Українська капела бандуристів Північної Америки ім. Тараса Шевченка (англ. The Taras Shevchenko Ukrainian Bandurist Chorus of North America) — напівпрофесійна чоловіча капела бандуристів, формально заснована 1941 року в Києві з частини колишніх виконавців попередньої Державної зразкової капели бандуристів, заснованої 1918 року. Від 1949-го базується в Детройті, хоч учасники проживають у багатьох містах Північної Америки.
Українська капела бандуристів Північної Америки ім. Тараса Шевченка англ. The Taras Shevchenko Ukrainian Bandurist Chorus of North America | |
---|---|
Склад Капели, листопад 2015 | |
Основна інформація | |
Попередні назви | Капела бандуристів ім. Тараса Шевченка |
Жанр | народна музика |
Роки | 1918-понині |
Країна | США |
Місто | УНР → УРСР → Третій Рейх → США |
Мова | українська |
www.bandura.org |
Передумови
Своєю появою колектив певною мірою завдячує Гнатові Хоткевичу, котрий на ХІІ Археологічному з'їзді в Харкові 1902 року створив перший колектив з бандуристів.
Перший мистецький колектив, котрий мав назву «Кобзарський хор», під керівництвом бандуриста та синьожупанника Василя Ємця створили в Києві в серпні 1918 року, а в листопаді був перший виступ. Хор бандуристів проіснував до березня 1919-го. Багато з учасників постраждали під час революційних подій, інші емігрували на Захід.
1923 року відновили «Київську капелу бандуристів», яка включала лише двох учасників колишнього «Кобзарського хору» — Федора Дорошка та Георгія Копана. Обидва за часів Сталінського терору були фізично знищені 1938-го.
Полтавська капела, на чолі з Володимиром Кабачком, почала свою діяльність у січні 1925 року. 1928-го року її очолив Гнат Хоткевич, котрий вивів колектив на вищий професійний рівень. Від січня 1930-го — «Перша зразкова капела Наркомосу УСРР». Проте з настанням 1930-х років ставлення влади до бандурного мистецтва змінилось. Було припинено фінансування, В. Кабачок у січні 1934 року зазнав арешту.
У січні 1934 року учасники обидвох капел перестали отримувати зарплату, чимало — були заарештовані, в жовтні 1934 року обидві капели були ліквідовані. У цей час деякі виконавці перейшли до хору «Думка» під керівництво Нестора Городовенка. У жовтні 1935-го року, культурна політика країни помінялася, і з залишків Полтавської та Київських капель була сформована Зразкова капела бандуристів під керівництвом М. Михайлова.
Під час ІІ Світової війни
З початком німецької агресії учасники Державної зразкової капели були змобілізовані і колектив був знову розформований — молодших виконавців мобілізували до лав РСЧА, старших та неблагонадійних залучали копати протитанкові рови. Дехто подався в батьківські оселі у провінцію. На час захоплення у вересні Києва вояками Вермахту, у місті перебувало лиш четверо артистів колишнього передвоєнного колективу. Майже відразу по зміні керівництва столиці один з них — Дмитро Черненко — у перших числах щойно організованої газети «Українське Слово» подав об'яву до членів капели повернутися до Києва і знову розпочати свою працю. На заклик відгукнулися з усіх усюд і колектив бандуристів, під керівництвом колишнього концертмейстера капели Григорія Назаренка, вже наприкінці 1941 року знов почав концертувати. В цей час учасники капели звернулися до міської управи та дістали дозвіл на патронат Т. Г. Шевченка. Міський відділ культури і освіти нової влади, на чолі з Іваном Кавалерідзе, офіційно затверджує колектив під назвою Українська Капела Бандуристів ім. Тараса Шевченка і надає для репетицій приміщення театру Бергоньє. Перший виступ з великим успіхом відбувся в Білій Церкві, капела гастролює по Київщині.
Незабаром, з таборів для полонених, Гребінки та Ромен відповідно, німці звільнили Тимофія Пивка та Григорія Китастого, останньому й було передано мистецьке керівництво колективом.
Невдовзі за ініціативи директора видавництва «Волинь» Степана Скрипника та члена відділу культосвіти Києва Миколи Приходька колектив запрошено до Волині. Під час виступів краєм у червні 1942-го року колектив очолив Іван Майстренко. Відбулось кілька тріумфальних концертів у Рівному та Луцьку. Згодом був концерт 26 липня біля містечка Жидачів під час насипання могили Борцям за волю України, що загинули від куль енкаведистів при відступі радянських військ, на завершенні котрого пролунав марш «Гей, нумо, хлопці, до зброї!».
