Вояджер-1 (англ. Voyager, що означає «мандрівник») — активний автоматичний роботизований космічний зонд, запущений NASA 5 вересня 1977 року для дослідження Сонячної системи та простору за її межами.
Вояджер-1 | |
---|---|
«Вояджер» | |
Основні параметри | |
Повна назва | Voyager 1 |
COSPAR ID | 1977-084A |
Організація | США NASA |
Виготівник | Jet Propulsion Laboratory |
Оператор | NASA / JPL |
Тип апарата | дослідження дальніх планет Сонячної системи |
Проліт | Юпітер, Сатурн, Сонячна система |
Дата прольоту | 5 березня 1979, 12 листопада 1980 |
Нині рухається до | невідомо (на відстані більш як 24 млрд км від Землі) |
Дата запуску | 5 вересня 1977, 12:56:00 UTC |
Ракета-носій | / |
Космодром | США мис Канаверал |
Тривалість польоту | в польоті 46 років, 8 місяців, 28 днів |
Технічні параметри | |
Маса | 721,9 |
Розміри | Довжина-2,5 м. Діаметр-3,66 м. |
Потужність | 420 Вт |
Джерела живлення | Радіоізотопний термоелектричний генератор |
Час активного існування | приблизно 50 років |
Вебсторінка | |
Вебсторінка | http://voyager.jpl.nasa.gov/ |
Загальний опис
Вага «Вояджер-1» — 722 кг. Зонд перебуває в робочому стані і в рамках розширеної місії використовується для пошуку та дослідження меж Сонячної системи, включаючи пояс Койпера і далі. Початковим завданням було дослідження Юпітера та Сатурна; це був перший зонд, який зробив детальні зображення супутників цих планет.
«Вояджер-1» є найвіддаленішим від Землі створеним людиною об'єктом, який віддаляється як від Землі, так і від Сонця на порівняно більшій швидкості, ніж будь-який інший зонд. Попри те що двійник «Вояджер-2» було запущено на 16 днів раніше, «Вояджер-2» ніколи не наздожене «Вояджер-1». Зонд програми «Нью-Горайзонс», запущений до Плутона на більшій ніж обидва «Вояджери» швидкості, також не наздожене «Вояджер-1» або «Вояджер-2», оскільки «Вояджер-1» та «Вояджер-2» декілька разів застосували гравітаційне прискорення. Коли зонд «Нью-Горайзонс» досягне такої ж, як зараз у «Вояджера», відстані від Сонця, його швидкість буде приблизно 13 км/с, у порівнянні з 17 км/с у «Вояджера-1» та 16 км/с у «Вояджера-2».
Основними цілями «Вояджера-1» були планети Юпітер і Сатурн, їхні супутники та кільця. Після виконання програми дослідження цих планет місія зонда була перенацілена на виявлення геліопаузи та виміри елементарних частинок у сонячному вітрі та міжзоряному просторі.
Обидва зонди «Вояджер» надовго перевершили початкові очікування терміну використання. Кожен зонд отримує електричну енергію від трьох радіоізотопних термоелектричних генераторів, котрі, як очікується, вироблятимуть достатньо електричної енергії для зв'язку з Землею до 2025 року.
Хід місії
Станом на 22 вересня 2017 року, «Вояджер-1» перебував на відстані приблизно 140 а. о. (20,94 млрд км) від Сонця й увійшов до зони кордону між Сонячною системою та зовнішнім космосом — величезного простору, у якому вплив Сонця поступається впливу інших тіл у Галактиці.
Станом на 2022-07-14 «Вояджер-1» досяг відстані 23,381 млрд км (14,528 млрд миль; 156,29 а.о.) від Землі та 23,483 млрд км (14,592 млрд миль; 156,97 астрономічних одиниць) від Сонця.Mission Status на 2022-07-14
Поточне завдання полягає в дослідженні геліопаузи, відомої межі нашої зоряної системи. «Вояджер-1» залишився в робочому стані після виходу за межі геліопаузи (ставши першим зробленим людиною об'єктом, що вийшов за межі нашої зоряної системи). Науковці отримали результати перших безпосередніх вимірів умов у міжзоряному просторі, що може надати підказки до питань виникнення та природи Всесвіту. На цій відстані сигнали від «Вояджера-1» досягають центру керування Лабораторії реактивного руху (JPL) за майже 19,5 години.
Станом на 19 січня 2012 року, сигнал від «Вояджера-1» становив 10−16 Вт і надходив до Землі за 16 годин 38 хвилин.
«Вояджер-1» рухається за гіперболічною траєкторією та досягнув третьої космічної швидкості, що означає, що його орбіта не повернеться до Сонячної системи. Як і «Піонер-10», «Піонер-11», «Вояджер-2» та «Нью-Горайзонс», «Вояджер-1» є міжзоряним зондом.
Вихід за межі геліосфери
14 червня 2012 року апарат вийшов на кордон зоряного простору Сонця. Прилади автоматичної станції зафіксували різке зростання рівня галактичних космічних променів — високоенергетичних заряджених частинок міжзоряного походження та різке зниження кількості заряджених частинок, що виходять від Сонця.
25 серпня 2012 року, коли «Вояджер-1» перебував на відстані 122 а. о. від Сонця, його прилади зареєстрували значне зростання кількості іонів високих енергій і обвальне зниження кількості іонів низьких енергій. Однак для незалежного підтвердження були потрібні дані про напруженість магнітного поля і про щільність плазми в області польоту КА. Їх вдалося отримати 9 квітня 2013 року, під час сонячного спалаху, коли прилад для вимірювання плазмових хвиль PWS вловив коливання плазми з частотою 2,6 кГц, яка відповідала щільності електронної плазми 0,08/см3. Зростання цього параметра у 40 разів порівняно з попереднім значенням визнали достатнім підтвердженням серпневих даних про концентрації іонів. Додаткова обробка результатів вимірювань за листопад і жовтень 2012 року дала змогу виявити аналогічні коливання та остаточно підтвердити висновок про досягнення «Вояджером-1» кордону геліосфери.
12 вересня 2013 року агенція NASA офіційно підтвердила, що на основі даних, отриманих за серпень 2013 року, можна стверджувати, що «Вояджер-1» став першим в історії людства космічним апаратом, який покинув геліосферу і вийшов у міжзоряний простір. Вплив геліосфери хоча й ослабнув, але все ж зберігається.
Після підтвердження інформації NASA про вихід «Вояджера-1» за межі геліосфери, значна кількість ЗМІ помилково оголосила про вихід апарата також за межі Сонячної системи, що насправді може статися лише через 30 тисяч років. Річ у тому, що Сонячна система — це сфера в космічному просторі, де гравітація Сонця домінує над гравітацією будь-якої іншої зорі, а геліосфера — це набагато менша сфера всередині Сонячної системи, де сонячний вітер переважає над випромінюванням будь-якого іншого космічного об'єкта. «Вояджер-1» нині подолав лише 1/7 від відстані до орбіти карликової планети Седна, до якої ще близько 250 років подорожі. Основна ж частина хмари Оорта, яка є джерелом комет у Сонячній системі, взагалі розташовується на відстані 1—2 світлових роки від Сонця (10—20 трлн км).
3 грудня 2017 року NASA вдалося запустити двигуни космічного апарата, які востаннє запускали в 1980 році. Двигуни використовуватимуть для коригування орієнтації апарата, щоб його антени були спрямовані на Землю. Сигнал до космічного апарата йшов 19 годин 35 хвилин.
Вихід за межі Сонячної системи
Станом на початок травня 2022 року, «Вояджер-1» покинув межі Сонячної системи й перебуває в міжзоряному просторі на відстані 23,3 млрд км від Землі. Сигнал із Землі до апарату прямує 20 годин 33 хвилини, і стільки ж часу потрібно, щоб отримати відповідь. Космічний апарат, попри те, що знаходиться в космічному польоті 45 років, продовжує надсилати наукові дані та працює у звичайному режимі. Проте, згідно повідомлення в Space, у нього спостерігаються проблеми з системними даними. Показання системи артикуляції та контролю положення Attitude Articulation and Control System (AACS), яка підтримує правильну орієнтацію в просторі та допомагає підтримувати зв'язок із Землею, не показують того, що насправді відбувається з апаратом. Все вказує на те, що система AACS все ще працює, але дані телеметрії, які повертає система, є хибними. Вченим команди, що супроводжують місію, здається, що «Вояджер-1» заплутався у визначенні свого розташування. Проте він не перейшов у безпечний режим роботи й не подав сигнал тривоги на Землю та продовжує подавати сигнали у звичайному режимі.
Збої в роботі
20 жовтня 2023 року, на борти «Вояджера-1» та «Вояджера-2» було передано оновлення програмного забезпечення (ПЗ), яке розробила Лабораторія реактивного руху NASA. Джерело проблеми було відстежено в системі AACS, яка відповідає за підтримання вирівнювання антени зонда щодо Землі. Хоча апаратне забезпечення AACS залишалося неушкодженим і працювало, воно незрозумілим чином спрямовувало свої телеметричні дані через бортовий комп'ютер, який не працював, що призводило до спотворення переданих даних. Очікується, що оновлення ПЗ вирішить проблему з пошкодженими даними.
13 грудня 2023 року, за повідомленням NASA, в роботі космічного зонда «Вояджера-1» стався черговий збій. А саме, система польотних даних «Вояджера-1» Flight Data System (FDS), яка збирає бортову інженерну інформацію і дані від наукових інструментів космічного апарата перестала належним чином зв'язуватися з телекомунікаційним блоком зонду (TMU). Проте апарат все ще може приймати команди із Землі, а NASA продовжує спроби розв’язати існуючу проблему.
15 лютого 2024 року, видання Live Science повідомило, що космічний зонд «Вояджер-1» має проблему з системою зв'язку, і команда управління польотом побоюється, що більше ніколи не зможе відновити контакт з ним.
Станом на початок березня 2024 року «Вояджер-1» продовжує передавати на Землю стійкий радіосигнал, проте з листопада 2023 року він не приносить жодних корисних даних, що вказує на проблему з одним із трьох його бортових комп'ютерів. 3 березня 2024 року, за повідомленням телеканалу CNN, «Вояджер-1» надіслав на Землю сигнал не у звичному форматі, який інженерам з Deep Space Network NASA, на тлі інших безладних даних, вдалося розшифрувати.
13 березня 2024 року, як повідомило NASA, інженери знайшли джерело проблеми на «Вояджері-1»: одна з мікросхем пам’яті FDS була пошкоджена. “Інженери не можуть з упевненістю визначити, що спричинило цю проблему. Дві можливості: мікросхема могла бути пошкоджена енергійною частинкою з космосу або ж вона просто могла зноситися за 46 років”, — йдеться в повідомленні. Проте зазначається, що існує обхідний шлях, щоб запустити FDS без мікросхеми, яка вийшла з ладу – відновити вихідні дані космічного апарату і дозволити йому продовжувати надсилати читабельну інформацію з поза меж Сонячної системи.
20 квітня 2024 року, після декількох місяців надсилання незрозумілого набору інформації через поломку, «Вояджер-1» успішно передав на Землю чіткі дані про стан своїх систем.
Див. також
- Вояджер-2
- Список штучних космічних об'єктів, які покинули межі Сонячної системи
- Pale Blue Dot — бліда блакитна точка, найвіддаленіше фото Землі.
Посилання
- Сайт програми NASA Вояджер [ 1 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Voyager Spacecraft Lifetime [ 1 березня 2017 у Wayback Machine.] — interstellar mission coverage.
- by NASA's Solar System Exploration
- Voyager 1 (NSSDC Master Catalog) [ 30 січня 2017 у Wayback Machine.]
- — поточне положення та діаграми
- Weekly Mission Reports [ 5 липня 2006 у Wayback Machine.] — містить інформацію про поточний стан апарата
- We Are Here: The Pale Blue Dot. [ 17 жовтня 2007 у Wayback Machine.] Короткометражний фільм про зображення блакитної точки зроблене Вояджером. Укладений Карлом Саганом.
