Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

9 Меті да або 9 Метида 9 Metis один із найбільших астероїдів головного поясу відкритий в 1848 році Складається з силікат

9 Метіда

9 Метіда

9 Меті́да або 9 Метида (9 Metis) — один із найбільших астероїдів головного поясу, відкритий в 1848 році. Складається з силікатів і металевого нікель-залізного сплаву і може бути залишком ядра великого астероїда, який був знищений в результаті давнього зіткнення. Метида містить трохи менше половини відсотка загальної маси поясу астероїдів.

9 Метіда image
image
Зображення Флори, отримане VLT
Відкриття
ВідкривачЕндрю Ґрем
Місце відкриттяОбсерваторія Маркрі
Дата відкриття25 квітня 1848
Позначення
Позначення9 Metis
Названа на честьМетіда
Тимчасові позначення1974 QU2
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь2,386143840095 а. о.
Перигелій2,094011184198 а. о.
Афелій2,678276495992 а. о.
Ексцентриситет0,122428770214
Орбітальний період1346,304684320 д
Середня орбітальна швидкість0,267398609090 °/д
Середня аномалія156,2346946838°
Нахил орбіти5,574912352229°
Довгота висхідного вузла68,94557096330°
Аргумент перицентру5,849920187881°
Фізичні характеристики
Розміри190 км
Маса1,13× 1019 кг
Середня густина4,12±1,33 г/см³
Прискорення вільного падіння на поверхні~0,070 м/с²
Друга космічна швидкість~0,11 км/с
Період обертання5,079 год
Альбедо0,118
Температура~173 K
макс: 282 K (+9° °C)
Спектральний типS (Толен)
Видима зоряна величина8,1 до 11,83
Стандартна зоряна величина6,28
Кутовий розмір0,23" до 0,071"
image 9 Метіда у Вікісховищі
Не плутати з Метіда (супутник).

Відкриття та найменування

Метіда була відкрита Ендрю Ґремом 25 квітня 1848 року в обсерваторії Маркрі в Ірландії. Це було його єдине відкриття астероїда. Це також був єдиний астероїд, відкритий в результаті спостережень з Ірландії до 7 жовтня 2008 року, коли через 160 років Дейв Макдональд з обсерваторії J65 виявив астероїд (281507) 2008 TM9. Його назва походить від міфологічної Метіди, титанки та океаніди, дочки Тетії та Океана. Назва «Фетіда» також була розглянута та відхилена (пізніше вона перейде до астероїда 17 Фетіда).

image
Порівняння розмірів перших 10 астероїдів і Місяця. Метіда — номер 9

Характеристика

Напрямок обертання Метіди наразі невідомий через неоднозначність даних. Аналіз кривої блиску вказує на те, що полюс Метіди спрямований на екліптичні координати (β, λ) = (23°, 181°) або (9°, 359°) з невизначеністю 10°. Це дає осьовий нахил 72° або 76° відповідно.

Зображення Метіди отримані за допомогою космічного телескопа «Габбл» і аналізу кривих блиску узгоджуються з тим, що Метида має неправильну витягнуту форму з одним загостреним і одним широким кінцем. Радіолокаційні спостереження теж свідчать про наявність значної плоскої області.

Склад поверхні Метіди оцінюється як 30–40 % металовмісного олівіну та 60–70 % залізо-нікелівого сплаву.

Дані кривої блиску Метиди натякіли на існування супутника, однак подальші спостереження не підтвердили це припущення. Пізніші пошуки за допомогою космічного телескопа «Габбл» у 1993 році супутників не знайшли.

image
Форма Метіди, отримана з її кривої блиску

Зв'язок з іншими астероїдами

Колись Метіду вважали членом сім'ї астероїдів, яку називали сім'єю Метіди, але подальші пошуки не підтвердили існування такої сім'ї.

Однак спектроскопічний аналіз виявив сильну спектральну подібність між Метідою та 113 Амальтеєю, і існує припущення, що ці астероїди можуть бути залишками дуже старої динамічної родини (віком принаймні 1 млрд років), менші члени якої були зруйновані в зіткненнях або викинуті збуреннями. Передбачуване батьківське тіло, за оцінками, мало діаметр від 300 до 600 км (розмір Вести) і було диференційованим. Метида могла б бути відносно неушкодженим залишком ядра (хоча й меншим, ніж 16 Психея), а Амальтея — фрагментом мантії, причому 90 % первісного тіла було втрачено. За збігом обставин і Метіда, і Амальтея мають тезок серед внутрішніх супутників Юпітера.

