| |
Дані про відкриття | |
---|---|
Дата відкриття | 16 серпня 1898 |
Відкривач(і) | Вільям Генрі Пікерінг |
Планета | Сатурн |
Номер | IX |
Орбітальні характеристики | |
Велика піввісь | 12 955 759 км |
Перицентр | 10 931 532 км |
Апоцентр | 14 979 986 км |
Орбітальний період | 550,564636 діб |
Ексцентриситет орбіти | 0,1562415 |
Нахил орбіти | 173,04° до площини екліптики (151,78° до площини екватора планети) |
Фізичні характеристики | |
Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
Діаметр | 230×220×210 км |
Маса | 8,292 ± 0,010× 1018 кг |
Густина | 1,6342 ± 0,0460 г/см³ |
Прискорення вільного падіння | ~0,049 м/с² |
Друга космічна швидкість | ~0,10 км/с |
Період обертання навколо своєї осі | 0,38675 діб (9 год 16 хв 55,2 с) |
Нахил осі обертання | 152,14° |
Альбедо | 0,06 |
Атмосфера | відсутня |
Інші позначення | |
Сатурн IX | |
Феба у Вікісховищі |
Феба (лат. Phoebe, грец. Φοίβη) — двадцять сьомий за віддаленістю від планети і восьмий за розміром природний супутник Сатурна. Відкритий 17 березня 1899 року В. Г. Пікерінгом за фотопластинами, отриманими 16 серпня 1898 року в Арекіпі (Перу). Названий на честь титаниди Феби із грецької міфології.
Розміри супутника 230×220×210 кілометрів (найбільший серед нерегулярних супутників Сатурна). Феба входить до скандинавської групи нерегулярних супутників Сатурна (підгрупа Феби).
Імовірно, Феба утворилася в поясі Койпера і була захоплена тяжінням Сатурна, що дозволяє пояснити зворотний напрямок руху супутника, оскільки кут між площиною орбіти супутника і площиною екватора Сатурна становить 151,78°, що є більшим за 90°.
У червні 2004 року на відстані 2068 кілометрів від супутника пролетів космічний апарат «Кассіні». Як зазначив один із керівників місії «Кассіні» доктор Альфред Макевен, «пейзажі Феби сильно відрізняються від знімків астероїдів. Вони швидше нагадують Тритон та інші об'єкти, які сформувалися понад 4 мільярди років тому в зовнішніх межах Сонячної системи».
У 2005 році МАС затвердив назви для 24 кратерів супутника. Назви були обрані з грецького міфу про аргонавтів: Акаст, Адмет, Амфіон, Бут, Гілас, Евфем, Еврідамас, Евріт, Еврітіон, Ергін, Зет, Ідмон, Іфіт, Калаїд, Канф, Клітій, Мопс, Навплій, Оїлей, Пелей, Талай, Теламон, Фліас і Ясон.
Феба є дуже темним тілом, але внутрішність деяких кратерів складена з світлішого матеріалу, імовірно льоду.
Посилання
- http://cfa-www.harvard.edu/iau/NatSats/NaturalSatellites.html
- Перицентр і апоцентр обчислені за формулами , , де — довжина великої півосі орбіти, — ексцентриситет орбіти; значення округлені до кілометрів.
- Супутник рухається по своїй орбіті в напрямку, протилежному до напрямку добового обертання Сатурна.
- Jacobson, R. A.; Antreasian, P. G.; Bordi, J. J.; Criddle, K. E.; et.al. (December 2006). The gravity field of the saturnian system from satellite observations and spacecraft tracking data. The Astronomical Journal. 132: 2520—2526.
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 19 квітня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - За довжиною великої півосі орбіти [1].
- Кратери Феби.