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 17 листопада 2008.
- Инженеры продлили жизнь станции Voyager до 2025 года [ 8 лютого 2012 у Wayback Machine.] — membrana.ru
- Зонд «Вояджер» вышел на границу межзвездного пространства [ 1 листопада 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- NASA Spacecraft Embarks on Historic Journey Into Interstellar Space [ 11 червня 2020 у Wayback Machine.] — Сайт NASA
- «Вояджер-1» в очередной раз не покинул Солнечную систему [ 26 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- . ТСН. 5 грудня 2017. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
- Космічний апарат NASA "Вояджер-1" надсилає дивні сигнали з космосу: що відбувається. 19.05.2022, 10:04
- NASA хакнула власний апарат "Вояджер" з відстані 19 мільярдів кілометрів. // Автор: Михайло Года. 24.10.2023, 15:34
- NASA's Voyager 1 probe in interstellar space can't phone home (again) due to glitch. // By Josh Dinner published December 13, 2023
- Безглузда комбінація з одиниць і нулів: "Вояджер-1" почав слати дивні повідомлення. // Автор: Ксенія Коваленко. 13.12.2023, 09:37
- NASA намагається відновити працездатність космічного зонда «Вояджер-1». 07.02.2024
- NASA's Voyager 1 probe hasn't 'spoken' in 3 months and needs a 'miracle' to save it. // By Joanna Thompson published February 15, 2024
- NASA більше не отримує сигналів від зонда "Вояджер-1", який покинув Сонячну систему. // Автор: Богдан Скаврон. 15.02.2024, 17:26
- Aging Voyager 1 sends back surprising response after ‘poke’ from Earth. // By Ashley Strickland, CNN. Updated 6:29 PM EDT, Thu March 14, 2024
- Зонд «Вояджер-1» подав ознаки життя: NASA вивчає новий сигнал. 16.03.2024, 00:06
- Інженери NASA визначили причину проблем зонда Вояджер-1. // Автор: Олексій Дьомін. 05.04.2024
- "Вояджер-1" після п'ятимісячного мовчання вийшов на зв'язок: команда не стримала емоцій. // Автор: Михайло Года. 23.04.2024, 12:30
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Voyadzher Voyadzher 1 angl Voyager sho oznachaye mandrivnik aktivnij avtomatichnij robotizovanij kosmichnij zond zapushenij NASA 5 veresnya 1977 roku dlya doslidzhennya Sonyachnoyi sistemi ta prostoru za yiyi mezhami Voyadzher 1 Voyadzher Osnovni parametriPovna nazva Voyager 1COSPAR ID 1977 084AOrganizaciya SShA NASAVigotivnik Jet Propulsion LaboratoryOperator NASA JPLTip aparata doslidzhennya dalnih planet Sonyachnoyi sistemiProlit Yupiter Saturn Sonyachna sistemaData prolotu 5 bereznya 1979 12 listopada 1980Nini ruhayetsya do nevidomo na vidstani bilsh yak 24 mlrd km vid Zemli Data zapusku 5 veresnya 1977 12 56 00 UTCRaketa nosij Kosmodrom SShA mis KanaveralTrivalist polotu v poloti 46 rokiv 8 misyaciv 28 dnivTehnichni parametriMasa 721 9Rozmiri Dovzhina 2 5 m Diametr 3 66 m Potuzhnist 420 VtDzherela zhivlennya Radioizotopnij termoelektrichnij generatorChas aktivnogo isnuvannya priblizno 50 rokivVebstorinkaVebstorinka http voyager jpl nasa gov Shtuchno kolorizovane zobrazhennya Yupitera nadislane Voyadzherom 1 Zagalnij opisVaga Voyadzher 1 722 kg Zond perebuvaye v robochomu stani i v ramkah rozshirenoyi misiyi vikoristovuyetsya dlya poshuku ta doslidzhennya mezh Sonyachnoyi sistemi vklyuchayuchi poyas Kojpera i dali Pochatkovim zavdannyam bulo doslidzhennya Yupitera ta Saturna ce buv pershij zond yakij zrobiv detalni zobrazhennya suputnikiv cih planet Voyadzher 1 ye najviddalenishim vid Zemli stvorenim lyudinoyu ob yektom yakij viddalyayetsya yak vid Zemli tak i vid Soncya na porivnyano bilshij shvidkosti nizh bud yakij inshij zond Popri te sho dvijnik Voyadzher 2 bulo zapusheno na 16 dniv ranishe Voyadzher 2 nikoli ne nazdozhene Voyadzher 1 Zond programi Nyu Gorajzons zapushenij do Plutona na bilshij nizh obidva Voyadzheri shvidkosti takozh ne nazdozhene Voyadzher 1 abo Voyadzher 2 oskilki Voyadzher 1 ta Voyadzher 2 dekilka raziv zastosuvali gravitacijne priskorennya Koli zond Nyu Gorajzons dosyagne takoyi zh yak zaraz u Voyadzhera vidstani vid Soncya jogo shvidkist bude priblizno 13 km s u porivnyanni z 17 km s u Voyadzhera 1 ta 16 km s u Voyadzhera 2 Osnovnimi cilyami Voyadzhera 1 buli planeti Yupiter i Saturn yihni suputniki ta kilcya Pislya vikonannya programi doslidzhennya cih planet misiya zonda bula perenacilena na viyavlennya geliopauzi ta vimiri elementarnih chastinok u sonyachnomu vitri ta mizhzoryanomu prostori Obidva zondi Voyadzher nadovgo perevershili pochatkovi ochikuvannya terminu vikoristannya Kozhen zond otrimuye elektrichnu energiyu vid troh radioizotopnih termoelektrichnih generatoriv kotri yak ochikuyetsya viroblyatimut dostatno elektrichnoyi energiyi dlya zv yazku z Zemleyu do 2025 roku Hid misiyiBlida blakitna cyatka Foto Zemli z vidstani 6 4 mlrd km Zemlya viglyadaye yak malenka krapka v smuzi rozsiyanogo sonyachnogo svitla Trayektoriya polotu Voyadzhera 1 veliki planeti zabezpechili dodatkove gravitacijne priskorennya aparatu Zolotij audio vizualnij disk Voyadzhera Stanom na 22 veresnya 2017 roku Voyadzher 1 perebuvav na vidstani priblizno 140 a o 20 94 mlrd km vid Soncya j uvijshov do zoni kordonu mizh Sonyachnoyu sistemoyu ta zovnishnim kosmosom velicheznogo prostoru u yakomu vpliv Soncya postupayetsya vplivu inshih til u Galaktici Stanom na 2022 07 14 Voyadzher 1 dosyag vidstani 23 381 mlrd km 14 528 mlrd mil 156 29 a o vid Zemli ta 23 483 mlrd km 14 592 mlrd mil 156 97 astronomichnih odinic vid Soncya Mission Status na 2022 07 14 Potochne zavdannya polyagaye v doslidzhenni geliopauzi vidomoyi mezhi nashoyi zoryanoyi sistemi Voyadzher 1 zalishivsya v robochomu stani pislya vihodu za mezhi geliopauzi stavshi pershim zroblenim lyudinoyu ob yektom sho vijshov za mezhi nashoyi zoryanoyi sistemi Naukovci otrimali rezultati pershih bezposerednih vimiriv umov u mizhzoryanomu prostori sho mozhe nadati pidkazki do pitan viniknennya ta prirodi Vsesvitu Na cij vidstani signali vid Voyadzhera 1 dosyagayut centru keruvannya Laboratoriyi reaktivnogo ruhu JPL za majzhe 19 5 godini Stanom na 19 sichnya 2012 roku signal vid Voyadzhera 1 stanoviv 10 16 Vt i nadhodiv do Zemli za 16 godin 38 hvilin Voyadzher 1 ruhayetsya za giperbolichnoyu trayektoriyeyu ta dosyagnuv tretoyi kosmichnoyi shvidkosti sho oznachaye sho jogo orbita ne povernetsya do Sonyachnoyi sistemi Yak i Pioner 10 Pioner 11 Voyadzher 2 ta Nyu Gorajzons Voyadzher 1 ye mizhzoryanim zondom Vihid za mezhi geliosferi 14 chervnya 2012 roku aparat vijshov na kordon zoryanogo prostoru Soncya Priladi avtomatichnoyi stanciyi zafiksuvali rizke zrostannya rivnya galaktichnih kosmichnih promeniv visokoenergetichnih zaryadzhenih chastinok mizhzoryanogo pohodzhennya ta rizke znizhennya kilkosti zaryadzhenih chastinok sho vihodyat vid Soncya Umovne zobrazhennya geliosferi ta roztashuvannya u nij kosmichnih aparativ Voyadzher 1 ta Voyadzher 2 25 serpnya 2012 roku koli Voyadzher 1 perebuvav na vidstani 122 a o vid Soncya jogo priladi zareyestruvali znachne zrostannya kilkosti ioniv visokih energij i obvalne znizhennya kilkosti ioniv nizkih energij Odnak dlya nezalezhnogo pidtverdzhennya buli potribni dani pro napruzhenist magnitnogo polya i pro shilnist plazmi v oblasti polotu KA Yih vdalosya otrimati 9 kvitnya 2013 roku pid chas sonyachnogo spalahu koli prilad dlya vimiryuvannya plazmovih hvil PWS vloviv kolivannya plazmi z chastotoyu 2 6 kGc yaka vidpovidala shilnosti elektronnoyi plazmi 0 08 sm3 Zrostannya cogo parametra u 40 raziv porivnyano z poperednim znachennyam viznali dostatnim pidtverdzhennyam serpnevih danih pro koncentraciyi ioniv Dodatkova obrobka rezultativ vimiryuvan za listopad i zhovten 2012 roku dala zmogu viyaviti analogichni kolivannya ta ostatochno pidtverditi visnovok pro dosyagnennya Voyadzherom 1 kordonu geliosferi 12 veresnya 2013 roku agenciya NASA oficijno pidtverdila sho na osnovi danih otrimanih za serpen 2013 roku mozhna stverdzhuvati sho Voyadzher 1 stav pershim v istoriyi lyudstva kosmichnim aparatom yakij pokinuv geliosferu i vijshov u mizhzoryanij prostir Vpliv geliosferi hocha j oslabnuv ale vse zh zberigayetsya Pislya pidtverdzhennya informaciyi NASA pro vihid Voyadzhera 1 za mezhi geliosferi znachna kilkist ZMI pomilkovo ogolosila pro vihid aparata takozh za mezhi Sonyachnoyi sistemi sho naspravdi mozhe statisya lishe cherez 30 tisyach rokiv Rich u tomu sho Sonyachna sistema ce sfera v kosmichnomu prostori de gravitaciya Soncya dominuye nad gravitaciyeyu bud yakoyi inshoyi zori a geliosfera ce nabagato mensha sfera vseredini Sonyachnoyi sistemi de sonyachnij viter perevazhaye nad viprominyuvannyam bud yakogo inshogo kosmichnogo ob yekta Voyadzher 1 nini podolav lishe 1 7 vid vidstani do orbiti karlikovoyi planeti Sedna do yakoyi she blizko 250 rokiv podorozhi Osnovna zh chastina hmari Oorta yaka ye dzherelom komet u Sonyachnij sistemi vzagali roztashovuyetsya na vidstani 1 2 svitlovih roki vid Soncya 10 20 trln km 3 grudnya 2017 roku NASA vdalosya zapustiti dviguni kosmichnogo aparata yaki vostannye zapuskali v 1980 roci Dviguni vikoristovuvatimut dlya koriguvannya oriyentaciyi aparata shob jogo anteni buli spryamovani na Zemlyu Signal do kosmichnogo aparata jshov 19 godin 35 hvilin Vihid za mezhi Sonyachnoyi sistemi Stanom na pochatok travnya 2022 roku Voyadzher 1 pokinuv mezhi Sonyachnoyi sistemi j perebuvaye v mizhzoryanomu prostori na vidstani 23 3 mlrd km vid Zemli Signal iz Zemli do aparatu pryamuye 20 godin 33 hvilini i stilki zh chasu potribno shob otrimati vidpovid Kosmichnij aparat popri te sho znahoditsya v kosmichnomu poloti 45 rokiv prodovzhuye nadsilati naukovi dani ta pracyuye u zvichajnomu rezhimi Prote zgidno povidomlennya v Space u nogo sposterigayutsya problemi z sistemnimi danimi Pokazannya sistemi artikulyaciyi ta kontrolyu polozhennya Attitude Articulation and Control System AACS yaka pidtrimuye pravilnu oriyentaciyu v prostori ta dopomagaye pidtrimuvati zv yazok iz Zemleyu ne pokazuyut togo sho naspravdi vidbuvayetsya z aparatom Vse vkazuye na te sho sistema AACS vse she pracyuye ale dani telemetriyi yaki povertaye sistema ye hibnimi Vchenim komandi sho suprovodzhuyut misiyu zdayetsya sho Voyadzher 1 zaplutavsya u viznachenni svogo roztashuvannya Prote vin ne perejshov u bezpechnij rezhim roboti j ne podav signal trivogi na Zemlyu ta prodovzhuye podavati signali u zvichajnomu rezhimi Zboyi v roboti20 zhovtnya 2023 roku na borti Voyadzhera 1 ta Voyadzhera 2 bulo peredano onovlennya programnogo zabezpechennya PZ yake rozrobila Laboratoriya reaktivnogo ruhu NASA Dzherelo problemi bulo vidstezheno v sistemi AACS yaka vidpovidaye za pidtrimannya virivnyuvannya anteni zonda shodo Zemli Hocha aparatne zabezpechennya AACS zalishalosya neushkodzhenim i pracyuvalo vono nezrozumilim chinom spryamovuvalo svoyi telemetrichni dani cherez bortovij komp yuter yakij ne pracyuvav sho prizvodilo do spotvorennya peredanih danih Ochikuyetsya sho onovlennya PZ virishit problemu z poshkodzhenimi danimi 13 grudnya 2023 roku za povidomlennyam NASA v roboti kosmichnogo zonda Voyadzhera 1 stavsya chergovij zbij A same sistema polotnih danih Voyadzhera 1 Flight Data System FDS yaka zbiraye bortovu inzhenernu informaciyu i dani vid naukovih instrumentiv kosmichnogo aparata perestala nalezhnim chinom zv yazuvatisya z telekomunikacijnim blokom zondu TMU Prote aparat vse she mozhe prijmati komandi iz Zemli a NASA prodovzhuye sprobi rozv yazati isnuyuchu problemu 15 lyutogo 2024 roku vidannya Live Science povidomilo sho kosmichnij zond Voyadzher 1 maye problemu z sistemoyu zv yazku i komanda upravlinnya polotom poboyuyetsya sho bilshe nikoli ne zmozhe vidnoviti kontakt z nim Stanom na pochatok bereznya 2024 roku Voyadzher 1 prodovzhuye peredavati na Zemlyu stijkij radiosignal prote z listopada 2023 roku vin ne prinosit zhodnih korisnih danih sho vkazuye na problemu z odnim iz troh jogo bortovih komp yuteriv 3 bereznya 2024 roku za povidomlennyam telekanalu CNN Voyadzher 1 nadislav na Zemlyu signal ne u zvichnomu formati yakij inzheneram z Deep Space Network NASA na tli inshih bezladnih danih vdalosya rozshifruvati 13 bereznya 2024 roku yak povidomilo NASA inzheneri znajshli dzherelo problemi na Voyadzheri 1 odna z mikroshem pam yati FDS bula poshkodzhena Inzheneri ne mozhut z upevnenistyu viznachiti sho sprichinilo cyu problemu Dvi mozhlivosti mikroshema mogla buti poshkodzhena energijnoyu chastinkoyu z kosmosu abo zh vona prosto mogla znositisya za 46 rokiv jdetsya v povidomlenni Prote zaznachayetsya sho