В 1942-му році, капела з 17-ти учасників виїхала на гастролі до Райху — переважно на концертні виступи в таборах Остарбайтерів. Колектив було закріплено до відділу культури «Kraft durch Freude». По жовтень 1943-го року, артисти відбули 370 концертів у 168-х містах.
Від жовтня 1943-го року, капела перебувала на гастролях в Галичині. Зокрема 8 — 9 березня 1943 року дала два концерти в Дрогобичі. Пересуваючись з виступами краєм, капеляни з родинами переїхали в містечко Турка. Тут вони зустріли поета Івана Багряного. На його слова, покладені на музику Григорієм Китастим, було створено , котрий набув популярності в УПА і виконувався того літа на кожному концерті. 25 липня 1944-го року капела залишила містечко й вирушила до Відня — в австрійській столиці та її околицях відіграла кілька концертів. Грудень 1944-го — березень 1945-го, колектив перебував у Берліні. Невдовзі до падіння Райху учасники гурту з родинами переїхали до Баварії. 31 квітня крайове містечко Ердінг зайняли американці.
Перед завершенням війни колектив опинився в американській зоні окупації в містечку Інгольштадт, а згодом в Реґенсбурзі. Капела продовжувала свою концертну діяльність. Було додатково запрошено Володимира Божика та ряд інших професійних співаків, переважно з Галичини. Капела бандуристів таким чином була перетворена на чоловічий хор, де лише частина учасників грала супровід на бандурі.
США
1949 року капела емігрувала до Детройта, США. Незабаром колектив почав концертні виступи, намагаючись зберегти свій професійний статус. Проте діяльність з поширення етнічної вокально-інструментальної музики на новому місці виявилася неприбутковою, значна кількість артистів, аби прогодувати сім'ї, влаштувались на роботу в місцевій промисловості, переважно в автобудівній галузі. Безпосередньо ж музичним виступам було присвячено лиш декілька тижнів на рік. Ці фактори зумовили подальший самодіяльний статус колективу.
1958-го року гурт виїхав на гастролі до Європи. Рецензії були схвальні, проте турне не виправдало себе фінансово — колектив нажив собі великі борги. Без відповідної фінансової бази для подальшої праці диригенти В.Божик та Г.Китастий залишили капелу.
У зв'язку з цими подіями, на початку 1960-х в капелі бандуристів настала мистецька криза. Пропоновані диригенти часто мінялися. Керували в різні періоди Іван Китастий, Євген Цюра, Петро Потапенко та Іван Задорожний. Склад учасників теж був нестабільний.
Довголітній адміністратор капели — Петро Гончаренко зумів зорганізувати сплату попередніх боргів і зберіг колектив як мистецьку одиницю. Він також віднайшов нових диригентів, продовжував видавати платівки гурту, наладнав в Америці виробництво бандури та організував професійні концертні гастролі, зокрема найуспішнішим став артпроєкт «Слово Тараса».
У 1968-му до керівництва повернувся Г. Китастий. З його приходом репертуар поповнився новими творами. Також він вклав внесок у виховання молодих бандуристів, котрі з часом поповнили склад капели. Кожен другий рік колектив гастролював по Північній Америці, 1981-го в Австралії.
У 1984-му Г. Китастий упокоївся і керівництво перейшло до Володимира Колесника. Під його проводом до складу капели була долучена група молодих співаків. Репертуар було відновлено вимушено забутими, забороненими свого часу творами Гната Хоткевича: «Поема про Байду», «Буря на Чорному морі», «Невільничий ринок у Кафі», «Заповіт» та інші з тих котрі певний час складали репертуар Полтавської капели бандуристів, але з арештом Хоткевича були заборонені. Виконавці капели під його керівництвом повністю перейшли на бандури харківського типу та почали вивчення харківської школи гри на бандурі. Під керівництвом В. Колесника капела в 1991-94му роках гастролювала по Україні, здобувши Шевченківську премію.
1996-го колектив очолив Олег Махлай. Під його керівництвом капела відвідувала Україну, концертувала по Європі та видала численні записи.
Диригенти та мистецькі керівники
- Григорій Назаренко (1942)
- Г. Китастий (1942—1948)
- В. Божик (1946—1947) (1949—1958)
- Г. Китастий (1957—1958)
- (1959)
- П. Потапенко (1959-62, 65)
- Іван Задорожний (1961-62,65-66)
- Євген Цюра (1962-65, 67)
- Г. Китастий (1968—1983)
- В. Колесник (1984—1996)
- А. Бриттан (2008—2009),
- Б.Герявенко (2010—2012)
- [en] (1996—2008, 2012-)
Репертуар
Хор бандуристів відрізнявся від радянських колективів специфічним репертуаром, котрий містив релігійні твори, церковні колядки, республіканські, стрілецькі та повстанські пісні.
- Вибране
Гнат Хоткевич:
Григорій Китастий:
- «Пісня про Тютюнника»,
- «Чорними хмарами» (марш «Україна»),
- «Вставай народе»,
- «Грай кобзарю»,
- «Поема про Конотопську битву»,
- «Гомін Степів»,
Обробки:
та інші.
Звукозаписи
- Ukrainian Bandurist's Chorus (UBC) # 1 Hryhoriy Kytasty Conductor / Українська капеля бандуристів під мистецьким проводом Григорія Китастого — Альбом 6-ох двосторонніх 12-цальових грампластинок записані на швидкості 78rpm. Номери пластинок EO-CC-537 до 548 (Чикаго, березень 1950, at RCA Victor Studio).
- Пізніше перевидано як довгограюча платівка (RCA Custom Records, Chicago, Ill; mx 822U-6835/6836).
- UBC #2: Ukrainian Bandurists Chorus # 2 Volodymyr Boshyk Conductor / Українська капеля бандуристів, диригент Володимир Божик — Альбом 6-ох двосторонніх 10-цальових платівок (78 об./хв.), mx PR-408/409, 410/411, 412/413, 414/415, 416/419 та 417/418 (Монреаль, березень 1951, at RCA Victor Studios).
- Перевидано австралійською фірмою (номери платівок UB-429 до UB-434).
- Перевидано Союзом українців у Великій Британії під лейблом , платівка E-123 та (ймовірно) інші.
- Частково (5 платівок з 6) по-піратськи перевидано в Нью-Йорку під лейблами та [en] (номери платівок UK-1, UK-2, UK-3, UK-7 та UK-28).
- Частково (3 платівки з 6) по-піратськи перевидано в Нью-Йорку під лейблом (номери платівок 2503, 2504, 2505).
- UBC #3: Ukrainian Bandurist's Chorus #3 Volodymyr Boshyk Conductor / Колядки — Коляди — Щедрівки. Українська капеля бандуристів ім. Т. Шевченка під мистецьким проводом В. Божика — Альбом 4-ох двосторонніх 10-цальових платівок, mx 8688 до 8695 (Детройт, 1952).
- UBC #4: платівка UB-5639/???? та інші (USA, 1955?).
Подальші альбоми випускалися як окремі 12-цальові платівки на 33 1/3 rpm, видання RCA Custom Records, Chicago, Ill:
- UBC #5: Ukrainian Carols: Ukrainian Bandurists Chorus (LO8P-4512/4513);
- UBC #6: Слово Тараса: Українська Капеля Бандуристів ім. Тараса Шевченка (M8OP-6413/6414);
- UBC #7:
- UBC #8:
- UBC #9:
- UBC #10: 1918—1968 Ювілейний Альбом Українська Капеля Бандуристів ім. Тараса Шевченка. Мистецький Керівник Григорій Китастий/Ukrainian Bandurist Chorus, Conductor Hryhory Kytasty, 50th Anniversary Stereophonic Phonorecord (822U (чи W4RS)-6229/6230);
- UBC #11: Birth of the song (conductor Ivan Zadorozny) (822U-5300/5301);
- UBC #12: Song of Ukraine: 40th anniversary record (conductors Hryhory Kytasty and Volodymyr Bozyk) (822U-5094/5095);
- UBC #13: Christmas Carols: Ukrainian Bandurist Chorus (822U-3980/3981);
- UBC #14: Пісня весни / Song of spring (822U-5072/5073);
- UBC #15:
- UBC #16: Вставай, народе! / Arise ye people! (822U-5074/5075);
- UBC #17:
- UBC #18: 1918—1978 Ювілейний Альбом Українська Капеля Бандуристів ім. Тараса Шевченка. Дириґент — Григорій Китастий / Ukrainian Bandurist Chorus, Conductor Hryhory Kytasty, 60th Anniversary (822U-5076/5077);
- UBC #19: Грай, бандуро / Play, bandura (822U-5078/5079);
- UBC #20: «Ой гиля, гиля гусоньки на став» — видана 1981 р. (822U-5080/5081);
- UBC #21: 65-ліття / 65th anniversary — видана 1982 р. (by Audio Graphics, номер 8304x32).
Поза серією: Choral music of the Ukraine: Ukrainian Bandura Choir (записи зі світового турне 1958-59 рр.) — 12-цальова пластинка 33 1/3 rpm видання London International (TW 91201, mx LPD 7357/7358).
Посилання
- Капела бандуристів ім. Тараса Шевченка // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 322-323.
Література
- Головащенко М. Браво, бандуристи // Культура і життя, 15.VII.1991.
- Головащенко М. З піснею і Україною в серці (Про запис творів Гната Хоткевича у виконанні Державною капели бандуристів України і капели бандуристів ім. Т. Шевченка) // Культура і життя, 1.II.1992.
- Гончаренко П. Капела Бандуристів перед концертом у Вашингтоні // Новий Шлях, Торонто, Канада. № 42, 15.X.1988
- Гордійчук М. М. Бандура діаспори // Під срібний дзвін бандур. [Вип.] 1. : З репертуару Капели бандуристів ім. Т. Г. Шевченка та Дівочої капели бандуристок м. Детройт, США. — Київ : Музична Україна, 1993. — С. 6—9.
- Дутчак В. Капела бандуристів ім. Т. Г. Шевченка // Музика, 1991 № 5 — С.24-25
- Дутчак В. Капела бандуристів ім. Т. Шевченка — провідна мистецька одиниця українського зарубіжжя (До ювілею творчої діяльності). / В. Дутчак // Музична україністика: сучасний вимір: Збірник наукових статей на пошану доктора мистецтвознавства, професора, члена-кореспондента Академії мистецтв України Алли Терещенко. — Київ — Івано-Франківськ, 2008. — В. 2 — С. 319—329.
- Дутчак В. Бандурне мистецтво українського зарубіжжя ХХ — початку XXI століття: монографія / Віолетта Дутчак. — Івано-Франківськ: Фоліант, 2013. — 488 с. + 72 іл.
- Козак С. Тріумф Капели Бандуристів імені Тараса Шевченка // Літературна Україна — 11.VII.1991
- Костюк О. Сорок років з ім'ям великого кобзаря в серці // Вісті, № 7, грудень 1963, Міннеаполіс, США — С.9-13
- Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ)— Харків,- Торонто, 2013 −368с.
- Панасенко Й. До історії розвитку Капели бандуристів ім. Т. Шевченка (1923—1963) // Вісті, № 7, Грудень, 1963 — С.14-20
- Самчук, У. Живі струни Детройт, США, 1976. — 468с.
Примітки
- В повоєнних мемуарах діаспори згадується варіант синхронної втечі з різних таборів цих виконавців, а також певні адаптаційні труднощі по приїзду до Райху, що можливо розглядати як данину часу за нової геополітичної ситуації.
- Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, Коло, 2009. — .
- . Архів оригіналу за 21 червня 2015. Процитовано 21.06.2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinska kapela banduristiv Pivnichnoyi Ameriki im Tarasa Shevchenka angl The Taras Shevchenko Ukrainian Bandurist Chorus of North America napivprofesijna cholovicha kapela banduristiv formalno zasnovana 1941 roku v Kiyevi z chastini kolishnih vikonavciv poperednoyi Derzhavnoyi zrazkovoyi kapeli banduristiv zasnovanoyi 1918 roku Vid 1949 go bazuyetsya v Detrojti hoch uchasniki prozhivayut u bagatoh mistah Pivnichnoyi Ameriki Ukrayinska kapela banduristiv Pivnichnoyi Ameriki im Tarasa Shevchenka angl The Taras Shevchenko Ukrainian Bandurist Chorus of North AmericaSklad Kapeli listopad 2015Osnovna informaciyaPoperedni nazvi Kapela banduristiv im Tarasa ShevchenkaZhanr narodna muzikaRoki 1918 poniniKrayina SShAMisto UNR URSR Tretij Rejh SShAMova ukrayinskawww bandura org Peredumovi Kiyivska kapela 1925 Svoyeyu poyavoyu kolektiv pevnoyu miroyu zavdyachuye Gnatovi Hotkevichu kotrij na HII Arheologichnomu z yizdi v Harkovi 1902 roku stvoriv pershij kolektiv z banduristiv Poltavska kapela 1927 Pershij misteckij kolektiv kotrij mav nazvu Kobzarskij hor pid kerivnictvom bandurista ta sinozhupannika Vasilya Yemcya stvorili v Kiyevi v serpni 1918 roku a v listopadi buv pershij vistup Hor banduristiv proisnuvav do bereznya 1919 go Bagato z uchasnikiv postrazhdali pid chas revolyucijnih podij inshi emigruvali na Zahid 1923 roku vidnovili Kiyivsku kapelu banduristiv yaka vklyuchala lishe dvoh uchasnikiv kolishnogo Kobzarskogo horu Fedora Doroshka ta Georgiya Kopana Obidva za chasiv Stalinskogo teroru buli fizichno znisheni 1938 go Poltavska kapela na choli z Volodimirom Kabachkom pochala svoyu diyalnist u sichni 1925 roku 1928 go roku yiyi ocholiv Gnat Hotkevich kotrij viviv kolektiv na vishij profesijnij riven Vid sichnya 1930 go Persha zrazkova kapela Narkomosu USRR Prote z nastannyam 1930 h rokiv stavlennya vladi do bandurnogo mistectva zminilos Bulo pripineno finansuvannya V Kabachok u sichni 1934 roku zaznav areshtu U sichni 1934 roku uchasniki obidvoh kapel perestali otrimuvati zarplatu chimalo buli zaareshtovani v zhovtni 1934 roku obidvi kapeli buli likvidovani U cej chas deyaki vikonavci perejshli do horu Dumka pid kerivnictvo Nestora Gorodovenka U zhovtni 1935 go roku kulturna politika krayini pominyalasya i z zalishkiv Poltavskoyi ta Kiyivskih kapel bula sformovana Zrazkova kapela banduristiv pid kerivnictvom M Mihajlova Pid chas II Svitovoyi vijni Z pochatkom nimeckoyi agresiyi uchasniki Derzhavnoyi zrazkovoyi kapeli buli zmobilizovani i kolektiv buv znovu rozformovanij molodshih vikonavciv mobilizuvali do lav RSChA starshih ta neblagonadijnih zaluchali kopati protitankovi rovi Dehto podavsya v batkivski oseli u provinciyu Na chas zahoplennya u veresni Kiyeva voyakami Vermahtu u misti perebuvalo lish chetvero artistiv kolishnogo peredvoyennogo kolektivu Majzhe vidrazu po zmini kerivnictva stolici odin z nih Dmitro Chernenko u pershih chislah shojno organizovanoyi gazeti Ukrayinske Slovo podav ob yavu do chleniv kapeli povernutisya do Kiyeva i znovu rozpochati svoyu pracyu Na zaklik vidguknulisya z usih usyud i kolektiv banduristiv pid kerivnictvom kolishnogo koncertmejstera kapeli Grigoriya Nazarenka vzhe naprikinci 1941 roku znov pochav koncertuvati V cej chas uchasniki kapeli zvernulisya do miskoyi upravi ta distali dozvil na patronat T G Shevchenka Miskij viddil kulturi i osviti novoyi vladi na choli z Ivanom Kavaleridze oficijno zatverdzhuye kolektiv pid nazvoyu Ukrayinska Kapela Banduristiv im Tarasa Shevchenka i nadaye dlya repeticij primishennya teatru Bergonye Pershij vistup z velikim uspihom vidbuvsya v Bilij Cerkvi kapela gastrolyuye po Kiyivshini Kapela v Gajdelbergu 1943 Nezabarom z taboriv dlya polonenih Grebinki ta Romen vidpovidno nimci zvilnili Timofiya Pivka ta Grigoriya Kitastogo ostannomu j bulo peredano mistecke kerivnictvo kolektivom Nevdovzi za iniciativi direktora vidavnictva Volin Stepana Skripnika ta chlena viddilu kultosviti Kiyeva Mikoli Prihodka kolektiv zaprosheno do Volini Pid chas vistupiv krayem u chervni 1942 go roku kolektiv ocholiv Ivan Majstrenko Vidbulos kilka triumfalnih koncertiv u Rivnomu ta Lucku Zgodom buv koncert 26 lipnya bilya mistechka Zhidachiv pid chas nasipannya mogili Borcyam za volyu Ukrayini sho zaginuli vid kul enkavedistiv pri vidstupi radyanskih vijsk na zavershenni kotrogo prolunav marsh Gej numo hlopci do zbroyi Kapela banduristiv im Tarasa Shevchenka Ingolshtadt 1946 V 1942 mu roci kapela z 17 ti uchasnikiv viyihala na gastroli do Rajhu perevazhno na koncertni vistupi v taborah Ostarbajteriv Kolektiv bulo zakripleno do viddilu kulturi Kraft durch Freude Po zhovten 1943 go roku artisti vidbuli 370 koncertiv u 168 h mistah Vid zhovtnya 1943 go roku kapela perebuvala na gastrolyah v Galichini Zokrema 8 9 bereznya 1943 roku dala dva koncerti v Drogobichi Peresuvayuchis z vistupami krayem kapelyani z rodinami pereyihali v mistechko Turka Tut voni zustrili poeta Ivana Bagryanogo Na jogo slova pokladeni na muziku Grigoriyem Kitastim bulo stvoreno kotrij nabuv populyarnosti v UPA i vikonuvavsya togo lita na kozhnomu koncerti 25 lipnya 1944 go roku kapela zalishila mistechko j virushila do Vidnya v avstrijskij stolici ta yiyi okolicyah vidigrala kilka koncertiv Gruden 1944 go berezen 1945 go kolektiv perebuvav u Berlini Nevdovzi do padinnya Rajhu uchasniki gurtu z rodinami pereyihali do Bavariyi 31 kvitnya krajove mistechko Erding zajnyali amerikanci Pered zavershennyam vijni kolektiv opinivsya v amerikanskij zoni okupaciyi v mistechku Ingolshtadt a zgodom v Regensburzi Kapela prodovzhuvala svoyu koncertnu diyalnist Bulo dodatkovo zaprosheno Volodimira Bozhika ta ryad inshih profesijnih spivakiv perevazhno z Galichini Kapela banduristiv takim chinom bula peretvorena na cholovichij hor de lishe chastina uchasnikiv grala suprovid na banduri SShA 1949 roku kapela emigruvala do Detrojta SShA Nezabarom kolektiv pochav koncertni vistupi namagayuchis zberegti svij profesijnij status Prote diyalnist z poshirennya etnichnoyi vokalno instrumentalnoyi muziki na novomu misci viyavilasya nepributkovoyu znachna kilkist artistiv abi progoduvati sim yi vlashtuvalis na robotu v miscevij promislovosti perevazhno v avtobudivnij galuzi Bezposeredno zh muzichnim vistupam bulo prisvyacheno lish dekilka tizhniv na rik Ci faktori zumovili podalshij samodiyalnij status kolektivu 1958 go roku gurt viyihav na gastroli do Yevropi Recenziyi buli shvalni prote turne ne vipravdalo sebe finansovo kolektiv nazhiv sobi veliki borgi Bez vidpovidnoyi finansovoyi bazi dlya podalshoyi praci dirigenti V Bozhik ta G Kitastij zalishili kapelu U zv yazku z cimi podiyami na pochatku 1960 h v kapeli banduristiv nastala mistecka kriza Proponovani dirigenti chasto minyalisya Keruvali v rizni periodi Ivan Kitastij Yevgen Cyura Petro Potapenko ta Ivan Zadorozhnij Sklad uchasnikiv tezh buv nestabilnij Dovgolitnij administrator kapeli Petro Goncharenko zumiv zorganizuvati splatu poperednih borgiv i zberig kolektiv yak mistecku odinicyu Vin takozh vidnajshov novih dirigentiv prodovzhuvav vidavati plativki gurtu naladnav v Americi virobnictvo banduri ta organizuvav profesijni koncertni gastroli zokrema najuspishnishim stav artproyekt Slovo Tarasa U 1968 mu do kerivnictva povernuvsya G Kitastij Z jogo prihodom repertuar popovnivsya novimi tvorami Takozh vin vklav vnesok u vihovannya molodih banduristiv kotri z chasom popovnili sklad kapeli Kozhen drugij rik kolektiv gastrolyuvav po Pivnichnij Americi 1981 go v Avstraliyi Instrumentalnij solist vistupaye pered kapeleyu U 1984 mu G