Покриття

У 1984 році покриття зорі Метідою дало сім хорд, які Крістенсен використав для отримання еліпсоїдального профілю тіні астероїда розміром 210 × 170 км. 6 серпня 1989 року Метіда покрила зорю величиною 8,7, і вдалось отримати п'ять хорд і розрахувати діаметр 173,5 км. Спостереження покриття 11 лютого 2006 року дало лише дві хорди, що вказували на мінімальний діаметр 156 км. Усі три покриття відповідають еліпсоїду 222×182×130 км, запропонованому Бером.

7 березня 2014 року Метіда закрила зорю HIP 78193 (величиною 7,9) над частинами Європи та Близького Сходу.

Див. також

Примітки

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 9 Метіда (англ.) . Процитовано 2014.05.12. Останнє спостереження 2014.04.06.
  2. L. F. Lim et al., Thermal infrared (8–13 µm) spectra of 29 asteroids: the Cornell Mid-Infrared Asteroid Spectroscopy (MIDAS) Survey, Icarus Vol. 173, p. 385 (2005).
  3. Donald H. Menzel and Jay M. Pasachoff (1983). A Field Guide до the Stars and Planets (вид. 2nd). Boston, MA: Houghton Mifflin. с. 391. ISBN .
  4. ВУЕ
  5. Астрономічний календар ГАО НАН України
  6. Kelley, Michael S; Michael J. Gaffey (2000). 9 Metis and 113 Amalthea: A Genetic Asteroid Pair. Icarus. 144 (1): 27—38. Bibcode:2000Icar..144...27K. doi:10.1006/icar.1999.6266.
  7. Jim Baer (2010). . Personal Website. Архів оригіналу за 2 July 2013. Процитовано 13 лютого 2011.
  8. Graham, A.; New Planet, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, Vol. 8, No. 6 (dated 14 April 1848!), p. 146 (signed 29 April 1848; the discovery was first announced on 27 April)
  9. . International Year of Astronomy in Ireland. 10 жовтня 2008. Архів оригіналу за 21 July 2011. Процитовано 2 березня 2009.
  10. Graham, A.; Metis, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, Vol. 8, No. 7 (dated 12 May 1848), pp. 147—150
  11. J. Torppa et al., Shapes and rotational properties of thirty asteroids from photometric data [ 2015-11-06 у Wayback Machine.], Icarus Vol. 164, p. 346 (2003).
  12. A. D. Storrs et al., A closer look at main-belt asteroids 1: WF/PC images, Icarus Vol. 173, p. 409 (2005).
  13. J. Torppa et al., Shapes and rotational properties of thirty asteroids from photometric data [ 2015-11-06 у Wayback Machine.], Icarus Vol. 164, p. 346 (2003).
  14. D. L. Mitchell et al., Radar Observations of Asteroids 7 Iris, 9 Metis, 12 Victoria, 216 Kleopatra, and 654 Zelinda, Icarus Vol. 118, p. 105 (1995).
  15. Kelley, Michael S; Michael J. Gaffey (2000). 9 Metis and 113 Amalthea: A Genetic Asteroid Pair. Icarus. 144 (1): 27—38. Bibcode:2000Icar..144...27K. doi:10.1006/icar.1999.6266.
  16. research at IMCCE [ 12 червня 2002 у Wayback Machine.] (in French)
  17. «other» reports of asteroid companions
  18. Hubble Space Telescope observations [ 30 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
  19. J. G. Williams, Asteroid Families — An Initial Search, Icarus Vol. 96, p. 251 (1992).
  20. Kelley, Michael S; Michael J. Gaffey (2000). 9 Metis and 113 Amalthea: A Genetic Asteroid Pair. Icarus. 144 (1): 27—38. Bibcode:2000Icar..144...27K. doi:10.1006/icar.1999.6266.
  21. Kissling, W.M; Blow, G. L.; Allen, W. H.; Priestley, J.; Riley, P.; Daalder, P.; George, M. (1991). The Diameter of 9 Metis from the Occultation of SAO:190531. Proceedings of the Astronomical Society of Australia. 9 (1): 150—152. Bibcode:1991PASA....9..150K. doi:10.1017/S1323358000025352.
  22. . Royal Astronomical Society of New Zealand. Архів оригіналу за 27 August 2008. Процитовано 6 грудня 2008.
  23. Jim Baer (2010). . Personal Website. Архів оригіналу за 2 July 2013. Процитовано 13 лютого 2011.
  24. Asteroid Occulations [ 6 березня 2014 у Wayback Machine.]
  25. Map [ 6 березня 2014 у Wayback Machine.]