isnuye obhidnij shlyah shob zapustiti FDS bez mikroshemi yaka vijshla z ladu vidnoviti vihidni dani kosmichnogo aparatu i dozvoliti jomu prodovzhuvati nadsilati chitabelnu informaciyu z poza mezh Sonyachnoyi sistemi 20 kvitnya 2024 roku pislya dekilkoh misyaciv nadsilannya nezrozumilogo naboru informaciyi cherez polomku Voyadzher 1 uspishno peredav na Zemlyu chitki dani pro stan svoyih sistem Div takozhWikinews Vikinovini mayut podiyu pov yazanu z ciyeyu statteyu Kosmichnij aparat Voyadzher 1 poki ne zalishiv Sonyachnu sistemu Voyadzher 2 Spisok shtuchnih kosmichnih ob yektiv yaki pokinuli mezhi Sonyachnoyi sistemi Pale Blue Dot blida blakitna tochka najviddalenishe foto Zemli PosilannyaSajt programi NASA Voyadzher 1 bereznya 2017 u Wayback Machine Voyager Spacecraft Lifetime 1 bereznya 2017 u Wayback Machine interstellar mission coverage by NASA s Solar System Exploration Voyager 1 NSSDC Master Catalog 30 sichnya 2017 u Wayback Machine potochne polozhennya ta diagrami Weekly Mission Reports 5 lipnya 2006 u Wayback Machine mistit informaciyu pro potochnij stan aparata We Are Here The Pale Blue Dot 17 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Korotkometrazhnij film pro zobrazhennya blakitnoyi tochki zroblene Voyadzherom Ukladenij Karlom Saganom Primitki Arhiv originalu za 23 chervnya 2017 Procitovano 17 listopada 2008 Inzhenery prodlili zhizn stancii Voyager do 2025 goda 8 lyutogo 2012 u Wayback Machine membrana ru Zond Voyadzher vyshel na granicu mezhzvezdnogo prostranstva 1 listopada 2013 u Wayback Machine ros NASA Spacecraft Embarks on Historic Journey Into Interstellar Space 11 chervnya 2020 u Wayback Machine Sajt NASA Voyadzher 1 v ocherednoj raz ne pokinul Solnechnuyu sistemu 26 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros TSN 5 grudnya 2017 Arhiv originalu za 5 grudnya 2017 Procitovano 5 grudnya 2017 Kosmichnij aparat NASA Voyadzher 1 nadsilaye divni signali z kosmosu sho vidbuvayetsya 19 05 2022 10 04 NASA haknula vlasnij aparat Voyadzher z vidstani 19 milyardiv kilometriv Avtor Mihajlo Goda 24 10 2023 15 34 NASA s Voyager 1 probe in interstellar space can t phone home again due to glitch By Josh Dinner published December 13 2023 Bezgluzda kombinaciya z odinic i nuliv Voyadzher 1 pochav slati divni povidomlennya Avtor Kseniya Kovalenko 13 12 2023 09 37 NASA namagayetsya vidnoviti pracezdatnist kosmichnogo zonda Voyadzher 1 07 02 2024 NASA s Voyager 1 probe hasn t spoken in 3 months and needs a miracle to save it By Joanna Thompson published February 15 2024 NASA bilshe ne otrimuye signaliv vid zonda Voyadzher 1 yakij pokinuv Sonyachnu sistemu Avtor Bogdan Skavron 15 02 2024 17 26 Aging Voyager 1 sends back surprising response after poke from Earth By Ashley Strickland CNN Updated 6 29 PM EDT Thu March 14 2024 Zond Voyadzher 1 podav oznaki zhittya NASA vivchaye novij signal 16 03 2024 00 06 Inzheneri NASA viznachili prichinu problem zonda Voyadzher 1 Avtor Oleksij Domin 05 04 2024 Voyadzher 1 pislya p yatimisyachnogo movchannya vijshov na zv yazok komanda ne strimala emocij Avtor Mihajlo Goda 23 04 2024 12 30