Kitastij upokoyivsya i kerivnictvo perejshlo do Volodimira Kolesnika Pid jogo provodom do skladu kapeli bula doluchena grupa molodih spivakiv Repertuar bulo vidnovleno vimusheno zabutimi zaboronenimi svogo chasu tvorami Gnata Hotkevicha Poema pro Bajdu Burya na Chornomu mori Nevilnichij rinok u Kafi Zapovit ta inshi z tih kotri pevnij chas skladali repertuar Poltavskoyi kapeli banduristiv ale z areshtom Hotkevicha buli zaboroneni Vikonavci kapeli pid jogo kerivnictvom povnistyu perejshli na banduri harkivskogo tipu ta pochali vivchennya harkivskoyi shkoli gri na banduri Pid kerivnictvom V Kolesnika kapela v 1991 94mu rokah gastrolyuvala po Ukrayini zdobuvshi Shevchenkivsku premiyu 1996 go kolektiv ocholiv Oleg Mahlaj Pid jogo kerivnictvom kapela vidviduvala Ukrayinu koncertuvala po Yevropi ta vidala chislenni zapisi Dirigenti ta mistecki kerivnikiGrigorij Nazarenko 1942 G Kitastij 1942 1948 V Bozhik 1946 1947 1949 1958 G Kitastij 1957 1958 1959 P Potapenko 1959 62 65 Ivan Zadorozhnij 1961 62 65 66 Yevgen Cyura 1962 65 67 G Kitastij 1968 1983 V Kolesnik 1984 1996 A Brittan 2008 2009 B Geryavenko 2010 2012 en 1996 2008 2012 RepertuarHor banduristiv vidriznyavsya vid radyanskih kolektiviv specifichnim repertuarom kotrij mistiv religijni tvori cerkovni kolyadki respublikanski strilecki ta povstanski pisni Vibrane Gnat Hotkevich Poema pro Bajdu Burya na Chornomu mori Pisnya pro Nechaya Grigorij Kitastij Pisnya pro Tyutyunnika Chornimi hmarami marsh Ukrayina Vstavaj narode Graj kobzaryu Poema pro Konotopsku bitvu Gomin Stepiv Obrobki Chorna rillya izorana Nich yaka misyachna Reve ta stogne Dnipr shirokij ta inshi ZvukozapisiUkrainian Bandurist s Chorus UBC 1 Hryhoriy Kytasty Conductor Ukrayinska kapelya banduristiv pid misteckim provodom Grigoriya Kitastogo Albom 6 oh dvostoronnih 12 calovih gramplastinok zapisani na shvidkosti 78rpm Nomeri plastinok EO CC 537 do 548 Chikago berezen 1950 at RCA Victor Studio Piznishe perevidano yak dovgograyucha plativka RCA Custom Records Chicago Ill mx 822U 6835 6836 UBC 2 Ukrainian Bandurists Chorus 2 Volodymyr Boshyk Conductor Ukrayinska kapelya banduristiv dirigent Volodimir Bozhik Albom 6 oh dvostoronnih 10 calovih plativok 78 ob hv mx PR 408 409 410 411 412 413 414 415 416 419 ta 417 418 Monreal berezen 1951 at RCA Victor Studios Perevidano avstralijskoyu firmoyu nomeri plativok UB 429 do UB 434 Perevidano Soyuzom ukrayinciv u Velikij Britaniyi pid lejblom plativka E 123 ta jmovirno inshi Chastkovo 5 plativok z 6 po piratski perevidano v Nyu Jorku pid lejblami ta en nomeri plativok UK 1 UK 2 UK 3 UK 7 ta UK 28 Chastkovo 3 plativki z 6 po piratski perevidano v Nyu Jorku pid lejblom nomeri plativok 2503 2504 2505 UBC 3 Ukrainian Bandurist s Chorus 3 Volodymyr Boshyk Conductor Kolyadki Kolyadi Shedrivki Ukrayinska kapelya banduristiv im T Shevchenka pid misteckim provodom V Bozhika Albom 4 oh dvostoronnih 10 calovih plativok mx 8688 do 8695 Detrojt 1952 UBC 4 plativka UB 5639 ta inshi USA 1955 Podalshi albomi vipuskalisya yak okremi 12 calovi plativki na 33 1 3 rpm vidannya RCA Custom Records Chicago Ill UBC 5 Ukrainian Carols Ukrainian Bandurists Chorus LO8P 4512 4513 UBC 6 Slovo Tarasa Ukrayinska Kapelya Banduristiv im Tarasa Shevchenka M8OP 6413 6414 UBC 7 UBC 8 UBC 9 UBC 10 1918 1968 Yuvilejnij Albom Ukrayinska Kapelya