P 4 kvitnya 2014 Science 344 6179 78 80 Bibcode 2014Sci 344 78I doi 10 1126 science 1250551 PMID 24700854 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2014 Procitovano 3 kvitnya 2014 Sample Ian The Guardian Arhiv originalu za 4 kvitnya 2014 Procitovano 3 kvitnya 2014 Dyches Preston Clavin Whitney 25 chervnya 2014 NASA Arhiv originalu za 2 chervnya 2017 Procitovano 25 chervnya 2014 Arhiv originalu za 20 veresnya 2015 Procitovano 15 veresnya 2015 Jet Propulsion Laboratory 28 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 2 listopada 2015 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Kilcya Saturna skoro mozhut zniknuti 17 05 2023 Photojournal jpl nasa gov Arhiv originalu za 6 serpnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2011 phys utk edu Arhiv originalu za 30 sichnya 2014 Procitovano 5 grudnya 2013 Saturn jpl nasa gov 6 lipnya 2011 Arhiv originalu za kviten 30 2008 Procitovano 20 serpnya 2011 Saturn jpl nasa gov Arhiv originalu za 8 travnya 2008 Procitovano 20 serpnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Huge hurricane rages on Saturn BBC News 10 listopada 2006 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2011 Procitovano 10 listopada 2006 Fox News 14 veresnya 2007 Arhiv originalu za zhovten 21 2012 Procitovano lipen 7 2017 Cassini To Earth Mission Accomplished But New Questions Await 29 chervnya 2008 Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2009 NASA Extends Cassini s Tour of Saturn Continuing International Cooperation for World Class Science 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine NASA California Institute of Technology Jet Propulsion Laboratory February 3 2010 retrieved January 2 2011 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 7 lipnya 2017 Arhiv originalu za 27 grudnya 2012 Procitovano 8 lipnya 2017 Overbye Dennis 12 listopada 2013 The New York Times Arhiv originalu za 13 listopada 2013 Procitovano 12 listopada 2013 BBC News 23 lipnya 2013 Arhiv originalu za 26 listopada 2020 Procitovano 24 lipnya 2013 BBC News 19 lipnya 2013 Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 24 lipnya 2013 NASA Jet Propulsion Laboratory 2015 Arhiv originalu za traven 18 2015 Procitovano 2 travnya 2017 Cassini Imaging Central Laboratory for Operations 30 bereznya 2015 PIA19057 Arhiv originalu za 21 chervnya 2017 Procitovano 9 lipnya 2017 NASA Jet Propulsion Laboratory 28 travnya 2015 Arhiv originalu za 15 sichnya 2019 Procitovano 29 travnya 2015 NASA Jet Propulsion Laboratory 13 serpnya 2015 Arhiv originalu za 15 serpnya 2015 Procitovano 20 serpnya 2015 Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 9 lipnya 2017 Blabber Phillipa Verrecchia Angelique 3 kvitnya 2014 Space Safety Magazine Arhiv originalu za 12 listopada 2017 Procitovano 1 serpnya 2015 Bailey Frederick Rabstejnek Paul Oglethorpe University Arhiv originalu za lyutij 19 2008 Procitovano lipen 10 2017 Arhiv originalu za 17 lipnya 2017 Procitovano 10 lipnya 2017 Lewin Sarah Scientific American Arhiv originalu za 1 grudnya 2016 Procitovano 30 listopada 2016 Dyches Preston Brown Dwayne Cantillo Laurie 27 kvitnya 2017 NASA Jet Propulsion Laboratory Arhiv originalu za 3 travnya 2017 Procitovano 2 travnya 2017 European Space Agency 18 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 17 chervnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 NASA Arhiv originalu za 25 kvitnya 2017 Procitovano 1 travnya 2017 European Space Agency 7 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 European Space Agency 30 chervnya 2008 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 6 serpnya 2014 New York Times Arhiv originalu za 6 serpnya 2014 Procitovano 6 serpnya 2014

Дата публікації:
Топ