Посилання

  • 9 Метіда — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

9 Meti da abo 9 Metida 9 Metis odin iz najbilshih asteroyidiv golovnogo poyasu vidkritij v 1848 roci Skladayetsya z silikativ i metalevogo nikel zaliznogo splavu i mozhe buti zalishkom yadra velikogo asteroyida yakij buv znishenij v rezultati davnogo zitknennya Metida mistit trohi menshe polovini vidsotka zagalnoyi masi poyasu asteroyidiv 9 Metida Zobrazhennya Flori otrimane VLTVidkrittyaVidkrivachEndryu GremMisce vidkrittyaObservatoriya MarkriData vidkrittya25 kvitnya 1848PoznachennyaPoznachennya9 MetisNazvana na chestMetidaTimchasovi poznachennya1974 QU2Kategoriya maloyi planetiAsteroyid golovnogo poyasuOrbitalni harakteristikiEpoha 23 travnya 2014 2 456 800 5 JD Velika pivvis2 386143840095 a o Perigelij2 094011184198 a o Afelij2 678276495992 a o Ekscentrisitet0 122428770214Orbitalnij period1346 304684320 dSerednya orbitalna shvidkist0 267398609090 dSerednya anomaliya156 2346946838 Nahil orbiti5 574912352229 Dovgota vishidnogo vuzla68 94557096330 Argument pericentru5 849920187881 Fizichni harakteristikiRozmiri190 kmMasa1 13 1019 kgSerednya gustina4 12 1 33 g sm Priskorennya vilnogo padinnya na poverhni 0 070 m s Druga kosmichna shvidkist 0 11 km sPeriod obertannya5 079 godAlbedo0 118Temperatura 173 K maks 282 K 9 C Spektralnij tipS Tolen Vidima zoryana velichina8 1 do 11 83Standartna zoryana velichina6 28Kutovij rozmir0 23 do 0 071 9 Metida u VikishovishiNe plutati z Metida suputnik Vidkrittya ta najmenuvannyaMetida bula vidkrita Endryu Gremom 25 kvitnya 1848 roku v observatoriyi Markri v Irlandiyi Ce bulo jogo yedine vidkrittya asteroyida Ce takozh buv yedinij asteroyid vidkritij v rezultati sposterezhen z Irlandiyi do 7 zhovtnya 2008 roku koli cherez 160 rokiv Dejv Makdonald z observatoriyi J65 viyaviv asteroyid 281507 2008 TM9 Jogo nazva pohodit vid mifologichnoyi Metidi titanki ta okeanidi dochki Tetiyi ta Okeana Nazva Fetida takozh bula rozglyanuta ta vidhilena piznishe vona perejde do asteroyida 17 Fetida Porivnyannya rozmiriv pershih 10 asteroyidiv i Misyacya Metida nomer 9HarakteristikaNapryamok obertannya Metidi narazi nevidomij cherez neodnoznachnist danih Analiz krivoyi blisku vkazuye na te sho polyus Metidi spryamovanij na ekliptichni koordinati b l 23 181 abo 9 359 z neviznachenistyu 10 Ce daye osovij nahil 72 abo 76 vidpovidno Zobrazhennya Metidi otrimani za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa Gabbl i analizu krivih blisku uzgodzhuyutsya z tim sho Metida maye nepravilnu vityagnutu formu z odnim zagostrenim i odnim shirokim kincem Radiolokacijni sposterezhennya tezh svidchat pro nayavnist znachnoyi ploskoyi oblasti Sklad poverhni Metidi ocinyuyetsya yak 30 40 metalovmisnogo olivinu ta 60 70 zalizo nikelivogo splavu Dani krivoyi blisku Metidi natyakili na isnuvannya suputnika odnak podalshi sposterezhennya ne pidtverdili ce pripushennya Piznishi poshuki za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa Gabbl u 1993 roci suputnikiv ne znajshli Forma Metidi otrimana z yiyi krivoyi bliskuZv yazok z inshimi asteroyidamiKolis Metidu vvazhali chlenom sim yi asteroyidiv yaku nazivali sim yeyu Metidi ale podalshi poshuki ne pidtverdili isnuvannya takoyi sim yi Odnak spektroskopichnij analiz viyaviv silnu spektralnu podibnist mizh Metidoyu ta 113 Amalteyeyu i isnuye pripushennya sho ci asteroyidi mozhut buti zalishkami duzhe staroyi dinamichnoyi rodini vikom prinajmni 1 mlrd rokiv menshi chleni yakoyi buli zrujnovani v zitknennyah abo vikinuti zburennyami Peredbachuvane batkivske tilo za ocinkami malo diametr vid 300 do 600 km rozmir Vesti i bulo diferencijovanim Metida mogla b buti vidnosno neushkodzhenim