Метіда Metis Метида Дані про відкриття Дата відкриття 4 березня 1979 року Відкривач і Планета Юпітер Номер Орбітальні ха

**Метіда**
Metis
Дані про відкриття
Метида
Дата відкриття	4 березня 1979 року
Відкривач(і)
Планета	Юпітер
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь	127 690 км
Орбітальний період	0,29478 діб
Ексцентриситет орбіти	0,0002°
Нахил орбіти	0,06° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина	{{{видима зоряна величина}}}
Діаметр	60 x 40 x 24 км
Площа поверхні	~ 5 800 км²
Маса	3.6×10¹⁶ кг
Густина	0,86 г/см³
Друга космічна швидкість	31,501 км/с
Період обертання навколо своєї осі	синхронно діб
Нахил осі обертання	нуль°
Альбедо	0,04
Атмосферний тиск	0,005 Па
Температура поверхні	~123 К
Атмосфера	відсутня
Інші позначення
Юпітер XVI
Метіда у Вікісховищі

Не плутати з 9 Метіда.

Метіда (грец. Μήτις, англ. Metis) — внутрішній супутник Юпітера, відомий ще як «Юпітер XVI».

Відкриття

Відкритий у 1979 року космічним зондом «Вояджер-1», американськими астрономом Стефан Синнотом (англ. Stephen P. Synnott). У 1983 році отримав офіційну назву Метіда — першої дружини Зевса у давньогрецькій міфології. Космічний зонд «Галілео» між 1996 та 2003 додатково спостерігав і фотографував поверхню Метіди.

Орбіта

Супутник проходить повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 128 000 км (1,79 радіуса Юпітера). Сидеричний період обертання 0,29478 земних діб. Орбіта має ексцентриситет ~0.0002. Нахил ретроградної орбіти до локальної площини Лапласа 0,06°.

Орбіта Метіди проходить по зовнішньому краю основного кільця Юпітера і може складатися з того ж матеріалу, що і кільце. Метіда обертається синхронно з орбітальним періодам як орбіта Адрастеї: один бік постійно дивиться на планету. Метида також лежить в межах Роша для «рідких» супутників, але не для твердих, тому їй не загрожує гравітаційне руйнування.

Метіду, супутник Юпітера, не слід плутати з астероїдом Метида.

Фізичні характеристики

Метіда має розмір приблизно 60 x 40 x 24 кілометрів, альбедо 0,04. Оціночна густина 0,86 г/см³ — складається води і льоду пористість 10–15 %. Маса супутника становить 3,6×10¹⁶ кг порядка 1,9×10⁻⁹ маси Юпітера. Поверхня супутника червоного кольору, виявлено декілька кратерів.

Примітки

Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal. 120: 2679—2686. doi:10.1086/316817.
ВУЕ

Посилання

by NASA's Solar System Exploration

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Jacobson_2000-1] Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal. 120: 2679—2686. doi:10.1086/316817.

[2] ВУЕ