Banduristiv im Tarasa Shevchenka Misteckij Kerivnik Grigorij Kitastij Ukrainian Bandurist Chorus Conductor Hryhory Kytasty 50th Anniversary Stereophonic Phonorecord 822U chi W4RS 6229 6230 UBC 11 Birth of the song conductor Ivan Zadorozny 822U 5300 5301 UBC 12 Song of Ukraine 40th anniversary record conductors Hryhory Kytasty and Volodymyr Bozyk 822U 5094 5095 UBC 13 Christmas Carols Ukrainian Bandurist Chorus 822U 3980 3981 UBC 14 Pisnya vesni Song of spring 822U 5072 5073 UBC 15 UBC 16 Vstavaj narode Arise ye people 822U 5074 5075 UBC 17 UBC 18 1918 1978 Yuvilejnij Albom Ukrayinska Kapelya Banduristiv im Tarasa Shevchenka Dirigent Grigorij Kitastij Ukrainian Bandurist Chorus Conductor Hryhory Kytasty 60th Anniversary 822U 5076 5077 UBC 19 Graj banduro Play bandura 822U 5078 5079 UBC 20 Oj gilya gilya gusonki na stav vidana 1981 r 822U 5080 5081 UBC 21 65 littya 65th anniversary vidana 1982 r by Audio Graphics nomer 8304x32 Poza seriyeyu Choral music of the Ukraine Ukrainian Bandura Choir zapisi zi svitovogo turne 1958 59 rr 12 calova plastinka 33 1 3 rpm vidannya London International TW 91201 mx LPD 7357 7358 PosilannyaKapela banduristiv im Tarasa Shevchenka Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 322 323 LiteraturaGolovashenko M Bravo banduristi Kultura i zhittya 15 VII 1991 Golovashenko M Z pisneyu i Ukrayinoyu v serci Pro zapis tvoriv Gnata Hotkevicha u vikonanni Derzhavnoyu kapeli banduristiv Ukrayini i kapeli banduristiv im T Shevchenka Kultura i zhittya 1 II 1992 Goncharenko P Kapela Banduristiv pered koncertom u Vashingtoni Novij Shlyah Toronto Kanada 42 15 X 1988 Gordijchuk M M Bandura diaspori Pid sribnij dzvin bandur Vip 1 Z repertuaru Kapeli banduristiv im T G Shevchenka ta Divochoyi kapeli banduristok m Detrojt SShA Kiyiv Muzichna Ukrayina 1993 S 6 9 Dutchak V Kapela banduristiv im T G Shevchenka Muzika 1991 5 S 24 25 Dutchak V Kapela banduristiv im T Shevchenka providna mistecka odinicya ukrayinskogo zarubizhzhya Do yuvileyu tvorchoyi diyalnosti V Dutchak Muzichna ukrayinistika suchasnij vimir Zbirnik naukovih statej na poshanu doktora mistectvoznavstva profesora chlena korespondenta Akademiyi mistectv Ukrayini Alli Tereshenko Kiyiv Ivano Frankivsk 2008 V 2 S 319 329 Dutchak V Bandurne mistectvo ukrayinskogo zarubizhzhya HH pochatku XXI stolittya monografiya Violetta Dutchak Ivano Frankivsk Foliant 2013 488 s 72 il Kozak S Triumf Kapeli Banduristiv imeni Tarasa Shevchenka Literaturna Ukrayina 11 VII 1991 Kostyuk O Sorok rokiv z im yam velikogo kobzarya v serci Visti 7 gruden 1963 Minneapolis SShA S 9 13 Mishalov V Yu Harkivska bandura Kulturologichno mistecki aspekti genezi i rozvitku vikonavstva na ukrayinskomu narodnomu instrumenti Seriya Slobozhanskij svit Harkiv Toronto 2013 368s Panasenko J Do istoriyi rozvitku Kapeli banduristiv im T Shevchenka 1923 1963 Visti 7 Gruden 1963 S 14 20 Samchuk U Zhivi struni Detrojt SShA 1976 468s PrimitkiV povoyennih memuarah diaspori zgaduyetsya variant sinhronnoyi vtechi z riznih taboriv cih vikonavciv a takozh pevni adaptacijni trudnoshi po priyizdu do Rajhu sho mozhlivo rozglyadati yak daninu chasu za novoyi geopolitichnoyi situaciyi Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich Kolo 2009 ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 21 chervnya 2015 Procitovano 21 06 2015