zalishkom yadra hocha j menshim nizh 16 Psiheya a Amalteya fragmentom mantiyi prichomu 90 pervisnogo tila bulo vtracheno Za zbigom obstavin i Metida i Amalteya mayut tezok sered vnutrishnih suputnikiv Yupitera PokrittyaU 1984 roci pokrittya zori Metidoyu dalo sim hord yaki Kristensen vikoristav dlya otrimannya elipsoyidalnogo profilyu tini asteroyida rozmirom 210 170 km 6 serpnya 1989 roku Metida pokrila zoryu velichinoyu 8 7 i vdalos otrimati p yat hord i rozrahuvati diametr 173 5 km Sposterezhennya pokrittya 11 lyutogo 2006 roku dalo lishe dvi hordi sho vkazuvali na minimalnij diametr 156 km Usi tri pokrittya vidpovidayut elipsoyidu 222 182 130 km zaproponovanomu Berom 7 bereznya 2014 roku Metida zakrila zoryu HIP 78193 velichinoyu 7 9 nad chastinami Yevropi ta Blizkogo Shodu Div takozhSpisok asteroyidiv 1 100 PrimitkiBaza danih malih kosmichnih til JPL 9 Metida angl Procitovano 2014 05 12 Ostannye sposterezhennya 2014 04 06 L F Lim et al Thermal infrared 8 13 µm spectra of 29 asteroids the Cornell Mid Infrared Asteroid Spectroscopy MIDAS Survey Icarus Vol 173 p 385 2005 Donald H Menzel and Jay M Pasachoff 1983 A Field Guide do the Stars and Planets vid 2nd Boston MA Houghton Mifflin s 391 ISBN 0395348358 VUE Astronomichnij kalendar GAO NAN Ukrayini Kelley Michael S Michael J Gaffey 2000 9 Metis and 113 Amalthea A Genetic Asteroid Pair Icarus 144 1 27 38 Bibcode 2000Icar 144 27K doi 10 1006 icar 1999 6266 Jim Baer 2010 Personal Website Arhiv originalu za 2 July 2013 Procitovano 13 lyutogo 2011 Graham A New Planet Monthly Notices of the Royal Astronomical Society Vol 8 No 6 dated 14 April 1848 p 146 signed 29 April 1848 the discovery was first announced on 27 April International Year of Astronomy in Ireland 10 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 21 July 2011 Procitovano 2 bereznya 2009 Graham A Metis Monthly Notices of the Royal Astronomical Society Vol 8 No 7 dated 12 May 1848 pp 147 150 J Torppa et al Shapes and rotational properties of thirty asteroids from photometric data 2015 11 06 u Wayback Machine Icarus Vol 164 p 346 2003 A D Storrs et al A closer look at main belt asteroids 1 WF PC images Icarus Vol 173 p 409 2005 J Torppa et al Shapes and rotational properties of thirty asteroids from photometric data 2015 11 06 u Wayback Machine Icarus Vol 164 p 346 2003 D L Mitchell et al Radar Observations of Asteroids 7 Iris 9 Metis 12 Victoria 216 Kleopatra and 654 Zelinda Icarus Vol 118 p 105 1995 Kelley Michael S Michael J Gaffey 2000 9 Metis and 113 Amalthea A Genetic Asteroid Pair Icarus 144 1 27 38 Bibcode 2000Icar 144 27K doi 10 1006 icar 1999 6266 research at IMCCE 12 chervnya 2002 u Wayback Machine in French other reports of asteroid companions Hubble Space Telescope observations 30 zhovtnya 2008 u Wayback Machine J G Williams Asteroid Families An Initial Search Icarus Vol 96 p 251 1992 Kelley Michael S Michael J Gaffey 2000 9 Metis and 113 Amalthea A Genetic Asteroid Pair Icarus 144 1 27 38 Bibcode 2000Icar 144 27K doi 10 1006 icar 1999 6266 Kissling W M Blow G L Allen W H Priestley J Riley P Daalder P George M 1991 The Diameter of 9 Metis from the Occultation of SAO 190531 Proceedings of the Astronomical Society of Australia 9 1 150 152 Bibcode 1991PASA 9 150K doi 10 1017 S1323358000025352 Royal Astronomical Society of New Zealand Arhiv originalu za 27 August 2008 Procitovano 6 grudnya 2008 Jim Baer 2010 Personal Website Arhiv originalu za 2 July 2013 Procitovano 13 lyutogo 2011 Asteroid Occulations 6 bereznya 2014 u Wayback Machine Map 6 bereznya 2014 u Wayback Machine PosilannyaPortal Astronomiya 9 Metida Ob yemne interaktivne vidobrazhennya orbitalnogo ruhu angl

Дата публікації:
Топ