Див. також
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Feba Phoebe Feba sfotografovana KA Kassini Dani pro vidkrittya Data vidkrittya 16 serpnya 1898 Vidkrivach i Vilyam Genri Pikering Planeta Saturn Nomer IX Orbitalni harakteristiki Velika pivvis 12 955 759 km Pericentr 10 931 532 km Apocentr 14 979 986 km Orbitalnij period 550 564636 dib Ekscentrisitet orbiti 0 1562415 Nahil orbiti 173 04 do ploshini ekliptiki 151 78 do ploshini ekvatora planeti Fizichni harakteristiki Vidima zoryana velichina vidima zoryana velichina Diametr 230 220 210 km Masa 8 292 0 010 1018 kg Gustina 1 6342 0 0460 g sm Priskorennya vilnogo padinnya 0 049 m s Druga kosmichna shvidkist 0 10 km s Period obertannya navkolo svoyeyi osi 0 38675 dib 9 god 16 hv 55 2 s Nahil osi obertannya 152 14 Albedo 0 06 Atmosfera vidsutnya Inshi poznachennya Saturn IX Feba u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Feba Feba lat Phoebe grec Foibh dvadcyat somij za viddalenistyu vid planeti i vosmij za rozmirom prirodnij suputnik Saturna Vidkritij 17 bereznya 1899 roku V G Pikeringom za fotoplastinami otrimanimi 16 serpnya 1898 roku v Arekipi Peru Nazvanij na chest titanidi Febi iz greckoyi mifologiyi Feba sfotografovana KA Kassini 13 chervnya 2004 roku Krater Yason najbilshij krater na suputniku Fotografiya KA Kassini Rozmiri suputnika 230 220 210 kilometriv najbilshij sered neregulyarnih suputnikiv Saturna Feba vhodit do skandinavskoyi grupi neregulyarnih suputnikiv Saturna pidgrupa Febi Imovirno Feba utvorilasya v poyasi Kojpera i bula zahoplena tyazhinnyam Saturna sho dozvolyaye poyasniti zvorotnij napryamok ruhu suputnika oskilki kut mizh ploshinoyu orbiti suputnika i ploshinoyu ekvatora Saturna stanovit 151 78 sho ye bilshim za 90 U chervni 2004 roku na vidstani 2068 kilometriv vid suputnika proletiv kosmichnij aparat Kassini Yak zaznachiv odin iz kerivnikiv misiyi Kassini doktor Alfred Makeven pejzazhi Febi silno vidriznyayutsya vid znimkiv asteroyidiv Voni shvidshe nagaduyut Triton ta inshi ob yekti yaki sformuvalisya ponad 4 milyardi rokiv tomu v zovnishnih mezhah Sonyachnoyi sistemi U 2005 roci MAS zatverdiv nazvi dlya 24 krateriv suputnika Nazvi buli obrani z greckogo mifu pro argonavtiv Akast Admet Amfion But Gilas Evfem Evridamas Evrit Evrition Ergin Zet Idmon Ifit Kalayid Kanf Klitij Mops Navplij Oyilej Pelej Talaj Telamon Flias i Yason Feba ye duzhe temnim tilom ale vnutrishnist deyakih krateriv skladena z svitlishogo materialu imovirno lodu Posilannyahttp cfa www harvard edu iau NatSats NaturalSatellites html Pericentr q displaystyle q i apocentr Q displaystyle Q obchisleni za formulami q a 1 e displaystyle q a cdot 1 e Q a 1 e displaystyle Q a cdot 1 e de a displaystyle a dovzhina velikoyi pivosi orbiti e displaystyle e ekscentrisitet orbiti znachennya okrugleni do kilometriv Suputnik ruhayetsya po svoyij orbiti v napryamku protilezhnomu do napryamku dobovogo obertannya Saturna Jacobson R A Antreasian P G Bordi J J Criddle K E et al December 2006 The gravity field of the saturnian system from satellite observations and spacecraft tracking data The Astronomical Journal 132 2520 2526 Arhiv originalu za 30 veresnya 2018 Procitovano 19 kvitnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Za dovzhinoyu velikoyi pivosi orbiti 1 Krateri Febi Div takozhSuputniki Saturna Idzhirak suputnik Paliak suputnik Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi